Решения Приморского райсуда о признании исполнительных надписей в пользу Приватбанка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 522/14944/16-ц
Провадження № 2/522/150/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.
за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за участі третіх осіб приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з вимогою про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за № 7103, таким, що не підлягає виконанню, на підтвердження чого посилалася на наступне.

29 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір №5МФ/2007. З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Окрім цього, з метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного договору, 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки. Відповідно до умов вказаних договорів поручителі зобов'язалися виступати перед кредитором за виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням кредитором вимог банку за кредитним договором, банк звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з вимогою про стягнення коштів за вказаним кредитним договором.

03 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 7103, на підставі якого запропоновано стягнути з позивача грошові кошти у сумі 393510,78 гривень, що складає суму його заборгованості за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 16360,05 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису 1700,0 гривень.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надано суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» надано суду заяву про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням її у щорічній відпустці. Втім, суд критично сприймає доводи вказаної заяви з огляду на незабезпечення банком явки у судове засідання іншого представника вказаного учасника справи. Представник відповідача в засідання не зявилися неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у звязку з їхньою неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, представник якого не зявився, у порядку заочного розгляду справи.

До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву, згідно з якою позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його та розглядати справу за його відсутності.

Суд дослідив матеріали справи, за наслідками цього вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню у повному обсязі. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитну угоду №5МФ/2007 від 29 січня 2007 року.

З метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного, 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки.

03 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 7103, на підставі якого запропоновано стягнути з позивача грошові кошти у сумі 393510,78 гривень, що є його заборгованістю за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 16360,05 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису 1700,0 гривень.

З наданих стороною позивача ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року й ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року слідує, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі ДВС Дніпродзержинського МУЮ за ВП №49664001 знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 3 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за № 7102, про стягнення з позивача грошових коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», тому визначення юридичної долі стягнення коштів за вказаним виконавчим написом знаходиться в залежності від вирішення справи судом.

Зі змісту цієї ухвали слідує, що на виконанні у Дніпровському відділі ДВС Дніпродзержинського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 49664001 з виконання виконавчого напису № 7102 від 03 грудня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 393510,78 гривень.

Окрім цього, відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року про зупинення провадження у справі № 522/20234/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що надійшов до суду 28 вересня 2015 року, банком заявлено вимогу про стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором №5МФ/2007 від 29 січня 2007 року в розмірі 439194,84 доларів США, що станом на 06 серпня 2015 року еквівалентно 9469040,75 гривень.

Додатково судом встановлено, що, відповідно до копії позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за порушення умов договору іпотеки, у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа № 522/14332/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми неустойки за порушення умов договору іпотеки. В тексті вказаного позову, що поданий до суду 4 серпня 2016 року, міститься посилання банку на порушення боржником умов виконання кредитного договору та, як наслідок, банк просить стягнути з ОСОБА_1 суму штрафу (неустойки) за порушення умов договору іпотеки у розмірі 385416,0 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року провадження у вказаній справі відкрито, вказано ухвалу оскаржено в апеляційному порядку, втім залишено без змін й розгляд цієї справи продовжується станом на момент постановлення зазначеного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Додатково судом враховано, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання спірного виконавчого напису.

Позивачем ОСОБА_1 не спростовується факт несвоєчасного виконання договірних зобов'язань.

Як слідує з наданих відповідачем приватним нотаріусом ОСОБА_2 документів, оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі наданого розрахунку заборгованості позивача перед банком, що складається із заборгованості за пенею в сумі 16360,05 доларів США. Зазначена сума може становити предмет цивільно-правового спору, оскільки не носить безспірного характеру.

Відповідач вказаний Банк, користуючись своїм правом, обрав відповідні порядок та спосіб захисту порушеного права, звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. При цьому, судом враховано, що право кредитора на обрання порядку та способу захисту свого порушеного права в такому випадку обмежень на законодавчому рівні не має. Однак, за встановлених та наведених обставин банк мав повідомити нотаріуса про наявність зазначеного спору під час звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки наявність спору з приводу виконання умов кредитного договору мала стати підставою для відмови у вчиненні нотаріусом виконавчих написів.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В силу положень пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, що була чинна на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Тобто, з вказаних норм права слідує вимога, що заборгованість має бути безспірною та не потребує додаткового доказування.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року № 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Пунктом 1 розділу 1 переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку встановлено, що стягнення грошових сум та іншого майна, виплата, передача або повернення яких передбачено нотаріально посвідченими угодами, провадиться на підставі: оригіналу угоди; документа, що встановлює прострочку виконання.

Таким чином, зі змісту наведених норм законодавства слідує, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом має правове значення доведеність факту безспірності суми стягуваної заборгованості.

Проте, відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності суми заборгованості. Так, 03 грудня 2015 року відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, де зазначена сума заборгованості за договором кредиту у розмірі 16360,05 доларів США, а досудову вимогу позивачу надіслано на суму 16410,05 доларів США.

Окрім цього, вже на час вказаного звернення в провадженні суду перебувала цивільна справа № 522/20234/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (з 28 вересня 2015 року).

Та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за зазначеним кредитним договором, спростовує висновок нотаріуса про безспірність заборгованості боржника.

Також судом враховано, що самий факт безспірності розміру штрафних санкцій за недотримання відповідачем умов договору кредитування спростовується також й зверненням банку до суду 04 серпня 2016 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за порушення умов договору.

Таким чином, судом констатується наявність спору між цими сторонами під час вчинення нотаріусом виконавчого напису, при цьому, спір судом вирішувався не тільки з приводу наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк», а й з приводу розміру цієї заборгованості, що підлягає стягненню з боржника на користь кредитора.

Окрім цього, у день звернення до нотаріуса із зазначеною заявою 03 грудня 2015 року нотаріус вчинив виконавчий напис, що свідчить про те, що сам боржник не був повідомлений про наявність такої заяви про вчинення виконавчого напису із сумою заборгованості 16360,05 доларів США. Ці обставини свідчать про те, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус не мав можливості перевірити безспірність суми заборгованості й позбавив ОСОБА_1 можливості зясувати суму заборгованості.

При визначенні змісту категорії безспірності вимоги суд має керуватися однаковим для всіх судів України її розумінням, сформульованим у своїх правових позиціях постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 березня 2015 року по справі № 6-27цс-15. Згідно із цими правовими позиціями, коли заявником порушується питання про стягнення штрафних санкцій, процентів, збитків, що не випливають з договору, то ця сума з боржником не погоджується, залежить від багатьох складових, а отже, вона є спірною.

Резюмуючи, судом констатується факт порушення нотаріусом процедури вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису в цьому випадку. Поза увагою нотаріуса залишилось й те, що стягувач звернувся про стягнення, в тому числі, спірної суми боргу.

За таких обставин, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності усіх сум, що підлягають стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. При цьому, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судових витрат за сплачений судовий збір.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 7103 від 03 грудня 2015 року, на підставі якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 393510,78 гривень, що є її заборгованістю за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 16360,05 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису 1700,0 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

19.04.2017

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66574058

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 522/14940/16-ц
Провадження № 2/522/148/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.
за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за участі третіх осіб приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з вимогою про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за № 7102, таким, що не підлягає виконанню, на підтвердження чого посилалася на наступне. 29 січня 2007 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір №5МФ/2007. З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Окрім цього, з метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного, 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки. Відповідно до умов вказаних договорів поручителі зобов'язалися виступати перед кредитором за виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням кредитором вимог банку за кредитним договором, банк звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з проханням про стягнення коштів за вказаним кредитним договором.

03 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 7102, на підставі якого запропоновано стягнути з позивача грошові кошти у сумі 594337,62 гривень, що є його заборгованістю за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 24745,57 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису, 1700,0 гривень.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надано суду клопотання про слухання справи за її відсутності.

Представником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» надано суду заяву про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням її у щорічній відпустці. Втім, суд критично сприймає доводи вказаної заяви з огляду на незабезпечення банком явки у судове засідання іншого представника вказаного учасника справи. Представник відповідача в засідання не зявилися неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у звязку з їхньою неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, представник якого не зявився, у порядку заочного розгляду справи.

До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву, згідно з якою позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його та розглядати справу за його відсутності.

Суд дослідив матеріали справи, за наслідками цього вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню у повному обсязі. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір №5МФ/2007 від 29 січня 2007 року.

З метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного, 30 січня 2007 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

03 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 7102, на підставі якого запропоновано стягнути з позивача грошові кошти у сумі 594337,62 гривень, що є його заборгованістю за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 24745,57 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису, 1700,0 гривень.

З наданих стороною позивача ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року й ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року слідує, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі ДВС Дніпродзержинського МУЮ за ВП №49664001 знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 3 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у реєстрі за № 7102, про стягнення з позивача грошових коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», тому визначення юридичної долі стягнення коштів за вказаним виконавчим написом знаходиться в залежності від вирішення справи судом.

Зі змісту цієї ухвали слідує, що на виконанні у Дніпровському відділі ДВС Дніпродзержинського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 49664001 з виконання виконавчого напису № 7102 від 03 грудня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 393510,78 гривень.

Окрім цього, відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року про зупинення провадження у справі № 522/20234/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що надійшов до суду 28 вересня 2015 року, банком заявлено вимогу про стягнення з заборгованості з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 5МФ/2007 від 29 січня 2007 року у сумі 439194,84 доларів США, що станом на 06 серпня 2015 року еквівалентно 9469040,75 гривень.

Додатково судом встановлено, що, відповідно до копії позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за порушення умов договору іпотеки, у провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа № 522/14332/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення суми неустойки за порушення умов договору іпотеки. В тексті вказаного позову, що поданий до суду 4 серпня 2016 року, міститься посилання банку на порушення боржником умов виконання кредитного договору та, як наслідок, банк просить стягнути з ОСОБА_4 суму штрафу (неустойки) за порушення умов договору іпотеки у розмірі 385416,0 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року провадження у вказаній справі відкрито, вказано ухвалу оскаржено в апеляційному порядку, втім залишено без змін й розгляд цієї справи продовжується станом на момент постановлення зазначеного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Додатково судом враховано, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 50978669 від 18 березня 2016 року відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання спірного виконавчого напису.

Позивачем ОСОБА_1 не спростовується факт несвоєчасного виконання договірних зобов'язань.

Як слідує з наданих відповідачем приватним нотаріусом ОСОБА_2 документів, оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі наданого розрахунку заборгованості позивача перед банком, що складається з заборгованості за пенею в сумі 24745,57 доларів США. Зазначена сума може складати предмет спору, оскільки не носить безспірного характеру.

Відповідач вказаний Банк, користуючись своїм правом, обрав відповідні порядок та спосіб захисту порушеного права, звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. При цьому, судом враховано, що право кредитора на обрання порядку та способу захисту свого порушеного права в такому випадку обмежень на законодавчому рівні не має. Однак, за описаних обставин банк мав повідомити нотаріуса про наявність зазначеного спору при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки наявність спору з приводу виконання умов кредитного договору мала стати підставою для відмови у вчиненні нотаріусом виконавчих написів.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В силу пунктів 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, що була чинна на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Тобто, із вказаних норм права вбачається, що заборгованість має бути безспірною та не потребує додаткового доказування.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Пунктом 1 розділу 1 переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку встановлено, що стягнення грошових сум та іншого майна, виплата, передача або повернення яких передбачено нотаріально посвідченими угодами, провадиться на підставі: оригіналу угоди; документа, що встановлює прострочку виконання.

Таким чином, з тексту наведених норм законодавства вбачається, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом має правове значення доведеність факту безспірності суми стягуваної заборгованості.

Проте, відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності суми заборгованості. Так, 03 грудня 2015 року відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, де зазначена сума заборгованості за договором кредиту у розмірі 24745,57 доларів США, а досудову вимогу позивачу надіслано на суму 24795,57 доларів США.

Окрім цього, вже на час вказаного звернення в провадженні суду перебувала цивільна справа № 522/20234/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (з 28 вересня 2015 року).

Та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує висновок нотаріуса про безспірність заборгованості боржника.

Також судом враховано, що самий факт безспірності розміру штрафних санкцій за недотримання відповідачем умов договору кредитування спростовується також й зверненням банку до суду 04 серпня 2016 року з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за порушення умов договору.

Таким чином, судом констатується наявність спору між цими сторонами під час вчинення нотаріусом виконавчого напису, при цьому спір судом вирішувався не тільки з приводу наявності заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «Приватбанк», а й з приводу розміру цієї заборгованості, що підлягає стягненню з боржника на користь кредитора.

Окрім цього, у день звернення до нотаріуса із зазначеною заявою 03 грудня 2015 року нотаріус вчинив виконавчий напис, що свідчить про те, що сам боржник не був повідомлений про наявність такої заяви про вчинення виконавчого напису із сумою заборгованості 24745,57 доларів США. Ці обставини свідчать про те, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус не мав можливості перевірити безспірність суми заборгованості й позбавив ОСОБА_1 можливості зясувати суму заборгованості.

При визначенні змісту категорії безспірності вимоги суд має керуватися однаковим для всіх судів України її розумінням, сформульованим у своїх правових позиціях постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 березня 2015 року по справі № 6-27цс-15. Згідно із цими правовими позиціями, коли заявником порушується питання про стягнення штрафних санкцій, процентів, збитків, що не випливають з договору, то ця сума з боржником не погоджується, залежить від багатьох складових, а отже, вона є спірною.

Резюмуючи, судом констатується факт порушення нотаріусом процедури вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису в цьому випадку. Поза увагою нотаріуса залишилось й те, що стягувач звернувся про стягнення, в тому числі, спірної суми боргу.

За таких обставин, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. При цьому, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судових витрат за сплачений судовий збір. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 7102 від 03 грудня 2015 року, на підставі якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 594337,62 гривень, що є його заборгованістю за кредитним договором, з яких запропоновано задовольнити вимоги банку у частині пені у розмірі 24745,57 доларів США та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису, 1700,0 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

19.04.2017

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66605159

[ANTIRAID]

Это наши решения. Суд признавая исполнительные надписи не подлежащими исполнению указал на отсутствие бесспорности в связи с нахождением дел о взыскании долга по этим договорам в суде на момент обращения за осуществлением исполнительной надписи, отсутствием уведомления самого должника, указанием не бесспорного размера пени, что противоречит действующему законодательству.