batyshka

а чому ви закрили дані державного органу суду та судді? якщо ви в чомусь не праві то зрозуміло

!! все вірно навіть без юридичного обгрунтування що за люди? машину забрали, а вони ні сном ні духом. невже так можна вчиняти зі своїм майном?

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про визнання торгів недійсними Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 жовтня 2012 року розглянув справу № 6-116 цс 12, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – переможця прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватись недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України). http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...6F?opendocument в принципі напевно нічого нового, така позиція була і раніше у верховного суду

ці факторинги якісь не зрозумілі, ні риба ні м"ясо. при зустрічі говорять одне, в судах інше.

Ви напевне зрозуміли чому я шукаю, у мене ВССУ своєю ухвалою залишив в силі рішення апеляції, якою фактично застосовано норму про переривання строку позовної давності до строку дії зобов"язання поруки

цікаво описано припинення поруки ось у цьому рішенні (але це не вища все ж інстанція) Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить «вимоги до поручителя». Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для пред'явлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань. По-перше - його закінчення є підставою для припинення поруки. По-друге - у випадку пропуску кредитором строку пред'явлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України. По-третє - встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його пропуском. Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. Судова практика виходить з того, що в межах вказаного строку кредитор повинен заявити позов до поручителя. Така позиція закріплена у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 07.03.96 N 01-8/106 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів", а також у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів" та оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 N 01-8/637 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань". Така позиція позивача по справі не відповідає вимогам діючого законодавства. Так, в ст.. 251 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні закріплено поняття строків та термінів у цивільному праві, при цьому визначена їх принципову різницю. Так, строком визнається певний період часу, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто, юридичне значення має саме сплив певного проміжку часу, у результаті якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини, поняття терміну, визначається як момент у часі, з настанням якого пов'язується виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин. В свою чергу, ст.. 530 ЦК України встановлено, що визначення у зобов'язанні періоду, протягом якого воно підлягає виконанню, -це строк виконання. Належне виконання може здійснитися у будь-який момент у межах цього періоду. Згідно зі ст. 252 ЦК україни, строк може бути визначеним роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін виконання зобов'язання може бути вказаний певною подією, яка неминуче має настати. Виходячи з положень ст. ст. 251, 252 ЦК України, уявляється, що встановлення такої умови виконання зобов'язання стосується лише терміну виконання зобов'язання, а не його строку. Враховуючи наведені положення цивільного законодавства, вбачається, що сторонами Договору поруки в п. 1.1 визначено саме термін виконання зобов'язань по договору поруки, при цьому, саме строку дії договору поруки (певного проміжку часу визначеного календарними датами, або днями, місяцями, роками) не встановлено. При цьому в контексті ч.4. ст.. 559 Цивільного кодексу України мова йде саме про строк дії договору поруки, тобто, відповідно до законодавчо закріпленого поняття -про певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Тому, навіть, якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право. В даному випадку, в договорі поруки строк дії останнього не встановлений. Відповідно до п. 3.5. кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів в разі несвоєчасного або не в повному обсязі погашення Позичальником заборгованості за кредитом або процентами, відповідно до умов кредитного договору. На підставі зазначеного позивач зазначав, що позичальнику та поручителю (відповідачам 1, 2) були направлені листи з вимогами виконати зобов'язання перед банком, які виникли внаслідок порушення умов кредитного договору, однак на підтвердження зазначеного твердження суду не надано будь яких доказів у відповідності до ст.. 60 ЦПК України. При цьому, як вже зазначалось вище, строк виконання основного грошового зобов'язання по кредитному договору визначений -06 червня 2010 року. Отже, з урахуванням положень законодавства наведених вище, кредитор - позивач по справі, повинен був пред'явити вимогу протягом шести місяців починаючи з 06.06.2010 року, тобто, граничний термін пред'явлення вимоги по договору поруки -106.12.2010р. Тоді як з матеріалів справи вбачається, що позивач по справі цей строк пропустив, та пред'явив позовну заяву лише 01.07.2011 року. Крім того, в п. 1.1. Договору поруки йде мова про порядок припинення зобов'язаннь поручителя по Договору, а не про строк дії Договору. http://reyestr.court.gov.ua/Review/23664792

в тому і справа, що такого висновку суду вищої інстанції я не знайшов

аппп

виділив саме головне, вказаний сценарій є більше менш типовим, та у кожному пункті є свої заморочки, тому і потрібен юрист особливо у виконавчому провадженні, де кожна дія виконавця має вагу золота.

Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору  1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. договір купівлі-продажу щодо нерухомого майна підлягає державній реєстрації так статтю 220 ви не притягнете краще йдіть в напрямку визнання недійсним правовстановлюючих документів позичальника

ч. 4 ст. 559 ЦК України Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Кредитор звернувся до поручителя з вимогою, після чого отримав судовий наказ про стягнення боргу з поручителя. Судовий наказ в подальшому був скасований і кредитор пред"явив позов до суду. кредитор вважає, що шестимісячний строк перервався з дня подання заяви про видачу судового наказу та по новому рахує цей строк з дня винесення ухвали про скасування судового наказу. не можу знайти практику за аналогічних ситуацій, допоможіть

що тлумачити? ))) Ви, vilniy, самі зрозуміли що написали?

що це за правовідносини з "визнання кредитного/іпотечного договору недійсним" ?

прийняли. http://www.depo.ua/ru/delovaja-stolica/201...1-595/90538.htm читаєш текст http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=44088 і прозріваєш 3. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356) доповнити статтею 10571 такого змісту: “Стаття 10571. Правові наслідки недійсності кредитного договору 1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов’язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. 2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт. 3. Арешт з майна підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов’язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно. 4. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом. 5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним — після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.” цим законом нівелюється сам процес визнання недійсним кредитних договорів або договорів застави

вказані вами рішення - це пряма підстава для перегляду Верховним судом

яким чином хочуть "підмяти" цей фінансовий сектор? не зрозуміло. а щодо грандів, то взагалі їх особиста справа

а чи можна детальніше про що йдеться

ви нариваєтесь на грубі слова чи як?

ви впевнені, що гарантовано відмінять та ще й самі відізвуть виконавчі листи?автору, може сьогодні ви хоть зателефонуєте до виконавчої?

багато інформації про членів удару, що балотуються від партії до ВРУ, є на сайті української правди, і хто кому приходиться і кого фінансує. після прочитання враження таке, що удар є є частиною або філією партіїї регіонів оформленої з офшорів

????

плутанина для пересічного громадянина у строках виникає у тих справах, коли кредитор звертався з вимогою про дострокове повернення кредиту. і у судді є спокуса визнати момент припинення основного зобов'язання, саме строком встановленим в договорі (кінцевою датою повернення коштів), а не дату виникнення зобовязання достроково повернути кошти

і постанови пленумів змінюються)

рішення залишено без змін У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Черненко В.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовомпублічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2012 року, в с т а н о в и л а: У липні 2011 року публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» (далі ПАТ) в особі Світловодської філії звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 04 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрінбанк» укладено кредитний договір № 113-07 про надання кредиту на суму 100 тис. грн. на строк до 03 червня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17% річних та 0,2% щомісячної комісії. У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором із ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 104-07 від 04 червня 2007 року, предметом якого була будівля гусятника з баштою Рожковського за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 594 м. На момент укладення іпотечного договору, земельні ділянки, на яких знаходиться предмет іпотеки у власність ОСОБА_1 не передавались. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором та банк звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу. 01 жовтня 2009 року Кременчуцьким районним судом було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2, який було пред'явлено на виконання до ВДВС Кременчуцького РУЮ. Згідно повідомлення ВДВС від 14 січня 2011 року у боржника відсутнє майно за рахунок якого можливо стягнути заборгованість. За таких обставин станом на 27 травня 2011 року непогашена заборгованість складає 303 141 грн. 58 коп. У зв'язку з цим Світловодська філія ПАТ «Український інноваційний банк» звернулася до суду вимогами стягнути вказану заборгованість з ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на заставлене майно-будівлю гусятника з баштою Рожковського за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 594 м, встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою вартістю предмета іпотеки - 680 тис. грн. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності. У касаційній скарзі ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Судами встановлено, що 04 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрінбанк» укладено кредитний договір № 113-07 про надання кредиту на суму 100 тис. грн. на строк до 03 червня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17% річних та 0,2% щомісячної комісії. На час спливу строку дії договору ОСОБА_2 свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконав. ПАТ «Укрінбанк» з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на передане ним в іпотеку майно звернувся 13 липня 2011 року. Оскільки відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності, суди обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. 257 ЦК України дійшли висновку про відмову в задоволенні позову з цих підстав. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні. Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін. Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії відхилити. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2012 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А.О. Лесько С.Ф. Хопта В.А. Черненко http://reyestr.court.gov.ua/Review/25481331

так постанова пленуму прийнята вже після вирішення цієї справи