Бонар

Доброго дня. Цікава стаття: Знищення документів підприємства без їх експертизи заборонене Чи має право приватне підприємство знищувати бухгалтерські та інші документи, щодо яких минули строки зберігання? Відповідно до п. 44.3 ПКУ, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Для інших документів строки зберігання встановлені Переліком №578/5 (1). Однак підприємство, навіть за умови спливу термінів зберігання документів, передбачених ПКУ або Переліком №578/5, не має права знищувати їх до проведення експертизи спеціальною комісією та погодження із відповідною державною архівною установою акта вилучення для знищення документів. Ці питання врегульовано Законом про НАФ (2) та Порядком №1004 (3). Закон про НАФ покладає в ст. 32 на підприємства, установи й організації, засновані на приватній формі власності, та об'єднання громадян обов'язок забезпечити збереженість документів, що накопичилися за час їхньої діяльності, до проведення експертизи їхньої цінності у порядку, встановленому цим Законом. Порядок №1004 встановлює в п. 6 заборону на знищення документів без попередньої експертизи їхньої цінності. Таке правило міститься також у п. 2.13 Переліку №578/5. ----1--- Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. №578/5. ------------ ----2--- Закон України від 24.12.93 р. №3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи». ---------- ----3----- Порядок утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затверджений постановою КМУ від 08.08.2007 р. №1004. Відповідно до п. 3 Порядку №1004, експертизу цінності документів проводять експертні та експертно-перевірні комісії за участю власника документів або уповноваженої ним особи. Склад комісії з проведення експертизи цінності документів підприємства, установи й організації, що грунтуються на приватній формі власності, та положення про неї затверджують керівник (керівний орган) підприємства (установи, організації) з урахуванням рекомендацій Держкомархіву. До складу такої комісії підприємства залучають представників експертно-перевірних комісій (експертних комісій) державних архівів (архівних відділів райдержадміністрацій, міських рад), у зоні комплектування яких перебувають відповідні юридичні особи (за згодою). Пунктом 23 Порядку №1004 передбачено, що експертна комісія юридичної особи приймає рішення про схвалення та подання до експертно-перевірної комісії (експертної комісії архівного відділу райдержадміністрації, міської ради), зокрема, проектів таких документів, як акти про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Отже, для знищення документів слід організувати їх експертизу та відбір для знищення. Для цього спеціально створена експертна комісія підприємства (установи, організації), до якої залучається представник державного архіву, розглядає питання та приймає рішення про схвалення та подання експертно-перевірній комісії актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Форму акта про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, наведено в додатку 7 до Правил №16 (4). Згідно з підпунктами 4.5.6 — 4.5.8 названих Правил, справи включаються до акта про вилучення їх для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Акт про вилучення документів для знищення складається в двох примірниках на всі справи установи в цілому. Після проведення згаданою вище комісією експертизи цінності документів, акти про вилучення документів для знищення подаються на погодження державного архіву (архівного відділу міської ради). Лише після такого погодження акт затверджується керівником підприємства (організації, установи), і після цього в нього (в підприємства) виникає право знищувати відібрані документи. ---4--- Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 р. №16. Правила №16 передбачають в підпунктах 4.5.10 — 4.5.11 і порядок власне знищення документів. Справи, відібрані до знищення, після погодження та затвердження актів передаються організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначається вага паперової макулатури, що передана для переробки. Дата здавання документів, їх вага та номер накладної зазначаються в актах про вилучення документів для знищення. Ці акти вміщуються в справу архівного фонду та зберігаються в архіві підприємства. Якщо обсяг справ, що виділені до знищення, незначний, вони можуть бути спалені, про що в акті робиться позначка. Порядок з нищення документів і справ із грифом «Для службового користування» визначається Інструкцією, затвердженою постановою Кабміну від 27.11.98 р. №1893. http://consulting.dtkt.ua/accounting/primary-documents/2757

Стельмащук..

254 Постанова НБУ там описано про поняття клієнтські банківські рахунки. "дал бумажку с печатью" - яку "бумажку"? Виписка ? Повинна бути прописанна в Договорі рахунку порядок видачі виписок, друкування, підтвердження залишків по рахунку. (постанова 22, 254) Обороти вказані за який період? Зараз? чи 5 років тому? Виписка надайється не пізніші наступного дня після проведення операції. Часом ще й клієнт розписується про отримання виписки. 2620 ваш рахунок.

Було засідання. Нарешті побачили кредитну справу. Я тільки підозрював як вони здійснюють обман. Так настояв , щоб показали. Банк відмовляється, мотивуючи тим , що я накинусь і порву документи. Дійшли згоди до тоого , що я стою і просто дивлюсь , що читає суддя вслух.В самій кредитній справі відсутні оригінали кредитного договору та іпотечного. Де вони знаходяться банк не знає. майже всі документи це ксерокопія причому не належно завсвідчені. Частина документів просто надруковані : часто без підпису, часто без дати. Лише парочку оригіналів якихось меморіальних договорів на суму до 20 грн. Правда є пару оригіналів заяв на видачу траншу. Але самих Заяв на видачу готівки в справі немає. Є лише копія. а оригінал втрачений. От така липова кредитна справа. Слухання перенесли . Банк пішов шукати свої оригінали. Суддя питає в мене: де банківські документи?)

Я маю на увазі указ Андропова. Це вже можна сказати якасьнова валюта: гривнядолар )

Це не клієнтський банківський рахунок і операції по ньому Вас не стосуються. Ви ж не писали ніяких заяв про облік заборгованости чи про переміщення коштів по цьому рахунку? Цей рахунок включає ваш ідентифікаційний код згідно закону? Дмаю, що ні. А указ дійсний. він не суперечить українському законодавству.

Люди! Що ми знайшли!) так от: У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами й організаціями копій документів, що стосуються прав громадян ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N 32, ст. 492 ) ... 1. ... Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій. Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації. ... Голова Президії Верховної Ради СРСР Ю.АНДРОПОВ Секретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ Москва, Кремль. 4 серпня 1983 р. N 9779-X Документ v9779400-83, поточна редакція — Прийняття від 04.08.1983 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v9779400-83 В мене жоден документ не посвідчений відповідно до даного указу. не вказується , що оригінали документів є в конкретному банку...

Цікава стаття в ЦКУ: Глава 43 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування 1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. 2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. 3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. 4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. В заявках на видачу готівки банки пишуть подібне , але незареєстровані назви банків. скорочені назви які не відповідають статуту і також не вказують адресу відділення де може відбутись видача коштів а також відйсутній ідент. код ЄДРПОУ. Отже, це також може бути доказом обману, мені здається.

Читаймо Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 6.11.2009, там чітко і ясно написано - "Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом". Таким чином окремого позову про визанння договору НЕУКЛАДЕНИМ подавати не можна.

а це інтересна думка. то може хіба НБ допоможе: чи можна вимагати в банку довідку про відкритті коррахунки в доларах в америкагських доларах в банку сша чи єес...? треба якусь норматику пошукати.

"З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання кредитного договору не укладеним не заявлялися." Щось не зрозуміло, чому так суд вказав. Адже раніше була позиція, що просити суд визнати договір неукладеним не можна. А тепер судді пишуть, що треба просити визнати договорів неукладеним. Якось воно не ясно. В нас в апеляціїї була така сама зацепка і судді сказали:"Ну ви ж не просите визнати договір неукладеним." На що я дав відповідь процитувавши відповідну позицію вищого суду. Апеляція сказане мною проігнорувала...

ого. давно не заходив. Добрий день, я про "своє": непогана стаття про банківські виписки в спеціалізованому виданні "Дебет -Кредит" Нужен ли штамп банка на выписке, если клиент проводит платежи через систему Банк-клиент? Вопрос: Нужен ли штамп банка на выписке, если клиент проводит платежи через систему Банк-клиент? Банковские работники отказываются печатать выписки и говорят, что если нам они нужны, то мы можем их напечатать сами и они могут её заверить своим штампом. Ответ: Порядок осуществления и оформления расчетных операций в банках Украины регулируется нормативными документами НБУ. Так, расчеты при помощи систем дистанционного обслуживания (в том числе и «Клиент-Банк») регулируются, в частности главой 11 Инструкции о безналичных расчетах в Украине в национальной валюте, утвержденной постановлением НБУ от 21.01.2004 г. № 22. Она гласит следующее: юридическим основанием для работы клиента с помощью систем дистанционного обслуживания и обработки банком дистанционных распоряжений клиента является договор банковского счета. В договоре обязательно должны оговариваться права, обязанности и ответственность сторон, порядок разрешения споров в случае их возникновения и т.д.. Таким образом, обязанность банка предоставлять клиенту выписки со счетов, форма и порядок оформления таких выписок должны устанавливаться указанным договором, но, разумеется, в рамках действующего законодательства. Кроме того, программное обеспечение систем дистанционного обслуживания (т.е., сама система «Клиент-Банк») должно соответствовать требованиям законодательства, в том числе нормативно-правовых актов НБУ, предъявляемым к технологии и защите электронных банковских расчетов. С точки зрения действующего законодательства об электронном документообороте, например, платежные поручения, которые клиент отправляет в банк при помощи системы «Клиент-Банк», должны быть оформлены как электронные первичные документы. Т.е., во-первых, содержать все обязательные реквизиты, установленные для бумажной формы таких документов, во-вторых, быть составлены в том электронном формате, который установлен НБУ, и в-третьих, на них должны быть наложены электронные подписи тех лиц, которые, согласно действующего законодательства имеют право подписывать такие документы (например, директора и главного бухгалтера). Поскольку выписка банка также является первичным документом, то такие же требования должны предъявляться и к ней. Согласно раздела 5 Положения об организации операционной деятельности в банках Украины, утвержденного постановлением НБУ от 18.06.2003 г. № 254, банки обязаны составлять выписки со счетов клиентов в бумажной и/или в электронной форме. При этом выписки относятся к регистрам бухгалтерского учета банка, а потому при составлении их на электронных носителях банки обязаны сделать их копии на бумажных носителях по требованию участников операции (т.е. клиентов). Выписки из лицевых счетов клиентов является подтверждением выполненных за день операций и предназначены для выдачи или отсылки клиенту. Порядок, периодичность печати и форма предоставления выписок (в бумажной или электронной форме) с лицевых счетов клиентов определяются договором банковского счета, заключаемого между банком и клиентом при открытии счета. Таким образом, банк обязан предоставлять клиенту, счет которого он обслуживает, выписку. То, в какой форме он ее предоставляет, в бумажной и/или в электронной, и как часто, устанавливает договор. Если ваш договор не оговаривает данную обязанность, для вас этот момент важен, а банк отказывается предоставлять выписку в бумажной форме, следует заключить дополнительное соглашение к договору о данном условии. Напомним, что согласно п. 5.5 указанного Положения, выписки банка должны содержать следующие обязательные реквизиты: номер лицевого счета; дату совершения последней (предыдущей) операции; дату осуществления текущей операции; код банка, в котором открыт счет; код валюты; сумму входящего остатка по счету; код банка-корреспондента; номер счета корреспондента; номер документа; сумму операции (соответственно по дебету или кредиту); сумму оборотов по дебету и кредиту счета; сумму исходящего остатка. О штампе или печати в данных реквизитах не упоминается. Но, поскольку без такого штампа большинство официальных органов выписку банка не признают (ГНИ, суд и т.д.), то оговорить обязанность банка не только распечатывать и предоставлять выписки в бумажном виде, но и заверять их соответствующим штампом также следует в договоре об открытии счета. http://consulting.dtkt.ua/ua/finance/personal-finance/2803?utm_source=consult_14032014&utm_medium=email&utm_campaign=newsletter ...

Добрий день, Я про "своє": Цікаве кіно виходить: Постанова НБУ № 637 15.12.2004, а Постанова 337 видана 14.08.2003 : 3.4. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільнийнапис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий... То хто небудь бачив видаткові ордери з своїми підписами?Хто небудь бачив зареєстровані в касовій книзі записи про здійснення операції в день вказаний в Заяві на видачу готівки?6.3. Проведення працівниками банків банківських касових операцій із клієнтами, передбачених Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337 ( z0768-03 ) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089, із змінами, за межами касового вузла банку забороняється, крім доставки працівниками уповноважених банків пенсій та грошової допомоги за місцем проживання одержувача. то в кого в Заявах на видачу готівки вказана адреса видачі?3.13. Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання. Виносити з приміщення підприємства касові документи дозволяється тільки за наявності письмового дозволу керівника або головного бухгалтера. У цьому разі до кінця робочого дня зазначені документи обов'язково мають бути повернуті до приміщення підприємства. Хто небудь бачив дозвіл керівництва банку про винесення первинних касових докумиентів з приміщення банку наприклад в суд ?http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-05/ed20070120/print1392187724731623 Якщо "Заява на видачу готівки" не класифікована як касовий документ згідно "Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98 " то яку силу вони мають? Виходить лише як факт наміру але не отримання. Отже, має бути видатковий касовий ордер або має бути таки звичайна квитанція як доказ проведення операції і яка зареєстрована в "комп'ютерно-касова система - реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів;" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; Якщо продаж валюти фіксується з точністю до хвилини то видача іноземної валюти також має бути фіксована . Ми ж усі замовляли фінансову послугу в іноземній валюті на споживчі цілі. Значить банк повинен видати китанцію як факт надання нам послуги навіть у відповідь на нашу Заяву. Інакше - а як ми ,н-д,зможемо повернути кошти до 14 днів? Тільки на підставі квитанції: розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80/ed20050331/print1392187760425133

Люди, а хто в курсі такого: Є такий ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98 АЛЕ В НЬОМУ НЕ КЛАСИФІКОВАНО ЗАЯВУ НА ВИДАЧУ ГОТІВКИ? А ЧОМУ? Класифікатор орієнтовано на однозначне визначення (ідентифікацію) УФД, їх облік та систематизацію, контроль складу та змісту УФД у кожному класі документації, організацію ведення відповідних класів документації, забезпечення автоматизованого пошуку потрібних УФД. Кожному класу документації відповідає певна уніфікована система документації (УСД). Об'єктом класифікації є безпосередньо УФД, які використовуються під час виконання управлінських функцій згідно з чинним законодавством. ДКУД орієнтовано на забезпечення оброблення інформації із застосуванням засобів комп'ютерної техніки та прогресивних інформаційних технологій. Ідентифікація УФД здійснюється через ієрархічну класифікацію з трьома ступенями. Кодове позначення складається з семи цифрових десяткових знаків (рисунок 1). 2. ВИЗНАЧЕННЯ 2.1 Система документації Сукупність взаємопов'язаних документів, що застосовуються у певній сфері діяльності. .. 2.6 Уніфікована система банківської документації Система документації, використовувана для здійснення розрахунково-грошових операцій через банки. То може якщо він не передбачений та не класифікований то може він і юридичної сили немає ніякою просто? 0406 Документація про роботу з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті 0406001 Прибутковий валютний ордер Дод. 79 0406002 Видатковий валютний ордер Дод. 80 0406003 Зведена довідка про касові обороти Дод. 81 0406004 Авансова заявка на видавання валютних та інших цінностей касовим працівникам Дод. 82 0406005 Положення про пункти обміну іноземної валюти Дод. 83 0406006 Типовий договір про купівлю іноземної розмінної монети у вільно конвертованій валюті від організацій, що ведуть торгівлю та надають послуги (1) Дод. 84 0406007 Типовий договір про купівлю іноземної розмінної монети у вільно конвертованій валюті для організацій, що ведуть торгівлю та надають послуги (2) Дод. 85 0406008 Акт передавання валютних та інших цінностей Дод. 86 0406009 Акт ревізії цінностей (частина 1) Дод. 87 0406010 Опис валютних та інших цінностей Дод. 88 0406011 Довідка про приймання на експертизу грошового знака (платіжного документа), що викликає сумнів щодо його справжності Дод. 89 0406012 Акт про знищення анульованих валютних та інших цінностей Дод. 90 0406013 Акт ревізії цінностей (частина 2) (установи банку) Дод. 91 0406014 Реєстр проданої іноземної валюти Дод. 92 0406015 Реєстр купленої іноземної валюти Дод. 93 0407 Вихідна документація банку 0407001 Особовий рахунок ОР 0408 Документація з валютних операцій 0408001 Заява на відкриття валютного рахунку ЗВВР 0408002 Перелік необхідних документів ПНД 0408003 Повідомлення ПОВІД 0408004 Заява на переказ ЗП 0408005 Заява на продаж іноземної валюти ЗПІВ 0408006 Заява на купівлю валюти ЗКВ 0408007 Заява-Application ЗАП 0408008 Заява на акредитив ЗнаА 0408009 Меморіальний ордер документів МО 0408010 Заява на інкасо ЗІ 0408011 Квитанція з приймання інвалютних цінностей КПІЦ 0408012 Дозвіл (форма 01) Д-1 0408013 Дозвіл (форма 02) Д-2 0408014 Квитанція Кв 0408015 Картка із зразками підписів та відбитку печатки КЗПП 0408016 Звітна довідка ЗД 0408017 Авансова заявка АЗ 0408018 Доручення у касу ДУ 0408019 Видатковий валютний ордер ВВО 0408020 Авансовий звіт в інвалюті АЗІ 0408021 Інформаційне повідомлення про відсутність за межами України валютних цінностей ВВУ 0408022 Прибутковий валютний ордер ПВО 0408023 Розподіл зобов'язань і вимог банку щодо валют ЗВБВ 0408024 Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), попередня заявка ПЗ 0408025 Реєстр покупців РП 0408026 УМВБ операційний лист ОЛ 0408027 УМВБ біржове свідоцтво БС 0408028 Інформація про участь клієнтів у валютних торгах УКВТ 0408029 Касовий журнал КЖ 0408030 Довідка про стан ресурсів ДСР 0408031 Розподіл зобов'язань та вимог банку в іноземній валюті за видами ЗВБІВВ 0408032 Аукціон готівкової валюти (аукціонне свідоцтво) ГВААС 0408033 Аукціон готівкової валюти (операційний лист) ГВАОЛ 0408034 Аукціон готівкової валюти (попередня заявка) ГВАПЗ 0409 Внутрішньобанківська документація 0409001 Прибутковий позабалансовий ордер ППО 0409002 Видатковий позабалансовий ордер ВПО 0409003 Меморіальний ордер МО 0409004 Авансовий звіт АЗ 0409005 Вимога на видавання зі складу матеріалів ВВСМ 0410 Платіжна документація з безготівкових розрахунків 0410001 Платіжне доручення ПД 0410002 Платіжна вимога-доручення ПВД 0410003 Заява на акредитив ЗА 0410004 Розрахунковий чек РЧ 0410005 Реєстр чеків РеЧ 0410006 Вексель Век. 0410007 Платіжна вимога ПВ 0410008 Інкасове доручення (розпорядження) ІД 0410009 Меморіальний ордер МО 0410010 Заява про відмову від акцепту ЗВА 0410011 Реєстр документів за акредитивом РДА 0410012 Реєстр платіжних доручень РПД То може перефразовуючи НБ "Форма "Заяви на видачу готівки" не діє в українській банківській практиці."? http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=486816&cat_id=485085

Ми дочитались їх документи: в положенні про філію вказано шо правовою підставою діяльності є 204 постанова нбу, а це операції в грвинях. далі: в положенні про печатки описано печатки штампи. так от для валюти є лише штамп про валютно обмінну операцію, яка дозволена в Положенні про філію, в той же час в іншому банку передбачена технічна можливість - печатки де прописано "Для валютних операцій". далеко не кожний юрист знає шо бувають такі печатки. Ми тепер вимагаємо надати касову книгу згідно 637 постанови, докази проведення експертизи цінностій документів - якщо ця заявка має яку небудь цінність то чоМу вона лежить в папці кредитної справи а не прошита в пачці з касовими документами за відповідний місяць? фраєра.

я спитав, і навіть спитав хто видав: в положенні про філію банку вказане офіційне скорочена назва,а в заяві на видачу готівки абракадабра. задьоргався колектор і почав несподівано нервово "вчитуватись" в документи. тупі жлоби .

Зробили другу експертизу підписів. Тільки тепер вже в міліцейському ндкц. Там ше більше недоліків чим в першій експертизі. Написали на 4 листка недоліків, які вказують шо висновок експерта негативний. Експерт перевершив сам себе: виявляється має скриті таланти екстрасенса- знаходить зразки підписів в документах яких немає у справі. Питаємо: де ви взяли зразки підписів? Там . Де там якщо документів немає і їх ніхто недолучав до справи? Вони "були"! - я їх бачив. Коли? Раніше. Але їх небуло! Але я їх бачив. Де? Тут . Коли ? Раніше. Алеж їх ніхто не додав справи. ну і шо. Я їх бачив. Ну документів немає в справі -як же ви їх могли дослідити якщо їх немає в справі?. ... Питаємо: ви начальник? ні . то чому ви подаєте направляєте виновок від свого імені? я завжди так роблю. Але у вашій інструкції вказано шо висновок експерта направляє установа і посвідчує висновок печаткою установи а не "вашою" фальшивою печаткою. Нічого незнаю, незнаю яка у вас інструкція, чи наказ , чи закон, але в мене своя інструкція. Бред. Секретарка чемно підсунула йому папірець про кримінальну відповідальність. О таке кіно. Як то кажуть в народі:"Курві в очі сци, а вона каже шо то дощ йде" так і ті банківські юристи чи продажні експерти. Народ, як думаєте : чи можливо в суді клопотати про винесення окремою ухвали до закінчення розгляду справи щодо висновків експертизи? начебто суд погодився попередній раз, та й зараз начебто так, але все таки мені шось не ясна реакція суду... Вдячний за увагу.

ясно. але мені оце сподобалось в першому рішенні :"Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував повністю, просив суд відмовити в позові повністю за безпідставністю вимог та крім того пояснив, що відповідач не приймає у позивача поточні платежі за вказаним вище кредитним договором в зв'язку з тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» з травня 2011 року, змінило всі рахунки позивача, в тому числі поточні та рахунки погашення кредитної заборгованості. Рахунки, які зазначені в кредитному договорі, зазначив представник відповідача, з травня 2011 року фактично не існують а тому, відповідач не може зараховувати кошти позивача на ці рахунки."

от знайшов: як на мене,цікава справа Ленінський районний суд м.Полтави Справа № 1616/2170/2012 Провадження № 2/1616/1032/2012 Р І Ш Е Н Н Я 13.09.2012м. Полтава Ленінський районний суд міста Полтави у складі: головуючого -Жилки О.М., при секретарі Каленіченко В.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Саргісяна Р.І., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" в особі Полтавського відділення ПАТ „Укрсоцбанк" про визнання дій неправомірними при виконанні зобов'язань за кредитним договором, та визнання кредитора таким що прострочив зобов'язання, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Полтавського відділення ПАТ „Укрсоцбанк" про визнання дій неправомірними при виконанні зобов'язань за кредитним договором, та визнання кредитора таким що прострочив зобов'язання. В своїй заяві та в судовому засіданні позивач вказує, що 16 серпня 2007 року між ним та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №710/2852/25-Ф відповідно до якого, відповідачем йому було надано грошові кошти в сумі 15 000 доларів США, строком користування до 15 серпня 2027 року. Крім того, вказує позивач, 16 серпня 2007 року між відповідачем та ним, з метою забезпечення зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, було укладено іпотечний договір №710/2852/1. В період із 16 серпня 2007 року по 12 травня 2011 року, вказує позивач, він належним чином виконував свої зобов'язання перед відповідачем, постійно сплачував платежі згідно договору кредиту, про що свідчать відповідні квитанції за відповідні місяці цього періоду. 12 травня 2011 року він звернувся до каси Полтавського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»з метою внесення чергового поточного платежу по кредиту, згідно умов зазначеного вище кредитного договору, разом з тим, йому було відмовлено в прийнятті від нього платежу а працівниками банку було повідомлено про те, що ПАТ «Укрсоцбанк»в односторонньому порядку змінив порядок нарахування відсотків по кредиту та його сплату. Після цього, вказує позивач, він неодноразово звертався до відповідача для здійснення погашення поточних платежів згідно зазначеного вище кредитного договору разом з тим, відповідач відмовлявся приймати від нього грошові кошти на погашення кредиту, що підтверджується відповідними актами. Крім цього, зазначив позивач, 25.11.2011 року він отримав від відповідача проект змін до договору кредиту разом з тим, не підписав його оскільки, останній порушує його права як споживача. Посилаючись на викладені вище обставини а також те, що відповідач порушив та продовжує на даний час порушувати його права, як споживача, та умови кредитного договору позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просив суд визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»щодо односторонньої зміни умов договору, та відмови від виконання кредитного договору №710/2852/25-Ф, укладеного 16.08.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ним, ОСОБА_1; та визнати кредитора -Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»таким, що прострочив, в період з 12.04.2011 року по 21.06.2012 року, виконання договору кредиту №710/2852/25-Ф, укладеного 16.08.2007 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»). Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував повністю, просив суд відмовити в позові повністю за безпідставністю вимог та крім того пояснив, що відповідач не приймає у позивача поточні платежі за вказаним вище кредитним договором в зв'язку з тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» з травня 2011 року, змінило всі рахунки позивача, в тому числі поточні та рахунки погашення кредитної заборгованості. Рахунки, які зазначені в кредитному договорі, зазначив представник відповідача, з травня 2011 року фактично не існують а тому, відповідач не може зараховувати кошти позивача на ці рахунки. Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що 16 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»було укладено договір кредиту №710/2852/25-Ф відповідно до якого, відповідачем позивачу було надано грошові кошти в сумі 15 000 доларів США, строком користування до 15 серпня 2027 року. Крім того, 16 серпня 2007 року між відповідачем та позивачем, з метою забезпечення зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, було укладено іпотечний договір №710/2852/1. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом також встановлено, та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що в період із 16 серпня 2007 року по 12 травня 2011 року, позивач ОСОБА_1 належним чином виконував свої зобов'язання перед відповідачем, постійно сплачував поточні платежі згідно договору кредиту, про що свідчать відповідні квитанції за відповідні місяці цього періоду. 12 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до каси Полтавського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»з метою внесення чергового поточного платежу по кредиту, згідно умов зазначеного вище кредитного договору, разом з тим, йому було відмовлено в прийнятті від нього платежу а працівниками банку було повідомлено про те, що ПАТ «Укрсоцбанк»в односторонньому порядку змінив порядок нарахування відсотків по кредиту та його сплату. Відповідач та його представник не надали суду будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 не виконує чи неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що відповідач не виконує своє зобов'язання а саме, не приймає у позивача поточні платежі за кредитним договором з травня 2011 року і по даний час. Вказані вище обставини, щодо відмови відповідача приймати від позивача поточні платежі за кредитним договором, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні актами, а також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Як пояснив в судовому засіданні позивач, працівники банківської установи вимагали від нього внесення коштів на інший рахунок не зазначений в кредитному договорі, та підписання змін до кредитного договору, а він вимагав у працівників банку підтвердження призначення цих рахунків. Проект змін до договору він отримав від відповідача лише 25.11.2011 року разом з тим, вказує позивач, він його не підписав оскільки, в зазначеному проекті істотно змінились умови договору. Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив, що позивач не підписав запропонований йому відповідачем проект змін до договору. Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору. Умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги. Зазначені вище докази та обставини справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором №710/2852/25-Ф, укладеного 16.08.2007 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), а дії відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», щодо односторонньої зміни умов договору, та відмови від виконання зазначеного кредитного договору, є неправомірними. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 довів суду факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним вище кредитним договором оскільки, останній фактично відмовився приймати від позивача грошові кошти відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 527, 532, 610, 613, 638 -640 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, В И Р І Ш И В: Позов ОСОБА_1 -задовольнити повністю. Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»щодо односторонньої зміни умов договору, та відмови від виконання кредитного договору №710/2852/25-Ф, укладеного 16.08.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1. Визнати кредитора -Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» таким, що прострочив, в період з 12.04.2011 року по 21.06.2012 року, виконання договору кредиту №710/2852/25-Ф, укладеного 16.08.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судового збору та 500 грн., витрат на юридичну допомогу а всього, 607 грн. 30 коп. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Суддя Ленінського районного суду м. Полтави О. М. Жилка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26139689

Р І Ш Е Н НЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 серпня 2007 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: Головуючого Патрюка М.В., Суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М., Григор'євої Л.І., Лященко Н.П., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, ОСОБА_2про визнання іпотечного договору неукладеним, в с т а н о в и л а : Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2004 року між нею та акіонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” був укладений іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_1, як майновий поручитель передала в іпотеку належну їй на праві приватної власності двокімнатну квартиру в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 основного зобов'язання перед банком. Пунктом 1.4 Іпотечного договору передбачено, що іпотекою забезпечується повернення позичальником ОСОБА_2 кредиту в сумі 40 000 грн. на користь банку до 10 березня 2006 року .Просила суд визнати цей іпотечний договір неукледеним, так як під час його укладення їй не було відомо про право банку достроково вимагати повернення всіх сум кредиту в разі порушення позичальником графіку погашення кредиту. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним іпотечний договір від 21 вересня 2004 року. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2006 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року залишено без змін. У касаційній скарзі акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним іпотечний договір від 21 вересня 2004 року, суди виходили із того, що в ньому не зазначена істотна умова договору, а саме посилання на право банку достроково вимагати повернення всіх сум кредиту в разі порушення позичальником графіку погашення кредиту, замість чого як в іпотечному договорі, так і в договорі поруки зазначено зміст основного зобов'язання, як повернення коштів в розмірі 4000 грн. до 10 березня 2006 року з умови сплати винагороди за користування кредитом у розмірі 25 відсотків річних, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання. Проте такі висновки не узгоджуються з предметом позову, який мав дослідити суд. Так, позивачка у позові просила суд визнати неукладеним іпотечний договір від 21 вересня 2004 року. При цьому посилалася на ст.18 Закону України “Про іпотеку”. В описовій частині рішення, суд також зазначав про заявлені позивачкою вимоги та цей предмет позову позивачка не змінювала. Проте, суди в порушення вимог ст. ст. 11, 303 ЦПК України вийшли за межі позовних вимог та розглядали питання щодо визнання недійсним спірного договору, тоді як такої вимоги позивака не заявляла. До того ж визнання правочину неукладеним та визнання правочину недійсним регулюються різними нормами матеріального права. Із матеріалів справи вбачається та встановлено судами іпотечний договір нотаріально посвідчений та зареєстрований. Тому в силу ст. 640 ЦК України є укладеним з моменту державної реєстрації. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягали. Вимоги про визнання договору недійсним позивачка не заявляла і тому суди не вправі були виходити за межі позовних вимог. З цих підстав судові рішення є незаконні, вони підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позовних вимогах. Керуючись ст. ст.336, 341 ЦПК України, колегія суддів в и р і ш и л а : Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” задовольнити. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 6 грудня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Рішення оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Патрюк Судді: М.І. Балюк В.М. Барсукова Л.І. Григор'єва Н.П. Лященко http://reyestr.court.gov.ua/Review/916299 правда старе рішення всу. тоді ще не "знали" шо таке неукладений договір..мабуть) можна послаттись на нові пленуми всу де позиція стосовно некуладеності висвітлюється вже краще.

Справа № 22-2580 2006 року Головуючий в 1 інстанції Вєдяшкіна Ю.В. Категорія: Доповідач: Бугрик В.Б. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 року грудня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого: БугрикаВ.В. Суддів: Лісової Г.Є., Приходъко О.В. при секретарі: Івахненко В.В. з участю адвоката: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою представника АКБ «Укрсоцбанк» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про визнання іпотечного договору неукладеним, - ВСТАНОВИЛА: 21.09.2004 року між позивачкою та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений іпотечний договір згідно якого ОСОБА_2, як майновий поручитель, передала в іпотеку належну їй на праві приватної власності двокімнатну квартиру в якості забезпечення виконання ОСОБА_3 основного зобов'язання (договору кредиту) перед банком. В п.1.4 Іпотечного договору передбачено/ що іпотекою забезпечується повернення позичальником (ОСОБА_3) кредиту в сумі 40000 грн. на користь банку до 10.03.2006 року. ОСОБА_2 просила суд визнати цей іпотечний договір недійсним, так як під час укладення іпотечного договору їй не було відомо про право банку достроково вимагати повернення всіх сум кредиту в разі порушення позичальником графіку погашення кредиту. Рішенням суду позов задоволено. Суд визнав недійсним іпотечний договір від 21.09.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк». В апеляційній скарзі представник АКБ «Укрсоцбанк» просить скасувати це рішення, як незаконне і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Так, суд дослідив матеріали справи з достатньою повнотою і з додержанням процесуальних норм, і прийшов до вірного висновку про задоволення позову. Суд встановив, що іпотечний договір від 21.09.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та банком «Укрсоцбанк» повинен бути визнаний недійсним з причин відсутності в іпотечному договорі істотних умов, а саме: посилання на право банку достроково вимагати повернення всіх сум кредиту в разі порушення позичальником графіку погашення кредиту, замість чого, як в іпотечному договорі, так і в договорі поруки зазначено зміст основного зобов'язання, як повернення коштів в розмірі 40000 грн. до 10.03.2006 року з умови сплати винагороди за користування кредитом в розмірі 25% річних, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення по справі є законним і обґрунтованим і немає жодних підстав для його скасування чи змінення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому не можуть бути прийняті до уваги, як значимі, і скаргу слід відхилити. Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу представника АКБ «Укрсоцбанк» відхилити. Рішення Новокаховського міського суду від 15 серпня 2006 року по даній справі залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України у строк два місяці з дня її проголошення. Головуючий: Бугрик В.В. http://reyestr.court.gov.ua/Review/405274 я ще таке знайшов по укрсоцбанку . думаю цікаве. правда: відсутня істотна умова- рішення малоб іншим - неукладений, але то таке вже в даному випадку.

Сьогодні було засідання : вже в коридорі юристи банку пропонують клієнту списання 50%.. от такі справи)

мене знову зацікавила тема: ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПОСТАНОВА 30.03.2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин … 11. У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт "г" пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України "Про Національний банк України" в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій). http://zakon0.rada.g...how/v0005740-12 I хто ініціатор в усіх Заявах нав видачу готівки? ініціатор той хто звертається...якщо позивач то мала би бути інд.ліц., але якщо банк то виходить шо усі ймоврні підписи -банківські....як вам такий варіант?

анульовано.