Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора об обязательстве КЭУ подать документы для выдачи ордера на квартиру

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 757/37024/15-а (К/9901/45096/18)

Провадження N 11-760апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) від 14 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Київського квартирно-експлуатаційного управління, Житлової комісії гарнізону міста Києва, Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Печерського районного суду міста Києва з позовом, у якому просили:

- визнати незаконним та скасувати п. 5.1. протоколу Житлової комісії гарнізону м. Києва від 05 вересня 2012 року N 22;

- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо неподання документів до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації для оформлення ОСОБА_3 ордера на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління подати документи до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації для оформлення ОСОБА_3 ордера на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язати Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ордер на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 у складі сім'ї - двоє чоловік.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п. 5.1. протоколу Житлової комісії гарнізону міста Києва від 05 вересня 2012 року N 22. Визнано протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо неподання документів до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації для оформлення ОСОБА_3 ордера на квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано Київське квартирно-експлуатаційне управління подати документи до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації для оформлення ОСОБА_3 ордера на квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У березні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, оскільки вважають, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

12 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивачі посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

У 2010 році позивачам було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_1, як особам, які потребують поліпшення житлових умов у відповідності до норм чинного законодавства України, перебувають на квартирному обліку та сім'ї, що потребує особливих умов проживання, зокрема для дружини - ОСОБА_4, яка є інвалідом 1 групи з 2007 року та пенсіонером з 2005 року.

Відповідно до листа від 26 березня 2010 року N 303/4/15/528 Міністр оборони України ЄжельМ. запропонував виділити за рахунок житлових приміщень повторного заселення службове житло полковнику ОСОБА_3 та винести на розгляд комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України (далі - Комісія) дане питання.

Згідно із п. 3 розд. "Двокімнатні квартири" Списку військовослужбовців та держслужбовців щодо надання службових житлових приміщень поточного звільнення по гарнізону м. Києва погоджено з начальником Головного квартирного-експлуатаційного управління Збройних Сил України, головою житлової комісії гарнізону м. Києва, начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління (затвердженого Міністром оборони України 22 травня 2010 року) полковнику ОСОБА_3 з дружиною (ОСОБА_4.) надано для проживання квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Протоколом Комісії від 30 березня 2010 року N 14 та п. 20 Списку розподілу житлової площі повторного заселення ОСОБА_3 надано згоду на заселення в цю квартиру.

Відповідно до п. 5.1. протоколу житлової комісії гарнізону м. Києва від 05 вересня 2012 року N 22 відмовленоОСОБА_3 та ОСОБА_4 у погодженні надання їм службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із ненаданням документів до облікової справи, а також не виконанням вимог ч. 2 п. 3.1., ч. 1 п. 3.9. та абз. 3 п. 9.8. Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей жилих приміщень, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року N 737.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на їх думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як установлено судом, предметом розгляду у цій справі є рішення, дії та бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо оформлення ордеру на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, тобто фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись із цим позовом з метою поновлення порушених, на їх думку, прав на поліпшення житлових умов.

Органи місцевого самоврядування можуть бути як суб'єктами приватних правовідносин, так і суб'єктами публічних правовідносин. Причому статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права - цивільні чи публічні вони мають намір реалізувати.

Суд зазначає, що у даній справі спір пов'язаний з реалізацією житлових прав особи, зокрема прав на поліпшення житлових умовтобто із цивільним правом, а тому Київське квартирно-експлуатаційне управління та Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивачів не здійснюють. Права, за захистом яких звернулися до суду позивачі, виникають із житлових правовідносин.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідачами є Київське квартирно-експлуатаційне управління, Житлова комісія гарнізону м. Києва та Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані поновленням порушеного права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб'єктів владних повноважень як відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі N 488/1176/14-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за нормами ЦПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 242, 243, 250, 266, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н.О. Антонюк Н.П. Лященко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.І. Данішевська Л.І. Рогач

О.С. Золотніков О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко О.С. Ткачук

В.С. Князєв В.Ю. Уркевич

Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что спор о защите права конкретного физического лица на жилье является не публичным, а частноправовым. Государство, юридические лица публичного права могут быть участниками гражданских отношений, а рассмотрение такого спора между ними проводится по правилам гражданского судопроизводства.

В этом случае тот факт, что ответчиками являются Киевское квартирно-эксплуатационное управление, Жилищная комиссия гарнизона г. Киева и Соломенская районная в г. Киеве государственная администрация, не меняет правовую природу спорных отношений и не превращает этот спор в публично-правовой. Если нарушение своих прав лицо видит в последствиях, вызванных неправомерными, по мнению лица, решением, действием или бездействием субъекта властных полномочий, и эти последствия связаны возобновлением нарушенного права лица получить жилье, то такие споры относятся к защите гражданских (жилых) прав, независимо от участия в деле субъектов властных полномочий в качестве ответчика.