Постановление БП-ВС о юрисдикции споров касающихся отчуждение земельных участков физлицу имеющему отдельно статус ФЛП

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа N 306/2004/15-ц
Провадження N 14-39 цс 18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого - Князєва В.С.,
судді-доповідача - Гудими Д.А.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянуласправу за позовом прокурора Свалявського району Закарпатської області до Свалявської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень цієї ради та договору купівлі-продажу і припинення права власності на земельну ділянку

за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: Панька В.Ф., Куштана Б.П., Мацунича М.В.

Учасники справи:

позивач: прокурор Свалявського району Закарпатської області,
відповідачі: Свалявська міська рада, ОСОБА_3

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2015 року прокурор Свалявського району (на даний час - Мукачівської місцевої прокуратури) Закарпатської області пред'явив в інтересах держави позов до Свалявської міської ради та ОСОБА_3

2. Предметом позову є:

2.1. Визнання недійсним рішення сесії Свалявської міської ради від 28 січня 2014 року N 885 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду".

2.2. Визнання недійсним рішення сесії Свалявської міської ради від 11 квітня 2014 року N 897 "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення".

2.3. Визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 24 липня 2014 року, укладеного між Свалявською міською радою та громадянином ОСОБА_3

2.4. Припинення права власності ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка).

3. Позовна заява мотивована тим, що громадянину ОСОБА_3 поза процедурою продажу на земельних торгах відчужено земельну ділянку площею 299 кв. м за договором купівлі-продажу від 24 липня 2014 року зі Свалявською міською радою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. 3 лютого 2016 року Свалявський районний суд Закарпатської області відмовив у задоволенні позову.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вказана земельна ділянка надавалась ОСОБА_3 для будівництва й обслуговування належного йому нерухомого майна - торгового кіоску, розташованого на цій ділянці. А тому доводи прокурора про обов'язковість її відчуження шляхом проведення продажу на земельних торгах є необґрунтованими. Прокурор не аргументував обмеження, за якими ОСОБА_3 може мати у власності лише 16 кв. м земельної ділянки для обслуговування торгового кіоску, а доводи про те, що земельна ділянка належить до земель запасу та вкрита зеленими насадженнями, не підтвердилися.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 27 квітня 2016 року Апеляційний суд Закарпатської області ухвалою скасував рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 3 лютого 2016 року, а провадження у справі закрив.

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд вказав, що на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачем у справі є фізична особа-підприємець.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 24 травня 2016 року заступник прокурора Закарпатської області подав касаційну скаргудо Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважаючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

9. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

10. 23 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що заступник прокурора Закарпатської області оскаржує ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2016 року з підстав порушення судами правил предметної і суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Заступник прокурора Закарпатської області вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки спірна земельна ділянка передана в оренду, а згодом викуплена відповідачем (ОСОБА_3.) саме як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності.

13. ОСОБА_3 вступив в орендні правовідносини зі Свалявською міською радою саме як фізична особа, що підтверджується, зокрема, рішеннями міської ради "Про надання дозволу на складення проекту відведення земельної ділянки" від 16 серпня 2012 року N 476, "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду" від 28 січня 2014 року N 855, а також укладеним договором оренди земельної ділянки від 4 лютого 2014 року.

14. У квітні 2014 року рішенням Свалявської міської ради N 897 ОСОБА_3 як фізична особа за його зверненням отримав дозвіл на викуп спірної земельної ділянки, а 24 липня 2014 року на виконання цього рішення з громадянином ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки.

15. Висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наявності свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 3 лютого 1999 року. Тоді як у справі відсутні будь-які докази того, що правовідносини з приводу користування та відчуження спірної земельної ділянки виникли саме з ОСОБА_3 як фізичною особою-підприємцем.

16. Відтак, суд апеляційної інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин і дійшов помилкового висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

(2) Позиція відповідачів

17. Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

18. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

19. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

20. Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а також спорів, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (пункт 1 та пункт 6 частини другої статті 12).

21. Предметом спору у цій справі є визнання недійсним рішень Свалявської міської ради від 28 січня 2014 року N 885 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду" та від 11 квітня 2014 року N 897 "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 24 липня 2014 року, укладеного між Свалявською міською радою та громадянином ОСОБА_3, а також припинення права власності останнього на відповідну земельну ділянку.

22. Визначальним при розмежуванні юрисдикції за пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) є участь у земельних відносинах, з приводу яких виник спір, суб'єкта господарської діяльності.

23. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що за рішенням Свалявської міської ради від 7 лютого 2003 року "Про виділення земельної ділянки для встановлення кіоску з продажу книг та іншої друкованої продукції" ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 16 кв. м біля будівлі ТзОВ "Курортний" у тимчасове користування строком на 3 роки для встановлення естетично оформленого кіоску з продажу книг і супутніх товарів.

24. 26 квітня 2010 року Свалявська міська рада видала ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на торговий кіоск загальною площею 10 кв. м за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_2.

25. 16 серпня 2012 рішенням Свалявської міської ради N 476 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки" ОСОБА_3 на підставі його заяви отримав дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва й обслуговування будівель торгівлі з метою передачі в оренду орієнтованою площею 0,0300 га.

26. 28 січня 2014 року Свалявська міська рада рішенням N 885 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду" затвердила ОСОБА_3 за його заявою відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0299 га.

27. 4 лютого 2014 року на підставі зазначеного рішення відповідачі уклали договір оренди земельної ділянки на строк 10 років. Державну реєстрацію цього договору було здійснено 20 лютого 2014 року.

28. 11 квітня 2014 року рішенням Свалявської міської ради N 897 "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення" ОСОБА_3 як фізична особа на підставі його заяви отримав дозвіл на викуп земельної ділянки площею 0,0299 га.

29. 24 липня 2014 року між Свалявською міською радою та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким на користь покупця для здійснення підприємницької діяльності відчужено земельну ділянку площею 0,0299 га.

30. Тобто, земельні правовідносини виникли між Свалявською міською радою та ОСОБА_3 щодо оренди та купівлі-продажу земельної ділянки.

31. Згідно з частиною першою статті 318 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього кодексу. А відповідно до останньої учасниками цивільних відносин визнаються: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави й інші суб'єкти публічного права.

32. Відповідно до частин першої та другої статті 325 цього ж кодексу суб'єктами права приватної власності є фізичні і юридичні особи. Вони можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

33. Частиною другою статті 2 Земельного кодексу (далі - ЗК) України визначено, що суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. А відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

34. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина друга статті 93 ЗК України).

35. Отож, надання у власність або оренду земельної ділянки не залежить від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

36. Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

37. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу (далі - ГК) України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

38. Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

39. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

40. Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

41. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

42. Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

43. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

44. У відповідності з частиною першою статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

45. Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

46. Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

47. Таким чином, цивільні права й обов'язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

48. ОСОБА_3 як фізична особа отримав в оренду комунальну земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (пункт 1.1 договору оренди земельної ділянки від 4 лютого 2014 року), яку у подальшому придбав у приватну власність для тієї ж мети (пункт 1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 24 липня 2014 року).

49. Відтак, Велика Палата Верховного Суду погоджується з аргументами заступника прокурора Закарпатської області про те, що ОСОБА_3 набув цивільні права на земельну ділянку у спірних правовідносинах як фізична особа - суб'єкт земельних відносин.

50. Наявність у ОСОБА_3 статусу підприємця з 3 лютого 1999 року не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

51. У разі позбавлення ОСОБА_3 статусу підприємця він не позбавляється набутих раніше цивільних прав і обов'язків фізичної особи, зокрема і права власності на земельну ділянку, придбану для здійснення підприємницької діяльності.

52. Законодавство України не передбачає обмежень для фізичних осіб щодо нової державної реєстрації статусу фізичної особи-підприємця у будь-який час після того, як до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

53. Крім того, у матеріалах справи наявні копії заяв ОСОБА_3 як фізичної особи, а не підприємця про надання дозволу на викуп ним земельної ділянки від 24 лютого 2014 року (а. с. 40, а. с. 74), про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки від 13 серпня 2012 року (а. с. 46), про надання дозволу на розроблення детального плану території від 26 квітня 2013 року (а. с. 81, а. с. 83), про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 22 січня 2014 року (а. с. 88).

54. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок Апеляційного суду Закарпатської області про те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства лише тому, що ОСОБА_3 з 3 лютого 1999 року є фізичною особою-підприємцем.

55. Відтак, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

56. Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

57. Згідно з частиною четвертою цієї статті у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

58. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

59. З огляду на проведену оцінку аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції (пункти 31-57 постанови) Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою.

60. Ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2016 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до Апеляційного суду Закарпатської області для продовження розгляду.

(2.2) Щодо судових витрат

61. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

(3) Висновки про правильне застосування норм права

62. Фізична особа, яка є власником земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності.

63. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

64. Підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

65. Цивільні права й обов'язки фізичної особи, зокрема, право власності та право оренди на земельну ділянку, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

66. Наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.

З огляду на наведене, керуючись частиною першою статті 400, частиною четвертою статті 406, пунктом 2 частини першої статті 409, статтями 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргузаступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

2. Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 квітня 2016 року скасувати, а справу направити до Апеляційного суду Закарпатської області для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений і підписаний 22 березня 2018 року.

Головуючий В.С. Князєв Суддя-доповідач Д.А. Гудима Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич Н.П. Лященко О.Г. Яновська
 

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что наличие у физического лица статуса предпринимателя не свидетельствует о том, что с момента его государственной регистрации как физического лица-предпринимателя она выступает в таком качестве во всех правоотношениях, в том числе и по приобретению в аренду или в собственность земельного участка.