Постановление БП-ВС о юрисдикции споров с ФЛП в случае прекращения его деятельности за время рассмотрения спора

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м. Київ

Справа N 916/559/17

Провадження N 12-113гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Рогач Л.І.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

за участю секретаря судового засідання Салівонського С.П.,

учасники справи:

представник прокуратури - Яговдік С.М.,

представник Міністерства оборони України - Рудник Ю.М.,

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - не з'явився,

відповідач - не з'явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року (судді: Колоколов С.І. - головуючий, Разюк Г.П., Принцевська Н.М.) у справі N 916/559/17 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до фізичної особи - підприємця Чернецького Сергія Михайловича про стягнення 465 тис. 594 грн 17 коп., розірвання договору та зобов'язання повернути нежитлові приміщення,

УСТАНОВИЛА:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У березні 2017 року військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11 квітня 2017 року, просив:

- стягнути з фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Чернецького С.М. на користь МОУ в особі КЕВ м. Одеси 395 тис. 246 грн 18 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди від 26 квітня 2001 року N 109/2001/Голов КЕУ, 50 тис. 343 грн 36 коп. пені за невиконання умов договору оренди, 11 тис. 857 грн 39 коп. - три відсотки штрафу 3 тис. 744 грн 12 коп. компенсації податку на землю, 4 тис. 403 грн 12 коп. компенсації за фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати;

- розірвати договір оренди від 26 квітня 2001 року N 109/2001/Голов КЕУ, укладений між Головним квартирно-експлуатаціним управлінням МОУ та ФОП Чернецьким С.М. ;

- зобов'язати Чернецького С.М. повернути на користь МОУ в особі КЕВ м. Одеси зі складанням акта приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 455, 7 кв. м, розташовані на території військового містечка N 224 в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 квітня 2001 року МОУ в особі Головного квартино-експлуатаційного управління МОУ та ФОП Чернецький С.М. уклали договір оренди N 109/2001/Голов КЕУ, за яким відповідач отримав у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 455, 7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18. На порушення умов указаного договору відповідач не сплатив орендну плату за травень 2016 року - лютий (включно) 2017 року, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Одеської області ухвалою від 11 травня 2017 року припинив провадження у справі N 916/559/17 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 тис. грн на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) у зв'язку зі сплатою боржником цієї частини заборгованості.

2.2. Господарський суд Одеської області рішенням від 11 травня 2017 року позовні вимоги військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та КЕВ м. Одеси задовольнив частково: вирішив стягнути з відповідача на користь МОУ в особі КЕВ м. Одеси з ФОП Чернецького С.М. 385 тис. 246 грн 18 коп. основного боргу, 3 тис. 744 грн 12 коп. компенсації податку на землю 4 тис. 403 грн 12 коп. компенсації за фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати, 43 тис. 580 грн 90 коп. пені; 11 тис. 857 грн 39 коп. - три відсотки штрафу; розірвав договір від 26 квітня 2001 року N 109/2001/Голов КЕУ оренди нежитлових приміщень загальною площею 455,7 кв. м, розташованих на території військового містечка за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18; зобов'язав ФОП Чернецького С.М. повернути МОУ в особі КЕВ м. Одеси зі складанням акта приймання-передачі вказані нежитлові приміщення; стягнув з відповідача на користь військового прокурора Одеського гарнізону 10 тис. 183 грн 91 коп. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовив.

2.3. Одеський апеляційний господарський суд постановою від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ФОП Чернецького С.М. задовольнив частково: скасував рішення Господаського суду Одеської області від 11 травня 2017 року та припинив провадження у справі N 916/559/17 з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі N 916/559/17 на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), апеляційний господарський суд зазначив, що на момент прийняття господарським судом оскаржуваного рішення від 11 травня 2017 року діяльність ФОП Чернецького С.М. була припинена з 27 квітня 2017 року, що унеможливлює пред'явлення вимог до нього як до ФОП у порядку господарського судочинства.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. 21 лютого 2018 року КЕВ м. Одеси подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 11 травня 2017 року.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 1, 12, пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та відповідно помилкового висновку про припинення провадження у справі як спору, який не підлягає вирішенню у господарських судах.

3.3. На переконання скаржника, спір у цій справі за суб'єктним складом згідно зі статтею 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та пунктом 1 частини першої статті 20 цього ж Кодексу належить до юрисдикції господарського суду, оскільки на час вирішення судом першої інстанції питання про порушення цієї справи ФОП Чернецький С.М. мав статус суб'єкта підприємницької діяльності.

3.4. У скарзі позивач послався також на постанову Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року N 3-788гс17, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки відповідач після порушення справи судом першої інстанції припинив державну реєстрацію як ФОП, а справу направлено для судового розгляду.

4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

4.1. Ухвалою від 15 березня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поновив КЕВ м. Одеси строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КЕВ м. Одеси, призначив розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, встановив строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19 березня 2018 року та витребував матеріали справи N 916/559/17 з Господарського суду Одеської області.

4.2. Ухвалою від 18 квітня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу N 916/559/17 разом із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України, згідно з якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

4.3. Ухвалою від 10 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу N 916/559/17 (провадження N 12-113гс18) та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Суди попередніх інстанцій установили, що 26 квітня 2001 року МОУ в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління МОУ та ФОП Чернецький С.М. уклали договір оренди N 109/2001/Голов КЕУ, згідно з умовами якого орендар отримав у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 455,7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, які перебувають на балансі Квартирно-експлуатаційної частини Одеського району.

5.2. За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 26 квітня 2001 року відповідач отримав у користування майно, обумовлене договором N 109/2001/Голов КЕУ.

5.3. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 26 квітня 2001 року N 109/2001/Голов КЕУ утворилась заборгованість.

5.4. Господарський суд м. Одеси ухвалою від 6 березня 2017 року порушив провадження у справі N 916/559/17 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та КЕВ м. Одеси до ФОП Чернецького С.М. про стягнення 465 тис. 594 грн 17 коп., розірвання договору та зобов'язання повернути нежитлові приміщення.

5.5. Відповідно до витягу із запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) за N 25560060006033946 діяльність ФОП Чернецького С.М. як суб'єкта господарювання припинено 27 квітня 2017 року.

5.6. 22 травня 2017 року Чернецький С.М. звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11 травня 2017 року, яким позовні вимоги МОУ в особі КЕВ м. Одеси суд задовольнив частково.

5.7. Як убачається з матеріалів справи, 31 серпня 2017 року представник відповідача Чернецького С.М. в судовому засіданні заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) у зв'язку з тим, що ФОП Чернецький С.М. припинив свою підприємницьку діяльність.

6. Мотиви, якими керується Велика Палата Верховного Суду та застосоване нею законодавство

6.1. Згідно із частиною першою статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.2. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній вище редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 цього Кодексу).

6.3. Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

6.4. Підстави припинення провадження у справі на час прийняття рішення місцевим господарським судом визначалися частиною першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), згідно з пунктом 1 якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

6.5. Застосування наведеної вище норми пов'язано з необхідністю вилучати з процесу господарського судочинства справи, порушені за позовами, що подані внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, чи право або інтерес не підлягають судовому захисту.

6.6. Як уже зазначалося вище, позовна заява у цій справі надійшла до господарського суду 3 березня 2017 року; провадження у справі порушено 6 березня 2017 року, про що суд виніс ухвалу.

6.7. За змістом позовної заяви, позов подано у спорі, що виник при розірванні й виконанні господарського договору, яким було опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору щодо оренди нежитлового приміщення.

6.8. Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції як за суб'єктним критерієм, так і за характером спірних відносин.

6.9. Вирішуючи питання про порушення провадження у справі, суд першої інстанції пересвідчився, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та належним чином зареєстрований у Реєстрі та правильно порушив провадження у справі за позовом, поданим на захист порушеного права.

6.10. За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

6.11. Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року

N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час порушення провадження у справі, далі - Закон N 755- IV) визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

6.12. Відповідно до витягу з Реєстру державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Чернецького С.М. здійснено 27 квітня 2017 року.

6.13. Якщо відповідна зміна статусу особи відбулася після порушення провадження у справі, вона не спричиняє наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

6.14. Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

6.15. За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону N 755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

6.16. Отже, у справі, що розглядається, провадження у справі правильно порушено судом першої інстанції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, і станом на час прийняття рішення господарське зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень не припинилося з установлених законодавством підстав.

6.17. Апеляційний господарський суд, установивши ту обставину, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність після порушення провадження у цій справі місцевим господарським судом, дійшов помилкового висновку про припинення провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

7. Висновок Великої Палати Верховного Суду

7.1. Якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату прийняття судового рішення втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

7.2. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком, викладеним у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року N 3-788гс17.

7.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

7.4. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неправильне застосування апеляційним господарським судом статей 1, 12, 80 ГПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), через що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції не відбувся, а отже, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року у справі N 916/559/17 підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.

8. Щодо судового збору

8.1. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи для продовження розгляду судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, будуть розподілені за результатами розгляду справи по суті відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 308, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року у справі N 916/559/17 скасувати.

Справу N 916/559/17 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до фізичної особи - підприємця Чернецького Сергія Михайловича про стягнення 465 тис. 594 грн 17 коп., розірвання договору та зобов'язання повернути нежитлові приміщення направити до Одеського апеляційного господарського суду для продовження її розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Князєв Суддя-доповідач Л.І. Рогач Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська Л.М. Лобойко

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что если стороной хозяйственного спора является гражданин, имевший статус субъекта предпринимательской деятельности, но на дату принятия судебного решения потерял этот статус, то изменение статуса, состоявшийся после возбуждения производства по делу, не вызывает последствий в виде изменения подведомственности такого дела и соответственно - прекращения производства по нему, поскольку на время возбуждения хозяйственным судом такого производства рассмотрение дела относилось к юрисдикции этого суда.