Определение ВССУГУД об отмене решений апелляционного и районного суда, прекращение договор поручительств есть способом защиты прав

[у.zaporozhskiy]

икнуть в будущем

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24531080

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28 вересня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останьому надано кредитні кошти в розмірі 35 тис. доларів США на строк до 27 вересня 2012 року зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між нею і відповідачем 28 вересня 2007 року був укладений договір поруки.

Позивачка вважала, що відповідачем порушено її права, оскільки судом винесено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та з неї як поручителя солідарно, не врахувавши що договір поруки припинено внаслідок збільшення процентної ставки за кредитом без її згоди. Ураховуючи викладене, позивачка просила суд визнати договір поруки припиненим, оскільки згода на збільшення процентної ставки за кредитним договором нею не надавалась, у зв'язку з чим у порушення вимог договору поруки збільшився обсяг її відповідальності.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що такого способу захисту як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, законодавством не передбачено.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останьому надано кредитні кошти в розмірі 35 тис. доларів США на строк до 27 вересня 2012 року зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між нею і відповідачем 28 вересня 2007 року був укладений договір поруки. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2010 року а користь ПАТ КБ «ПриватБанк» солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 496 доларів США 37 центів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Проте суд на викладене уваги не звернув, у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з договору поруки; не перевірив доводів позивача про збільшення обсягу її відповідальності як поручителя та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову лише з підстав обрання позивачем неналежного способу судового захисту.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

[у.zaporozhskiy]

решение реальное "без решалова"

Позитивная ласточка.

[alexburko]

В принципе, ожидаемо и адекватно.

[mississ]

Было подписано доп. соглашение и какой размер новой %-ной ставки?

[у.zaporozhskiy]

Было подписано доп. соглашение и какой размер новой %-ной ставки?

не доп. соглашение.

поручалась за 45 тыс. дол., а выдали заемщику 50.

и за пользование последним траншем процентная ставка была на 1, 5 % выше

[у.zaporozhskiy]

не доп. соглашение.

поручалась за 45 тыс. дол., а выдали заемщику 50.

и за пользование последним траншем процентная ставка была на 1, 5 % выше

Прошу напомнить: практику или обсуждение темы.

Когда было внесено первое изменение в кредитный договор, который увеличил объем ответственности поручителя, Поручитель согласия не давал.

Когда внесли второе изменение в к.д., поручитель дал согласиеи подписал доп.соглашение к договору поручительства.

Действует ли договор поручительства?

[у.zaporozhskiy]

Прошу напомнить: практику или обсуждение темы.

Когда было внесено первое изменение в кредитный договор, который увеличил объем ответственности поручителя, Поручитель согласия не давал.

Когда внесли второе изменение в к.д., поручитель дал согласиеи подписал доп.соглашение к договору поручительства.

Действует ли договор поручительства?

Второй неоднозначный момент касается случая, когда в в марте 2011 года банк направил заемщику требование о досрочном возврате кредита, затем подал иск к заемщику и выиграл его в ноябре 2011 года,

а к поручителю обратился требованием в апреле 2011, а с иском в июне 2012 года.

возникает вопрос: пропущен ли срок предусмотренный ч. 4 ст. 559 ЦК ?

[АлПет]

Второй неоднозначный момент касается случая, когда в в марте 2011 года банк направил заемщику требование о досрочном возврате кредита, затем подал иск к заемщику и выиграл его в ноябре 2011 года,

а к поручителю обратился требованием в апреле 2011, а с иском в июне 2012 года.

возникает вопрос: пропущен ли срок предусмотренный ч. 4 ст. 559 ЦК ?

Насколько я понял из Вашего сообщения банк в требовании к заемщику установил новый срок возврата кредита, который наступает на 30 (31)-й день с момента получения требования (такова практика большинства КД). Когда этот новый срок наступил банк направил требование поручителю о возврате всей суммы кредита с %%, пеней и тд, так как наступил новый срок возврата кредита. Если это так, то требования банка к поручителю в мае и есть требование в смысле ч.4 ст.559, а так как поручитель не выполнил своих обязательств, то банк обратился в суд с иском в ноябре 12 и здесь по моему уже действует общее правило исковой давности --3 года.

Надо четко знать , что требовал банк от поручителя: погасить текущую задолженность или сформулировал требования так, как указано выше.

[kristi]

Второй неоднозначный момент касается случая, когда в в марте 2011 года банк направил заемщику требование о досрочном возврате кредита, затем подал иск к заемщику и выиграл его в ноябре 2011 года,

а к поручителю обратился требованием в апреле 2011, а с иском в июне 2012 года.

возникает вопрос: пропущен ли срок предусмотренный ч. 4 ст. 559 ЦК ?

постанова№5

24. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

думаю на выделенное надо делать акцент......

[у.zaporozhskiy]

Второй неоднозначный момент касается случая, когда в в марте 2011 года банк направил заемщику требование о досрочном возврате кредита, затем подал иск к заемщику и выиграл его в ноябре 2011 года,

а к поручителю обратился требованием в апреле 2011, а с иском в июне 2012 года.

возникает вопрос: пропущен ли срок предусмотренный ч. 4 ст. 559 ЦК ?

Неужели никто не сталкивался с ситуацией указанной в сообщении выше?

[у.zaporozhskiy]

Неужели никто не сталкивался с ситуацией указанной в сообщении выше?

Кому интересно, нашел ответ в ППВССУГУД № 5 Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

[kristi]

Кому интересно, нашел ответ в ППВССУГУД № 5 Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

а вы пост мой выше читали???

[у.zaporozhskiy]

а вы пост мой выше читали???

видно, как-то пропустил((

[у.zaporozhskiy]

Насколько я понял из Вашего сообщения банк в требовании к заемщику установил новый срок возврата кредита, который наступает на 30 (31)-й день с момента получения требования (такова практика большинства КД). Когда этот новый срок наступил банк направил требование поручителю о возврате всей суммы кредита с %%, пеней и тд, так как наступил новый срок возврата кредита. Если это так, то требования банка к поручителю в мае и есть требование в смысле ч.4 ст.559, а так как поручитель не выполнил своих обязательств, то банк обратился в суд с иском в ноябре 12 и здесь по моему уже действует общее правило исковой давности --3 года.

Надо четко знать , что требовал банк от поручителя: погасить текущую задолженность или сформулировал требования так, как указано выше.

от заемщика банк потребовал весь кредит в марте 2011 года.

Тоесть срок выполнения кредитного договора настал.

к поручителю, хотя он и обратился апреле с требованием.

должен был в течении полугода с марта 2011 года обратится в суд к поручителю, чего не сделал.

Тоесть поручительство прекращено с сентября 2011 года.

[kristi]

от заемщика банк потребовал весь кредит в марте 2011 года.

Тоесть срок выполнения кредитного договора настал.

к поручителю, хотя он и обратился апреле с требованием.

должен был в течении полугода с марта 2011 года обратится в суд к поручителю, чего не сделал.

Тоесть поручительство прекращено с сентября 2011 года.

ДА....

[АлПет]

Прошу напомнить: практику или обсуждение темы.

Когда было внесено первое изменение в кредитный договор, который увеличил объем ответственности поручителя, Поручитель согласия не давал.

Когда внесли второе изменение в к.д., поручитель дал согласиеи подписал доп.соглашение к договору поручительства.

Действует ли договор поручительства?

 

За таких обставин 29 травня 2009 року відбулося збільшення ліміту кредитної лінії за кредитним договором без своєчасного погодження з поручителем, внаслідок чого, починаючи з цієї дати збільшився обсяг відповідальності поручителя і станом на дату таких змін згоди поручителя не існувало. Подальше укладення 5 червня 2009 року відповідної угоди про внесення змін до договору поруки з представником поручителя не є підставою для висновку, що таке збільшення відбулося із своєчасним погодженням з поручителем.  

Зазначений висновок випливає зі змісту ч. 1 ст. 559 ЦК України, яка вказує на те, що у разі збільшення обсягу відповідальності без згоди поручителя, порука припиняється автоматично. Тобто 29 травня 2009 року порука в силу закону припинена, тому отримана банком 5 червня 2009 року згода поручителя на збільшення обсягу відповідальності правового значення не має.

 

reyestr.court.gov.ua/Review/35902321

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки повідомлення ОСОБА_3 про зміни до договору від 6 березня 2008 року листами від 16жовтня 2008 року, з якими він був ознайомлений 30 жовтня 2008 року, не свідчить про попереднє до 1 жовтня 2008 року погодження з ним змін договору поруки, як того вимагає закон.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що, підписуючи договір від 13 березня 2009 року, ОСОБА_3 погодився зі збільшеннямвідсоткової ставки за користування кредитними коштами за договором від 6 березня 2008 року та зі змінами до договору поруки, внесеними договором від 1 жовтня 2008 року, не можна визнати обґрунтованим, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, у той час як порука за договором від 6 березня 2008 року на час підписання договору була припинена.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10528923

 

Есть ли у Вас аналогичные решения ВССУ или ВСУ  когда после повышения %%  эти изменения отменялись, но это уже не имело правового значення, так как поручительство уже прекратилось автоматически в силу закона?

[у.zaporozhskiy]

За таких обставин 29 травня 2009 року відбулося збільшення ліміту кредитної лінії за кредитним договором без своєчасного погодження з поручителем, внаслідок чого, починаючи з цієї дати збільшився обсяг відповідальності поручителя і станом на дату таких змін згоди поручителя не існувало. Подальше укладення 5 червня 2009 року відповідної угоди про внесення змін до договору поруки з представником поручителя не є підставою для висновку, що таке збільшення відбулося із своєчасним погодженням з поручителем.  

Зазначений висновок випливає зі змісту ч. 1 ст. 559 ЦК України, яка вказує на те, що у разі збільшення обсягу відповідальності без згоди поручителя, порука припиняється автоматично. Тобто 29 травня 2009 року порука в силу закону припинена, тому отримана банком 5 червня 2009 року згода поручителя на збільшення обсягу відповідальності правового значення не має.

 

reyestr.court.gov.ua/Review/35902321

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки повідомлення ОСОБА_3 про зміни до договору від 6 березня 2008 року листами від 16жовтня 2008 року, з якими він був ознайомлений 30 жовтня 2008 року, не свідчить про попереднє до 1 жовтня 2008 року погодження з ним змін договору поруки, як того вимагає закон.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що, підписуючи договір від 13 березня 2009 року, ОСОБА_3 погодився зі збільшеннямвідсоткової ставки за користування кредитними коштами за договором від 6 березня 2008 року та зі змінами до договору поруки, внесеними договором від 1 жовтня 2008 року, не можна визнати обґрунтованим, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, у той час як порука за договором від 6 березня 2008 року на час підписання договору була припинена.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10528923

 

Есть ли у Вас аналогичные решения ВССУ или ВСУ  когда после повышения %%  эти изменения отменялись, но это уже не имело правового значення, так как поручительство уже прекратилось автоматически в силу закона?

Нет аналогичных решений, к сожалению нет.

Думаю нужно искать их в реестре.

Вы хотите подавать в ВСУ?