Arc4i Опубликовано March 21, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 21, 2011 Есть вот такое высказывание (<a href="http://"http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1769"" target="_blank"></a>): Оскільки, договір застави, укладений між позивачем і відповідачем, містить елементи різних договорів, то є змішаним договором, а тому, для регулювання правовідносин, які виникли на підставі Договору майнової поруки, повинні застосовуватися не тільки норми цивільного законодавства які встановлюють умови іпотеки, але й норми ст. ст. 553 - 559 ЦК України, які визначають порядок укладення та припинення договору поруки. За своїм змістом правовідносини, що виникають на підставі договору поруки та на підставі майнової поруки відрізняються лише однією істотною умовою, а саме: обсягом відповідальності. Якщо поручитель відповідає всім своїм майном, то майновий поручитель відповідає лише заставленим майном. Але і поручитель і майновий поручитель має право вчиняти дії по погашенню боргу для недопущення звернення стягнення на своє майно. І саме розмір цього погашення, відповідно до змісту правовідносин поруки та майнової поруки, положень закону, повинен бути погоджений з поручителем. В іншому випадку боржник та кредитор отримують можливість для зловживань відносно майнового поручителя шляхом збільшення його обов'язків без його відома до розміру, за якого майновий поручитель вже не зможе погасити борг та буде змушений віддати заставне майно. Саме для недопущення таких зловживань та захисту прав поручителя та майнового поручителя і передбачені в Цивільному кодексі України положення статті 559 Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Интересно ваше мнение о правомерности выделенной части высказывания. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nameless Опубликовано March 21, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 21, 2011 Считаю полностью правомерным прекращение имущественной поруки в случае изменения условий обязательства, т.к. иначе Должник может в 100 раз увеличить свой долг перед кредитором, невыполнить этот долг, и кредитор побежит к имущественному поручителю. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Alexandr Опубликовано March 22, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 22, 2011 Считаю полностью правомерным прекращение имущественной поруки в случае изменения условий обязательства, т.к. иначе Должник может в 100 раз увеличить свой долг перед кредитором, невыполнить этот долг, и кредитор побежит к имущественному поручителю. Интересен другой момент: имеет ли значение каким образом был увеличен объем ответственности - в одностороннем порядке (письмо счастья) или путём подписания дополнительного соглашения к кредитному договору. Там где было доп.согл. - всё понятно. Но как быть с односторонкой? Некоторые занимают позицию типа "договор поруки предусматривал возможность односторонки, значит поручитель не отваливается". Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ksana36 Опубликовано March 22, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 22, 2011 Интересен другой момент: имеет ли значение каким образом был увеличен объем ответственности - в одностороннем порядке (письмо счастья) или путём подписания дополнительного соглашения к кредитному договору. Там где было доп.согл. - всё понятно. Но как быть с односторонкой? Некоторые занимают позицию типа "договор поруки предусматривал возможность односторонки, значит поручитель не отваливается". Вот-вот, меня тоже это существенно интересует. Мое мнение, что в данной ситуации происходят даже два момента - увеличивается объем ответственности и нарушается договор. Если банк обратился со взысканием, он нарушает свое обязательство обратиться к поручителю по поводу оплаты кредита, и конечно же, изменяется объем ответственности (пусть не увеличивается, но меняется точно), т.к. поручитель рассчитывал на график платежей. И вот тут еще и применимы 651 цку и 615 цку. Кстати, по 651й - Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Поручитель абсолютно мог рассчитывать на переход права собственности на залоговое майно при погашении задолженности по кредиту (пусть суд опровергнет), а досрочным стягненням его этого лишили. Как-то так. Я хочу подать такую встречку на иск по взысканию на майно. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nameless Опубликовано March 22, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 22, 2011 Не...... ЗУ Про ипотеку чётко вговорит - любое увеличение - только после регистрации нотариально изменений в договор ипотеки-имущественного поручительства. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
vilniy Опубликовано March 22, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 22, 2011 Термінологічна схожість понять «поручитель» та «майновий по¬ручитель» викликала на практиці наступну проблему1. З'явилося і почало поширюватися досить неадекватне тлумачення, у відповідно¬сті з яким до правовідносин за участю майнового поручителя слід за¬стосовувати не тільки норми Закону «Про заставу», а й ті, що регулю¬ють договір поруки. Відсутність поряд з договором застави договору поруки між кредитором за основним зобов'язанням і майновим пору¬чителем використовувалась як аргумент на користь визнання такого договору застави недійсним. Крім того, зазначений вище підхід доз¬воляв заявити, що кредитор-заставодержатель, який не пред'явив ви¬мог до майнового поручителя протягом строку, встановленого нор¬мами про поруку, втрачає право на отримання задоволення з вартості заставленого майна. Підставою для таких помилкових тверджень був п. 2 Методичних рекомендацій щодо застосування банками Закону «Про заставу» (лист НБУ № 23015/11 від 8 жовтня 1993 р.), у якому пояснювалося наступне: майновий поручитель - це особа, яка у від¬повідності з договором поруки зобов'язується перед кредитором ін¬шої особи (банком) відповідати за виконання останнім (боржником) свого зобов'язання у повному обсязі або у його частині за рахунок за¬ставленого майна. Таке неадекватне роз'яснення негативним чином вплинуло на правозастосовчу діяльність і згодом викликало відповід¬ну реакцію тоді Вищого арбітражного суду. В оглядовому листі ВАСУ від ЗО травня 2001 р. № 01-8/637 «Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань» пояснювалося наступне: «Порука та застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, тому встановлений ст. 194 ЦК (попереднього) України строк для заявления позову до по¬ручителя не може застосовуватися до правовідносин між заставодав¬цем (майновим поручителем) та заставодержателем за договором за¬стави». ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ПІДРУЧНИК У ДВОХ ТОМАХ Том 2 За загальною редакцією В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатссвої та В. Л. Яроцького сторінка 48 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Alexandr Опубликовано March 22, 2011 Жалоба Share Опубликовано March 22, 2011 Да я не про эти ребусы. Отбросим слово "имущественный". Если рассуждать просто о поручительстве как таковом, - односторонее изменение сохраняет поручительство? )) Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Marta Опубликовано August 28, 2015 Жалоба Share Опубликовано August 28, 2015 Якщо є рішення,що набуло чинності, про звернення стягнення на іпотеку - зараз ще діє мораторій, а Банк подає в суд на стягнення заборгованості з Поручителя /Поручитель та Іпотекодавець - одна особа/. Підскажіть способи захисту! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.