Залучення та розіщення

[IVANOVA]

спасибо!

Но никак не въеду, зачем ему лицензия на размещение на похычковом рахунке, если поней он не может дальше двигаться.

скажите пожалуйста, что это за позычковый рахунок и где его искать в договоре?? у меня деньги шли на текущий счет, и плачу на него, а вообще столько счетов открыли, что я никак сними разобраться не могу...

[IVANOVA]

я ничего не пойму:

банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі

операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів

фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

Стаття 19. Банківська ліцензія

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після

отримання банківської ліцензії.

банківська ліцензія - документ, який видається Національним

банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі,

на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право

здійснювати банківську діяльність; почему зесь вообще нет банковского кредита??? тобто до до банківської діяльності взагалі не відноситься банківський кредит,..что лишний раз подтверждает что лицензия должна быть от Держфинпослуг????

или об этом уже говорили только другими словами??

[у.zaporozhskiy]

я ничего не пойму:

банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі

операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів

фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

Стаття 19. Банківська ліцензія

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після

отримання банківської ліцензії.

банківська ліцензія - документ, який видається Національним

банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі,

на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право

здійснювати банківську діяльність; почему зесь вообще нет банковского кредита??? тобто до до банківської діяльності взагалі не відноситься банківський кредит,..что лишний раз подтверждает что лицензия должна быть от Держфинпослуг????

или об этом уже говорили только другими словами??

вы правы, получается, что наши банки каким-то дивным способом минуя требования законов, умудрилися предоставлять кредиты(даже в гривне) без соответствующей лицензии.

[stairtov]

вы правы, получается, что наши банки каким-то дивным способом минуя требования законов, умудрилися предоставлять кредиты(даже в гривне) без соответствующей лицензии.

а теперь ни я ни другие ничо не понимаем !!Не буду говорить о судьях из пришибеевки которыедобрались до компа и и надыбали такую статью ,как им это втемяшить в их заумную голову

не говорю о присяге которую они наверняка забыли из за зеленого цвета в глазах или из за выделенного участка на берегу озера

а вообще то мне кажется что приехали и вопрос надо ставить о вообще закоона ли банковская деятельность в украине ,и может все проблемы в стране только в связи с их присутствием ,ведь сами знаете что львиную долю прибыли или дохода в бютжет сьедает именно банковский процент ,при этом ничего не производя крме как ничем не подтвержбенных бумажек что и приводит к инфляции ,ну и отсеивания денег из оборота страны

[у.zaporozhskiy]

а теперь ни я ни другие ничо не понимаем !!Не буду говорить о судьях из пришибеевки которыедобрались до компа и и надыбали такую статью ,как им это втемяшить в их заумную голову

не говорю о присяге которую они наверняка забыли из за зеленого цвета в глазах или из за выделенного участка на берегу озера

Перечитайте тему

и внимательно положения Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

[aline]

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ

ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я18.10.2005 N 4802

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2005 р.

за N 1459/11739

Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами

1.3. Кредитна установа може провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування) тільки після отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) відповідно до цих Ліцензійних умов. На підставі ліцензії, отриманої відповідно до цих Ліцензійних умов, кредитна установа має право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування), здійснювати згідно з законодавством України обслуговування кредитів та рефінансування іпотечних кредиторів.

Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

есть у банков такие лицензии

[у.zaporozhskiy]

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ

ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я18.10.2005 N 4802

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2005 р.

за N 1459/11739

Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами

1.3. Кредитна установа може провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування) тільки після отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) відповідно до цих Ліцензійних умов. На підставі ліцензії, отриманої відповідно до цих Ліцензійних умов, кредитна установа має право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування), здійснювати згідно з законодавством України обслуговування кредитів та рефінансування іпотечних кредиторів.

Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

есть у банков такие лицензии

вы видели хотя бы одну такую лицензию на предоставление кредитов у банков?

[IVANOVA]

вы видели хотя бы одну такую лицензию на предоставление кредитов у банков?

вот именно!!!! откуда такая уверенность??? Да если бы было все законно, они бы этой лицензией в каждом суде перед носом махали, и при выдаче кредита тоже показывали бы!! а так у них лицензия на валюто-обменные операции и ведение счетов, ну еще что-то, а с кредитными смотрю проблема...

[IVANOVA]

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ

ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я18.10.2005 N 4802

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2005 р.

за N 1459/11739

Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами

1.3. Кредитна установа може провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування) тільки після отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) відповідно до цих Ліцензійних умов. На підставі ліцензії, отриманої відповідно до цих Ліцензійних умов, кредитна установа має право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів (у тому числі здійснювати іпотечне кредитування), здійснювати згідно з законодавством України обслуговування кредитів та рефінансування іпотечних кредиторів.

Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (ст.1) м.Київ, 12 липня 2001 року N 2664-ІІІ

есть у банков такие лицензии

вы точно знаете?? откуда??

[nameless]

Так.... а Баба Яга против.

Только против чего - ещё не совсем понял

Товарищи, огромная просьба, к тому к кого это ХОРОШО получится - енльзя ли изложить ЧЁТКО позицию вашу, что "кредит" это не "размещение" а "предоставление."

После этого мы сможем идти дальше. А-то лажа выходит, сумбур и хохлосрач.

Когда будет нормальный тезис про то, что размещение средств НЕ есть "надання кредиту" за "кредитним договором" можно будет смотреть дальше по теме фин услуг.

Если средтсва не входят в термин "залучені кошти - кошти, прямо або опосередковано отримані на зворотній основі від фізичних осіб та/або юридичних осіб, отримані залишки фінансових активів, які виникли в результаті здійснення звичайної господарської діяльності в інтересах цих осіб." - то банку Не нужна лицензия фин. учреждения на осуществление фин операций - предоставление финансового кредита, т.е. платного займа с вознаграждением за фин. услугу - процент, комиссионные.

Если средства - таки привлечённые, то нада лицензия госкомфинуслуг.

И тогда...... мы выедем на:

размещение привлечённых средств - это привлечение во вклады средств в любой валюте и размещение средств в ДЕПОЗИТЫ, а у нас тут - предоставление фин кредита в виде потребительского кредита, которое осуществляется в порядке установленном ЗУ "Потребители" и ГК+ХК, а никак не "Как хочу так и даю" и ни один пункт банковской лицензии НЕ относится к индулигенции на игнорирование норм ГК, ХК, валютного законодательства.

о-как....

[IVANOVA]

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

Р О З'Я С Н Е Н Н Я

N 02-5/706 від 06.10.94

м.Київ

vd941006 vn02-5/706 Арбітражним судам України

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних

з укладанням та виконанням кредитних договорів

1. Відповідно до статті 42 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) до функцій Національного банку України

віднесено надання кредитів лише комерційним банкам. Що ж до видачі кредитів підприємствам, установам і організаціям, то ця функція

віднесена до компетенції комерційних банків. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

господарського суду N 04-5/609 ( v_609600-02 ) від 31.05.2002 ) а где физлица?????

До компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною

ліцензією Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему

валютного регулювання і валютного контролю"). Термін і суми таких кредитів мають обмеження, встановлені Національним банком

України. Перевищення хоча б одного із обмежень відносно термінів і сум валютного кредиту вимагає індивідуального дозволу

Національного банку України. тобто індивідуальна ліцензія потрібна на саму видачу, а індивідуальний дозвіл в разі перевищення терміну чи суми???

Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3

частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону. ( Абзац третій пункту 1 в редакції Рекомендацій

Президії Вищого господарського суду N 04-5/1429 ( v1429600-03 ) від 18.11.2003 )

дааа, идеальных не бывает....

[у.zaporozhskiy]

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

Р О З'Я С Н Е Н Н Я

N 02-5/706 від 06.10.94

м.Київ

vd941006 vn02-5/706 Арбітражним судам України

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних

з укладанням та виконанням кредитних договорів

1. Відповідно до статті 42 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) до функцій Національного банку України

віднесено надання кредитів лише комерційним банкам. Що ж до видачі кредитів підприємствам, установам і організаціям, то ця функція

віднесена до компетенції комерційних банків. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого

господарського суду N 04-5/609 ( v_609600-02 ) від 31.05.2002 ) а где физлица?????

До компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною

ліцензією Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему

валютного регулювання і валютного контролю"). Термін і суми таких кредитів мають обмеження, встановлені Національним банком

України. Перевищення хоча б одного із обмежень відносно термінів і сум валютного кредиту вимагає індивідуального дозволу

Національного банку України. тобто індивідуальна ліцензія потрібна на саму видачу, а індивідуальний дозвіл в разі перевищення терміну чи суми???

Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3

частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону. ( Абзац третій пункту 1 в редакції Рекомендацій

Президії Вищого господарського суду N 04-5/1429 ( v1429600-03 ) від 18.11.2003 )

дааа, идеальных не бывает....

это разьяснение 94 года, получается, что тогда нужно было еще и индивидуальное разрешение.

[IVANOVA]

это разьяснение 94 года, получается, что тогда нужно было еще и индивидуальное разрешение.

последнее дополнение к нему в 2003 году... жаль что на роз"ясненнях не пишут чинний чи ни

[vekt]

я ничего не пойму:

банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі

операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів

фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

Стаття 19. Банківська ліцензія

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після

отримання банківської ліцензії.

банківська ліцензія - документ, який видається Національним

банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі,

на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право

здійснювати банківську діяльність; почему зесь вообще нет банковского кредита??? тобто до до банківської діяльності взагалі не відноситься банківський кредит,..что лишний раз подтверждает что лицензия должна быть от Держфинпослуг????

или об этом уже говорили только другими словами??

Кредитная операция по размещению средств одного банка на депозите (корреспондентском рахунке) другого банка, как я понял это входит в состав банковской деятельности. Давайте ж читать уже нормативку. Выше в теме есть ссылки.

Еще непонятно, что такое "банковские услуги", которые упоминаются в ЗУпроФинпослуги

Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Все бы ничего. НО. тогда получается, что рынок финпослуг для НЕбанковских финустанов ограничен только вот этим: "щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів"

Или же получается, что НЕбанковские установи совершают банковские услуги, которые регулирует НБУ

Вот еще непонятка: ЗУпроБанки статья 19: Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть ...

Смотрите ж сами: финустанова без банковской лицензии - это что угодно, но не банк. Следовательно этот текст написан для НЕбанков.

С другой стороны получается, что предоставлять кредиты можно и без банковской лицензии?

Тест типа "найдите десять отличий" в следующих двух текстах:

1. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки

2. банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

-----вижу такие отличия:

1. "вкладів та інших коштів" вклады - это кошти

2. "залучення у вклади грошових коштів" - вклады - это вовсе никакие ни кошти

1. "коштів, що підлягають поверненню"

2. та ни фига не пидлягають никакому поверненню

1. никакого имени, умов и риска

2. "від свого імені, на власних умовах та на власний ризик"

1. "вести рахунки", т.е. счета открыть можно, но вести их нельзя

2. "відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб"

1. кредиты предоставляются не от имени, не на условиях и риск банка

2. розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик

1. не обязательно кредиты предоставляются из вкладов

2. размещение ни откуда больше не делается, как только из вкладов. Только из вкладов.

Еще. Что значит вот это? :

по ЗУпроФинпослуги кредит предоставляется ЗА СЧЕТ залучених

а по ЗУпроБанки размещение НИ ЗА КАКОЙ НИ ЗА СЧЕТ, а прямо залученими

[IVANOVA]

Кредитная операция по размещению средств одного банка на депозите (корреспондентском рахунке) другого банка, как я понял это входит в состав банковской деятельности. Давайте ж читать уже нормативку. Выше в теме есть ссылки.

Еще непонятно, что такое "банковские услуги", которые упоминаются в ЗУпроФинпослуги

Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Все бы ничего. НО. тогда получается, что рынок финпослуг для НЕбанковских финустанов ограничен только вот этим: "щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів"

Или же получается, что НЕбанковские установи совершают банковские услуги, которые регулирует НБУ

Стаття 47 нової редакції Закону про банки від 7 грудня 2000 р. називається "Банківські операції". Згідно з нормами цієї статті, банки мають право здійснювати тільки три власне банківських операції:

1 — приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2 — відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3 — розміщення залучених коштів від свого імені.

Ці операції визнаються Законом як виключно банківські, і здійснювати їх у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інакше кажучи, зазначені операції є базовими й утворюють первинну сферу банківської діяльності.

При цьому відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів та розміщення залучених коштів від свого імені, тобто дві з трьох вищезазначених базових банківських операцій можуть здійснювати й інші юридичні особи, однак лише на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій. Як правило, ці операції, а також більшість інших операцій, зазначених у ст. 47 Закону про банки, можуть здійснювати спеціалізовані фінансові установи.

Перелік фінансових установ наведено у ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р № 2664-III. До них, поряд із банками, належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

За межі виключної банківської діяльності випадає більшість операцій, які також можуть здійснювати банки, — 17 операцій — поряд з іншими фінансовими установами та установами, які є елементами фінансової інфраструктури економіки.

Діючи послідовно, законодавець у ст. 2 Закону про банки дає таке визначення банківської діяльності: це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Отже, безпосередньо банківська діяльність розглядається як набір посередницьких операцій на грошовому ринку, який виконується спеціальними інститутами (банками) як виключна діяльність на підставі закону та під особливим наглядом держави. Відповідно банк — це будь-який фінансовий посередник, що виконує одну або декілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності (Вступ до банківської справи / Під ред. М.І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — С. 93).

[vekt]

"Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків"

затвердженого Постановою Національного Банку України № 279 від 06.07.2000

Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій,

1) пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або

2) ПРИЙНЯТТЯМ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також

3) надання гарантій, поручительств, авалів,

4) розміщення депозитів,

5) проведення факторингових операцій,

6) фінансового лізингу,

7) видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо,

8) будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу)."

Пункт 2 - это залучення (принятие от кого-то обязательства)

Пункт 4 - сами видите.

Осталось сличить этот список с ЗУпроБанки и ЗУпроФинпослуги

Вот пусть банки из этого списка и выбирают, что же они нагородили. Блин. :angry:

[vekt]

Прошу прощения, что не в тему. Я всегда доверял постановам НБУ. Сбиты конечно они по варварски - ногу сломать можно.

Про пресловутого инициатора и отрымувача:

http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1429-04

Правління Національного Банку України

Постанова 14.10.2004 N 483

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. N 1429/10028

Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу

1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

-------------------

И вот в каком случае:

1.9. Ліцензія надає отримувачу право на повне або часткове повернення ініціатору валютної операції коштів, сплачених останнім за цією ліцензією, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами валютної операції своїх зобов'язань (повернення здійснюється в безготівковій формі на той рахунок, з якого кошти перераховувались отримувачу).

------------------

А это взыскание. При взыскании банк одновременно является и инициатором взыскания и отрымувачЁм

Они имеют право на взыскание в валюте только тогда, когда на предоставление кредита была оформлена индивидуалка. А суды, нотариусы и исполнители этой индивидуалки не проверяют и шпарят взыскание валютой

---------

[IVANOVA]

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Правління Національного банку України 12.08.2003 N 333

( z0784-03 )

(у редакції постанови Правління Національного банку України 19.03.2004 N 120

( z0474-04 )

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

10 вересня 2003 р.

за N 787/8108

ПЕРЕЛІК І ТАРИФИ

послуг з реєстрації установ банків, надання

ліцензій (дозволів) на здійснення банківських

операцій, операцій з валютними цінностями та

інших послуг, що надаються Національним банком

України та його територіальними управліннями

------------------------------------------------------------------

|Номери| Найменування послуг | Тарифи (у |

|послуг| | гривнях) |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 1 | 2 | 3 |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 1 | Реєстрація банку | 5100 |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 2 | Реєстрація банківського об'єднання | 3400 |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 3 | Реєстрація змін до статуту банку, що | 3400 |

| | пов'язані з його реорганізацією | |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 4 | Реєстрація інших змін до статуту банку | 2550 |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 5 | Реєстрація змін до статуту банківського | 1700 |

| | об'єднання | |

|------+-----------------------------------------+---------------|

и т.д.....

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 47

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 48 |Надання індивідуальної ліцензії на | |

| |використання іноземної валюти на | |

| |території України як засобу платежу | |

|------+-----------------------------------------+---------------|

| 49 | Надання індивідуальної ліцензії на | 1700 |

| | використання іноземної валюти на | |

| | території України як застави |

|------+-----------------------------------------+---------------|

НЕТ ЕЕ И НИКОГДА НЕ БЫЛО! НУ КАК ЭТО ДОКАЗАТЬ ЧТО ПЛАТЕЖИ В ВАЛЮТЕ НЕ ЗАКОННЫ???

[vassylek]

На сайте уже все обговорили и доказывать нам уже нечего - дальше только объявление войны.

Если бы у нас была нормальная страна, в которой не руководят камсомольцы, типа разных тупоголовых тигипок, надо было бы взять одну статью Конституции и две статьи Гражданского Кодекса, а не рыться в каких-то левых постановах и письмах. И для нормального суда -этого достаточно, главнее Конституции страны ничего нет, это, извините, Библия для государства.

Пусть эти убогие себе доказывают, а мы уже себе доказали.

А чтобы увидеть как они наши валютные деньги превращают в гривны - необходимо сделать запрос в суде для проведения экспертизы и попросить предоставить движение моей валюты по счетам банка, может хоть тогда что то проясниться для государства. Хотя я более, чем уверен, что все знают, как прячется прибыль, как выводится в оффшоры, ведь они сами это делают.

Как говорится в пословице: у прокурора главная задача, это не выйти на самого себя.

[матвей]

7.2. Облік позичкових операцій і послуг кредитного характеру

Для отримання кредиту клієнт звертається в кредитний відділ з клопотанням, до якого додаються документи, які дозволяють прийняти рішення щодо доцільності такої кредитної операції. Пакет документів може відрізнятись залежно від комерційної операції, що кредитується, та категорії позичальника.

Документи передаються для вивчення та аналізу уповноваженим підрозділам банку. У випадку прийняття позитивного кредитного рішення укладається кредитна угода, де констатуються умови кредитної операції. Після цього кредитний інспектор оформляє бухгалтерські документи, які містять вказівки щодо відкриття позичкового рахунку та видачі кредиту. Ці документи повинні містити дозвільні підписи керівника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцій посадових осіб.

Оформлені згідно банківських вимог документи передаються в обліково-операційний відділ для виконання. Приблизний перелік цих документів наступний:

— розпорядження кредитного відділу;

— примірник кредитної угоди;

— угода застави (або інша форма забезпечення);

— строкове зобов'язання; зведене зобов'язання;

— картка із взірцями підписів керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки підприємства, посвідчена в установленому порядку.

Форми та зміст розпорядження кредитного відділу, строкового зобов'язання та зобов'язання-доручення розробляються банками самостійно. У додатках 12— 14 наведено орієнтовні зразки цих документів.

У розпорядженні кредитного відділу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальні рекомендовані й додаткові параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду і які необхідні для виконання аналітичного обліку. На основі даних розпорядження здійснюється реєстрація позичкового особового рахунку в книзі відкритих рахунків.

Строкове зобов'язання являє собою юридичний документ, який служить основою для погашення кредиту. Кількість примірників строкового зобов'язання залежить від способу погашення кредиту:

водночас, по частинах або після закінчення обумовленого періоду.

Облік операцій з видачі кредиту. Схеми бухгалтерських проводок з видачі позики залежать від способу надання кредиту та його забезпечення:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Позика видається із зарахуванням на поточний рахунок:

а ) якщо позичальник —

клієнт банку;

б) якщо позичальник — клієнт іншого банку або власне банк

Позичковий рахунок

Позичковий рахунок

Поточний рахунок

Коррахунок у НБУ (або в

іншому банку)

2

Позика видається готівкою:

а) підприємству на закупівлю сільськогосподарської продукції;

б) фізичній особі на поточні потреби:

Позичковий рахунок

Позичковий рахунок

Банкноти і монети в касі банку

Банкноти і монети в касі банку

3,

Кредит видається:

б) на придбання розрахункової чекової книжки

Позичковий рахунок

Позичковий рахунок

Кошти в розрахунках або поточний рахунок

Кошти в розрахунках

4.

Одночасно із проводками з видачі позики обліковується строкове зобов'язання на позабалансовому рахунку

Інші цінності та документи

Контррахунок

№9910

Кредит надається позичальнику одноразово у повній сумі й зараховується на розрахунковий (поточний) рахунок або видається готівкою.

Якщо банк вважає за потрібне запровадити більш жорсткий контроль за цільовим використанням кредиту, позика видається частинами безпосередньо на сплату грошово-розрахункових документів за цінності та затрати, що кредитуються. Операції з видачі відображаються наступною бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку

«Позичковий рахунок»;

К-т рахунку

№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України (або в іншому банку)» (рахунок № 1500).

Бухгалтерські проводки при відкритті банком обов'язкової кредитної лінії та її використанні клієнтом наведені нижче:

№ з/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1.

Відкриття обов'язкової кредитної лінії (у повній сумі контрактного зобов'язання)

Клієнту

Інші зобов'язання з кредитування, які надані

клієнтам № 9129

Контррахунок

№990

2.

Перерахування комісії за відкриття кредитної лінії клієнтом

Поточний рахунок

№ 2600

Комісійні доходи за кредитне обслуговування

№6111

3.

Видача клієнту позики у межах відкритої кредитної лінії і одночасно виконання банком позабалансового зобов'язання

Позичковий рахунок

Контррахунок

№ 9900

Поточний рахунок № 2600

Інші зобов'язання № 9129

4.

Відмова клієнта від подальшого використання кредитної лінії

Контррахунок

№ 9900

Інші зобов'язання №9129

Операції з відкриття банком клієнту підтвердженої кредитної лінії обліковуються позасистемно. Про проведення операції здійснюється запис у картці або журналі обліку відкритих підтверджених кредитних ліній.

При здійсненні операції з видачі позики одночасно проводиться операція з обліку строкового зобов'язання (або зведеного зобов'язання) по номіналу за балансом:

Д-т рахунку

№ 9819 «Інші цінності та документи»:

К-т рахунку

№ 9910« Контррахунок».

Бухгалтер-операційник поміщає обліковане строкове зобов'язання в картотеку строкових зобов'язань. Картотека ведеться у розрізі позичальників, а серед позичальників — за строками погашення кредиту.

Кредитна угода передається в бухгалтерію для розміщення у сховищі та обліковується на позабалансовому рахунку «Інші цінності та документи» в умовній оцінці 1 грн.:

Д-т рахунку

№ 9819 «Інші цінності та документи»;

К-т рахунку

№ 9910 «Контррахунок».

Форми забезпечення кредиту різноманітні: це може бути застава майна (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, нерухомості, цінних паперів), угоди гарантії або поручительства. Облік залежить від форми забезпечення та місця знаходження застави:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом):

а) від банків

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від банків №9010

б) від клієнтів

Контррахунок

№ 9900

Прості гарантії, що отримані від клієнтів №9031

Згідно з умовами угоди застави закладене майно може перебувати як у заставника, так і у заставоотримувача в експлуатації або на зберіганні. Операції з обліку застави відображаються наступними записами:

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Цінності, прийняти в забезпечення (за номіналом згідно

суми оцінки в угоді):

а) предмет застави залишається у клієнта

Контррахунок

№ 9900

Застава, за якої предмет застави залишається у заставника № 9500

б) предмет застави передається банку

Контррахунок

№ 9900

Застава, за якої предмет застави передається банку №9501

[nameless]

Вект, вы уже 5 раз спрашиваете, я вам 7 раз пишу:

по кредитному договору выдвать деньги могут НЕ только банки, но и фин. учреждения, имеющие статус фин. учреждения. Банк же может заключать кредитные договора и выдавать деньги всилу того, что он Банк, а любой банк есть Фин. установа.

Предосавление средств по кредитному договору есть фин услуга - предоставление платного займа в форме финансового кредита или потребительского. Все потребительские кредиты есть финансовые, но не все финансовые есть потребительсткими.

В то-же время, я её раз прощу - раз уж начали, то заканчивайте логично и ясно:

Почему "размещение привлечённых средств" не есть "предоставлением кредита" ?

Это очень важный вопрос, который прийдётся разъяснять в суде.

Нужно чётко описать, что размещение - это депозиты и т.д, но никак не предоставление займа.

Я стираю грань между кредитом и займом, т.к. единственная разница в том, что кредиты могут давать фин установы, и есть чёткий порядок этих дел, а займы дают физики.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року

м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 7 грудня 2004 року між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 18 000 грн. (що було еквівалентно 3 327 доларам США), а відповідач зобов'язався повернути позикодавцю грошові кошти протягом трьох днів за його першою вимогою в гривнях в сумі, еквівалентній 3 327 доларам США по офіційному курсу Національного банку України на день платежу.

Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ПП ОСОБА_3 на користь ПП ОСОБА_1 3 % за користування позикою та втрат від інфляції, виходив з того, що умова договору про платність позики є нікчемною (ч. 2 ст. 215 ЦК України), оскільки Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” не передбачена можливість надання фінансових послуг фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності; а грошове зобов'язання в договорі виражене в іноземній валюті, тому передана за договором сума не підлягає індексації.

Проте з таким висновком суду погодитись неможна.

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг при наданні фінансових послуг фінансовими установами.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються ЦК України.

Отримавши суму позики в гривнях та взявши на себе, за умовами договору, обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти також у гривнях протягом трьох днів за його першою вимогою, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на час з 20 лютого 2006 року до 5 грудня 2007 року.

Кстати - тут ВСУ прям молодец...... Увидел -же-ж, что написано верно - дать гривен=долларов, а не тупо долларов, потому - долг законный. Ещё указал, что фин услугами не регулируется предоставление займа физиком, потому читай ГК!

Вот и у нас - ГК и ХК. И никакая не банковская деятельсность.

[матвей]

Экономико-правовая библиотека

Учебников в библиотеке - 334 Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам. (Матф.6:33)

buy antabuse, self prescription of antabuse

Баннерная сеть Lux-BN

ГЛАВА 7 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Мета вивчення

Після вивчення глави 7 Ви повинні знати:

1. Види кредитних операцій і побудову синтетичних рахунків для їх обліку.

2. Функції бухгалтерських працівників при здійсненні кредитних операцій.

3. Суть методів кредитування і форми позичкових рахунків.

4. Перелік та призначення документів, що надаються позичальником для отримання кредиту.

5. Облік операцій з видачі, пролонгування та погашення кредиту.

6. Порядок списання з балансу сумнівних кредитів і сумнівних до погашення відсоткових платежів.

7. Облік операцій щодо формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами.

8. Суть і облік операцій кредитного характеру.

9. Облік операцій щодо нарахування і справляння відсотків за кредитами.

7.1. Організація обліку кредитних операцій

Кредитні операції посідають ключове місце з-поміж активних операцій комерційних банків. У більшості банків позичкові рахунки складають не менше половини їх сукупних активів і забезпечують близько 70 % від отриманих ними доходів. До кредитних операцій належать: позичкові операції, операції кредитного характеру та послуги кредитного характеру:

Облік операцій кредитного характеру розглядається в окремому параграфі.

Суб'єктом кредитної операції є банк та його клієнти. Банк виступає як кредитор, тобто він є юридичною особою, яка надає або бере на себе зобов'язання надати в майбутньому певну суму грошових коштів у розпорядження позичальника на певний строк. Позичальниками виступають клієнти та партнери банку, які отримують кошти в позику (у користування) і зобов'язуються повернути їх у визначений строк. До них належать суб'єкти підприємницької діяльності, органи державного управління, населення, банки.

Чинне банківське законодавство надає клієнту право вибору банку для реалізації потреби в кредитних операціях, тобто клієнт має право відкривати позичкові рахунки не в одному, а в декількох банках. Це створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції і надає клієнту можливість обирати банк, який пропонує найбільш оптимальні умови кредитування.

При визначенні кредитної політики комерційні банки повинні враховувати рекомендації Національного банку України щодо організації та регулювання кредитного процесу, які викладені в положенні «Про кредитування».

Банки, які орієнтуються на запроваджені в міжнародній банківській практиці принципи організації банківської справи розробляють спеціальний документ з кредитної політики — керівництво, або меморандум, з кредитної політики. Він визначає філософію та стратегію банку в галузі кредитування і містить детальний опис технології організації кредитного процесу. Це конфіденційний документ, оскільки він розкриває стратегію і методи кредитної політики конкретного банку.

До найважливіших елементів кредитної політики належать наступні:

1. Мета банку, що покладена в основу формування кредитного портфеля (сегмент економіки, куди скеровуються кредитні вкладення, регіон, що обслуговується, види кредитів, які надаються, обсяги і якість кредитів).

2. Формування структурних підрозділів банку (управлінь, департаментів, відділів, груп), які беруть участь у виконанні кредитних операцій; визначення їх функцій та повноважень.

3. Розробка посадових інструкцій для співробітників підрозділів банку, що виконують кредитні операції, які визначають їхні обов'язки та повноваження щодо видачі позик; запровадження стандартів, параметрів і процедур (дій), якими повинні керуватись службовці у своїй діяльності з надання, оформлення, обліку, контролю за використанням позик і управління ними.

4. Визначення напрямків проходження інформації щодо виконання кредитної операції в середині банку; затвердження форм документів, що використовуються на кожній стадії виконання кредитної операції чи підлягають обов'язковому зберіганню в кредитній справі (досьє) клієнта (фінансова звітність, угода застави, гарантії тощо).

5. Розробка класифікації позик, методів і форм кредитування; рейтингу якості позик.

6. Порядок і правила оцінки забезпечення кредитів та реалізації застави.

7. Визначення політики і практики запровадження відсоткових ставок і комісії за позиками.

8. Розробка стандартів оцінки позик та умов кредитних угод.

9. Правила і порядок контролю за клієнтом та погашенням позики.

10. Правила і порядок пролонгування позик, роботи з проблемними кредитами, покриття збитків за позиками.

Таким чином, кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації та регулювання кредитного процесу. Під організацією кредитного процесу розуміють техніку та технологію кредитування.

У складі підрозділів банку, які уповноважені здійснювати кредитні операції, чільне місце посідають обліково-операційний відділ та головна бухгалтерія. Їх функція полягає в нагромадженні, обробці, узагальненні та зберіганні інформації щодо проведених банком операцій, у тому числі кредитних. Якість синтетичного і аналітичного обліку позичкових операцій багато в чому зумовлена можливістю своєчасного отримання інформації про розподіл кредитних вкладень за секторами економіки, видами позик та їх забезпеченням щодо окремих позичальників, про рух і погашення кредитів та ін.

Повнота та своєчасність отримання інформації про кредитні вкладення визначають якість ухвали кредитних рішень і впливають на якість управління кредитним портфелем. Чітко налагоджене документальне оформлення операцій з видачі та погашення позик дозволяє запровадити чіткий контроль за виконанням кредитних операцій па усіх стадіях кредитного процесу.

На побудову обліку позичкових операцій суттєво впливають такі елементи кредитного процесу, як класифікація позик, форми і методи кредитування, методи хеджування кредитного ризику. Методи кредитування визначають низку технічних елементів кредитного процесу, а саме: форму позичкового рахунку, порядок регулювання кредитної заборгованості, способи контролю за цільовим використанням запозичених коштів і своєчасним їх поверненням.

Таким чином, метод кредитування визначає спосіб видачі та погашення кредиту.

В умовах радянської господарської практики організація кредитного процесу в банках жорстко регулювалась з боку органів державного управління. За галузями економіки централізовано визначалось співвідношення власних та залучених коштів. Таким чином, у плановому порядку регламентувалась міра участі кредиту в формуванні обігових коштів, що призводило до автоматизму в кредитуванні. Держбанк колишнього СРСР розробляв методи і форми кредитування підприємств та організацій, правила і порядок регулювання заборгованості за позиками, контролю за використанням кредитів. Завдання банків полягало в чіткому виконанні нормативних та інструктивних документів. У радянській банківській практиці застосовувались два методи кредитування: за залишком та за обігом. При обох цих методах кредитування видача кредитів здійснювалась під конкретні об'єкти, тобто визначені види товарно-матеріальних цінностей і витрат, наприклад, паливо, незавершене виробництво, готова продукція на складі тощо. Під час проведення банківської реформи 1987—1988 рр. у практику був запроваджений метод кредитування за укрупненим об'єктом згідно з уніфікованою схемою фактично для всіх галузей економіки.

При цьому методі кредитування видача позики (у межах заздалегідь визначеної планової величини) відбувалась безпосередньо па здійснення платежів шляхом сплати з позичкового рахунку грошово-кредитних документів за цінності, що кредитуються, в момент виникнення потреби в залучених коштах. Погашення кредиту відбувалось після завершення кругообігу коштів позичальника згідно з планом реалізації (товарообігу) з розрахункового рахунку. Кредит при цьому набував платіжного характеру. Використання такого методу кредитування дозволяло забезпечити безперервність платіжного обігу господарських органів, а також постійну участь кредиту в господарському обігу позичальника.

Перехід до ринкової економіки характеризує відсутність жорсткого диктату з боку держави щодо організації кредитного процесу в комерційних банках. Банки мають право самостійно обирати методи кредитування, виходячи, перш за все, з класності та рейтингу позичальника. Вони повинні також самостійно розробляти пакет документів, які використовуються для ухвали кредитного рішення, оформлення видачі позики і контролю за її рухом. При цьому повинні бути чітко визначені форма і зміст документа, вимоги до його заповнення і ведення документації в цілому. Добре організована система з чітким веденням реєстрації документів та операцій в бухгалтерії є визначальною умовою управління кредитними операціями.

Суб'єкти підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин самі визначають співвідношення власного капіталу і залучених джерел, керуючись при цьому принципом економічної доцільності. У складі залучених джерел поряд із банківським кредитом широко використовується комерційний кредит.

При такій організації обігових коштів відбувається перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта під загальний розрив платіжного обігу з метою його підтримання. При видачі позик комерційні банки послуговуються методами кредитування, що адекватні ринковій економіці та широко застосовуються в зарубіжній банківській практиці.

У зарубіжній банківській практиці можна виділити два основних методи кредитування. Суть першого методу полягає в тому, що питання про надання позики вирішується щоразу в індивідуальному порядку. Позика надається на певний термін у декілька тижнів, місяців чи років і пов'язана з потребами позичальника в грошових коштах для фінансування цільової потреби. У загальному обсязі банківських кредитів частка таких позик суб'єктам підприємницької діяльності перевищує 50 %.

Другий метод кредитування полягає в наданні банком позичальнику позики в межах заздалегідь визначеного ліміту кредитування на певний період часу на покриття його потреби в короткострокових фондах фінансування. Такий метод кредитування називається кредитною лінією. Для банку відкрити кредитну лінію для позичальника означає взяти на себе певне забалансове зобов'язання про надання грошових коштів.

У банківській практиці розрізняють два види кредитних ліній: відновлювальну (револьверну) та невідновлювальну.

У випадку відкриття невідновлювальної кредитної лінії ліміт кредитування запроваджується у вигляді ліміту видачі, тобто банк бере на себе зобов'язання надати позику в певному розмірі. Після надання банком кредиту у встановленому розмірі та його погашення позичальником відносини між банком і позичальником припиняються.

При відкритті відновлювальної (револьверної) кредитної лінії ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту заборгованості з позики. Це дозволяє підприємству-позичальнику отримати позику в межах встановленого ліміту, погасити всю її суму (або частину суми) і автоматично отримати повторно кредит у межах терміну дії кредитної лінії. Відновлювальна кредитна лінія є більш гнучкою формою кредитування і нерідко надається без спеціального забезпечення. Кредитна лінія може бути як короткостроковою з періодом дії, що, як правило, не перевищує 180 днів, так і довгостроковою із терміном дії 3—5 років. За відкриття кредитної лінії банк отримує комісію.

Залежно від характеру зобов'язань банку розрізняють підтверджену та обов'язкову кредитні лінії.

Підтверджена кредитна лінія передбачає домовленість щодо наміру банку кредитувати. Вона не є офіційним зобов'язанням банку. Банк зобов'язується надати позику згідно з заявкою клієнта лише у невідкладному випадку, тому клієнт мало зацікавлений в такій кредитній лінії і використовує її лише як гарантію за позикою, яку надає інший кредитор. Відсоткова ставка за такою кредитною лінією може заздалегідь не визначатися. Такі зобов'язання не враховуються навіть за балансом. Вони підлягають лише позасистемному обліку.

Обов'язкова кредитна лінія являє собою контрактне зобов'язання, згідно з яким банк зобов'язується у письмовій формі кредитувати клієнта за його проханням згідно з термінами та умовами, які передбачені кредитною угодою. Отже, банк може відмовити в кредитуванні лише у випадку, якщо виявить реальне погіршення фінансового стану клієнта або порушення ним умов кредитної угоди. Таке зобов'язання банку підлягає обліку за балансом на позабалансовому рахунку. При відкритті такої кредитної лінії банк отримує комісію або від суми зобов'язання, або від його частини, яка не використана позичальником.

У сучасних умовах комерційні банки переважно використовують метод індивідуального підходу до клієнта при видачі кожної окремої позики, а метод відкриття кредитної лінії практикують у відносинах із позичальниками, які мають високий кредитний рейтинг.

Метод кредитування, який включає організаційні й технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі та погашення кредиту і їх відображення в облікових реєстрах. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити позичальникам наступні позичкові рахунки: простий (окремий) позичковий рахунок, спеціальний позичковий рахунок і поточний рахунок з правом на овердрафт.

Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунку позичальника за його власний кошт. Клієнту може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від числа видів кредитів, які він отримує в банку.

Спеціальний позичковий рахунок застосовується, коли позичальник відчуває постійну або сезонну потребу в запозиченні коштів. Рахунок відкривається на весь період кредитування на підставі дозвільного документа, але для виконання операції з видачі позики спеціальний документ не потрібен.

Операції з видачі кредиту здійснюються шляхом сплати грошово розрахункових документів (оплата сировини і матеріалів, робочої сили, платежів до бюджету і т. ін.) безпосередньо зі спец позичкового рахунку. Кредит погашається або плановими платежами з поточного рахунку, або через використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. В даний час ця форма рахунку майже не використовується комерційними банками. Застосування спец позичкового рахунку можливе також при кредитуванні за кредитною лінією.

Поточний рахунок з правом на овердрафт відкривається позичальникам, які укладають з банком спеціальну угоду для отримання такого виду позики, як овердрафт. Право використання овердрафта надається лише надійним клієнтам. В угоді банк визначає максимальну суму овердрафта, або, іншими словами, ліміт за овердрафтом, мету позики і її тривалість, умови надання кредиту і порядок його погашення.

Потреба в банківському овердрафті у прибуткових підприємств може виникнути з наступних причин.

1. Власники підприємства можуть ухвалити рішення про вилучення отриманого прибутку у вигляді дивідендів. У цьому випадку в підприємства виникає потреба в плановому джерелі фінансування, як і в момент початку діяльності. Така потреба може бути реалізована або за рахунок отримання цільової позики під забезпечення (під запаси товарно-матеріальних цінностей, готової продукції тощо), або через отримання права на овердрафт.

2. Підприємство може придбати нове обладнання або інші фіксовані активи. Це обумовлює зменшення обігових та збільшення фіксованих активів. Якщо сума прибутку і амортизації недостатня для покриття затрат на придбання, виникає розрив між надходженнями і виплатами у часі.

3. Підприємство реалізує програму збільшення товарообігу. В нього виникає потреба у джерелах фінансування додаткової потреби в товарних запасах.

Таким чином, овердрафт є додатковим джерелом фінансування, яке дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу.

Овердрафт надається автоматично при відсутності у клієнта коштів на поточному рахунку шляхом здійснення його платежів.

Видача позики виконується з окремого позичкового рахунку за овердрафтом шляхом сплати грошово-розрахункових документів. На погашення заборгованості за цим рахунком скеровуються всі суми, які зараховані на поточний рахунок клієнта. Таким чином, по суті цей рахунок функціонує у режимі спецпозичкового. Як правило, відсоткова ставка за овердрафтом фіксується відносно базової відсоткової ставки банку (наприклад, 5 пунктів понад базову ставку). У випадку перевищення встановленого максимального розміру за овердрафтом банк стягує з клієнта підвищений відсоток і комісійний збір, розмір якого обумовлюється в угоді.

Застосування контокорентного рахунку, який об'єднує в собі позичковий та поточний рахунки, не передбачено затвердженим планом рахунків для комерційних банків.

Суттєве значення для обліку кредитних операцій і організації звітності за позиками має такий елемент кредитної політики, як класифікація кредитів. У положенні «Про кредитування», яке розроблене Національним банком України, наведена класифікація кредитів за такими ознаками: вид позики, категорія позичальника, вид забезпечення, строки надання, призначення.

Підхід НБУ до класифікації позик не за всіма критеріями співпадає з прийнятим у зарубіжній банківській практиці. Проте слід відзначити, що класифікація кредитів не є стабільною і з розвитком практики кредитування змінюється. В основу формування синтетичних рахунків для обліку кредитних операцій покладено класифікацію кредитів, запроваджену НБУ.

Балансові рахунки для обліку кредитних операцій розміщені в першому та другому класах плану рахунків. Розподіл рахунків за класами узгоджується з принципами побудови балансу, в даному випадку окремого відображення міжбанківських та клієнтських операцій.

У першому класі «Казначейські та міжбанківські операції» згруповані рахунки для обліку кредитних операцій, які, по-перше, виникають з приводу отримання комерційними банками запозичених коштів від Національного банку України і, по-друге, відображають відносини з отримання та надання позик іншим комерційним банкам.

Операції з отримання кредитів комерційними банками за своєю суттю є однією з форм залучення ресурсів в банк і належать до пасивних операцій.

У складі позабалансових рахунків передбачені рахунки для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:

— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок № 900);

— гарантії, надані клієнтам (рахунок № 902);

— сумнівні гарантії та поручительства (рахунок № 909);

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок № 910);

— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).

У випадку справдження умов, що зафіксовані в угоді про гарантії і контрактні зобов'язання, банк буде зобов'язаний видати позику або здійснити платіж третій особі, що спричинить зміну величини запозичених активів у балансі банку.

З-поміж позабалансових рахунків можна також виокремити рахунки, які носять допоміжний характер і використовуються як інструмент контролю при здійсненні кредитних операцій. Операції, що обліковуються на цих рахунках, можуть справити безпосередній вплив па зміну величини запозичених активів і відображаються за балансом на рахунках наступних груп:

— отримана застава (рахунок № 950);

— не сплачені в строк доходи (рахунок № 960);

— борги, списані у збиток (рахунок № 961);

— інші цінності та документи (рахунок № 9819). Класифікація рахунків у балансі для обліку кредитних операцій наведена нижче:

Розглянемо критерії, які покладено в основу поданої класифікації. Можна виділити наступні основні ознаки, за якими здійснюють групування рахунків для обліку кредитних операцій в балансі:

— інституційна;

— вид кредитної операції;

— цільове призначення і вид кредиту;

— строки користування кредитом;

— тип заборгованості за позикою;

— доходи, що належать банку за надані кредитні послуги.

Згідно з інституційною ознакою рахунки в балансі перш за все згруповані щодо наступних позичальників:

а) банки (перший клас, 152 група);

б) суб'єкти підприємницької діяльності (другий клас, 20 розділ);

в) органи загального державного управління (другий клас, 21 розділ);

г) фізичні особи (другий клас, 22 розділ).

У середині інституційних позичальників позичкові рахунки групуються (або виділяються окремі рахунки) за видами кредитних операцій:

а) пряме кредитування (позичкові операції);

б) непряме кредитування:

— кредити за операціями РЕПО (група 201, рахунок № 1522);

— кредити за врахованими векселями (група 202);

— кредити за факторинговими операціями (група 203);

— фінансовий лізинг (рахунки № 1525,2075).

Рахунки суб'єктів підприємницької діяльності для обліку позичкових операцій поділяються за цільовим направленням кредиту і окремими видами кредитів.

У синтетичному обліку окремо виділяються рахунки для обліку кредитів, які видаються для формування обігового капіталу і на фінансування інвестиційної діяльності.

Облік кредитів, призначених для фінансування обігового капіталу, ведеться за ознакою їх цільового призначення. Окремо враховуються кредити, видані на закупівлю сировини, матеріалів, формування товарних запасів, під готову продукцію на складі та відвантажені товари (рахунки групи 204), а окремо — кредити, видані на фінансування операцій з експорту та імпорту товарів і послуг і за форфейтинговими угодами (рахунки групи 205).

На фінансування обігового капіталу направляються також кредити для фінансування розрахунків за товари та послуги за допомогою платіжних карток, на поповнення обігових коштів, на виплату заробітної плати, у тому числі за розпорядженням органів влади, та деякі інші, що обліковуються у складі групи «Інші кредити в поточну діяльність» (рахунки групи 206). Кредити в інвестиційну діяльність, які направляються на покриття затрат по будівництву та освоєнню землі, на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі обліковуються на рахунках групи 207.

Така побудова синтетичного обліку кредитів, які надані суб'єктам підприємницької діяльності, не дозволяє отримати інформацію про кредитні вкладення банку за секторами економіки чи в галузевому аспекті. Це можливо лише за даними аналітичного обліку шляхом введення в номер особового позичкового рахунку коду галузі.

Принцип цільового призначення і виду кредиту чітко виявляється і при групуванні рахунків для обліку кредитів, які надані фізичним особам. Кредити, надані фізичним особам, називають споживчими кредитами. Споживчі кредити прийнято підрозділяти на дві групи:

— кредити, які надані на фінансування поточних потреб окремих осіб, у тому числі на придбання товарів тривалого використання, на оплату освіти, медичних послуг, під платіжні картки і т. ін.;

— кредити на покращення житлових умов та ведення господарства.

Стосовно такої класифікації виділені дві групи рахунків:

— кредити на поточні потреби, які надані фізичним особам (рахунки групи 220);

— кредити в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам (рахунки групи 221).

В основу класифікації рахунків з обліку кредитів, які надані органам загального державного управління, покладено ознаку розподілу органів управління за рангами. Останні прийнято підрозділяти на дві групи:

— центральні органи державного управління;

— місцеві органи державного управління.

Відповідно у другому класі виділено дві групи рахунків для обліку таких кредитів — 210 і 211.

В основу побудови рахунків усіх груп покладено єдиний загальний принцип. Згідно з ознакою строковості окремо обліковуються короткострокові та довгострокові кредити. До короткострокових належать кредити, які видані на строк до одного року, до довгострокових — кредити, видані на строк понад один рік.

У кожній групі вирізняються рахунки за ознакою типу заборгованості:

— строкова заборгованість:

— пролонгована заборгованість;

— прострочена заборгованість.

До строкової належить заборгованість по кредиту в межах початкового строку погашення кредиту за кредитною угодою. На рахунку «Пролонгована заборгованість» враховується заборгованість за кредитами, строк погашення яких перенесено до настання початкового строку погашення. До простроченої належить заборгованість за кредити, не погашені у визначений термін. У кожній групі також окремо виділяються рахунки для обліку:

а) доходів, які нараховані банком за надану послугу, строк виплати яких не наступив (відстрочені доходи);

б) прострочених доходів, тобто доходів за кредитами, які у визначений термін не перераховані позичальником банку.

По кожному інституційному позичальнику на рахунках самостійної групи обліковується заборгованість за сумнівними кредитами загальними сумами у розрізі цільових позик.

Усі рахунки, як балансові, так і позабалансові, призначені для обліку активних кредитних операцій, за своїм характером активні, тобто можуть мати лише дебетове сальдо. Дебетове сальдо фіксує суму боргу клієнта перед банком або суму вимоги банку до клієнта. На забалансовому рахунку сальдо фіксує суму взятого банком на себе зобов'язання кредитного характеру.

На позабалансових рахунках, що мають допоміжний характер, облік ведеться в умовній грошовій оцінці. Наприклад, договір застави, або кредитний договір, оцінюється в умовній оцінці 1 грн. і обліковується за дебетом рахунку «Інші цінності та документи». Дебетовий обіг за позичковими рахунками показує загальну суму виданих кредитів. Кредитовий обіг фіксує:

а) суму погашених кредитів;

б) суму заборгованості за кредитами, яка пролонгована і списана на рахунок з обліку пролонгованих позик;

в) заборгованість за непогашені в строк кредити, яка списана на рахунок з обліку прострочених кредитів.

Заключним елементом у системі балансових рахунків для обліку кредитних операцій є рахунки для обліку суми спеціального резерву, який використовується для покриття безнадійної заборгованості за нестандартними кредитами. В балансі сума спеціального резерву обліковується окремо за кредитами, наданими банкам, і загальною сумою за кредитами, наданими іншим інституційним суб'єктам:

— резерв під заборгованість інших банків (група 159, рахунок № 1590);

— резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам (розділ 24, група 240, рахунок № 2400).

За своїм характером ці рахунки пасивні, але належать до виду контрактивних балансових рахунків. У балансі і балансовому звіті залишки за цими рахунками відображаються за активом зі знаком мінус Такий порядок відображення суми резерву дозволяє за даними балансу розраховувати суму чистих кредитних активів, або, іншими словами, реально відображати вартість кредитних активів.

Аналітичний облік кредитних операцій ведеться на бланках особових рахунків. Особові позичкові рахунки відкриваються кожному позичальнику окремо на кожен вид і термін кредиту. Для обліку споживчих позик використовуються спеціальні бланки особових рахунків у формі карточки.

Формування номера особового рахунку здійснюється комерційними банками самостійно у межах наданої їм компетенції. При цьому обов'язково враховують такі параметри:

— номер балансового рахунку (4 знаки);

— ключовий розряд (1 знак);

— характеристику контрагента (1 знак);

— номер за порядком особового позичкового рахунку (2 знаки);

— код контрагента (до 6 знаків).

При організації аналітичного обліку банками також повинні бути враховані спеціальні обов'язкові параметри:

— вид кредиту (револьверний, кредит у межах кредитної лінії, овердрафт, інші кредити);

— цільова спрямованість кредиту (позиція отримує шифр згідно номенклатури НБУ);

— вид забезпечення (забезпечений, незабезпечений);

— дата видачі кредиту;

— дата фактичного погашення кредиту;

— перший строк погашення згідно кредитної угоди;

— кількість пролонгувань;

— категорія ризику (згідно з класифікацією кредитів за якістю). Інші параметри можуть запроваджуватися на розсуд банку у випадку виникнення потреби в отриманні додаткової інформації, необхідної для управління кредитним портфелем. Обов'язкові загальні та спеціальні параметри дозволяють забезпечити звітність за кредитними операціями згідно з вимогами НБУ.

У загальному плані під кредитною операцією розуміють укладання кредитної угоди про надання позики або угоди про прийняте банком на себе зобов'язання щодо видачі кредиту, купівлі позики, яке супроводжується записами у банківських рахунках з відповідним відображенням операції в балансі кредитора і позичальника.

[матвей]

Перелік документів, що подаються позичальником в обов'язковому порядку:

1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.

2. Анкета позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеною банком.

3. Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта.

4. Копія Статуту.

5. Копія свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію).

6. Копії ліцензій, передбачених законодавством.

7. Техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об'єкта кредитування із зазначенням:

— спрямування позичкових коштів;

— розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою.

8. Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, виконання робіт та ін., накладні, митні декларації тощо.

9. Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності фірми, при необхідності — розшифровка окремих статей балансу.

10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:

— застава майна — опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матеріальних цінностей, накладні та інші документи, що підтверджують право власності (техпаспорти, техталони — у разі застави транспортних засобів);

— застава нерухомості —довідка-характеристика з Бюро технічної інвентаризації, довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу (передачі, дарування) чи свідоцтво про приватизацію;

— гарантія (поручительство) — угода гарантії (поручительства), а також документи по гаранту, зазначені у пп. З—5, 9, 11—12;

— страхування — страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховій компанії, перераховані у пп.9, 11, 12.

11. Довідка з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність/відсутність заборгованості за кредитами та картотекою № 2.

12. Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.

До документів, перерахованих у пп. 3 — 5, 8, долучаються також оригінали для звіряння.

У разі необхідності позичальник подає (до ухвалення рішення про надання кредиту або в процесі подальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рух касових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та ін.

Здійснення кредитних операцій супроводжується виконанням наступних облікових операцій:

— реєстрація і відкриття особового позичкового рахунку позичальнику;

— операції з видачі кредиту;

— операції з обліку документів, які супроводжують кредитну операцію;

— операції з погашення кредиту;

— операції з обліку поганих кредитів;

— операції з нарахування та використання резерву на покриття кредитних ризиків;

— операції зі списання з балансу сумнівних кредитів і забалансовий облік боргів по цих кредитах;

— забалансовий облік зобов'язань банку кредитного характеру;

— зберігання і ведення картотек документів;

— відображення кредитних операцій в балансі банку, складання звітності за кредитними операціями.

Облікові кредитні операції є технічним елементом, який логічно завершує виконання окремих етапів (або етапу) кредитного процесу.

[у.zaporozhskiy]

Вот и у нас - ГК и ХК. И никакая не банковская деятельсность.

Nameless у Вас ящик переполнен.

[aline]

я ничего не пойму:

почему зесь вообще нет банковского кредита??? тобто до до банківської діяльності взагалі не відноситься банківський кредит,..что лишний раз подтверждает что лицензия должна быть от Держфинпослуг????

или об этом уже говорили только другими словами??

конечно же относится

ст 49 зуббд

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у

пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47

цього Закону.

т.е. 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик.

Дальше смотрим закон Про фінансові послуги.....

Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

все банки являются финустановами, но не все финустановы - банки...

вот и получается, что для кредитования банкам достаточно Банковской лицензии выданной НБУ

а вот всякого рода кредитные союзы (теже финустановы) нуждаются в лицензии ДКЦПФР....

на первый взгляд именно так и выглядит, что нужна лиценция на кредиты от ДКЦПФР, но в законе про финпослуги написано....банковськи послуги регулирует Нацбанк, т.е. достаточно одной лицензии НБУ.