afromystigon

В ту же тему: Сегодня, 05.04.2013г. Ялтинским горрайонным судом было вынесено Решение об отказе во взыскании задолженности по кредиту в пользу фактора ТОВ "КИ". К сожалению, мотивировки суда - пока не знаю (озвучили вступительную и резолютивную часть), но основаниями для возражений послужило следующее: Право кредитора по договору №------- между банком и потребителем услуг - неразрывно связано с юридическим лицом первичного кредитора, поскольку взаиморасчеты проводились в пользу того банка, в договоре явно указан расчетный счет для погашения кредита, а фактор на требования предоставить полный детализированный расчет задолженности, со ссылками на пункты договора - расчета не предоставляет (бумажка -- аля "розрахунок заборгованности" - содержит только перечисления типа - тело, проценты, штраф), а на требования - отвечает что не располагает доступом к расчетной системе банка, поэтому выписку дать не можеть. Судья: "АМИНЬ!" -- и отказ в иске. Я ржал битых 10 мин, пока выдавали вступительно-резолютивную часть решения. Ждем-с, полного текста, а так же что скажет апелляшка.

Ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2013 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 серпня 2012 року, ухвалу апеляційного суду Чернігівського області від 29 жовтня 2012 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и л а : Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04.05.2012 року по справі №748-5/168/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 215 248 грн 23 коп. заборгованості за кредитним договором, 400 грн - витрати по сплаті третейського збору, та про стягнення з ОСОБА_3 пені за договором поруки у розмірі - 120 грн 71 коп. Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівського області від 29 жовтня 2012 року, у задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа відмовлено. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити їх заяву про видачу виконавчого документа. Вивчивши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ознайомившись із доданими судовими рішеннями вважаю, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и л а : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 серпня 2012 року, ухвалу апеляційного суду Чернігівського області від 29 жовтня 2012 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.В.Попович http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28843085

Справа № 2515/9296/2012 Провадження № 22-ц/2590/3379/2012 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В. Категорія - цивільна Доповідач - Мамонова О. Є. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Мамонової О.Є., суддів: Губар В.С., Шемець н.В. при секретарі:Летуті Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року у справі третейського суду за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк" просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року та постановити нову ухвалу, якою вказану заяву задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права. Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду. Зазначає, що правовідносини між сторонами повинні регулюватися нормами ЦК України, а не Закону України «Про захист прав споживачів», адже позов заявлений саме банком з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а не боржником з приводу захисту його прав як споживача банківських послуг. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду від 04 травня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 було надано банком кредит на споживчі потреби, що, в розумінні положень Закону України „Про захист прав споживачів", свідчить про те, що кредит є споживчим, а отже справа, у якій третейським судом ухвалено рішення, йому підвідомча не була. Такий висновок місцевого суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства. З матеріалів цивільної та третейської справи вбачається, 02 грудня 2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № SME0025777, згідно умов якого ОСОБА_4 було надано кредит у сумі 200000 грн. зі сплатою 38 % річних строком на 36 місяців (а.с.11-12). В пункті 1.2 вказаного договору визначено, що цільовим призначенням кредиту є споживчі потреби. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання ОСОБА_4 02 грудня 2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №SME0025777/1, згідно умов якого ОСОБА_5 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ПАТ «Альфа-Банк» по кредитним зобов'язанням ОСОБА_4 (а.с.13). Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 травня 2012 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Бендик О.В.) стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 196885,33 грн., по відсоткам - 17840,56 грн., пені - 522,34 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку пеню за договором поруки в розмірі 120,71 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті третейського збору в сумі 400 грн. (а.с. 8-10). Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Пунктом 2 частини 6 статті 56 Закону України «Про третейські суди», пунктом 2 частини 1 статті 389-10 ЦПК України передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було вірно відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа - Банк" про видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду, оскільки кредитний договір, укладений між банком та ОСОБА_4, є договором про надання споживчого кредиту, що безпосередньо визначено його умовами, в зв'язку з чим справа про стягнення заборгованості за даним кредитним договором не була підвідомча третейському суду. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відносини між банком та позичальником повинні регулюватися виключно нормами ЦК України, а не Законом України „Про захист прав споживачів", так як спір заявлений банком про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не боржником з приводу захисту його права як споживача банківських послуг, є необґрунтованими, враховуючи наступне. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Таким чином, в розумінні вказаного Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року, на правовідносини між банком та позичальником з приводу стягнення заборгованості поширюється дія саме Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі правовідносини виникли між сторонами на стадії виконання умов договору споживчого кредиту. Посилання апелянта на те, що порушення вимог п. 14 ст. 6 Закону України „Про третейські суди" мало б місце лише тоді, якщо б позичальник ОСОБА_4 звернулася до третейського суду з позовом про захист своїх прав як споживача банківських послуг, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні банком норм чинного законодавства. Необхідно зауважити, що дія норм Законом України „Про захист прав споживачів" поширюється на правовідносини з приводу надання споживчого кредиту саме з моменту виникнення кредитного зобов'язання між банком та позичальником і не може залежати від вчинення такої процесуальної дії, як звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права як споживача послуг банку. Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і апеляційна скарга не містить визначених ст. 312 ЦПК України підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317, 319, 389-10, 389-11 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк" - відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2012 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Головуючий:Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27316804

Справа №2515/9296/2012 Провадження №6/2515/1942/2012 Ухвала 31 серпня 2012 року Новозаводський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого-судді Цибенко І. В. при секретарі Бондарєва М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», В с т а н о в и в: ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з заявою про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04.05.2012 року по справі №748-5/168/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 215 248 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором, 400 грн. 00 коп. солідарно витрат по сплаті третейського збору, про стягнення з ОСОБА_3 пені за договором поруки у розмірі - 120 грн. 71 коп. При цьому ПАТ «Альфа-Банк» вказує, що справа №748-5/168/12 розглянута з дотриманням вимог Закону України «Про третейські суди» і рішення набрало законної сили. Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява представника ПАТ „Альфа-Банк" про розгляд справи у його відсутність. Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. У відповідності до ч.1 ст.77 ЦПК України та враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України явка до суду є правом, а не обов'язком сторони, суд згідно ч.1 ст. 389-9 ЦПК України визнав можливим справу розглянути без участі сторін. У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи Третейського суду №748-5/168/12, суд приходить до висновку, що заява ПАТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04.05.2012 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» солідарно стягнуто 215 248 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором, 400 грн. 00 коп. солідарно витрат по сплаті третейського збору, стягнуто з ОСОБА_3 пеню за договором поруки у розмірі - 120 грн. 71 коп. Частиною 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-10 ЦПК України встановлений перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу. Зокрема, суд відмовляє у видачі виконавчого документа, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду. Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (в редакції за змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі №748-5/168/12 винесена 20 квітня 2012 року, рішення прийнято 4 травня 2012 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI. Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Згідно умов кредитного договору № SME0025777 від 02.12.2011 року вбачається, що кредит надавався на споживчі потреби. За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215, 293, 389-8 - 389-11 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд - Ухвалив: У задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 04.05.2012 року, винесеному третейським суддею, ОСОБА_4, у третейській справі № 748-5/168/12 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Справу №748-5/168/12 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова І.В. Цибенко http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26024606

to centurion: Вы не совсем правы. Давайте я акцентирую: Банк ВПРАВЕ обратиться в третейский суд, избрав такой способ защиты своего права. Этого его никто не лишает. Но в суде нужно указывать, что следует разграничивать - ПРАВО банка на обращение в третейский суд -- и ОБЯЗАННОСТЬ третейского суда соблюдать ст.ст. 3, 4 и особенно 6 ЗУ "о третейских судах". Решение Конституційного Суду № 1-рп/2008 від 10.01.2008г - указывает, что? процитировать? === "... Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004) ( v003p710-04 ). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ), стаття 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), стаття 6 Закону) ( 1701-15 ). З метою забезпечення реалізації зазначених положень кодексів, керуючись пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Верховна Рада України прийняла Закон ( 1701-15 ), який регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні. Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону ( 1701-15 ), є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України ( 254к/96-ВР )." ==== Отсюда делаем выводы: Банк имеет право обратиться в третейский суд. Решение КСУ на это указывает. С этим спорить бесполезно. Однако, третейский суд - должен после обращения банка (в случае если ответчиком является лицо, подпадающее под признаки ст. 1 ЗУ О защите прав потребителей) - ОТКАЗАТЬ В ОТКРЫТИИ ТРЕТЕЙСКОГО ПРОИЗВОДСТВА, О ЧЕМ ВЫНЕСТИ УХВАЛУ. Если Третейский суд этого не сделал - то решение третейского суда - НЕ ПОДЛЕЖИТ ПРИНУДИТЕЛЬНОМУ ИСПОЛНЕНИЮ, А ПОДЛЕЖИТ ОТМЕНЕ (ст.ст 51, 56 ЗУ О третейский судах, ст. 389-5, 389-10 ЦПК). На это указывают следующие положения норм права во взаимосвязи: 1. Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму ВСС України № 5 от 30.03.2012г – «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» -- «При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»…». Никто не спорит? Едем дальше. 2. Решение КСУ № 15-рп/2011 - ЗУ О защите прав потребителя действует как в период заключения договора, так и в период его исполнения. С этим понятно? 3. У лютому 2011р набрав чинності Закон № 2983-17 «Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам». Відповідно до цього Закону, справи, щодо питання захисту прав споживачів є непідвідомчі третейським судам. Крім того - розділ II цього Закону містить пряму вказівку: «Після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.» здесь думаю тоже все ясно? 4. На секунду вернемся к Решению КСУ (Да продлятся дни господина Степаненко за это обрщение =)) ) № 15-рп/2011. Цитата: " Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу) ( 435-15 ). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів. " ПОДЧЕРКНУТОЕ и КРАСНОЕ ЧИТАЕМ ВНИМАТЕЛЬНО. 5. А теперь складываем все вместе и резюммируем: Банк может обратиться в третейский суд, поскольку он реализовывает гражданские права; при этом, третейский суд ОБЯЗАН учесть, что при рассмотрении иска к банку - это спор о кредитно-финансовых отношениях (Постанова пленума ВССУ № 5), учитывая положение ст.ст 3 и 4 ЗУ о третейских судах - он должен защищать права ОБЕИХ СТОРОН СПОРА. А значит применять и ЗУ О защите прав потребителей! А теперь коллапс: п 14 ч. 1 ст 6 ЗУ О третейских судах, и Закон № 2983-17 «Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» - а особенно раздел II Этого закона. Отсюда вывод: либо третейский суд в соответствии с законом ухвалой закрывает третейское производство (в том числе по ходатайству ответчика), либо по ст. 51 и 56 - третейское решение летит под отмену. ================ Судебная практика -- ЗДЕСЬ А так же это уже обсуждалось в другой теме, где я выкладывал ОКОНЧАТЕЛЬНОЕ РЕШЕНИЕ Апелляции и ВССУ -- ЗДЕСЬ У кого иная ситуация -- советую подать в ВСУ (ст 355 ЦПК). При необходимости - могу с этим помочь, практики на эту тему - Валом

Дело в том, что ВСЕ перечисленные утверждения - верные: 1. Банк не является потребителем; 2. и имеет полное право обратиться в третейский суд. =))) но есть одно большое НО!! Вот небольшая цитата из моих шаблонных возражений по этой теме:

Проходят только те решения третейского суда, которые были ДО 11.04.2011г. Все которые после - влегкую отметаются по неподсудности защиты прав потребителей. У меня у самого за последний год уже 11 таких решений, причем 4 из них оставлены в силе ВССУ (остальные еще не пересматривались) При необходимости - могу выложить решения. Но если третейское решение вынесено до 11.04.2011г -- то суды выдают на них листы, если решения не отменены по другим основаниям.

Хотите совет??? Пошлите их ЛЕСОМ. В данной конкретно ситуации - Вас не уведомил о факте перехода прав ни банк, ни коллектор. Отсюда вывод : пока не предоставят надлежащим образом (нотариально) заверенный договор факторинга, а так же детализированный расчет задолженности - вы не обязаны платить левым конторам. Вся Ваша переписка сводится к следующему: - Платите нам, мы ваш новый кредитор! - Докажите пожалуйста! - Папой клянусь! - Не убедили... ИМХО -- пошлите их лесом до предоставления документов. Письма им НЕ ПИШИТЕ. Кредит если есть возможность - платите в банк, только не в кассу, а безналично (желательно из другого банка), с указанием назначения платежа.

Мой Вам совет -- Ответте на это письмецо следующим образом: Уважаемый ОТП банк! На сегодняшний день у меня отсутствует информация касательно правопреемственности прав кредитора, и в частности Ваших прав требовать. Для устранения недоразумений, в случае наличия у Вас права кредитора - вам следует подтвердить это документально. Для этого вам необходимо предоставить мне надлежащим образом (нотариально) заверенную копию документа о переходе прав. Без предоставления указанного документа - дальнейшие переговоры вестись не будут. ================= Как-то так. У меня уже Дельта-банк 3 год динамит с ответом, что впрочем клиента устраивает. =))

Самый простой способ отвадить от себя коллекторов - поставить переадресацию их звонков на номер приемной милиции или прокуратуры. Гарантирую - ваш номер из списка дозвонов - уберут. =D

Естественно, ибо на то чтобы вломиться требуется санкция суда/ решение о принудительном проникновении.

для начала нужно увидеть предмет иска и мотивировку решения. Текст заявления о пересмотре заочного решения. Только после этого стоит делать выводы. В наших судах можно ожидать всего чего угодно. У меня недавно например при подаче заведомо проигрышной апелляции, когда я уже не расчитывал ни на что - суд ее сдуру удовлетворил, да еще и с такой бронебойной мотивировкой, что оппоненту только и осталось что пойти по тихой грусти плакать.

Встречный вопрос: А Вам вообще эти самые 1/3 квартиры в натуре - выделены?? И как вообще реализовать 1/3 невыделенной площади? Ответ прост: -- иск об исключении майна из акта описи и ареста от счастливых владельцев оставшихся 2/3 по основаниям, что нарушено право приоритетного выкупа, и метраж в натуре не выделен. Аллес. Финиш.

+1

Да в этом нет никакой тайны =))) Дельта-банку слили кредитные активы ныне почившего Укрпромбанка. Став правопреемником, дельта начала тероризировать должников по кредитам. Вполне сказать законно, если бы не одно "но" -- у них отсутствует пакет кредитных дел в бумажном виде -- только в электронке. Не далее как в октябре прошлого года моему клиенту выставили иск на 78600 гривен, мотивируя его договором с укрпромбанком. Клиент платить не смог, попытался договориться... в итоге его стали прессовать. Он попросил меня оттянуть время, чтобы успеть слить майно. Я вышел в суд, и положил заяву об истребовании доказательств - предоставить оригиналы договоров, потому что по моим сведениям - сумма кредита была якобы меньше, и уже выплачена. Мол дайте кредитный договор, выписки по кредитному счету и акты сверки взаиморасчетов. Причем договор - в оригинале, с мокрой печатью укрпромбанка и подписью клиента. Естественно - ничего предоставить не смогли. В следующее заседание я вкатал встречный Иск, о признании недействительным - не заключенного по факту договора, посткольку установлена обязательная письменная форма. Решение: встречный иск удовлетворить, в первичном отказать. Мотивировка: отсутствуют доказательства задолженности, а кредитный договор заключается в письменной форме, кредитный договор не заключен в письменной форме - ничтожен. Вот собственно и все.

Нужно оспорить исполнительную надпись. Есть запрет мин.юста нотариусам совершать ИН до окончания срока действия кредитного договора. Кроме того, необходимо поинтересоваться наличием у Дельта банка полного пакета документов кредитного дела. У меня недавно Дельта банк пошел вдоль забора надписи читать изза отсутствия кредитного договора и других документов. Варианты есть.

Кхм... не хотелось бы Вас обижать, но как юрист вы слабоваты... Срок исковой давности отсчитывается не с момента заключения договора, а с момента нарушения права истца. Учитывая, что договор таким своим содержанием нарушает Ваши права в данный момент, о каких сроках давности речь?

Подайте в суд иск об устранении препятствий в пользовании и распоряжении квартирой - выписке не проживающего там субъекта. Когда придут из ДВС - суньте им в лицо решение суда. Или хотябы ухвалу об открытии производства по отмене регистраци, после чего в квартиру не пускайте. Конец проблемы.

пРОСТО КАК ШВАБРА.Подается иск о защите прав потребителей в районный суд еще раз. Кргда банк просит оставить без рассмотрения - ссылаемся на п 14 ч. 1 ст 6 ЗУ о третейских судах, и просим отказать в ходатайстве. Далее нужно уточнить исковые требования максимально бронебойной мотивировкой. В каждом случае -- индивидуально, поскольку четкой схемы нет. Но у меня из 11 случаев - 5 сработало. Кассацию прошло только 3, остальные - в процессе пока, утверждать не могу.

Хм... можно попробовать слить инфо скандалистам с Интера. У меня получилось как-то. Кстати, как вариант попробовать подать в суд самому - о признании договора недействительным как ( незаключенным в связи с левыми подписями) назначить судебную экспертизу подписей. Война долгая и гнусная но оно стоит того. На отказы в возбуждение уголовки - пишите жалобы в вышестоящую прокуратуру, обжалуйте в суде до кассации - рано или поздно обломится им. Уж поверьте.

И как раз зря. Самый оптимальный способ -- исковое заявление о защите прав потребителей, признании действий незаконными, обязательстве совершить определенные действия - предоставить расчетные документы и справки. Потому как все остальное - долгоиграющая агония. Как вариант попробовать накатать кляузу в нацбанк в порядке банковского надзора, но тут шансы маловаты... ИМХО.

Народ, вы все не правы. Уголовка не светит, а вот признание сделки недействительной -- запросто. Если подпись мужа подделана женой - жена виновата, не вопрос... НО! КУДА ТОГДА СМОТРЕЛ БАНК? в момент подписания женой за мужа документа??? Короче, банк - либо соучастник, либо сделка - недействительна и точка. Практика заключения договоров проста. В частности, при подписании прикладывается копии паспорта стороны, и заверяются печатью банка. Так то.

На всякий случай - выкладываю полный текст этого Решения. А заодно и касацию - и ее закономерный итог =)))) =============================================== Справа № 22-ц-3093/2011 Головуючий у I інстанції Овсієнко Ю.К. Категорія цивільнаДоповідач - Острянський В. І. У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 грудня 2011 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Горобець Т.В.,Страшного М.М., при секретарі:Вареник О.М. за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8, представника ПАТ „Банк „Демарк” Гаркуші Т.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційні скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 жовтня 2011 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійнодіючого третейського суду при Асоціації „Юрбізнескон” від 26 липня 2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ „Банк „Демарк” (далі-Банк) до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в: 09 серпня 2011 року ПАТ „Банк „Демарк” (далі Банк) звернувся з заявою до місцевого суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійнодіючого Третейського суду при Асоціації „Юрбізнескон” від 26 липня 2011 року, яким позов Банку було задоволено та стягнуто достроково в солідарному порядку з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в користь ПАТ „Банк „Демарк” 23000,00 доларів США кредиту та 14,60 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за кредитним договором від 09 квітня 2011 року та договором поруки від 09 квітня 2011 року. Також стягнуто достроково з ОСОБА_5 на користь ПАТ „Банк „Демарк” 3525,23 доларів США кредиту, 36000,00 грн. штрафу за порушення строку сплати відсотків і 1336,32 грн. пені за несплату відсотків та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку в користь Банку третейський збір у розмірі 1834,95 грн., а також з ОСОБА_5 в користь Банку - 654,43 грн. третейського збору. Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 жовтня 2011 року заяву ПАТ „Банк „Демарк” про видачу виконавчого документа було задоволено, шляхом видачі ПАТ „Банк „Демарк” виконавчого листа на підставі рішення Постійнодіючого третейського суду при Асоціації „Юрбізнескон” від 26 липня 2011 року по цивільній справі № 01/11 за позовом ПАТ „Банк „Демарк” до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним оговором в сумі 23014,60 доларів США та стягнення з ОСОБА_5 в користь Банку заборгованості за кредитним договором 3525,23 доларів США, штрафу за порушення строку сплати відсотків у сумі 36000,00 грн. і пені за несплату відсотків у сумі 1336,32 грн. та стягнення судових витрат у вигляді витрат по сплаті третейського збору. Цією ж ухвалою суд стягнув з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в користь ПАТ „Банк „Демарк” судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп. по 04 грн. 25 коп. з кожного та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. по 15 грн. з кожного. У апеляційній скарзі ОСОБА_5 (а.с.180-182) ставить питання про скасування ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 жовтня 2011 року, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що третейський суд, розглянувши по суті справу, не повідомив його про час і місце судового розгляду, чим позбавив апелянта права на подання суду заперечень і про це він повідомив суду під час розгляду питання про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду, однак суд не врахував цих доводів; що суд не врахував того, що він на час укладення кредитної угоди перебував у трудових правовідносинах з Банком та що кредит взятий ним на споживчі цілі і тому, на думку апелянта, згідно з правилами п.п.9 і 14 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди” даний спір не підвідомчий третейському суду і це є підставою для відхилення заяви Банку про видачу виконавчого документа щодо виконання рішення третейського суду. У апеляційній скарзі ОСОБА_7 (а.с.163-167) ставить питання про скасування оскаржуваної нею ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 жовтня 2011 року, зазначаючи, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги вимог п.п.2,4,6,9 ч.1 ст.389-10 ЦПК України та п.п.2,4,6,9 ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди” і наявність яких, на думку апелянта, є підставою для відмови у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду; що посилання суду в мотивувальній частині ухвали на те, що відповідачі не оскаржували в суді сам кредитний договір та відповідне рішення третейського суду, не можуть бути підставою для задоволення заяви про видачу виконавчого документа та що згідно з правилами п.14 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди” захист прав споживачів виключений з підвідомчості третейських судів, тому і даний спір непідвідомчий третейському суду і видача виконавчого документа для виконання рішення третейського суду за цим спором, як вважає апелянт, не може вважатися законною. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, враховуючи наступне. Постановивши оскаржувану ухвалу, місцевий суд виходив з того, що на час постановлення ухвали відсутні правові підстави для відмови у видачі виконавчого документа, які передбачені ст.389-10 ЦПК України та ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди”. Проте з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права. Згідно з правилами п.2 ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди” та п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. З матеріалів справи № 01/11 третейського суду, доданої до даної цивільної справи, слідує, що 09 квітня 2008 року між ПАТ „Банк „Демарк” і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, який згідно з п.3.2. цього договору є споживчим кредитом, за яким ОСОБА_5 надано кредит в розмірі 28000,00 доларів США зі сплатою 14% річних та кінцевим строком його повернення 08 квітня 2015 року, для придбання нового легкового автомобіля марки: Skoda Oktavia A-5 та що згідно з договором поруки від 09 квітня 2008 року поручитель ОСОБА_7 взяла на себе зобов”язання відповідати перед Банком за зобов”язанням ОСОБА_5 в солідарному порядку за даним договором споживчого кредиту. Згідно з рішенням постійнодіючого Третейського суду при Асоціації „Юрбізнескон” від 26 липня 2011 року позов ПАТ „Банк „Демарк” до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про дострокове стягнення боргу було задоволено та стягнуто достроково в солідарному порядку з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в користь Банку 23000,00 доларів США кредиту та 14,60 доларів США заборгованості по сплаті відсотків; стягнуто достроково з ОСОБА_5 в користь Банку 3525,23 доларів США кредиту, 36000,00 грн. штрафу за порушення строку сплати відсотків та 1336,32 грн. пені за несплату відсотків. Також вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень п.п.22,23 ст.1 та ст.11 Закону „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов”язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов”язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм цього Закону згідно з рішенням Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору. Отже, кредитний договір від 09 квітня 2008 року, укладений між ПАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_5 є договором про надання споживчого кредиту відповідно до наведених норм закону. Згідно з п.14 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди”, який набрав чинності з 11 березня 2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). За таких обставин постійнодіючий третейський суд при Асоціації „Юрбізнескон”, ухваливши рішення від 26 липня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Банк „Демарк” до ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки починаючи з 11.03.2011 року справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам. Викладене у відповідності до приписів п.2 ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди,” п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Тому, апеляційний суд, керуючись п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України скасовує ухвалу місцевого суду і постановлює нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду, оскільки суд першої інстанції вирішив питання з порушенням норм процесуального права і з цих підстав оскаржувана ухвала суду не може вважатись законною та обгрунтованою. Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, п.14 ст.6, п.2 ч.6 ст.56 Закону України „Про третейські суди” апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 жовтня 2011 року скасувати. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійнодіючого третейського суду при Асоціації „Юрбізнескон” від 26 липня 2011 року у справі за позовом ПАТ „Банк „Демарк” до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки в розмірі 26539,83 доларів США та 37336,32 грн. відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий:Судді: ===================================================== У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 лютого 2012 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Хопта С.Ф., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 жовтня 2011 року задоволено заяву ПАТ «Банк «Демарк» про видачу виконавчого документа. Видано ПАТ «Банк «Демарк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» від 26 липня 2011 року по цивільній справі № 01/11. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2011 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволені заяви відмовлено. У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Демарк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при його ухваленні. Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ С.Ф. Хопта

Хы... подайте апелляцию на открытие производства в 1 инстанции по подсудности. Дело уедет в апеляцию месяца на 2 - затянете. Как вариант подать отвод на судью. Получить отказ, который тоже обжаловать отдельно - насколько я помню такое работает.

Согласен на все 100%. Только вот СУММА долга - вещь весьма спорная, и почему-то очень разная в понимании должника и кредитора. Скажем так: если я взял 100 000 под 16%, то отдам 116 000, как договорились. А не 116 000 + еще 250 000 штрафов, начисленных в угоду кредиторам. Пока наши банки будут начислять такие дурные суммы - должники буду уклоняться от возвратов. Более того, если ко мне обращается клиент с просьбой помочь, и при этом банк идет на уступки - например письменно обещает списать штрафы, я советую ему соглашаться. Всегда. Всему есть мера, знаете ли.