kristi

пусть родители в суде говорят что дарение было с условием, что сын не будет продавать или еще что либо пока они живы, и дарение было с условием, что они будут там жить, до....... может еще заключить договор на досмотр или содержание родителей.....

вы договор страхования подписывали?

я так понимаю что ребенок родился после того как вы подписали договор с банком и банки у вас разные, выходя из этого права ребенка не нарушались при подписании....допустим вы выиграете или даже что мало вероятно проиграете суд .... суд обяжет вас в любом случаи выплатить банку деньги в течении какого -то времени если денег не будет - будет погашение путем продажи квартиры и той и другой... и тогда вы должны попросить суд (предоставив документы о проживающих и прописанных в этих квартирах, ссылаясь на законы о защите детей и и т д.) чтоб с вас взыскали не через квартиры, а с зарплаты или .... еще вопрос родители были прописаны до того как вы брали кредит и как досталась квартира вашему мужу.. купля, дарение...

мое мнение..... при разводе суд определит с кем будет жить ребенок. допустим с мамой... в квартире остаются все и право пользование есть у всех, следующий процесс должен быть по поводу раздела имущества.... и суд определяет согласно поданным требованием и выделяет часть мамы и папы и ребенка, т.е. мама и ребенка часть будет большая, дальше маме надо будет или выкупить у папы его часть квартиры стоимость которой определили в суде или папе выкупить часть мамы и ребенка т.е. предоставить им жилье равносильное их части, если папа отказывается от продажи своей части опять идем в суд и в судебном порядке выкупаем его часть квартиры.... думаю так....

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства юстиції України 09.02.2007 р. № 44/5 ПОЛОЖЕННЯ про представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини 1. Діяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – Урядовий уповноважений) на регіональному рівні забезпечують представники Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, що працюють у складі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі і очолюють регіональні відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – регіональне відділення). 2. Представник Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – представник Урядового уповноваженого) і регіональне відділення у своїй діяльності керуються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї (далі – Конвенція), Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та іншими законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, Регламентом Європейського суду з прав людини, Положенням про Міністерство юстиції України, Положенням про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784, Положенням про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі та цим Положенням. 3. Представником Урядового уповноваженого призначається перший заступник (заступник) начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі наказом Міністра юстиції за письмовим поданням відповідного начальника управління юстиції, погодженим з Урядовим уповноваженим. 3.1. У разі виникнення обставин, за яких особа, призначена представником Урядового уповноваженого, не може виконувати обов’язки голови регіонального відділення, начальник відповідного управління юстиції у 10-денний строк звертається з поданням до Міністра юстиції про звільнення вказаної особи від виконання обов’язків представника Урядового уповноваженого та про призначення нового представника Урядового уповноваженого. 3.2. У разі виникнення обставин, за яких особа, призначена представником Урядового уповноваженого, тимчасово не може виконувати свої обов’язки, його обов’язки виконує начальник обласного управління юстиції. 4. Представник Урядового уповноваженого відповідно до покладених на нього завдань: 4.1. координує роботу регіонального відділення; 4.2. відповідає на запити Урядового уповноваженого та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – Секретаріат); 4.3. надсилає до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судових органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції; 4.4. щороку до 25 грудня інформує Урядового уповноваженого про діяльність регіонального відділення, виконання відповідних доручень та проведення публічних заходів за звітний період; 4.5. у випадках, що потребують негайного втручання Секретаріату, представник Урядового уповноваженого своєчасно інформує про це Урядового уповноваженого; 4.6. представник Урядового уповноваженого несе персональну відповідальність за діяльність регіонального відділення перед Урядовим уповноваженим. 5. Представник Урядового уповноваженого має право: 5.1. з метою виконання доручень Урядового уповноваженого та Секретаріату звертатись до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та судових органів із запитами про надання матеріалів та коментарів у конкретних справах; 5.2. отримувати від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судових органів відповідні матеріали та інформацію у конкретних справах, які стосуються заявлених порушень положень Конвенції; 5.3. у разі потреби для виконання окремих завдань залучати до роботи регіонального відділення інших працівників обласних та районних управлінь юстиції (за погодженням з начальником відповідного управління юстиції); 5.4. брати участь у засіданнях і нарадах з питань, віднесених до його компетенції; 5.5. утворювати робочі групи, залучати спеціалістів до вирішення питань в межах виконання доручень Урядового уповноваженого. 6. Регіональне відділення створюється при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі. 7. До складу регіонального відділення включаються спеціалісти відповідних управлінь юстиції. До складу регіонального відділення на безоплатній основі можуть включатись представники державних органів, зокрема, державної виконавчої служби, обласних державних адміністрацій, судових органів, територіальних органів прокуратури, МВС, Департаменту з питань виконання покарань, а також представники громадських організацій (за погодженням з їх керівниками). 8. Склад регіонального відділення за письмовим поданням представника Урядового уповноваженого затверджується Урядовим уповноваженим. 9. Зміни до складу регіонального відділення затверджуються Урядовим уповноваженим за письмовим поданням представника Урядового уповноваженого. 10. Основними завданнями регіонального відділення є: 10.1. виконання доручень Урядового уповноваженого та Секретаріату стосовно збору і вивчення фактів і доказів у конкретних справах, що стосуються заявлених порушень Україною положень Конвенції, посилання на які містяться у запитах Європейського суду з прав людини до Урядового уповноваженого; 10.3. інформування населення про положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини; 10.4 .проведення індивідуальних консультацій громадян з основних положень Конвенції і процедури подачі, прийняття і розгляду заяв Європейським судом з прав людини; 10.5. здійснення роз’яснювальної роботи серед посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, працівників суду і прокуратури, органів місцевого самоврядування про суть, призначення і зміст Конвенції та протоколів до неї, про особливості застосування Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права; 10.6. участь у організації та проведенні семінарів з питань роз’яснення, тлумачення та застосування положень Конвенції. 11. На виконання основних завдань регіональне відділення: 11.1. за дорученням Урядового уповноваженого та Секретаріату вивчає факти, збирає докази та надсилає копії матеріалів у справах, що знаходяться в провадженні Європейського суду з прав людини, а також іншу інформацію, необхідну для забезпечення діяльності Урядового уповноваженого; 11.2. здійснює індивідуальний прийом громадян з питань організації діяльності та порядку звернення до Європейського суду з прав людини; 11.3. вживає заходів щодо попередження порушення прав людини та основоположних свобод, а також щодо відновлення порушених прав і свобод на відповідній території.

Суд признал незаконным договор поручительства по кредитам 09:08 08.06.2010 | Финансы, Право Как ста­ло из­вест­но «i», До­нец­кий хо­зяй­ствен­ный суд, ко­то­рый в свое вре­мя по­ста­вил под со­мне­ние за­кон­ность ва­лют­но­го кре­ди­то­ва­ния (иск ООО «Цен­траль» к «ВТБ Бан­ку»), при­знал не­дей­стви­тель­ны­ми до­го­во­ра по­ру­чи­тель­ства по кре­ди­там, вы­дан­ные Аль­фа-бан­ком ком­па­нии «Азо­вмаш». По мне­нию экс­пер­тов, но­вый пре­це­дент ста­вит под угро­зу по­га­ше­ние по­ло­ви­ны кор­по­ра­тив­ных кре­ди­тов, вы­дан­ных укра­ин­ски­ми бан­ка­ми. Ос­но­ву биз­не­са груп­пы «Азо­вмаш» со­став­ля­ют Ма­ри­у­поль­ский за­вод тя­же­ло­го ма­ши­но­стро­е­ния, «Азо­вобще­маш», «Азо­вЭлек­троСталь», «Пол­та­ва­х­им­маш». В пе­ри­од с 2007-го по 2009 г. груп­па, под­кон­троль­ная де­пу­та­ту Пар­тии ре­ги­о­нов Алек­сан­дру Сав­чу­ку, ак­тив­но при­вле­ка­ла кре­ди­ты у та­ких бан­ков, как «ВТБ Банк», Укр­соц­банк, «Раф­фай­зен Банк Аваль», Укр­эк­сим­банк, Аль­фа-Банк, Кре­дит­пром­банк, ПУМБ и УкрСиб­банк. В 2009 г., по­сле па­де­ния спро­са на про­дук­цию ком­па­ний, груп­па об­ра­ти­лась к сво­им кре­ди­то­рам с пред­ло­же­ни­ем ре­струк­ту­ри­зи­ро­вать за­дол­жен­ность, ко­то­рая, по дан­ным «i», на тот мо­мент со­став­ля­ла око­ло $550 млн. По сло­вам бан­ки­ров, уже бо­лее го­да груп­па «Азо­вмаш» не вы­пол­ня­ет свои обя­за­тель­ства пе­ред бан­ка­ми, в то вре­мя как спрос на про­дук­цию пред­при­я­тий вос­ста­но­вил­ся и по­сто­ян­но рас­тет. В свя­зи с этим не­сколь­ко бан­ков об­ра­ти­лись в суд с ис­ка­ми о при­ну­ди­тель­ном взыс­ка­нии за­дол­жен­но­сти с ком­па­ний груп­пы «Азо­вмаш». По ис­ку про­ку­ро­ра Ильи­чев­ско­го рай­о­на г. Ма­ри­у­по­ля До­нец­кий хо­зяй­ствен­ный суд при­нял ре­ше­ние о не­дей­стви­тель­но­сти до­го­во­ров по­ру­чи­тель­ства, предо­став­лен­ных пред­при­я­ти­я­ми груп­пы «Азо­вмаш» ее до­чер­ней ком­па­нии, яв­ля­ю­щей­ся за­ем­щи­ком Аль­фа-бан­ка. Ос­но­ва­ни­ем для та­ко­го ре­ше­ния стал до­го­вор, за­клю­чен­ный меж­ду за­ем­щи­ком и дру­ги­ми ком­па­ни­я­ми груп­пы: со­глас­но до­ку­мен­ту, ком­па­нии-по­ру­чи­те­ли по­лу­ча­ют от за­ем­щи­ка финан­со­вое воз­на­граж­де­ние за свое по­ру­чи­тель­ство. А это про­ти­во­ре­чит за­ко­ну «О рын­ке финан­со­вых услуг», где зна­чит­ся, что предо­став­лять по­ру­чи­тель­ство за ко­мис­си­он­ные мо­гут толь­ко финан­со­вые учре­жде­ния с со­от­вет­ству­ю­щей ли­цен­зи­ей. При этом, по сло­вам ди­рек­то­ра по ра­бо­те с про­блем­ны­ми ак­ти­ва­ми Аль­фа-Бан­ка Сер­гея По­лов­ко, ни в кре­дит­ном со­гла­ше­нии, ни в до­ку­мен­тах о по­ру­чи­тель­стве пред­ста­ви­те­ли «Азо­вма­ша» не ука­за­ли, что услу­ги по­ру­чи­те­лей предо­став­ля­ют­ся на плат­ной ос­но­ве. Ре­ше­ние до­нец­ко­го су­да (кста­ти, его вы­но­си­ла та же су­дья, что и по ис­ку ООО «Цен­траль» к «ВТБ Бан­ку» о за­кон­но­сти ва­лют­ных кре­ди­тов) со­зда­ет пре­це­дент для от­ме­ны 90% за­клю­чен­ных на тер­ри­то­рии Укра­и­ны до­го­во­ров по­ру­ки. При­чем как при ком­мер­че­ском, так и при роз­нич­ном кре­ди­то­ва­нии. «Для это­го мож­но по­про­бо­вать за­клю­чить зад­ним чис­лом до­го­вор об упла­те ко­мис­си­он­но­го воз­на­граж­де­ния ком­па­нии или част­но­му пред­при­ни­ма­те­лю, по­ру­чив­ше­му­ся за бан­ков­ско­го за­ем­щи­ка. А по­том оспо­рить до­го­вор по­ру­чи­тель­ства с по­мо­щью про­ку­ра­ту­ры, в ко­то­рую мо­жет об­ра­тить­ся тре­тье ли­цо с тре­бо­ва­ни­ем про­ве­рить за­кон­ность то­го или ино­го до­го­во­ра по­ру­чи­тель­ства в ча­сти на­ру­ше­ния за­ко­нов Укра­и­ны»,- го­во­рит парт­нер юри­ди­че­ско­го цен­тра «При­о­ри­тет» Да­рья Гав­ри­ли­ца. Юрист не ис­клю­ча­ет, что, как и в слу­чае с от­ме­ной ва­лют­ных кре­ди­тов, ис­ки с тре­бо­ва­ни­ем ан­ну­ли­ро­вать до­го­во­ра по­ру­чи­тель­ства мо­гут стать но­вым ин­стру­мен­том дав­ле­ния за­ем­щи­ков на бан­ки. «Обыч­но ре­зуль­та­ты та­ких су­деб­ных про­цес­сов яв­ля­ют­ся до­пол­ни­тель­ным ар­гу­мен­том для сто­рон в про­цес­се пе­ре­го­во­ров о ре­струк­ту­ри­за­ции кре­ди­тов. У ко­го по­зи­ция силь­нее, тот и вы­став­ля­ет свои усло­вия ре­струк­ту­ри­за­ции»,- го­во­рит юрист. В про­цесс об­жа­ло­ва­ния ре­ше­ний до­нец­ких хо­зяй­ствен­но­го и апел­ля­ци­он­но­го су­дов в Выс­шем хо­зяй­ствен­ном су­де по­обе­щал вклю­чить­ся На­цио­наль­ный банк. Его юри­сты счи­та­ют пре­це­дент при­зна­ния до­го­во­ров по­ру­чи­тель­ства не­дей­стви­тель­ны­ми опас­ным для ста­биль­но­сти бан­ков­ской си­сте­мы. Око­ло 50-60% всех кор­по­ра­тив­ных кре­ди­тов вы­да­ны оте­че­ствен­ны­ми бан­ка­ми под по­ру­чи­тель­ство род­ствен­ных за­ем­щи­кам струк­тур. По­доб­ные су­деб­ные ре­ше­ния мо­гут спро­во­ци­ро­вать слож­но­сти с воз­вра­том этих зай­мов, так как в ре­зуль­та­те ан­ну­ли­ро­ва­ния до­го­во­ров по­ру­чи­тель­ства банк оста­ет­ся не толь­ко с без­за­ло­го­вым кре­ди­том, но и за­ча­стую с за­ем­щи­ком-пу­стыш­кой. «У нас мно­же­ство дво­я­ких ре­ше­ний при­ни­ма­ют­ся на уровне мест­ных су­дов, мы не мо­жем участ­во­вать в про­цес­сах на сто­роне бан­ков из­на­чаль­но. Но ко­гда де­ло до­хо­дит до Вер­хов­но­го су­да, мы все­гда ста­ра­ем­ся при­ни­мать уча­стие в за­се­да­ни­ях, ес­ли де­ло ка­са­ет­ся за­щи­ты прав кре­ди­то­ров. Обыч­но НБУ уда­ет­ся от­сто­ять по­зи­цию бан­ков»,- го­во­рит ди­рек­тор юри­ди­че­ско­го де­пар­та­мен­та НБУ Вик­тор Но­ви­ков. Алек­сандр ДУБИНСКИЙ http://bin.com.ua/news/101898-sud-priznal-...telstva-po.html

Захист прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна комментарии министерства юстиции... В результаті приватизації державного житлового фонду на Україні, та враховуючи те, що з 90-х років в Україні розпочалося формування ринку житла, діти стали співвласниками житлових приміщень. Законодавство України вимагає обов’язкову згоду органів опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо майна, яке належить дітям, але численні порушення прав дітей залишаються однією з головних проблем поширення дитячої безпритульності та бродяжництва. Здається, навіщо захищати дітей від їх власних батьків!? Втім, не можна забувати про неблагополучні сім’ї, у яких «люблячі» тато і мама можуть залишити заради пляшки рідну дитину без даху над головою. Значна кількість дітей, які потрапляють до притулків, залишилися без житла саме через зловживання батьківськими та опікунськими правами, неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами органів опіки та піклування. Звісно ж, найбільш незахищені від таких порушень діти-сироти та діти, позбавлені піклування батьків. Інститут опіки та піклування спрямований на доповнення недостатньої або відсутньої цивільної дієздатності неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Водночас, його завданням є охорона особистих немайнових і майнових прав та інтересів підопічних, турбота про створення їм належних побутових умов, здійснення догляду за ними. Таким чином, органи опіки та піклування здійснюють контрольні функції з метою запобігання порушенню прав неповнолітніх. Слід зазначити, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»). Аналіз положень Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства», дає можливість стверджувати, що законодавчі акти вимагають здійснення контролю за збереженням житлових та майнових прав дітей саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органами опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів. Відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло. Вказана норма Сімейного кодексу України направлена на посилення захисту житлових та майнових прав дітей і надає право органам опіки та піклування відмовляти у наданні батькам дитини згоди на вчинення правочинів, в результаті яких порушуються права на житло такої дитини, тобто дитина буде позбавлена права власності або права користування житлом без надання іншого рівноцінного житла або покращення житлових умов. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: -укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; -видавати письмові зобов’язання від імені дитини; -відмовлятися від майнових прав дитини. При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Після припинення управління батьки зобов’язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього. Неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов’язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном. Згідно з пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів. Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні. Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже, відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Наприклад, одним із шляхів підтвердження того, що в результаті продажу нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, не будуть порушені права такої дитини, може бути пред’явлення батьками або особами, що їх замінюють, органові опіки та піклування попереднього договору на придбання нового житла (можливість укладення попереднього договору передбачена статтею 635 Цивільного кодексу України). Щодо переліку документів, які необхідно надати батькам або опікунам (піклувальникам) дитини до органу опіки та піклування для отримання дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна слід зазначити. Законодавство України не містить порядку надання органами опіки та піклування згоди на здійснення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, та переліку документів, за умови подання яких органами опіки та піклування надається така згода. Пункт 6.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680, визначає лише, що органи опіки та піклування вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла. Таким чином, батьки управляють майном, майновими правами які належать дитині, з обов’язковим врахуванням потреб та інтересів дитини зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку і піклування (з дозволу органу опіки і піклування), а тому, необхідність отримання батьками дозволу органів опіки і піклування на укладення щодо майна, майнових прав які належать дитині, договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, дозволить посилити захист майнових прав дітей. Крім того, слід розмежовувати такі поняття як «договори про відчуження майна» та «звернення стягнення на предмет іпотеки» враховуючи при цьому, що згідно з Сімейним кодексом України, законами України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та «Про охорону дитинства» отримання згоди органів опіки та піклування вимагається саме від батьків (осіб, що їх замінюють) при вчиненні ними правочинів щодо майна, право власності або право користування яким мають діти. Правочином, відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже, вчинення правочину являє собою вільне волевиявлення особи. При посвідченні договору іпотеки нотаріусом обов’язково вимагається згода органів опіки та піклування, якщо з поданих документів буде видно, що право власності або право користування майном, яке є предметом іпотеки, мають діти. При цьому, з огляду на те, що договором іпотеки у разі порушення його умов передбачається задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок заставленого майна, орган опіки та піклування даючи згоду на укладення цього договору, автоматично погоджується на відчуження майна у разі порушення іпотечного договору. Що стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, то відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» воно здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно з частиною першою статті 41 цього ж Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Головний спеціаліст Департаменту цивільного законодавства та підприємництва Митрофанова Олена Ігорівна

по закону - да...( мое мнение) объясняю свою позицию... хотя...на сегодня в Украине не существует действенных механизмов выявления детей, которые имеют право пользования Недвижимым имуществом, не определены рамки компетенции органов опеки и попечительства по предоставлению согласия на осуществление любых сделок относительно имущества, право пользования которым имеют дети..... для чего вообще принимался закон о защите детей, если можно его выписать и продавать и закладывать и т. д . ---Статьей 12 Закона Украины "Об основах социальной защиты бездомных граждан и беспризорных детей" предусмотрено, что государство охраняет и защищает права и интересы детей при совершении сделок относительно недвижимого имущества. Недопустимо уменьшение или ограничение прав и охраняемых законом интересов детей при совершении любых сделок относительно жилых помещений. Органы опеки попечительства осуществляют контроль за соблюдением родителями и заменяющих их лицами жилищных прав и охраняемых законом интересов детей. -------- родители обязаны создавать надлежащие условия жизни, воспитания ребенка ст 176 Семейного кодекса Украины относительно обязательства родителей передать в пользование ребенка имущество, которое может обеспечить его воспитание и развитие. ---------В соответствии с частью третьей статьи 177 Семейного кодекса Украины родители малолетнего ребенка не имеют права без разрешения органа опеки и попечительства совершать следующие сделки относительно его имущественных прав: заключать договоры, которые подлежат нотариальному удостоверению и (или) государственной регистрации, в том числе договоры относительно раздела или обмена жилого дома, квартиры; выдавать письменные обязательства от имени ребенка; отказываться от имущественных прав ребенка. Таким образом, поскольку одной из сделок, которые не могут совершать родители или заменяющие их лица без разрешения органов опеки и попечительства, в соответствии со статьи 177 Семейного кодекса Украины, статьей 12 Закона Украины "Об основах социальной защиты бездомных граждан и беспризорных детей" и части третьей статьи 17 Закона Украины "Об охране детства" является отказ от имущественных прав ребенка, к которым относится, в частности, и право пользования жилым помещением, в случаях, когда из представленных нотариусу документов, в частности из содержания правоустановливающего документа, справки о регистрации места жительства или места пребывания ребенка, предусматривается, что право собственности или право пользования этим имуществом принадлежит ребенку, нотариусом обязательно истребуется согласие органов опеки и попечительства. ------------ исходя из итого мое мнение такое... что нотариус установил что у отца есть ребенок и этот ребенок прописан с матерью у бабушки, 1. муж продает квартиру приобретенную до брака без согласия жены, с согласием жены ( если была куплена в браке) 2.нотариус должен удостовериться, что продаваемая квартира - в ней не живет ребенок, и право ребенка на пользование этой квартирой не ущемляется, А теперь как это может сделать нотариус сидя у себя в офисе, он не будет бегать по квартирам и устанавливать кто где живет... поэтому требуют справки с Жека о прописанных, а также справки о составе семьи, где и всплывает ребенок, а также должны предоставлять справки с органов опеки, где уже органы опеки и устанавливают ущемляет ли продажа этой квартиры право ребенка на пользование этой квартиры, для этого они и созданы, чтоб следить за правами детей... Когда из представленных документов нотариусом установлено, что такой ребенок проживает по другому адресу, чем адрес отчуждаемого имущества, а также то, что такой ребенок не имеет права собственности на это имущество (его долю) нотариус имеет право не истребовать согласие органов опеки и попечительства на удостоверение .такой сделки. При этом, нотариусом при его удостоверении разъясняется содержание статьи 176 Семейного кодекса Украины относительно обязательства родителей передать в пользование ребенка имущество, которое может обеспечить его воспитание и развитие. В таком же порядке должны удостоверяться сделки с участием детей в возрасте от четырнадцати лет, поскольку лицо, достигшее четырнадцати лет, свободно избирает себе место жительства, за исключением ограничений, которые устанавливаются законом (часть вторая статьи 29 Гражданского кодекса Украины). Таким образом, согласие органов опеки и попечительства необходимо лишь в случае, если ребенок является собственником (совладельцем), или имеет право на пользование отчуждаемым жилым помещением. право на пользование жилого помещения родителей у ребенка возникает когда? место жительства ребенка Согласно положениям частей третьей и четвертой статьи 29 Гражданского кодекса Украины местом жительства физического лица, не достигшего десяти лет, является место жительства его родителей (усыновителей) или одного из них, с кем оно проживает, опекуна или местонахождение учебного заведения или учреждения здравоохранения, в котором оно проживает.и ст. 405 Гражданского кодекса Украины члены семьи собственника жилья, которые проживают совместно с ним, имеют право на пользование этим жильем в соответствии с законом. дети после 14 сами избирают себе место жительство с отцом или матерью или (3 дня у мама 4 дня у папы, так получается он пользуется 2 квартирами) все это может установить органы опеки и попечительства, поэтому и надо справки с органов попечительства в любом случаи чтоб в будущем и в настоящем не нарушить право ребенка на достойную благоустроенную жизнь... у нас если бы соблюдали законность и каждый делал бы свою работу по предписаниям не было бы таких проблем и нарушений,

еще хочу добавить ребенок не просто может пользоваться имуществом родителей, он является прямым наследником всего имущества родителей, даже если один из родителей лишен родительских прав, все равно ребенок имеет право на наследство из этого вытекает, что ребенок есть приобретателем права собственности на имущество родителей. поэтому и надо разрешение опекунского совета на все ваши действия с имуществом.... и вы не верно написали что если ребенок живет в гостях или мой ребенок зайдет к вам в гости, в законе говориться четко --- имущество родителей ребенка, не бабушки и дедушки и друга, а МАМЫ и ПАПЫ и не пишется по регистрации одного из родителей, а пишется ---соответствии со статьи 177 Семейного кодекса Украины, статьей 12 Закона Украины "Об основах социальной защиты бездомных граждан и беспризорных детей" и части третьей статьи 17 Закона Украины "Об охране детства" является отказ от имущественных прав ребенка, к которым относится, в частности, и право пользования жилым помещением, в случаях, когда из представленных нотариусу документов, в частности из содержания правоустановливающего документа, справки о регистрации места жительства или места пребывания ребенка, предусматривается, что право собственности или право пользования этим имуществом принадлежит ребенку, нотариусом обязательно истребуется согласие органов опеки и попечительства.

прочитайте внимательно закон о праве пользования и о защите малолетних .... место жительства ребенка - место жительство его родителей. даже если у родителей 4 квариры в соответствии с законом, а не как делают у нас, должно быть разрешение опекунского, что эти сделки и договора не противоречит и не ущемляет права ребенка.......сейчас объясню..... ( как сказал один судья если бы мы следовали букве закона, а не пытались исковеркать у нас сейчас небыло бы столько проблем и вопросов .......) Згідно із Законом "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Отже, законодавець захистив права дитини при укладанні її батьками (усиновителями) або піклувальниками договорів щодо відчуження нерухомого майна. Законодавством передбачено, що набувачем права власності на майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким ваша проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. При укладанні договору купівлі-продажу квартири громадянами, які мають неповнолітніх дітей, без вищевказаних вимог закону просто не обійтися. Адже при посвідченні договору нотаріуси, згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 р, № 20/5, вимагають дозвіл органу опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальника давати згоду на вчинення угод. Таким чином, для вчинення будь-яких дій, об'єктом яких виступає нерухоме майно, громадянин України, який має неповнолітню дитину, спочатку повинен отримати дозвіл у органів опіки та піклування на вчинення зазначених дій та надати нотаріально завірену згоду.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry8869

...............в своей позиции Вы имеете в виду, что у родителей при заключении слелки автоматически ограничена дееспособность неличием детей если нотариус не делает запрос, то он нарушает порядок ст. 43 смотрите, что у нас получается вместо запроса в Орган опеки, он делает запрос в ЖЕО и берет справку, там дети не живут, при чем получается так, что один супругов живет в одном месте, а другой с детьми в другом....................... у родителей при заключении сделки автоматически НЕ ограничена дееспособность наличием детей, А появляется другой механизм подписания договоров или отчуждения имущества, тоже самое как замужние и не замужние, есть муж надо его согласие, нет не надо, есть сожитель или нет - пишешь у нотариуса ( который придерживающийся процедуры) что живешь один и мужа гражданского нет... я много перечитала коментарий по этому сложилось у меня мнение, что однозначной процедуры нет просто нотариус должен по инструкции проверить документы, удостовериться что 1 - документы действительны 2. - что это ваша личная воля и не кто вас не заставляет 3. что вы дееспособны и понимаете что подписываете, должен разьеснить что по закону вы приобретаете или отказываетесь от каких то прав 4. - что ЭТА Сделка не нарушает чьих либо прав и не ущемляет ни чьих заинтересованных людей... как то мне надо было устроить ребенка в садик, а прописана я была в другом городе, а муж в городе там где садик, пришла я в паспортный стол в ЖЕК и говорю хочу прописать ребенка, а сама не прописываться, мне отказали сказали только вместе со мной..... ни где не сказано что справка с ЖЕка является документом разрешающие сделку, а только разрешение опеки... и направляет инструкция про нотариат при наличии детей делать запрос в органы опеки и попечительства, но у нотариуса много дал и деньги надо делать и некогда разъяснять нам законность сделки и тем более делать какие то запросы..... если нотариус не делает запрос, то он нарушает порядок ст. 43

т.е нотариус открывает паспорт смотрит данные и видит там записанных детей.... и либо делает вид что там ничего не, (чем нарушает предписание о нотариате) или ОБЯЗАН сделать запрос в органы опеки....

в законе про нотариат говорится сто нотариус проверяет документы и право устанавливающие документы...... При посвідченні правочину визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у ньому. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону ( 3425-12 ) (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону ( 3425-12 ), а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, за винятком довіреностей, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної особи, яка видала довіреність.

40. У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири, а також іншого цінного майна за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів. Правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють законні представники: батьки (усиновлювачі) або опікуни. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від її майнових прав. { Абзац третій пункту 40 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1625/5 ( z0849-09 ) від 09.09.2009 } На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода другого з батьків. У разі якщо другий з батьків заперечує проти укладення правочину щодо майна малолітньої дитини, спір може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Нотаріус не посвідчує правочин, що укладається від імені малолітньої дитини представником батьків (усиновлювачів) або одного з них. Неповнолітня особа вчиняє правочини, за винятком правочинів, передбачених статтею 31 та частиною першою статті 32 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника і органу опіки та піклування. На вчинення неповнолітньою особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена, правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Опікун не має права укладати, а піклувальник давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передавання майна підопічному у власність за договором дарування або в безоплатне користування на підставі договору позички. При вчиненні неповнолітньою особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена, інших правочинів (крім правочинів щодо транспортних засобів або нерухомого майна) нотаріально посвідчена згода батьків не вимагається. У цьому випадку нотаріус, яким посвідчується правочин, установлює особу батьків (усиновлювачів) або піклувальника, перевіряє справжність їх підпису, про що робить відмітку на згоді, і вказує назву документа, його номер, дату видачі та назву установи, що видала документ, який посвідчує особу, та його повноваження як законного представника. Згода на посвідчення правочину може бути викладена на звороті примірника правочину, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, або на окремому аркуші. { Пункт 40 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1062/5 ( z0518-09 ) від 15.06.2009 }

первый кто может предъявить взыскание на квартиру - это банк в котором заложена квартира, потом когда брат закладывал квартиру, вы как члены и совладельцы должны были дать согласие на залог, если вы собственники и квартира принадлежит вам 4-м (купля-продажа или приватиз.)мое мнение это пока квартира в залоге другого банка ваш банк может взять у вас только то что принадлежит вам, а потом когда выплатите квартиру, и вы не рассчитаетесь с банком то на вашу часть может пойти взыскание и то это очень сложно выделить и продать 4 часть квартиры, да и ваши совладельцы имеют первоочередное права выкупа вашей части....

а еще и у поручителя почитайте внимательно, там тоже именно с него снимается % за просрочку

это ДА и САМОЕ главное, но банковские работники и судья спросит почему вы выписались в момент заключения договора и будут утверждать что вы специально ввели его в заблуждение и обман... на это есть 1. заполнена анкета банка на получение кредита - ( нужно ее запросить) доходов и расходов где вы указывали расходы семьи которая состоит из .... и детей, 2. предоставленная копия паспорта, где вписаны дети.....а с ЖЕКа предоставит банк которую вы подали, как на это можно сделать выписку с домовой, что дети были там прописаны, но мать по своим личным нуждам сменила регистрацию, а в паспортном столе автоматом вписывают детей с матерью.....но отец остался прописанным, и дети не меняли место жительства и пользовались и пользуются этим имуществом, прописку отменили, ввели регистрацию....

а может ваши дети ходят в ту школу потому что она лучше, а вечером домой, а прописаны там чтоб в школу взяли.... права пользования квартирой родителей..... и соседи подтвердят что каждый вечер дети дома....

да .... ребенок проживает там где живут его родители, в идеале например если 2 квартиры ( вы не можите быть прописаны в нескольких квартирах, по закону прописки нет, но граждане обязаны регистрироваться по месту жительства, то есть поехали в деревню к бабушке на 4 мес снялись с учета стали там на учет, вернулись, опять регистрация .......но у нас ни кто так не делает мороки много и страниц в паспорте не хватит) если одну вы хотите продать, то опекунский должен вам дать разрешение на продажу...

у меня точно такой же ответ в прокуратуре сказали что эта бумажка говорит в мою пользу и очень важна, а акцент ставьте что ребенок и на 1 день не менял место жительства а прописка - выписка только с матерью - ст29 ЦК и свидетели соседи садик школа.... паспорт, а еще посмотрите договор кредитный там есть адреса сторон так есть прописка, и есть фактическое то есть заложенное ....

у меня его нет....Ющенко издал Указ «О мерах по восстановлению стабильности в банковской системе» №813/2009 от 08.10.2009, в котором рекомендует НБУ «обеспечить обращение временных администраторов в Высшую раду юстиции Украины по поводу увольнения судей с должностей при наличии предусмотренных ч.5 ст. 126 Конституции Украины оснований».http://posovesti.com.ua/Article.aspx?ArticleID=193

подано списки 300 судей на увольнение, может действительно "народно" подержать судей кто не нарушает закон...

думаю что ваш договор застрахован, но может подать запрос в страховую и банк

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до розділу XII. "Прикінцеві положення" проекту Закону України "Про судоустрій і статус суддів" compare.doc