samuraj

Так 18-го о 14-30 - Німеччина-Сербія! Які тут конференції... Але задзвоню завтра, тобто нині.

РЖУНІМАГУ. Особливо щодо стягнення збитків. І як банк пропустив строк позовної давності? ))) Юрист і керівник філії можуть спокійно йти на пенсію. Вона їм забезпечена. Як буде ссилка на реєстр, або розпізнаний текст, скиньте, плз.

Аргументувати тут по-іншому важко, оскільки нема цільовості, як при купівлі машини чи хати. А може бакси взяли, щоб поїхати в Польщу "на закупи", як у Львові кажуть. Сумно те, що по споживчих кредитах, - перше таке рішення, яке зустрічаю. По кредитах на а/м і квартири - приблизно 5-1 на користь банків. По визнанню недійсними валютних кредитів - 10-1, в господарському суді - 100-1 (крім значенитого скасованого Донецкого). Всі посилання - на пункт "дозволу", який надає право видавати кредити на валютному ринку, який до фізиків і юриків непришийкобиліхвіст.

Та вони і не можуть. Мусить бути або рішення суду або виконавчий напис нотаріуса. А якщо у вас є неповнолітні діти, навіть, непрописані, то банку вазгалі торба.

Таню, і від чого ж ви такі хеппі? Пора або кредит гасити, або квартиру нову шукати, або думати як зістрибнути.

LOM пише: "... проанализировано уйму материала, вывод один: по недействительности идти - никуда не прийти. Лицензии - это ФУФЛО". Може ліцензії і не фуфло, але погоджуюсь, що перспективи таких справ близькі до нуля. Комуністична доцільність переможе капіталістичну законність. З удаваністю складніше, але тоже туманно, як і зміна істотних умов, форс-мажор і т.д. Але тут окремі справи можна дожати. Але це не означає, що з банками нема змісту тягатися. Можна і треба. Суму зменшити, розстрочку зробити, визнати недійсними поруку, іпотеку, відбити комісію, пеню... все в межах досяжного.

правда негативних рішень більше, в т.ч. і по удаваних.Хоча сьогодні на попередньому, коли банкір пробував всучити судді парочку "правильних" рішень, вона його зразу обламала, типу, сама знає, яка практика. А на днях заступник голови цього суду винесла рішення про недійсність валютного (Сихівський суд Львова, тут є). А якщо чесно, не вірю, що ВСУ (поки він є) дозволить поламати кредити на мільярди (тільки по іпотеці - 1 млрд грн. непогашено).

Цесія, цесія... Та по нашому уступка права вимоги. Сумніваютсь, що хтось захоче впутуватися в в судові процеси. Це ж треба виграти суд, (суди), рішення виконати і т.д. В Україні легше грошей і майно не вертати, а ніж забрати. Винятки, - жуліки і бандюки. Перші будуть купляти суди (чого банки, як правило не роблять), другі - грузити "па панятіям". Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні 1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. 2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред’явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, — на момент його виконання. Тобто, уступка права вимоги не виключає подачу позову про визнання кредитного договору, дог. поруки, застави недійсними, удаваними і т.д. Тобто, юр. набір той самий. Вішатися і сідати на стакан поки ранувато.

З.І. (ч.2ст.652 ЦК України) - до цього не відноситься, - це щодо розірвання договору..

Не с такою, з іншою. - "При розрахунку заборгованості за договором, Позивач вказав суму 204 166,84 гривні, з розрахунку: 1. Сума заборгованості по тілу кредиту - 90 153,88 грн. 2. Сума заборгованості по простроченому тілу кредиту — 22 589,98 грн. 3. Сума заборгованості по нарахованих доходах — 3 852,15 грн. 4. Сума заборгованості по просрочених нарахованих доходах — 12 743,80 грн. 5. Пеня за простроченими кредитними коштами — 74 872,03 грн. Таким чином з розрахунку видно, що пеня більш ніж в 3 рази та на 52 300 грн. перевищує суму простроченого тіла кредиту та в 5 раз та на 60 000 гривень перевищує суму несплачених процентів. Така непропорціність виникла внаслідок зловживання банком при підписанні кредитного договору своїм становищем як кредитора, нагальною потребою боржника в отриманні коштів? нероз”ясненням умов договору та їх наслідків, що призвело до внесення дискрнимінаційних по відношенню до боржника умов договору (1 відсоток пені). Слід зауважити, що у господарських зобов”язаннях законодавство обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що у десятки раз менше. Крім того, прстрочення виконання зобов”язань по договору обумовлене, в основному обставинами, які сталися не з вини та поза волею боржника. У зв’язку із підвищенням курсу долара по відношенню до національної грошової одиниці боржник втратив можливість своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі по кредитному договору. За цей час значно знизилась вартість придбаного жилого приміщення, з метою чого брався кредит, що унеможливлює його повне погашення навіть внаслідок продажу квартири. Крім того, ТзОВ.., де засновником і директором є боржник, і яка займалася торгівлею цінними паперами у зв’язку з економічною кризою припинила свою діяльність, внаслідок чого було втрачено основне джерело доходу, на яке сподівався боржник при погашенні кредиту. Тобто, невиконання умов кредитного договору обумовлено незалежними від сторін зовнішньо та внутрішньо-економічними факторами , на які я не розраховував при укладенні договору і не міг передбачити їх настання. В момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити що така зміна настане, і що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Зміна перерахованих істотних умов та зменшення ціни придбаного житла і підвищення грошового еквіваленту оцінки цього майна порушує співвідношення майнових інтересів боржника по відношенню до того, на що він розраховував при укладенні договору (ч.2ст.652 ЦК України). На утриманні боржника знаходяться його батьки — пенсіонери. У відповідності до ч.3. ст. 551 Цивільного кодексу України, “Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення”. У даному випадку фактичними збитками кредитора є сума неотриманих доходів, - близько 15 500 гривень, несвоєчасне виконання зобов”язань боржником сталося внаслідок обставин, незалежних від його волі. У зв’язку із наведеним, на підставі ст. 551 Цивільного кодексу, прошу СУД: 1. Зменшити суму пені до розміру 10 000 гривень"... Суд збавив до 13000 грн. Про недійсність розміру пені питання не ставив.

Ну по-перше, не 0,06, а 0,0575342465753425 ))).А по-друге мені треба перечитати підручник з арифметики за 3-й клас, - "тєряю билую льогкость".

Та ні, позов я виклав вище, - (Сегодня, 10:38). Просто можна ще добавити по споживачах, - коли буде час і натхнення.

Ну ясно, що визнати недійсним пункт договору.А ставочка смішна, бо хотіли намахати за рахунок щомісячної комісії. Кредит на три роки. 15 000 грн. По графіку кожен місяць мало платитися 416,55 гривень "тіла" (обожаю це слово))) ) кредиту та 262,50 гривень "комісії". Я трохи математику забув, треба попросити кредитчика щоб склав рівняння., але середня ставка явно біля 50%.

зустрічну позовну, звичайно, - якщо засідання попереднє. Коли розгляд - позовну і клопотання про об"єднання справ. ІТЗ - 37 грн. мито - 8,5 грн. або мито можна не платити по захисту прав споживачів, - якщо суд добрий ) Зараз біжу на суд.

Точно. Правда не в мене, а в клієнта, - м. Львів. проц. ставка по кредиту - 0,0001 % річних ))) + треба додатково обгрунтувати обман і прив"язати захист прав споживачів, - часу зараз нема.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1011На основі я накатав наступний позов, - 1. У відповідності до п. 4.7. кредитного договору, «Позичальник щомісяця, в строк з «1» по «10» число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів у розмірі 262,5 (двісті шістдесят дві гривні 50 коп.) гривень. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць. Комісійна винагорода сплачується шляхом зарахування відповідної суми на рахунок № 290995087334601. Зазначена у цьому пункті Договору комісійна винагорода Банка сплачується Позичальником щомісячно, за весь період до момента повного виконання Позичальником зобов’язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів». Поняття «Щомісячна комісійна винагорода» визначається в п. 1.1. договору як комісій винагорода за надання Кредитних ресурсів, що сплачується Позичальником щомісячно Банку у розмірі, встановленому п. 4.7. цього Договору. Підписавши кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов цього договору. В силу п.1.1, 1.2 кредитного договору, Банк зобов’язався надати позивачу кредитні ресурси в сумі 15 000 гривень з оплатою процентів, перерахувавши кошти на рахунок Позичальника. Оскільки, надання кредиту є разовою операцією, яка полягає у перерахуванні суми кредиту на рахунок Позичальника, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 23.06.2006 року, обов'язок Банку надати Кредитні ресурси та обов'язок Банку перерахувати їх на рахунок Позичальника не можуть розглядатись як різні зобов’язання. що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 23.06.2006 року. Однак, у кредитному договорі надання кредитних ресурсів Позичальнику визначається як окрема дія Банку, яку Позивач замовляє окремо, та оплачує окремо. Таким чином оплату за договором кредиту встановлено двома паралельними способами: 1) щомісячна комісійна винагорода за надання кредитних коштів, яка визначена в сумі 262,5 гривень; 2) проценти за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитними коштами. Як вбачається зі змісту положень ч.2 ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Положеннями ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поняття «недобросовісна конкуренція» визначається як будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Статтею 9 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору) до недобросовісної конкуренції віднесено дії щодо купівлі-продажу товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом, тобто купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, непотрібних споживачу або контрагенту. Умовою укладення кредитного договору та надання позивачу кредиту була, у тому числі, оплата нав'язаної відповідачем послуги – сплати щомісячної комісійної винагороди за надання Кредитних ресурсів (п. 4.7. кредитного договору). Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.8 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Вказані норми чинного законодавства та дають можливість зробити висновок, шо оплатне надання послуги щодо надання кредитних ресурсів не належить до предмету кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У даному випадку очевидною є безпредметність мнимої щомісячної послуги щодо надання кредитних ресурсів, яку Позивач фактично не споживає (не одержує). Таким чином, положення п.4.7. кредитного договору суперечать загальним положенням ЦК України щодо договіру про надання послуг. Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Крім того, приховавши у вигляді щомісячної комісійної винагороди фактично плату за користування кредитом, не зробивши реального розрахунку такої плати, Банк здійснив обман Позивача як позичальника. Так, фактично, плата по кредиту за останній місяць дії договору мала б становити 756, 1 % річних (при сплаті залишку кредиту 416,55 гривень та 262,50 гривень «щомісячної комісії»). Таким чином, положення п. 4.7. кредитного договору суперечать імперативним нормам законодавства, а саме положенням ст.627, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.2 ст.1, ч.3 ст.53, ч.1, 3 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч.1, 2 ст.1, ст.9 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”. ...

А щодо пені в тверді сумі, - може мався на увазі штраф? Але якщо в в договорі є і штрафи, тоді напевно можна визнати пункт недійсним.Часто банки пишуть несусвітний розмір пені - 1% за кожен день і т.д. Мене це сподвигло на наступне: "У відповідності до п. 6.1. кредитного договору, «За прострочення повернення та /або сплати кредитних ресурсів, Позичальник сплачує пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами. На мою думку, встановлення в договорі пені в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1 ЦК України) та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства(п. 6 . ч. 1 ст. 3 ЦК України). У відповідності до ст. 1 Закону Україну України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Однак, як зазначено в преамбулі, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності. Таким чином, стосовно фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, порушується принцип рівності, оскільки розмір їхньої цивільної відповідальності у вигляді пені фактично є необмеженим в порівнянні з іншими суб’єктами цивільних правовідносин. За період нарахування пені, облікова ставка НБУ встановлювалася в межах від 7 до 12 % річних, а на сьогодні вона становить 10.2500%. Таким чином, на даний момент законодавство обмежує пеню розміром 0,205 % за кожен день прострочення. Отже встановлення пені в розмірі, який за один рік перевищує суму заборгованості в 3,65 раз та 5-7 раз перевищує подвійну облікову ставку НБУ порушує принцип розумності. Оскільки, кредитний договір є видом договором приєднання, умови якого розробляються банком і позичальник не впливає на зміст договору, банк, встановивши завищений розмір пені, порушив принцип добросовісності. Кредитний договір є консенсуальним, тобто, вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх його суттєвих умов, а не з моменту надання кредиту. Однак, в договорі встановлена пеню лише у випадку прострочення позичальника. Стосовно можливого прострочення банку така відповідальність не встановлюється, що порушує принцип справедливості. У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», 1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. 2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. 3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: 5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором; Оскільки вартістю кредиту є відсотки, то, очевидно, що встановлення пені з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення порушує права Позичальника як споживача. Таким чином, положення п. 6.1. кредитного договору суперечать основним засадам цивільного права, визначених ст. ст. 1, 3 Цивільного кодексу України та ст. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»". Може хтось доповнить? + Можна скористатися правом суду зменшити пеню, - криза, діти, хвороби, безробіття... В мене суд скинув пеню з 80 до 12 тисяч грн.

Короткий експрес-аналіз (глянув одним оком). Гарно - в рішенні Сихівського суду (альфа-київ): "Суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача про те, що подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. З ЦК України -принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача - споживача кредитних послуг. Несправедливими є умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у Доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, відповідач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на позивача — позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини З статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Відповідачем доларів США, як предмету кредитування, є внесенням в кредитний договір пункту, що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів", за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитного договору недійсним". Підійде до різних ситуацій. Трохи дивно в ньому ж: "Окрім наведеного, як зазначалось вище, кошти по кредитному договору не надавались позивачу в доларах США, а перераховувались відповідачем в національній валюті України - гривні на розрахункові рахунки ТзОВ „Сервісний центр „Діамант та СК „ІНПРО"". Тобто, можна було б без проблем визнати кред. договір удаваним. Весело - "фінанси і кредит" - Вінниця. - визнали кредитний договір недійсним, а потім його ж розірвали. Хтось тут дурний, і здається, не я. В Одесі - заочне рішення проти Авалю, хоч він давно не Аваль. По Донецьку - визнано незаконним дії Привату по збільшенню проц. ставки і недійсним договір. Нащо так багато? Скадовськ - визнано недійсним пункт договору про надання в доларах, розірвано кредитний і іпотеку, розстрочка на 60 міс. в грн. Укргаз_Київ - недійсний по ст.225 ЦК, - типа дурка в чувака. Не всюди є реституція. Різні наслідки реституції - то повернути в гривневому еквівалені, то в доларах США (Київ, Вінниця). З приводу останнього парадоксальний висновок, - коли суд хоче робити реституцію в баксах, а процентів заплачено небагато, вигідніше визнавати договір удаваним, дешевше повертати. З.І. Дякую за рішення. Я ніяк не можу нормально навчитися шукати в реєстрі. Підскажіть як правильно формулювати запит, плз.

Вау! Рідний Львів підключився, - Сихів, с. Волоско. Браво, Ірино Романівно! І аргументація по-нашому! Нові, не заїжджені, аргументи. (альфа Київ 17.05.2010)

Ваша гарно ситуація описана в рішенні Госпсуду Львівської області - є на сайті на 1-й стор. На основі я написав позов про недійсність щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів. Справа ще не розглядалася.

подумайте над варіантом визнання кредитного договору удаваним правочином, або розірвання в зв"язку з істотною зміною обставин. Тоді - можливий перевід по курсу видачі кредиту, % ставка зберігається. Варіанти є тут на сайті.

Тепер можна по всіх угодах, як мінімум, доказувати, що нестойки (пеня, штраф) по кредитному договору не повинні стягуватися? Якщо доказати зв"язок між кризою і невиконанням договору? Ваша думка, плз.

Дуже хороше рішення. Підходить майже до всіх комісій банків. Я зараз оскаржив такі жульнічства як щомісячна комісія за надання кредиту (фінанси і кредит), комісія за відкриття позичкового рахунку (укргазбанк). Судді задумалися.

а ссилочку на рішення в реєстрі можна? або просто в ел. варіанті?