Решение Приморского суда о признании третейской оговорки в договоре с Укрсоцбанком недействительной

[ANTIRAID]

Справа № 2-8060/09

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого Кічмаренко С.М.
при секретарі Тимофійчук Х.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання частково недійсним договору невідновлювальної кредитної лінії від 23.11.2007 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним п. 6.2 договору невідновлювальної кредитної лінії від 23.11.2007 року, укладений між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» у особі Одеської обласної філії, посилаючись на те, що відповідач є постійно діючим членом Асоціації українських банків та заступником голови Третейського суду при Асоціації українських банків було обрано судді цього суду Твердохліб О.С., який є співробітником відповідача. Таким чином п.6.2 договору суперечить та не відповідає п.4 ст. 55 та п.п. 7, 8 ст. 129 Конституції Украині, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, п.2 ст. 4 Закону України «Про третейські суди».

Представник позивачки у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що даний позов є позовом про визнання недійсною третейської угоди, а не визнання частково недійсним договору, тобто, предметом позову є вимога про визнання недійсною третейської угоди зазначеної в п.6.2 договору, а посилання позивачки на неправильне застосування норм ст. 129 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ст. 4 Закону України «Про третейські суди» та ст. 6 ЦПК України не ґрунтуються на правильному розумінні зазначених нонрм.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено, 23.11.2007 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 660/198-302.

Відповідно до п. 6.2 вищевказаного договору, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцевим Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_2 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути вищнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2 ст. 4 Закону України «Про третейські суди», передбачено, що третейський суд утворюється та діє на принципах незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові.

Однак з п.2.1 витягу з протоколу засідання Ради Асоціації українських банків від 27.01.2006 року вбачається, що відповідач, як сторона по договору є постійно діючим членом Асоціації українських банків, крім того заступником голови Третейського суду при Асоціації українських банків було обрано суддю даного суду Твердохліб О.С., який є співробітником відповідача і перебуває з ним в трудових відносинах.

Також даний протокол підтверджує факт членства відповідача у Асоціації українських банків, з якого вбачається прийняття Радою асаціації рішення про впровадження у договори з клієнтами третейського застереження, яке знайшло своє відображення у договорі невідновлювальної кредитної лінії від 23.11.2007 року.

Таким чином суд вважає, що вищевказані обставини можуть свідчити про упереджене ставлення третейських суддів до позивачки ОСОБА_1 при розгляді спору.

Крім того, згідно «Положення про витрати, пов`язані з вирішенням в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації Українських банків», яке є складовою частиною Регламенту Постійно діючого третейського суду, встановлено, що суми гонорарів третейських суддів є частиною загальної суми третейського збору. Гонорар судді (суддям) виплачується Асоціацією українських банків після розгляду справи по суті та винесення поцесуального рішення.

Згідно рішення Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 року та від 27.01.2006 року встановлено список суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Відповідно до даного спику, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є суддями постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, а відповідач є членом асоціації українських банків, який в свою чергу є засновником Постійно діючого третейського суду.

Вказані судді Постійного діючого третейського суду при Асоціації українських банків не є незалежними та безсторонніми, а матеріально зацікавленими у отриманні гонорарів у разі винесення позитивного рішення відносто відповідача. Крім того, виплата гонорарів суддям зацікавленою стороною після розгляду справи по суті та винесення рішення третейським судом свідчить про те, що правосуддя, яке здійснюватиме суд не буде грунтуватися на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Суд вважає, що виплата гонорарів суддям після розгляду спору та винесення рішення є прямим порушенням права сторони судового процесу на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку нежалежним і безстороннім судом, який вирішить сіпр щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Також на думку суду, третейське застереження у договорі невідновлювальної кредитної лінії від 23.11.2007 року, щодо розгляду спору у третейському суді обмежує право позивачки щодо захисту прав і свобод від порушень та протиправних посягань та унеможливлює здійснення права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4-8, 10-15, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК, ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати недійсним п. 6.2 договору невідновлювальної кредитної лінії № 660/198-302 від 23.11.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» у особі Одеської обласної філії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: С.М.Кічмаренко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6494103