Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору про стягнення надміру виплачених коштів пенсії Пенсійним фондом

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року

м . Київ

Справа № 401/500/17

Провадження № 11-824апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - Світловодське УПФУ) на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2017 року (суддя Баранець А. М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (судді Чумак С. Ю., Гімон М. М., Юрко І. В.) у справі № 401/500/17 за позовом Світловодського УПФУ до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів та

ВСТАНОВИЛА :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У лютому 2017 року Світловодське УПФУ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

2. Позов мотивовано тим, що 14 березня 2016 року позивач здійснив перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 , за результатами якої виявив подвоєння сум заробітної плати за період з 01 січня по 30 червня 2002 року, внаслідок чого виникла переплата пенсії в розмірі 10 тис. 333 грн. На думку позивача, вказана сума має бути стягнута з відповідача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалою від 27 березня 2017 року закрив провадження у справі на підставі статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 квітня 2017 року ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2017 року залишив без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Світловодське УПФУ в касаційній скарзі зазначило, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, та порушили норми матеріального й процесуального права.

7. На думку скаржника, аналіз суб`єктного складу сторін та характер спірних правовідносин свідчить про те, що справа про стягнення переплати пенсії підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

8. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до адміністративного суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

9. На час розгляду справи відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.

Рух касаційної скарги

10. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 23 травня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

12. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. У березні 2018 року касаційну скаргу Світловодського УПФУ передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

Обставини справи, установлені матеріалами справи

16. 14 березня 2016 року Світловодське УПФУ здійснило перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 , за результатами якої виявило подвоєння сум заробітної плати за період з 01 січня по 30 червня 2002 року, внаслідок чого виникла переплата пенсії в розмірі 10 тис. 333 грн.

17. Вважаючи, що вказана сума переплати повинна бути стягнута з відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

18. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

19. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

20. Частиною другою цієї ж статті визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

21. Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов`язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи місцевого самоврядування. Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

22. Частиною четвертою статті 50 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

23. Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої статті 50 КАС України свідчить про те, що з наведених у цих пунктах підстав громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

24. Однак і в цих випадках водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

25. Крім того, пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, яка б надавала право для розширеного тлумачення права суб`єкта владних повноважень на адміністративний позов.

26. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 46 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, сторони.

27. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

28. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

29. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

30. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

31. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

32. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

33. Оскільки спірні правовідносини стосуються права ОСОБА_1 на грошові кошти, отримані ним внаслідок виплати пенсії, тобто цивільного права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

34. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 819/1324/15 (провадження № 11-602апп18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 802/461/17-а (провадження № 11-1408апп18).

35. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

36. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про непоширення юрисдикції адміністративного суду на цей спір є правильними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

39. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято судами першої та апеляційної інстанцій з додержанням норм процесуального права, а правових висновків цих судів скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді : Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко

Джерело: ЄДРСР 87485406

[ANTIRAID]

Велика палата в черговий раз зазначила, оскільки спірні правовідносини стосуються права ОСОБА_1 на грошові кошти, отримані ним внаслідок виплати пенсії, тобто цивільного права, то цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України