Самоучка

Кабмін вийшов із закритої наради з проектом бюджету http://news.liga.net/ukr/news/NU102415.html Уряд також передбачає впровадити податкові норми, що дають змогу запобігти втратам бюджету: комплексний контроль за повнотою відображення податкових зобов'язань, посилення контролю за сумнівними операціями суб'єктів господарювання, удосконалення оподаткування банківських установ. .................. "Деякі норми можуть трактуватися нашими опонентами як непопулярні, але всі мають пам'ятати, що країна у кризі, а скарбниця розкрадена. Бізнес, який міг би наповнювати бюджет, знекровлений внаслідок безвідповідальних дій попереднього керівництва уряду. Тому рішення, які приймаються на всіх рівнях влади, будуть враховувати зазначені чинники", - наголосив Прем'єр-міністр. Зокрема глава уряду поставив вимогу при доопрацюванні проекту бюджету і податкових законів декріміналізувати відповідальність за економічні правопорушення: "Завдання не в тому, щоб заховати за ґрати, а тому, щоб сплата податків і штрафів, коли це визначено, була невідворотною". Гости Форума ! Не будьте зрителями - пишите Звернення !

:lol: :: Ну спасибо, насмешили. :lol: :lol: Хорошо, что хоть с чувством юмора у Вас порядок. Насчет: а нада-ли палить бабки на письма, на адвокатов, на поездки, если результат будет НУ-ЛЕ-ВЫМ. Для того мы и общаемся- дружески, БЕСКОРЫСНО, БЕЗВОЗМЕЗДНО, чтоб не надо было палить бабки.С меня адвокатская контрора запросила 4 тыс.долларов за решение вопросов во всех судах, а благодаря Форуму - я знаю уже больше них БЕСПЛАТНО ! А результат БУДЕТ. Ударение на слове результат. А злитесь Вы - потому как угроза серъезная - народ просыпается от Вашей колыбельной, как в мультике про Кузю: - А Весна будет ? - Проснулся - уже май на дворе !

Обратите внимание, что в даном деле своя специфика. И суд правильно спрашивает, в чем порушення и какое значение это имеет в данное время если брак расторгнут. Ухвалюючи рішення, суд, крім того, у порушення норм ст. 213, 214 ЦПК України не встановив, у чому саме полягають ці порушення прав ОСОБА_3, зважаючи на те, що 19 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було розірвано та що позов нею було подано після припинення сімейних відносин. А насчет того, что такого не могло быть, nameless, видела немало случаев, самых настоящих - к сожалению, есть категория мужчин, которые легко ведутся на красивых хитрых куколок и исполняя их прихоти попадают вот в такие передряги, в результате которых страдает семья.

Ничего не поняла. Что Вы имеете в виду под словом "толкала"? Если под словом "коллеги" Вы имеете в виду налоговиков- то я там не работаю уже 6 лет, не самая приятная контора. Справка о доходах самая настоящая - ее расчетный отдел выдал. Договор кредита - договор приеднання, мелким шрифтом на 8 листах с двух сторон, подписывался не читая в последние минуты перед закрытием Банка на сплошном доверии, что Банк не обманет - люди ведь грамотные и приятные, после оформления договора ипотеки у нотариуса. Договор фактически является перекредитованием, так как до этого имела два кредита в гривне !!! под 16% годовых !!! на 5 лет в других банках, но не тянули... Пошли по банкам - в этом имели несчастье задержаться, так как девушка -эксперт была очень милой и приятной - быстро рассчитала нам кредит на 10 лет - сумма вышла в 2 раза меньшей той, чем мы платили в других банках - вот и поверили, дураки. Так кто кого толкал? И Вы признали, что действия Банка являются противоправными.

У меня как-раз во франках, которых я в глаза не видела - а обещали... что самая стабыльная валюта во всем мире- все будет окей. Как экономист и бухгалтер информирую вас, что отчет о финансовых результатах (каковыми являются прибыля и убытки) формируется из очень многих составляющих, высчитывается результат по каждой операции ( в одном пункте бывает прибыль, в другом - убытки), а окончательный результат является чистой прибылью. Уважаемый, чтобы определить каков будет у банка убыток именно от этих операций , надо знать долю незаконных кредитов в валюте, а это будут только ГРАЖДАНЕ! Основная масса кредитов у банков должна быть законной как-ни странно - это : кредиты в нацвалюте и кредиты в инвалюте СПД внешнеэкономической деятельности (были и такие ). Поэтому не переживайте Вы так за свой депозит - не развалится банк, а будет точнее просчитывать риски на будущее и работать в рамках действующего законодательства, чего и всем желаю.

Согласна и поддерживаю. Ув. юристы - а мы имеем право это сделать ? И как это сделать правильно - может отправить все звернення, а в суд копии квитанции и текст?

Насчет налоговой отвечу- я бывший налоговик - у меня полналогвой бывшие сослуживицы- у них зарплата 1800-2400 в среднем, а кредиты тоже у 2 из 3 и платят почти все, что зарабатывают, а когда я рассказываю о незаконности валютных кредитов- то смотрят на меня круглыми глазами - головы настолько забиты выполнением планов, что не способны сразу переварить. Спрашиваю - почему не штрафуете Банки - ведь есть же письма ГНАУ, отвечают - что рады бы, план выполнять не с чего - убизнеса и так все авансом выгребли, а Банки жируют, Но- для проверки нужны основания : - или Банк должен быть включен в Нацплан проверок - а это согласовывается в области и Киеве (естественно банки туда не попадают по критериям) - или должно быть представление НБУ о нарушении Банка - Увы ЛИБО - основание для внеплановой проверки является ЖАЛОБА , составленная по всем правилам- с ФИО и адресом иссылкой на нормативные акты. ПИШИТЕ !!! Не жалейте бумаги.

А я абсолютно понимаю и прониклась позицией nameless из простых логических соображений (из правовой нормы толково не умею - не юрист): 1) Банки перед выдачей кредита обязаны изучать платежеспособность (кредиспроможність) - это учат на всех єкономических отделениях. Для того, чтоб отдавать валюту нужно ее гарантированно получать на весь период кредита в объеме гораздо большем чем сумма кредита в месяц. Я работала на крупнейшем металлургическом предприятии - перед выдачей валютных кредитов иностранные банки обязательно требовали, в том числе: - заверенную копию устава с пунктом - внешнеэкономическая деятельность - сравку со статистики, в которой есть код деятельности - внешнеэкономическая - копии всех форм годовой отчетности ( в них обязательно отражается наличие валюты на счетах (Баланс) и ее движение по счетам Форма 3) - аудиторское заключение Аудиторов с международным именем, что вся эта отчетность - не липа и т.д. При проверке аудиторы эти проверяют ровно полгода!!!! - бухгалтера стонут- так считаю до гривны по всем статьям Баланса. 2) На каждую операцию в валюте Предприятие обязательно получает массу разрешений и индивидуальные лицензии, которые обязательно поверяются НБУ и налоговой при проверке и не дай Бог предприятие опоздает со сроками хоть на один день - ПЕНЯ согласно ЗУ "О расчетах в иносранной валюте). Налоговая штрафует и никакие оправдания не принимаются тк как не предусмотрен законом - а у предприятий бывает масса нюансов по растаможке грузов. Перед выдачей лицензий обязательно представляются всякие таможенные документы- инвойсы и т.д. Этим занимаются специально обученные люди и брокеры. Это АКСИОМА - нельзя выдавать гражданину Украины, который не является СПД и не ведет внешнеэкономической деятельности кредит в инвалюте !!! Зачем она ему (валюта) - он не имеет права ее использовать - ничего ни купить за нее, ни продать ее, т.к. не финансова установа...

Это Луганская область. Еще в январе, когда я подала свое певое исковое на 25 лстаз меня отфутболили и не желали вникать соответствено. После моего разговора, когда я ввела в курс дела помощника прокурора (начала апреля) - уже в конце апреля - пом прокурора просветила меня, что по аналогичным искам судится вся крутизна нашего города (руководители мощных частных предприятий - у всех хорошие машины в валютных кредитах) и работают по этим делам хорошие штатные юристы. Поэтому процесс информирования судей идет, чего и всем остальным желаю !!!

Я тоже, Слава Богу, нашла себе хорошего адвоката - практика (вхожую в суд и к судьям) - она мои Клопотання подправляет (ссылки на нормы) и подсказывает на консультации. В суд я ее не прошу ходить - дорого. Когда она прочитала мое исковое - сборный винегрет, то поразилась - насколько толково. Попросила копию - так я ей на флэшке всю имеющуюся судебную практику отнесла - надеюсь, что будет использовано по назначению - и до глаз и ушей судей дойдет. Спасибо отдельное Вам nameless и Вам Антонина за помощь !!!. Удачи Вам.

У меня брат - таксист, сегодня возил банкиров с Мисто-Банка, а те когда вышли с суда и по телефону докладывали руководству- что судья начала заседание с требования предъявить индивидуальную лицензию, а когда юристы Банка сказали, что ее нет - то сослалась на Конституцию, ГКУ и Декрет.... и стала объяснять, что валютный кредит незаконен. Банкиры в шоке и отчаянии. На все заперечення банкиров судья сказала, что в Киеве (??? где непонятно) много жалоб на судей по этим решениям и рисковать своим местом она не собирается. Ребята!!!! Шлите звернення! Дело сдвинулось!!!

Спасибо, Вам. Скажите, пожалуйста, отправлять с уведомлением в каждый адрес ? В шапке письма указывать только конкретного Получателя или можно так и оставить всех, чтоб каждый получатель видел в какие другие адреса направлено обращение ?

Договор оспариваете только по причине отсутствия индивидуальной лицензии ? Или есть еще нарушения по ЗУ О защите прав потребителей? И почему Банк в отзыве пишет только про индивид лицензию по пункту В, а по пункту Г - в качестве средства платежа в иске было ? И что зачит - должна была использовать на приобретение недвижимости, а не использовала- есть ли документы, подтверждающие использхование кредита в гривне на приобретение чего-нибудь?

Привожу решение аппеляции- человеку пересчитали по курсу 5,05 еще в 2008 г. Решение старенькое - но насчет судей - не все так плохо, люди понимали это еще в 2008 году, но давят на них. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=960

Сообщение с сайта АНТИРЕЙДА Налоговая просит НБУ содействовать ограничению наличных расчетов субъектами хозяйствования 16.04.2010 Государственная налоговая администрация просит Национальный банк содействовать ограничению наличных расчетов субъектами хозяйствования. Об этом на пресс-конференции сообщил заместитель председателя Налоговой Сергей Лекарь. "Выходим с соответствующим предложением к НБУ", - сказал он. По его мнению, большинство операций субъекты хозяйствования могут проводить в безналичной форме. Лекарь также отметил, что одним из препятствий по устранению теневого наличного оборота является банковская тайна, которая позволяет отслеживать движение денежных средств только после открытия уголовного дела. Как сообщало агентство, Государственная налоговая администрация в январе-марте обеспечила поступление в общий фонд госбюджета 22 366,2 млн. гривен при плане 27 149,4 млн. гривен (выполнение плана - на 82,4%). ТО есть в бюджете - дырка. Может быть это глупости, но предлагаю: 1) Давайте напишем отдельное обращение в ГНАУ как к контролеру , чтобы начали применять штрафные санкции к БАНКАМ- почему им позволено работать без лицензий. Дело в том, что налоговики самостоятельно не имеют права проверять банки, а только по представлению НБУ, но по жалобам - МОГУТ проводить внеплановые проверки. А без жалоб - у них нет оснований для проверки. 2) В прокуратуру - они тоже могут выходить в суд с исками , так как по ч. 1 ст.208 ХКУ сделки без лицензий противоречат интересам государства. Стаття 208. Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним 1. Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін — у разі виконання зобов’язання обома сторонами — в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Я писала в управление по защите прав потребителей - вчера они отзвонились и сказали, что мое письмо перенаправили в региональное отделение НБУ (которое будет защищать банк), так как в функции управления входит проверка только кредитных договоров, в которых есть приобретение товаров повседневного спроса (холодильник, телевизор). Получу письменный ответ, буду писать жалобу на них!!! КАКАЯ РАЗНИЦА - чем ЛАНОС отличается от холодильника - только размерами.

Эти графики предусмотрены Постановою Правления НБУ №168. Они должны быть !, но у меня в договоре за 06.2007 г. его нет - это важный момент. Прикладываю - обратите внимание на п.3.8 - в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов,язані попередити споживача, що валютні ризитки несе споживач і надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, пов,язаних з конвертацією валюти платежу Кого реально предупреждали и каким образом это должно было быть сделано? Postanova168.doc

УкрСибовцев не было - почему я даже не интересовалась. Были еще органы опеки (молча), т.к. когда я к ним ходила за консультацией - они жестко меня выперли. Договоров по ипотеке - 2 . В одном 2007 г. - прямо стоит сумма в швейцарских франках , в другом 2008 г. - тоже ссылка на кредитный договор. ВСю судебную практику по ипотеке (Аппеляцию и ВСУ по Донецкой области) я приложила прямо в додатках к исковому заявлению. Если Вам Весна надо - пишите мне на [email protected]/ Иски по недействительности у другого судьи - еще не назначила. Очень волнуюсь, как и все.

ИСКРЕННЕ ПОЗДРАВЛЯЮ !!! Делитесь всеми нюансами- кто был со стороны банка, как вели себя, реакция судьи... У меня тоже хорошие новости - сегодня состоялось предварительное по ипотеке (без согласия органов опеки), прокуратура была, иск поддержала. Судья удовлетворила Заяву ппро забезпечення позову - запретить банку ипотечную надпись на период рассмотрения дела. Еще сказала, что в моем ипотечном договоре еще масса оснований для отмены - в частности, обязательство в иностранной валюте (приятно радует изменение мнений судей) - я сказала, что там отдельные иски. Посмотрим, что будет на заседании.

Я взяла его с реестра http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8608136. Згідно з Постановою банку України № 413 від 04 грудня 2008 року пунктом 2 банкам рекомендовано переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов'язань за такими кредитами. Листом № 40-511/1694-3958 від 19.03.2009р. НБ України надав роз'яснення щодо застосування п.1 Постанови НБУ № 49 від 05.02.2009р. «Про окремі питання діяльності банків», а саме зазначено, що Банкам на період до 01.01.2011 року дозволено приймати самостійно рішення про реструктуризацію кредитів наданих позичальникам - фізичним особам за умови, що за кредитним договором встановлено строк погашення основного боргу або процентів не рідше одного разу на місяць і позичальник забезпечує виконання зобов'язань. Я нашла ПОСТАНОВАвiд 4 грудня 2008 року N 413 ПРАВЛIННЯ НАЦIОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Про окремi питання дiяльностi банкiв З метою закрiплення позитивних тенденцiй у дiяльностi банкiв та забезпечення подальшої стабiльної їх роботи, керуючись статтею 99 Конституцiї України, статтями 7 i 55 Закону України "Про Нацiональний банк України", статтями 66, 67 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", Правлiння Нацiонального банку України постановляє: 2. Рекомендувати банкам: переглянути в бiк зменшення процентнi ставки за кредитами, наданими в iноземнiй валютi, з урахуванням якостi стану обслуговування позичальниками заборгованостi за основним боргом та вiдсотками/комiсiями за ним, а також стану дохiдностi банку, з метою зниження ризикiв невиконання позичальниками своїх зобов'язань за такими кредитами; у разi погiршення лiквiдностi: вiдмовитися вiд укладання договорiв про вiдкриття кредитних лiнiй i надання iнших безумовних кредитних зобов'язань; з урахуванням стану дохiдностi банку та реальних можливостей позичальникiв вживати заходiв щодо дострокового погашення кредитiв. Постанова Правління Національного банку України від 05 лютого 2009 № 49 "Про окремі питання діяльності банків" З метою зменшення негативного впливу фінансової кризи на діяльність банків, що значною мірою пов’язано з погіршенням фінансового стану позичальників, зміною обмінного курсу гривні до іноземних валют та іншими об’єктивними причинами, забезпечення подальшої стабільної роботи банків, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7 і 55 Закону України „Про Національний банк України”, статтями 66, 67 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України постановаляє 1. На період до 01.01.2011 дозволити банкам: ураховувати до розрахунку регулятивного капіталу субординований борг, наданий в іноземній валюті, за курсом на звітну дату; тим, які залучили кошти на умовах субординованого боргу, за згодою сторін укладати додаткові договори щодо продовження терміну дії договорів; установити максимальне значення процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу в іноземній валюті не вище Libor (на відповідну дату) за дванадцятимісячними міжбанківськими депозитами плюс 12 процентів річних; уключати до основного капіталу сплачені, але не зареєстровані внески до статутного капіталу, що обліковуються за балансовим рахунком 3630 „Внески за незареєстрованим статутним капіталом”; самостійно та на власний ризик, з урахуванням фінансового стану позичальників – фізичних осіб, приймати рішення про реструктуризацію наданих їм кредитів і здійснювати оцінку їх фінансового стану та стану обслуговування боргу без урахування факту такої реструктуризації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 №279 (зі змінами), за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць і позичальник забезпечує виконання зобов’язань своєчасно та в повному обсязі; підвищувати на один рівень категорію реструктуризованої кредитної операції з позичальниками, яких віднесено до класів „Б”, „В” та „Г”, за якою стан обслуговування позичальником боргу протягом останніх шести місяців визначений як „добре”, за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць. 2. Рекомендувати банкам здійснювати реструктуризацію заборгованості з дотриманням таких принципів: створення умов для забезпечення відновлення платежів за кредитом шляхом продовження строків дії кредитних договорів та/або зменшення щомісячних платежів до прийнятного рівня, виходячи з фінансових можливостей позичальника; уникнення конфлікту інтересів банку та клієнтів під час реалізації застави за кредитом; незастосування штрафних санкцій (пені, штрафи тощо) за реструктуризованими кредитами в разі забезпечення виконання позичальниками умов додаткового договору або дострокового їх погашення. 3. Не застосовувати до банків заходи впливу за порушення економічних нормативів, якщо таке порушення спричинено зростанням курсу іноземних валют, та не зменшувати регулятивний капітал на суму перевищення нормативного значення економічних нормативів Н7 та Н9 (за кредитами, наданими до 10.10.2008). 4. Забезпечити поетапне (щомісячне) зменшення суми розбалансованості між активами та пасивами (більше року) у разі її перевищення над сумою фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу до 01.11.2010. 5. Установити, що включення до суми регулятивного капіталу банків результату переоцінки (дооцінка) основних засобів, починаючи з 2009 року, здійснюється з коефіцієнтом 0,5. А письмо НБУ не нашла.

Справа № 2-513/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2010 р. Суворовський районний суд м. Херсона у складі: головуючого судді: Смирнова Г.С. при секретарі: Січовій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що між ВАТ АБ «»Укргазбанк» та відповідачем укладений кредитний договір № 18/6 від 06.08.08 р., згідно якого банк відкривав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію, з лімітом 43000 доларів США, на строк з 06.08.08 р. по 05.08.28 р., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, виходячи із 13,8 % річних. Однак в порушення умов кредитного договору та норм цивільного законодавства України відповідач не виконав зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом в сумі 34 510,14 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.11.09р. становить 276481,44 грн.) та 16664,49 грн. Відповідач позов не визнав та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ АБ «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору № 18/6 від 06.08.08 р. вказуючи на зміну істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У судовому засіданні представник позивача підтримав позов по вищевикладеним обставинам, та просить їх задовольнити у повному обсязі, та відмовити в задоволені зустрічного позову. Відповідач проти первісного позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість, зустрічну позовну заяву просив суд задовольнити. Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, між ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк») та відповідачем укладено кредитний договір № 18/6 від 06.08.08 р. У відповідності до п. 1.1 договору Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію, з лімітом 43000,00 доларів США. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 35000 доларів США підтверджується Меморіальними валютними ордерами № TR.1924.1.73 від 08.08.2008 р., № TR.1924.1.103 від 15.08.2008 р. Пунктом 3.3.1. Кредитного договору на відповідача покладено обов’язок здійснювати повернення кредитних коштів, сплату процентів за використання кредитної лінії та всіх комісійних платежів у передбачені Кредитним договором строки. Згідно п. 3.3.3. Кредитного договору відповідач зобов'язаний здійснювати повернення суми окремих траншів па рахунок № 37394011824.840, відкритий у ХФ ВАТ АБ «Укргазбанк», щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання траншу, в розмірі відповідно до Графіку повернення заборгованості (додаток № 2 до Кредитного договору). Згідно розділу V Кредитного договору у випадку порушення строків погашення кредиту, передбачених договором, позичальник зобов'язаний сплачувати пеню та штрафи у розмірах передбачених кредитним договором. Відповідач не виконав зобов’язання згідно кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 04.11.09р. борг відповідача перед позивачем складав: 34510,14 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.11.09 р. становить 276 481,44 грн.), з яких: сума кредиту що підлягає достроковому поверненню 32956 дол. США; прострочена заборгованість по кредиту 393,46 дол. США; сума заборгованості по відсоткам 1160,68 дол. США; сума пені по простроченим відсоткам 505,34 грн.; сума пені по простроченій заборгованості по кредиту 159,15 грн. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Однак враховуючи положення ст. 99 Конституції України, де грошовою одиницею України є гривня, положення ч. 1 ст. 192 ЦК України, відповідно якої законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України, грошове зобов'язання у позові повинно бути виражено в національній валюті України. Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Іноземна валюта, як засіб платежу, зокрема за зобов'язаннями, відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України може використовуватися Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь яких обмежень на всій території України. Згідно Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п. 1 ст. 3, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. У відповідності з підпунктами «а», «в» та «е» підпункту 6.1 та підпунктів 6.2 Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30.05.07р. N 200, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків. Таким чином, вказана позивачем сума заборгованості 34510,14 доларів США по кредитному договору підлягає стягненню з позивача лише у гривні та складає 274507,45 грн., за офіційним курсом НБУ станом на 23.03.2010 р. На виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір від 06.08.08р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3940. Предметом іпотеки зазначеного договору є: трикімнатна квартира, загальною площею 91,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 3.3.4 Договору іпотеки відповідач зобов'язався на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування ( в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Позивач посилається на невиконання даного пункту іпотечного договору умов та керуючись п. 4.2. Іпотечного договору нарахував штрафні санкції у розмірі 16000,00 грн. Однак доводи позивача спростовуються наданим до матеріалів справи Договором добровільного страхування № 31/15-0253 від 06.08.09р. А тому в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16000,00 грн. слід відмовити. У відповідності до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Внаслідок зміни істотних обставин, якими сторони керувалися під час укладення кредитного договору, не знали і не могли передбачити, що така зміна настане внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України спостерігається постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, а як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування. Крім того у відповідача погіршилось матеріальне становище, а саме: втрату роботи та постановки на облік до центру зайнятості, народження другої дитини, тяжке захворювання матері. Вказані обставини підтверджуються: копією трудової книжки, копією свідоцтва про шлюб серії 1-КГ № 030813, копією свідоцтва про народження серії 1-КГ № 093837, копією свідоцтва про народження серії 1-КГ № 060231, копія довідки про склад сім’ї від 12.01.2010 р., копією епікризу С 50.2, копією Довідки МСЕК № 1615від 21.10.2009 р., копією листа непрацездатності серії АБО № 107137, копією листа непрацездатності серії АБО № 106973, копією листа непрацездатності серії АБО № 106886, копією листа непрацездатності серії АБО № 107162. Згідно ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Таким чином, заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 10, 60,212,215 ЦПК України, ст. 3 СК України, ст. 1264 ЦК України, суд, - ВИРІШИВ: Первісний позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість у сумі 274507,45 грн., судовий збір 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. Розстрочити виконання рішення відповідачем в частині стягнення суми боргу строком на 60 місяців зі щомісячним платежем 4575,13 грн. В решті частині позову - відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_1 – задовольнити. Розірвати Кредитний договір № 18/6 від 06 серпня 2008 р. укладений між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк». Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Головуючий: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8608136

Справа –№22ц-1891/10 Головуючий в 1-й інстанції – Зосименко С.Г., Категорія – 27 Доповідач – Сіромашенко Н.В., РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого – Калиновського А.Б., судді – Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В., при секретарі – Керімовій Л.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк») про визнання недійсним підвищення процентної ставки за кредитним договором,- ВСТАНОВИЛА: Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2009 року були задоволені позовні вимоги АКІБ «УкрСиббанК»; стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 364610 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., а всього 366560 грн. 08 коп.; в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк») до них про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволення зустрічних позовних вимог. Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 21 серпня 2007 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11201732000, згідно якого останній отримав кредит в сумі 42500 доларів США строком до 21 серпня 2028 року зі сплатою 8,7% річних. За умовами договору відповідач повинен повертати суму кредиту та проценти шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 371 доларів США. Розмір ануїтетного платежу може змінюватися у випадку зміни процентної ставки. Протягом дії терміну кредитного договору ОСОБА_1 порушував свої зобов'язання щодо своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору. Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 24 червня 2009 року складає 364610 грн. 08 коп., а саме: 41909,92 доларів США, що в еквіваленті складає 318980 грн. 59 коп. – основний борг за кредитом, 5804,37 доларів США, що складає 44177 грн. 64 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 190,76 доларів США, що в еквіваленті складає 1451 грн. 85 коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору був укладений договір поруки №11201732000/2 від 21 серпня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань у повному обсязі, що виникли з кредитного договору. За викладених обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилася, в повному обсязі з відповідачів солідарно. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідно до п.10.2 кредитного договору сторони погодили, що відповідно до вимог ст. 651 ЦК України протягом дії даного договору Банк відповідно до умов договору п.1.3.1 може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання відповідних обставин, які визначенні умовами кредитного договору. У зв'язку із порушенням кредитної дисципліни відповідачем в порядку передбаченому кредитним договором на адресу відповідача банком 7 листопада 2008 року, 25 листопада 2008 року та 17 грудня 2009 року були направлені листи про підвищення процентної ставки за договором, які були отримані ОСОБА_1 згідно поштових повідомлень, однак, останнім у відповідності до умов договору не було направлено на адресу банку відповіді про його незгоду із підвищенням процентної ставки з 21 січня 2009 року. З січня 2009 року ОСОБА_1 не звертався з позовом до суду про визнання недійсним підвищення процентної ставки за кредитним договором, тобто фактично погодився із таким підвищенням. Проте апеляційний суд не може погодитися з даним висновком суду 1-ї інстанції в повному обсязі з наступних підстав. Так, у відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, станом на 24 червня 2009 року утворилася заборгованість за кредитом перед кредитором в сумі 41909,92 доларів США, що в еквіваленті за курсом гривні до долару (7,61), встановлений НБУ на зазначену дату, складає 318980 грн. 59 коп. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у банку права на дострокове повернення кредиту внаслідок порушення ним п.п. 12.1, 12.2 розділу 12 договору позбавлені юридичного обґрунтування, оскільки судом встановлені факти порушення ОСОБА_1 п.п. 5.5 цього договору, що є підставою для виникнення у банку права вимоги дострокового повернення кредиту та процентів позичальником; а отже, порушення банком зазначених пунктів договору не можуть в даному випадку вплинути на сутність вирішення спору. Заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги щодо незаконного збільшення з 21 січня 2009 року процентної ставки за користування кредитом по договору про надання споживчого кредиту №11201732000, укладеного між сторонами, та незгоди з рішенням суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 Відповідно до п.10.2 договору сторони домовилися про те, що протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме: а) порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором; та/або в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; та/або г) звільнення позичальника з основного місця роботи. Підвищення процентної ставки за вказаним кредитним договором відбулося у зв'язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни та його звільнення з основного місця роботи (п.п. а, г п.10.2), що було підтверджено представником банку. Стаття 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством. Згідно ч.4 ст. 11 ЗУ від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» в договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що процентна ставка по кредиту може змінюватися в залежності від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Зазначене положення ч.4 повинно узгоджуватися з положеннями п.4 ч.5 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якими встановлення дискримінаційних відносно споживача правил зміни процентної ставки являється несправедливою умовою договору (таким, що всупереч принципу добросовісності має наслідком суттєвий дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача - ст. 18 цього Закону). Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року №168, встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Таким чином, підвищення процентної ставки за кредитним договором відповідачем за зустрічним позовом суперечить вказаним нормам чинного законодавства, ст. 652 ЦК України, відповідно до правового аналізу яких зміна процентної ставки можлива лише у разі підвищення облікової ставки НБУ. Окрім того, колегія суддів враховує те, що 10 січня 2009 року набрала чинності ст. 1056-1 ЦК України, а відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України та ч.2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що сума заборгованості за процентами за користування кредитом повинна бути зменшена відносно заявлених позовних вимог в цій частині за вказаний банком період і перерахована з урахуванням відсоткової ставки 8,7%, встановленої договором, що становить 2056,41 доларів США (6722,13 доларів США за графіком – 4665,72 доларів США сплачених позичальником), еквівалентних 15649 грн. 28 коп. Відповідно до ст. 611 ЦК України та п.8.1 договору за порушення термінів повернення кредиту позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті. Оскільки зменшена сума заборгованості за відсотками, підлягаюча стягненню, то повинна бути перерахована і сума пені за процентами, яка з урахуванням 30% облікової ставки НБУ буде становити 63,13 долара США, що еквівалентно 480 грн. 42 коп. Отже, до стягнення на користь банку за зазначений ним період підлягає заборгованість за кредитом в сумі, еквівалентній 41909,92 дол. США, що становить 318980 грн.51 коп.; заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі, еквівалентній 2056,41 дол. США, що становить 15649 грн.28 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі, еквівалентній 12,55 дол. США, що становить 95 грн. 91 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі, еквівалентній 63,13 дол. США, що становить 480 грн.42 коп., а всього 335205 грн.72 коп. У порядку забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором 21 серпня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №11201732000/2 (а.с.11), згідно з п.п. 1.3, 1.4 якого остання відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, за всіма його зобов'язаннями за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу ( в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами даного договору; відповідальність поручителя і боржника є солідарною. За таких умов та у відповідності до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України заборгованість за кредитним договором на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 Оскільки правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» по всім правам та зобов'язанням являється ПАТ «УкрСиббанк», то стороною по справі правильним необхідно вважати саме останнього. Підсумовуючи все вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому повинно бути змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та скасуванню в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням нового рішення про задоволення даного позову. Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, - ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30 грудня 2009 року змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 335205 гривень 72 копійки. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором задовольнити. Визнати незаконним підвищення з 21 січня 2009 року процентної ставки за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11201732000, укладеного 21 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 гривень 50 копійок. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу. Головуючий: Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8693157

Справа №2-421/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г. при секретарі Уваровій Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвест», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, – ВСТАНОВИВ: 27.08.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору поруки за №149/2-в-пор, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» 06.08.2004 року з додатковими угодами №2 від 27.07.2005 року та №3 від 30.05.2008 року до цього договору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі з 29.09.1989 року. 06.08.2004 року ОСОБА_2 уклала з АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» договір поруки №149/2-в-пор. За умовами вищевказаного договору поруки ОСОБА_2 зобов’язалась солідарно відповідати за виконання ТОВ «Вуглеінвест», усіх його зобов’язань перед АКІБ «УкрСиббанк» в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №149-в-ока від 06.08.2004 року. Сума кредиту, наданого банком ТОВ «Вуглеінвест» за кредитним договором складає 933300,00 доларів США, термін виконання основного зобов’язання з повного погашення кредиту 01.12.2008 року. Зазначає, що про укладений договір поруки він дізнався 16.08.2009 року від ОСОБА_2, яка повідомила, що вона є відповідачем по справі №2-1980/09, що знаходиться в провадженні Святошинського районного суду м. Києва за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «Вуглеінвест», ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №149-в-ока від 06.08.2004 р. Вважає, що договір поруки та всі додаткові угоди до нього є недійсними з моменту укладення, оскільки позивач не надавав згоди дружині на укладання вищевказаного договору. Таким чином, у разі задоволення Святошинським районним судом м. Києва у повному обсязі позову АКІБ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2, як з солідарно зобов’язаної особи, майна або грошових коштів на суму 2201539,90 грн., законні права та інтереси позивача будуть порушені. На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засіданні не з'являлась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутність. В судовому засіданні було замінено АКІБ «УкрСиббанк» на належного відповідача ПАТ «УкрСиббанк». Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» заперечував проти позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. Просив застосувати строк позовної давності. Отже, укладений спірний договір поруки не стосується майна позивача. Представник третьої особи ТОВ «Вуглеінвест» в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду. Третя особа ОСОБА_3 при вирішенні справи покладався на розсуд суду та зазначив, що на переговорах з співробітниками ПАТ «УкрСиббанк» обговорювались лише питання розстрочки боргових зобов’язань ТОВ «Вуглеінвест» за кредитним договором №149-в-ока від 06.08.2004 р., не зачіпаючи питань реалізації їх забезпечень, тому, ОСОБА_1 не міг знати про існування спірного договору поруки, оскільки він лише представляв інтереси ТОВ «Вуглеінвест» перед банком, надаючи юридичну допомогу на підставі довіреності. Суд, вислухавши думку позивача, представника відповідача ПАТ «УкрСиббанк», третіх осіб, врахувавши заяву відповідача ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Судом встановлено, що 06.08.2004 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Вугленівест» було укладено кредитний договір №149-в-ока, відповідно до умов якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ТОВ «Вуглеінвест» кредит в іноземній валюті в сумі 933 300,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами строком до 01.12.2008 року. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань ТОВ «Вуглеінвест» за кредитним договором №149-в-ока від 06.08.2004 року, між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №149/1-в-пор від 06.08.2004 року та між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» та ОСОБА_2 договір поруки №149/2-в-пор від 06.08.2004 року. Відповідно до умов вищевказаних договорів поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов’язались перед кредитором АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») відповідати за невиконання ТОВ «Вуглеінвест» усіх його зобов’язань, що виникли з договору кредиту. Так, позивач просить визнати договір поруки №149/2-в-пор від 06.08.2004 року укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» та ОСОБА_2 06.08.2004 року з додатковими угодами №2 від 27.07.2005 року та №3 від 30.05.2008 року до цього договору недійсними, посилаючись на ч. 2 ст. 65 Сімейного Кодексу України, на що слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Встановлено, що ТОВ «Вуглеінвест» не виконало взятих на себе зобов’язань за кредитним договором №149-в-ока від 06.08.2004 року, і тому АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») звернувся до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з ТОВ «Вуглеінвест» та солідарних відповідачів : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2009 року в позові АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») відмовлено. 10.11.2009 року Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляційну скаргу АКІБ «УкрСиббанк», скасував рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2009 р. та ухвалив нове рішення про стягнення солідарно з ТОВ «Вуглеінвест», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості за кредитним договором в сумі 475 096,44 грн. 07.12.2009 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження за №16294886 за виконавчим листом №2-1980, виданим 02.12.2009 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення боргу в сумі 2 475 096,44 грн. з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк»), що підтверджується постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 29.09.1989 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії IV-БК №335389 виданим Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених. Згідно ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює за основним місцем роботи на посаді Голови спостережної ради ВАТ «Укргазпроект». За 2009 рік їй нарахована зарплата в сумі 253 371,41 грн., що підтверджено довідкою ВАТ «Укргазпроект» від 17.02.2010 року. За сумісництвом ОСОБА_2 працювала з 01.10.2007 р. по серпень 2009 року членом ревізійної комісії ВАТ «ІВП «ВНІПІТРАСГАЗ», та сума її прибутків з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року склала 115 983,28 грн., що підтверджується довідкою ВАТ «ІВП «ВНІПІТРАСГАЗ» №Бух-26-141 від 17.02.2010 р. Також встановлено, що ОСОБА_2 володіє часткою в ТОВ «Вуглеінвест», яке пройшло державну реєстрацію 20 листопада 2003 року. Частка ОСОБА_2 внесена в грошових коштах та складає 9,80188% статутного капіталу, що складає 977 263,69 грн. Інших доказів наявного майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя позивачем суду надано не було. Таким чином, спірний договір поруки є способом забезпечення виконання грошового зобов'язання, і при зазначених обставинах, а саме наявності відкритого виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 2 475 096,44 грн., є угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. В судовому засіданні було встановлено, що позивач про укладений 06.08.2004 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 договір поруки дізнався 16.08.2009 року від дружини, яка повідомила, що вона є стороною по справі №2-1980/09. Згідно ч. 2 ст. 65 Сімейного Кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим і подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсним правочин визнається з моменту вчинення. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спірний договір поруки 149/2-в-пор від 06.08.2004 року укладений з порушенням ч. 2 ст. 65 Сімейного Кодексу України. Що стосується посилань представника ПАТ «УкрСиббанк» відносно того, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права у ОСОБА_1 закінчився, оскільки він знав про укладений договір поруки ще в серпні 2004 року, тобто одразу після його підписання та підписання кредитного договору ТОВ «Вуглеінвест» та АКІБ «УкрСиббанк», то суд не приймає їх до уваги, виходячи з наступного. Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жодних доказів представником відповідача ПАТ «УкрСиббанк» в обґрунтування своїх заперечень суду надано не було. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір поруки №149/2-в-пор, укладений 06.08.2004 р. з додатковими угодами між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Вуглеінвест» та ОСОБА_2 є недійсними з моменту їх укладання. Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 17,00 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Керуючись ч. 2 ст. 60, ч. 2 ст. 61, ст. 65 Сімейного кодексу України, ч. 1. ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1. ст. ст. 236, 553 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, – В И Р І Ш И В : Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвест», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки задовольнити. Визнати недійсними договір поруки №149/2-в-пор укладений між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвест» та ОСОБА_2 06.08.2004 року з додатковими угодами до нього №2 від 27.07.2005 року та №3 від 30.05.21008 року з моменту їх укладення. Стягнути в рівних долях з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1 та Публічного акціонерного банку «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження якого за адресою : м. Харків, проспект Московський, 60 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в сумі 17 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Суддя http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8131822

Решение Соломенского районного суда г. Киева

Справа 2-567/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне) 02.04.2010 м. Виноградів Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого – судді Надопта А.А., при секретарі – Чейпеш І.О., за участі позивача-Федорко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, АКІБ Укрсиббанк м. Харків про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В : Позивач заклав позов до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, АКІБ Укрсиббанк м. Харків про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач вважає виконавчий напис від 10.09.2009 року , незаконним та таким , що не підлягає виконанню та таким, що вчинений в супереч Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України ‡‚ 20\5 від 03.03.2004 р. , оскількиза наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної, крім цього про вище вказані дії, позивача ОСОБА_1 ко С.С., відповідач жодним чином не повідомляв ; письмову вимогу або попередження про сплату заборгованості по кредитному договору ‡‚ 11136180000 від 02.04.2007 року, позивачу не направляв. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, заявлені позовні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд такий задоволити повністю. Відповідач-приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, в судові засідання по справі жодного разу не з'явився з невідомих для суду причин, хоча він судом неодноразово належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, що дає суду обгрунтовані підстави вважати, що він належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи у суді, а тому суд, за згоди представника позивача, розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми, з ухваленням заочного рішення, відповідно до вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України. Представник відповідача-АКІБ Укрсиббанк, в судові засідання по справі жодного разу не з'явився з невідомих для суду причин, хоча він судом неодноразово належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, що дає суду обгрунтовані підстави вважати, що він належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи у суді, а тому суд, за згоди представника позивача, розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми, з ухваленням заочного рішення, відповідно до вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами, врегульвується ЦК України.. У відповідності до вимог ст.ст.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно з п.12 ст.110 ЦПК України позови до стягува н а про визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню , можуть пред ' являтися за місцем його виконання. В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2009 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис , який зареєстрований у реєстрі за ‡‚ 1415 про стягнення з ОСОБА_1 на користь „Укрисибббанку" „q„Ђ„‚„s„… „r „ѓ„…„}і 347 379 , 37 грн. 05.10.2000 року відповідачем - акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" до державної виконавчої служби Виноградівського РУЮ, подано заяву , про примусове виконання виконавчого напису від 10.09.2009р. ‡‚ 1416. Суд вважає, що виконавчий напис від 10.09.2009 року , є незаконним та таким , що не підлягає виконаннюу звязку із наступним. Виконавчий напис вчинено на підставі договору іпотеки від 03.04.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого у реєстрі за ‡‚ 489 , про звернення стягнення на предмети іпотеки - однокімнатної квартири , що належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України ‡‚ 20\5 від 03.03.2004 р. ст. 285 . за наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. Вчинення виконавчого напису в „‚„p„xі порушення основного зобов ' язання та умов іпотечного догово ру, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги про у с у нення перешкод. Відповідач „УкриСиббанк", про вище вказані дії, позивача ОСОБА_1 ко С.С., жодним чином не повідомляв ; письмову вимогу або попередження про сплату заборгованості по кредитному договору ‡‚ 11136180000 від 02.04.2007 року, позивачу не направляв. Відповідно до вищеназваної Інструкції про порядок вчинення нотаріальних „tі„z нотаріусами України , в иконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у звязку з простроченням виплат обов ' язкових платежів у разі закінчення строку основного зобовязання та іпотечного договор у . Проте, як вбачається з кредитного договору ‡‚ 11136180000 від 02.04.2007 року, п. 1.2.2, кредитний договір між строронами не розірвано , строк основно го зобов ' язання по кредитном у договору не закінчився, строк закінчення договору визначено-не пізніше 04.04.2022 року (а.с.8-11). Крім цього, про існування виконавчого напису та про примусове його виконання державній виконавчій службі Виноградівського районного управління юстиції позивачу стало відомо лише 1 грудня 2009 року. Відповідач «УкрСиббанк» без відома позивача, проводить стягнення заборгованості в повному обсязі в примусовому порядку, порушуючи умови кредитного договору ‡‚ 11136180000 від 02.04.2007 року , а саме п.п. 11.1, оскільки строк дії кредитного договору не настав , позивача жодним чином не повідомляє , та не надає можливість виконати зобов ' язанн я добровільно. В суді позивач заявив, що має можливість і бажання погасити повністю заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, проте банк не іде йому на зустріч. Таким чином, у зв ' язку із неправомірними діями відповідачів, позивач вимушений звернутись за захистом порушеного права із позовною заявою до суду. Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , „p„|„u „Ђ„t„~„p і„x „Ђ„ѓі„q „p„q„Ђ і„~„Љ„p заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт орган : державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує прав а власн и ка, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. ст. ст. 215 ч.3, 393 ЦК України, „ѓ„„.„ѓ„„. 10, 30, 60, 174, 214, 215, 218, 224 „W„P„K „T„{„‚„pї„~„y, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України ‡‚ 20\5 від 03.03.2004 року, суд,- ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, АКІБ Укрсиббанк м. Харків про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ? задоволити. Визнати виконавчий напис, який вчинений приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 1415 від 10.09.2009 року таким , що не підлягає виконанню та його скасувати. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Головуючий: Надопта А.А. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8757067

А ведь у нас у всех такой же случай - прихована сукупна вартість кредиту.