kristi

http://rus.newsru.ua/info/poll/archive.html Возможны ли в Украине вооруженные протесты?

регистрация - это ваша обязанность зарегистрировать ваше место жительства в 7 дневный срок, и никто не имеет право вас ограничивать не банк ни муж, родите ребенка и в жек по месту регистрации мужа и показываете свидетельство о рождении, отказать не имеют право, если откажут в милицию к начальнику паспортного стола...............

за вас очень - рады....нас поддерживать и учить не надо, просто СОБЛЮДАЙТЕ ЗАКОНЫ вами же НАПИСАННЫЕ и придерживайтесь их. И тогда мы ЗАЕМЩИКИ и брать будем и платить БУДЕМ по закону.......МЫ не плачем и не скулим, мы отстаиваем свои права и обязанности, обязанность у нас выполнить договор по закону, а не по желанию банкира, сегодня 10% завтра 18% послезавтра .....а че там мелочиться 35%.......

не знаю как и где.... но у меня реально в суд банк подал в декабре 2008г, иск оставили без рассмотрения до устранения недостатков (не заплатил гос пошлину) в 2010 г летом банк платит 1700 и иск берут в производство..........................

1314 гостей, 9 пользователей, 0 скрытых пользователейkristi, Antonina, Google.com, Arc4i, sofi, vipart, AlexKharkov, alexburko, stairtov, Елена Сергеевна Полный список по: последним действиям, именам пользователей

и грустно и смешно....... реальность..............

http://www.segodnya.ua/news/14225070.html Вопросы для телемоста Януковича готовят заранее и без обсуждений Вопросы в эфир будут поступать из 16 точек страны. В Киеве эта точка – мусоросжигательный завод на Харьковском массиве. Площадки для общения в каждом из городов, выбраны соответственно актуальности обсуждаемой темы для региона, пишет Газета по-Киевски. Из Енакиево, родины президента, будут спрашивать об угольной промышленности, а киевлянам в качестве самой актуальной предложили тему загрязнения окружающей среды и коммунальных бед. Репетиция мероприятия пройдет на подготовленных площадках за день до телемоста, 24 февраля. По нашей информации, на каждой из площадок будет присутствовать минимум один «подготовленный» зритель – на случай неадекватности «случайных» собравшихся. Организаторы рассчитывают, что за три часа общения Виктор Янукович успеет ответить на 40–60 вопросов. Несколько из них – от интернет-пользователей. На один вопрос отводится около трех минут, для сравнения - Виктор Ющенко за два с половиной часа общения с украинцами успел ответить всего на десять. Перечень вопросов, которые хотят задать Януковичу украинцы, на аккредитованных для этого сайтах («УНИАН» и «Интерфакс») посмотреть нельзя, проголосовать за понравившиеся – тоже. <a href="http://www.segodnya.ua/news/14225070.html">Источник</a>

ответить в течении 10 дней с момента получения.но не факт что ответят, вы им платили сколько они говорили, вот они и решили доить вас, не факт что эти деньги пойдут на оплату .............. подайте в суд о признании пункта начисления комиссии недействительной, т.к. банк не имеет право брать плату за ведения счетов и т. д.

дельный совет................ менты могут закрыть по любому поводу и ждать когда вы не выдержите и заплатите, только от вас зависит стоять на своем и вытерпеть и ни чего не подписывать и не сознаваться и даже может посидеть 3 суток, помните, что после того как вы сознаетесь то что происходило до, покажется пустяком......... срок за который вас могут притянуть к ответственности 3года и все это не тяжкое преступление... им говорите что пусть доказывают собирают и т. д. Вы против себя не свидетельствуйте, вообще молчать...... ментам нужно ваше признание, если вы скажите вы сделаете за них их работу, не скажите потрепют, по угрожают и отстанут, т.к. сроки вышли, состава преступления уже нет.....прежде чем получить кредит банковская служба безопасности проверяла вас и это их было решение принять эту справку и на момент выдачи кредита - почему у них не возникло сомнения, а спустя только много времени они посмотрели и решили что это неправда?......... да пусть докажут............

Чугуевский городской суд Харьковской области П Р И Г О В О Р ИМЕНЕМ УКРАИНЫ 08 апреля 2008 года Справа № 1-35/2008р. в составе: председательствующего - судьи Бондарь С.Б., при секретаре - Новиковой В.В., с участием прокурора - Бондаренко А.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда г. Чугуева Харьковской области уголовное дело по обвинению ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 года рождения, уроженца с. Екатериновка Петропавловского района Днепропетровской области, украинца, гражданина Украины, со средним образованием, женатого, жителя АДРЕСА_1, председателя фермерского хозяйства «Вира», ранее не судимого, в совершении преступления, предусмотренного ч.1 ст. 366 УК Украины, у с т а н о в и л: ОСОБА_1, согласно приказу № 1 от 28 декабря 1992 года фермерского хозяйства «Вира», а также п. 11 Устава указанного хозяйства, зарегистрированного Печенежской районной государственной администрацией Харьковской области, является председателем фермерского хозяйства «Вира», и в соответствии с п. 12 Устава хозяйства, ст. 4 Закона Украины «О фермерском хозяйстве» обладает организационно - распорядительными и административно-хозяйственными полномочиями, а именно представляет фермерское хозяйство перед органами государственной власти, предприятиями, организациями, заключает от имени хозяйства соглашения и непосредственно управляет фермерским хозяйством. ОСОБА_1, используя указанные полномочиями, совершил служебный подлог при следующих обстоятельствах: 27 декабря 2007 года ОСОБА_1 с целью получения в Чугуевском отделении открытого акционерного общества «Государственный сберегательный банк Украины» потребительского кредита для собственных нужд в размере 19000 грн., незаконно внес заведомо ложную информацию в справку о доходах на своё имя о размере заработной платы за июнь-ноябрь 2007 года в сумме 1700 грн. ежемесячно, а всего за вышеуказанный период 10200 грн., а с учетом отчислений обязательных платежей и налогов - 1480,42 грн. ежемесячно, всего за вышеуказанный период 8882,52 грн. Однако, фактически размер зарплаты ОСОБА_1 составил в июне 2007 года - 680,45 грн., в июле 2007 года - 716,17 грн., в августе 2007 года - 604,80 грн., в сентябре 2007 года - 542,06 грн., в октябре 2007 года - 611,39 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн., а всего за вышеуказанный период - 3751,15 грн., а с учетом отчислений обязательных платежей и налогов ОСОБА_1 фактически получил: в июне 2007 года - 540,88 грн., в июле 2007 года - 566 грн., в августе 2007 года - 593,88 грн., в сентябре 2007 года - 503,23 грн., в октябре 2007 года - 453,94 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн., а всего за вышеуказанный период - 3254,21 грн. Вышеуказанную заведомо ложную справку о доходах ОСОБА_1 подписал от своего имени, а также от шимени главного бухгалтера ОСОБА_2, хотя фактически должность бухгалтера в фермерском хозяйстве «Вира» отсутствует, скрепил печатью хазяйства и передал в Чугуевское отделение ОАО «Государственный сберегательный банк Украины» для оформления кредита. ОСОБА_1 виновным себя в умышленном внесении должностным лицом заведомо ложных сведений в официальные документы и выдаче этих документов (служебном подлоге), при изложенных выше обстоятельствах признал полностью, чистосердечно раскаявшись в содеянном. - 2 - Кроме полного признания своей виновности ОСОБА_1 в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 366 УК Украины, его вина в служебном подлоге, подтверждается следующими доказательствами: - исследованными судом свидетельскими показаниями: ОСОБА_3 о том, что она работает экономистом по кредитованию в Чугуевском отделении ОАО «Государственный Сберегательный банк Украины». В ее обязанности входит прием документов от физических лиц на получение потребительских кредитов, а также проверка поступивших документов. Для получения кредита физическому лицу необходимо заполнить кредитную заявку, где указать свои анкетные данные, сумму и цель кредита. К заявке прилагается, в том числе, справка с места работы о доходах за последние шесть месяцев, трудовая книжка или трудовой договор, копия паспорта. После проверки всех документов, кредитный комитет банка принимает решение о выдаче кредита в виде заключения и направляет для дальнейшего решения вопроса в Харьковское управление банка. 05 ноября 2007 года в Чугуевское отделение ОАО «Государственный Сберегательный банк Украины» обратился ОСОБА_1 с просьбой о получении кредита в сумме 19000 гривен сроком на 36 месяцев для личных нужд. При этом ОСОБА_1 заполнил кредитную заявку и предоставил необходимые документы, среди которых была справка о доходах по месту работы. Согласно этой справки, заработная плата ОСОБА_1 за июнь-ноябрь 2007 года составила 1700 грн. ежемесячно, а за последних шесть месяцев 2007 года - 10200 гривен. Указанная справка была подписана ОСОБА_1 и скреплена печатью хозяйства. В настоящее время банком принято решение об отказе в выдаче кредита, поскольку, как выяснилось, справка не отвечает действительности, поэтому кредит выдан не был и банк не понес ущерба - л.д. 72, 73; - ОСОБА_4 о том, что её муж является руководителем фермерского хозяйства «Вира», бухгалтера в хозяйстве нет. В связи с тем, что понадобились денежные средства, ОСОБА_1 обратился в Чугуевское отделение ОАО «Государственный Сберегательный банк Украины» для оформления кредита в сумме 19000 грн., и для этого ему была необходима справка о размере зарплаты. ОСОБА_1 оформил на себя справку о зарплате в сумме 1700 грн. ежемесячно с июня по ноябрь 2007 года, хотя фактически получил: в июне 2007 года - 540,88 грн., в июле 2007 года - 566 грн., в августе 2007 года - 593,88 грн., в сентябре 2007 года - 503,23 грн., в октябре 2007 года - 453,94 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн. Указанную справку сдал в банк, но кредит не получил - л.д. 70, 71; - вещественными доказательствами: - страницами книги учета выдачи заработной платы фермерского хозяйства «Вира», о том, что размер заработной платы ОСОБА_1 составил: в июне 2007 года - 680,45 грн., в июле 2007 года - 716,17 грн., в августе 2007 года - 604,80 грн., в сентябре 2007 года - 542,06 грн., в октябре 2007 года - 611,39 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн. а с учетом отчислений обязательных платежей и налогов ОСОБА_1 фактически получил: в июне 2007 года - 540,88 грн., в июле 2007 года - 566 грн., в августе 2007 года - 593,88 грн., в сентябре 2007 года - 503,23 грн., в октябре 2007 года - 453,94 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн. - л.д. 37-42; - платёжными ведомостями фермерского хозяйства «Вира» о том, что ОСОБА_1 фактически получена заработная плата: в июне 2007 года - 540,88 грн., в июле 2007 года - 566 грн., в августе 2007 года - 593,88 грн., в сентябре 2007 года - 503,23 грн., в октябре 2007 года - 453,94 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн. - л.д. 80-88; - кредитной заявкой от 05 ноября 2007 года на получение кредита ОСОБА_1 в размере 19000 грн. сроком на 36 месяцев., где указана заведомо ложная информация о размере его заработной платы в сумме за июнь - ноябрь 2007 года в сумме 1700 грн. ежемесячно, всего за вышеуказанный период - 10200 грн. - л.д. 49, 50, 86-88; -сообщением об условиях кредитования Чугуевского отделения ОАО «Государственный Сберегательный банк Украины» на имя ОСОБА_1 от 05 ноября 2007 года об ознакомлении с условиями кредита на неотложные нужды в сумме 19000 гривен сроком на 36 месяцев - л.д. 51, 52, 86-88; - 3 - - справкой о доходах от 27 декабря 2007 года на имя ОСОБА_1, где указана заведомо ложная информация о размере заработной его платы за июнь-ноябрь 2007 года в сумме 1700 грн. ежемесячно, всего за вышеуказанный период - 10200 грн., а с учетом отчислений обязательных платежей и налогов - 1480,42 грн. ежемесячно, а всего за вышеуказанный период - 8882,52 грн., которая была предоставлена в филиал Чугуевского отделения ОАО «Государственный Сберегательный банк Украины»- л.д. 48; - копиями отчетов, которые фермерское хозяйство «Вира» сдавало в управление пенсионного фонда в Печенежском районе о заработной плате работников, что подтверждает получение ОСОБА_1 заработной платы без отчислений в июне 2007 года в размере 680,45 грн., в июле 2007 года - 716,17 грн., в августе 2007 года - 604,80 грн., в сентябре 2007 года - 542,06 грн., в октябре 2007 года - 611,39 грн., в ноябре 2007 года - 596,28 грн.- л.д. 57-65; - информацией Чугуевской ОГНИ о том, что ОСОБА_1 насчитан размер заработной платы за 2 квартал 2007 года в сумме 2046,96 грн., за 3 квартал 2007 года - 1863,03 грн., за 4 квартал 2007 года - 1686,89 грн., что свидетельствует о том, что заработная плата ОСОБА_1 не могла составлять ежемесячно 1700 грн. - л.д. 66; - справкой фермерского хозяйство «Вира» о том, что должность бухгалтера в хозяйстве отсутствует, также нет работника ОСОБА_2 - л.д. 90. Анализируя приведенные доказательства в их совокупности, суд приходит к выводу о доказанности вины ОСОБА_1 в умышленном внесении должностным лицом заведомо ложных сведений в официальные документы и выдаче этих документов (служебном подлоге) и действия подсудимого квалифицирует по ч. 1 ст. 366 УК Украины. Изучением личности ОСОБА_1 установлено: ранее не судим, по месту жительства характеризуется положительно, на учете у врача нарколога не состоит. Вину в совершении преступления признал. На основании п. 1 ч. 1 ст. 66 УК Украины, обстоятельством, смягчающим наказание подсудимого, суд признаёт чистосердечное раскаяние в содеянном. Обстоятельств, отягчающих наказание ОСОБА_1, предусмотренных ст. 67 УК Украины, судом не установлено. При назначении наказания суд учитывает степень тяжести совершенного ОСОБА_1 преступления, приведенные выше данные о его личности, смягчающее наказание обстоятельство, отсутствие по делу обстоятельств, отягчающих наказание подсудимого, ранее не судимого, и приходит к выводу о целесообразности и достаточности для исправления подсудимого назначение наказания в виде штрафа в доход государства в размере тридцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан. Гражданских исков и судебных издержек по делу не имеется. Судьбу вещественных доказательств суд разрешает в соответствии со ст. 81 УПК Украины. На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 323, 324 УПК Украины суд, - П Р И Г О В О Р И Л: ОСОБА_1 признать виновным в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 366 УК Украины, и назначить наказание в виде штрафа в доход государства в размере 510 (пятьсот десять) грн. Вещественные доказательства: справку о доходах, кредитную заявку, сообщения об условиях кредитования, платёжные ведомости - хранить в уголовном деле; книгу начисления заработной платы - считать возвращенной фермерскому хозяйству «Вира». Приговор может быть обжалован в Харьковский апелляционный суд через Чугуевский городской суд в течение 15 суток с момента его провозглашения. Судья:

Кримінальним кодексом України не передбачена кримінальна відповідальність за такі дії, за винятком умисного заволодіння чужим майном, де довідка виступає засобом вчинення злочину. Ось витяг із ККУ. Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів 1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - Довідка не надає ніяких прав та не звільняє від обов'язків. Це тільки довідкова інформація. В діях банку присутній психологічний тиск на позичальника з метою виконання цивільно-правових обов'язків, а такі дії передбачені ст. 355 ККУ. Я б рекомендував звернутись із заявою до правоохоронних органів за цим фактом статье 190 КК - мошенничество. Подобные единичные дела уже есть, однако до суда они не доходят, т.к. доказать подобное практически не возможно. Человек взял кредит, платил два года, банк все знал, а при повышении ставки начались сложности с оплатой, при этом погашать никто не отказывается. Вот и у прокуратуры ничего не вяжется. Не всё так просто..... Да, приговоров по 358 ч.3 за справку очень мало, но эта статья самая коммерчески полезная для мусорков всех видов. Посмотрите в едином реестре суд.реш. раздел определений о прекращении дел по 358 ч.3 "справочников" в связи с амнистией - полно. Система не хочет отпускать людей из паучьей сети, не обобрав до последней нитки - дела возбуждаются, прокуроры подписывают обвинительные заключения, суды принимают в производство, и закрывают дела после того, как отберут у человека деятельное раскаяние и признание вины, исходя из юридической сущности - принудят к самооговору. В случае с автором вопроса, ситуация критическая - Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами 1. Надання громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Так, что дознаватель знает чего он хочет от неё. Как бороться с 358ч3 - я до конца ещё не понимаю. Бороться действенно, через конфликт с прокурором утвердившем обвинительное заключение. В схоластические игры вокруг содержания термина "документ", судьи без бабла вступать не хотят. По поводу 190 - есть приятные новости, которые лишают сомнения у любого, даже мусорского, судьи, в неправомерности и незаконности предъявления обвинения по этой статье кредитчику, последних оснований: ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 10 Про судову практику у справах про злочини проти власності 17. Відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Слід мати на увазі, що коли потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 КК. Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати відповідно як крадіжку, грабіж або розбій. 18. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винна особа схилила певну особу до замаху на давання хабара, її дії слід кваліфікувати також за відповідною частиною статті 15 та відповідною частиною статті 369 КК з посиланням на частину четверту статті 27 КК. 19. Якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення, привласнення, пошкодження та підроблення документів, штампів і печаток з метою подальшого їх використання при шахрайстві, використання при шахрайстві завідомо підробленого документа, а також зловживання владою чи службовим становищем потребують додаткової кваліфікації відповідно за статтями 353, 357, 358 та 364 КК. Окремої кваліфікації за статтею 290 КК при шахрайстві потребують також дії винної особи, яка знищила, підробила або замінила номери вузлів та агрегатів транспортного засобу. Разом із тим, шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, має кваліфікуватися за частиною третьою статті 190 КК і додаткової кваліфікації не потребує. по ст.366 УК Украины на основании п.2 ст. 6 УПК в связи с отсутствием состава преступления!! Спасибо вам всем за помощь и поддержку!!!!! Желаю всем удачи! 1. Статья 364 ч.2 Злоупотребление властью или служебным положением...использование должностным лицом власти либо служебного положения вопреки интересам службы, если оно причинило существенный вред... Вот фраза из статьи:"вопреки интересам службы". Если я директор ООО и выписал себе справку о завышенной зарплате, то это разве "вопреки интересам службы". где прописано что я как директор не могу такие справки себе выписывать? 2. Статья 366 Служебный подлог, то есть внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений, иная подделка документов, а также составление и выдача заведомо ложных документов. Является ли справка о зарплате "документом" или "официальным документом", который выписал себе его я как директор, либо носит справочный характер о моих доходах (не официальных)? 3. Если имеется уже арест исполнителей на все залоги по всем моим кредитам, то где тут причинение тяжелого матерального ущерба? Это у мяня тяжелый ущерб. 4. Закон "О банках и..." ч.5 ст. 49.Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Тут : "перевіряти кредитоспроможність позичальників", попадает ли моя справка под эту формулировку? Требования банка о возврате кредита необходимо рассматривать только в гражданском поле, т.к вы не выполняете гражданско-правовые обязательства.Поэтому следак и прекратил дело в части 190 УК, в т.ч. и потому. что материального ущерба НЕТ!!!!! Вы должны банку деньги , но ЭТО ГРАЖДАНСКО-ПРАВОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ и под УГОЛОВНЫЙ КОДЕК ваш долг никак не подпадает. А если нет ущерба то нет и 364 УК я вам несколько раз пылался это обяъяснить. А попытки банка влезть в уголовный процесс с иском полный бред и следак это понимает, потому что нет ст. 190 УПК - НЕТ УЩЕРБА. Улавливаете???? СПАСИБО Андрей! Извините доходит тяжко, в юр. вопросах плаваю. Мысль Вашу понял. Трактовка статьи - "Тяжкими последствиями в статьях 364-367, если они заключаются в причинении материального ущерба". Именно --МАТЕРИАЛЬНОГО УЩЕРБА-!!! Ничего себе меня накрутили, дело тогда пустяковое! Тогда жалобу прокурору, че за дела, почему меня как последнего лошару разводят. Вот выписка из постановления о возб. уг.дела: В период с ... по ... я являясь дир. ООО , злоупотребляя своим служ. положением из корысных побуждений, путем предоставления справки о личных доходах ...с внесенными туда заведомо ложными сведениями ...в целях беспрепятственного получ. кредита ... что повлекло за собой тяжкие последствия, выразившиеся в непогашении данного кредита и причинении банку мат. ущерба в сумме ..., т.е. в 250 раз и более превышает ННМДГ. На основании изложенного ,принимая во внимание то, что в действиях дир. ООО, как должностного лица, усматривается признаки преступления, предусмотренного ч2ст364 и ч2ст366 - возбудить УД в отнош дир.ООО по признакам преступления предусмотренного ст.364ч2 и ст366ч2 УК.(кратко - основное). А вот выдержки из постановления в кач. обвиняемого: ... У меня возникл умысел на незаконное получение денежных средств в кредит для приобрет. кварт. в частную собств., путем злоупотребления своим служебным положением, как директором ООО и с помощью составления заведомо ложного документа - справки о завышенной ЗП. ТАКИМ ОБРАЗОМ, СВОИМИ УМЫШЛЕННЫМИ ДЕЙСТВИЯМИ, ВЫРАЗИВШИМИСЯ В ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИИ ДОЛЖНОСТНЫМ ПОЛОЖЕНИЕМ, Т.Е. УМЫШЛЕННОМ, В СВОИХ КОРЫСТНЫХ ПОБУЖДЕНИЯХ, ИСПОЛЬЗОВАНИИ ДОЛЖНОСТНЫМ ЛИЦОМ СВОЕГО СЛУЖЕБНОГО ПОЛОЖЕНИЯ ВОПРЕКИ ИНТЕРЕСАМ СЛУЖБЫ, ПОВЛЕКШЕЕ ТЯЖКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ ЮР. ЛИЦА, Я СОВЕРШИЛ ПРЕСТУПЛЕНИЕ, ПРЕДУСМОТРЕННОЕ Ч2СТ364ук. ... То же самое и по 366. и в конце : ВСЕГО, СВОИМИ УМЫШЛЕННЫМИ ДЕЙСТВИЯМИ Я СОВЕРШИЛ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, ПРЕДУСМОТРЕННЫЕ СТ364Ч2 И СТ366Ч2 НА ОСНОВАНИИ ИЗЛОЖЕННОГО, РУКОВОДСТВУЯСЬ СТ 130-132, 140-142 УПК УКРАИНЫ - ПОСТАНОВИЛ (СЛЕДОВАТЕЛЬ): 1.ПРИВЛЕЧЬ МЕНЯ В КАЧЕСТВЕ ОБВИНЯЕМОГО ПО НАСТОЯЩЕМУ УГОЛОВНОМУ ДЕЛУ, ПРЕДЪЯВИВ ЕМУ ОБВИНЕНИЕ В СОВЕРШЕНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, ПРЕДУСМОТРЕННОГО СТ. 364 Ч2 И СТ366 Ч2 УКУ. 2. КОПИЮ НАСТОЯЩЕГО ПОСТАНОВЛЕНИЯ НАПРАВИТЬ ПРОКУРОРУ такому-то. Я с Вами согласен. В судах Одессы и области половина уголовных дел по банковским статьям (190, 222, 358, 366, иногда - 191). Нам тоже доводилось "оттирать" наших клиентов от доблестных правоохранителей... Вот пример возражений - они были сделаны на скорую руку, т.к. клиент в пятницу сказал, что в понедельник суд... но думаю, сгодятся... Я чуть позже напишу статью по этому вопросу... ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО обвинувального висновку У провадженні ________________ районного суду Одеської області знаходиться кримінальна справа №_______________ по обвинуваченню ______________ в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4 та 358 ч. 3 КК України. Обвинувачений не визнає себе винним в інкримінованих йому злочинах у зв’язку із нижченаведеним: 1. З підстав, викладених у цивільному позові, поданим позивачем ___________ до _______________ суду Одеської області, ми вважаємо, що кредитний договір №________ від ________2007 р. є недійсним. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, документ може бути знаряддям злочину, якщо його використання мало юридичні наслідки. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Згідно п. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків. 2. Приписи ст. 190 КК України можуть застосовуватися у разі заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У даному випадку не мало місце ані заволодіння, ані придбання права на грошові кошти, оскільки, згідно п.п. 1.1. Кредитного договору гроші були надані у тимчасове користування, а не у власність. Окрім того, згідно п.п. 3.1.2. Кредитного договору, видача кредиту проводиться виключно в рамках цільового використання… А факт належного цільового використання підтверджується договором іпотеки нерухомого майна. Тобто, надані у тимчасове користування кошти були використані в повній відповідності до волевиявлення Банку, викладеного у Кредитному договорі. Процес розпорядження майном (грошима) був повністю керований Банком. Придбане на кредитні кошти майно було передане у заставу Банку, тобто повноцінний перехід права власності ані на грошові кошти, ані на нерухомість ніколи не відбувався. Таким чином, норми ст. 190 КК України не можуть бути застосованими. 3. Згідно обвинувального висновку ____________ отримав кредит зловживаючи довірою працівників Центрального відділення КБ ______________. Це в жодному разі не може відповідати дійсності, оскільки мова йде не про відношення між двома фізичними особами, а про відношення банківської установи зі споживачем кредитної послуги. Кредити Банком надаються на підставі не довіри, а усестороннього ретельного вивчення наданих документів, зі встановленням їх достовірності та відповідності банківським нормативам. Працівники Банку не є родичами або знайомими позичальника, тому ні про яку довіру, а отже і про зловживання нею не може йтися. Більш того, до службових обов’язків працівників служби безпеки банку безпосередньо відноситься питання перевірки дійсності усіх наданих документів. 4. Згідно обвинувального висновку Семенюк В.С. спричинив Банку шкоду, що дорівнює сумі наданого кредиту, тобто ___________ грн. Цим висновком суду свідомо надана недостовірна інформація, позичальник _____________ виконував погашення кредиту – планове повернення грошових коштів. Окрім того, банку, у якості забезпечення кредиту, надано у заставу будинок. Вартість застави, згідно п.п. 1.2. договору іпотеки складає _____________ грн. Це на ____________ грн. більше ніж сума наданого кредиту. Таким чином, в результаті надання кредиту активи Банку збільшилися, а не зменшилися. Тобто ні про яку шкоду взагалі не може йтися. Це додатково підтверджується відсутністю цивільного позову у кримінальній справі. 5. Приписи ч. 3 ст. 358 КК України можуть застосовуватися у разі використання завідомо підробленого документа. У даному випадку слідством не перевірявся факт того, чи була заява-анкета складена позичальником власноруч, чи це зробила інша особа. Не перевірялася достовірність показань свідка ______________, стосовно того, що він не робив зазначену довідку про доходи; а якщо робив, то хто безпосередньо придбав в нього її. Таким чином, обвинувальний висновок ґрунтується на припущеннях і норми ч. 3 ст. 358 КК України не можуть бути застосовані у зв’язку із відсутністю доказів. 6. Згідно п. 3 ст. 60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація про фінансово-економічний стан клієнтів Банку є банківською таємницею. Відповідно ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю розкривається банками лише на письмовий запит державних органів або інших банків, або з письмового дозволу власника такої інформації. Позичальник не давав Банку письмовий дозвіл на розкриття банківської таємниці, таким чином частина документів, наявних у справі отримані із порушенням Закону. Суд не може використовувати докази, що отримані з порушенням Закону. З огляду на вищенаведене, ПРОШУ: 1. Вилучити зі справи документи, отримані з порушенням Закону. 2. Визнати підсудного невинним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з підстав, передбачених п. 1 ст. 6 КПК України. 3. Визнати підсудного невинним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, з підстав, передбачених п. 2 ст. 6 КПК України. Обвинувачений ________________/______________ Первоисточник - http://grand-insur.com/lipovaya_spravka_o_dohodah.html ЗАКОН УКРАИНЫ № 660–VІ Об амнистии Стаття 1. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: а) осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом; в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку; г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1, 2, 3, 4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України № 3/6 від 18 січня 2000 року; ґ) чоловіків та жінок, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку; д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних законів інших держав - республік колишнього СРСР; є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. Стаття 3. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1 і 2 цього Закону: а) засуджених вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання; б) засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше шести років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання; в) жінок, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання; г) засуджених за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше дванадцяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. Стаття 4. Звільнити від покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців: а) засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості; б) засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. Стаття 5. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, які відбувають покарання у виді обмеження волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону. Стаття 6. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом. Стаття 7. Амністія не застосовується до осіб: а) які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі та яким у порядку помилування смертну кару чи довічне позбавлення волі замінено на позбавлення волі на певний строк; б) які мають дві і більше судимостей (у тому числі ту, за якою особа відбуває покарання) за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 1960 року (далі - КК України 1960 р.), вчинення тяжких, особливо тяжких умисних злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 2001 року (далі - КК України 2001 р.); в) яких засуджено згідно з КК України 1960 р. за вчинення умисного тяжкого злочину чи яких засуджено згідно з КК України 2001 р. за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання; г) які після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин; ґ) які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний злочин протягом невідбутої частини покарання; д) які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей; е) до яких протягом 1998 - 2008 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин; є) які злісно порушують режим у період відбування покарання; ж) які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, наслідком яких стала загибель двох чи більше осіб; з) яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за злочини проти основ національної безпеки України (статті 109 -114 КК України 2001 р.; статті 56-60, 62 і 63 КК України 1960 р.); умисне вбивство (стаття 115 КК України 2001 р.; статті 93 і 94 КК України 1960 р.); доведення до самогубства, вчинене щодо неповнолітнього (частина третя статті 120 КК України 2001 р.); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 121 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 101 КК України 1960 р.); катування (стаття 127 КК України 2001 р.); незаконне позбавлення волі або викрадення людини при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 146 КК України 2001 р.); захоплення заручників (стаття 147 КК України 2001 р.; стаття 1231 КК України 1960 р.); торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини (стаття 149 КК України 2001 р.; стаття 1241 КК України 1960 р.); зґвалтування при обтяжуючих обставинах (частини третя і четверта статті 152 КК України 2001 р.; частини третя і четверта статті 117 КК України 1960 р.); насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 153 КК України 2001 р.; частина друга статті 118, частина друга статті 122 КК України 1960 р.); грабіж при обтяжуючих обставинах (частини третя, четверта і п'ята статті 186 КК України 2001 р.; частини третя і четверта статей 82 і 141 КК України 1960 р.); розбій (стаття 187 КК України 2001 р.; статті 86, 861 і 142 КК України 1960 р.); вимагання при обтяжуючих обставинах (частини друга, третя і четверта статті 189 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 862, частини друга і третя статті 144 КК України 1960 р.); шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (частина четверта статті 190 КК України 2001 р.; частина третя статей 83 і 143 КК України 1960 р.); привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою (частина п'ята статті 191 КК України 2001 р.; стаття 861 КК України 1960 р.); виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (стаття 199 КК України 2001 р.; стаття 79 КК України 1960 р.); контрабанду при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 201 КК України 2001 р.; частина друга статті 70 КК України 1960 р.); незаконне виготовлення, а так само збут підакцизних товарів при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 204 КК України 2001 р.); протидію законній господарській діяльності при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 206 КК України 2001 р.); легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 209 КК України 2001 р.); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (частина третя статті 212 КК України 2001 р.; частина третя статті 1482 КК України 1960 р.); створення злочинної організації (стаття 255 КК України 2001 р.); бандитизм (стаття 257 КК України 2001 р,; стаття 69 КК України 1960 р.); терористичний акт (стаття 258 КК України 2001 р.); викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України 2001 р.; стаття 223 КК України 1960 р.); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278 КК України 2001 р.; стаття 2172 КК України 1960 р.); блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 279 КК України 2001 р.; частина третя статті 2173 КК України 1960 р.); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 286 КК України 2001 р.; частини друга та третя статті 215 КК України 1960 р.); незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 289 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 2153 КК України 1960 р.); пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (стаття 292 КК України 2001 р.); контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 305 КК України 2001 р.; стаття 701 КК України 1960 р.); використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 306 КК України 2001 р.; стаття 22912 КК України 1960 р.); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307 КК України 2001 р.; стаття 2291 КК України 1960 р.); викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 308 КК України 2001 р.; стаття 2292 КК України 1960 р.); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (стаття 309 КК України 2001 р.; стаття 2296 КК України 1960 р.); посів або вирощування снотворного маку чи конопель (стаття 310 КК України 2001 р.; стаття 2293 КК України 1960 р.); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 311 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 22920 КК України 1960 р.); викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 312 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 22919 КК України 1960 р.); викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (стаття 313 КК України 2001 р.; стаття 22917 КК України 1960 р.); незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 314 КК України 2001 р.; стаття 22915 КК України 1960 р.); схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 КК України 2001 р.; стаття 2295 КК України 1960 р.); незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 КК України 2001 р.; стаття 22916 КК України 1960 р.); організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 КК України 2001 р.; стаття 2294 КК України 1960 р.); незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (стаття 318 КК України 2001 р.; стаття 22913 КК України 1960 р.); незаконну видачу рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (стаття 319 КК України 2001 р.; стаття 22914 КК України 1960 р.); порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 320 КК України 2001 р.; стаття 2297 КК України 1960 р.); погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу (частини третя та четверта статті 345 КК України 2001 р.); погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (стаття 346 КК України 2001 р.); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК України 2001 р.; стаття 1901 КК України 1960 р.); захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (стаття 349 КК України 2001 р.); примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 355 КК України 2001 р.; частина третя статті 1982 КК України 1960 р.); зловживання владою або службовим становищем при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 364 КК України 2001 р.; частина друга статті 165 КК України 1960 р.); перевищення влади або службових повноважень при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 365 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 166 КК України 1960 р.); одержання хабара при обтяжуючих обставинах (частини друга і третя статті 368 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 168 КК України 1960 р.); погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 377 КК України 2001 р.); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (стаття 379 КК України 2001 р.; стаття 1901 КК України 1960 р.); дії, що дезорганізують роботу виправних установ (стаття 392 КК України 2001 р.; стаття 691 КК України 1960 р.); втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 393 КК України 2001 р.; стаття 183 КК України 1960 р.); посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку із діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (стаття 400 КК України 2001 р.), а також за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) при обтяжуючих обставинах, передбачені частинами другою, третьою і четвертою статті 404 КК України 2001 р. (пунктами «б» і «в» статті 234 КК України 1960 р.); частинами другою і третьою статті 405 КК України 2001 р. (статтею 236 КК України 1960 р.); частиною третьою статті 406 КК України 2001 р. (пунктом «в» статті 238 КК України 1960 р.); частиною другою статті 408 КК України 2001 р. (пунктом «в» статті 241 КК України 1960 р.); частиною третьою статті 420 КК України 2001 р. (пунктом «г» статті 251 КК України 1960 р.); частиною третьою статті 423 КК України 2001 р. (пунктом «в» статті 254 КК України 1960 р.); частинами другою і третьою статті 424 КК України 2001 р. (пунктами «б» і «в» статті 2542 КК України 1960 р.); частиною другою статті 426 КК України 2001 р. (пунктом «б» статті 2543 КК України 1960 р.); статтею 447 КК України 2001 р. (статтею 631 КК України 1960 р.); и) до яких застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79 і 104 КК України 2001 р.) і які під час іспитового строку вчинили умисний злочин; і) які мають одного чи обох батьків віком понад 70 років, а також батьків-інвалідів першої групи і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих батьків. Стаття 8. Виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Застосування цього Закону здійснюється щодо: а) осіб, кримінальні справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні органів дізнання та досудового слідства, - за поданням цих органів, погодженим з прокурором, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника; б) осіб, кримінальні справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні судів і до набрання чинності цим Законом не розглянуті, а також осіб, кримінальні справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - за ініціативою суду або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника; в) осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, - за поданням органу виконання покарань, погодженим з органом внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника; г) засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі або відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі чи тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, - за поданням начальника кримінально-виконавчої установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх, командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за заявою самого засудженого, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії. Питання про застосування амністії щодо осіб, яких засуджено судами іноземних держав і які відбувають покарання на території України, вирішують відповідні суди України з дотриманням вимог міжнародних договорів України. Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою. Якщо розглядається справа про застосування амністії щодо неповнолітньої особи, в судовому засіданні у передбачених законом випадках бере участь її законний представник. За наявності належним чином оформлених повноважень у судовому засіданні бере участь захисник. Стаття 9. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. Стаття 10. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно. Стаття 11. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця від дня опублікування цього Закону. Стаття 12. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Стаття 13. До осіб, засуджених за вчинення необережних злочинів, яким строк покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбуття основного покарання в порядку помилування, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів. Стаття 14. Особи, які згідно з цим Законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових видів покарань не звільняються. Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду. Стаття 15. З метою забезпечення своєчасного надання необхідної медичної допомоги звільненим із місць позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД, кримінально-виконавчі установи негайно повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров'я про звільнення зазначених осіб. Стаття 16. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити: а) організацію своєчасного обліку звільнених відповідно до цього Закону осіб, здійснення стосовно них заходів соціального патронажу відповідно до Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», контроль за поведінкою цих осіб; б) передачу звільнених згідно із цим Законом неповнолітніх під нагляд батьків, направлення у разі необхідності неповнолітніх, яких позбавлено батьківського піклування, до шкіл-інтернатів або встановлення над ними опіки чи піклування; в) направлення звільнених відповідно до цього Закону інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання, до спеціальних будинків-інтернатів. Стаття 17. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 12 грудня 2008 року http://www.president.gov.ua/ru/documents/8755.html Есть понятие освобождения от уголовной отвественности по истечению срока давности: Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності 1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. 2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років. 3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. Классификация преступлений по стпени тяжести в ст.12 УКУ Ссылка на УКУ -http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14&pass=4/UMfPEGznhh9Sa.ZisjJfCAHI4eUs80msh8Ie6 Моего знакомого прокуратура довела до суда по ст.366 - служебный подлог. Частное предприятие, сам хозяин, сам директор- отдал в банк пустую справку с печатью, те сами проставили зарплату подогнав под кредит. Попыток взыскания не было. Но в прокуратуру направили. Прокурор сказал, что именно эта справка определила выдавать или нет кредит согласно заявлению банка. Хотя там был залог на 3 кредита. Хотели денег за отказ в возбуждении. Но знакомый решил не платить, все равно суд применит давность, что и было сделано.

в Латвии так и делают..........

[quote Для того чтобы, взять оригиналы договора и витяга у банка, нужна очень веская причина, типа телефон провожу или домофон не катит катит

если справки 3 года с момента выдачи, притянуть не смогут...... срок давности - говорил мне прокурор все это просто...- пугают.....

говорят (слухи) что ВСУ отклонит рассмотрение, т. к. нет много прецедентов, (1 только решение) подождут когда будет много.........

3 часа будет отвечать на вопросы, в честь дня инаугурации

http://censor.net.ua/ru/news/view/155650/y...yi_peresmotryat Юридическую базу кредитных отношений пересмотрят Все про: кредит (715) кредиторы (34) Портнов (204) Арбузов (63) По инициативе НБУ и поручению президента Виктора Януковича создана специальная рабочая группа. Ее работу курируют глава НБУ Сергей Арбузов и заместитель главы Администрации президента Андрей Портнов. Как стало известно ZN.UA, перед рабочей группой поставлена задача в течение месяца подготовить, внести в Верховную Раду и обеспечить принятие комплекса изменений в законодательство (в Гражданский, Гражданско-процессуальный, Хозяйственный и Хозяйственно-процессуальный кодексы, в закон «Об ипотеке», закон „Об административном судопроизводстве“, в „Декрет о валютном регулировании и контроле“ и другие законодательные акты). В результате комплексного пересмотра действующей законодательной базы должны быть пересмотрены и приведены к общему знаменателю все регулирующие кредитные отношения правовые нормы и подзаконные акты, установлены предельно ясные и прозрачные правила для заемщиков и кредиторов, а также устранены коллизии в законодательстве, позволяющие недобросовестным заемщикам уклонятся от обязательств перед банками. За это время Национальный банк должен привести в соответствие с готовящимися изменениями все свои внутренние подзаконные акты и положения. Кроме того, по данным ZN.UA, судьи, неправомерность решений которых по отношению к банкам будет установлена, будут привлечены к дисциплинарной ответственности.

сделайте независимый аудит, оплатите и потом если банк не захочет дать письмо о закрытие кредита, подадите в суд и через суд снимете ипотеку.

посмотрите реестр судебных решений, выселяют с детьми и даже не моргают....... мой совет боритесь и заявляйте о себе в суде, прокуратуре, в опекунском совете, пока вы будете бороться есть шанс жить в кв. если будете ждать то....... на милость банка...... детей сразу может и не выселят, сначала заберут кв. потом торги и новые хозяева выписывают детей, т. к. они утратят право пользования кв.но не все так просто....... боритесь судитесь .....

У будинку голови Верховного суду стався обшук http://www.unian.net/ukr/news/news-419688.html Вирішення таких спорів у цивілізований спосіб передбачене чинним цивільним законодавством. Очевидно, виходячи з цього, позичальник (Валерій КСЕНЗЕНКО) звернувся б до суду з позовом про стягнення з Ірини боргу у судовому порядку", – зазначив представник ВСУ. Але, за словами джерела УНІАН, позов до суду він (В.КСЕНЗЕНКО) чомусь подав лише через два роки з моменту невиконання договору – 31 січня 2011 р. Крім того, позичальник уже наступного дня після подання судового позову, тобто 1 лютого 2011 р., звернувся до Генеральної прокуратури із заявою про притягнення позичальника та її колишнього чоловіка Володимира КОТЛЯРОВА, підпис якого також стоїть під угодою, до кримінальної відповідальності.

http://www.obljust.pl.ua/content/91/ Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів Виконавчі написи вчиняються виключно за документально оформленими вимогами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні чинним є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Цей Перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Законодавством можуть бути встановлені випадки заборони звернення стягнення на окремі види майна. Так, не може бути звернене стягнення: * на майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання (ст. 89 Сімейного кодексу України); * на майно, одержане за договором про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 Сімейного кодексу України); * на майно, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача (ст. 754 Цивільного кодексу України). Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (ст. 33 Закону України „Про іпотеку”). Умови, за наявності яких вчинення виконавчого напису є можливим, передбачені ст.ст. 87-88 Закону України „Про нотаріат”. По-перше, заявлена вимога повинна підпадати під конкретний вид заборгованості, який міститься в Переліку. По-друге, надані документи мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. По-третє, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку. Так, у відповідності до ст. 258 ЦК України скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік встановлено для стягнення неустойки (штрафу, пені). Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання. Виконавчий напис вчиняється за письмовою заявою, яку зацікавлена особа (стягувач або уповноважений ним представник) разом з іншими документами, передбаченими Переліком, подає будь-якому нотаріусу незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника чи стягувача (за винятком виконавчих написів на чеках, які вчиняються за місцезнаходженням платника (ст. 93 Закону України „Про нотаріат”). Від імені підприємства, установи, організації заява подається за підписом осіб, уповноважених на це їх статутом (положенням) або довіреністю встановленої форми, з прикладенням печатки. В заяві має бути зазначено: * відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; * дата та місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; * номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; * строк, за який має провадитися стягнення; * інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Надання зазначених відомостей та документів є обов’язком стягувача. За відсутності цих відомостей та документів нотаріус відмовляє у вчиненні виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, він вправі згідно з п. 12 Інструкції відкласти вчинення нотаріальної дії строком до одного місяця для витребування додаткових відомостей або документів, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Так, вважаємо, що у разі звернення стягнення на жилий будинок, квартиру, які є предметом договору іпотеки, доцільно впевнитись у відсутності права проживання та користування цим майном неповнолітніх (малолітніх) дітей. У разі одержання такої інформації (письмових доказів) та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, доцільно рекомендувати стягувачу вирішити дане питання в судовому порядку. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень (ст. 35 Закону України „Про іпотеку”). В разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, а також наявність інших іпотекодержателів. Виконавчий напис здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Отже вважаємо, що звернення стягнення на рухоме майно повинне здійснюватися на підставі виконавчого напису якщо це передбачено сторонами в договорі. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України. Виконавчий напис має містити: * дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; * найменування та адресу стягувача; * найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); * строк, за який провадиться стягнення; * суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; * розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з божника; * зазначення статті Закону України „Про нотаріат” та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; * номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; * підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель тощо). Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку. Стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном. Відповідно до п. 9 Переліку для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал договору оренди; б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження. Отже, до зазначених вище документів необхідно надати докази письмового попередження боржника про погашення заборгованості. Доказом безспірності вимог кредитора може бути заява кредитора, яку передано нотаріусом боржникові у порядку ст. 84 Закону України „Про нотаріат”, або претензія (лист) кредитора з доказами її відправлення (наявність зворотного повідомлення з підписом боржника про одержання або його розписка при особистому врученні). Приймаючи документи до вчинення виконавчого напису, нотаріус зобов’язаний проаналізувати зміст договору оренди на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Як відомо, в ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” йдеться про істотні умови договору оренди, якими, зокрема, вважаються: * об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); * термін, на який укладається договір оренди; * орендна плата з урахуванням її індексації; * порядок використання амортизаційних відрахувань; * відновлення орендованого майна та умови його повернення; * виконання зобов’язань; * забезпечення виконання зобов’язань – неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; * порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди; * відповідальність сторін; * страхування орендарем взятого ним в оренду майна; * обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Орендодавцями згідно зі ст. 5 Закону є: * Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; * органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; * підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м. Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої закономЗгідно Роз’яснень Міністерства юстиції України від 11.01.2007 року № 19-32/2 порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форм власності: власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання; власником майна, закріпленого за казенним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить казенне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві оперативного управління; власником майна, переданого до статутного фонду державного акціонерного товариства, є держава в особі Кабінету Міністрів України (чи іншого органу виконавчої влади, який виступив засновником такого товариства), майно якої передано до статутного фонду державного акціонерного товариства; власником комунального майна є відповідна територіальна громада села, селища, міста в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном. Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органами, уповноваженими управляти об’єктами комунальної власності, є як органи місцевого самоврядування, створені сільськими, селищними, міськими територіальними громадами, так і районні та обласні ради. Нотаріус вчиняє виконавчий напис на оригіналі договору оренди (якщо термін дії договору закінчився) та на копії договору оренди (якщо термін його дії не закінчився) із зазначенням про це на оригіналі документу. Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами оренди стосовно іншого (крім державного та комунального) майна провадиться на підставі п. 1 Переліку. Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку. Відповідно до п. 11 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал опротестованого векселя; б) акт про протест векселя. Згідно зі ст. 92 Закону України „Про нотаріат” нотаріуси вчиняють протести векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту. Вважаємо, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за опротестованим векселем нотаріусу має бути подано: * заяву від векселедержателя про вчинення виконавчого напису (із зазначенням того, що на момент звернення до нотаріуса вексель не був оплачений (погашений); * оригінал опротестованого векселя; * акт про протест векселя. Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом не раніше опротестування векселя і не пізніше строків позовної давності, зазначених в ст. 70 Закону України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”. Так, згідно із зазначеною статтею позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу. Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк або від дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат. Перерва давності має силу лише щодо того, проти кого було вчинено дію, яка перериває давність. Оскільки згідно з п. 293 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус повинен перевірити своєчасність пред’явлення векселя до оплати, вважаємо, що перевірка цієї інформації можлива за Протестом векселя про неоплату. Його зміст дає відповідь на всі питання, поставлені в п. 293 Інструкції: дату пред’явлення векселя до оплати (дає можливість перевірити своєчасність пред’явлення), інформацію про те, що вексель не був оплачений. Єдине, що неможливо зробити – отримати напис платника про неоплату векселя, якщо він сам того не бажає. Якщо в акті про протест векселя в неоплаті, який подається нотаріусу, зазначатиметься, що боржник оспорює зобов’язання платити за цим векселем, вчиняти виконавчий напис за таких обставин недоцільно. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі боргового документа, яким в даному випадку є опротестований вексель. При цьому текст виконавчого напису може бути розпочатий на векселі і продовжений на прикріпленому (підшитому) спеціальному бланку нотаріальних документів. Акт про протест векселя передається кредитору разом з вчиненим виконавчим написом. В справах нотаріуса залишається копія акту та копія векселя з викладеним на ній текстом виконавчого напису. Процедура вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості за векселями, опротестованими в установленому порядку, здійснюється за загальними правилами, і не містить інших особливостей, крім наведених вище. Виконавчі написи вчиняються за наступними формами реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1/5 від 10.01.2005 року: * форма № 84 „Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки)”; * форма № 86 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за сплатою аліментів на дитину за нотаріально посвідченим договором”; * форма № 87 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання одного з подружжя за нотаріально посвідченим договором”; * форма № 88 „Виконавчий напис про стягнення заборгованості за опротестованим векселем”. Розмір ставки державного мита за вчинення виконавчого напису передбачений підпунктом „о” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито” і складає 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше трьох і не більше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як відомо, Указом Президента України від 10.07.1998 року № 762/98 „Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису не може бути зарахована до загальної суми стягнення за виконавчим написом, якщо це прямо не передбачено в договорі. Нормативні акти: 1. Цивільний кодекс України. 2. Закон України „Про нотаріат”. 3. Закон України „Про іпотеку”. 4. Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XІІ „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 14 березня 1995 р.). 5. Закон України від 06.07.1999 року № 826-XIV „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі”. 6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”. 8. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито”. 9. Наказ Міністерства юстиції України від 10.01.2005 року № 1/5 „Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах”

http://www.help.ucoz.hu/ - полезная информация для "попавших" заемщиков

на сайте есть дорошал doroshal [email protected]он занимается расчетами, напишите ему он объяснить

выгодно всегда тому, кто за этим стоит и наблюдает...давайте общаться на основе з-нов, у меня к вам вопрос.... есть постановление НБУ в которой говориться (у банкиров она есть) что кр. договор прекращается с момента смерти заемщика, а так же если банк подал в суд... в учебнике есть ссылка на эту постанову, но найти ее я не могу, Можите ее выложить. То что она есть я знаю, многие банкиры ее цитируют,после заседания, но дать ни кто не хочет......