Что делать с кредитными с учетом последних Узагальнень?


Recommended Posts

Проиграл иск банка по ипотеке в гривне. Подал иск к банку о недействительности кредитного договора. При неофициальном разговоре судья сообщил, что шансов практически нет однозначно, так как "есть указание" и даже если выиграть первичку, и даже если аппеляцию, то ВСУ - обязательно отменит, поскольку НИ ОДНО решение о признании договора недействительным на сегодняшний день не вступило в законную силу. И судебной ПРАКТИКИ ТАКОЙ НЕТ. Судья сослался на Луспеника с его Узагальненням.

Перечитав Луспеника в последней редакции (от 7-го октября 2010г) обнаружил только такую, на мой взгляд, зацепку:

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України ”Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

В моем иске ссылка на подобные нарушения банка есть.

Кто сталкивался? Насколько реально поцарапаться в суде, или это все бессмысленное сражение с ветряными мельницами?

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 114
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Проиграл иск банка по ипотеке в гривне. Подал иск к банку о недействительности кредитного договора. При неофициальном разговоре судья сообщил, что шансов практически нет однозначно, так как "есть указание" и даже если выиграть первичку, и даже если аппеляцию, то ВСУ - обязательно отменит, поскольку НИ ОДНО решение о признании договора недействительным на сегодняшний день не вступило в законную силу. И судебной ПРАКТИКИ ТАКОЙ НЕТ. Судья сослался на Луспеника с его Узагальненням.

Перечитав Луспеника в последней редакции (от 7-го октября 2010г) обнаружил только такую, на мой взгляд, зацепку:

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України ”Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

В моем иске ссылка на подобные нарушения банка есть.

Кто сталкивался? Насколько реально поцарапаться в суде, или это все бессмысленное сражение с ветряными мельницами?

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

ВСУ уже никто и зовут его никак.при выигрыше аппеляции решение вступает в законную силу снимается арест с ипотеки и имущество быстро продаётся.
Link to comment
Share on other sites

Всё нормально, то просто судья ленивый. Потребителей принимают, если пропихивать.

Щодо правомірності вимог застосування законодавства, на яке посилається Позивач.

Закон України "Про захист прав споживачів". (Надалі Закон)

Стаття 1. Визначення термінів

3) виконавець — суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

13) належна якість послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах;

14) нечесна підприємницька практика — будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

17) послуга — діяльність виконавця з надання споживачеві певного визначеного договором блага, для задоволення його особистих потреб;

19) продукція — будь-яка послуга, що надаються для задоволення потреб;

22) споживач — фізична особа, яка замовляє, використовує або має намір замовити продукцію для особистих потреб;

23) споживчий кредит — гроші, що надаються кредитодавцем банком споживачеві.

Звертаю увагу суду на наступні права, встановлені Законом:

Стаття 4. п. 1. Споживачі під час замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію.

Стаття 15. п. 1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до замовлення послуги.

Звертаю увагу суду на наступний цивільний обов’язок банка-відповідача:

Стаття 6. п. 1. Виконавець зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Надання такої інформації споживачам є цивільним обов’язком банку.

Стаття 5. п. 1. Держава забезпечує споживачам здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб.

Ця гарантія втілена Державою в "Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" (надалі Правила) затвердженим Постановою № 168 Національного банку України від 10.05.2007

Відповідно пункту 2 ст. 1 Закону нечесною підприємницькою практикою банка-відповідача є підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, зокрема правилам, встановленим законодавством, зокрема "Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо послуги;

Пункт 2.1. Правил: "Банки зобов'язані (звертаю увагу – "зобов'язані") перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке:

орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту; варіанти погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Звертаю увагу суду, що незалежно від обізнаності Позивача щодо правил ведення переговорів, Закон сам визначає обов’язковість виконання обов’язку інформування для Банку, а невиконання цивільного обов’язку, таку практику бездіяльності закон визначає "нечесною підприємницькою практикою".

Пункт 3.1. Правил: Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

Згідно п.3.2. Правил кредитний договір має містити графік платежів.

Звертаю увагу суду, що незалежно від того, чи містять додатки до договору графіки платежів, сам договір має містити графік платежів. Незалежно від того, чи є додатки невід’ємною частиною договору, сам договір має містити графік платежів.

Згідно пункту 3.1. Правил в кредитному договорі або додатку до нього банк зобов’язаний надати детальний розпис сукупної вартості кредиту. Закон визначає таке невиконання цивільного обов’язку, таку практику бездіяльності "нечесною підприємницькою практикою".

Звертаю увагу суду, що нездійснення банком-відповідачем таких цивільних обов’язків, які встановлені Законом "Про захист прав споживачів" у статті 11 Закону, а також обов’язків, які встановлені в Правилах кваліфікуються пунктом 14 статті 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" як "нечесна підприємницька практика".

У своєму листі N 40-117/1858-5518 від 30.05.2007 Національний Банк України зазначив про наступне: "Запроваджуючи ці Правила, Національний банк України встановлює для усіх банків спеціальні вимоги стосовно споживчого кредитування, що сприятиме прозорості банківських послуг. Споживачі матимуть можливість здійснювати виважений вибір при прийнятті рішення щодо вибору банку для отримання споживчого кредиту."

А у своєму листі N 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 Національний Банк України зазначив про наступне: "Метою розробки Правил було встановлення для банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Вважаємо за необхідне підкреслити, що договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів. Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу, що норми щодо захисту прав споживачів при отриманні споживчого кредиту містяться не тільки у статті 11 Закону "Про захист прав споживачів", частиною 5 якої зокрема визначено, що до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про несправедливі умови. Так, відповідно до частини другої статті 18 Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Підлягають безумовному виконанню при наданні банками споживчих кредитів також приписи статей 19 (Заборона нечесної підприємницької практики) та 21 (Порушення прав споживачів) Закону."

Відповідно статті 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Звертаю увагу суду, що невиконання банком-відповідачем своїх цивільних обов’язків, які "підлягають безумовному виконанню" щодо надання інформації для здійснення свідомого вибору кваліфікується цим Законом такою підприємницькою практикою, яка вводить в оману та є нечесною. Доказом такого невиконання є цей оспорюваний кредитний договір.

Конституція встановила певні норми, що стосуються справи яка розглядається.

Стаття 42 Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 21. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

З огляду на 21 статтю Конституції та відповідно статті 5 Закону Держава забезпечує споживачам захист їх невідчужуваних та непорушних прав. З огляду на 21 статтю Конституції та відповідно статті 15 Закону яка називається "Право споживача на інформацію про продукцію", споживач має невідчужуване та непорушне право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Отже з урахуванням Закону України "Про захист прав споживачів" Конституцією України встановлено, що права споживача є невідчужуваними та непорушними.

Законодавча влада України встановила, що оскільки права споживача є непорушними, то застосування нечесної підприємницької практики, яка порушує такі права, тягне за собою недійсність правочину.

Но.... А кие у вас нарушения? Кредит в гривне - какие проблемы?

Link to comment
Share on other sites

Згідно п.3.2. Правил кредитний договір має містити графік платежів.

Звертаю увагу суду, що незалежно від того, чи містять додатки до договору графіки платежів, сам договір має містити графік платежів. Незалежно від того, чи є додатки невід’ємною частиною договору, сам договір має містити графік платежів.

А разве у кого то в самом кредитном договоре есть график платежей? Помоему у всех в Додатке №1 который по определению практически и есть самим кредитным договором, так как есть его невід’ємною частиною
Link to comment
Share on other sites

А разве у кого то в самом кредитном договоре есть график платежей? Помоему у всех в Додатке №1 который по определению практически и есть самим кредитным договором, так как есть его невід’ємною частиною

а у меня в кредитном договоре вообще ни графика, ни додатка №1.........
Link to comment
Share on other sites

NAMELESS Выбился из графика платежей. Кредитные условия хорошие, просто сейчас нет работы/поступлений, капитал "завис" в строительной компании... Ипотека, гривна при аннуитетном платеже. Банк подал в суд иск с требованием вернуть все плюс % плюс пеня. Реальная задолженность (учитывая график) - 39 000.00 грн, банк сегодня получил удовлетворенный иск на сумму около 550 000.00 (тело, %, 150 000.00 пени).

Буду аппелировать.

Сегодня же подал иск о признании договора недействительным. Не получится - буду разрывать договор, попытаюсь. Угнетает то, что и юристы банка, и судьи заявляют о бесполезности подачи подобного рода исков, поскольку, по их же словах, НИ ОДНО дело в Тернопольском суде не выиграно. Судись тут, если давно все решено...

Текст искового:

Link to comment
Share on other sites

Мне понравилось. Четко, лаконично, все понятно, без воды.

Коротко то коротко. Но в основном приведены несоответсвия законам второстепенных пунктов договора (страховка, оценка). А нужно основных. Тут по несоответствию законам основных условий договора суды и то прокатывают.

Как по моему, то заслуживает внимание только отсутствие и не ознакомление с реальной процентной ставкой, умолчание и как следствие введення в оману. Нечестная предпренимательская деятельность.

Link to comment
Share on other sites

Проиграл иск банка по ипотеке в гривне. Подал иск к банку о недействительности кредитного договора. При неофициальном разговоре судья сообщил, что шансов практически нет однозначно, так как "есть указание" и даже если выиграть первичку, и даже если аппеляцию, то ВСУ - обязательно отменит, поскольку НИ ОДНО решение о признании договора недействительным на сегодняшний день не вступило в законную силу. И судебной ПРАКТИКИ ТАКОЙ НЕТ. Судья сослался на Луспеника с его Узагальненням.

Перечитав Луспеника в последней редакции (от 7-го октября 2010г) обнаружил только такую, на мой взгляд, зацепку:

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України ”Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

В моем иске ссылка на подобные нарушения банка есть.

Кто сталкивался? Насколько реально поцарапаться в суде, или это все бессмысленное сражение с ветряными мельницами?

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

Смысл есть, но без определенной стимуляции ничего не получиться.

NAMELESS Выбился из графика платежей. Кредитные условия хорошие, просто сейчас нет работы/поступлений, капитал "завис" в строительной компании... Ипотека, гривна при аннуитетном платеже. Банк подал в суд иск с требованием вернуть все плюс % плюс пеня. Реальная задолженность (учитывая график) - 39 000.00 грн, банк сегодня получил удовлетворенный иск на сумму около 550 000.00 (тело, %, 150 000.00 пени).

Буду аппелировать.

Сегодня же подал иск о признании договора недействительным. Не получится - буду разрывать договор, попытаюсь. Угнетает то, что и юристы банка, и судьи заявляют о бесполезности подачи подобного рода исков, поскольку, по их же словах, НИ ОДНО дело в Тернопольском суде не выиграно. Судись тут, если давно все решено...

Текст искового:

как при суме задолженности 39 тис. грн., может быть сумма взыскания 550 тис??? :blink:

Просили об уменьшении пени?

применения исковой давности по пене?

кстати такой интересный вопрос возник: можно ли просить уменьшить пеню в апелляции?

и можно ли заявлять об истечении исковой давности по пене в связи с апелляцией?

Link to comment
Share on other sites

Смысл есть, но без определенной стимуляции ничего не получиться.

как при суме задолженности 39 тис. грн., может быть сумма взыскания 550 тис??? :blink:

Просили об уменьшении пени?

применения исковой давности по пене?

кстати такой интересный вопрос возник: можно ли просить уменьшить пеню в апелляции?

и можно ли заявлять об истечении исковой давности по пене в связи с апелляцией?

Над вопросом "стимуляции" думал еще вчера... Стимулировать сейчас нечем... Все же попробую провентилировать вопрос. Относительно задолженности - все просто: сумма выданного в 2008-м году кредита 407 787.00 грн, кредит аннуитетный, то есть из 5 827.00 грн ежемесячного платежа погашение тела - гривен 200, остальное проценты... Чтобы войти в график и снять основания для суда надо было заплатить 39 000. Они взяли ВЕСЬ остаток по телу - где-то 380 000, добавили пеню из расчета 1% от просроченной суммы за каждый день - получилось... Затребовали всю сумму кредита обратно. Исковые требования банк уточнял два раза, из-за затянутого процесса, во время которого я гасил просрочку всеми мыслимыми способами. Догнать график не получилось, так как Новый год, ну и реально достать денег негде. Пеню взяли за год, все "законно и правильно", только правильно ли начислили - х.з., разобраться в ихних начислениях не мог ни я, ни банковский юрист ("программа считает") да и судья тоже... Судья снял 10% от запрашиваемой банком пени, из 166 000 стало 150 000 с чем-то...

Не могу понять другого, очень важного в моем случае момента. Что в Информации об условиях кредитования, что в самом Кредитном договоре ставка кредита указана четко:16.5% годовых.

В прилагаемых к этим документам таблицах-"Графиках снижения задолженности" в самом низу мелким шрифтом указано следующее:

Реальна процентна ставка за виконання Позичальником кредитних зобовязань перед Банком (за весь період кредитування) - 18.02% річних;

Абсолютне значення подорожчання кредиту - 854 017.3 гривень

Реальна процентна ставка з урахуванням платежів на користь третіх осіб (розмір платежів встановлюється третіми особами самостійно без участі банку) - 19.14%

Абсолютне значення подорожчання кредиту з включенням платежів на користь третіх осіб - 904 655.33 гривень

Как это объяснить, кроме как обман и какие-то скрытые комиссии? Банк может сказать "Документы подписаны", но зачем тогда банк декларировал 16.5% годовых? В договоре нет комиссий (кроме единоразовой за выдачу и кассовых 0.5%). Если тупо взять 16.5% из суммы кредита 407 787.00 - получим 5 607.07 грн в месяц, сумма ежемесячного взноса при аннуитете не меняется, меняется перераспределение размеров тела и процентов в зависимости от срока погашения. А у меня что в договоре, что в Приложении размер оплаты - 5 827.00. Откуда взялось лишних 220 гривен в месяц? Это, на секундочку, 220 грн х 240 месяцев = 52 800.00 грн. Даже если вообразить, что банк включил в сумму кредита (!) доп.расходы, которые я оплатил (начальную комиссию, услуги нотариуса, страхование ипотеки и жизни), то это уж никак не 52 800.00 грн. КТО ЗНАЕТ?

Методику начисления банк нигде не дал, описал только разницу между аннуитетом и классикой в принципе. В-общем, на этом можно или победить или сильно попасть...

P.S. Пеню я просил снять в полном объеме.

Link to comment
Share on other sites

Над вопросом "стимуляции" думал еще вчера... Стимулировать сейчас нечем... Все же попробую провентилировать вопрос. Относительно задолженности - все просто: сумма выданного в 2008-м году кредита 407 787.00 грн, кредит аннуитетный, то есть из 5 827.00 грн ежемесячного платежа погашение тела - гривен 200, остальное проценты... Чтобы войти в график и снять основания для суда надо было заплатить 39 000. Они взяли ВЕСЬ остаток по телу - где-то 380 000, добавили пеню из расчета 1% от просроченной суммы за каждый день - получилось... Затребовали всю сумму кредита обратно. Исковые требования банк уточнял два раза, из-за затянутого процесса, во время которого я гасил просрочку всеми мыслимыми способами. Догнать график не получилось, так как Новый год, ну и реально достать денег негде. Пеню взяли за год, все "законно и правильно", только правильно ли начислили - х.з., разобраться в ихних начислениях не мог ни я, ни банковский юрист ("программа считает") да и судья тоже... Судья снял 10% от запрашиваемой банком пени, из 166 000 стало 150 000 с чем-то...

Не могу понять другого, очень важного в моем случае момента. Что в Информации об условиях кредитования, что в самом Кредитном договоре ставка кредита указана четко:16.5% годовых.

В прилагаемых к этим документам таблицах-"Графиках снижения задолженности" в самом низу мелким шрифтом указано следующее:

Реальна процентна ставка за виконання Позичальником кредитних зобовязань перед Банком (за весь період кредитування) - 18.02% річних;

Абсолютне значення подорожчання кредиту - 854 017.3 гривень

Реальна процентна ставка з урахуванням платежів на користь третіх осіб (розмір платежів встановлюється третіми особами самостійно без участі банку) - 19.14%

Абсолютне значення подорожчання кредиту з включенням платежів на користь третіх осіб - 904 655.33 гривень

Как это объяснить, кроме как обман и какие-то скрытые комиссии? Банк может сказать "Документы подписаны", но зачем тогда банк декларировал 16.5% годовых? В договоре нет комиссий (кроме единоразовой за выдачу и кассовых 0.5%). Если тупо взять 16.5% из суммы кредита 407 787.00 - получим 5 607.07 грн в месяц, сумма ежемесячного взноса при аннуитете не меняется, меняется перераспределение размеров тела и процентов в зависимости от срока погашения. А у меня что в договоре, что в Приложении размер оплаты - 5 827.00. Откуда взялось лишних 220 гривен в месяц? Это, на секундочку, 220 грн х 240 месяцев = 52 800.00 грн. Даже если вообразить, что банк включил в сумму кредита (!) доп.расходы, которые я оплатил (начальную комиссию, услуги нотариуса, страхование ипотеки и жизни), то это уж никак не 52 800.00 грн. КТО ЗНАЕТ?

Методику начисления банк нигде не дал, описал только разницу между аннуитетом и классикой в принципе. В-общем, на этом можно или победить или сильно попасть...

P.S. Пеню я просил снять в полном объеме.

Давайте попробуем подумать над тем, что указал Луспеник в Обобщениях.

Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію

7. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені статтею 16 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Смешной штраф и возможность расторжения договора.

Вот, что считает Луспеник

никакой недействительности и нечесной предпринимательской практики нет, вот как считает луспеник

и какой позитив мы можем извлечь?

на лицо чистый обман, но его не так просто доказать, как советовал Александр Дорошенко http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry22509

нужно проводить аудит договора.

Пеня у Вас лихая.

Почему вы раньше не спохватились не подавали отдельные иски?

Link to comment
Share on other sites

Проиграл иск банка по ипотеке в гривне. Подал иск к банку о недействительности кредитного договора. При неофициальном разговоре судья сообщил, что шансов практически нет однозначно, так как "есть указание" и даже если выиграть первичку, и даже если аппеляцию, то ВСУ - обязательно отменит, поскольку НИ ОДНО решение о признании договора недействительным на сегодняшний день не вступило в законную силу. И судебной ПРАКТИКИ ТАКОЙ НЕТ. Судья сослался на Луспеника с его Узагальненням.

Перечитав Луспеника в последней редакции (от 7-го октября 2010г) обнаружил только такую, на мой взгляд, зацепку:

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України ”Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

В моем иске ссылка на подобные нарушения банка есть.

Кто сталкивался? Насколько реально поцарапаться в суде, или это все бессмысленное сражение с ветряными мельницами?

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

Хочу добавить реплику относительно прав потребителей. Обратите внимание как формулирует мысль Луспеник - "

Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування." - а у нас иски не про "виконання", а про недействительность с момента заключения. Предмет спора - не виконання договора.

Таким образом, этот фрагмент бреда Луспеника суд применять не может.

Я в одном процессе судье это объяснил - у него чуть взрыв мозга не произошёл, когда он понял, о чём я. ;) Они ведь привыкли бездумно копировать тексты своих решений из "узагальнень". Ради интереса, возмите вот этот фрагмент текста - "застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування" - и введите в поиске в реестре судебных решений (параметры запроса - решения и ухвалы по гражданским делам). Я нашёл 95 решений и ухвал всех инстанций, в которые текст из узагальнень скопирован один-в-один.

Если не можете победить банк в суде - просто не отдавайте ему деньги (вообще) - препятствуйте исполнению решения суда. Я публиковал здесь статью о том, как это делать.

Link to comment
Share on other sites

Я в одном процессе судье это объяснил - у него чуть взрыв мозга не произошёл, когда он понял, о чём я. ;) Они ведь привыкли бездумно копировать тексты своих решений из "узагальнень". Ради интереса, возмите вот этот фрагмент текста - "застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування" - и введите в поиске в реестре судебных решений (параметры запроса - решения и ухвалы по гражданским делам). Я нашёл 95 решений и ухвал всех инстанций, в которые текст из узагальнень скопирован один-в-один.

у меня у самого было таких три определения

переподал, открыли по потребителям.

Link to comment
Share on other sites

Хочу добавить реплику относительно прав потребителей. Обратите внимание как формулирует мысль Луспеник - "

Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування." - а у нас иски не про "виконання", а про недействительность с момента заключения. Предмет спора - не виконання договора.

Таким образом, этот фрагмент бреда Луспеника суд применять не может.

Я в одном процессе судье это объяснил - у него чуть взрыв мозга не произошёл, когда он понял, о чём я. ;) Они ведь привыкли бездумно копировать тексты своих решений из "узагальнень". Ради интереса, возмите вот этот фрагмент текста - "застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування" - и введите в поиске в реестре судебных решений (параметры запроса - решения и ухвалы по гражданским делам). Я нашёл 95 решений и ухвал всех инстанций, в которые текст из узагальнень скопирован один-в-один.

И как это судье объяснить? Когда? Прямо в иске? Кстати, и какое после этого судья принял решение?
Link to comment
Share on other sites

И как это судье объяснить? Когда? Прямо в иске? Кстати, и какое после этого судья принял решение?

Решение ещё не принял... Объяснил я когда судья решил блеснуть интеллектом и процитировал Луспеника, а вообще-то, я бы писал это в иске или в письменных пояснениях на возражения банка...

Link to comment
Share on other sites

Решение ещё не принял... Объяснил я когда судья решил блеснуть интеллектом и процитировал Луспеника, а вообще-то, я бы писал это в иске или в письменных пояснениях на возражения банка...

с указанием первоисточника, как законодательной базы, практически - основного Закона??? )))

- відповідно до пункту № узагальнень луспеника, якими керуються суди при винесенні рішень...)))

Link to comment
Share on other sites

22) споживач — фізична особа, яка замовляє, використовує або має намір замовити продукцію для особистих потреб;

Для особистих. Это надо понимать. Это значит, что не для споживчих потреб.

Например, земля или др. недвижимость приобретаются не для споживчих потреб, а для особистих.

Блин, ДЛЯ ОСОБИСТИХ. (для особо "одаренных" судей).

Что за дела?!!! Пробивайте споживачей в провадження !!!

Link to comment
Share on other sites

с указанием первоисточника, как законодательной базы, практически - основного Закона??? )))

- відповідно до пункту № узагальнень луспеника, якими керуються суди при винесенні рішень...)))

Ну Вы сравнили - нормативный документ божественного происхождения и какую-то там конституцию. :lol:

Link to comment
Share on other sites

[

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

Пеня взыскивается не более чем за год, НЕ БОЛЕЕ! Пишите заперечення, тяните процесс. Затягивайте его, возможностей для этого более чем...

а когда появится возможность "про стимулировать" и у банка пыл спадет от тянучки, вот тогда получив решение выведите из под залога недвижимость, а когда забрать будет нечего, вот тут самое время поговорить о "взыскании"!!! интерес у банка тоже поубавится. Москва не сразу строилась. Как в "кавказской пленнице": - "А торопится не надо..." :rolleyes:

Link to comment
Share on other sites

[

Боюсь потерять квартиру, к тому же влупили 150 000 грн пени за просрочку (1% в день от суммы кредита)... Ребенка 1.7 лет прописал.

Пеня взыскивается не более чем за год, НЕ БОЛЕЕ! Пишите заперечення, тяните процесс. Затягивайте его, возможностей для этого более чем...

а когда появится возможность "про стимулировать" и у банка пыл спадет от тянучки, вот тогда получив решение выведите из под залога недвижимость, а когда забрать будет нечего, вот тут самое время поговорить о "взыскании"!!! интерес у банка тоже поубавится. Москва не сразу строилась. Как в "кавказской пленнице": - "А торопится не надо..." :rolleyes:

Так и планируется. Но договор надо еще признать недействительным... И надо выстроить стратегию так, чтобы иск выиграть, потому что, к сожалению, анализ Луспеника показывает, что разорвать - практически невозможно... А я думал при невозможности нейдействительности подать другой иск - на расторжение... :((

Link to comment
Share on other sites

Чтобы отбить охоту пользоваться Луспеником, требуйте от суда не только дозвол, но и генералку, как Луспеник нам и завещал. Отличить генералку от банковской лицензии сможете?

Link to comment
Share on other sites

Чтобы отбить охоту пользоваться Луспеником, требуйте от суда не только дозвол, но и генералку, как Луспеник нам и завещал. Отличить генералку от банковской лицензии сможете?

Генералку какую? У кого? Не понял.
Link to comment
Share on other sites

Для особистих. Это надо понимать. Это значит, что не для споживчих потреб.

Например, земля или др. недвижимость приобретаются не для споживчих потреб, а для особистих.

Блин, ДЛЯ ОСОБИСТИХ. (для особо "одаренных" судей).

Что за дела?!!! Пробивайте споживачей в провадження !!!

я лично думаю что здесь нет проблем.

Стаття 1. Визначення термінів

3) виконавець — суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

13) належна якість послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах;

14) нечесна підприємницька практика — будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

17) послуга — діяльність виконавця з надання споживачеві певного визначеного договором блага, для задоволення його особистих потреб;

19) продукція — будь-яка послуга, що надаються для задоволення потреб;

22) споживач — фізична особа, яка замовляє, використовує або має намір замовити продукцію(будь-яка послуга, що надаються для задоволення потреб) для особистих потреб;

23) споживчий кредит — гроші, що надаються кредитодавцем банком споживачеві.

(((Потреба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Перейти до: навігація, пошук

Потре́би — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.

Потреби поділяють на групи:

фізіологічні;

екзістенціальні;

престижні;

особистісні;

духовні.

Економічні потреби виступають основою діяльності людей. Потреби виступають як ідеальний внутрішньо спонукальний мотив їхньої діяльності. Потреба в найбільш загальному вигляді є усвідомленою індивідом необхідністю в певних духовних, матеріальних благах та послугах — його ідеальним прагненням.

Види потреб:

1.матеріальні: в їжі, одязі, предметах побуту, житлі (вони вважаються базовими)

2.духовні: в освіті, в підвищенні кваліфікації, в художній творчості, в розвитку науки та мистецтва

3.соціальні: в медичному обслуговуванні, в вихованні дітей, у вільному часі, в гідних умовах праці і навчання.

За способом задоволення:

1.індивідуальні

2.групові

Виділяють потреби існування (їжа,одяг,безпека)

і потреби досягнення цілей життя (влада і слава,

знання і творчість, духовне удосконалення).

Потреби людей безмежні.

Link to comment
Share on other sites

Генералку какую? У кого? Не понял.

Ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначає - «За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. зазначає що для операцій з валютними цінностями Банк має отримати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.

Якщо уважно дослідити Узагальнення ВСУ опублікувані на сайті Верховного Суду України, які підготовлені суддею Верховного Суду України Д.Д. Луспеник та Головним консультантом відділу узагальнення ВСУ кандидатом юридичних наук З.П. Мельник щодо «Судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» (2009-2010р.), то у пункті про Вирішення спорів пов’язаних з укладенням договору та виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті ми побачимо таке:

«При розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.»

Тобто потрібно мати і дозвол на здійснення валютних операцій і генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. У банка на данний момент відсутна наявність цих обох документів.

Link to comment
Share on other sites

Ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначає - «За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. зазначає що для операцій з валютними цінностями Банк має отримати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.

Якщо уважно дослідити Узагальнення ВСУ опублікувані в журналі ”Вісник Верховного Суду України” підготовлене суддею Верховного Суду України Д.Д. Луспеник та Головним консультантом відділу узагальнення ВСУ кандидатом юридичних наук З.П. Мельник щодо «Судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» (2009-2010р.), то у пункті про Вирішення спорів пов’язаних з укладенням договору та виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті ми побачимо таке:

«При розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.»

Тобто потрібно мати і дозвол на здійснення валютних операцій і генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. У банка на данний момент відсутна наявність цих обох документів.

Спасибо за информацию. Интересно. Но в данном случае у меня кредит в гривне, здесь не проходит.

Кстати, было бы неплохо и исчерпывающе выложить информацию о наличии лицензий, генералок и прочих разрешений по банкам, хотя бы по крупным. У меня зреет ситуация по валюте по Проминвестбанку, его россияне купили кстати. Интересно, бомаги дооформили? Где взять инфу?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...