Решение Ленинского райсуда о прекращении имущественного поручительства с Бробизнесбанком

[ANTIRAID]

Справа № 2-3327/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Михайліченко Є.Ю., Геращенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»в особі Луганської філії АТ «Брокбізнесбанк», третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» про визнання іпотечного договору недійсним -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який згодом уточнила, посилаючись на ту обставину, що 03 квітня 2007 р. між ТОВ «Сервіс - Авто» та ПАТ «Брокбізнесбанк» був укладений кредитний договір № 135 від 03.04.2007 р. За умовами кредитного договору ТОВ «Сервіс - Авто»отримало кредит у сумі 250 000,00 (двісті п'ятдесят тисяч) доларів США, строк повернення до 02.04.2012 p., з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 14,5% шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Сервіс - Авто» в доларах США.

У забезпечення виконання даного кредитного договору, між позивачкою та Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (відповідач) був укладений іпотечний договір від 03.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за № 383.

Згідно іпотечного договору від 03.04.2007р. позивачкою, як майновим поручителем передано в іпотеку відповідачу житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, площею 622 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 46.

В подальшому між ТОВ «Сервіс–Авто» та ПАТ «Брокбізнесбанк» було укладено низку додаткових угод до кредитного договору № 135 від 03.04.2007 р., якими було внесено зміни до вказаного кредитного договору, зокрема, збільшено відсоткову ставку та суму майнових зобов’язань, змінено термін дії договору.

Позивачка вважає, що вказані зміни у кредитному договорі № 135, тягнуть несприятливі наслідки для майнового поручителя, що є порушенням ст. 559 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про іпотеку».

На підставі наведеного, позивачка просила визнати припиненими правовідносини між ПАТ "Брокбізнесбанк" та нею за іпотечним договором 03.04.2007р., звільнити від обтяження заставне майно: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Шелкового П.І., будинок 46, що належить позивачці на праві власності, скасувати заборону на відчуження належного позивачці житлового будинку з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек та скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та просив уточнені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, заяву про застосування строку позовної давності. В поясненнях представник відповідача, спираючись на доводи, викладені в письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких вважав позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню, надав пояснення, згідно яких дійсно було внесено зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007 р., в тому числі і з ініціативи ТОВ «Сервіс-Авто», так як вказаними змінами хоча і збільшувалася відсоткова ставка за кредитним договором, але в тому числі був змінений строк виконання зобов’язання, що було більш сприятливо для Товариства. Про зміни позивачку повідомлено не було, так як ТОВ «Сервіс-Авто» не вважало це за потрібне.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.2007р. між ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідачем у справі був укладений кредитний договір № 135 від 03.04.2007р. (а.с. 11).

За умовами кредитного договору ТОВ «Сервіс - Авто»отримало кредит у сумі 250 000,00 доларів США, строк повернення до 02.04.2012р., з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 14,5%.

На забезпечення виконання даного кредитного договору, між позивачкою ОСОБА_1 1.1. відповідачем був укладений іпотечний договір від 03.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований за № 383 (а.с. 7-10)

Згідно іпотечного договору від 03.04.2007р. позивачкою, як майновим поручителем, передано в іпотеку відповідачу житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Шелкового П.І., будинок 46, розташований на земельній ділянці фактичною площею 622 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Ленінської районної у місті Луганську ради 21.03.2007р. на підставі рішення від 20.03.2007р. за № 73/1; право власності зареєстровано у Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Луганська в книзі 40, номер запису 12346, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 18242788.

У відповідно до п.1.2. іпотечного договору від 03.04.2007р. визначено, що іпотекодавець на підставі цього договору забезпечує виконання боржником основного зобов'язання за кредитним договором, а саме - повернення іпотекодержателю не пізніше 02 квітня 2012р. кредиту у розмірі 250 000,00 доларів США; сплату іпотекодержателю процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних, на умовах, зазначених у кредитному договорі».

Таким чином, судом встановлено, що на момент підписання іпотечного договору від 03.04.2007р. позивачка, як майновий поручитель, була ознайомлена з умовами та вимогами кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. у його первісній редакції, тобто в редакції, що була чинною на момент укладання та підписання кредитного договору № 135 від 03.04.2007р.

Додатковою угодою б/н від 25.10.2007р. ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідач внесли зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. щодо строку сплати основної суми кредиту щомісячна сума платежу за кредитним договором № 135 становила 4808,00 доларів США (а.с. 12).

До кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. 06.03.2008р. між ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідачем була укладена додаткова угода б/н, в якій ТОВ «Сервіс-Авто»та ПАТ «Брокбізнесбанк»дійшли згоди про його суттєві умови, які первісно не були відображені в кредитному договорі № 135 від 03.04.2007р. За цією додатковою угодою було внесено зміни до предмету договору, порядку надання і повернення кредиту та сплати процентів, змінено права та обов'язки відповідача, права та обов'язки позичальника ТОВ «Сервіс-Авто», порядку зміни процентної ставки за кредитом, змінено порядок дострокового погашення кредиту, відповідальність сторін, строк дії договору, а також інші умови договору (а.с. 13-14).

Додатковою угодою б/н від 21.03.2008р. ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідач внесли зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. щодо строку сплати основної суми кредиту за відповідним графіком, згідно якого на момент підписання вказаної додаткової угоди щомісячна сума платежу за кредитним договором № 135 становила 5110,00 доларів США, тобто на 302 долари США більше, аніж сума платежу до підписання цієї додаткової угоди (а.с. 15).

За додатковими угодами б/н від 04.06.2008р. та від 08.10.2008р. ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідач внесли зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р., відповідно до яких збільшилася відсоткова ставка за користування кредитом відповідно до 15,5% та 18% річних, починаючи з дати укладання вказаних додаткових угод. (а.с. 16, 18). Отже порівняно з первісною процентною ставкою 14,5% її було збільшено на 3,5 %.

Додатковою угодою б/н від 31.07.2008р. ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідач внесли істотні зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. щодо строку сплати основної суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. Також, додатковою угодою б/н від 30.08.2010р. ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідач внесли зміни до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. за якими щомісячний платіж розподіляється наступним чином: 80 % (вісімдесят) відсотків платежу спрямовується на погашення основної суми кредиту, 20 % (двадцять) відсотків спрямовується на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 17, 19).

Як вбачається з даних додаткових угод, вони є підписаними повноважними представниками ТОВ «Сервіс-Авто»та відповідача, позивачка ОСОБА_1 або її уповноважені представники дані зміни не підписували та не погоджували.

Судом встановлено, що додаткові угоди до кредитного договору № 135 від 03.04.2007р. щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку погашення кредиту та як наслідок збільшення суми кредиту збільшили обсяг відповідальності позивача.

При продовженні терміну дії основного зобов'язання за рахунок збільшення періоду, за який нараховується відсотки за користування чужими коштами, а також у випадку підвищення розміру відсотків істотно збільшується сума основного зобов'язання. Поручитель в цьому випадку несе відповідальність тільки в тому випадку, якщо він згодний продовжити договір поруки на нових умовах. В іншому разі порука припиняється. Так, якщо кредитор не повідомив поручителя про продовження кредитного договору і не одержав його згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов'язаних із збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки.

На думку суду, вказані вище зміни у основному зобов'язанні слід визнати такими, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя, і це дає підстави для припинення договору поруки, як такі що суперечать в цілому ст. ст. 553-559 ЦК України. Отже, у зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідно до вимог ст.559 ЦК України, якщо кредитор не довів до відома поручителя про зміну умов кредитного договору та не одержав його згоди на продовження договору саме на нових умовах (збільшення відсоткової ставки за договором, збільшення суми кредиту і терміну дії - це в даному випадку є новим умовами), пов'язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію договору поруки.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов'язання.

Згідно вимог ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони даного спору –ОСОБА_1 та ПАТ «Брокбізнесбанк» уклали договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зважаючи на те, що Законом України «Про іпотеку» прямо не передбачено, що майнова порука є видом застави, є можливим її визнання змішаним договором з елементами застави та поруки.

Згідно ст. 7 даного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням..., а згідно ст. 11 - майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки

Внесені договорами зміни істотно змінили умови іпотечного договору та термін його дії, що є порушенням ст. 559 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 10.1 іпотечного договору його може бути змінено або доповнено за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору мають силу з моменту їх нотаріального посвідчення.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно на забезпечення виконання зобов'язань іншої особи особи-боржника, а тому з цих підстав вбачається, що укладені додаткові договори до кредитного договору порушують ст. 559 ЦК України якою передбачено, що порука припиняється в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, та ст. 19 Закону України «Про іпотеку»якою встановлено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Судом встановлено, що про внесення змін до умов кредитного договору, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк»та ТОВ «Сервіс Авто»і, як наслідок, збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 стало відомо з позову, поданого 07.07.2011 року ПАТ «Брокбізнесбанк»про звернення стягнення на нерухоме майно. При таких обставинах, на думку суду, заява представника відповідача про застосування строку позовної давності не обґрунтована.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) № 15-рп/2011, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Тож, відповідач в усякому разі мав повідомити позивачку про зміну таких істотних умов договору іпотеки, які збільшують обсяг відповідальності ОСОБА_1 перед банком, але зміни до умов іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк»та ОСОБА_1 були внесені без відома ОСОБА_1, без нотаріального посвідчення цих змін та потягли за собою несприятливі наслідки для позивачки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. І у випадку, коли порушено або порушуються права чи свободи уповноваженої особи; створено або створюються перепони для реалізації нею своїх прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми, на неї покладено обов'язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав, особа може застосовувати як передбачені законом, так і не передбачені законом, але йому не суперечать способи захисту свого порушеного чи оспореного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно із ст. 16 ЦК України, може бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1,7, 19 Закону України «Про іпотеку», ст.15, 16, 203, 215, ч. 1. ст. 553, ст. 554, ч. 2 ст. 555, ст. 559, ст. 572, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст.583, ч. 2 ст. 628, ч. 1 ст.651 ЦК України, ст. ст. З, 15, 114, 119 - 120 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) за іпотечним договором 03.04.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2В та зареєстрованим в реєстрі за № 383.

Звільнити від обтяження заставне майно: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Шелкового П.І., будинок 46, розташований на земельній ділянці фактичною площею 622 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Ленінської районної у місті Луганську ради 21.03.2007р. на підставі рішення від 20.03.2007р. за № 73/1; право власності зареєстровано у Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Луганська в книзі 40, номер запису 12346, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 18242788.

Заборону на відчуження житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Шелкового П.І., будинок 46, накладену при посвідченні іпотечного договору від 03.04.2007р. між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2В - скасувати з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек.

Скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Ю.Золотарьов

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20184949

[izmailka]

Есть ли апелляция на данное решение?

[у.zaporozhskiy]

Есть ли апелляция на данное решение?

Еще рановато

может через две недели что-то будет