Постановление БП-ВС о хозяйственной юрисдикции спора по перерегистрации ипотечного имущества

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 820/2792/16 (К/9901/13860/18)

Провадження N 11-380апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів Старосуда М.І., Донець Л.О.) від 01 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олени Віталіївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК", про визнання протиправними дій та скасування запису,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" (далі - ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. щодо реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК") на житлову будівлю (готельно-офісний та торговельно-розважальний комплекс) загальною площею 18667 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32; скасувати запис у Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 18 травня 2016 року N 14560381.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17 червня 2016 року адміністративний позов ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 листопада 2016 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року, закрив провадження у цій справі та роз'яснив позивачу право на звернення з таким позовом до суду господарської юрисдикції, оскільки цей спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із таким судовим рішенням, у листопаді 2016 року ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 березня 2018 року передав цю справу на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, оскільки учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2018 року прийняла до розгляду справу за касаційною скаргою ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року і призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.

07 листопада 2013 року між ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ" було укладено кредитний договір N 766/071113 (далі - Кредитний договір), предметом якого, враховуючи внесені зміни, було надання відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом 6 млн 500 тис. дол. США. Відповідні грошові кошти банк надав товариству. ТОВ "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ" не виконав своїх зобов'язань за цим договором, і 23 червня 2016 року Господарський суд Київської області у справі N 911/755/15 прийняв рішення про стягнення з цього товариства на користь ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" заборгованості у розмірі 93 млн 965 тис. 993 грн 24 коп.

Разом з цим 30 грудня 2013 року між ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" та ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "ЛАНГРУП", ТОВ "РОЯЛ ХОСПІТЕЛЕТІ ГРУП", ТОВ "ЛАКШІМІ-8" укладено договір іпотеки N 1244-301213/І (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В.), за умовами якого в іпотеку ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" передано нежитлову будівлю готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, яка перебувала у власності позивача, загальною площею 18667,00 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, у забезпечення зобов'язань ТОВ "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ" за Кредитним договором. Тобто, ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" стало майновим поручителем ТОВ "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ" за вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301212/І боржник (ТОВ "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ") зобов'язаний у строки, визначені Кредитним договором, повернути іпотекодержателю (ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК") кредит у розмірі фактичного залишку за кредитною лінією, сплатити відсотки за користування ним у розмірі відповідно до умов Кредитного договору. З п. 3.1.2 цього договору вбачається, що у випадку невиконання або часткового невиконання іпотекодавцями зобов'язань за цим договором або боржником за Кредитним договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх кредиторських вимог переважно перед іншими кредиторами.

14 травня 2014 року між зазначеними вище сторонами укладено договір про розірвання договору іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301212/І (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстровано в реєстрі за N 405), відповідно до якого сторони дійшли згоди розірвати з 14 травня 2014 року укладений між ними договір іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301212/І без погашення суми заборгованості за Кредитним договором. Сторони також домовилися припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки. Заборона щодо майна, яке було предметом іпотеки, припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідний запис про іпотеку вилучений.

Крім того, 14 травня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Познякова С.В. того ж дня зареєструвала іпотеку та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис N 5648563 про обтяження нежитлової будівлі (готельно-офісний та торговельно-розважальний комплекс) загальною площею 18667,00 м2. Такі дії вчинені на підставі договору іпотеки від 14 травня 2014 року N 410, відповідно до умов якого Іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", а майновим поручителем є ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни".

Однак 09 квітня 2015 року наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" (далі уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК") визнано нікчемним договір про розірвання договору іпотеки від 14 травня 2014 року N 1244-301213/І. Правомірність такого наказу була предметом судового розгляду, і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі N 826/18441/15 зазначений наказ визнано законним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, договір іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301213/І визнано дійсним.

Також, на підставі зазначеного наказу уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" направлено ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" та ТОВ "ІНДЕКСАГРОХОЛДИНГ" вимогу про погашення заборгованості від 06 квітня 2016 року N 815, у якій попереджено товариства, що в разі невиконання вимог з погашення заборгованості за Кредитним договором буде розпочато процедуру звернення стягнення, у томі числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на майно, передане в іпотеку на підставі чинного договору іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301213/І.

18 травня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. на підставі заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" та п. 5.5 Договору іпотеки від 30 грудня 2013 року

N 1244-301213/І здійснила державну реєстрацію права власності ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" на нежитлову будівлю (готельно-офісний та торговельно-розважальний комплекс) загальною площею 18667,00 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, про що в Державному реєстрі прав на нерухоме майно здійснила запис N 14560381.

Вважаючи такі дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. протиправними, ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, Харківський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням суб'єктом господарювання умов Кредитного договору (цивільно-правової угоди), тобто випливають з договірних відносин і мають вирішуватися судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" зазначає, що державний реєстратор, приймаючи рішення про реєстрацію права власності ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" на нежитлову будівлю (готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс) загальною площею 18667 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32; порушив його права як власника на вказане вище нерухоме майно. Конкретних претензій до державного реєстратора при вчинені ним реєстраційних дій позивач не висуває.

З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - нерухоме майно.ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" фактично оспорює право власності на будівлю, на яку було звернуто стягнення за невиконання умов Кредитного договору.

Разом з тим, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень) суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів (…); - підвідомчі господарським судам.

Ураховуючи суб'єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, а саме: Кредитного договору та договору іпотеки від 30 грудня 2013 року N 1244-301213/І, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі N 21-41а16 та від 11 квітня 2017 року у справі N 808/2298/15.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення прийняв з додержанням норм процесуального права, а правових висновків Харківського апеляційного адміністративного суду ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" не спростувало.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна Н.П. Лященко

В.В. Британчук О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

О.С. Золотніков О.С. Ткачук

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Еще один пример искусственного определения юрисдикции. Здесь Большая палата опустилась уже до уличного жаргона и указала, что конкретных претензий к государственному регистратору при совершенные им регистрационных действий истец не выдвигает. Что такое в понимании судей большой палаты - конкретные претензии, не совсем понятно и в самом решении не раскрыто. Таким образом спор о перерегистрации ипотечного имущества отнесен к хозяйственной юрисдикции, а не административной.