Позичальник сплатив тіло кредиту. Чи продовжувати платити відсотки?


Recommended Posts

Банк передав до суду врегулювання зобовязань з виплати клієнтом за кредитним договором тіла позики та відсотків. 
Більше того, банк отримав позитивне рішення суду, що зобовязує клієнта сплатити тіло кредиту і відсотки.

Враховуючи, що рішення суду - це юридичний факт, що зобовязує клієнта (сплатити) і банк (прийняти плату), імператив, що не залежить в подальшому від наявності, скасування або змін до первісного договору, а також, що рішення суду не є додатком до кредитного договору чи дорадчим документом, а є обовязковим також і для банку, якою може бути відповідь на запитання:
Запитання: скільки зобовязань щодо тіла кредиту має клієнт банку, отримавши означене рішення суду? Два (і сплатити за обома) чи одне - лише за рішенням суду? 
Якщо банк вважає, що два, і суд його підтримає - клієнту прямий шлях до європейського суду.
Якщо ж  одне - за рішенням суду - то зобовязання клієнта щодо тіла позики  договором не регулюються, вони на прохання банку врегульовані абсолютно іншим актом суду і таким чином винесені за межі юрисдикції кредитного договору. Суд імперативно вказав, що має вдіяти клієнт з тілом договору, і не надав підстав для будь-яких інших трактувань. 
Якщож  договір тепер не регулює зобовязання за тілом кредиту, чи можуть діяти похідні зобовязання щодо нарахування відсотків або штрафів? Чи може банк нараховувати відсотки на зобовязання за зовсім іншим актом - рішенням суду?
Відчуваю, що на ці питання у судовій спільноті немає чіткої відповіді, узяти хочаб чудовий приклад юридичної демагогії у виконанні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Постанова від 21.03.2018 у справі № 916/1475/17) - див. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/el_vidan/488409/.
З тексту можна здогадатися, що клієнт саме за судовим рішення сплатив тіло боргу, але клієнта примушують продовжувати після цього платити відсотки.

Link to comment
Share on other sites

53 minutes ago, Анатолий А said:

Банк передав до суду врегулювання зобовязань з виплати клієнтом за кредитним договором тіла позики та відсотків. 
Більше того, банк отримав позитивне рішення суду, що зобовязує клієнта сплатити тіло кредиту і відсотки.

Враховуючи, що рішення суду - це юридичний факт, що зобовязує клієнта (сплатити) і банк (прийняти плату), імператив, що не залежить в подальшому від наявності, скасування або змін до первісного договору, а також, що рішення суду не є додатком до кредитного договору чи дорадчим документом, а є обовязковим також і для банку, якою може бути відповідь на запитання:
Запитання: скільки зобовязань щодо тіла кредиту має клієнт банку, отримавши означене рішення суду? Два (і сплатити за обома) чи одне - лише за рішенням суду? 
Якщо банк вважає, що два, і суд його підтримає - клієнту прямий шлях до європейського суду.
Якщо ж  одне - за рішенням суду - то зобовязання клієнта щодо тіла позики  договором не регулюються, вони на прохання банку врегульовані абсолютно іншим актом суду і таким чином винесені за межі юрисдикції кредитного договору. Суд імперативно вказав, що має вдіяти клієнт з тілом договору, і не надав підстав для будь-яких інших трактувань. 
Якщож  договір тепер не регулює зобовязання за тілом кредиту, чи можуть діяти похідні зобовязання щодо нарахування відсотків або штрафів? Чи може банк нараховувати відсотки на зобовязання за зовсім іншим актом - рішенням суду?
Відчуваю, що на ці питання у судовій спільноті немає чіткої відповіді, узяти хочаб чудовий приклад юридичної демагогії у виконанні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Постанова від 21.03.2018 у справі № 916/1475/17) - див. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/el_vidan/488409/.
З тексту можна здогадатися, що клієнт саме за судовим рішення сплатив тіло боргу, але клієнта примушують продовжувати після цього платити відсотки.

Похожую тему я поднимал ещё в 2013 году:

https://forum.antiraid.com.ua/topic/5159-срок-действия-тела-кредита/

Недавно на форуме проскакивала постанова ВСУ о прекращении обязательств после досрочного требования кредитора. По мере наличия свободного времени постараюсь найти. 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

ще один "перл" (а те, що позовна давність спливла власне для самого тіла позики - не важливо?, тоді на який об єкт нараховуються відсотки?) :

 

Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №924/18/17

Позовна давність за вимогами кредитора про сплату процентів за користування кредитом, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами  повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати кожного чергового платежу

Банк звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства про стягнення заборгованості за відсотками згідно з кредитним договором за період з 01.11.2015 по 31.10.2016.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2017, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017: позов задоволено частково.

Залишаючи без змін судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернула увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 11  Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов ЦК України, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 названого Кодексу).

Приписами статті 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За іншими положеннями ЦК України:

- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (стаття 1054);

- розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (стаття 10561,);

- позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256);

- загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257);

- перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261);

- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267).

Водночас у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність (стаття 257 ЦК України) за вимогами кредитора про сплату процентів за користування кредитом, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами (у даному Кредитному договорі така періодичність, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, встановлена), повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати кожного чергового платежу. Подібну ж правову позицію було викладено в постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 6-249цс15, і Касаційний господарський суд не вбачає підстав для відступу від неї. При цьому, як вбачається з установлених судовими інстанціями обставин справи, ні дія Кредитного договору, ані зобов'язання за ним щодо сплати відсотків на час розгляду цими інстанціями даної справи не припинилися, і сплив позовної давності щодо стягнення суми заборгованості за даним договором не означає такого ж спливу стосовно процентів як періодичних щомісячних платежів за тим же договором.

Link to comment
Share on other sites

В 21.06.2018 в 08:39, Анатолий А сказал:

Банк передав до суду врегулювання зобовязань з виплати клієнтом за кредитним договором тіла позики та відсотків. 
Більше того, банк отримав позитивне рішення суду, що зобовязує клієнта сплатити тіло кредиту і відсотки.

Враховуючи, що рішення суду - це юридичний факт, що зобовязує клієнта (сплатити) і банк (прийняти плату), імператив, що не залежить в подальшому від наявності, скасування або змін до первісного договору, а також, що рішення суду не є додатком до кредитного договору чи дорадчим документом, а є обовязковим також і для банку, якою може бути відповідь на запитання:
Запитання: скільки зобовязань щодо тіла кредиту має клієнт банку, отримавши означене рішення суду? Два (і сплатити за обома) чи одне - лише за рішенням суду? 
Якщо банк вважає, що два, і суд його підтримає - клієнту прямий шлях до європейського суду.
Якщо ж  одне - за рішенням суду - то зобовязання клієнта щодо тіла позики  договором не регулюються, вони на прохання банку врегульовані абсолютно іншим актом суду і таким чином винесені за межі юрисдикції кредитного договору. Суд імперативно вказав, що має вдіяти клієнт з тілом договору, і не надав підстав для будь-яких інших трактувань. 
Якщож  договір тепер не регулює зобовязання за тілом кредиту, чи можуть діяти похідні зобовязання щодо нарахування відсотків або штрафів? Чи може банк нараховувати відсотки на зобовязання за зовсім іншим актом - рішенням суду?
Відчуваю, що на ці питання у судовій спільноті немає чіткої відповіді, узяти хочаб чудовий приклад юридичної демагогії у виконанні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Постанова від 21.03.2018 у справі № 916/1475/17) - див. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/el_vidan/488409/.
З тексту можна здогадатися, що клієнт саме за судовим рішення сплатив тіло боргу, але клієнта примушують продовжувати після цього платити відсотки.

Вы всё правильно и логично мыслите... Только в решениях судом иногда лучше не пытаться искать логику...

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи