Решение Дзержинского райсуда о признании недействительным проведение торгов и свидетельства о приобретении имущества по долгу перед Укрсоцбанком

[AlexKharkov]

24.07.2012

Справа № 2-1244/11

2\2011\492\2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Штих Т.В.,

секретаря - Падалка І.О., Кондратюк І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дзержинського відділу Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ТОВ « Юнор», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Катерина Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніна Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Людмила Петрівна про захист права власності, права користування, про визнання правочинів нечинними та витребування майна з чужого володіння та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в серпні 2010 року звернулись до суду з позовом до Дзежинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ТОВ «Юнор», ОСОБА_10, треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська К.В. та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І. про захист права власності та права користування.

27.12.2010 року позивачі уточнили свої позовні вимоги, та звернулись з позовом до Дзержинського відділу Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ТОВ «Юнор», ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Катерина Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніна Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Людмила Петрівна про захист права власності, права користування, про визнання правочинів нечинними.

25 березня 2011 року з зустрічним позовом звернулась ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності.

21.06.2011 року позивачі остаточно уточнили свої позовні вимоги та просили про захист права власності, права користування, про визнання правочинів нечинними та витребування майна з чужого володіння.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що ОСОБА_2 була власницею квартири АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування. Відповідно до іпотечного договору, укладеного між АКБ СР «УКРСОЦБАНК»та ОСОБА_2 предметом договору стала вищевказана квартира. В зв'язку з невиконанням договору відділом Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було накладено стягнення на предмет іпотеки та проведені прилюдні торги. Позивачі вважають дані прилюдні торги такими, що відбулися з грубими порушеннями процедури, та просять їх результати та правові документи, які видані на їх підставі визнати недійсними, а також відповідно всі правочини, які у подальшому були проведені з відчуження даної квартири на підставі договорі купівлі - продажу та дарування визнати недійсними. Крім того позивачі просять припинити право власності на квартиру ОСОБА_6, визнати право власності за ОСОБА_2, виселити ОСОБА_6 та стягнути судові витрати на користь позивачів.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 просить визнати за нею право власності на спірну квартиру, так як вважає себе добросовісним набувачем та стягнути з відповідачів за зустрічним позовом судові витрати та витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 8700 гривен.

В обґрунтування позовних вимог позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_6 зазначає, що вимушена звертатися з позовом до суду так як вважає, що її право на спірну квартиру оскаржується, в такий спосіб вона захищає свої права.

В судовому засіданні позивачі по первинному позову наполягали на задоволенні своїх позовних вимог, просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Їх думку підтримав їх представник та наголосив, що права його довірителів порушені, а тому необхідно відновити порушене право власності ОСОБА_2 на власність квартири, а її сина ОСОБА_1 на її користування, просив визнати правочини, вчинені в подальшому з квартирою недійсними, наголошував на порушенні процедури проведення прилюдних торгів.

Відповідач по первинному позову ОСОБА_6, її представник за довіреністю та адвокат заперечували проти задоволення первинних позовних вимог , доводили їх безпідставність, вважали, що суд не має підстав для їх задоволення. Натомість наполягали на задоволенні зустрічних позовних вимог, зазначали, що квартира придбана правомірно, просили визнати за ОСОБА_6 право власності на вказану квартиру.

Представник Дзержинського відділу Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, представник ТОВ «Юнор», ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, представник КП «ХМБТІ»в судові засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили. Суд вважає причину їх неявки неповажною та вислухавши думку учасників судового розгляду можливим розглядати справу за їх відсутності. В матеріалах справи наявні судові повідомлення про належне повідомлення відповідачів про час та дату, місце судового розгляду.

Треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Катерина Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніна Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Людмила Петрівна в судові засідання не з'явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки повідомили та надіслали письмові пояснення з приводу позовних вимог. При таких обставинах суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Суд, приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вказаних вище відповідачів та третіх осіб, у справі зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов'язана поведінки відповідача, та з урахуванням подання позовної заяви у серпня 2010 року, на справу " Писатюк проти України ", в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що " розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника.

Статтями 10,11,60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються,я к на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь - які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26.01.2004 року.

18.06.2007 року між АКБ СР «УКРСОЦБАНК»та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 820\3-27\21\02-7\276. Предметом іпотеки стала вищевказана квартира. Вказаний іпотечний договір забезпечував кредитні зобов'язання за договором кредиту № 820\2-27\21\04-7\134 від 18.06.2007 року.

Умови даного договору виконані в повному обсязі не були. Державним виконавцем Дзержинського відділу Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на спірну квартиру було накладено стягнення. 18 вересня 2009 року вказана квартира була арештована відповідно до акту опису та арешту майна 15 квітня 2010 року було проведено прилюдні торги щодо реалізації вказаного майна. На підставі результатів вказаних прилюдних торгів видано протокол № 210025, переможцем яких стала ОСОБА_10

20 квітня 2010 року ОСОБА_10 отримала свідоцтво про придбання майна з публічних торгів. На підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкові від 28 травня 2010 року позивачі по первинному позову виселені зі спірної квартири.

Відповідно до витягу з державного реєстру прав станом на 21.04.2010 року власницею спірної квартири була ОСОБА_10

Після цього спірна квартира перейшла у власність відповідачів на підставі договорів купівлі- продажу та дарування.

Під час розгляду вищевказаної цивільної справи суддею Слободіним М.М. постановлено ухвалу від 26 серпня 2010 року про накладення арешту на спірну квартиру. Вказана ухвала оскаржена, проте наразі чинна та не скасована.

Останнім набувачем стала відповідач за первинним позовом ОСОБА_6 на підставі договору купівлі- продажу від 15.10.2010 року, придбавши її у ОСОБА_5

Відповідно до витягу з державного реєстру прав станом на 27.12.2010 року власницею спірної кватири є ОСОБА_6

При розгляді даної справи суд звертає увагу на те, що позивачі по первинному позову звернулись до суду 19 серпня 2010 року, після сплину позовної давності по даній категорії справ.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За приписами ст.48 Закону україни «Про іпотеку», іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходження нерухомого майна.

У проханні позивачів по первинному позову про поновлення строку позивачка ОСОБА_2 посилається на те, що про проведення прилюдних торгів вона дізналася випадково від державного виконавця, оскільки про їх проведення вона не була повідомлена, окрім того пребувала в стнаі шоку та схвильованості, а тому її фізичний та моральний стан не дозволяв повною мірою сприймати дійсний стан речей та здійснювати дії на захист своїх інтересів.

Суд вважає при таких обставинах можливим вважати строки звернення до суду не порушеними та поновлює процесуальні строки позивачам по первинному позову на звернення до суду з позовом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Таким чином, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності (продаж) на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведені прилюдні торги є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах.

Зважаючи на викладене, прилюдні торги можуть бути визнані недійсними за правилами, закріпленими ЦК України, з підстав їх невідповідності вимогам цього Кодексу та актів цивільного законодавства (ст. 203, 215 цього Кодексу).

Заінтересованою особою в оспорюванні укладеного на торгах договору може бути стягувач (заставодержатель). Його інтерес полягає в продажу майна за якомога вищою ціною з метою отримання належних йому від боржника платежів у повному обсязі, а цей інтерес якраз і забезпечується дотриманням належного порядку організації і проведення прилюдних торгів.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку», під іпотекою слід розуміти вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодерждатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порідку, встановлено цим законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду ( ч.1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку».

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку встановленому законодавством.

Порядок реалізації предмета іпотеки визначається ст.41 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Для здійснення реалізації предмета іпотеки орган державної виконавчої служби укладає договір із спеціалізованою організацією, яка має право здійснювати операції з нерухомістю та яка визначена на тендерній (конкурсній) основі.

При цьому організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням з іпотекодержателем.

Таким чином, реалізація предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, визначеної Законом України "Про виконавче провадження", здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Частиною 3 ст. 43 вказаного Закону встановлено, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Крім того ч. 5 ст. 43 того ж Закону встановлює обов'язок організатора торгів щодо повідомлення заінтересованих осіб, а саме: не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Також проведення прилюдних торгів регламентується Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 745/4038.

Частинами 3, 4 ст. 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Згідно з п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою тощо.

Згідно п.3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року № 43/5, зареєстрованим у Мінюсті 21.05.2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 7.4. вказаного Тимчасового положення спори, що виникають при реалізації нерухомого майна, вирішуються у судовому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 цього Закону зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

За змістом п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, у разі потреби може містити строк дії такого звіту.

Отже, вказаним законодавством передбачено можливість встановлення у разі потреби в звіті про оцінку майна, що складається у повній формі, строк дії такого звіту.

Отже вказану квартиру було реалізовано за ціною, 334021,00 гривен, за такою ж ціною, яка була вказана в оцінці квартири. Разом з тим в протоколі № 210015 публічних торгів суми вартості квартири з розміром коштів, враховуючи раніше внесений гарантійний внесок не співпадають, та не складають суму вказану як 334012,00 гривен, що є порушенням.

Порушені також строк проведення та сповіщення про проведення прилюдних торгів.

Як випливає з п.6.4 вищезгаданого Тимчасового положення, на підставі акта, який підтверджує факт торгів, нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, з моменту набуття якого і виникають юридичні наслідки щодо прилюдних торгів, які відбулися, у покупця.

При таких обставинах суд вважає, що при проведенні публічних торгів були суттєво порушені вимоги чинного законодавства та вважає за доцільне визнати їх недійсними.

Разом з тим в частині позовних вимог щодо визнання правочинів купівлі- продажу та дарування спірної квартири недійсними суд вважає необхідним відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог, відсутністю доказів даних позовних вимог.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»відповідно до ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також обмеження цих прав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Правочини щодо нерухомого майна вважаються вчиненими, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до вимог цього Закону. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 671 (далі Порядок № 671) державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Реєстраторами правочинів є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Отже, державну реєстрацію правочинів з відчуження нерухомого майна здійснюють нотаріуси після проведення нотаріального посвідчення таких договорів.

У свою чергу, відповідно до ст. 210 ЦК України правочин про відчуження нерухомого майна є чинним також з моменту такої державної реєстрації.

Таким чином, право власності на нерухоме майно за правочинами виникає у набувача цих прав з моменту державної реєстрації нотаріально посвідченого правочину державними або приватними нотаріусами. У подальшому державній реєстрації в комунальних підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає саме право власності на нерухоме майно, яке виникло у набувача після державної реєстрації договору нотаріусом.

Аналізуючи вищезазначене суд вважає, що права позивачки за зустрічним позовом не порушені, а відповідно зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. ст. 215, 203, 216, 388,392 ЦК України, Тимчасовим положенням «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», Законом України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дзержинського відділу Держаної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ТОВ « Юнор», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Катерина Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніна Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Людмила Петрівна про захист права власності, права користування, про визнання правочинів нечинними та витребування майна з чужого володіння задовольнити частково.

Визнати проведення публічних торгів по реалізації майна -предмета іпотеки, розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсними.

Визнати протокол № 210015 проведення публічних торгів по реалізації майна -предмета іпотеки розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсним.

Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна на публічних торгах від 25.04.2010 на ім'я ОСОБА_3 видане приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бервено Ніною Іванівною, зареєстровано в реєстрі № 1034.

В іншій частині в задоволенні первинних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на виплату сторонами.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Головуючий суддя: Штих Т.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25356782

[vilniy]

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про виконавче провадження

Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається

чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом

оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення

цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Визнати проведення публічних торгів по реалізації майна -предмета іпотеки, розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсними.

скоріш за все: Визнати публічні торгі з реалізації майна -предмета іпотеки, розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсними.

протокол не є правочином, а лише фіксує результат торгів, отже не підлягає визнанню недійсним.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

24.11.2008

Практика розгляду судами цивільних справ

про визнання правочинів недійсними

Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна

визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами.

Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад,

рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на

житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних

торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення,

записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів

громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських

товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань,

розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи

та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08

Водночас є протилежна практика ВСС

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24982035

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21430608

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21609098

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116992

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23828656

[у.zaporozhskiy]

Моя позиция совпадает с Вашей, что нужно признавать торги недействительными.

Хотя, как мы видим, позиция судов очень разная.

Признаются и торги, и результаты торгов недействительными.

[ANTIRAID]

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про виконавче провадження

Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається

чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом

оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення

цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Визнати проведення публічних торгів по реалізації майна -предмета іпотеки, розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсними.

скоріш за все: Визнати публічні торгі з реалізації майна -предмета іпотеки, розташованого за адресою АДРЕСА_1»недійсними.

протокол не є правочином, а лише фіксує результат торгів, отже не підлягає визнанню недійсним.

Водночас є протилежна практика ВСС

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24982035

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21430608

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21609098

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116992

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23828656

Спасибо за подборку решений. Обязательно разместим.

[Abadonna]

Какое-то "разношерстное" решение, набросали много, но не описано в мотивировочной части самого нарушения. Либо судья совсем обленился, либо этот перл "родили" его помощник вместе с секретарем