Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора первичной профсоюзной организации с работодателем касательно компенсации на обеспечение условий функционирования профсоюза


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
Іменем України

17 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4107/18

Провадження № 12-68гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорченка В. М.,

позивача - Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків»(представник - Ласкін В. В.),

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року (головуючий Орєшкіна Е. В., судді Широбокова Л. П., Подобєд І. М.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2018 року (суддя Панна С. П.) у справі № 904/4107/18 за позовом Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення 528728,88 грн.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2018 року Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення 528728, 88 грн.

1.2. На обґрунтування заявлених вимог позивач, посилаючись на статтю 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статтю 250 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зазначив про обов`язок Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» здійснювати відрахування профспілкам коштів на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, який спрямований на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування профспілки та безпосередньо стосується господарського забезпечення діяльності профспілки як негосподарюючого суб`єкта згідно з приписами частини третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1.Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшовши висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства, тому що спір у цій справі стосується врегулювання інтересів сторін трудових правовідносин, порядок вирішення яких визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

3.1. Не погодившись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2018 року, Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» звернулася з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить указані судові акти скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» зазначила про те, що оскільки суб`єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 4 ГПК України , а характер спірних правовідносин відноситься до «господарчого забезпечення», що відповідає приписам частини третьої статті 3 ГК України, тому спір у цій справі підлягає розгляду в господарський судах України. Окрім цього, скаржник указав на те, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково кваліфікували спірні правовідносини як трудовий спір, оскільки позивач не представляє інтереси трудового колективу, а звернувся до суду за захистом свого права на отримання відрахувань, установлених пунктом 9.10 колективного договору та передбачених вимогами статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і статті 250 КЗпП України, які повинні бути спрямовані на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування профспілки як негосподарюючого суб`єкта.

3.3. З огляду на наведені вище доводи скаржника справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.

4. Доводи інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що враховуючи суть спору, спрямовану на врегулювання інтересів сторін трудових правовідносин, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

5. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі

5.1. Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.2. Відповідно до частин першої - третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

5.3. Частиною першою статті 4 ГК України встановлено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, трудові відносини.

5.4. Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються КЗпП України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

5.5. Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку (частина друга статті 2 КЗпП України).

5.6. Згідно із частинами першою, другою статті 246 КЗпП України та частиною першою статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно зі статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом професійної спілки.

5.7. Статтею 244 КЗпП України передбачено, що права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

5.8. Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

5.9. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

5.10. Частиною першої статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

5.11. Роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань (стаття 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Аналогічне положення міститься у статті 250 КЗпП України.

5.12. Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

5.13. Установлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання (стаття 1 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»).

5.14. Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

5.15. Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).

5.16. Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачений у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 указаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п'ята статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов'язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

5.17. Колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин і порядок вирішення яких визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

5.18. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 та від 26 червня 2019 року у справі № 174/580/16-ц і підстав для відступу від нього не вбачається.

5.19. Оскільки сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, цей спір є трудовим та віднесений до цивільного судочинства.

5.20. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

5.21. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства, а відтак правомірно закрив провадження у справі № 904/4107/18.

5.22. Викладене спростовує наведені в касаційній скарзі доводи стосовно того, що характер спірних правовідносин відноситься до господарського забезпечення, що відповідає приписам частини третьої статті 3 ГК України.

5.23. Щодо наведених у касаційній скарзі доводів про розгляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» у справі № 904/2031/17 за позовом Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення 95469,36 грн коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу за іншій, ніж у цій справі, період (постанова від 19 червня 2018 року, якою було переглянуто ухвалені у справі судові акти по суті спору), то Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правової позиції щодо визначення юрисдикції господарських судів з розгляду подібних спорів.

5.23. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

6. Щодо судового збору

6.1.Зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2018 року у справі № 904/4107/18 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

В. С. Князєв

Суддя-доповідач

С. В. Бакуліна

Судді: Н. О. Антонюк

О. С. Золотніков

Т. О. Анцупова

Л. М. Лобойко

В. В. Британчук

Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов

О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців

В. В. Пророк

Д. А. Гудима

Л. І. Рогач

В. І. Данішевська

О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 85412925

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Большая палата указала, что судебный порядок рассмотрения коллективных трудовых споров (конфликтов) процессуальным законодательством и Законом Украины «О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов)» предусмотрен в следующих случаях: рассмотрение заявления собственника или уполномоченного им органа о признании забастовки незаконной (статья 23 Закона Украины «О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов) »); рассмотрение заявления Национальной службы посредничества и примирения о решении коллективного трудового спора (конфликта) в случаях, предусмотренных статьей 24 настоящего Закона, и когда сторонами не учтены рекомендации Национальной службы посредничества и примирения по решению коллективного трудового спора (конфликта) (статья 25 указанного Закона); обжалования профсоюзами неправомерных действий или бездействия должностных лиц, виновных в нарушении условий коллективного договора или соглашения (часть пятая статьи 20 Закона Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности»); невыполнение работодателем обязанности по созданию условий деятельности профсоюзов, регламентированных коллективным договором (части вторая, четвертая статьи 42 Закона Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности»).

Коллективные трудовые споры - это споры между наемными работниками, трудовым коллективом (профсоюзом) и собственником или уполномоченным им органом, в которых говорится о столкновении интересов сторон трудовых правоотношений и порядок решения которых определен Законом Украины «О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов)».

Аналогичный правовой вывод изложен в постановлениях Большой Палаты Верховного Суда от 17 мая 2018 по делу № 910/11188/17 и от 26 июня 2019 по делу № 174/580/16-ц и оснований для отступления от него не усматривается.

Поскольку сторонами этого спора является первичная профсоюзная организация и работодатель, а спор возник в связи с невыполнением работодателем требований законодательства о труде по обеспечению деятельности профессионального союза по вопросам, отнесенным к его полномочиям, этот спор является трудовым и отнесен к гражданскому судопроизводству.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...