Стаття 244. Вихід суду для ухвалення рішення. (Судейские манипуляции с доказательствами)

[logoped]

Доброго здоровья форумчане, доброго здоровья Ростиславу Юрьевичу!

Тут нарисовалась ситуация по сбору дополнительных доказательств судьей в пользу банка.

Ситуация такая. Банк при отсутствии надлежащих доказательств в материалах дела (полный набор - отсутсвие выдачи кредитных средств, выписок и др. док-ов) просит суд его иск удовлетворить.Дело тянется с 2016 года.

В судебном заседании в 2018 г. суд как положено разьясняет сторонам все права и обязанности. переходим к "розгляду по сути",клопотань у сторон нет, судья трижды интересуется у банка - "вы уверены что у вас нет ходатайств и заяв?", банк отвечает - "нет". Переходим к "дослідженню матеріалів справи", клопотань у сторон нет. Судья опять банку - "точно нет?", банк - повторяет - "нет". Переходим к дебатам - опять у сторон нет заяв и клопотань. В общем как суд не намекал банку что надо что то приобщить, "долучить", даже назвал "что". У банка нет ни заяв ни клопотань. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку. Всё!

Суд уходит в нарадчу для  ухвалення рішення

По - хорошему, при наявних в материалах дела доказательствах, это отказ банку, при чем железный и суд это понимает, потому как смотрит на представителя банка, как на идиота.

Суд обьявляет, что решение будет оглашено через 1,5 часа.

Через 1, 5 часа, суд возвращается из нарадчей и обьявляет, что "під час ухвалення рішення виникла потреба вытребувати у банка "КРЕДИТНУ СПРАВУ". 

ЦПК говорит:

Стаття 244. Вихід суду для ухвалення рішення

 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.

Насколько я знаю, понятие "КРЕДИТНА СПРАВА" толком нигде не регламентировано. В такую виртуальную "Кредитну СПРАВУ", можно напихать все отсутствующие доказательства в деле, на что видимо и расчет суда.  Не понятно, какое обстоятельство собрался суд выяснить с помощью виртуальной "Кредитной справи" и как понимать "вчинення певної процесуальної дії" на такой стадии процесса? Ну увидит суд какую то папку с кучей документов, на основании чего, он будет долучать их в материалы дела?? И как тогда проводить процесс, по-новой или виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки? 

Что то я не понял, а где состязательность, диспозитивность? "Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом" (ч. 7 ст.81)

Короче, не знаю что еще там написал суд, ухвалы не видел, но на такие реверансы всем рекомендую обратить особое внимание при выработке своей позиции в суде.

Ростислав Юрьевич, обратите внимание на это, Вам у неё еще участвовать в процессе! 

 

[Лев]

Представитель банка по наивности чуть не утопил договорняк.

И тут пришла на помощь судебная реформа...

[yafet]

То вона все ж  крутиться :).  Якраз вирішити спір про кредит без вникання в "кредитну справу" - це повна профанація.      Добре, що суддя дійшов цієї думки, хоч трохи й пізновато.         А з цим -"Насколько я знаю, понятие "КРЕДИТНА СПРАВА" толком нигде не регламентировано." - дозвольте не погодитись. В старій постанові http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0474-00/page3   А додатки і пізніші  (25.01.2012  № 23 і 30.06.2016  № 351) вже почитайте самі.

 9.4. Робочі    документи    (кредитна   справа)   за   кожним 
позичальником  (контрагентом)  в   обов'язковому   порядку   мають 
містити:
     назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання);
     номер основного    поточного,    додаткового   поточного   та 
позичкового рахунків;
     письмове клопотання   (заявка)   про   надання   кредиту   та 
техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті  на  відповідні 
цілі;
     кредитну угоду та зміни до неї;
     угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;
     дату видачі та погашення кредиту (за угодою);
     початкову суму  кредиту  в гривнях або гривневому еквіваленті 
та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);
     процентову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;
     фінансову звітність позичальника (контрагента),  що подається 
до банку-кредитора;
     інформацію про   результати    оцінки    фінансового    стану 
позичальника   (контрагента),   встановлені   цим   Положенням  та 
внутрішньобанківським  положенням  про  кредитування  і  методикою 
проведення  оцінки  фінансового стану (на час здійснення кредитної 
операції та всі наступні дати проведення оцінки,  у тому числі  на 
дату   зарахування   заборгованості   на   рахунки  пролонгованої, 
простроченої,   сумнівної   заборгованості   або    визнання    її 
безнадійною);
     документи, що  свідчать  про  перенесення   суми   боргу   за 
кредитною  операцією  на  рахунки  пролонгованої  (із  зазначенням 
номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої 
чи  сумнівної  заборгованості  (із  зазначенням  номерів рахунків, 
дати, суми);
     дату прийнятого    рішення    про   визнання   заборгованості 
безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми процентів, 

відповідну  виписку  з  протоколу  засідання  кредитного  комітету 
банку;
     інформацію про  стан  погашення заборгованості із зазначенням 
дат і сум;
     залишкову суму  кредитної  заборгованості  на  звітну дату (у 
гривнях  та  гривневому  еквіваленті  в  разі   видачі   валютного 
кредиту),  номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на 
звітну дату;
     вид та суму забезпечення за угодою;
     документи, що свідчать про  стан  забезпечення  за  кредитною 
угодою;
     суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;
     клас позичальника на кожну звітну дату та документи,  що його 
підтверджують;
     категорію ризику      ("стандартна",     "під     контролем", 
"субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією;
     розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;
     інформацію про   вжиті   банком    заходи    для    погашення 
заборгованості  (документи або їх копії,  що засвідчують процедуру 
повернення або стягнення боргу).
     Рекомендована форма  робочих  документів подається у додатках 
2, 3.
     Робочі документи   заповнюються   після  подання  потенційним 
позичальником (контрагентом) заявки  на  одержання  кредиту  та  є 
обов'язковими  для  розгляду  кредитним  комітетом  для  прийняття 
рішення  про   здійснення   кредитної   операції.   Надалі,   якщо 
відбуваються   зміни   щодо   фінансового  стану  позичальника  чи 
забезпечення кредиту,  кредитний інспектор  заповнює  нові  бланки 
робочих  документів,  на  підставі  яких  класифікується  кредитна 
операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у 
кредитних справах позичальників (контрагентів).
     На перше число кожного місяця інформація  групується  в  один 
документ  у  розрізі  кожного  позичальника та за кожною кредитною 
операцією,  із зазначенням проміжних  і  консолідованих  підсумків 
там,   де   це   можливо.   Загальна  інформація  за  результатами 
класифікації кредитного портфеля  включає  всі  кредитні  операції 
банку,  що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з 
цим Положенням.
     Банк зобов'язаний   подавати  кредитні  справи  уповноваженим 
працівникам Національного банку на їх вимогу.
     9.5. Підрозділи  системи  банківського  нагляду Національного 
банку систематично проводять  перевірки  звітності  банків  та  їх 
філій   щодо   адекватності  класифікації  кредитних  операцій  та 
дотримання банками порядку створення і використання резерву.
     У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту 
про інспектування Національний банк має право  висунути  до  банку 
вимоги  щодо  перекласифікації  кредитного  портфеля і виправлення 
звітності  та  за  потреби  скоригувати  розмір  резерву  на  суму 
різниці, що виявлена під час інспектування.
     9.6.  У   разі   порушення   банком   порядку   створення   і 
використання резерву під кредитні ризики до  нього  застосовуються 
заходи  впливу  згідно  зі  статтею 73 Закону України "Про банки і 
банківську діяльність"  ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами 
Національного  банку з питань застосування заходів впливу. ( Пункт 
9.6  глави  9  в  редакції  Постанови  Національного банку  N  119 
( z0256-03 ) від 19.03.2003 ) 

[logoped]

Уважаемый yafet, спасибо за комментарий, я знаю за эту Постанову, но вникать в справу надо своевременно и в строгом соответствии с процессуальным законом (речь об этом). Обосновывая истребование "Кредитної СПРАВИ" на стадии вынесения решения, суду надо ссылаться на нормативный акт которым предусмотренно ведение такой "КР. СПРАВИ", а не истребовать неизвестный пакет документов под названием "КРЕДИТНА СПРАВА", в который можно запихнуть все что захочется. 

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. 

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

2. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав :необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав (всё єто надо обосновывать) або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

А то, извините, так можно из "нарадчей" вернуться к предварительному и начать рассмотрение с начала.

Другой вопрос, можно ли считать "потребу з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії" та положення "Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки", возможностью долучати в материалы дела новые доказательства или возвратом к рассмотрению дела по сути или к предварительному? Тут я законодателя не понял...

[yafet]

Моя лірика.       Наскільки я розумію логіку новітнього судочинства, питання факту і його оцінки - це питання суду першої інстанції, а в разі, якщо необхідна і достатня база фактів не зясована, то і апеляційного суду. Можливо висловлю деякий диссонанс з учасниками, але ще з першого курсу універу нам розказували, що матеральне право ЗАВЖДИ має пріоритет над процесуальним. У спорі ( в топіку) суд трохи запізно, але не так щоб явно непроцесуально (при належному обгрунтуванні)  придумав витребувати "кредитну справу".   Але, повторюсь, вирішення кредитного спору без наявноті і аналізу кредитної справи - це, на мій усталений погляд, повна профанація нашого судочинства на протязі десяти років. Вже, слава Богу спільними зусиллями маємо приклади: "Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору та отримання ним на підставі заяви позичальника кредиту. Відповідач заперечувала факт підписання документів на отримання кредитних коштів, подала письмове клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, щодо справжності підпису на заяві про отримання кредиту. ПАТ КБ «ПриватБанк» не змогло надати оригінал КРЕДИТНОЇ СПРАВИ відповідача, який витребовувався судом, що унеможливлює проведення такої експертизи. Відсутні оригінали кредитного договору та письмові докази щодо отримання відповідачкою тіла кредиту послужили підставою визнати позовні вимоги позивача недоведеними." http://reyestr.court.gov.ua/Review/71897244                                                                                              Колись (року до 2006-8), коли приходилось представляти банк в суді, похід до суду без оригіналу кредитної справи було недопустимою річчю, тому що ми розуміли зміст запитань, які можуть виникнути при доказуванні. Макулатурка (ексельки, виписки...) приєднана до позову чи копії макулатурки невідомого походження мало-що можуть підтвердити в кредитних відносинах.  Логічно, що спираючись на норми процесу, суд ( в топіку) міг би просто відмовити в позові за недоказаністю. Але оця новітня мода на перевагу змісту над формою мені подобається більше.  І раніше в апеляції регулярно виникало: появляються нові докази, відповідна сторона заперечує, а суд приєднує (безпідставно і незаконно). Надіюсь, якось помалу розширення кругозору переноситься на суди першої.