Бонар

пошапці ? ... як би я поступив? . я не буду на їх місці і не є на їх місці. я зробив все що сказав НБ.(хіба шо не витребував положення про касові операції в іноземній валюті та положення пропроведення кредитних операцій в іноземеій валюті) лише не жалівся на цих гадів і в прокуратуру не писав. з того шо ви розказали мені : частково я зрозумів шо в мене ситуація інша , а решта я нічого незрозумів. а взагалі чим далі тим більше не розумію шо юристи маютьна увазі. так як і судді переливають воду з пустого в порожнє. говориш з юристом але вже з поправкою шо він мене бачить раз в 2-3 місяці і вголові нього бедлам і він нічого не помятаює по моій ситуації і поради дає шо стій хоть падай. а потім до нього доходе шо я шось йому таки казав, але вже пройшов час зпівроку чим більше і до мене: ну шош ти?!,.. я здуру ввязався в іпотеку. нерви попсував а результат негативний: порука це не іпотека..- я повівся на "базар" юристів... "Той, хто добре знає норми процесуального права реального кодексу, давно бореться з банками шляхом блокування виконання судових рішень... ;)" - а конкретніше можна бо я таких не знаю?. ладно.пішов я писати апеляційну скаргу. хоч і смислу не бачу. бо як згадаю тих корів і биків в апеляції то мені аж не добре. єдина радість - це доходяга з банку: "тупой -тупейший" але "Спасение дело рук утопающих" п.с. перепрошую, якщо когось образив

про похідні договори комісії в формі Заяви на видачу готівки : просив визнати недійними .описав чому . суд відморозився. як я нічого неписав. доисав додатково шо це договір про надання фін послуг. та детам і має відсутні істотні умови. я так розумію шо в нас цку різні. в суді якась спецверсія для "просунутих " суддів.

НБ писав спочатку: треба визнати недійним лише пункт про позичковий рахунок. я вписав ряд пунктів визнати недійсними вт.ч. про позичковий . обгрунтував. законами , постановами, статутом банку, довіренністю керуючого. нема такого рахунку. мало того сам юрист визнав шо договір рахунку в письмовій формі не укладений. а суд мовчить. юрист приніс і тулить свої виписки а їм про виписки описав з посиланням на постанови 22, 254 а суд мовчить і цитує банк надав виписки з особового рахунку. і пальцем показую судді шо особовий це не позичовий і суперечить самому дговору. от козел. про первинні касові документи взагалі відморозився. нічого нема в рішенні. про відсутність доказів про перерахування в формі мемор ордеру - суд мовчить . от козел.

якась безмістовна робота.тепер я досить добре знаю про цю аферу, але жодного пункту , доводу суд не прийняв і замовчав у своєму рішенні про встановлені факти як то відсутність достатніх повноважень як то наявність двох підписів як то відсутність рішення вищестоящого керівництва це взагалі бред. я аж ніяк не сподівався що суддя таке витворить. і як заставити хочаб що небуть щоб суд визнав? все подавалось у формі доповнення до позову та в формі Заяв про фальшивість доказу. та детам. в положенні про печатки вказано шо правовою підставою є постанова нбу 204 - але це діяльність в гривнях. а суду глухий і сліпий. по експертизі: я не знаю як заставити їх без апеляційно провести експертизу? перша експертиза пройшла з помилками : обєкт дослідження не позначений штампом "Обєкт дослідження" не вказується де беруться підписи , сам висновок не завіряється печаткою установи, а лише печаткою експерта яка без коду, що суперечить Інструкції . іт.д. друга екпертиза ще гірша: і як це все дурниці? я попросив винести окрему ухвалу по результатам експертизи: а суддя каже - якби я виніс ухвалу то малиб окрему ухвалу. а так тому її немає. додатки до договору не мають прямого посилання на оспор. договір і не завірені печатками і не підписані вповноваженими особами- а вони мені - але ж ви їх підписали?! ну не козли? юрист не заспокоюється - а ви шо експерт? та яка різниця я екперт чи ні? це в інструкції написано і все. підлота, та чорнота в тому суді.

дуда, козел. дзюбанвський такий самий як і решту "героїв " суду.

ЯКА ТАМ ГЕНЕРАЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ? ЯКІ ІСТОТНІ УМОВИ? ЯКІ ДОГОВОРИ ПРО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ? ВСЕ НАФІГ. БАНК ВИЗНАВ ЩО НЕ БУЛО В ЛІЦЕНЗІЇ ПУНКТУ ПРО ГОТІВКУ, А СУД НАВІТЬ НЕ ВІДОБРАЗИВ ЦЕ В РІШЕННI.

Нажаль, я програв знову. Суду долампочки мої доводи. Я сподівався що хочаб по якомунебудт пунтку пройде в мою сторону. та дем. "суд критично ставиться до доводів позивача. цитує ст.6, 627 цку... дурний сон. навіть факти встановлені в содовому засіданні не знайшли відображення в рішенні суду. і це при тому що банк лише одне заперечення написав відносно третейського застереження. я подав 3 доповннення щодо недійсності третейського застереження. пофіг. в суд.засіданні всього навсього встановлено: що банк не укладав договору рахунку, що банк не має меморіального ордеро як і видаткового ордеру. не зміг підтвердити про запис в касовій книзі операції , бо дуже зайнятий банк. стосовно недісності це взагалі : я пишу що мене не повідомили про юр особу а він ноль ... я пишу про мету а він ноль , а пишу про момент списання а він ноль, япишу що рахунок не відповідає закону а він посилається на 627 ст. і при цьому мовчить що право відкриття рахунку особа немало. встановлено в суд.засіданні що прийнято рішення про видачу кредиту іншій осбі отже, не складний висновок, що вищестояща організація не погодила видачу кредиту а суд ноль, я пишу що додатки не завірені печатками а суд ноль, апишу що виписка належно не завірена ,навіть штамп "вірно зоригіналом" забули поставити і дату а суд ноль...тот не суд а блядство,перепрошую

я також так думаю як і Ви.

Доброго дня, Дочитався в умовах "Попередньої інформації про умови кредитування..." таку річ: "Обмін іноземної валюти здійснюється за встановленим курсом банку на день проведення операції при видачі кредиту в іноземній валюті". Отже, умовні варіанти: 1. зняли національну валюту + валютно-обмінна операція+ Заява на видачу готівки= на руки іноземна валюта. 2. зняли іноземну валюту+ валютно-обмінна операція+ заява на видачу готівки=наруки національна валюта. Які ще можуть бути висновки з цього речення? Виходить, що ключиком також може бути квитанція про ваютно-обмінну операцію.......

Доброго дня. Було засідання. Попросив витребувати у відповідача меморіальний ордер який би свідчив про зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок згідно умов оспорюваного договору.. Юрист процитував НПА і каже що оскільки це внутрібанківський документ то і складається він у разі потреби. Вирішили що його не треба складати. Коротше немає шо витребувавти в них бо ордеру нема: ні меморіального ні видаткового валютного. "нема потреби в них".. от така "бухгалтерія". хоча напередодні розказуав зворотнє: операція оформляється меморіальни ордером, а потім заява на видачу готівки. от таке маємо.

Юрист банку в судовому засіданні трохи проговорився про порядок перерахування коштів в іноземній валюті: "мені пояснили що операція оформляється меморіальним ордером , а потім заява на видачу готівки..." я йому процитував , що меморіальний ордер , згідно постанови нбу №22 це внутрібанківський документ який використовується при безготівкових перерахуваннях... юрист напевно не зрозумів...у лівих виписках про меморіальний ордер ні слова не має. юрист переконаний ще шо кошти зараховані на рахунок... я так думаю, що він або не читав те що я пишу або відверто лукавить.

От тут дещо є : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=39985 02.10.2012 Запитання: Чи правильно вчинив банк, коли вніс до реєстру фінансову операцію із зарахування іноземної валюти з розподільчого рахунку 2603 на поточний рахунок 2600 клієнта банку за ознакою 4020 (зарахування коштів на поточний рахунок юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з дня його відкриття), зазначивши як клієнта та контрагента у фінансовій операції одну особу – клієнта банку? Відповідь: Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі – Закон) об’єктом фінансового моніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників. У пункті 4 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова операція – це будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). У пункті 5 частини першої статті 15 Закону встановлено, що обов’язковому фінансовому моніторингу підлягає фінансова операція із зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи-підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи-підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи-підприємця, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття за умови, що сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 гривень. У даному випадку мова йде про фінансову операцію із зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта - юридичної особи 2600, яка здійснювалася шляхом перерахування цих коштів з розподільчого рахунку 2603, на який їх попередньо банк зарахував. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання" призначений для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків. Поряд з цим звертаємо увагу, що в пункті 2.6 глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, передбачено використання банком рахунку 2603 з метою здійснення валютного контролю та обов’язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання. Відмітимо, що обов’язок банку перераховувати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше, ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок, установлено у пункті 3.1 глави 3 Правил функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281. Порядок зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів (отримувачів) визначено главою 4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання й арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі – Положення № 216). Так, згідно з пунктом 4.5 Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи чи підприємця або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в уповноваженому банку. Зауважуємо, що в даному випадку рахунок 2603 слід розглядати як рахунок, який використовується банком для обліку коштів та здійснення внутрішньобанківських операцій, тобто операцій банку, що не пов’язані з виконанням доручень клієнтів. Отже, використання розподільчого рахунку 2603 не змінює суті фінансової операції, а саме зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта від контрагента, який є ініціатором цього переказу. Таким чином, списання коштів з розподільчого рахунку 2603 банку слід розглядати не як самостійну фінансову операцію (а саме: дії щодо активів, здійснені за допомогою банку), а як внутрішньобанківську операцію, яка здійснюється банком самостійно без доручення клієнта чи контрагента та є лише складовою частиною переказу коштів в іноземній валюті на поточний рахунок 2600 отримувача - клієнта банку від контрагента. Отже, на думку Національного банку України, під час унесення інформації про фінансову операцію, а саме: зарахування іноземної валюти на поточний рахунок 2600 клієнта через розподільчий рахунок 2603, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу за ознакою пункту 5 частини першої статті 15 Закону, у реєстрі фінансових операцій банку слід зазначати "контрагентом" фактичного відправника активів, який ініціював цей переказ, та є другою стороною цієї фінансової операції. Згідно з підпунктом "и" пункту 6.13 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189, клієнт банку зазначається в реєстрі фінансових операцій як клієнт та контрагент за цією фінансовою операцією лише у випадку, якщо він є фактичним відправником та одержувачем активів.... ....

В 22 постанові НБУ є такий документ ЗАЯВА про перерахування коштів N _____ від "__"__________ 200_ р. Я, _________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) паспорт серії ______ N __________, виданий "___" _________ 200_ р. (словом) _________________________________________________________________, (ким) прошу перерахувати з мого рахунку ________________________________ (номер) _________________________________________________________________ (сума цифрами та словами) для депонування на рахунок за чековою книжкою (розрахунковим чеком) ______________: (номер) для отримання чекової книжки (розрахункового чека); для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою (розрахунковим чеком) (потрібне підкреслити). Підпис клієнта ____________ Заяву прийняв __________________________ (підпис) ============================= Додаток 19 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ____________________________ (назва банку-емітента) ЗАЯВА про перерахування коштів N ________ від "___"___________ 200_ р. Я, _________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) паспорт серії ______ N __________, виданий "___" _________ 200_ р. (словами) _________________________________________________________________, (ким) прошу перерахувати з рахунку за розрахунковою чековою книжкою _________ невикористаний залишок коштів у сумі ___________________ (номер) (цифрами) _________________________________________________________________ (словами) _________________________________________________________________ на мій рахунок ______________. (номер) Підпис клієнта ______________ Заяву прийняв __________________________ (підпис) то може є документ тільки про перерахування в касу? тобто документ який передує укладанню "Заяви на видачу готівки"? )

Я перепрошую, але щось не зовсім розумію. Ви маєте на увазі або: 1. зосередитись на квитанціях які можуть бути на руках в позивача і оспорювати їх дісність в судовому засіданні вже або пізніше? 2. чи може вимаєте на увазі підстави визнання недійсності: не договорі комісії , а відсутність обовязкових умов згідно зу про "фінансові ринки .."? 3. чи можливо Ви маєте на увазі , що перед Заявою на видачу готівки клієнт може написати в банк Заяву на переказ готівки з якогось банківського рахунку на свій поточний рахунок ? може бред, але я заплутався... Вдячний за увагу.

я дивився : в них немає підпису їхньої вповноваженої особи (не вказано посаду, прізвище , ініціали ) та без печатки. ну , і крім того прошу суд визнати цей додаток недійсним через вищевказані причини, а також суперечить умовам договору: непідписано належним, а також без посилання на оспорюваний договір- просто Договір № 01-021-01__ без дати і навіть не вказано шо це додаток1 : без номера № _ Там де посада вказано: "БАНК" . хіба це посада?

Щодо Заяв на видачу готівки. НБ дуже багато описав чому Заявки можуть бути визнані неукладені. Я це не раз перечитував і от ще раз "свіжим поглядом" подивився на свій договір. Додаток 1, який вперто не підписав і не завірив печаткою банк, містив дуже багато інформації в тому числі, що стосується комісії за послуги, розрахунково касове обслуговування, курсу валютного обміну. Виходить не підписавши даний Додаток до договору банк тим самим відмовився від договору комісії і розрахунково касового обслуговування? Чи як? І відповідно похідний правочин в формі Заяви на видачу готівки як договір про надання/отримання фіннасової послуги також не укладений бо не містить ціни за послуги. Так що Додаток це не просто так , як на мій погляд тепер.

Дякую, шановний НБ. Я вже стільки понаписував в доповненнях до Позовної заяви, що суддя в шутку каже:"Ви ще навчете мене банківській справі") Походу справи: 1. валютного ордеру немає. 2. касової книги де ця операція може бути прописана на даний момент не має. на словах каже вона є , але слухання спеціально переносили через неї , а сьогодні знову немає. якісь казки розказує. 3. принесли нові "виписки" і знову з назвою "особовий рахунок". я вже це описав і "забракував" через Заяву про фальшивість доказу", але він знову приніс тільки з поправкою, що начебто видані суми зараховані на особовий рахунок.. щей приніс без жодної печатки. просто надруковані. я зауважив на це і пообіцяв наступного разу принести завірену печаткою... Трохи посперечались. Я питаю: а ви в якій валюті ведете касову книгу? а він: а яка вам різниця?... я кажу, що згідно ро"яснення НБУ на кожну валюту має бути окрема книга... А копії документів таки як вірно посвідчувати? Як держава вимагає? Чи як в радянській постанові наголошується? Копії не виготовляють на бланках установи . На копіях вперто не вказують дату, часом посаду, а також не ставлять відмітку про те що оригінал зберігається в архіві установи. Толком юрист нічого не може пояснити , але твердить шо усе видано і все є, але те що вимагаємо не приносить. Суддя каже, як вони те обліковують суд не хвилює, основне це те як порушено Ваші права? От така ситуація. Вдячний за увагу.

походу розгляду: 1. банк визнає(так тихо промовив юрист) , що пункт, який дозволяє видачу кредиту в іноземній валюті готівкою не було в додатку на момент видачі кредиту . 2. банк визнав в ході словесної перепалки , що договору рахунку не укладалось, а лише один єдиний в формі змішаного договору з позичковим рахунком. правда, це все на словах. наполегливо попросили пренести генеральну ліцнзію та видатковий валютний ордер. от таке на разі.

Наш суд каже, до порука та і іпотека різні за правовою природою поняття і тому положення ЦКУ що стосується поруки до іпотеки не можна застосовувати. ЗУ Про іпотеку передбачено вичерпний перелік припинення іпотеки.

Да уж, смішного мало. Перечитав Позовну заяву НБ і почитав наш КД: ужас: Позичальник має право: достроков повернути кредит повністю або частково... звернутись дл кредитора з клопотанням до кредитора про зменшення % самостійно погашати кд. виходить шо права отримати кредит в клієнта нема, а обовязки є. тіхий ушас. )

Люди , а шо и думаєте з приводу цієї Ухвали Дніпровського суду щодо третейського засереження та права подавати позов банку до клієнта : " ПАТ "Укрсоцбанк" не є споживачем, до суду звертався з позовом про стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконання боржником умов договору, а не за захистом прав споживача, а тому правовідносини у спорі за позовом Банка до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості регулюються не тільки законодавством про захист прав споживачів, а цивільним законодавством про зобов'язальне право та, зокрема, про договірні (кредитні) зобов'язання." http://tretsud.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=170&Itemid=28 http://reyestr.court.gov.ua/Decision/Review/?RegNumb=29881058

так. в нас оригінали первинні документи зникли. оригінали кредитні, іпотечні договора (банк. примірники) зникли. де вони - юристи не знають.

Якщо первинний документ оформлено відповідно до чинного законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, то він матиме юридичну силу Слід нагадати, що доходи і витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів чи здійснення платником податку витрат. Обов'язковість ведення і зберігання таких документів передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: - електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; - під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; - особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 680. Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 680. Джерело: Міндоходів у Тернопільській області http://news.dtkt.ua/ua/accounting/primary-documents/27904

Відповідальність за операції, здійснення яких підтверджується первинними документами, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством і надав дозвіл на здійснення такої операції Міністерство фінансів у листі від 04.03.2014 р. №31-08410-07-10/4651 нагадало, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухоблік, за формою і змістом. Тобто перевіряються наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухобліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа такі документи з письмовим обгрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання. Згідно зі ст. 8 Закону про бухоблік відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно з п. 22 частини першої ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. N 7-рп/2001 зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами. Таким чином, згідно із зазначеним Законом відповідальність за операції, факт здійснення яких підтверджується первинними документами, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів і надала дозвіл на здійснення такої операції. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. http://news.dtkt.ua/ua/accounting/primary-documents/28414

От , знову: Скільки років мають зберігатися документи для пред’явлення під час документальної перевірки суб’єкта господарювання? Статтею 44 Податкового кодексу передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Термін «первинний документ» та обов’язкові реквізити, які повинні мати такі документи, визначено Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Терміни зберігання відповідних документів також визначено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 р. № 578/5 (далі — Перелік № 578). Встановлені цим Переліком терміни є мінімальними. Більшість документів, які підприємство використовує у своїй господарській діяльності, зберігаються три роки, але деякі документи необхідно зберігати від 5 до 75 років, зокрема відомості для нарахування зарплати. Щодо окремих документів Переліком № 578 передбачено додаткові умови, а саме: знищення деяких документів лише після перевірки державними податковими органами. Чинними нормами законодавства не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами доходів і зборів. При цьому у разі проведення документальної перевірки суб’єкта господарювання з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів і зборів, платник податків повинен надати в повному обсязі документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним та зберігання яких регламентується чинними нормативно-правовими актами. http://consulting.dtkt.ua/accounting/primary-documents/2440