Йивгеней

У меня тоже Укрсоц. Гнобят они всех заемщиков. Кстати и с работниками там ж... У меня друг работает на выдаче и обслуживании кредитов юрлиц - они там живут на копейки, а вот обязанностей, после увольнения половины штата у всех немеряно. Иностранные инвесторы пинают наших работников в зубы, чтобы отбивали/отжимали бабки.

Воот. Про "дружка"-банка - это верно. Тут - ну сломалась машина - не денег, нет желания, нет надобности - бросил её на стоянке и спишь себе спокойно хоть год. А в банк, как не крути, а 20го числа каждого месяца - вынь да положь 2400 грн. Я так прикинул, у нас многие водители на 2000 зп работают на своих машинах. Затраты на машину с кредитом: кредит 2400 грн + бензин 1500 грн/мес минимум + стоянка 300 грн/мес = 4200 грн/мес. Это без ремонтов и т.д. По ходу по надобности на такси можно ездить...)))

Вот ты сам ответил на свой вопрос. Всем в договорах по долларовым кредитам писали сумму в гривнах. А взыскивают в долларовом эквиваленте на момент погашения но по курсу в день погашения.

2 чизбургера и кока-колу пожалуйста...

Кривой Рог

8.5. Операції із залучення та розміщення валютних коштів Для фінансування проектів пріоритетних напрямів розвитку економіки України існує певний порядок залучення іноземних кредитів і надання гарантій Кабінетом Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних осіб-резидентів за цими кредитами. Гарантії КМУ стосуються погашення кредитів, які залучаються у формах: - кредитів, наданих іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками відповідно до міжнародних договорів України; - міжбанківських кредитних ліній, оформлених Українським експортно-імпортним банком чи іншими банками — агентами Кабінету Міністрів України з іноземними банками і міжнародними фінансовими організаціями; - кредитів в іноземній валюті, які надаються юридичним особам-резидентам міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками та іншими фінансово-кредитними установами відповідно до міжнародних договорів України, за умови обслуговування даних кредитів банками-агентами. Тут можна виділити два різновиди кредитів: а) залучення юридичними особами-резидентами кредитів, погашення яких передбачає умову валютної самоокупності проектів; б) залучення юридичними особами-резидентами іноземних кредитів, погашення яких передбачає умову використання коштів з державного бюджету України. Розгляд таких заявок здійснюється лише у тому разі, якщо відповідні кошти передбачалися в державному бюджеті. Залучення резидентами кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України (КМУ), погашення яких передбачає умову валютної самоокупності, здійснюється у такий спосіб. Перед отриманням кредитів під гарантії КМУ юридичні особи-резиденти звертаються - до Національного агентства реконструкції і розвитку, Мінекономіки та Мінфіну з питань пріоритетних напрямів використання іноземних кредитів, вимог до цінової експертизи, процедурних умов порядку надання гарантій КМУ; - в Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі з питань організації міжнародних торгів, цінової і юридичної експертизи імпортних та експортних контрактів; - до банку-агента з питань фінансових умов іноземних кредитних ліній, порядку оформлення внутрішніх кредитних угод, договорів застави, схем погашення іноземних кредитів. Перед наданням гарантій КМУ проводиться державна експертиза проектів, для яких залучаються іноземні кредити. Для отримання гарантій КМУ резидент подає лист-клопотання до Національного агентства реконструкції і розвитку. В разі позитивного рішення заява виноситься на розгляд у Валютно-кредитну Раду КМУ. Якщо Валютно-кредитна Рада прийме позитивне рішення, резиденти укладають: - внутрішні кредитні угоди, договори застави з банками-агентами; - угоди-зобов’язання з центральними органами виконавчої влади згідно з галуззю діяльності, Національним агентством реконструкції і розвитку, Мінекономіки і Мінфіном про надання необхідної інформації стосовно ефективності використання кредитних коштів. Після отримання гарантій КМУ банк-агент складає з іноземним кредитором індивідуальну кредитну угоду. Перелік документів, які надаються юридичною особою-резидентом для отримання іноземного кредиту, повернення якого гарантується КМУ і який передбачає умову валютної самоокупності, включає: - анкету предмета застави, вартість якого має покривати розмір кредиту, що залучається з урахуванням процентів і витрат на обслуговування; - висновки незалежної аудиторської фірми про можливості реалізації предмета застави з урахуванням кон’юнктури ринку; - техніко-економічне обгрунтування (бізнес-план); - річний баланс, завірений аудиторською фірмою і баланс на останню звітну дату (з відміткою державної податкової адміністрації); - імпортні контракти, для фінансування яких залучається кредит в іноземній валюті під гарантії КМУ; - експортні контракти та інші договори на реалізацію продукції, за рахунок якої здійснюється погашення кредиту і процентів за ним; - цінова експертиза імпортних та експортних контрактів, а в разі необхідності — експертиза економічної ефективності проекту; - розрахунок окупності проекту; - висновки екологічної експертизи (при необхідності); - виписки з розрахункового і валютного рахунків в обслуговуючому банку; - зобов’язання про відкриття валютного і розрахункового рахунків у банку-агенті і направлення на них усіх фінансових коштів; - зобов’язання про щомісячне подання Національному агентству реконструкції і розвитку та Мінекономіки інформації про ефективність використання іноземного кредиту; - нотаріально засвідчені копії статутних документів і свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; - довідка державної податкової адміністрації про стан розрахунків з бюджетом. Іноземні кредитори можуть розміщувати кредити в іноземній валюті і без гарантій КМУ, але для їх одержання резидентам України необхідно отримати спеціальне реєстраційне свідоцтво. Національний банк України встановив певні вимоги щодо одержання кредитів в іноземній валюті від іноземних інвесторів. - Резиденти України можуть отримувати кредити в іноземній валюті від нерезидентів у безготівковій формі для здійснення діяльності відповідно до їхніх статутних документів. - Для погашення заборгованості за кредитами, а також нарахованих процентах резиденти України можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України. - Для отримання реєстраційного свідоцтва на одержання кредиту в іноземній валюті резиденту України необхідно подати в обласне управління НБУ лист-повідомлення встановленої форми. Обласне управління НБУ саме видає реєстраційне свідоцтво на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземних кредиторів. При цьому НБУ не здійснює реєстрацій таких операцій, як одержання резидентом від нерезидента кредиту у формі відстрочки платежу за реалізовані товари або отримані послуги. - Уповноважені банки згідно зі своєю ліцензією на здійснення операцій з валютними цінностями можуть залучати кредитні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк до одного року з урахуванням можливого подовження кредиту (однак загальний строк користування кредитом не може перевищувати один рік) без отримання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних ресурсів на строк більше одного року уповноважені банки повинні отримати реєстраційне свідоцтво. - Підставою для відмови у видачі резиденту свідоцтва про реєстрацію може бути неправильно оформлений лист-повідомлення. - Якщо в кредитну угоду вносяться зміни, резидент повинен звернутися в обласне управління НБУ з клопотанням про внесення змін в реєстраційне свідоцтво. Лист-повідомлення на отримання реєстраційного свідоцтва містить такі дані: 1. Назва кредитоодержувача, юридична та поштова адреси. 2. Прізвище, ім’я, по батькові, № телефону керівника підприємства і головного бухгалтера. 3. Дата реєстрації резидента, назва і місцезнаходження органа, який її проводив. Номери телефонів цього органу. 4. Назва і адреса банку, в якому відкрито рахунок кредитоодержувача (в грошовій одиниці України та в іноземній валюті). 5. Назва і адреса уповноваженого банку, який обслуговує кредит. 6. Номер і адреса кредитної угоди. 7. Назва кредитора і його юридична адреса. 8. Сума і валюта кредиту. 9. Строк користування кредитом. 10. Строк погашення кредиту. 11. Мета використання кредиту. 12. Тип процентної ставки (безпроцентна, плаваюча, фіксована) і розмір ставки з урахуванням маржі. 13. Графік одержання і погашення кредиту (з урахуванням відсотків, комісійних та ін.). Резиденти України можуть одержувати кредити в іноземній валюті в уповноважених банках України, які мають генеральну ліцензію НБУ. Строки і суми кредитів в іноземній валюті уповноважені банки можуть установлювати самостійно. При видачі кредитів банк ретельно аналізує подані потенціальним клієнтом документи на одержання кредиту в іноземній валюті (економічне обгрунтування необхідності одержання кредиту, розрахунки валютної окупності проекту з графіком погашення заборгованості і нарахованих процентів, контракти з нерезидентами на імпорт продукції або послуг, контракти на експорт продукції або послуг, ліцензії на експорт продукції, бухгалтерську звітність резидента тощо). Процедура прийняття рішень та їх подальшого виконання аналогічна техніці обслуговування кредитів у національній валюті. http://books.br.com.ua/8316

2.3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції: 1) операції з валютними цінностями: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій); торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках; операції з банківськими металами на валютному ринку України; операції з банківськими металами на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України; Операції з залучення та розміщення валютних коштів: кредитні; депозитні; з цінними паперами; лізингові; форфейтингові; факторингові.

http://news.ligazakon.ua/news/2010/7/23/28016.htm Стаття 19. Банківська ліцензія Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Ой, как все интересно. Только это никто в ВСУ читать не будет... 1. Видавати кредити в іноземній валюті резидентам України може уповноважений банк України, в додатку до генеральної ліцензії якого передбачене таке право. - по всей вероятности в додатке к лицензии должно быть четко прописано, что банк имеет право "Видавати кредити в іноземній валюті резидентам України". При наявності в генеральній ліцензії банку права видачі кредитів в іноземній валюті резидентам України він самостійно здійснює процес кредитування на внутрішньому валютному ринку України. В цьому випадку слід вважати, що позичальники-резиденти України мають індивідуальну ліцензію Національного банку України на отримання ними від такого банку кредиту в іноземній валюті на суму, що обумовлена кредитною угодою. То есть они одно письмо, в котором устанавливались ограничения сроков и сумм на выдачу кредитов в инвалюте, и только после превышения этих ограничений требовалась инд.лицензия - отменили, то есть банк теперь самостоятельно мог определять ограничения, но наличие у заемщика-резидента инд.лицензии указывалось по умолчанию.

...опой чувствую ничего хорошего не будет...

Хех...я вот посмотрел на свою машину. Брал её, когда был доллар 5,05, стоила она 16329$ (в грн около 82000). Выплатил с 2007 года 7400$ тела кредита, и процентов 1500$ до кризиса, и 2500$ после кризиса (за счет переплаты платились только %) + реструктуризацию вот предлагают на год - с оплатой только процентов - около 100$ в месяц (1200$). Что у меня остается. 9000$ тела кредита + около 100$ в месяц % на уменьшение до 50$ в итоге после окончания реструктуризации. Процентов около 2500$ - это если не будет просрочек, т.к. штраф за 1 мес.просрочки - 160 у.е. Суммируем: 7400$+1500$=8900$ (x5.05 = 44945 грн.) 2500$+1200$+9000$+2500$=15200$ (x8.0 = 121600 грн.) В тоге: 44945 грн. + 121600 грн. = 166545 грн./82000 грн. первоначальная цена: 2,03 раза переплата за машину. Вот тут и задумаешься: А стоит ли оно того? Ведь мне после всех моих погашений - надо ещё выплатить почти ВСЮ первоначальную стоимость машины. А типа 8900 у.е., что я выплатил - кагбэ и не считаются. Внимание вопрос! Мне плАтить, плАкать, или продать её нах, закрыть даже в убыток себе кредит, и купить тыщ за 6 у.е. какое-то б.у. и кататься и горя не знать?

Чет с кем не общаюсь с юристами, которые воюют против банков, особенно если они раньше работали в юротделах банков, то все чаще слышу, что ВСУ даст всем заемщикам...как бы это помягче выразиться, чего соснуть... Кароч, безрадостная картина нарисовывается...печально...

"Правовідношення припиняється — зазначені права й обов'язки зникають" Что нам пишут в договоре поруки по поводу прав и обязанностей: СТАТТЯ 3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН 3.1. Поручитель зобов'язаний: 3.1.1.протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги Кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту та процентів на рахунки Кредитора, визначені в додаткових угодах до Договору кредиту; 3.1.2.у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення. 3.2. Поручитель має право: 3.2.1. попередивши письмово Кредитора не пізніше як за п‘ять робочих днів, достроково виконати зобов'язання забезпечене порукою; 3.2.2. зворотної вимоги до Позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання, як кредитор, що набув всіх прав за цим зобов'язанням. 3.3. Кредитор зобов'язаний: 3.3.1.до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя; 3.3.2.протягом 7 (Сім) робочих днів з дати виконання Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання надати Поручителю відповідні документи що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного Поручителем зобов'язання, а також інші необхідні Поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до Позичальника. 3.4. Кредитор має право: 3.4.1. у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання видати наказ про примусову оплату несплаченої суми зобов’язання з рахунків Позичальника та/або Поручителя, або звернути стягнення на все майно Поручителя та/або Позичальника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України. 3.5. Позичальник зобов'язаний: 3.5.1.не перешкоджати Кредитору та Поручителю в реалізації зобов'язань за цим Договором, окрім виконання забезпеченого порукою за цим Договором зобов’язання; 3.5.2.у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов’язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення. 3.6. Позичальник має право: 3.6.1. самостійно, в порядку визначеному Договором кредиту, виконати забезпечене порукою зобов’язання.

§ 41. Юридичні факти. Юридичним фактом називається така життєва обставина, з яким закон зв'язує виникнення, чи зміну припинення правовідносин. Ці обставини вказуються в гіпотезах правових норм, і, коли вони виникають у реальному житті, це приводить до того, що у визначених суб'єктів або з'являються взаємні права й обов'язки, тобто виникає правовідношення; або відбувається зміна цих правовідносин (обсягу чи змісту зазначених прав і обов'язків, складу суб'єктів); або правовідношення припиняється — зазначені права й обов'язки зникають. Таким чином, у залежності від породжуваних ними наслідків юридичні факти можуть бути класифіковані на правообразуючі, правозмінюючі і правоприпинені. Так, за договором позики в момент передачі грошей в особи, що одержала гроші (позичальника), виникає обов'язок повернути борг, а в позикодавця — право вимагати такого повернення, тобто виникає правовідношення. Частковий (за згодою останнього) повернення боргу відповідно змінює правовідносини (обсяг прав і обов'язків сторін), а у випадку смерті позичальника — його суб'єктний склад: стороною правовідносини стають його спадкоємець. Повна ж сплата боргу припиняє що існувало правовідношення. Найбільш істотним є розподіл юридичних фактів по їхньому зв'язку з волею учасників правовідносини. По цій підставі виділяються правові дії і правові події. Дії взагалі — це вольові акти поводження, учинки людей. У своїй повсякденній практиці люди роблять незліченне число актів поводження, однак лише з якоюсь частиною цих актів закон зв'язує настання юридичних наслідків. Тільки ці акти поводження і будуть діями в юридичному змісті, тобто правовими діями. Такі дії можуть бути правомірними, тобто відповідними правовим розпорядженням, що не порушують їхній, і неправомірними, котрі правовим вимогам не відповідають, порушують їх. Правомірні дії у свою чергу підрозділяються на юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти — це такі дії, що зроблені з метою домогтися конкретного правового результату (висновок цивільно-правової чи угоди трудової угоди, вступ у шлюб і т.п.). Юридичні вчинки — такі правомірні дії, що не переслідують правової цілей, але об'єктивно, незалежно від волі і намірів суб'єкта, породжують правові наслідки. Так, створення літературного чи твору винаходу є актом творчості, але в результаті виникають авторські права письменника, поета, ученого. І юридичні акти і юридичні вчинки можуть бути формальними (якщо для виникнення правових наслідків досить самих дій) і результативними (якщо правові наслідки породжуються не самими діями, а їх результатами). Так, сам факт передачі грошей у борг породжує обов'язок отримувача позики повернути борг і право іншої сторони вимагати його повернення. Навпроти, юридичні наслідки судового рішення виникають не з діяльності по його підготовці і написанню, а із самого рішення як правового акта; авторське право виникає тільки після появи добутку літератури, живопису і т.і., тобто й у тім, і в іншому випадку — з результатів діяльності. Юридичні наслідки можуть бути наслідком і неправомірними діями. Так, здійснення злочину породжує численні юридичні наслідки: виникають, зокрема, обов'язку органів дізнання виявити і розкрити злочин, право потерпілого й інших осіб на звертання з заявою (повідомленням) у правоохоронні органи й ін. Неправомірні дії поділяються на правопорушення (злочини і провини) і об'єктивно протиправні діяння. Розходження між ними в тім, що правопорушення породжує, поряд з іншими правовідносинами, відносини юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної чи інший), а об’єктивно протиправне діяння юридичної відповідальності не волоче. Наприклад, якщо малолітня дитина зробила підпал дачі, то він не може нести кримінальної відповідальності і такі правовідносини не виникають, але його діяння породжує цивільно-правові відносини — у потерпілого з'являється право на відшкодування понесеного збитку. Правові події, тобто події, з якими закон зв'язує визначені юридичні наслідки, у більшості являють собою природні явища, що не зв'язані з людським поводженням: землетрусу, повені й інші стихійні лиха, витікання визначеного терміну, досягнення встановленого законом віку, природна смерть особи і т.п. Такі події називаються абсолютними. Але правові події можуть бути відносними, тобто викликаними вчинками і діями тих людей, що не стають учасниками виникаючого правовідносини. Наприклад, такі події, як смерть чи людини знищення його майна, можуть бути наслідком впливу не тільки стихійних сил, але й актів людського поводження (убивство, підпал). І якщо відносини юридичної відповідальності породжуються саме злочинними діяннями, тобто вольовими діями (чи бездіяльністю) винних осіб, то обставини за договором страхування виникають як наслідок не самих дій, а їхніх результатів (смерть, утрата майна), тобто саме подій, незалежно від причин, їх що породжують. Особливе місце серед юридичних фактів займають правові стани, тобто триваючі (безупинні чи періодично виникаючі) обставини, що відбивають положення суб'єкта в суспільстві, його відносини з іншими людьми і т.і.. (громадянство, шлюб, хвороба, виробничий стаж і т.п.). Правові стани можуть бути результатом як правомірних чи неправомірних дій (перебування в чи шлюбі в розшуку), так і подій (родинні відносини). Саме від тих чи інших правових станів особи (його вік, громадянство й ін.) у вирішальній ступені залежить його правосуб'єктність. Нерідко для виникнення (зміни чи припинення) правовідносини потрібно не один юридичний факт, а сполучення декількох таких фактів, що можуть відноситися до різних класифікаційних груп. Таке сполучення називається юридичним складом. Так, для одержання права на пенсію по старості потрібно: досягнення визначеного віку (подія), наявність установленого стажу трудової діяльності (стан) і рішення уповноваженого державного органа (юридичний акт). Для того щоб особу було зареєстровано як кандидата в депутати необхідні, зокрема: висування його кандидатури у встановленому законом порядку; наявність підтверджуючого це і відповідним чином оформленого документа; наявність установленої кількості підписів громадян у підтримку висування, письмове згода цієї особи, рішення уповноваженої виборчої комісії.

Вот это и пугает.

http://www.rbc.ua/rus/top/show/dohody-bank...-21022011122600 "Доходы банков Украины в январе 2011 г. сравнительно с соответствующим периодом 2010 г. выросли на 1,7% и составили 11,2 млрд грн." "Расходы банков сократились на 2,7% и составили 11,2 млрд грн." Чет я заТУПался... Отрицательный финансовый результат по системе банков на 1 февраля 2011 г. составил 5,2 млн грн, что значительно меньше, чем на 1 февраля 2010 г. (507,7 млн грн). Вроде и нипагано они живут...

Ситуация следующая. В 2008 г. было взять 2 кредита (гривневых). Залогом являлась база стройматериалов оцененная в 2 млн.грн. У банка ограничение на 1 заемщика 1,2 млн. в руки. Чтобы добрать до необходимой суммы 1,7 млн. на другого человека (співпозичальника) был взят второй кредит на 500к, залогом в котором проходила всё та же база, что и по первому кредиту. Деньги пошли 1му заемщику в развитие бизнеса, 2й к ним не имел отношения. 1й заемщик перестал платить по кредиту. Естественно начинается процедура суда/взыскания. Вопрос: Какие особенности/подводные камни взыскания одного залога по 2м разным заемщикам?

Тут интересный вопрос возникает. Принимаете ли вы в наследство сам договор ипотечный. И можно ли оспорить "Стоимость предмета ипотеки"? Ведь когда её брали в кредит - это была одна цена, сейчас - другая, а в акте оценки БТИ - вообще копеечная. По идее у вас должна идти своеобразная переуступка именно этого кредитного договора на наследника. Естественно банк хочет на вас навесить новый кредит с вашими подписями и т.д. Но, я считаю, что этого не следует делать. А начать надо с попытки оспорить экспертную оценку квартиры для ипотечного договора. Ведь зачастую оценки делались сильно завышенными и неправдивыми. Этим вы потянете время и продумаете, как дальше построить свою тактику. Желательно не подписывать никаких бумажек в банке, никаких "закорлючичек", которые помогли бы вас потом притянуть за хобот в кредитное рабство. В идеале бы свести стоимость предмета ипотеки к стоимости указанной в БТИ. Я не юрист но ж..й чувствую, что банк вас тянет в каку. "Поручителей по договору нету" - вот это не понятно, обычно ими автоматически становились супруги. Странный договор. Ведь если мать была указана, как поручитель, но не ставила там подписей, или если были подняты проценты, а мать за это не подписывалась - можно пытаться оспорить кред.договор.

Банки должны "запобігати проведенню незаконних валютних операцій" и тра-та-та...а ведь если валютные кредиты будут признаны недействительными - это прецедент - они его боятся......эээ....интересно, а можно ли на положительном в сторону заемщиков решении суда первой инстанции и апелляции писать на банк заявление в прокуратуру с требованием привлечь к ответственности?

Эти все соображения да письмецом в нбу - пусть дадут разъяснения.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. То есть в принципе 1й и 3й варианты - это одно и то же - мороз. Его нужно применять, если ваших подписей нигде на этой справке нет, как нет и документального подтверждения тому, что вы эту справку приносили. Кстати, 3й вариант - это что-то типа "вы можете хранить молчание, ибо все, что вы скажете будет использовано против вас". Милиция будет трактовать это сразу не в вашу пользу. А включать мороз нужно разумно - написали уже ж - ссылаться на давность, ничего не помню, ничего не знаю, справка какая-то вы мне тычете - я х.з. откуда. Может это вообще левая справка, ну и пиняйте на СБ банка, экономистов, юристов и т.д. Перед получением крелита ваша справка должна пройти много инстанций, у которых в обязанности входит проверять её. Говорите, что вам обещали кредит без справки о доходах, и вы её не приносили. А просто дали название фирмы, где работали неофициально - для банка этого оказалось достаточно, а вот спустя х-лет всплыла какая-то справка...

Найди у себя на улице вывеску - Адвокат, он тебе скажет то же, что мы тебе сказали - только за деньги.

Не, ну обычно банки до такого не опускаются. просто заяву судье написать, что мол так и так, увидел в деле, что поюзали второй раз ту же квитанцию - пусть судья и решает как быть

Еще раз повторюсь - мошенничество - очень труднодоказуемо. Просто если не лень возится...можно писать заявы в суд и в прокуратуру и в обэп - куда угодно....банк просто прикинется дурачками...мож юрист ихний профтыкал просто...

Во первых почему это вас волнует? Ну мошенничают - их проблемы. Если хотите попинать банк в зубы - катайте заяву судье, где в свободной форме излагайте данный факт. Но особого смысла в этом не вижу...Банк скажет - ойпля ашипачка вышла...и все поправит...