Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора касательно бездеятельности ФГВФЛ при ненадлежащем обращении взыскания на имущество и исполнении функций ведущих к утрате вкладчиками средств

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 640/19678/18

Провадження № 11-415апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т.О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 640/19678/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року (суддя Кармазін О. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (судді Губська О. А., Парінов А. Б., Беспалов О. О.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києваз позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), зокрема, у період з 24 квітня до 23 липня 2014 року та у період з 23 липня 2014 року до 28 травня 2015 року:

- у частині бездіяльності щодо продажу (відчуження) належних Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Інтербанк» (далі - ПАТ «КБ «Інтербанк») цінних паперів емітентів ТОВ «Праймтрейдексперс» (прості векселі АА2484356, АА2484355, АА2484352, 2484351 та АА2484353); ТОВ «Лок-проперті» (прості векселі АА2484404, АА2484409, АА2484408, АА2484407, АА2484411 та АА2484405); ТОВ «Комерцтрейдпрофіт (прості векселі АА2285226, АА2285227, АА2285225 та АА2285294); ТОВ «Комерційна група «Едельвейс» (прості векселі АА2285249, АА2285248 та АА2285246); ТОВ «Капіталіндастрістайл» (прості векселі АА2285245, АА2285244, АА2285243 та АА2285241); ТОВ «ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ Київ» (прості векселі АА2484306, АА2484305, АА2484303, АА2484304, АА2484302 та АА2484301); ТОВ «ЕМ-ДІ-ЕМ-ЕЙ Захід» (прості векселі АА2484307, АА2484309, АА2484310, та АА2484308); ВАТ «Сільроспродукт» (прості векселі АА2021440, АА2021437, АА2021436 та АА2021446); ПАТ «Земтрансугіддя» (прості іменні акції ISIN UA4000048821 у кількості 1 766 667 штук) згідно з положеннями, зокрема, частини восьмої статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», частини сьомої статті 51 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) у редакції, що діяла у період з 11 липня 2004 року до 12 серпня 2015 року, пунктів 10.3 і 10.4 глави 10 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05 липня 2012 року № 2) (далі - Положення № 2), в редакції, що діяла у період з 11 квітня до 04 грудня 2014 року, та пункту 2 глави 11 розділу V Положення № 2 в редакції, що діяла у період з 05 грудня 2014 року до 10 серпня 2015 року;

- у частині бездіяльності щодо звернення стягнення (задоволення вимог відповідно до невиконаних зобов`язань за рахунок заставного майна) на предмет застави (заставне майно) у вигляді цінних паперів за кредитною заборгованістю позичальників: ТОВ «Техноєвро», ТОВ «Темарал», ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат», ТОВ «Евелін груп», ТОВ «Декс трейд сервіс», ТОВ «Гаст трейд лайн» та ТОВ «Габо трейд сервіс груп», а саме: прості іменні акції емітента - ПАТ «ЗНВКІФ «Альтвір Інвест» (ISIN UA4000022545) у кількості 9 570 штук, 4 575 штук, 3 655 штук та 4 525 штук, іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Довіра» ТОВ «КУА «Система плюс» (ISIN UA4000098297) у кількості 50 000 штук, 50 000 штук та 50 000 штук, прості іменні акції емітента - ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» (ISIN UA40000104970) у кількості 9 370 000 штук та 3 100 000 штук та прості іменні акції емітента - ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиції плюс» (ISIN UA4000015861) у кількості 22 850 штук згідно з положеннями, зокрема, частини другої статті 1, статті 19, частин першої та шостої статті 20 Закону України «Про заставу» та частини першої статті 576, частин першої та другої статті 589, частин першої та другої статті 590 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ПАТ «КБ «Інтербанк» та його кредиторам завдано шкоди в розмірі 903 225 918,98 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що через бездіяльність Фонду як тимчасового адміністратора та ліквідатора ПАТ «КБ «Інтербанк» позивачу як акцептованому кредитору другої черги вказаного банку завдано шкоди, зокрема, у вигляді інфляційних втрат та зменшення вартості в часі належних йому грошових коштів у період з 23 жовтня 2014 року до 28 травня 2015 року.

3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 28 листопада

2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року,відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом.

4. Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу № 640/19678/18 для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

6. 10 квітня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та другої інстанцій залишити без змін.

7. 18 квітня 2019 року колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи № 640/19678/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з оскарженням скаржником судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 червня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 23 квітня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 234/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» до категорії неплатоспроможних».

10. На підставі зазначеної постанови Правління Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 24 квітня 2014 року № 31 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Інтербанк» (далі - уповноважена особа Фонду).

11. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 432 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Інтербанк» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 23 липня 2014 року № 51 було розпочато ліквідаційну процедуру.

12. ОСОБА_1 подав до Фонду та уповноваженої особи Фонду низку звернень для з`ясування обставин щодо невідчуження у встановленому порядку активів ПАТ «КБ «Інтербанк» та непогашення боргів позичальників перед банком у період з 24 квітня 2014 року до 28 травня 2015 року.

13. 17 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду із заявою про надання інформації про укладання договорів продажу боргових цінних паперів емітентів - ТОВ «Праймтрейдексперс», ТОВ «Лок-проперті», ТОВ «Комерцтрейдпрофіт, ТОВ «Комерційна група «Едельвейс», ТОВ «Капіталіндастрістайл», ТОВ «ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ Київ», ТОВ «ЕМ-ДІ-ЕМ-ЕЙ Захід» та ВАТ «Сільроспродукт». У відповідь на вказану заяву відповідач зазначив, що відповідні договори щодо реалізації цінних паперів вказаних емітентів не укладалися.

14. Також ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою від 02 травня 2018 року щодо надання інформації про дії зі стягнення заборгованості з восьми боржників ПАТ «КБ «Інтербанк» емітентів боргових цінних паперів - ТОВ «Праймтрейдексперс», ТОВ «Лок-проперті», ТОВ «Комерцтрейдпрофіт, ТОВ «Комерційна група «Едельвейс», ТОВ «Капіталіндастрістайл», ТОВ «ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ Київ», ТОВ «ЕМ-ДІ-ЕМ-ЕЙ Захід» та ВАТ «Сільроспродукт» та тринадцяти боржників-позичальників, а саме: ТОВ «Техноєвро», ТОВ «Темарал», ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат», ТОВ «Маген ВМ», ТОВ «Кейн трейд груп», ТОВ «КБК груп», ТОВ «Евелін груп», ТОВ «Декс трейл Сервіс», ТОВ «Гаст трейд лайн» ТОВ «Габо трейд сервіс груп», ТОВ «Будальянс плюс», ПП «Альфа-Л» та ДП «Екоіл авіа», однак йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації листом від 01 червня 2018 року № 128.

15. 19 червня 2018 року позивач звернувся до Фонду та уповноваженої особи Фонду із заявами про надання інформації, зокрема, щодо дій зі стягнення заборгованості із зобов`язаних за векселями відповідних емітентів осіб, однак отримав відмову у наданні запитуваної інформації.

16. 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до Фонду заяву щодо договорів продажу, зокрема, цінних паперів ПАТ «Землетрансугіддя» (прості іменні акції), на що отримав відповідь про те, що вказані договори не укладалися.

17. Позивач надав суду інформацію щодо тринадцяти боржників-позичальників ПАТ «КБ «Інтербанк»: ТОВ «Техноєвро», ТОВ «Темарал», ТОВ «Старинський сільгоспкомбінат», ТОВ «Маген ВМ», ТОВ «Кейн трейд груп», ТОВ «КБК Груп», ТОВ «Евелін груп», ТОВ «Декс трейл сервіс», ТОВ «Гаст трейд лайн» ТОВ «Габо трейд сервіс груп», ТОВ «Будальянс Плюс», ПП «Альфа-Л» та ДП «Екоіл авіа», а саме про дату укладання кредитних договорів, розмір кредиту, забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами та розмір зобов`язань за кредитними зобов`язаннями кожного позичальника, та зазначив, що він не виявив інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень про подання до суду позовних заяв щодо звернення стягнення на заставу за кредитними договорами до вказаних юридичних осіб від імені або в інтересах ПАТ «КБ «Інтербанк».

З цього приводу позивач 28 серпня 2018 року подав до Фонду та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Інтербанк» запити щодо вказаних обставин та отримав відповідь, що позови до зазначених боржників не подавалися.

18. Вважаючи, що відповідач мав вичерпні підстави звернутися до суду щодо звернення стягнення на заставне майно за кредитами відповідних позичальників, однак не зробив цього, чим порушив його право як акцептованого кредитора другої черги на належне відшкодування гарантованої суми згідно із Законом № 4452-VI, зокрема, у період з 24 квітня 2014 року до 28 травня 2015 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

19. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, зважаючи на предмет та підстави позову, характер заявлених спірних відносин, даний спір не є публічно-правовим, і не належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд першої інстанції зауважив, що цю справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства в порядку ЦПК України.

20. Такі висновки обґрунтовано тим, що за характером відносин, підстави позову зводяться до невчинення Фондом певних дій з активами банку, щодо розпорядження майном банку, який знаходиться у ліквідаційній процедурі, що за своїм предметом є сферою регулювання цивільно-правових відносин, а сам позов у даній справі спрямований на захист від заявлених Фондом вимог щодо відшкодування шкоди через встановлення адміністративним судом певних фактів та обставин, що знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду.

21. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у даному випадку, Фонд не виконує жодних публічно-владних управлінських функцій, у т.ч. по відношенню до позивача, з огляду на що даний спір за своїм предметом та характером викладених відносин не є публічно-правовим, і між ОСОБА_1 та Фондом відсутній публічно-правовий спір.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

22. На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що Фонд відповідно до положень Закону № 4452-VI також наділений владними повноваженнями і стосовно кредиторів відповідних банків щодо зміни істотних умов зобов`язання банку перед кредитором, у тому числі в частині строку виконання зобов`язання, щодо визнання або невизнання вже наявного зобов`язання повністю або частково, щодо встановлення нового строку виконання зобов`язання, якщо воно було акцептовано тощо, крім того, наділений виключними владними повноваженнями щодо контролю та впливу на істотні умови зобов`язання та його виконання (прямо або опосередковано) як своїми діями, так відповідно і своєю бездіяльністю, а також щодо зміни належного виконавця (сторони) зобов`язання, припинення зобов`язання тощо.

З огляду на вказане спір між фізичною особою - кредитором банку, що ліквідується, та Фондом як суб`єктом владних повноважень, виключних владних повноважень, визначених положеннями Закону № 4452-VI, на думку скаржника, належить розглядати саме в порядку адміністративного судочинства.

Позиція інших учасників справи

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, оскільки вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті при повному з`ясуванні всіх обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

24. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

25. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. За визначенням пункту7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

27. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

28. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

30. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

31. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

32. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

33. Відповідно до частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

34. Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

35. Відповідно до пунктів 4 та 9 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду з дня свого призначення у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

36. Згідно із частиною першою статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

37. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

38. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

39. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

40. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

41. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю, на думку позивача, невиконаного Фондом як тимчасовим адміністратором та ліквідатором ПАТ «КБ «Інтербанк» зобов`язань щодо звернення стягнення на заставне майно за кредитами відповідних позичальників, що призвело до завданої шкоди, зокрема, у вигляді інфляційних втрат та зменшення вартості належних йому грошових коштів, а саме у період з 23 жовтня 2014 року до 28 травня 2015 року.

42. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду та уповноваженої особи Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

43. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з оскарження позивачем дій уповноваженої особи Фонду не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втраті майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

44. Частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

45. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у частині оскарження бездіяльності Фонду щодо звернення на заставне майно за кредитами позичальників ПАТ «КБ «Інтербанк», внаслідок чого позивачу завдано шкоди, зокрема у вигляді інфляційних втрат та зменшення вартості у часі належних йому грошових коштів, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

47.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

48. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

49. За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Оскільки Велика Палата Верховного Суду залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв

Джерело: ЄДРСР 86241665

[ANTIRAID]

Большая палата определилась с юрисдикцией спора по признанию неправомерной бездеятельности ФГВФЛ при ликвидации банка и не исполнению своих обязанностей. На мой взгляд теперь кроме признания неправомерной бездеятельности необходимо уже с ФГВФЛ взыскивать конкретные суммы которые утратили вкладчики в связи с бездеятельностью ФГВФЛ.

Суд указал, что поскольку только Фонду по закону поручено обеспечивать восстановление платежеспособности банка или подготовку его к ликвидации, а спорные правоотношения вытекают из обжалования истцом действий уполномоченного лица Фонда не как субъекта властных полномочий, а как органа управления банком, осуществляющим мероприятия по обеспечению сохранности активов банка, предотвращения потери имущества и денежных средств, спор не является публично-правовым.