Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Уникредитбанком в связи с увеличением процентной ставки

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Жайворонок Т.Є., Патрюка М.В., Лященко Н.П., Романюка Я.М., -

за участі представників публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, –

розглянувши в судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 31 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банк» (з 25 червня 2009 року – відкрите акціонерне товариство «УніКредит Банк», а з 8 лютого 2011 року – публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк») (далі – Банк) і ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний кредит НОМЕР_1, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти у сумі 155 180 доларів США на строк 20 років зі сплатою процентів у розмірі 13,4 % річних, зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 31 липня 2028 року включно. З метою забезпечення виконання кредитного зобов’язання між нею та відповідачами було укладено договір поруки НОМЕР_2 від 31 липня 2008 року. 1 вересня 2009 року між ОСОБА_4 і Банком укладено угоду про внесення змін та доповнень № 1 до договору про іпотечний кредит, відповідно до якої було збільшено суму кредиту до 178 236, 53 доларів США, строк кредиту до 22 років і процентну ставку до 13,92 % річних.

Позивачка, посилаючись на те, що вказану додаткову угоду укладено без її повідомлення та не було отримано її згоди на продовження договору поруки на нових умовах, пов’язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, просила визнати вищезазначений договір поруки припиненим з 1 вересня 2009 року на підставі вимог ст. 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_3. задоволено. Визнано договір поруки НОМЕР_2 від 31 липня 2008 року, укладений між Банком і ОСОБА_3, ОСОБА_4, таким, що припинив свою дію з 1 вересня 2009 року. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Банк оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року касаційну скаргу Банку відхилено, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У червні 2012 року Банк подав до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2012 року допущено до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Банку про припинення договору поруки для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року з підстав неоднакового застосування ст. 559 ЦК України.

Ухвалами судді Верховного Суду України від 7 серпня 2012 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи за вищезазначеним позовом та здійснено підготовчі дії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 360-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України Банк порушує питання про скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права (ст. 559 ЦК України), передбачених ст. 355 ЦПК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що сторони кредитного договору змінили зобов’язання за цим договором зі збільшенням обсягу відповідальності без згоди на це поручителя, що в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України тягне за собою припинення поруки.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення Банк указує на неоднакове застосування судами касаційної інстанції ст. 559 ЦК України та посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року, з якої вбачається, що суди відмовили у визнанні поруки припиненою з тих підстав, що під час укладення договору поруки поручитель ознайомився з обсягом відповідальності та погодився на можливі зміни основного зобов’язання, а тому відсутня необхідність в узгодженні з ним конкретних змін цього зобов’язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судами встановлено, що згідно з підп. 1.1 п. 1 договору поруки від 31 липня 2008 року (а.с. 13), укладеного з метою забезпечення виконання зобов’язання за договором іпотечного кредиту (а.с. 6), ОСОБА_3 поручилась перед Банком солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання боржником усіх його зобов’язань за цим кредитним договором та додатковими договорами (угодами) до нього, які можуть бути укладені в майбутньому. 1 вересня 2009 року між Банком і ОСОБА_4 укладено угоду про внесення змін та доповнень № 1 до вказаного вище договору про іпотечний кредит (а.с. 14), відповідно до якої розмір основної суми кредиту збільшено до 178 236, 53 доларів США, строк повернення кредиту збільшено до 22 років, зі строком остаточного погашення не пізніше 1 серпня 2030 року, та збільшено з 31 серпня 2010 року процентну ставку за договором до 13,92 % річних. Доказів про те, що ОСОБА_3 була повідомлена про укладення 1 вересня 2009 року вказаної угоди та надала свою згоду на продовження договору поруки, відповідачами не надано.

За таких обставин суд, ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, обґрунтовано виходив із того, що сторони кредитного договору змінили умови договору зі збільшенням об’єму відповідальності без згоди поручителя за відсутності в договорі вказівки на те, що такі зміни можливі без повідомлення поручителя.

Твердження Банку про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору (підп. 1.1 п. 1 договору поруки) є безпідставним, оскільки положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

Доводи заяви та надана ухвала суду касаційної інстанції свідчать про наявність неоднакового застосування судами ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Проте судова палата вважає, що підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Суд обґрунтовано виходив із того, що зазначення в договорі поруки про можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати не звільняє сторони основного зобов’язання від узгодження цих змін із поручителем, оскільки договором не передбачено, що такі зміни проводяться без їх узгодження (додаткового повідомлення), і докази такого узгодження відсутні.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що суд касаційної інстанції, ухвалюючи судове рішення у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права, тому передбачені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення відсутні.

За таких обставин Верховний Суд України відповідно до ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст. ст. 355, 360-2, 360-3, 360-5 ЦПК України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...1b?OpenDocument

[tata1971]

подскажите, пожалуйста,это решение можно использовать для майнового поручителя ???

[Мари-Анна]

подскажите, пожалуйста,это решение можно использовать для майнового поручителя ???

Нет, имущественный поручитель отвечает только в пределах стоимости залогового имущества в не зависимости от того что там банк насчитал должнику- так считает ВССУ. Хотя это и несправедливо поскольку многие оформляли залоги на долг значительно меньший чем стоимость залога,а в результате манипуляций банка должны отдать все 100% имущества.

[Мари-Анна]

подскажите, пожалуйста,это решение можно использовать для майнового поручителя ???

Можно попытать только если кредитный договор был продлен и то нужно почитать внимательно договор залога или ипотеки - что в нем предусмотрено в этом случае.

[у.zaporozhskiy]

Нет, имущественный поручитель отвечает только в пределах стоимости залогового имущества в не зависимости от того что там банк насчитал должнику- так считает ВССУ. Хотя это и несправедливо поскольку многие оформляли залоги на долг значительно меньший чем стоимость залога,а в результате манипуляций банка должны отдать все 100% имущества.

То что считает ВССУ, это еще ничего не значит.

Я считаю, что такие иски нужно подавать и чем больше, тем лучше.

Пока этот вопрос находится в ВСУ.

По неодному такому делу не вынесено постановление ВСУ, поэтому можно смело подавать такой иск, получать отказы вплоть до ВССУ и подавать заявление о неодинаковом применении норм материального права судом кассационной инстанции.

На форуме есть как минимум 3 решения в которых имущественное поручительство прекращено.

Так что борьба продолжается.

[Мари-Анна]

То что считает ВССУ, это еще ничего не значит.

Я считаю, что такие иски нужно подавать и чем больше, тем лучше.

Пока этот вопрос находится в ВСУ.

По неодному такому делу не вынесено постановление ВСУ, поэтому можно смело подавать такой иск, получать отказы вплоть до ВССУ и подавать заявление о неодинаковом применении норм материального права судом кассационной инстанции.

На форуме есть как минимум 3 решения в которых имущественное поручительство прекращено.

Так что борьба продолжается.

Согласна на 100%. Под лежачий камень вода не течет ( народная пословица)

[АлПет]

подскажите, пожалуйста,это решение можно использовать для майнового поручителя ???

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=2518&st=0

[у.zaporozhskiy]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=2518&st=0

Определение ВССУГУД, принятое на основании позиции, изложенной в Постановлении ВСУ, изложенной в топике: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6295