Что делать с кредитными с учетом последних Узагальнень?

[alexburko]

А я все описал вначале, открывая тему... На момент заключения ипотеки женат не был. Через полгода женился, еще почти через год появился ребенок. Ребенка не прописывал до недавнего времени из-за банка. Кредит год платил исправно, один раз начал гасить с опережением (так и планировалось. У меня и ипотека возникла просто как вид кредита, на тот момент надо было бегом денег - квартиру хорошую подыскал, а у меня - кассовый разрыв. Я генподрядчик, заказчики - 5 строительных компаний, подряд готов на 90%, кредит брал на полгода от силы. Позвонил банкиру - дай денег, тот - на, конечно. Как для классного клиента сделали мягкие условия, по программе банка на тот момент лучше всего был ипотечный. Банкир, спасибо ему, переубедил брать гривну, бегом оформили. В активе чистых денег - миллион, строители мне не заплатят - не сдать дома, беда, а сумма как для строительства - плевая. А если что-то и не так, так месячный взнос - это отопление клиенту в квартире поставить, пыль (у меня инжиниринговая фирма). Кто ж мог предположить даже в горячке, что строители за месяц станут "трупами"? И рынок исчезнет?) Тянул кредит, как мог. У банка просил тайм-аут сразу, еще в 2009-м, сказали - нет программы, платите что можете, потом разберемся. Там уже и управляющий другой, и банкиров по пол-человека в отделах... Платил каждый месяц, но меньше графика. В марте подали в суд, я об этом СЛУЧАЙНО узнал только... в июне! Приехал в банк, - не понял?! Начал гасить просроченные 69 000 грн, совпало с реальным подрядом, да еще с проблемным, война с использованием силовиков и проч. Гасил кусками, по 15, по 10 тысяч, за 4 месяца заявленную просрочку в 70 000 грн (в кризис!) закрыл, но пока бегал - сумма набегала каждый месяц, остановить не хотели - войдите в график, потом. РАЗВОДИЛИ, СКОТЫ! А я здоровье надорвал... Суды тянул, 8 или 9 заседаний переносил, это при новом ЦПК то... Дальше судья тянуть не мог, принял решение 10-го января. Иск банка удовлетворил, "стягнув" весь остаток кредита плюс 150 000.грн пени. А оставалось закрыть - 39 700 грн и я в графике. Готовлю аппеляцию. Заявил встречный иск на признание недействительным, но в день суда, колебался: воевать с банком или лямку тянуть. Судья ходатайство о приостановлении отклонил. Подаю сейчас апеляцию и попрошу в Апеляционном решение приостановить до рассмотрения встречного иска о недействительности. Сумма кредита - 407787 грн. За три года больше 200 000 в банк уже грохнул, это половина кредита, так что реституция нужна, как воздух, иначе оставшиеся 380 000 тела+150 000 пени + проценты... Торба. Такая история.

Заставили осваивать новую профессию... Разбираюсь сам, консультируюсь с юристами по прикладным вопросам, тупо нанять адвоката - денег нет сейчас. К тому же после недели пребывания на форуме (чуть ли не сутками) мне понятно, что судам спустили указания сверху и никакие доводы тут не помогут. Тем более в Тернополе, где вообще все чинуши, будь-то менты, налоговики или судьи - всегда на первом месте "под козырек" берут, ретивые, жадные до "не могу", город маленький, кушать хочется, а план не дашь - выбросят. А для судей - атестационная комиссия, как везде. За стимул в процентов 10 от суммы договора - расскажи, на каком основании это сделать, - сделаю. Не так, что ли?... Страна, блин...

Я тут интересную статью встретил http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=561 Подойдет мне пеню срезать?

[trafik]

Друзья подскажите пожайлуста

Через пару недель заседание, пытаюсь написать встечний иск о признании свого валютного кредита недействительным или незаключенным.

Многие юристи на форумах пишут что лучше подавать иски о незаключенности(тут вроде можно требовать возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество т.е моих уплаченных денег по кредиту),Но в этот случае іпотека ведь сохраняется или нет

.Не могу понять как к этому иску приделать ипотеку и поручительство.как написать

С недействительностью все понятно , там все пишут

-просим признать КД недейтвительним

-. Визнати недійсними договір поруки. та договір іпотеки укладені в забезпечення зобов’язань за кредитним договором.

А можно ли к недействительности применить требования о возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество(вроде

в ч.3 ст. 1212 ГК написано вроде что можно .

Почему люди не требуют возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество

Почему все в исках о недействительности все просят сделать взаиморасчет ,Сумма долга минус то что люди заплатили и посят разбит на количестово лет которое осталось до конца действия договора.

[vekt]

Друзья подскажите пожайлуста

Чо то мода пошла раскладывать одно и то же в разные темы.

Я смотрю форум по ссылке "новые сообщения". Вижу только темы, в которых появились новые сообщения.

Наверно ж так все и делают. Как же может оказаться без внимания новое сообщение? Ну хватит же и одного.

[trafik]

Больше не буду.Спасибо

[alexburko]

Немножко заболтали тему. О списании пени: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=561 Возражений нет? Тогда это - в аксиому для списания банковского жлобства, а побежал апеляцию править.

[Гранд Иншур]

ПАЗИТИФФФ

Подал сегодня кассационную жалобу - писал её в хорошем настроении, поэтому агрументация следующая:

Порушення норм процесуального права:

1. Колегія суддів, маючи вказівку, ухвалювати всі судові рішення лише на користь банків (незалежно законні вони чи ні), що є фактом загальновідомим, а отже не потребує доказування, була змушена якось обґрунтовувати своє незаконне рішення. Враховуючи, що ніяких аргументів знайти не вдалося, то всі доводи апеляційної скарги залишили без уваги. А відносно порушення прав споживачів, скопіювали текст узагальнень Луспеника.

Копіюючи в судове рішення текст з узагальнень «…Тому до правовідносин, що виникли між сторонами щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування», судова колегія навіть не звернула уваги на те, що позов був пов'язаний не з виконанням договору, а з його недійсністю з моменту укладання, оскільки треба було хоч щось написати.

...

[galinamax]

Я склоняюсь к мысли, что штраф должен быть - 30% от суммы предоставленного кредита - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

Банк получает внешние ресурсы для размещения на рынке Украины. 30% от их стоимости и должен заплатить. Ещё год назад я сообщил об этом Защите прав потребителей, но они сказали, что в этом случае они за один день выполнят годовой план по сборам в бюджет, а в конце дня их убьют.

Надо донести эту мысль до политиков - можно было бы лихо наполнить бюджет. Но думаю, тоже бесполезно, - проще отжимать народ - он-то ничего не сделает, а за штраф в миллиарды долларов для банковской системы политикам могут "сделать замечание".

не только сделать замечание, но и поставить в угол на колени, на горох, а лучше на гречку, но она дороже :rolleyes:

[Гранд Иншур]

...поставить в угол на колени, на горох, а лучше на гречку

Описано со знанием дела! :)

[alexburko]

ГрандИншуру

Цитата:

1. Колегія суддів, маючи вказівку, ухвалювати всі судові рішення лише на користь банків (незалежно законні вони чи ні), що є фактом загальновідомим, а отже не потребує доказування, була змушена якось обґрунтовувати своє незаконне рішення. Враховуючи, що ніяких аргументів знайти не вдалося, то всі доводи апеляційної скарги залишили без уваги. А відносно порушення прав споживачів, скопіювали текст узагальнень Луспеника.

Да, а судья скажет, что "не потребує доказування загальновідомий факт, ЯКЩО СУД ВВАЖАЄ ЙОГО ТАКИМ, - загальновідомим. А суд його таким не вважає". И что тогда? ...

Мы играем в шахматы, а оппонент - в Чапаева, к тому же - дубиной...

ТРЕТИЙ РАЗ ПРОШУ!

Господа юристы! Так ответьте же насчет применения указанных доводов для суда по снижению пени - http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=561

Вопрос же важнейший и встречается повсеместно!

[vekt]

ТРЕТИЙ РАЗ ПРОШУ!

Господа юристы! Так ответьте же насчет применения указанных доводов для суда по снижению пени - http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=561

Вопрос же важнейший и встречается повсеместно!

Если вам не отвечают, значит вопрос не интересен той аудитории, котрая есть на форуме. К сожалению по реестру суд. решений вижу, что хоз. иски еще безграмотней, чем споживчи. Такие хозяйственники занимаются этой экономикой. Что тут поделаешь?

А в той статье нет вот этого:

Стаття 175. Майново-господарські зобов'язання

3. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Так что писал ту статью графоман, думая, что охватывает всех без исключения субъектов.

неправда. Не всех. Про граждан - споживачей забыли.

Может я и не прав, но все-равно разбор по пеням и штрафам нужно начинать со 175 статьи

[alexburko]

Вот этого я и боялся...

[marafen]

Я практикующий юрист. Советую ВСЕМ! У кого пеня насчитывается в размере 1% за каждый день просрочки, применяйте ст. 3 Закона Украины " Об ответственности за несвоевременное исполнение денежных обязательств", где указано, что размер пени не может быть больше двойной учетной ставки НБУ. И пересчитывайте пеню по этой ставке. Вы сэкономите огромные деньги. Кому нужны будут решения -отсканирую и вышлю на личку. Они касаются хозяйственных отношений, но пеня есть пеня.

[marafen]

Несмотря, на то, что в Законе речь идет субъектах хозяйствования, у Вас в договоре одной из сторон является субъект хозяйствования, т. е. банк, поэтому эта норма также применяется. В реестре судебных решений есть соответствующие решения. Я постараюсь найти и выслать ссылки.

[marafen]

Дія цього Закону (Прим.: про відповідальність за невиконання грошових зобовязань) не

поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та

фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового

кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних

фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на

відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу

грошей через платіжні системи. ... Фрази, що даний Закон не поширюється на фізичних осіб, немає.

[vekt]

Отошлите на ящик Антирейда. Модератор выложит же

[sofi]

2. У відповідності до п. 6.1. кредитного договору, «За прострочення повернення та /або сплати кредитних ресурсів, Позичальник сплачує пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

На мою думку, встановлення в договорі пені в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1 ЦК України) та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства(п. 6 . ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У відповідності до ст. 1 Закону Україну України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, як зазначено в преамбулі, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, стосовно фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, порушується принцип рівності, оскільки розмір їхньої цивільної відповідальності у вигляді пені фактично є необмеженим в порівнянні з іншими суб’єктами цивільних правовідносин.

За період нарахування пені, облікова ставка НБУ встановлювалася в межах від 7 до 12 % річних, а на сьогодні вона становить 10.2500%. Таким чином, на даний момент законодавство обмежує пеню розміром 0,205 % за кожен день прострочення.

Отже встановлення пені в розмірі, який за один рік перевищує суму заборгованості в 3,65 раз та 5-7 раз перевищує подвійну облікову ставку НБУ порушує принцип розумності.

Оскільки, кредитний договір є видом договором приєднання, умови якого розробляються банком і позичальник не впливає на зміст договору, банк, встановивши завищений розмір пені, порушив принцип добросовісності.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто, вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх його суттєвих умов, а не з моменту надання кредиту. Однак, в договорі встановлена пеню лише у випадку прострочення позичальника. Стосовно можливого прострочення банку така відповідальність не встановлюється, що порушує принцип справедливості.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»,

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором;

Оскільки вартістю кредиту є відсотки, то, очевидно, що встановлення пені з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення порушує права Позичальника як споживача.

Таким чином, положення п. 6.1. кредитного договору суперечать основним засадам цивільного права, визначених ст. ст. 1, 3 Цивільного кодексу України та ст. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Абзац 2 пункту 2 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просимо суд визнати недійсним п. п. 4.7. та 6.1. кредитного договору № 49Ш-Ф-4.4. від 23.06.2006 року.

3. Відповідач завідомо вніс у договір незаконні умови, маючи за мету збагатитися за рахунок позивача.

Нами вже обґрунтовано незаконність умов договору, які встановив так звану «щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів» та пеню в розмірі 1 % за кожен день прострочення внаслідок чого, сума нарахованих відповідачем позовних вимог більш ніж в 10 раз перевищує розмір неповернутого кредиту.

На додаток до наведеного, зазначимо наступне.

Статтею 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачені види банківських операцій, які мають право здійснювати банки. Саме за надання перерахованих послуг банки мають право отримувати визначену на підставі відповідних договорів плату (в даному випадку - відсоток за використання кредитних коштів).

Власне господарською діяльністю (банківською операцією), яку здійснює банк, в даному випадку є надання кредиту.

Обслуговування послуги з надання кредиту власне господарською діяльністю не є, як і не є нею обслуговування будь-якої іншої господарської діяльності.

Зазначене також відображено у ст. 1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правління Національного банку України прийнято постанову від 10.05.2007 р. „Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” №168, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 25.05.2007 р. за №541/13808, пункт 3.6. якої передбачає, що:

„Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо)”.

Встановлення плати за дії, які банк здійснює в процесі кредитування, в даному випадку, - надання кредитних ресурсів, є підприємницькою діяльністю, що вводить в оману, згідно ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів”.

Будь-які видатки, пов'язані зі здійсненням тієї чи іншої банківської операції, банк може включити до вартості договору (в даному випадку - сформувати кредитну ставку з врахуванням цих видатків).

Дискримінаційними є також умови, викладені в п.3.6 Договору – декларативно надаючи право Позичальнику на дострокове погашення заборгованості, Відповідач не звільняє Позивача від сплати «комісійних», більше того (дослівно) : «Позичальник не звільняється від зобов»язання здійснювати сплату у повному обсязі наступних щомісячних платежів по погашенню виданих Кредитних ресурсів в повному обсязі».

У відповідності до п. 6.1. кредитного договору, «За прострочення повернення та /або сплати кредитних ресурсів, Позичальник сплачує пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

Встановлення пені в такому розмірі свідчить про порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства (п. 6 . ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Нарахування пені в розмірі більше 60 000 гривень свідчить про те, що пеня у даному випадку відіграє роль не способу забезпечення зобов’язання чи міри цивільно-правової відповідальності, а виступає у вигляді способу нечесного заробляння грошей.

Про мету незаконного збагачення свідчить і пункт 6.2. договору, який встановлює, що за ненадання позичальником Банку у встановлені терміни будь-яких документів, обов’язок надання яких передбачено цим договором, а також не повідомлеення Позичальником Банку про факти, зазначені у п.5.3. цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 10 % (десяти) процентів від загальної суми отриманих Кредитних ресурсів.

Аналіз даного пункту свідчить про те, що банк закладає в договорі можливість нарахування штрафу, не пов’язаного із його збитками, тобто, за відсутності складу цивільного правопорушення.

Такими «перлами» пронизаний увесь текст розробленого банком кредитного договору, який сподіваючись на правову необізнаність позивача, мав на меті збагатитися на суму, яка в десятки раз перевищує розмір кредиту.

4. Дії відповідача є таким, що порушують права позивача як споживача фінансових послуг.

Відповідно до ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

а) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції (в супереч ст. 11 Закону „Про захист прав споживачів”, перед укладенням Договору про надання споживчого кредиту Банком не було повідомлено Позивача у письмовій формі про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, чим було порушене право споживача на свободу вибору продукції);

б) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач (правовий аналіз Договору свідчить про порушення принципу рівності сторін Договору на шкоду споживачу);

в) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; (банком обмежено право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кредит);

г) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою (відповідно до закону «Про захист прав споживачів», безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Продукція надана позивачу банком (кредит) є небезпечною для його майнових інтересів, так як криє в собі ризик для майна Позивача через незаконну комісію та дискримінаційну пеню);

ґ) ціну продукції визначено неналежним чином (договір є безвідсотковим, а ціну незаконно виражено у вигляді комісійної винагороди).

зустрічний позов проти банку "фінанси і кредит", в цього банку була "геніальна" схема обману споживачів

5. При укладенні кредитного договору Позивач ввів Відповідача в оману.

Стаття 215 Цивільного Кодексу України встановлює правило, що підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін, зокрема вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім цього волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 22е) цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Наведені нами докази та правовий аналіз допущених Відповідачем порушень розвіює будь-які сумніви щодо умислу останнього на обман Позивача.

Згідно п. 2. ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням правочину.

Збитками у даному випадку є незаконна сума нарахованої щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів, а саме, - 9450 гривень.

Після пред’явлення Банком позову до Є. Яшного в сумі яка в десять раз або на 90 000 гривень перевищує суму отриманого кредиту, він постійно впродовж тривалого часу знаходиться в стані стресу, перебуває під тиском можливого погіршення майнового становища, викликаного незаконними обманними діями Відповідача. Тому такими протизаконними діями позивачу нанесено моральну шкоду, яку ми оцінюємо в розмірі суми пред’явленого позову, а саме 100 278,45 (сто тисяч двісті сімдесять вісім гривень 45 коп.) грн.

зустрічний позов проти банку "фінанси і кредит", в цього банку була "геніальна" схема обману споживачів, самурай, ветка образцы исков,

[Bazoi]

Уважаемые Антирейд и форумчане, у меня к Вам пару вопросов по альфа-банку, я взял кредит на картачку до 15 тыс. гр. платил вовремя они подняли расчетно-кассовое обслужование основной карты на 1750% ( в год с 180 гр. ежемесячно до 261 гр) я тело кредита полностю выплатил в срок, нанял адвоката и обратился с искомв суд так как в договоре не было указано такая ставка. Было три заседания они не явились ? ссылались на тритейский суд, через неделю будет очередное заседание. Сегодня я получил СМС из банка о том что они подали на меню в суд и требуют погасить долг.

Какие должны быть мои действие? Всех заранее блогадарю за помощь. Можете писать на [email protected]

[у.zaporozhskiy]

Если вам не отвечают, значит вопрос не интересен той аудитории, котрая есть на форуме. К сожалению по реестру суд. решений вижу, что хоз. иски еще безграмотней, чем споживчи. Такие хозяйственники занимаются этой экономикой. Что тут поделаешь?

А в той статье нет вот этого:

Стаття 175. Майново-господарські зобов'язання

3. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Так что писал ту статью графоман, думая, что охватывает всех без исключения субъектов.

неправда. Не всех. Про граждан - споживачей забыли.

Может я и не прав, но все-равно разбор по пеням и штрафам нужно начинать со 175 статьи

какое отношение к нам, как потребителям имеет ст. 175 ХК в данном случае?

[у.zaporozhskiy]

Я практикующий юрист. Советую ВСЕМ! У кого пеня насчитывается в размере 1% за каждый день просрочки, применяйте ст. 3 Закона Украины " Об ответственности за несвоевременное исполнение денежных обязательств", где указано, что размер пени не может быть больше двойной учетной ставки НБУ. И пересчитывайте пеню по этой ставке. Вы сэкономите огромные деньги. Кому нужны будут решения -отсканирую и вышлю на личку. Они касаются хозяйственных отношений, но пеня есть пеня.

Это вопрос спорный у наших судей есть внутреннее убеждение и оно как-то очень сильно связанно с тем, что бы как можно лучше сделать банкам.

[email protected]

сбросьте парочку таких решений, с удовольствием почитаю.

у Общих судов свои материи.

и еще в Хоз отношениях пеня взыскивается только з полгода, а в общих судах за год и то, если об этом заявит должник.

[alexburko]

Ув.Антирейд! Наткнулся в форуме на такой тезис, который давно крутился в голове, не знал, как сформулировать:

... що ухвалення судом рішення про дострокове повернення всієї суми кредиту є підставою для припинення зобов’язань, що виникають із кредитного договору.

Так, згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У зв’язку із задоволенням судом вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, зобов’язання боржника, встановлене кредитним договором, припиняється, у той час як замість нього виникає нове зобов’язання, яке ґрунтується на судовому рішенні.

Зазначене позбавляє фінансову установу, після набрання рішенням суду про дострокове стягнення всієї суми кредиту законної сили, нараховувати проценти, передбачені кредитним договором, а також звертатися до суду з позовом про їх стягнення.

Вопрос прикладной: допустим, первичный иск - в пользу банка, "стягнути!", контр-иск на недействительность - отказать! Тогда надо разрывать, а то банк в разговорах носится с убеждением, что договор продолжается и продолжает все начисления. Как его обставить процесуально при подаче иска на расторжение? И можно ли в апеляции на первичку указать на то, что своим решением о досрочном возврате банку всей суммы кредита (исковое требования банка), суд расторгнул договор, а такого требования банк не заявлял?...

[у.zaporozhskiy]

Ув.Антирейд! Наткнулся в форуме на такой тезис, который давно крутился в голове, не знал, как сформулировать:

... що ухвалення судом рішення про дострокове повернення всієї суми кредиту є підставою для припинення зобов’язань, що виникають із кредитного договору.

Так, згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У зв’язку із задоволенням судом вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, зобов’язання боржника, встановлене кредитним договором, припиняється, у той час як замість нього виникає нове зобов’язання, яке ґрунтується на судовому рішенні.

Зазначене позбавляє фінансову установу, після набрання рішенням суду про дострокове стягнення всієї суми кредиту законної сили, нараховувати проценти, передбачені кредитним договором, а також звертатися до суду з позовом про їх стягнення.

Вопрос прикладной: допустим, первичный иск - в пользу банка, "стягнути!", контр-иск на недействительность - отказать! Тогда надо разрывать, а то банк в разговорах носится с убеждением, что договор продолжается и продолжает все начисления. Как его обставить процесуально при подаче иска на расторжение? И можно ли в апеляции на первичку указать на то, что своим решением о досрочном возврате банку всей суммы кредита (исковое требования банка), суд расторгнул договор, а такого требования банк не заявлял?...

на расторжение нужно подавать отдельно.

по этому вопрос Луспеник очень хорошо написал, что если банк или заемщик не заявляли о расторжении, то суд не имеет права расторгать договор.

[alexburko]

на расторжение нужно подавать отдельно.

по этому вопрос Луспеник очень хорошо написал, что если банк или заемщик не заявляли о расторжении, то суд не имеет права расторгать договор.

Понятно, в апеляции не пожалуешься...

Только, чтобы убрать Луспеника, перед иском о расторжении - обязательно написать заявление в банк о расторжении кредитного договора, а получив отказ (или не получив, - это уже неважно, "стороны НЕ договорились) - подавать сам иск, уже с копией квитанции об отправке заявления в банк или копией заявления с входящим штампом банка.

Видел, что в Господарському кодексе при расторжении договора кредита, договор застави не подлежит расторжению (статью не помню). Как это относится к нам, к ипотеке?

[у.zaporozhskiy]

Понятно, в апеляции не пожалуешься...

Только, чтобы убрать Луспеника, перед иском о расторжении - обязательно написать заявление в банк о расторжении кредитного договора, а получив отказ (или не получив, - это уже неважно, "стороны НЕ договорились) - подавать сам иск, уже с копией квитанции об отправке заявления в банк или копией заявления с входящим штампом банка.

Видел, что в Господарському кодексе при расторжении договора кредита, договор застави не подлежит расторжению (статью не помню). Как это относится к нам, к ипотеке?

никак, если основное обязательство(к.д.) преркащается, то прекращению подлежит и договор ипотеки (нормы ЦК и ЗУ "Про ипотеку" в помощь)

В банк обращение написать нужно обязательно, можно даже не на расторжение на уменьшение процентной ставки, а вдруг согласятся.

[alexburko]

никак, если основное обязательство(к.д.) преркащается, то прекращению подлежит и договор ипотеки (нормы ЦК и ЗУ "Про ипотеку" в помощь)

В банк обращение написать нужно обязательно, можно даже не на расторжение на уменьшение процентной ставки, а вдруг согласятся.

Тогда... Что мешает слать банки куда подальше по такой схеме:

1. Иск банка, по которому он требует досрочного возвращения кредита - проиграть;

2. Заявить в банк о расторжении договора;

3. Подать иск о расторжении договора (тут уже все основания нам на руку, и Луспеник тоже);

4. Имущество вывести, остаться с голым долгом и слушать скулеж банка насчет "договоримся...

В этом случае основания для расторжения - нетипичны, реальный выход?

[antilex]

4. Имущество вывести, остаться с голым долгом и слушать скулеж банка насчет "договоримся...

Как имущество вывести?

Поясните!