Постановление КАС об отказе в возобновлении срока Райффайзен Банк Аваль на предъявление исполнительного документа

[ANTIRAID]

Державний герб України

Єдиний унікальний номер справи 756/12965/18
Провадження №22-ц/824/14734/2019

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Тімуш Д.І.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Свою заяву мотивував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.12.2011 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 1 586 250,27 грн. та судових витрат. Рішення суду набрало законної сили, 11.07.2012 року був виданий виконавчий лист, за яким 18.02.2013 року відкрите виконавче провадження. 25.05.2015 року виконавчий документ повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення. Оскільки тривалий час інформація по даному виконавчому провадженню від відділу виконавчої служби не надходила, банк спочатку у 2015 році, а згодом повторно 30.05.2018 року звернувся до відділу державної виконавчої служби з відповідним запитом, але станом на 17.09.2018 року відповіді щодо проведених дій та стану виконавчого провадження на адресу банку не надходило.

У відповідності до інформаційної довідки автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 17.09.2018 року на примусовому виконанні в органах виконавчої служби виконавчі документи щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» не перебувають; стан виконавчого провадження - завершене; стан виконавчого документа - повернений стягувачу. Незважаючи на зазначені в інформаційній довідці дані, банк як оригіналу виконавчого листа, так і постанови про його повернення не отримував. В зв`язку з цим банк звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, в якій також просив чуд визнати поважними причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та поновити такий строк.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року заява задоволена, вирішено видати дублікат виконавчого листа та поновити АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк пред`явлення його до виконання.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, боржник подав апеляційну скаргу, в який зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню як незаконна. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, на які посилається заявник, та які підтверджують направлення банком запитів до державної виконавчої служби з метою дізнатися про хід виконавчого провадження. Крім того в матеріалах справи наявний лист, який підтверджує, що вже станом на 04.08.2015 року банку було відомо про винесену постанову від 25.05.2015 року про повернення виконавчого листа, після чого банком жодних дій не вчинялося. З часу, коли банку стало відомо про повернення виконавчого документа стягувачу (04.08.2015 року), і до моменту звернення до суду (18.09.2018 року) пройшло більше трьох років, при цьому інтервал між запитами до ВДВС щодо надання оригіналу виконавчого листа склав 2 роки 9 місяців. За таких умов заявником не було належним чином обґрунтовано наявності поважних підстав для поновлення пропущеного строку. Судом дане питання фактично не досліджене, а тільки формально зазначено про наявність підставі для поновлення. Враховуючи зазначене, апелянт вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону та є помилковими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви. Крім того просив стягнути із заявника на його користь понесені витрати на правничу допомогу. 

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав:

Задовольняючи заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист було втрачено при пересиланні від ВДВС до стягувача, у зв`язку з чим наявні підстави як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку пред`явлення його до виконання.

В ході розгляду справи було встановлено, що 25.05.2015 року державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві. Оскільки доказів фактичного отримання такого виконавчого листа стягувачем в ході розгляду справи здобуто не було, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав вважати, що даний виконавчий лист втрачений, у зв`язку з чим наявні передбачені законом підстави для видачі його дублікату. В той же час колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з позицією суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Положеннями ч.1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання може бути поновлений лише за умови пропуску такого строку з поважних причин. При цьому один лише факт втрати виконавчого листа сам по собі не може вважатися безумовною підставою для поновлення такого строку.

З матеріалів справи вбачається, і про це зазначає сам заявник, що 04.08.2015 року він звертався із запитом до відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ в м.Києві, в якому посилався на постанову від 25.05.2015 року про повернення виконавчого документу стягувачеві. За таких умов, принаймні з вказаної дати заявник володів інформацією як про те, що орган державної виконавчої служби має фактично повернути йому виконавчий лист, так і про інформацією про те, що фактично вказаний виконавчий лист до банку не надійшов, тобто його було втрачено. При цьому із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся лише в жовтні 2018 року. Жодної обставини, яка б завадила банку здійснити такі дії протягом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, який в даному випадку почав свій перебіг наново з 25.05.2015 року, заявником до суду представлено не було. За таких умов колегія суддів апеляційного суду вважає, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», достеменно володіючи інформацією про втрату виконавчого листа, не вчиняв дії щодо його поновлення (отримання дубліката) протягом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відтак такий строк пропустив не з поважних причин, що в свою чергу виключає наявність підстав для задоволення заяви.

При вирішенні даного питання колегія суддів апеляційного суду зауважує на те, що безпідставне поновлення судом першої інстанції строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», «Белле проти Франції» зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично. В даному випадку доказів наявності передбачених законом підстав для вчинення такої процесуальної дії представлено не було, що в свою чергу виключає можливість задоволення заяви в цій частині.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення, до якого відноситься й оскаржувана ухвала суду першої інстанції, повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині серед іншого є невідповідність висновків суду обставинам справи а також порушення норм процесуального права, що призвели до невірного вирішення питання по суті.

Зважаючи на невірне вирішення судом першої інстанції питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в даній частині та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні наведеної вимоги.

Приписами ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 385,20 грн. За таких умов, зважаючи на висновки апеляційного суду щодо часткового задоволення апеляційної скарги, з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню частина судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 192,10 грн.

У відповідності до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Апелянтом в своїй апеляційній скарзі було наведено попередній розрахунок витрат на правову допомогу. В той же час жодного доказу на обґрунтування та підтвердження фактичного розміру таких витрат, як і взагалі визначення конкретного розміру таких витрат і вимоги про її стягнення, до суду представлено не було, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення таких витрат в даній справі.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_1 - відмовити. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 192,10 (сто дев`яносто дві) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана 
К.П. Приходько 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86156233

[ANTIRAID]

Это наше дело. Банк не предоставил в суд документов свидетельствующих об уважительности пропуска срока предъявления исполнительного документа, как это и бывает в 99,9999% случаев. При этом апелляционный суд указал, что безосновательное возобновление судом первой инстанции срока предъявления исполнительного листа к исполнению в данном случае является нарушением права на справедливый суд и принцип юридической определенности. Европейский суд по правам человека в своих решениях «Пономарев против Украины», «Щекин против Украины», «Белле против Франции» указал на то, что вопрос возобновления процессуального срока в контексте реализации права доступа к справедливому суду не является абсолютным, и при решении этого вопрос не может применяться автоматически. В данном случае доказательств наличия предусмотренных законом оснований для совершения такого процессуального действия представлено не было, что в свою очередь исключает возможность удовлетворения заявления в этой части.