Постановление БП-ВС о хозяйственной юрисдикции спора с ФГИУ касательно приватизации госимущества

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа N 826/25126/15

Провадження N 11-1041апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Пророка В.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

учасники справи:

представник позивача - Мойсук Л.А.,

представник відповідача - Сіденко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма" (далі - ТОВ "Нортіма") до Фонду державного майна України (далі - Фонд) про визнання дій протиправними (визнання торгів недійсними)

за касаційною скаргою Фонду на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року (судді Огурцов П.І., Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року (судді Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.),

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ТОВ "Нортіма" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії щодо прийняття рішення про невизнання переможцем конкурсу позивача під час проведення 29 вересня 2009 року конкурсу з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - ВАТ "Одеський припортовий завод") з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Нортіма" посилається на те, що дії щодо прийняття рішення про невизнання переможцем конкурсу позивача під час проведення 29 вересня 2009 року конкурсу з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону вчинені конкурсною комісією з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" за відсутності на те правових підстав та з порушенням вимог чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, провадження у справі закрити. Вказує, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини стосуються приватизації державного майна та проведення конкурсу, що відноситься до юрисдикції господарських судів.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Нортіма" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали належну оцінку обставинам справи та правильно застосували законодавство, що регулює спірні правовідносини.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Фонду.

12 вересня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У судовому засіданні представники відповідача та позивача підтримали, відповідно, касаційну скаргу та заперечення на неї, надали пояснення, аналогічні наведеним у зазначених процесуальних документах доводам.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межахнаведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, заслухавши учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2009 року Фондом опубліковано в газеті "Відомості приватизації" N 27 (569) інформаційне повідомлення про продаж пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" у кількості 795 083 903 шт., що становить 99,56 7 % статутного капіталу товариства, номінальною вартістю однієї акції 1 грн. початкова ціна пакета акцій товариства - 4 млрд грн. крок збільшення ціни при проведенні торгів "з голосу" ліцитатором - 50 млн грн. проведення конкурсу призначено через 75 днів після опублікування інформаційного повідомлення - на 29 вересня 2009 року. У зазначеному інформаційному повідомленні також визначено фіксовані умови конкурсу та затверджено кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу.

9 липня 2009 року Фондом видано наказ N 9-КК "Про створення конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод", яким затверджено склад конкурсної комісії з продажу пакета акцій товариства та доручено конкурсній комісії провести конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Наказами від 13 липня 2009 року N 10, від 25 вересня 2009 року N 1512, від 25 вересня 2009 року N 1513, від 28 вересня 2009 року N 1523 до наказу N 9-КК вносились зміни щодо складу членів конкурсної комісії.

ТОВ "Нортіма" листом від 22 липня 2009 року N 16 повідомило Фонд про намір взяти участь у конкурсі з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" та 21 вересня 2009 року подало до Фонду пакет підтверджуючих документів для участі в конкурсі з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод". Також ТОВ "Нортіма" було повністю сплачено конкурсну гарантію у розмірі 400 млн грн.

24 вересня 2009 року ТОВ "Нортіма" надало до Фонду проект остаточного договору купівлі-продажу.

Наказом Фонду від 28 вересня 2009 року N 1522 визнано та затверджено учасниками конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" розміром 99,567 % статутного капіталу таких потенційних покупців: ТОВ "Азот-Сервіс", ТОВ "Фрунзе-Флора" і ТОВ "Нортіма".

29 вересня 2009 року проведено конкурс з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону. Під час торгів здійснено 19 кроків збільшення ціни.

Наказом Фонду від 29 вересня 2009 року N 1532 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" затверджено протокол від 29 вересня 2009 року N 2 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

З додатка N 2 до зазначеного протоколу вбачається, що за результатами торгів ліцитатором було оголошено про продаж пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" переможцю - учаснику під N 2 - ТОВ "Нортіма" за 5 млрд грн.

Водночас відповідно до протоколу N 2 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого наказом Фонду від 29 вересня 2009 року N 1532 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", конкурсна комісія вирішила не визнавати переможцем конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ "Одеський припортовий завод" ТОВ "Нортіма", яке запропонувало найвищу ціну за пакет акцій, а саме 5 млрд грн. та погодилось підписати з Фондом договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" на умовах погодженого та наданого Фонду остаточного проекту договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод".

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду про визнання протиправними дій Фонду в особі конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" щодо прийняття рішення про невизнання переможцем конкурсу ТОВ "Нортіма" під час проведення 29 вересня 2009 року конкурсу з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Таким чином, позивач фактично просить визнати дії Фонду в особі конкурсної комісії неправомірними у правовідносинах з приватизації.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За правилами пункту 2 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Виходячи з наведеної норми та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, спір щодо приватизації майна має вирішуватися за правилами господарського судочинства. ВодночасВелика Палата Верховного Суду звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення заявленої вимоги не може призвести до поновлення порушених прав.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

За правилами частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Князєв В.С.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Т.О. Анцупова О.С. Золотніков С.В. Бакуліна О.Р. Кібенко В.В. Британчук Л.М. Лобойко Ю.Л. Власов Н.П. Лященко М.І. Гриців В.В. Пророк Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська В.Ю. Уркевич Ж.М. Єленіна О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Довольно странное дело. ФГИУ выиграв две инстанции подает кассацию с целью отменить решения и закрыть производство в связи с нарушением юрисдикции.

Большая палата указала, что спор касательно приватизации имущества должен решаться по правилам хозяйственного судопроизводства. Кроме того и выбранный способ, а именно предмет иска должен быть эффективным.