Постановление БП-ВС об административной юрисдикции споров о предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства для приватизации земель КСП


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 823/1984/16

Провадження № 11-1528апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Держгеокадастр) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року (суддя Мишенко В. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (судді Федотов І. В., Горяйнов А. М., Троян Н. М.) у справі № 823/1984/16 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держгеокадастру, треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство «Родниківка» (далі - КСП «Родниківка», КСП відповідно), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 , ОСОБА_272 , ОСОБА_273 , ОСОБА_274 , ОСОБА_275 , ОСОБА_276 , ОСОБА_277 , ОСОБА_278 , ОСОБА_279 , ОСОБА_280 , ОСОБА_281 , ОСОБА_282 , ОСОБА_283 , ОСОБА_284 , ОСОБА_285 , ОСОБА_286 , ОСОБА_287 , ОСОБА_288 , ОСОБА_289 , ОСОБА_290 , ОСОБА_291 , ОСОБА_292 , ОСОБА_293 , ОСОБА_294 , ОСОБА_295 , ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , ОСОБА_298 , ОСОБА_299 , ОСОБА_300 , ОСОБА_301 , ОСОБА_302 , ОСОБА_303 , ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , ОСОБА_306 , ОСОБА_307 , ОСОБА_308 , ОСОБА_309 , ОСОБА_310 , ОСОБА_311 , ОСОБА_312 , ОСОБА_313 , ОСОБА_314 , ОСОБА_315 , ОСОБА_316 , ОСОБА_317 , ОСОБА_318 , ОСОБА_319 , ОСОБА_320 , ОСОБА_321 , ОСОБА_322 , ОСОБА_323 , ОСОБА_324 , ОСОБА_325 , ОСОБА_326 , ОСОБА_327 , ОСОБА_328 , ОСОБА_329 , ОСОБА_330 , ОСОБА_331 , ОСОБА_332 , ОСОБА_333 , ОСОБА_334 , ОСОБА_335 , ОСОБА_336 , ОСОБА_337 , ОСОБА_338 , ОСОБА_339 , ОСОБА_340 , про зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Держгеокадастру, у якому просили:

- визнати протиправними відмови відповідача від 29 вересня та 25 листопада 2016 року № 13801/2-16 і № 16186/2-16 відповідно в наданні працівникам Державного підприємства «Родниківка» (далі - ДП «Родниківка») і КСП «Родниківка», а також працівникам державних і комунальних закладів освіти, культури й охорони здоров`я, розташованих на території Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області (далі - Сільрада), дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель КСП «Родниківка»;

- зобов`язати Держгеокадастр надати працівникам ДП «Родниківка» і КСП «Родниківка», а також працівникам державних і комунальних закладів освіти, культури й охорони здоров`я, розташованих на території Сільради, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель КСП «Родниківка».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КСП «Родниківка» є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого ДП «Родниківка», у тому числі щодо права постійного користування земельними ділянками, а тому на підставі Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) і з урахуванням пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України) працівники підприємства, а також пенсіонери з їх числа мають право на приватизацію земельної ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай) у порядку, встановленому статтями 25, 118 указаного Кодексу. Таким чином, безпідставними є посилання відповідача на те, що оскільки ДП «Родниківка» як юридична особа ліквідована, а КСП «Родниківка» не належить до переліку підприємств, визначених статтею 25 ЗК України, то надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель є неможливим.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 03 березня 2017 року позов задовольнив частково: визнав протиправною відмову Держгеокадастру в наданні працівникам КСП «Родниківка» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельних ділянок у КСП «Родниківка»; зобов`язав Держгеокадастр вирішити питання про надання КСП «Родниківка» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки КСП «Родниківка», розташованої на території Сільради. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 серпня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що членами КСП «Родниківка» дотримано процедуру розпаювання земельної ділянки підприємства. ЗК України передбачає право членів КСП, а також пенсіонерів з їх числа на приватизацію відповідних земельних ділянок, а відповідач протиправно відмовив позивачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

6. Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 , оскільки цей позивач не звертався до відповідача з приводу надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому його вимоги є передчасними.

7. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої й апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

8. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Держгеокадастр подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що ДП «Родниківка» без правовстановлюючого документа на землю використовувало земельні ділянки державної власності в адміністративних межах Сільради. За результатами приватизації майна ДП «Родниківка» право постійного користування земельними ділянками не перейшло до КСП «Родниківка». Таким чином, оскільки право користування земельними ділянками не посвідчено жодним суб`єктом господарювання, то, відповідно, і майнове право на землю не виникло й не могло перейти до правонаступника. За таких обставин скаржник вважає помилковими твердження суду про те, що членами колективного підприємства дотримано процедуру щодо розпаювання земельних ділянок.

9. Також Держгеокадастр вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів земельного законодавства України щодо приватизації та паювання земель ДП «Родниківка» та КПС «Родниківка», зокрема, статей 25 та 118, розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

10. На думку відповідача, спір у цій справі не є публічно-правовим, пов`язаний із захистом речового права особи на землю, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

11. Ураховуючи викладене, Держгеокадастр у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а провадження у справі закрити.

Позиція інших учасників справи

12. У запереченнях на касаційну скаргу Держгеокадаструпозивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 зазначили, що КСП «Родниківка» як правонаступник усіх прав та обов`язків реорганізованого підприємства має право на постійне користування землею державної власності, яке належало ДП «Родниківка». Суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що неотримання підприємствами-попередниками КСП «Родниківка» державного акта на право постійного користування землею не може бути підставою для позбавлення його членів права землекористування та законного сподівання на його реалізацію, а відтак відмова Держгеокадастру в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для приватизації земельних ділянок є не наслідком порушення позивачами відповідної процедури, а результатом помилкового тлумачення відповідачем норм законодавства.

13. На час розгляду справи інші особи заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надіслали.

Рух касаційної скарги

14. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 27 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

15. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

16. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. У березні 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 грудня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС Україниз огляду на те, що в справі відсутні клопотання її учасників про розгляд справи за їх участю, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

20. На виконання постанови Черкаського обласного комітету Комуністичної партії УРСР і виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 14 лютого 1961 року № 131 Колгосп ім. Шевченка Уманського району Черкаської області реорганізовано у Радгосп «Родніковка», якому передано 2312 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2224 га ріллі.

21. Правонаступником Радгоспу «Родніковка» є ДП «Родниківка».

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 127 «Про затвердження переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування» ДП «Родниківка» включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації.

23. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ) наказом від 16 липня 2012 року № 14-АПК вирішило приватизувати об`єкт державної власності - ДП «Родниківка», а наказом від 02 вересня 2014 року № 15-АПК затвердило план приватизації вказаного підприємства.

24. Наказом Регіонального відділення ФДМУ від 04 вересня 2014 року № 17-АПК з урахуванням рішення загальних зборів членів трудового колективу (протокол від 29 серпня 2014 року) ДП «Родниківка» перетворено у КСП «Родниківка» (ідентифікаційний код 00487195), яке визнано правонаступником ДП «Родниківка».

25. Статутом КСП «Родниківка» (далі - Статут) передбачено, що це підприємство є добровільним об`єднанням громадян та частини їх майна і коштів для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції, діє на засадах підприємництва і самоврядування, створене за рішенням загальних зборів членів трудового колективу.

26. КСП «Родниківка» є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого шляхом перетворення ДП «Родниківка», код ЄДРПОУ 00487195 (пункт 1.4 Статуту).

27. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань КСП «Родниківка» є правонаступником ДП «Родниківка».

28. За умовами договору від 24 листопада 2014 року, укладеного між КСП «Родниківка» та Регіональним відділенням ФДМУ, передано безоплатно у власність працівникам єдиний майновий комплекс ДП «Родниківка» на підставі плану приватизації та земельну ділянку площею 2396,1199 га в адміністративних межах Сільради.

29. Відповідно до довідки Управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно з формою 6-зем) від 22 червня 2015 року № 0-28-06-5516/2-15 ДП «Родниківка» було землекористувачем 2398,1 га земель в адміністративних межах Сільради, включаючи 2024,7 га сільськогосподарських угідь.

30. Загальними зборами працівників КСП «Родниківка», пенсіонерів і прирівняних до них осіб (протокол від 05 березня 2015 року № 4), серед іншого, затверджено Положення про розпаювання землі КСП «Родниківка» (далі - Положення про розпаювання землі), Положення про комісію з розпаювання землі КСП «Родниківка» (далі - Положення про Комісію, Комісія відповідно).

31. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення про розпаювання землі право на земельну частку (пай) КСП «Родниківка» мають члени КСП «Родниківка», які станом на 14 листопада 2014 року є працівниками, в тому числі пенсіонерами, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, а також прирівняні до них особи (далі - пайовики).

Загальний список осіб, які мають право на земельну частку (пай), складається Комісією й затверджується загальними зборами пайовиків.

32. Пунктом 2.2, підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Положення про Комісію передбачено, що основним завданням Комісії є безпосередня організація проведення процедури розпаювання земель КСП «Родниківка», насамперед шляхом розрахунку вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) та складання списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у КСП «Родниківка».

Комісія складає й затверджує списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП «Родниківка».

33. Рішенням загальних зборів працівників, пенсіонерів та прирівняних до них осіб КСП «Родниківка» від 27 травня 2015 року затверджено перелік осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП «Родниківка».

34. 29 серпня 2016 року особи, визначені вказаним рішенням загальних зборів, звернулися до Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП «Родниківка», правонаступником якого є КСП «Родниківка».

35. Листом від 29 вересня 2016 року № 13801/2-16 відповідач повідомив указаних осіб про неможливість вирішення питання приватизації земельних ділянок, мотивуючи це тим, що ані КСП «Родниківка», ані ДП «Родниківка» землі сільськогосподарського призначення в користування офіційно не надавалися, ДП «Родниківка» як юридична особа ліквідоване 14 листопада 2014 року, а КСП «Родниківка» не належить до переліку підприємств, визначених у статті 25 ЗК України.

36. 27 жовтня 2016 року працівники та пенсіонери КСП «Родниківка» повторно звернулися до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП «Родниківка», правонаступником якого є КСП «Родниківка», на що отримали лист Держгеокадастру від 25 листопада 2016 року № 16186/2-16 аналогічного змісту, що й лист від 29 вересня 2016 року.

37. Не погодившись із відмовами Держгеокадастру в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для приватизації земель КСП «Родниківка», позивачі звернулися до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

38. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

39. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України(тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

40. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

41. Відповідно до частини другої статті 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

42. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

43. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

44. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

45. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

46. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

47. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

48. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

49. На підставі частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

50. Згідно із пунктом 1 Указу № 720/95 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

51. За змістом абзацу другого пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

52. Відповідно до частини першої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

53. Частинами третьою - п`ятою статті 118 цього Кодексу передбачено, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

54. Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

55. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення).

56. Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

57. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення).

58. Положеннями частин сьомої, десятої, одинадцятої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

59. Отже, наведеними нормами права встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа, та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

60. Стосовно наведених у касаційній скарзі доводів про те, що спір у справі має вирішуватися в порядку цивільного (господарського) судочинства, то Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

61. Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір, який виник між цими сторонами, повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у відповідних правовідносинах реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Водночас отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.

62. Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

63. Питання, пов`язаного з визнанням права власності чи права користування земельною ділянкою та оспорюванням такого права інших осіб, у позивачів у межах спору не виникало.

64. Підстав для відступлення від наведених у зазначених рішеннях висновків не встановлено.

65. Таким чином, у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Держгеокадастру, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про те, що ця справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

66. Щодо правильності висновків судів попередніх інстанцій по суті заявлених вимог Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку.

67. Відповідно до статті 5 Закону України від 10 липня 1996 року № 290/96-ВР «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (далі - Закон № 290/96-ВР; у редакції, чинній на момент приватизації державного підприємства), який був чинний до 07 березня 2018 року, приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

68. Частиною другою статті 6 Закону № 290/96-ВР передбачено, що безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

69. Згідно із частиною першою статті 8 указаного Закону приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств-засновників.

70. Частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

71. Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, КСП «Родниківка» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Родниківка».

72. Спірним у цій справі є наявність у КСП «Родниківка» права користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні підприємства-попередника.

73. Положеннями статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

74. Згідно з пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.

75. Наведені положення ЗК України визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

76. У цьому Рішенні КСУ також зазначив, що Земельний кодекс Української РСР від 08 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

При цьому суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

77. Пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 563-XII «Про земельну реформу»передбачалося, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 15 березня 1994 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

78. Ці положення також визнані неконституційними зазначеним Рішенням КСУ.

79. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.

80. Відтак посилання відповідача на те, що з припиненням ДП «Родниківка» як юридичної особи припинилося і його право користування земельними ділянками, яке, у свою чергу, не зареєстроване за КСП «Родниківка», є необґрунтованими.

81. Таким чином, оскільки у користуванні реорганізованого шляхом перетворення ДП «Родниківка» перебували землі сільськогосподарського призначення загальною площею 2398,1 га, то в подальшому право користування цими землями перейшло до правонаступника всіх його прав і обов`язків - КСП «Родниківка».

82. Крім того, факт переходу до КСП «Родниківка» прав на спірну земельну ділянку у порядку правонаступництва підтверджується договором безоплатної передачі єдиного майнового комплексу від 24 листопада 2014 року та Планом приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Родниківка» й узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема, наведеними вище нормами ЗК України, Закону № 290/96-ВР, а також з висновками, викладеними в Рішенні КСУ від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

83. Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок апеляційного суду стосовно того, що з огляду на зазначені вище норми законодавства України відсутність у КСП «Родниківка» акта про право постійного користування указаною земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення членів КСП їх права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

84. З приводу доводів касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів земельного законодавства України при розгляді цієї справи Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

85. Складовою реформування земельних відносин, що триває в Україні, є роздержавлення земель, тобто передача останніх із державної до комунальної власності. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

86. Так, відносини щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій регламентовано, зокрема, статтею 25 ЗК України. Відповідно до частин першої - третьої цієї статті при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

87. У свою чергу, частинами третьою - п`ятою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

88. Натомість приписи щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема, Указ № 720/95, пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

89. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

90. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

91. Порядок виділення таких земельних ділянок регламентовано Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», приписи якого передбачають виготовлення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

92. Викладені норми дозволяють констатувати, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств.

93. Наведене узгоджується зі змістом пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, згідно з яким члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

94. Таким чином, законодавство України надає право позивачам (працівникам, пенсіонерам КСП «Родниківка», яке є правонаступником ДП «Родниківка», припиненого шляхом перетворення 14 листопада 2014 року) на приватизацію земельних ділянок цього сільськогосподарського підприємства в установленому порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. За частиною третьою статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

96. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

97. Згідно із частиною першою статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

98. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 86401174

Link to comment
Share on other sites

Большая палата указала, что в связи с тем, что вопрос, связанный с признанием права собственности или права пользования земельным участком и оспариванием такого права других лиц, у истцов в пределах спора не возникало, то оснований для отступление от приведенных в указанных решениях выводов не установлено.

Таким образом, в этом деле спор, возникающий из гражданских правоотношений, - отсутствует, а исследованию подлежат только властные управленческие решения Госгеокадастра, который в рамках спорных отношений действует как субъект властных полномочий, что свидетельствует о том, что это дело относится к юрисдикции административного суда.

Порядок выделения таких земельных участков регламентирован Законом Украины от 5 июня 2003 № 899-IV «О порядке выделения в натуре (на местности) земельных участков собственникам земельных долей (паев)», предписания которого предусматривают изготовление документации по землеустройству относительно выделения земельных долей (паев ) в натуре (на местности). Изложенные нормы позволяют констатировать, что разделение земель сельскохозяйственных предприятий как особый порядок приобретения в частную собственность земельных участков сельскохозяйственного назначения является способом приватизации этих участков членами таких предприятий.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...