sofi

Пользователи
  • Число публикаций

    2530
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    7

Сообщения опубликованы sofi

  1. ОПЕРАЦІЇ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

    Стаття 2. Право власності на валютні цінності

    1. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками

    валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти

    мають право бути власниками також валютних цінностей, що

    знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених

    законодавчими актами України.

    2. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні

    операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та

    іншими актами валютного законодавства України.

    Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою

    1. Торгівля іноземною валютою на території України

    резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється

    через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали

    ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку

    України, виключно на міжбанківському валютному ринку України.

    Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та

    умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному

    ринку визначаються Національним банком України.

    2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали

    ліцензію Національного банку України:

    а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на

    міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за

    рахунок резидентів і нерезидентів;

    б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати

    іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і

    нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

    3. Резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право

    продавати іноземну валюту уповноваженим банкам /про доручення тут не йдеться/ та іншим

    фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку

    України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам -

    резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку,

    який одержав ліцензію Національного банку України. { Пункт 3

    статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IV

    ( 3453-15 ) від 21.02.2006 }

  2. Ошибочной является фантазия, что, если в Декрете перечислены все мыслимые и немыслимые резиденты и нерезиденты, то как бы по умолчанию, им Декретом даны все мыслимые и немыслимые права.

    Снова читайте преамбулу и выписывайте себе на листик те цитаты из Декрета, в которых речь идет не о чем то там непонятном, а только о правах.

    Вот для интереса:

    - какое количество прав устанавливает Декрет?

    - как выглядит полный список тех прав, которые Декрет установил? УСТАНОВИЛ !!!

    ну что вы хотите от блондинки, я из Декрета , о чем стучу уже больше года на этом форуме увидела лишь два своих права на территории : быть собственником и купить /продать валюту (готивкову) в банке или через банк другому физ лицу. Об этом, кстати, мне САМ нбу написал, но о готивке он не сказал, я сама додумалась. Мне себя балбесом не нравится называть, блондинкой - красивше. :D

    Вот сегодня нашла интересный момент в ЦКу про представництво. Который подтверждает, что доручати банку продавать или покупать валюту могут только субъекты предпринимательской деятельности, а не обычные физлица, а НБУ в своей 281 это пропустил, типа любой желающий может придти в банк и доверить ему продать валюту. Выложу в своей темке.

  3. Вот это для меня открытие !!!

    С чего же вы взяли, что декрет регулирует отношения?!!

    Чо написано в преамбуле? Разве отношения?

    Ну не цепляйтесь, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, я это имела ввиду.
  4. Ну что сказать, у вас была Заява, нормально вроде исполнена, только перед продажей должны еще штампик ставить в правом верхнем,

    Но я не знаю, как у них продаются "кредитни кошти", вы где нибудь в НПА такой термин встречали? Каким образом безналичная валюта поступает на продажу на межбанк от резидента, если она зашла на его счет безналом от резидента (на территории страны), ведь в Заяве, иноземна валюта -готивка та кошти на рахунках або внесени в финустанову за межами Украъни? может я чего-то в этом не понимаю, но ведь иначе можно все что угодно написать на бумаге, доллары ,евро, какая разница, бумага стерпит.

    И еще , торговля за безналичные гривни идет только на прямом межбанке, подтверждается системой пидтвердження угод. Если я с датами ничего не напутала. Если так, то должен быть в гл.управл. банка документ - заявка банка с вашим дорученням в том числе.

    Но это уже для КРУ работа, мы не потянем, наверно.

    кредитни кошты имеют все признаки похидних фининструментов, а их на рынке у нас продавать нельзя, как дериватив.

    А спросить не у кого.

  5. А вот здесь я Вам скажу, что валютные отношения регулирует не только Декрет, а и Закон!

    А какой Закон у нас прописывает такие отношения?

    Вы не ответили, чью валюту давал в собственность банк заемщикам и где такое предусмотрено в банкоской лицензии и в вашем законе (о котором вы знаете, а мы нет).

    Ну и зачем вы так сердитесь? Ну не читали мы договора, потому что балбесы, нифига в них не понимали, так что теперь, голову пеплом посыпать? Мы же не в цирк за кредитом пришли к иллюзионисту, а в уважаемую установу. Да для меня "банкир" почти как нобелевский лауреат звучало, +олицетворение чести и совести рыночной экономики, вот. Я так и сказала подписывая договор, что я вам всецело доверяю, нифига не понимаю, поэтому даже вникать не стану, мне достаточно ваших пояснений. А мне мило улыбались, как вип персону обхаживали, классно было. да и сейчас у нас дипломатический уровень. Меня обидеть, что кошку.

    короче, как аукнется, так и откликнется. Сначала Вы нас, вы же не отрицаете, ну а теперь мы откликаемся.

    Правда, и это самое главное имхо, мотивы у нас разные. Но вы же не акционер банка, че вы за них так переживаете? Боитесь без работы остаться, так куда они денутся, банки. На один закрытый 4 новых откроют. Это ж поле чудес в стране дураков. Мультяшки.

    Как вам такой перл, как поручение банку от заемщика получать валюту готивкой у себя в кассе?

    А что это за издательскую комиссию каждый месяц у меня со счета гоняет Приват, а я оплачиваю проценты; да еще сдачи не дают, лемуров за мой счет откармливают без моего согласия, а платежи у людей не принимают без приватовской кредитки? ну вот не продали бы вам хлеба в магазине, только потому что вы с другой улицы, или сдачу не дали? Это и есть честная предпринимательская банковская деятельность?

  6. В договоре указано:

    "доручає Банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно Договорів страхування.

    Якщо кредит надається в іноземній валюті, то Позичальник доручає Банку:

    - одержати з каси Банку суму іноземної валюти готівкою;

    - здійснити продаж у касі Банку готівкової іноземної валюти;

    - отримані від продажу іноземної валюти кошти зарахувати від імені Позичальника на сплату чергового страхового платежу."

    "Позичальник доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту".

    Есть мысль исключить таки пункты, где заемщик доручае.

    Единственное, что не ясно: отзывать доверенность или прекращать договор поручения. Ведь не все действия, которые поручаются банку по договору, - есть сделки, часть есть фактическими действиями (получить деньги, обменять валюту).

    Во дают!

    Тайсон, от шоб і готівку доручали банку з каси знімати, :lol: що за банк такий , імя його!? ПІБ, хто розписується в отриманні готівки, вашої, до кого претензії будуть, якщо готівка десь подінеться??? Цеж довгостроковий договір.

    Давайте, тайсон, шукайте матчасть і викладуйте, ваша тема! який банк?

    додайте сюди ще один пункт-- доручаю банку повернути кредит та сплатити проценти :P

  7. сукупну вартість кредиту, як у процентному так в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором у вигляді: реальної процентної ставки ( у процентах річних, яка розраховується відповідно до формули) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

    в догоаорах с надрой этого нет или графика погашения вообще никакого, без сроков и тела?
  8. перерахування з позичкового на поточний - меморіальний ордер;

    видача готівки з каси з вашого рахунку - Заява (для інвалюти)

    списання коштів на рахунок отримувача - платіжне доручення (перечисление в салон), або платіжна вимога на підставі договору

    продаж/купівля валюти - Заява (004805/6)

    обмін - валютообмінна квитанція

    погашення:

    квитанція, прибутковий ордер

    на підставі даних документів кошти вносяться, переказуються, списуються, видаються і т.д., що і є рухом на рахунках

    враховуючи, що банк не веде добросовістно діяльність, то довіряти їх випискам необачливо :lol: треба вимагати документ, де є ваш підпис, про те що ви отримали від нього.

    На те що ви банку віддали у вас мають зберігатись всі платіжки .

    Бухгалтерський облік як упорядкована система узагальнення інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання, на відміну від оперативно-технічного і статистичного обліку, базується на методі суцільного і безперервного документування всіх без винятку господарських операцій, які здійснюються у процесі господарської діяльності підприємства.

  9. От Управления нужно брать какую-то бумагу?

    а что, для того чтобы кого-нибудь пригласить в суд нужно брать у него разрешение?

    вроде нет, экземпляр позову им направляете

  10. Спасибо за заявление, вот и мне пришла ухвала, что мой иск не подпадает под ст.22 ЗУ Про захист прав споживачів цитирую: "оскільки судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами, є договірними і не регулюються даним законом." И шо что договорные?! А к конце ухвали "Ухвала оскарженню не підлягає"- интересно с каких єто делов, если данная ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі 2) п.1 ст324 ЦПКУ... или оскаржувати можно ухвалу про залишення заяви не поданою та повернутою?!

    в иске 3 лицом без самостийних вимог привлекаете "споживачей" и тогда 100% примут иск без мита и по всем инстанциям с ними пойдете.
  11. Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

    4. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

    5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

    1. Коментована стаття визначає предмет договору купівлі-продажу як товар. При цьому ЦК не містить визначення цього поняття. Практика свідчить про те, що найпоширенішим предметом договору купівлі-продажу є майно.

    Відповідно до ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. При цьому майнові права законодавець відносить до неспоживних речей.

    Важливою характеристикою предмету договору купівлі-продажу є те, що на момент укладення договору він повинен бути наявним у продавця або бути створеним (набутим) продавцем у майбутньому. В останньому випадку про це повинно бути зазначено у договорі. в договорі не вказано що валюта буде зарахована на рахунок в інозмній валюті, або передана готівкою Судова практика свідчить про те, що договір купівлі-продажу об'єкта, якого на момент укладення договору не існує і щодо якого немає зобов'язання продавця створити (набути) його у майбутньому, визнається судом недійсним на підставі ст. 215 ЦК (див., напр. постанова Вищого господарського суду України від 30.01.2007 р. справа N 17/346. - Інформаційно-правова система "Ліга:Еліт").

    Купівля-продаж речей, обмежених в обігу, можлива якщо вона не порушує їх спеціального правового режиму. Сторонами такого договору можуть бути лише учасники обороту, які мають спеціальний дозвіл на зайняття діяльністю, пов'язаною з обігом речей, обмежених у цивільному обороті.

    Законодавство визначає певні вимоги, яким має відповідати предмет договору купівлі-продажу.

    Так, відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразкам та (або) опису. Якщо ж законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам або вимогам про підвищену якість товару, якщо це було обумовлено договором.

    У ЦК України досить докладно врегульовано також відносини щодо кількості, асортименту, комплектності, тари та (або) упаковки продаваного товару (статті 669 - 688).

    Предметом договору купівлі-продажу не можуть бути нематеріальні блага, оскільки вони звичайно є атрибутами, що індивідуалізують особистість їх носія, а тому в принципі не можуть відчужуватися. Допустима оплатна передача лише прав на деякі нематеріальні блага, наприклад, за договором комерційної концесії, але не самих благ. Так, можна передати право використання прізвища з комерційною метою, але при цьому людина так і буде носити це прізвище, тобто не відбудеться його відчуження

    Порядок здійснення угод з валютними цінностями визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р., ЗУ "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82, та деякими іншими законодавчими актами. За згаданим Декретом до валютних цінностей належать:

    іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів,

    казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним

    платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а

    також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але

    підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу,

    кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних

    розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках

    або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами

    України; -кошти списуються з рахунку банка резидента

    іноземна грошова валюта, в одних випадках може бути платіжним засобом, в інших - предметом купівлі-продажу.

  12. вот замечательный кредитный договор, спрашивается, а чому ж нбу рефінансує банки за рахунок залученого кредиту мвф в тому числі, виключно в гривнях. І днів у них 365/366 а не 360 як у нас, і долари за рахунок банків не продаються для того щоб кредит отримати)))

    Додаток 8

    до Положення про механізми

    рефінансування банків України

    Кредитний договір N ___(1)

    м._______ ___ _____________ р.

    Національний банк України в особі ___________________________

    (посада, прізвище, ім'я,

    __________________________ (далі - Кредитор), який діє на підставі

    по батькові)

    _________________________________________________________________,

    та банк _________________________________________________ в особі

    (назва банку)

    ____________________________________________ (далі - Позичальник),

    (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

    який діє на підставі ___________________________ (далі - Сторони),

    з метою здійснення рефінансування через операції на відкритому

    ринку відповідно до Положення про механізми рефінансування банків

    України, затвердженого постановою Правління Національного банку

    України від _____________ N ______, уклали цей договір про таке:

    1. Предмет договору

    1.1. Кредитор надає Позичальнику кредит на суму

    ________________________ грн. на строк з _________ до ____________

    (цифрами та словами)

    з оплатою ___________ процентів річних. Базова кількість днів для

    нарахування процентів - 365.

    1.2. З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим

    договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні цінні

    папери (ураховані Позичальником векселі) за балансовою вартістю на

    суму ____________________ грн., про що укладається окремий договір

    (цифрами та словами)

    застави.

    1.3. Під забезпечення надаються такі державні цінні

    папери(2):

    ------------------------------------------------------------------

    Код цінних | Кількість | Номінальна | Балансова | Дата

    паперів | цінних | вартість | вартість | погашення

    | паперів | (грн.) | (грн.) |

    ------------+-----------+-------------+-----------+---------------

    1 | 2 | 3 | 4 | 5

    ------------------------------------------------------------------

    Під забезпечення надаються такі враховані банком векселі(2):

    ------------------------------------------------------------------

    Векселе-|Плат-|Номінальна|Дата |Місце|Строк |Місце |Балансова

    давець |ник |вартість |скла-|скла-|платежу|платежу|вартість

    | |векселя |дання|дання| | |урахованого

    | | | | | | |векселя

    --------+-----+----------+-----+-----+-------+-------+------------

    1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

    ------------------------------------------------------------------

    1.4. Позичальник повертає кредит, наданий строком до 14 днів,

    одночасно з нарахованими процентами в сумі __________________ грн.

    (цифрами та словами)

    1.5. Позичальник сплачує проценти за користування кредитом,

    наданим строком до 365 днів, у сумі _________________________ грн.

    (цифрами та словами)

    щомісяця до 13 години в передостанній робочий день поточного

    місяця.

    2. Зобов'язання та права Сторін

    2.1. Кредитор зобов'язується:

    2.1.1. Протягом ___ днів після підписання цього договору та

    договору застави перерахувати ___ _____________ ___ р. на

    кореспондентський рахунок Позичальника кредит у сумі

    __________________________________ грн. та одночасно заблокувати в

    (цифрами та словами)

    Депозитарії Національного банку України на рахунку в цінних

    паперах Позичальника державні цінні папери, зазначені в пункті 1.3

    цього договору, які надані під забезпечення кредиту Національного

    банку України.

  13. Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник

    1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

    2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

    3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

    (Кодекс цивільний, ВР України, від 16.01.2003, № 435-IV "Цивільний кодекс України")

    а как в отношении доверенности банку на покупку швейцарских франков на аукционах, для погашения задолженности по кредиту?

    По-моему такая же ситуация. Мы писали заявку для приобретения валюты. А имел ли право банк быть нашим представителем в свою пользу?

    Или я что-то не правильно поняла?

    Вы могли доручити банку продати "вашу" валюту. Дорученням в даному випадку є Заява належно оформлена і принята банком.. В даному випадку (див. вище) клієнт таку заяву НЕ подавав, а доручив банку, щоб банк сам її запонив, підписав за клієнта))) при цьому не погодивши необхідні реквізіти. Доручив банку представляти свої інтереси на біржі.

    А с вашими франками/долларами/гривнами так ваще должно быть 2 операции: обмен или купля/продажа и конвертация. Вы разберитесь по нпа, косяки найдете обязательно.

    прошу прощения за повторение, не видела пост АлПет, но радует, что в унисон мыслим, значит и судья поверит)))

  14. Ст. 533 ЦК определяет валюту исполнения обязательств, кстати и в иностранной, ч. 3. Вот по этому речь и идет о расчете, платеже, а не возникновении права собственности. Если обязательство предполагает обязанность оплатить деньги, то его исполнение предполагает возникновение у кредитора права собственности на деньги.

    А насчет п. "г", сначала нужно ответить на вопрос, а какой закон регулирует спорные отношения!? И можно ли использовать декрет к банковским операциям!?!?

    Это на что у банка собственность, на деньги клиентов -вкладчиков? Теперь понятно почему вклады не возвращают , было ваше, стало наше, как только в банк попало )))
  15. Ст. 533 ЦК определяет валюту исполнения обязательств, кстати и в иностранной, ч. 3. Вот по этому речь и идет о расчете, платеже, а не возникновении права собственности. Если обязательство предполагает обязанность оплатить деньги, то его исполнение предполагает возникновение у кредитора права собственности на деньги.

    А насчет п. "г", сначала нужно ответить на вопрос, а какой закон регулирует спорные отношения!? И можно ли использовать декрет к банковским операциям!?!?

    Это что ж, банк выше Закона?)))) Божественен, как узагальнення

    Валютные отношения регулирует только Декрет, как закон, другого не встречала.

  16. Я заранее прошу прощения, что в значительной степени повторюсь, но процитирую ДЕЙСТВУЮЩИЙ на момент оформления вашего КД порядок продажи инвалюты. Хотя вы его сами прекрасно знаете, но иногда свежий взгляд открывает то, что каждый день видишь, но не обращаеш внимание, какую-нибудь мелочь которая может стать важной. Например я не обратил внимание, что п.216 вступила в силу 12.10.2008.Итак:

    Постанова|Положення, Національний банк, від 05.03.2003, № 82 "Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів"

    Вы не представляете, как мне помогаете! Я Вам очень признательна. Этой постановы мне как раз не хватало, а по 281 я написала иск , а вчера обнаружила, что IV часть , суть собственно, не в той дате. Обнаружила случайно, так как искала другому чел-ку подтверждения обмана по валюто- обменке и сверяла даты, чтобы не подвести. Вот так бывает! Одна голова хорошо, а две лучше, еще раз спасибо!

    Буду разбираться, еще отпишусь.

  17. З матеріалів справи встановлено, що згідно кредитного договору № 5201759 від 28 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ „ПУМБ", відповідач 28 лютого 2007 року отримала від позивача кредит для придбання транспортного засобу у розмірі 22996 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 11, 90 % річних з кінцевим строком повернення 28 лютого 2014 року (а.с. 5-13, а.с. 32).

    с чего они взяли, что Заемщик доллар получал?

    Апелляционный суд на это внимания не обратил...

    Было заочное решение 1-й инстанции по позову банка, так что суд исходил в пределах требований, основанных на расчетах банка, а что там было у заемщика неизвестно. Банк не согласился с ним в части пересчета долларов в гривни. Требует в апелляции, чтобы удержание именно в долларах было, а апелляция тогда еще божественных узагальнень луспеника не получала, поэтому вынесли правильное решение. Обратите внимание на дату, докризисная.

    особенно понравилось упоминание ст 7 декрета и никаких лицензий между резидентами.

  18. ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

    У Х В А Л А

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    м. Київ К-13002/08

    Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

    суддів: Харченка В.В.

    Бим М.Є.

    Гончар Л.Я.

    Чалого С.Я.

    Черпіцької Л.Т.

    розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до Національного банку України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про оскарження постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та зобов’язання вчинити певні дії ,-

    в с т а н о в и л а:

    У січні 2008 року закрите акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»звернулося до суду з позовом до Національного банку України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про оскарження постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства та зобов’язання вчинити певні дії.

    Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

    На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

    Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

    12 вересня 2007 року в. о. начальника управління Національного банку України в Запорізькій області прийнято постанови про притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення валютного законодавства.

    Зазначена постанова прийнята згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року 315-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»і пункту 2.5 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року №49.

    Склад валютного правопорушення полягає у здійснені незаконної валютної операції, суть якої у тому, що філія банку (позивача по справі) при виконані валютної операції на доручення фізичної особи-резидента з переказування іноземної валюти не з поточного рахунку, а з карткового рахунку, на користь іншої фізичної особи, перевищив дозволену Правилами для переказування суму в межах одного операційного дня. Таким чином, банк не виконав покладені на нього функції контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через банки.

    На виконання зазначених постанов сума штрафу повністю сплачена.

    Єдиним запереченням щодо неправомірності прийняття постанов позивач визначає лист Національного банку України від 9 липня 2003 року №13-135/2898.

    Проте зазначений лист не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, не підлягає застосуванню судом, виходячи з правил частини 1 статті 5 та частини 3 статті 9 КАС України, внаслідок чого прийнятий зазначений лист, як підставу позовних вимог в межах валютного законодавства не передбачається можливим.

    Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

    Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

    Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

    Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» відхилити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Суддя В.В. Харченко

    Бедный банк , достается ему!

  19. Справа № 22ц-990/08

    Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В.

    Категорія 27

    Доповідач Соломаха Л. І.

    УХВАЛА

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    03 квітня 2008 року м. Донецьк

    Апеляційний суд Донецької області в складі:

    головуючого Круглікової К.С.

    суддів Соломахи Л.І., Олєйникової Л.С.

    при секретарі Бєжині В.Ю.

    за участю:

    представника позивача Донцової Є.О.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" на заочне рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 листопада 2007 року, -

    ВСТАНОВИВ:

    В серпні 2007 року закрите акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк" (далі З AT „ПУМБ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Зазначав, що 28 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ „ПУМБ" був укладений кредитний договір № 5201759 та додаток № 1 до кредитного договору, який передбачає графік повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Згідно умов договору Банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 22996 доларів США строком до 28 лютого 2014 року для купівлі транспортного засобу, а позичальник прийняв на себе обов'язок повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Банк виконав взяті на себе зобов'язання і надав позичальнику кредит, в той час як позичальник взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком, порушує. 21 травня 2007 року позичальник мав сплатити банку заборгованість по кредиту в розмірі 269, 8 доларів США та проценти за користування кредитом, нараховані на 21 травня 2007 року, в розмірі 225, 31 доларів США. Зазначену суму позичальник своєчасно не сплатив, що дає Банку право вимагати дострокового повернення кредиту із розрахованими процентами.

    07 липня 2007 року ОСОБА_1 було направлено лист з вимогою повернути достроково суму кредиту в розмірі 21763, 92 долари США та виплатити проценти за користування кредитом, нараховані на дату його погашення. Позичальник вимоги банку не виконав.

    Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором: за основою сумою кредиту - 22582, 31 долари США, за відсотками за користування кредитом - 844, 88 долари США, пеню за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом згідно п.5.5 кредитного договору - 143, 37 грн., 3% річних згідно ст. 625 ЦК України - 28, 68 грн., штраф за порушення умов кредитного договору згідно п.5.5 кредитного договору -1161, 30 грн. (а.с. 2-3).

    Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 листопада 2007 року з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „ПУМБ" стягнута заборгованість за кредитним договором № 5201759: за основною сумою кредиту - 114040, 67 грн., за відсотками - 4266, 64 грн., пеня - 143, 37 грн., 3% річних - 28, 68 грн., штраф - 1161, 30 грн., а всього: 119640, 66 грн. та судові витрати в загальній сумі 1226, 39 грн. (а.с. 88-89).

    В апеляційній скарзі позивач - ЗАТ „ПУМБ", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про стягнення на його користь заборгованості за основною сумою кредиту та за відсотками за користування кредитом в валюті кредитування - доларах США.

    Зазначає, що стягнувши заборгованість за основною сумою кредиту та за відсотками за користування кредитом у національній валюті, суд в порушення ст. 11 ЦПК України фактично змінив позовні вимоги банку та вийшов за межі заявлених позовних вимог, не пославшись в рішенні на нормативні акти, на підставі яких суд має право робити перерахунок заявлених позивачем вимог. Відповідно до ст. 6 ЦК України між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у доларах США, а позичальник прийняв на себе обов'язок повернути кредит також у доларах США, а тому банк має право вимагати від відповідача повернення грошових коштів саме у доларах США, що відповідає вимогам ст. 1046, ст. 1054 ЦК України.

    В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Донцова Є.О. доводи апеляційної скарги підтримала.

    Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення їй 22 березня 2008 року поштового відправлення про явку до суду 03 квітня 2008 року.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Донцової CO., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до кредитного договору № 5201759 від 28 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ „ПУМБ", відповідач отримала кредит у розмірі 22996 доларів США на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості з кінцевим строком повернення 28 лютого 2014 року. В порушення вимог ст. 526 ЦК України відповідач ОСОБА_1 зобов'язання перед позивачем відповідно до умов договору не виконує, а тому є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості відповідно до ст. 192 ЦК України в національній валюті України - гривні за курсом встановленим Національним Банком України.

    Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону.

    Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. 1054, ст. 526, ст. ст. 610-612 ЦК України.

    Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    З матеріалів справи встановлено, що згідно кредитного договору № 5201759 від 28 лютого 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ „ПУМБ", відповідач 28 лютого 2007 року отримала від позивача кредит для придбання транспортного засобу у розмірі 22996 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 11, 90 % річних з кінцевим строком повернення 28 лютого 2014 року (а.с. 5-13, а.с. 32).

    Згідно п.1.1, п.1.4, п.3.2 кредитного договору відповідач зобов'язалася сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку частинами в розмірах та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

    Згідно матеріалів справи відповідач здійснила згідно зазначеного графіку 25 березня 2007 року та 25 квітня 2007 року повернення кредиту в сумі 413, 69 доларів США та сплатила проценти за користування кредитом у сумі 349, 66 доларів США (а.с. 35).

    Згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 21 травня 2007 року відповідач мала сплатити наступну частку кредиту у розмірі 269, 80 доларів США та в період з 15 травня по 21 травня 2007 року сплатити проценти, розраховані за відповідний період.

    Проте, починаючи з 21 травня 2007 року, відповідач припинила повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом.

    Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

    Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

    1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

    2) зміна умов зобов'язання;

    3) сплата неустойки;

    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

    Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

    Відповідно до п.3.5.7 кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а Позичальник, відповідно, зобов'язаний виконати таку вимогу Банку, в тому числі при затриманні сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом порівняно з умовами цього договору на один календарний місяць.

    Згідно п.3.5.8 кредитного договору зазначену в п.3.5.7 цього договору вимогу Банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку Позичальник усуне порушення умов цього договору, яке є підставою направлення Банком зазначеної вимоги, така вимога Банку втрачає чинність. У випадку, якщо Позичальник не усуне відповідні порушення умов цього договору та/або не виконає вимогу Банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом у встановлений цим пунктом строк, починаючи з 31-го календарного дня з дня отримання Позичальником зазначеної вимоги Банку у Позичальника виникає обов'язок сплатити Банку пеню, передбачену цим договором. Зі спливом встановленого цим пунктом договору строку виконання вимоги

    Банку, останній набуває право застосувати передбачене п.3.6.2 цього договору право на договірне списання коштів з рахунків Позичальника та/або розпочати стягнення суми заборгованості за цим договором в судовому порядку та звернути стягнення на майно, передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором з метою задоволення вимоги Банку про дострокове повернення кредиту разом із нарахованими процентами та пенею.

    З матеріалів справи встановлено, що відповідно до п.3.5.7 кредитного договору Банк 07 липня 2007 року направив Позичальнику ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове повернення суми кредиту в розмірі 21763, 92 долари США та сплату процентів за користування кредитом, нарахованих на дату його погашення (а.с. 34).

    Зазначена вимога банку отримана відповідачем, але вимоги банку Позичальник не виконав, що надало Банку право згідно п.3.5.7 та п.3.5.8 кредитного договору звернутися до суду за стягненням заборгованості за кредитним договором.

    Згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 05 серпня 2007 року згідно розрахунків позивача, які відповідають вимогам кредитного договору, складає: за основою сумою кредиту - 22582, 31 долари США, з яких заборгованість за період з 14 квітня по 14 липня 2007 року - 818, 39 долари США та 21763, 92 долари США непогашена заборгованість, що стягується достроково; за відсотками за користування кредитом - 844, 88 долари США, з яких 680, 66 долари США заборгованість за період з 14 квітня по 14 липня 2007 року та 164, 22 долари США непогашена заборгованість, що стягується достроково.

    Згідно п.5.2 кредитного договору у разі порушення Позичальником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом. Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, від суми просрочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

    Згідно п.5.5 кредитного договору за кожний випадок порушення Позичальником обов'язків, передбачених п.п.4.3.2 - 4.3.6 цього договору Позичальник зобов'язаний на вимогу Банку сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

    Згідно розрахунку позивача, який відповідає вимогам договору, пеня за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом складає 143, 37 грн., штраф за порушення умов кредитного договору - 1161, 30 грн. (а.с. 40-41).

    Виходячи з встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те що заборгованість відповідача за кредитним договором складає: за основою сумою кредиту - 22582, 31 долари США, за відсотками за користування кредитом - 844, 88 долари США, пеня за прострочення виконання зобов'язань -143, 37 грн., 3% річних - 28, 68 грн., штраф - 1161, 30 грн.

    Стягуючи зазначену заборгованість у національній валюті України - гривні за курсом, встановленим Національним Банком України, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. 192 ЦК України, згідно якої законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Використання іноземної валюти як засобу платежу в Україні здійснюється у випадках і в порядку, визначених Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року.

    Загальне правило частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначає валюту України єдиним законним засобом платежу на території України.

    5Згідно ст. 7 Декрету іноземна валюта як засіб платежу використовується у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, що передбачено і Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

    Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу допускається у випадках, передбачених п.6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України" (затверджені постановою Правління Національного банку України від ЗО травня 2007 року № 200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007р. за № 656/13923), серед яких не зазначені правовідносини, що виникли між сторонами по справі.

    Тобто, в правовідносинах, що виникли між сторонами по справі, використання як засобу платежу іноземної валюти не передбачено.

    Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

    2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

    В останньому випадку сума, що підлягає сплаті, визначається відповідно до частини 2 ст. 533 ЦК України, а саме, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

    Інший, ніж передбачений частиною 2 ст. 533 ЦК України, порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, кредитним договором від 28 лютого 2007 року відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України не встановлений.

    Доводи позивача про те, що повернення кредиту не є засобом платежу, а є кредитним договором, не заслуговують на увагу.

    Посилання позивача на постанови правління Національного Банку України від 14 жовтня 2004 року „Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб" та від 12 листопада 2003 року № 492 „Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003р. за № 1172/8493) не заслуговує на увагу, оскільки зазначені постанови правління Національного Банку України не регулюють правовідносини по примусовому виконанню судового рішення, а наявна іноземна валюта на поточному рахунку відповідача в іноземній валюті, який зазначений в кредитному договорі, відсутня.

    За незаконні продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу встановлена адміністративна відповідальність, передбачена ст. 162 КпАП України.

    Суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

    Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

    УХВАЛИВ:

    Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк" відхилити.

    Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 листопада 2007 року залишити без змін.

    5

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

    Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6033766

    ну вот, до кризиса суду понятно было то что платить долларом нельзя.

  20. условие акции - страховая, при ней % в два раза меньше, тоже не могу понять, ст 55 бибд запрещает включать догоаора на пользу споридненых осиб, а "Инга",роднее всех родных -цена кредитного дошовора в 2 раза меньше.

    почему вы считаете что "карточный"- тяжелый случай, он же открывался в гривне.?

    так с собственностью дело для меня обстоит проще, собственность надо получить, ну хоть на счет клиента. Банк прямо указывает в договоре, что с позычкового на гривневый перчислял и что выдал таким образом гривню, но по моему поручению, перед тем как мне передать кредит (гривню) валюту сэтогоже позычкового продал . Лучше б он своих сотрудников продал за гривни, я бы взамен нашла

    договор - мутняк страшный, по каждому пункту спорить можно. и в заставе не те % что в договоре. только как это применить не соображу. Прецедентов не вижу, ни с договором, ни с заставой.

  21. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою

    .....

    13. Уповноважений банк має право без отримання від клієнта заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів здійснювати операції з продажу/обміну (конвертації) іноземної валюти в разі укладення між уповноваженим банком та клієнтом відповідного договору, у якому зазначається порядок проведення цих операцій та перелік реквізитів, необхідних для їх здійснення.

    этот пункт был добавлен 28.07.2008.из текста вашего договора не видно был ли определен ПОРЯДОК и РЕКВИЗИТЫ , например курс и размеры комиссионных, тогда можно оспорить, что не все ОБЯЗАТЕЛЬНЫЕ пункты заявки были, а значит заявка должна быть возвращена без исполнения. Вообще на лицо полное ЖУЛЬНИЧЕСТВО при активном содествии НБУ.

    Sofi! У вас тяжелый случай! Карт. счет--это условие в АКЦИИ? Почему не текущий 2620? Чтоб замутить и предложить ход с продажей валюты.

    По поводу НЕ перехода права собственности вы мое мнение и аргументы знаете, поэтому и продавать НЕ СВОЮ валюту НЕ со СВОЕГО счета вы не имели права (т.е. банк не имел права). Хотя в этом решении( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12854505 )заемщик выиграл как раз на признании права собственности на кредитные средства.

    Спасибо за участие!

    Весь день изучаю 281, мозги плывут, они (нбу) меняют ее как цыган лошадь.

    П 216 вступила в силу с1.10.2008 поэтому раздел IV выпадает, но не пойму тогда откуда в реквизитах заява.

  22. УРА!!! И у на нашей улице свет замаячил. У меня тоже гривневый счет. Дайте первое решение октябрьского суда!!!!!!

    А если позычальник знал, что гривню перечислили? что тогда?

    Не вижу залога в даном решении. Возможно, в 1-м суде был приостановлен договор залога в связи с нарушением банком основного обязательства?

  23. Согласно ч.1 ст.559 для прекращения поручительства необходимо и достаточно (термины из школьной математики) наступление трех условий:

    1. изменение обязательства, обеспеченного поручительством

    2. нет согласия поручителя на это изменение

    3. увеличение обязательства в результате этого изменения

    Если не наступило хотя бы одно из трех событий, поручительство не прекращается. Поручительство прекращается по закону, независимо от желания поручителя, кредитора или заемщика, как следствие СВЕРШИВШЕГОСЯ факта. И даже если кредитор потом изменит обязательство обратно, то ВОССТАНОВЛЕНИЕ (ВІДНОВЛЕННЯ) поручительства не происходит, так как это действие не предусмотрено законом. Слово не воробей...

    В этой ситуации очень грамотно разобрался аппеляционный суд. В этом процессе было обыкновенное (финансовое) поручительство, иначе там бы присутствовала ипотека.

    может вы знаете о таких требованиях относительно приостановления договора залога (движ. имущ)
  24. Виконавчий напис нотаріуса - правочин??

    Суть то вопроса такова, как и название темы. Сейчас обжалую исполнительную надпись нотариуса, где нотариус заверят то, что это ПРАВОЧИН и он должен быть не ответчиком, а третьим лицом.

    к договорам уж точно его не отнесешь. А правочин - будь яка дія особи, такщо правочин.

    Я тоже судилась по исполнительной, нотариус был третьим лицом.

    а уже после выиграного суда, можно подать иск на нотариуса, на відшкодування збитків, заподіяних вам внаслідок вчинених ним дій. якщо доведете збитки.

  25. Как объяснил нам первый замглавы украинского банка Александр Ведяхин, в настоящее время запрета на выдачу валютных кредитов нет — банки лишь обязаны создавать спецрезервы под такие кредиты, выданные гражданам без валютных доходов. То есть валютные кредиты в банке дают всем, кто подходит по другим требованиям. Другие банки, в том числе дочерние банки крупных европейских групп, пока валютное кредитование не возобновляют.

    http://antiraid.com.ua/news/8164-ipoteka-s...t-valjutoj.html

    А банкирам запрета по прежнему нет :D

    ... а потом, по -договоренности с нбу поднимем рубль, т.е. установим такой курс, который будет выгоден экспортерам в Россию, ну российскому банку. Кто с кем "дружит", тот такую валюту и продвигает.

    Вместо инвестиций в то же строительство, при этом неся все риски, создадим экспансию российского капитала в счет будущих доходов , а риски возложим на заемщиков. теперь стоимость кирпича. песка и ланосов у нас будет выражаться в рублях, которые мы в качестве дохода на территории украины получать не имеем права. Ну уже ж раз развели как лохов!:wub: