Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора по взысканию убытков с физлица за использование земельного участка без правоустанавливающих документов

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 904/1182/17
Провадження N 12-195гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Кібенко О.Р.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_3

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року, ухвалене суддею Воронько В.Д.,

та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О., Пархоменко Н.В.,

у справі Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (далі - Рада)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3)

про стягнення 359 573,95 грн

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. Рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення збитків у сумі 359 573,95 грн внаслідок недоотриманої орендної плати за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року за користування ним земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

2. Мотивувала тим, що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, а саме: комплексу виробничо-побутових приміщень загальною площею 1 517,3 кв. м під номером АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. Зазначене нерухоме майно належить ОСОБА_3 на праві власності. При цьому він використовує земельну ділянку, на якій розташований цей комплекс, без виникнення права власності, користування та державної реєстрації цих прав відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

3. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав, з урахуванням статей 12, 80, 83 ЗК України, ця земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Кам'янське.

4. Оскільки ОСОБА_3 у вказаний період користувався земельною ділянкою комунальної власності без оформлення документів, що посвідчують право на неї, Рада звернулася з цим позовом про стягнення завданих їй збитків у вигляді орендної плати.

Фактичні обставини справи, установлені судами

5. Згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради 27 травня 2008 року за N 395-22/V "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації" Відкритому акціонерному товариству "Будівельні матеріали та будівництво" (далі - ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво") надано в оренду земельну ділянку площею 13 814 кв. м за вказаною адресою строком на 3 роки.

6. 10 червня 2009 року між ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" (продавець) і фізичною особою ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень загальною площею 1 517,3 кв. м під номером АДРЕСА_1 (в подальшому перейменованому на м. Кам'янське) Дніпропетровської області.

7. Право власності на придбаний ОСОБА_3 комплекс виробничо-побутових приміщень підтверджено довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (а. с. 16-17, т. 1).

8. За умовами пункту 7 вказаного договору купівлі-продажу сторони домовилися протягом трьох днів після нотаріального посвідчення договору подати до органу місцевого самоврядування документи про вилучення земельної ділянки, на якій розташований цей комплекс, із користування продавця з метою надання права користування покупцю, який зобов'язався переоформити це право. У випадку не оформлення права користування земельною ділянкою до 30 червня 2009 року, покупець зобов'язався починаючи з 01 липня 2009 року відшкодовувати продавцю витрати у вигляді орендної плати на цю земельну ділянку до 20-го числа наступного за останнім календарним днем звітного місяця.

9. 30 липня 2009 року Дніпродзержинська міська рада прийняла рішення "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації" за N 727-40/V, згідно з пунктом 7 якого вирішила вилучити з користування ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" земельну ділянку по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області загальною площею 1,3814 га у зв'язку з відчуженням нерухомого майна (підпункт 7.3), визнати таким, що частково втратив чинність пункт 6 додатка до рішення Ради від 27 травня 2008 року N 395-22/V (підпункт 7.3.1), та зобов'язати ОСОБА_3 оформити документи на землекористування (підпункт 7.3.2).

10. 31 липня 2013 року Дніпродзержинська міська рада прийняла рішення N 844-39/VІ "Про набуття (припинення) прав на землю", згідно з пунктом 11 якого вирішила надати громадянину ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області для розміщення виробничо-побутових приміщень та зобов'язати його сплатити земельні платежі за весь час користування нею.

11. 08 грудня 2015 року заступником начальника відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради і головним спеціалістом відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 13 814 кв. м під номером АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. За результатами обстеження складено акт, яким зафіксовано, що в порушення статей 125, 126 ЗК України документів на право користування земельною ділянкою на момент обстеження не оформлено.

12. У подальшому місто Дніпродзержинськ переіменовано на місто Кам'янське, у зв'язку з чим Кам'янська міська рада Дніпропетровської області є правонаступником Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області.

13. Комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, складено акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янське, якою визначено розмір завданих ОСОБА_3 міському бюджету збитків у сумі 359 573,95 грн. Цей акт затверджений рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 28 вересня 2016 року N 271.

14. Оскільки вимога Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради від 05 жовтня 2016 року до ОСОБА_3 про добровільну сплату збитків за використання земельної ділянки у період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року без оформлення правовстановлюючих документів залишена останнім без задоволення, Рада звернулася до господарського суду з цим позовом про їх стягнення з ФОП ОСОБА_3 При цьому позивач послався на те, що ОСОБА_3 згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрований як фізична особа-підприємець 27 липня 2001 року.

15. Отже, Рада вказує, що факт бездіяльності ОСОБА_3 стосовно розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про його умисне ухилення від укладення договору оренди та від сплати за землекористування. Вважає, що докази у справі достовірно вказують на те, що у зазначений період відповідач користувався земельною ділянкою, не оформив і не зареєстрував право оренди та не сплатив власнику орендну плату. Зазначає, що недоотримані доходи територіальної громади є збитками, які мають бути стягнуті з ФОП ОСОБА_3

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

16. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року позов задоволено частково: стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Ради 39 494,83 грн збитків внаслідок недоотримання орендної плати за користування земельною ділянкою у заявлений період.

17. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року вищевказане рішення місцевого господарського суду змінено в частині визначення належної до стягнення з ФОП ОСОБА_3 сумизбитків, яку присуджено до стягнення на користь Ради у заявленому нею розмірі - 359 573,95 грн.

Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

18. У травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою про скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 набув право власності на комплекс виробничо-побутових приміщень як фізична особа, а тому права й обов'язки щодо використання земельної ділянки під таким об'єктом виникли у нього як у фізичної особи. Позивач рішенням від 30 липня 2009 року вилучив спірну земельну ділянку з користування ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" та зобов'язав ОСОБА_3 як фізичну особу оформити документи на землекористування. Також позивач рішенням від 31 липня 2013 року надав дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 як громадянину. Вказане, на думку скаржника, свідчить про те, що спір є цивільно-правовим, а справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства, тоді як господарськими судами попередніх інстанцій порушено правила суб'єктної юрисдикції.

Доводи інших учасників справи

20. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Надходження касаційної скарги на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду

21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 червня 2018 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.

22. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 20 серпня 2018 року прийняла цю справу до розгляду у зв'язку з посиланням ОСОБА_3 у касаційній скарзі на порушення правил суб'єктної юрисдикції.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час звернення Ради з даним позовом та на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

24. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

25. Відповідно до частин першої та другої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час звернення Ради з даним позовом та на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

26. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього ж Кодексу у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України). Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

27. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

28. Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

29. Згідно із статтею 3 ГК Українипід господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

30. Рада звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 збитки у вигляді орендної плати, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. При цьому, позивач вважає, що земельна ділянка використовується ОСОБА_3 як фізичною особою - підприємцем. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 27 липня 2001 року.

31. Разом з тим, суди мали встановити факт участі відповідача у спірних відносинах саме як фізичної особи - підприємця.

32. Як зазначалось вище, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу придбав у ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" комплекс виробничо-побутових приміщень.

33. У подальшому Рада ухвалила рішення про: вилучення з користування ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" земельної ділянки у зв'язку з відчуженням нерухомого майна; зобов'язання ОСОБА_3 оформити документи на землекористування; надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо її відведення громадянину ОСОБА_3

34. Суди також встановили, що проекти землеустрою стосовно відведення земельної ділянки ОСОБА_3 не розроблені, тоді як на ній знаходиться об'єкт нерухомого майна, власником якого він є.

35. Відтак судами не встановлено, що у спірних земельних правовідносинах, зокрема, стосовно використання відповідачем земельної ділянки і забезпечення розроблення проектів землеустрою відповідач брав участь саме як фізична особа-підприємець.

36. Частиною другою статті 2 та статтею 80 ЗК України визначено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

37. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

38. Отже, використання земельної ділянки фізичною особою не пов'язується з її державною реєстрацією як підприємця. Крім того, наявність такого статусу не може свідчити про те, що фізична особа - підприємець виступає у такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо використання земельної ділянки.

39. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач придбав об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці комунальної власності, й отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для складання документів, які посвідчують право оренди на цю земельну ділянку.

40. Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України (частина третя статті 124 цього Кодексу).

41. Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об'єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 ЗК України).

42. Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Поновлення договору оренди землі регулюється статтею 20 Закону України "Про оренду землі".

43. За змістом вказаних приписів перехід права оренди, поновлення договору оренди, користування земельною ділянкою без правових підстав, отримання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної власності та вчинення дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою, не залежать від наявності у фізичної особи статусу підприємця.

44. Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою та у правовідносинах щодо замовлення документації із землеустрою.

45. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі N 629/4628/16-ц та від 27 червня 2018 року у справі N 749/230/15-ц.

46. За вказаних обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з викладеними у касаційній скарзі доводами та вважає помилковими висновки судів першої й апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства.

47. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства. При цьому помилковими є висновки місцевого й апеляційного господарських судів про те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства лише тому, що ОСОБА_3 з 27 липня 2001 року є фізичною особою-підприємцем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

48. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

49. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

50. Пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

51. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, відповідно рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Щодо судових витрат

52. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 231, 300 - 302, 308, 313 - 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2017 року у справі N 904/1182/17скасувати.

3. Провадження у справі N 904/1182/17 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Князєв В.С.

Суддя-доповідач О.Р. Кібенко

Судді: Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.І. Данішевська І.В. Саприкіна

О.С. Золотніков О.М. Ситнік

Л.М. Лобойко О.С. Ткачук

Н.П. Лященко В.Ю. Уркевич

Яновська О.Г.

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что переход права аренды, возобновление договора аренды, пользования земельным участком без правовых оснований, получения в пользование (аренду) земельного участка коммунальной собственности и совершение действий, направленных на изготовление документации по землеустройству, не зависят от наличия у физического лица статуса предпринимателя.

Наличие у ответчика статуса предпринимателя не свидетельствует о том, что он выступает в таком качестве, в частности в правоотношениях по пользованию земельным участком и в правоотношениях по заказу документации по землеустройству.

Суд считает, что этот спор должен рассматриваться по правилам гражданского судопроизводства.