alexburko

Пользователи
  • Число публикаций

    3549
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    30

Сообщения опубликованы alexburko

  1. Рішення в справі про стягнення боргу буде мати преюдиційне значення для Вашого можливого позову про стягнення отриманих франків...

    Банк буде розказувати те саме, що й зараз, а також бити на те, що отримані Вами кошти є кредитними, посилаючись при цьому на те, що Ви не надали доказів того, звідки на Вашому 2620 взялася гривня, яку Ви отримали за Заявою на видачу готівки. Все. :)

  2. За умовами договору кредит надається на поточний 2620? Банк надав ордер "2233-2620" в франках? Якщо надав, то банк свої зобовязання за договором виконав. Що з франком було далі, - справи не стосується. Так скаже банківський юрист і саме так (чи приблизно) напише суддя у своєму рішенні.

    P.S. В банківських спорах для банків ст.60 ЦПК, - фігня.

  3. Вказана сума кредиту дорівнює 201 465,10 (двісті одна тисяча чотириста шістдесят п’ять) гривень 10 копійок за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору.

     

    ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
    у справі за № 6-1672цс16

    Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

    Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

    Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

    У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

    Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк

    Постанова від 21 грудня 2016 року № 6-1672цс16

     

     

    ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
    у справі за № 6-1905цс16

    Відповідно до статі 169 ЦК УРСР, чинної на час укладення сторонами спірних договорів, грошові зобов’язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов’язань в іноземній валюті допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 

    Згідно зі статтею 99 Конституції України та частиною першою статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачено Декретом, іншими актами валютного законодавства.

    Закон передбачає обов’язкове здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не забороняє використання в обчисленні розміру грошових зобов’язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

    Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

    Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

    Такими випадками є статті 193, 524 та 533 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

    За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

    Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду слід з’ясувати сутність такого визначення.

    Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк

    Постанова від 8 лютого 2017 року № 6-1905цс16

    http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1553BFB1003370C3C22580C6004257BB

     

    Ви отримали (отримали, суддя це встановить у рішенні 100%) таку кількість франків, яка дорівнювала 201 465,10грн.

    Згідно умов договору і з огляду на ст.1046ЦК Ви зобовязалися віддати заборгованість, розмір якої повинен складати вказаний в договорі еквівалент, тобто 201 465,10грн, тільки у франках.

    Відповідно, необхідно встановити, яка була вартість франка на кожну дату повернення Вами коштів. Призначайте експертизу з відповідними запитаннями і виходьте на реальну суму стягнення. Цілком можливо, що банк Вам вже винен переплачені кошти, або ж сплатите за рішенням суду копійки...

    Укрсиб від такого повороту став на вуха (там сильний переполох, вони перемудрили з кредитним договором), справа слухається в першій інстанції вже півтора року, суд призначив експертизу, чекаємо...

    • Like 2
  4. Сложно давать советы, не видя всего дела, а руководствуясь одной лишь экспертизой... Перепелюк Светлана Николаевна хороший специалист, она ответила бесстрастно на поставленные вопросы.

    Если договором предусмотрена выдача кредита путем безналичного перечисления шв.франка на текущий счет и есть соответствующий ордер, - не ломайте копья, судья сочтет кредит выданным и будет... прав. Важно то, что в договоре и каково фактическое исполнение. Кредит выдан согласно условий договора и тому есть надлежащее доказательство, - мемориальный валютный ордер.

    Если у них нет оригинала ордерочка, они вдобавок притащат выписку по текущему счету 2620, и это будет надлежащим доказательством (сводный первичный документ). Это не до конца правильно в теории, но для всей судебной вертикали будет достаточно, уже поверьте).

    Все последующие действия с полученными франками и другие обстоятельства не имеют значения для этого дела, с учетом заявленных банком исковых требований, увы. У меня есть пару аналогичных дел.

    Но не все так печально. Скорее всего надо просто будет изменить тактику. Внимательно посмотрите в свой кредитный договор в раздел "предмет договора": что там написано (дословно)?

    • Like 2
  5. О ВСУ. Я недавно уже высказывался по этому поводу...

    "Жити по-новому" означает буквально следующее: изменить законы/кодексы сложно (дорого, хлопотно, затратно). Поэтому пришла идейка оставить все как есть (и "закордонні партнери" спокойны), но при этом поменять... судебную практику через постановы ВСУ. Все срастается: законы старые, порядки, - такие как надо. Гениально.

     

    • Like 5
  6. Ну да... И чихать на прямую норму процессуального права (ст.201 ГПК).
    Может, все же для начала изменить процессуальный закон все таки хотя бы? Или будут дальше "шлифовать" законодательство путем его игнорирования через судебную практику для "как надо" и "про людське око"?...

    • Like 4
  7. Подавайте тщательно мотивированное ходатайство о вызове эксперта в заседание. Там у Вас будет возможность, задав эксперту вопросы, довести до сведения суда всю суть дела.

    • Like 1
  8. Похожие доводы насчет "он не недействителен, потом в ходе выполнения можете недоплатить или отсудить" были и в апелляции, но они были нивелированы простыми вопросами: "если с обманом согласились, то в момент заключения договор был действительным? А выполнение договора, - влияет на факт недействительности? В момент заключения заемщик руководствовался неверными данными от банка или нет? И если факт намеренного предоставления банком неверных данных перед заключением договора установлен и признан даже кассацией, то этот договор действителен? А какая норма материального права дает мне возможность легально не выполнить договорное обязательство (договор ведь действителен тогда)?..."

    После этого апелляционный суд принял законное решение, а кассация воспользовалась тем, что доводы там давать бессмысленно из-за того, что апелировать не к кому, - практики, позволяющей зайти в ВСУ на тот момент не существовало.

    Так что пусть себе подают в ВСУ, позиция тут бесспорная, разве что с оглядки на всушный беспредел-потомучтогладиолус надо поостеречься...

    • Like 1
  9. ... В свое время товарищ из ВССУ Симоненко В.Н. отменила решения двух инстанций по аналогичной теме и направила дело на новое рассмотрение, согласившись при этом с обманом, но вменив суду выписать обстоятельства, которые на дело не влияли...

    суд первой инстанции долго не знал что с этим делать, но "коль пришло на пересмотр, то надо что-то делать", поэтому... отказал в иске.

    Апелляционная инстанция, выслушав доводы, доказавшие умысел, перепроверив все и вся, допросив эксперта, отменил решение суда первой инстанции, выписав на аж 8-ми страницах решение суда (знающие люди поймут :) ).

    А кассачка, углядев такое счастье (есть отказное первой инстанции, бинго!), быстренько все отрегулировала и оставила в силе бред первой инстанции.

    А там было буквально следующее:

    Суд, дослідивши висновок експерта при заявлених позовних вимогах щодо підтвердження позивачем факту вчинення обману із сторони Банку на замовчування істотних обставин, а саме приховування реальної сукупної вартості кредиту, розміру ануїтетного платежу та відсоткової ставки, які б вплинули на укладання кредитного договору оцінює його критично, оскільки позивач вказує про введення його в оману перед укладанням кредитного договору, дана інформація була представлена позичальнику перед підписанням договору, могла бути ним перевірена та деякі обставини, які були встановленні експертом вказувалися позивачем при поданні позову.

     

    Такий Висновок експертизи на думку суду повинен прийматися як доказ при доведеності наявності чи відсутності заборгованості, або ж при визначенні реальної суми, яка підлягає до сплати, розцінюючи його належність і допустимість при таких обставинах, що експертом було встановлено відповідність щомісячного платежу в розмірі 5827 грн. відсотковій ставці, визначеній у договорі в розмірі 16,5% річних і відповідність визначеного банком ануїтетного платежу в сумі 5827 грн. базовим умовам кредитування, зазначених в кредитному договорі від 29.02.2008р. №12-310/29.

    Разом з тим, позивач не позбавлений права на звернення із вимогами про тлумачення змісту правочину і за наслідками судового рішення та враховуючи висновки експертизи сплачувати кредитні платежі, або ж вимагати повернення надмірно сплачених коштів чи повернення майна, одержаного без достатньої правової підстави.  

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх позовних вимог і заперечень

    За таких обставин, враховуючи наданні пояснення представника відповідача, які підтвердженні матеріалами справи суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення обману із сторони Банку, внаслідок чого був укладений оспорюваний договір, відсутність доказів навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_1 в оману щодо вказаних ним фактів, які б вплинули на укладення правочину, відсутність умислу у відповідача, а також наявність всієї інформації у позичальника на час укладення договору, можливість проведення перевірки та не замочування про її існування відповідачем. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, поряд із вимогами про відшкодування понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та оплату 10000 грн. за проведення судової економічної експертизи.

    Будьте начеку!

    • Like 3
  10. Если честно, то в данном случае я согласен с судом, поскольку ВСУ институт прерывания исковой давности в своем постановлении вообще забыл. Эта Постанова очень интересная для практики и "вкусная", но боюсь на практику судов не повлияет. У меня есть похожее дело, круг рассмотрения сводится к тем же нюансам...

    • Like 1
  11. Спишут 100%. Расчет на то, что суды это долго/сложно/дорого/рисковано, к тому же есть ухвалки, что с Привата взыскивать низзя (днепровские). Так что слизывают все подряд, - политика банка (разговаривал с приматовцами)...

    • Like 1
  12. Ця позиція ВСУ є дуже сильним інструментом при вирішенні сімейних спорів по поділу майна. На практиці вдалося вирішити спір взагалі без суду, - за озвучених аргументів позивачка залишила заяву про поділ майна без розгляду, мужика вдалося врятувати він неминучого обдирання колишньою... :) 

    • Like 1
  13. То не мені, то судді з колегії ;) Подано зустрічний позов про недійсність договору факторинга (банк, до речі, трактує це як договір... купівлі-продажу :) ). Тому потрібно довести необхідність наявності ліцензії для надання фінансової послуги....

    • Like 1
  14. 5 минут назад, juri_rv сказал:

    Для банків (оскільки факторинг, згідно зі ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III, є банківською операцією) така діяльність здійснюється на підставі банківської ліцензії.

    Вірно. Проте нами доведено, що факторинг, - це відступлення права вимоги під фінансування боргів саме СПД, тобто в даному випадку, - це не факторинг, оскільки відступаються права вимоги до фізособи, а не до СПД.

    Відтак, банківська ліцензія, котра містить дозвіл на здійснення операцій з факторингу не надає банку права здійснювати відступлення права вимоги під фінансування боргів власне фізичних осіб.

    Саме тому суддя і задала питання: а де написано, що такі операції підлягають ліцензуванню?... ;)

  15. Мои оба банка являются финучреждениями.

    Судью интересует вопрос, и он юридический:  яким НПА передбачено, що відступлення права вимоги щодо боргів фізичної особи підлягає ліцензуванню?...

     

  16. Розглядається справа про недійсність договору факторингу (Свед-Дельта, два банки), справа в апеляції. Апеляційна колегія вагається (ще б пак, справа може бути дуже резонансна)...

    У судді виникло запитання, просте: яким НПА передбачено, що відступлення права вимоги щодо боргів фізичної особи підлягає ліцензуванню? (факторинг передбачає відступлення щодо СПД).

    Просять додаткові письмові пояснення...

    В кого які думки?