Решение Ленинского районного суда г. Севастополя о признании частично недействительным договора и внесении изменений в договор ст. 652 ГК

[Vulk@n]

Не знаю было ли тут Решение или нет, но я вроде не нашел и размещу.

Справа|річ| № 2-2047\09

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого – судді Пузіної В.І.

при секретарі - Бабенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання недійсним частки договору, зміну умов договору, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.02.2009 року звернулась до суду з позовом, вимоги якого змінив представник 13.02.2009 року.

Вказує, що 12.04.2007 року між позивачем та СФ АКБСР "Укрсоцбанк" був укладений кредитний договір відновлювальної кредитної лінії, за умовами п.1.1.1, 2.5. сплата 12,5% за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту, тобто в доларах США. Згідно п. 3.3.9 договору погашення кредиту позичальник зобов’язаний здійснювати відповідно до графіка змін максимального ліміту заборгованості в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, що діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, що буде діяти в наступному періоді.

Доводить, що на час укладення договору курс валюти договору (долар) складав 5,05 грн. за 1 долар США. На грудень 2008 року цей курс - 7,79 грн. за 1 долар США, тобто на 25% збільшився. Отже істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору.

Тому просить внести зміни до кредитного договору, а саме змінити п. 2.5, виклавши його в такій редакції: "З 24.12.2008 року сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок № 2208945 в СФ АКБСР "Укрсоцбанк", а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі".

Також просить змінити п. 3.3.9 договору, виклавши його в наступній редакції: "здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді. З 24.12.2008 року погашення кредиту(в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється замовником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. і в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п. 1.1. Договору".

Крім того, вказує, що згідно п. 1.2 договору наданий кредит є споживчим, отже на нього розповсюджується дія ЗУ "Про захист прав споживачів", яким в свою чергу передбачений судовий захист порушених прав. Тому вважає третейське застереження, викладене в п. 6.2 договору недійсним, оскільки позбавляє позивача судового захисту. Просить визнати даний пункт недійсним.

Представник відповідача з позовом не погодився, пояснив, що п. 6.2 договору не суперечить актам цивільного законодавства України, тому відповідно до ст.. 203 ЦК України не може бути визнаний недійсним, оскільки домовленість про третейське застереження відповідає ст.. 17 ЦК України і добровільно визнане позивачем при укладенні договору.

Щодо змінення договору представник пояснює, що спірний договір не містить такої умови як зміна, а ч.4 ст. 652 ЦК України передбачає, що суд може змінити договір лише у випадку, коли він не може бути розірваний з певних причин. Вважає, що позивачем не доведена поважність причин неможливості розірвання договору. Зміну курсу долару США щодо гривні вважає такою обставиною, яку можливо було передбачити. Крім того, замовник, укладаючи договір в іноземній валюті, брав на себе ризик змін обставин.

Також представник звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ст. 653 ЦК України у випадку зміни договору в судовому порядку, зобов'язання змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили, отже вимоги внесення змін з 24.12.2008 року вважає безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 12.04.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти окремими частинами (траншами) зі сплатою 12,5% річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, в межах максимального ліміту заборгованості 119500 доларів США за визначеним в договорі графіком зниження максимального ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення усієї заборгованості за кредитом 10.04.2017 року.

Згідно п. 1.2 договору кредит надається позичальнику зі споживчою метою, отже суд погоджується з думкою позивача, що цей кредит є банківським товаром і на правовідносини сторін розповсюджується ЗУ "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.3 ст. 5, ст.. 22 вказаного Закону захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Статтею 2 ЗУ "Про третейські суди" визначено, що третейські суди - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Суд робить висновок, що третейське застереження в споживчому кредитному договорі суперечить ЗУ "Про захист прав споживачів", позбавляючи споживача судового захисту, чим порушує Конституцію України щодо права на судовий захист, тому укладення п. 6.2 договору порушує публічний порядок, і відповідно до ст.. 228 ЦК України даний пункт договору є нікчемним.

Враховуючи, що визнання нікчемного договору недійсним не передбачено законом, суд не може задовольнити такі вимоги позивача. Але суд з метою захисту прав позивача, не виходячи за межі позову, встановлює нікчемність п. 6.2 договору (третейське застереження) і визнає за позивачем право на судовий захист, а за судом право на розгляд цієї справи.

Відповідно до ст.. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з ч.2,4 ст. 652 ЦК України суд може змінити договір за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом встановлено, що валютою договору є долар США. На час укладення спірного договору(квітень 2007 року) курс долара США складав 5,05 грн. за 1 долар, і таке становище існувало тривалий час до укладення договору. В грудні 2008 року курс змінився і став складати 7,79 грн. за 1 долар, а в лютому 2008 року - 7,77 грн.

Отже суд погоджується з позивачем, що з причини стабільності курсу долара США вона уклала спірний договір саме в цій валюті і не могла передбачити, що через півтора року цей курс значно зміниться.

Зміна курсу валюти ніяк не залежить від волі чи поведінки позивача.

Виконання договору в доларах США за діючим курсом дійсно порушує співвідношення майнових інтересів сторін договору і позбавляє позичальника того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме завдає йому збитки: внаслідок зміни курсу валюти більш ніж на 25% збільшується сума відсотків та кредиту, яку він повинен повернути банку.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що за спірним договором ризик зміни обставин несе позивач.

Судом враховані положення ч.4 ст. 652 ЦК України, на які посилався представник відповідача як на підстави відмови в задоволенні позову, де передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Позивачем доведено, а суд погоджується з позивачем, що в разі розірвання договору позичальник буде вимушений виконувати умови договору в доларах США, які він буде в змозі купити в банках чи обмінних пунктах по курсу НБУ на момент виконання зобов'язання, тобто йому буде завдано збитків внаслідок різниці курсу понад 25% ціни договору.

При зміні ж договору в частині його валюти сторонам не буде завдано збитків, у позивача будуть відсутні підстави розривати договір, кредитор отримує належні йому за договором проценти та суму кредиту але в гривні України.

На підставі викладеного суд вважає можливим, таким що відповідає закону, принципам справедливості та розумності змінити договір від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В в частині валюти його виконання та викласти п. 2.5 та п. 3.3.9 договору в редакції, яка запропонована позивачем, за виключенням строку, з якого починають діяти ці зміни.

Відповідно до ст. 653 ч.3 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тому в даній частині позову суд позивачу відмовляє.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду: судовий збір в сумі 08,50 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи - 07,50 грн., всього - 16 грн.

На підставі ст. 228, 652, 653 ЦК України, керуючись ст.. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити нікчемність п. 6.2 договору (третейське застереження) від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Змінити п. 2.5 та п. 3.3.9 договору від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", виклавши їх в такій редакції:

"П. 2.5 - сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок № 2208945 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі".

"П. 3.3.9 - здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді, в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п. 1.1. Договору. Погашення кредиту(в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється позичальником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн."

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя – підпис

Рішення не набрало законної сили

Копія вірна: суддя В.І. Пузіна

Решение в реестре - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6034368

Кстати хотел обсудить с ув. участниками, как Вы считаете, что все-таки эффективнее в данный момент по ст. 652 внесение изменений или все-таки расторжение?

[galinamax]

Кстати хотел обсудить с ув. участниками, как Вы считаете, что все-таки эффективнее в данный момент по ст. 652 внесение изменений или все-таки расторжение?

я считаю, что расторжение на данном этапе, учитывая практику ВСУ, не возможно без процедуры внесения изменений. Т.е. надо обратиться в банк с предложением внести изменения в договор, если банк отказывает, то тогда обращаться в суд с предложением рассторгнуть договор, так как вы не достигли соглашения с банком. Такая вот процедура. А просто так рассторгнуть договор ВСУ не считает законным.

[vilniy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3986793

[nameless]

Апелляция просто уроды.

А установить вообще законность договора что не нада?

Потребительский кредит не может увеличиваться в плане выплат. совокупная стоимость кредита даётся в гривне, т.к. стоимость в Украине - это гривна.

Как заёмщик мог расчитывать, что курс будет меняться, если об этом никто не говорил?

А ГК - "цена не может меняться или только по согласию сторон"? Где согласние?

Гандурасия, блин а не страна.

[ANTIRAID]

Кстати хотел обсудить с ув. участниками, как Вы считаете, что все-таки эффективнее в данный момент по ст. 652 внесение изменений или все-таки расторжение?

Я считаю, что необходимо идти по порядку. Вначале подавать на внесение изменений, а уже потом на расторжение.