Пора бить в набат

[stairtov]

вот надыбал

прошу прошу высказать свое виденье и рекомендации

Відповідно пункта 1.5. "Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" затверджене Постановою N 275 Правління Національного банку України від 17 липня 2001р "Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", яке зареєстрованомо в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за N 730/5921

письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 (15-93)

Тобто опреації з валютними цінностями відповідно цього Декрету та закону "Про банки і банківську діяльність" здійснюються за таким письмовим дозволом, яким є генеральна ліцензія.

Відповідно статті 1 Декрету валютними операціями є:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Тобто ці валютні операції є такими операціями, які є допущеними відповідно частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України.

Інши операції українським законодавством не допущені.

Також

Відповідно статті 345 Господарського кодексу кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета кредиту.

У кожному валютному кредитному договорі відповідно цієї статті мета кредита є встановленою. Тобто цей правочин обмежує право позичальника користування кредитними коштами. Тобто позичальник не має права використати кредит на власний розсуд та незалежно від волі кредитодавця.

Отже за кредитним договором позичальник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися кредитними коштами на власний розсуд

Про власний розсуд позичальника також йдеться у Цивільному кодексі.

Стаття 12. Здійснення цивільних прав. 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Стаття 319. Здійснення права власності. 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Оскільки за кредитним договором позичальник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися кредитними коштами на власний розсуд, то з кредитного договору випливає, що кредитні кошти позичальник у власність не одержував.

Із кредитного договору випливає що позичальник не одержує у власність кредитних коштів.

Отже із кредитного договору випливає, що надання кредиту не є передачею права власності на кредитні кошти.

Відповідно статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Параграф 1. Позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Але із суті кредитного договору випливає, що на відміну від позики за кредитним договором не відбувається передачі права власності на кредитні кошти.

В такому випадку валютний кредит не є допущеною валютною операцією, оскільки відповідно Декрету допущеними є наступні операції:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Із цього випливає три наступні висновки:

По перше

- надання валютного кредиту не є валютною операцією у розумінні Декрету. В такому випадку така операція не підпадає під режим валютного регулювання та контролю. Тобто за таку операцію не наступає відповідальності за 16 статтею Декрету.

По друге

- валютні кредити між резидентами є неможливими та недопустими відповідно 192 та 533 статей Цивільного кодексу

По трете

- оскільки позичальник не одержує валютного кредиту у власність, то у позичальника не виникає права передати ці кредитні кошти у власність.Отже у позичальника не виникає права продати такі валютні кошти для одержання гривні як засобу платежу для використання гривні на ту мету, яка зазначена у кредитному договорі.

Тобто надання валютного кредиту не передбачає юридичних наслідків та не передбачає здійснення кредитних відносин

Питання....

[alexburko]

Отлично. А откуда это, источник?

[Filosof_00]

Такое впечатление, что это писал vekt.

[Rimusato]

вот надыбал

прошу прошу высказать свое виденье и рекомендации

.............

Питання....

Первое впечатление хорошее.

Реально - судья ни хрена читать и заморачиваться не будет.

Мы часто думаем, что наши умные аргументы на что-то влияют, а дебилы при власти чихать хотели на наши доводы.

Тем более сейчас - после прихода окупационной власти.

[stairtov]

Такое впечатление, что это писал vekt.

нашол на форумах

НО главное что у всех в договорах написано что вам дан КРЕДИТ

кредитно заставной № хххххх

но вы то его не получили вам под фишку кредита всунули позыку

что уже есть недействительностью и оманой ну и в дополнение опасным продуктом так как к каждому можно предьявить статью незаконная валютная операция!!!!

[vekt]

Такое впечатление, что это писал vekt.

Сразу видно отличие профи-юриста от потерпевшего. Какая разница кто писал.

Не я. Но как просто. А я башку ломал. Человек пришел, подобрал и сложил все до кучки.

А потерпевшему нет разницы в авторстве.

Вчера по телеку показали село. Они отбили у Украины 600тыс. евро за вред от соседеного завода по переработке ядерных отходдов подлодок. Только евросуд назвали не в Стасбурге, а в Гааге. Почему в Гааге? Кто нибудь знает?

[Rimusato]

Тобто надання валютного кредиту не передбачає юридичних наслідків та не передбачає здійснення кредитних відносин

А можно с этого места помедленнее и попонятней?

[vekt]

1

Во всех карательных законах речь идет только о тех операциях, условием которых является лицензия.

На то, что произошло (по другому не знаю как назвать) никакая лицензия не предусмотрена. Валютный контроль не нарушен и агент валютного контороля не при чем. Как не парадоксально и как-бы кое-кто из нас этого не хотел, но по другому не получается. Дополнительно это касается уважаемой Софи, которая пока безуспешно утверждает, что валюта в Украине никакими деньгами не является. Получается, что валюта - это не деньги и, следовательно - ни тебе юридической ответственности, - ни тебе юридических последствий. Не является эта операция ни законной, ни незаконной. Никому не известно, вообще является ли "это" операцией, не говоря уже, является ли "это" валютной операцией.

2

По кредитным отношениям. Кредитные отношения могут быть реализованы после реализации цели кредита. Цель кредита - недостижима из-за того, что продать валюту нельзя. В итоге нет пользования этой валютой. Если бы мы получили кредитную валюту и просто хранили бы ее, то это не отвечало бы цели кредита. Кредит всегда дается на что-то.

-------

Но от "этого" (не знаю как "это" назвать) от нас хотят денег. "Они" хотят "это" превратить в деньги (себе в карман)

[Rimusato]

По кредитным отношениям. Кредитные отношения могут быть реализованы после реализации цели кредита. Цель кредита - недостижима из-за того, что продать валюту нельзя. В итоге нет пользования этой валютой. Если бы мы получили кредитную валюту и просто хранили бы ее, то это не отвечало бы цели кредита. Кредит всегда дается на что-то.

-------

Но от "этого" (не знаю как "это" назвать) от нас хотят денег. "Они" хотят "это" превратить в деньги (себе в карман)

" Складно гутаришь"

Но как я могу это использовать в аппеляции "признать договор недействительным"?

[у.zaporozhskiy]

1

Во всех карательных законах речь идет только о тех операциях, условием которых является лицензия.

На то, что произошло (по другому не знаю как назвать) никакая лицензия не предусмотрена. Валютный контроль не нарушен и агент валютного контороля не при чем. Как не парадоксально и как-бы кое-кто из нас этого не хотел, но по другому не получается. Дополнительно это касается уважаемой Софи, которая пока безуспешно утверждает, что валюта в Украине никакими деньгами не является. Получается, что валюта - это не деньги и, следовательно - ни тебе юридической ответственности, - ни тебе юридических последствий. Не является эта операция ни законной, ни незаконной. Никому не известно, вообще является ли "это" операцией, не говоря уже, является ли "это" валютной операцией.

2

По кредитным отношениям. Кредитные отношения могут быть реализованы после реализации цели кредита. Цель кредита - недостижима из-за того, что продать валюту нельзя. В итоге нет пользования этой валютой. Если бы мы получили кредитную валюту и просто хранили бы ее, то это не отвечало бы цели кредита. Кредит всегда дается на что-то.

-------

Но от "этого" (не знаю как "это" назвать) от нас хотят денег. "Они" хотят "это" превратить в деньги (себе в карман)

Я кстати разговаривал с Представителем НБУ в нашей области и именно она сказала, что предоставление кредита не является валютной операцией.

Вот оплата процентов да.

Гениальное просто, но тем не менее прошу всех не забывать и Женя неймлесс молодец, что отстаивал свою позицию

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Но такого закона, который дает право использовать Валюту по кредитному договору нет в стране.

и точка.

Единственный изъян я считаю, что по кредитному договору право собственности переходит, так как заемщик в дальнейшем может распорядиться кредитными средствами.

[vekt]

Я кстати разговаривал с Представителем НБУ в нашей области и именно она сказала, что предоставление кредита не является валютной операцией.

Единственный изъян я считаю, что по кредитному договору право собственности переходит, так как заемщик в дальнейшем может распорядиться кредитными средствами.

А она вам не сказала, что из-за того, что в собственность переходит, то все-таки является валютной операцией?

y.voronizhskiy

Как быть с этим:

Стаття 12. Здійснення цивільних прав. 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Стаття 319. Здійснення права власності. 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

------

Снова перечитайте старт

[Йивгеней]

Эти все соображения да письмецом в нбу - пусть дадут разъяснения.

[у.zaporozhskiy]

Эти все соображения да письмецом в нбу - пусть дадут разъяснения.

они напишут, что все законно.

To vekt

скажем право распоряжение у нас ограничено, но что же нам тогда переходит.

Все равно право собственности ведь распоряжаться мы можем.

[vekt]

"

Про власний розсуд позичальника також йдеться у Цивільному кодексі.

Стаття 12. Здійснення цивільних прав. 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Стаття 319. Здійснення права власності. 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

"

Где то я читал, что общественное правоотношение собственности заключается в том, что другие считают твою собственность чужой. Если банк дал в собственность, то тугрики, после этого, он считает теперь чужими. Поэтому не суй свой нос - на что заемщик хочет потратить эти тугрики. Не твое собачье дело. Это секрет заемщика. Секрет от банка. Коммерческий секрет заемщика от банка, если хотите. --- Вот к чему приводит предположение, что кредит переходит в собственность.

Нагнали бабла из-за бугра, чтобы все его поразгребали под матрасы.

МВФ - тоже не смотрит, на что дает? Азаров мвф-шников посылает нах... и не обещает поднимать цен на жкх, не понимает пенсионного возраста. Короче послал он их... А те ему денег все равно суют. Разве на самом деле все выглядит так?

To vekt

скажем право распоряжение у нас ограничено, но что же нам тогда переходит.

Все равно право собственности ведь распоряжаться мы можем.

Я ничего не понял. Пожалуйста, тщательно отформатируйте свой вопрос.

Думаю, что это тщательное форматирование (само по себе) и даст вам ответ.

[vekt]

По 509-ЦКУ денгы вообще проходят мимо вас.

To vekt

скажем право распоряжение у нас ограничено, но что же нам тогда переходит.

Все равно право собственности ведь распоряжаться мы можем.

Тогда никаких денег к вам не переходит. Не ищите призраков. Машина из автосалона к вам переходит.

Вот и все. В СССР ни заказчик ни подрядчик к деньгам вообще доступа не имели. Банк оплачивал прямо изготовителям. Вы думаете 509 статья была не такой как сейчас. Сомневаюсь. Большевики изобретали свои законы? Чи ни гении, блин!!! Та тоже самое римское право они и использовали. (хотя и кастрировано). Но и у нас, наверно, тоже римское право - кастрированое.

[Arc4i]

1) по ЦК ст.1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2)Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. , обов'язковим до приймання за

номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця

України - гривня.

кредит=гривня + відсотки

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у

випадках і в порядку, встановлених законом. - ИМПЕРАТИВНОСТЬ

кредит(при наличии "випадка і в порядку, встановлених законом") = инвалюта.+ відсотки

Другого понятия ГРОШЕЙ(ГРОШОВИХ КОШТИВ) не существует.!!!

Випадок(случай) определяет порядок, установленный законом.

Случай состоит из параметров:

- кто использует инвалюту:

-резидент или нерезидент;

-физическое или юридическое лицо;

- как использует:

цель:

-для накопления;

-для меры стоимости;

-для обращения;

-для оплаты (средство платежа);

форма:

- безналичная;

- наличная;

Из случая вытекает порядок.

Порядок может быть: -без лицензии,

-с использование генеральной лицензии,

-с использованием индивидуальной лицензии.

Т.е. банк обязан устанавливать формулу кредита исходя из этих 3х критериев - это и есть его функция валютного контроля.

Валюта может использоваться(кем-то и как-то) только на основании закона.

Какой закон разрешает выдавать валюту резиденту от резидента в кредит? - его нет - даже все положения банков идут в понятиии резидент-нерезидент.

если закона нет значит случай и порядок использования валюты для выдачи кредита не установлен и значит валюта НЕ МОЖЕТ БЫТЬ ИСПОЛЬЗОВАНА!

Какой закон разрешает быть валюте "Законним платіжним засобом" при оплате резидентом резиденту? - только декрет и только при индивидуалке.

Но ведь если резидент имеет контракт импортный, то тогда он может получить кредит в валюте - о чём говорит декрет.

тоесть ВЫВОД:

1.Валюта может использоваться в Украине только по закону - если законом не определен случай использования - значит нельзя использовать валюту.

2. Для понятия кредит определяющим есть неразрывные понятия:

- валюта;

- получатель (резидент или нерезидент);

- цель использования (применительно к территории: внутри или вне страны);

Заявка на кредит:

1 Валюта - гривна

2 Получатель - резидент или нерезидент

3 Цель - использует в Украине

Формула:

кредит=гривня(еквівалент)+відсотки

Заявка на кредит:

1 Валюта - инвалюта

2 Получатель - резидент

3 Цель - использует в Украине

Формула:

индивидуальная лицензия только тогда

кредит=валюта+відсотки

Заявка на кредит:

1 Валюта - инвалюта

2 Получатель - резидент

3 Цель - использует вне Украины

импортный контракт и только тогда

кредит=валюта+відсотки

другого законного уравнения нет

По факту имеем:

Заявка на кредит:

1 Валюта - инвалюта

2 Получатель - резидент

3 Цель - использует в Украине

Формула:

индивидуальная лицензия ОТСУТСТВУЕТ

кредит=валюта+відсотки ВЫДАН

Банк не действовал по закону.

Прямое (причём публичное) нарушение Декрета, ГК, Конституции.

Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який

порушує публічний порядок

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок,

якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод

людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або

юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим,

територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Незаконне заволодіння майном: факт есть, мотив есть - уголовное дело так и напрашивается.

[alexburko]

Так кто ж его посадит?! Он же памятник!

[TajSon]

Допустим, что признаем мнимость КД и устанавливаеи реальный договор-договор займа.

Как тогда, проценты по 1048 ГК должны оплачиваться в валюте?

Вообще статус процентов в кредитных и займовых договорах? Это плата за услугу или как?

[у.zaporozhskiy]

Допустим, что признаем мнимость КД и устанавливаеи реальный договор-договор займа.

Как тогда, проценты по 1048 ГК должны оплачиваться в валюте?

Вообще статус процентов в кредитных и займовых договорах? Это плата за услугу или как?

По кредитному договору % плата за услугу, согласно ЗУ "Про фін послуги..."

[Chitatel]

вот надыбал

прошу прошу высказать свое виденье и рекомендации

Відповідно пункта 1.5. "Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" затверджене Постановою N 275 Правління Національного банку України від 17 липня 2001р "Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", яке зареєстрованомо в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за N 730/5921

письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 (15-93)

Тобто опреації з валютними цінностями відповідно цього Декрету та закону "Про банки і банківську діяльність" здійснюються за таким письмовим дозволом, яким є генеральна ліцензія.

Відповідно статті 1 Декрету валютними операціями є:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Тобто ці валютні операції є такими операціями, які є допущеними відповідно частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України.

Інши операції українським законодавством не допущені.

Також

Відповідно статті 345 Господарського кодексу кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета кредиту.

У кожному валютному кредитному договорі відповідно цієї статті мета кредита є встановленою. Тобто цей правочин обмежує право позичальника користування кредитними коштами. Тобто позичальник не має права використати кредит на власний розсуд та незалежно від волі кредитодавця.

Отже за кредитним договором позичальник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися кредитними коштами на власний розсуд

Про власний розсуд позичальника також йдеться у Цивільному кодексі.

Стаття 12. Здійснення цивільних прав. 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Стаття 319. Здійснення права власності. 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Оскільки за кредитним договором позичальник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися кредитними коштами на власний розсуд, то з кредитного договору випливає, що кредитні кошти позичальник у власність не одержував.

Із кредитного договору випливає що позичальник не одержує у власність кредитних коштів.

Отже із кредитного договору випливає, що надання кредиту не є передачею права власності на кредитні кошти.

Відповідно статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Параграф 1. Позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Але із суті кредитного договору випливає, що на відміну від позики за кредитним договором не відбувається передачі права власності на кредитні кошти.

В такому випадку валютний кредит не є допущеною валютною операцією, оскільки відповідно Декрету допущеними є наступні операції:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Із цього випливає три наступні висновки:

По перше

- надання валютного кредиту не є валютною операцією у розумінні Декрету. В такому випадку така операція не підпадає під режим валютного регулювання та контролю. Тобто за таку операцію не наступає відповідальності за 16 статтею Декрету.

По друге

- валютні кредити між резидентами є неможливими та недопустими відповідно 192 та 533 статей Цивільного кодексу

По трете

- оскільки позичальник не одержує валютного кредиту у власність, то у позичальника не виникає права передати ці кредитні кошти у власність.Отже у позичальника не виникає права продати такі валютні кошти для одержання гривні як засобу платежу для використання гривні на ту мету, яка зазначена у кредитному договорі.

Тобто надання валютного кредиту не передбачає юридичних наслідків та не передбачає здійснення кредитних відносин

Питання....

Хочу кое что добавить в защиту автора этой темы:

Вот что вычитал в комментариях к статте 1054 ЦКУ. издательство Одесса "Юридична литература" 2004 р.

§2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

1. Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. Зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що кредит — це грошові кошти, що надані за кредитним договором банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором.

Умови кредитного договору також урегульовані спеціальним нормативно-правовими актами, насамперед, Законом України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-Ш від 7 грудня 2000 року та Положенням "Про кредитування", затвердженим постановою Правління Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995 р.

Закон визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантія, будь-яка зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми.

Кредитодавцем за договором кредиту, насамперед, може бути банк. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку

України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною сплатою за його користування.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Відповідно до законодавства як кредитні розглядаються наступні банківські операції:

1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яке

банки мають право здійснювати на підставі банківської ліцензії;

2) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

5) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6) лізинг.

Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись установлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, фізичні особи — споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції та в інших передбачених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України випадках.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

Для кредитів, що надаються в іноземній валюті необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником із розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку.

Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладенні угоди про надання кредиту.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

Окрім банків кредитодавцем може виступати й інша фінансова установа, яка відповідно до законодавства України може надавати кредити. Зокрема, такою фінансовою установою, відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" є кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка відповідно до свого статуту може надавати кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які є у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки.

[TajSon]

По кредитному договору % плата за услугу, согласно ЗУ "Про фін послуги..."

В данном Законе не нашел прямого указания, что %-плата за услугу:предоставления кредита.

Может это усматривается в такой цепочке:

ст. 1 ЗУ о финуслугах 3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

ст. 4 этого же закона 1. Фінансовими вважаються такі послуги: 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

Общая ст. 536 ГК ч.1 "За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти"

Специальная ст. 1054 ГК "позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти"

Леплю все в кучу: За користування фінансовою послугою Позичальник зобовязується сплатити проценти.

Коряво как-то...

[vekt]

Там ЗУпроФинпослуги обратите внимание "на користь третих осиб". Позичальник платит проценты на користь третих осиб. Этими третими особами являются вкладчики.

Договор вклада - на користь третих - заемщиков.

Договор кредита - на користь третих - вкладчиков.

[TajSon]

Закон визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантія, будь-яка зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми.

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, фізичні особи — споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

Вот и получается, что банк предоставил не кредит а займ:

по переходу права собственности

1048 одна сторона передает в собственность

1054 банк обязывается предоставить денежные средства, а не передает

по цели использования

1048 раз собственность, то заемщик распоряжается по собственному усмотрению

1054 на цели, определенные договором, то есть нет полного распоряжения, что наталкивает на мысль о том что денежные средства не переходят в собственность, а предоставляются в пользование (косвенно можно привязать пользование из определения процентов в 536 ГК).

Кроме того, потребительские кредиты-на приобретение чего-то. Чего-то в Украине можно приобрести только за гривны, т.е. целью потребительского кредита есть получение заемщиком средства платежа, а не какой-либо материальной ценности, которую можно продать и получить средство платежа.

Приведенное вяжется с фактической ситуацией:

дали не денежный средства=средство платежа, а вещи, определенные родовыми признаками;

дали в собственность-заемщик продал валюту, т.е. распорядился по своему усмотрению.

как можно контролировать целевое использование, если изначально валюта использована не по назначению, причем чаще всего с помощью самого банка-заемщик продал валюту этому же банку.

Посему КД-притворная сделка, которую заключили стороны, чтобы скрыть другую сделку (займ), которую они в действительности заключили.

[Chitatel]

Там ЗУпроФинпослуги обратите внимание "на користь третих осиб". Позичальник платит проценты на користь третих осиб. Этими третими особами являются вкладчики.

Договор вклада - на користь третих - заемщиков.

Договор кредита - на користь третих - вкладчиков.

Вы не могли бы объяснить по подробней, про ЗУ про Финпослуг

[vekt]

Закачиваете себе на компьютер ЗУ. Читаете. Задаете вопрос предметно.

Чо нада то? Конкретно?

"По подробней" могу сообщить что ЗУ принят Верховной Радой.

Результата не будет, если напрягаться буду один я. А вы?

Мне нада что бы не я один напрягался.

Всем и каждому нада, что бы каждый напрягся.