Постановление БП-ВС относительно юрисдикции оспаривание исполнительный листов выданных на основании решения суда

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа N 805/2230/17-а (К/9901/34170/18, К/9901/34173/18)
Провадження N 11-437асі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І.В.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду (суддя Кочанова П.В.) від 16 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі головуючого судді Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.) від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про визнання незаконним підпису голови суду у виконавчих листах та недійсними виконавчих листів,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:

- визнати неправомірними дії Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в особі голови цього суду Геєнко М.Г. у частині засвідчення підписом виконавчих листів, виданих суддею Алексєєнко І.П. 01 липня 2016 року на виконання заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року щодо виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла;

- визнати незаконним підпис голови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Геєнко М.Г. у виконавчих листах, виданих суддею цього суду Алексєєнко І.П. 01 липня 2016 року на виконання заочного рішення від 07 червня 2016 року;

- визнати недійсними виконавчі листи, підписані головою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Геєнко М.Г., видані суддею Алексєєнко І.П. 01 липня 2016 року на виконання заочного рішення згаданого суду від 07 червня 2016 року щодо виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадженні в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року змінено ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та доповнено її резолютивну частину абзацом 3 такого змісту: "Роз'яснити ОСОБА_3, що вирішення питань оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі вирішується у порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 369 Цивільного процесуального кодексу України". В іншій частині цю ухвалу залишено без змін.

У вересні 2017 року ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що ця справа належить до юрисдикції адміністративних судів. Крім того, скаржниця зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, не надали належної правової оцінки спірним правовідносинам, які регулюються п. 29.32 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 173 (далі - Інструкція).

11 вересня 2017 року Вищий адміністративний суд України ухвалою відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 прийняв до провадження та призначив її до касаційного розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстави порушення правил предметної юрисдикції.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велик аПалата Верховного Суду встановила таке.

На виконання заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року у справі N 4-с/243/1/2017 щодо виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла, суддею Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Алексєєнко І.П. видано виконавчі листи (три) від 01 липня 2016 року, які були засвідчені головою цього суду Геєнко М.Г.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 до суду з адміністративним позовом. На її думку, зазначені виконавчі листи слід визнати недійсними, оскільки підпис голови суду в цих виконавчих листах є незаконним.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ і справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, учинених у зв'язку з розглядом судових справ. Така позиція міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів".

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що цей позов не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в цьому випадку не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, і не може бути відповідачем у справах про оскарження дій чи бездіяльності, вчинених під час здійснення ним правосуддя, а тому цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, фактично предметом та підставою даного позову є незгода ОСОБА_3 з оформленням виконавчих листів, які видано на підставі заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року у цивільній справі про виселення.

Відповідно до ст. 369 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково (…) або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Ураховуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вирішення питань оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Що стосується доводів ОСОБА_3 про ненадання судами належної правової оцінки спірним правовідносинам, які регулюються п. 29.32 Інструкції, Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками Донецького апеляційного адміністративного суду про те, що з огляду на норми ст. 107 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), на стадії відкриття провадження в адміністративній справі суд позбавлений можливості вирішувати питання стосовно належності та допустимості доказів.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи, судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правові висновки Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду скаржницею не спростовані.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна
Судді:
Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко
С.В. Бакуліна Н.П. Лященко
В.В. Британчук О.Б. Прокопенко
Д.А. Гудима Л.І. Рогач
В.І. Данішевська О.М. Ситнік
О.С. Золотніков О.С. Ткачук
О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич
В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что как усматривается из материалов дела и установлено судом, фактически предметом и основанием данного иска является несогласие истца с оформлением исполнительных листов, которые выданы на основании заочного решения Славянского горрайонного суда Донецкой области от 7 июня 2016 по гражданскому делу о выселении. В соответствии со ст. 369 Гражданского процессуального кодекса Украины (в редакции, действующей на момент рассмотрения дела судами первой и апелляционной инстанций), исполнительный лист должен соответствовать требованиям к исполнительному документу, установленным Законом Украины "Об исполнительном производстве". Суд, выдавший исполнительный лист, может по заявлению взыскателя или должника исправить ошибку, допущенную при его оформлении или выдачи, или признать исполнительный лист не подлежащим исполнению.

Учитывая приведенное выше, Большая Палата соглашается с выводами суда апелляционной инстанции о том, что решение вопросов оформления исполнительного листа, исправление ошибки в нем и признание исполнительного листа не подлежащим исполнению по гражданскому делу, решается в порядке гражданского судопроизводства.