Постановление БП-ВС о невозможности признания права собственности на объект незавершенного строительства не принятый в эксплуатацию

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 200/22329/14-ц

Провадження № 14-483цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності на об`єкти незавершеного будівництва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ фірма «Консоль ЛТД»), про стягнення грошових коштів.

2. На обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 01 грудня 2014 року між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір, згідно з умовами якого він зобов`язався провести консультації та здійснити реєстрацію права власності за останніми на належне їм на підставі договорів пайової участі нерухоме майно у житловому будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за ОСОБА_2 - на квартиру з будівельним № 7, офісне приміщення з будівельним № 204, офісне приміщення з будівельним № 203, на квартиру з будівельним № 8; за ОСОБА_3 - на квартиру з будівельним № 66; за ОСОБА_4 - на квартиру з будівельним № 26; за ОСОБА_5 - на квартиру з будівельним № 102, на квартиру з будівельним № 93, паркувальні місця з будівельними № 22-25.

3. У свою чергу відповідачі зобов`язались протягом трьох банківських днів з дати підписання договору сплатити грошові кошти у розмірі 4 тис. грн, тобто по 1 тис. грн кожний, чого ними виконано так і не було, внаслідок чого ОСОБА_1 вимушений був звернутися з цим позовом до суду.

4. У січні 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до ТОВ фірма «Консоль ЛТД», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності на вказані вище об`єкти незавершеного будівництва.

5. На обґрунтування заявлених позовних вимог у зустрічній позовній заяві позивачі за зустрічним позовом посилаються на те, що протягом 2003 - 2014 років між ними та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено низку цивільно-правових договорів про пайову участь у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які є однотипними. Вони як сторона за вище вказаними договорами про пайову участь виконали свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши відповідну суму грошових коштів як пайовий внесок у передбачений у вище вказаних договорами строк. У свою чергу ТОВ фірма «Консоль ЛТД» своїх зобов`язань за договорами пайової участі не виконало і не передало пайовикам їх частки в натурі відповідно до договорів у вигляді квартир, офісних приміщень та місць у підземному паркінгу зазначеного будинку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року, в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкти незавершеного будівництва у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , літ. «А», загальною площею 94,2 кв. м; однокімнатну квартиру № 8, літ. «А», загальною площею 76,7 кв. м; нежитлове приміщення № 203, літ. «А», загальною площею 53 кв. м; нежитлове приміщення № 204, літ. «А», загальною площею 33,7 кв. м, - для подальшої реєстрації цих об`єктів в органах Державної реєстраційної служби України. Визнано за ОСОБА_3 право власності на об`єкт незавершеного будівництва у будинку за адресою: м. АДРЕСА_1 , літ. «А », загальною площею 178,6 кв. м, - для подальшої реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України. Визнано за ОСОБА_4 право власності на об`єкт незавершеного будівництва у будинку за адресою: АДРЕСА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , літ. «А », загальною площею 85,2 кв. м, - для подальшої реєстрації в органах Державної реєстраційної служби України. Визнано за ОСОБА_5 право власності на об`єкти незавершеного будівництва у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , літ. «А », загальною площею 173,9 кв. м; чотирикімнатну квартиру № 102, літ. «А», загальною площею 173,9 кв. м; паркувальні місця № 22-25, літ. «А», загальною площею 25,96 кв. м кожне, - для подальшої реєстрації цих об`єктів в органах Державної реєстраційної служби України. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свої зобов`язання щодо інвестування будівництва спірного об`єкта виконали своєчасно і в повному обсязі, але до цього часу не мають можливості користуватися відповідними приміщеннями. У свою чергу ТОВ фірма «Консоль ЛТД» своїх зобов`язань за договорами пайової участі щодо передачі кожному пайовику-інвестору його об`єкта нерухомості не виконало, отже, для повного та всебічного захисту порушених прав позивачів за зустрічним позовом суд задовольнив зустрічні позовні вимоги та визнав за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право власності на об`єкти незавершеного будівництва у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договорів пайової участі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У жовтні 2017 року ТОВ фірма «Консоль ЛТД» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій з урахуванням уточнених вимог просило скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись при цьому на те, що суд апеляційної інстанції не дав відповіді на всі доводи апеляційної скарги. Позивачі за зустрічним позовом не надали належних доказів на підтвердження заявлених ними вимог. Також ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у касаційній скарзі зазначає, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких завершене та які прийняті в експлуатацію у встановленому законом порядку. Крім того, суди розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, оскільки постановою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року ТОВ фірма «Консоль ЛТД» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, у зв`язку із чим усі майнові спори з вимогами до боржника підлягають вирішенню в межах вказаної справи, тобто в порядку господарського судочинства.

Позиція інших учасників справи

9. У січні 2018 року ОСОБА_5 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій належним чином установили всі фактичні обставини справи, у зв`язку із чим дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову. ТОВ фірма «Консоль ЛТД» не заявляло в суді першої інстанції клопотання про непідсудність справи судам цивільної юрисдикції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладений у новій редакції.

12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції цього Закону касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

14. 21 серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

15. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

16. 02 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду справу прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.

Короткий виклад обставин справи

17. Суди встановили, що між ОСОБА_2 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договори пайової участі у фінансуванні будівництва від 16 квітня 2007 року, 07 грудня 2006 року, 25 жовтня 2010 року, 29 серпня 2011 року (зі змінами та доповненнями); додаткова угода від 12 липня 2013 року до договору пайової участі від 25 жовтня 2010 року.

18. Між ОСОБА_3 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку від 20 березня 2008 року (зі змінами та доповненнями).

19. Між ОСОБА_4 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку від 21 листопада 2006 року (зі змінами та доповненнями).

20. Між ОСОБА_5 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договори пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку від 14 вересня 2004 року (зі змінами та доповненнями).

21. Відповідно до вищезазначених договорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якості свого внеску, на умовах договорів зобов`язувалися внести грошові кошти у якості паю.

22. У свою чергу ТОВ фірма «Консоль ЛТД», згідно з договорами як свій внесок зобов`язалась закінчити будівництво об`єкта відповідно до проекту і вимог ДБН з виділенням пайовикам по закінченню будівництва об`єкта зі створеної пайовиками та фірмою спільної часткової власності їх частки в натурі.

23. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повністю внесли пайові внески, відповідно до договорів.

24. Відповідно до договорів пайової участі завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію мало відбутися у деяких договорах у 2008 році, у деяких договорах у 2009-2013 роках та в першому кварталі 2014 року.

25. Пред`являючи зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 посилалися на те, що ТОВ фірма «Консоль ЛТД» своїх зобов`язань за договорами пайової участі не виконало і не передало пайовикам їх частки в натурі відповідно до договорів у вигляді відповідних квартир, офісних приміщень, місць у підземному паркінгу, які знаходяться в об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція Великої Палати Верховного Суду

26. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

27. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.

29. У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та зустрічним позовом у цій справі) передбачалося, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

30. Стосовно посилання у касаційній скарзі на те, що ця справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки порушено провадження про банкрутство стосовно ТОВ фірма «Консоль ЛТД», необхідно зазначити таке.

31. На момент звернення до суду умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів передбачені Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII).

32. У зв`язку з набранням чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих положень) Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

33. Згідно з пунктом 7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII статтю 12 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

34. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

35. Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника, суди повинні враховувати положення пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2343-XII, вимоги статті 15 ЦПК України, статті 12 ГПК України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

36. Порушення господарським судом справ про банкрутство боржника до 19 січня 2013 року не впливає на визначення юрисдикції цих спорів, і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

37. Аналогічний висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 456/20/16-ц (провадження №14-7цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17 (провадження №14-370цс18), від 29 травня 2019 року № 761/20844/13-ц (провадження №14-146цс19), від 20 березня 2019 року № 761/20612/15-ц (провадження №14-39цс19) та інших, і підстав для відступу від нього не вбачається.

38. Отже, порушення справи про банкрутство у 2012 році не впливає на визначення юрисдикції вказаної справи. З урахуванням предмета та обсягу позовних вимог, суб`єктного складу спору справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства і законно розглянута загальними судами.

Стосовно висновків судів по суті вирішеного спору

39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

40. Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

41. Загальні вимоги до судового рішення були встановлені у статті 213 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції, згідно з якою рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

42. Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 212 ЦПК України у вказаній редакції обов`язком суду є оцінка належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

43. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Ця вимога співвідноситься з вимогами статті 214 ЦПК України у вказаній редакції, що при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовано вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджені. Крім того, суд зобов`язаний розглянути усі позовні вимоги й ухвалити відповідне рішення.

44. Цих вимог при ухваленні заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року дотримано не було.

45. Так, у заочному рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року в мотивувальній частині відсутні будь-які обґрунтування відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа ТОВ фірма «Консоль ЛТД» про стягнення грошових коштів.

46. Відповідно до статті 123 ЦПК України у редакції, чинній на момент подачі зустрічного позову, відповідач має право пред`явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

47. Таким чином, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

48. Суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до ТОВ фірма «Консоль ЛТД», яке є третьою особою за первинним позовом, що суперечить нормам статті 123 ЦПК України.

49. Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

50. Суд першої інстанції не встановив фактичних обставин, що свідчать про взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним.

51. Окрім того відповідно до вимог частин третьої статті 123 ЦПК України у редакції, чинній на момент подачі зустрічного позову, вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

52. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи № 200/22329/14-ц не містять ухвали суду про прийняття зустрічного позову та об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

53. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

54. Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

55. Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

56. Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

57. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

58. Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

59. За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

60. Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

61. Визнання ж права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

62. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, і підстав для відступу від нього не вбачається.

63. Суди попередніх інстанцій не встановили, чи прийнято багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації в установленому порядку і чи набуло це майно статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права, а відтак і чи є можливість визнання права власності на окремі його приміщення.

64. Установлення вищезазначених обставин справи має суттєве значення для правильного вирішення цього спору.

65. Оскільки судом першої інстанції зустрічний позов до третьої особи було розглянуто в одному проваджені з первісним позовом без встановлення обставин, що свідчать про їх взаємопов`язаність а мотивувальна частина не містить обґрунтувань щодо відмови у задоволенні первісного позову, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі. У свою чергу апеляційним судом вище зазначені порушення усунуті не були.

66. Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

67. З наведених норм процесуального права вбачається, що суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями збирати та досліджувати нові докази, встановлювати обставини, що не були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, відтак не може перевірити чи прийнято багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації в установленому порядку.

68. Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

69. Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

70. Верховний Суд переглядає справи виключно з підстав і в порядку, встановлених ЦПК України, і не має можливості встановлювати обставини, які не були встановлені в рішенні.

71. Оскільки суди не дослідили зібраних у справі доказів та не встановили обставин, які мають вирішальне значення для розгляду цього спору, справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

72. Таким чином, касаційна скарга ТОВ фірма «Консоль ЛТД» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

73. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

74. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не здійснює розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 402-404, 409, 411, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач О.С. Ткачук

Судді: Н.О. Антонюк О.Р. Кібенко

Т .О. Анцупова В.С. Князєв

С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко

В.В. Британчук Н.П. Лященко

Ю.Л. Власов О.Б. Прокопенко

М.І. Гриців Л.І. Рогач

Д.А. Гудима В.Ю. Уркевич

Ж.М. Єленіна О.Г. Яновська

О.С. Золотніков

Джерело: ЄДРСР 87144991

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что государственной регистрации подлежит право собственности только на те объекты недвижимого имущества, строительство которых закончено и которые приняты в эксплуатацию в установленном порядке. Признание же права собственности на объект незавершенного строительства, не принятого в эксплуатацию, в судебном порядке нормами ГК Украины или другими нормативными актами не предусмотрено.

Кроме того суд в очередной раз указал, что начало хозяйственным судом дел о банкротстве должника до 19 января 2013 года не влияет на определение юрисдикции этих споров, и их следует рассматривать в порядке гражданского судопроизводства.