Решения 3-х инстанций об отказе Приватбанку во взыскании задолженности с поручителя после смены валюты кредита

[у.zaporozhskiy]

Справа № 2-34/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого- судді Шелєхової Г.В.

при секретарі - Коваленко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2»єва ОСОБА_3 про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною, за зустрічним позовом ОСОБА_2»єва ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про визнання договору поруки частково недійсним та припинення його дії , -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” звернувся до суду з уточненим позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 із зазначеною установою уклав договір про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743, а також 04.08.2008 року додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді строкового кредиту в сумі 49093, 32 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку, зі строком користування до 20.02.2018 року.

В забезпечення виконання зобов”язань за договором про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року з ОСОБА_2»євим Е.Ю. було укладено договір поруки, згідно з яким він зобов”язався нести відповідальність за виконання обов”язків по кредитному договору. Але ОСОБА_1 зобов”язання по договору про іпотечний кредит не виконував –не погашав кредит та відсотки за користування кредитом в повному обсязі, що передбачено договором, а тому позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість в сумі 78068,13 дол. США., що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банка України на поточну дату складає 620149,80 грн. та сплачені при зверненні до суду судові витрати.

Проти зустрічного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2»єва Е. Ю. заперечує.

ОСОБА_1 звернувся із позовом, в якому ставить питання про визнання додаткової угоди від 04.08.2008 року до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року неукладеною, мотивуючи свої вимоги тим, що додаткова угода укладена з порушенням вимог закону –не додержана письмова форма укладення договору, а саме: відсутній підпис особи, що була уповноважена банком на підписання додаткової угоди. Не заперечує проти сплати заборгованості у гривні відповідно до умов договору про іпотечний кредит без врахування умов додаткової угоди.

Алад»єв Е. Ю. звернувся із зустрічним позовом, в якому ставить питання про визнання договору поруки частково недійсним та припинення його дії. Свої вимоги мотивує тим, що з умовами додаткової угоди від 04.08.2008 року, укладеної між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк»до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року не був ознайомлений та не був повідомлений про її зміст, що є порушенням вимог закону. Вважає, що у оспарюваному договорі, умови якого є несправедливими для нього, порушено його права, оскільки змушують нести відповідальність у обсязі більшому, ніж це передбачено чинним законодавством.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2»єва Е. Ю., вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний уточнений позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, позов ОСОБА_2»єва Е. Ю. підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав і обов’язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

20.02.2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” в особі ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності № 8480 від 27.09.2007 року, був укладений договір про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743. Позивач надав ОСОБА_1 кредит на загальну суму 227250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних строком погашення не пізніше 20.02.2018 року на поліпшення якості окремої квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором ( а. с. 6 -16).

04.08.2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” в особі ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року, згідно з якою ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді строкового кредиту в сумі 49093, 32 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку, зі строком користування до 20.02.2018 року.

Відповідно до вищезазначеного договору ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати кредит та відсотки за його користування.

Відповідно до п. 8.1 додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. ОСОБА_1 в період до 20 числа кожного місяця зобов'язаний сплачувати банку кошти ( щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

При порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, останній сплачує відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі згідно з п. 6.2 договору про іпотечний кредит № 81ІС90І0000004743 від 20.02.2008 р.

Згідно з п. 8.4 додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0, 15 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується на грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ «ПриватБанк»свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, а саме видав ОСОБА_1 кредит у вигляді строкового кредиту в сумі 49 093,32 дол. США.

Умови договору ( сума кредиту, строки, процентна ставка, тощо ) були погоджені між сторонами, ОСОБА_1 діяв свідомо, без стороннього впливу та примусу. Протягом дії договору позичальник з угодою погоджувався, її умови ніколи не оспорювалися.

Судом встановлено, що позичальник у встановлений угодою термін ( та на час розгляду справи також) кредит в повному обсязі не повернув. Але частково виконував його умови, проводив проплати, в тому числі і після укладення додаткової угоди ним було проведено 2 оплати –в серпні та жовтні 2008 року, на підтвердження чого відповідач ОСОБА_1 сам надав відповідні квитанції, в яких вказано про проведення оплат в дол.. США.

Суд оцінює, що суспільні правовідносини, що виникли, є цивільними та врегульовуються Главою 16 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ). Відповідно до ст.204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.215 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Як встановлено в судовому засіданні відповідно до виписки по рахунку № 80910055002792 ОСОБА_1 прийняв виконання за умовами додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № SUC9G100000004743 від 20.02.2008 року шляхом сплати кредиту ( а. с. 7-40).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне первісний позов задовольнити в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в зв»язку з його необґрунтованістю.

Таким чином, в межах заявлених вимог, стягненню підлягає: 41076, 74 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національної іанка України на поточну дату складає 327 730,77 грн., з яких заборгованість по простроченому кредиту –7115,99 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національної банка України на поточну дату складає 56774,93 грн.; заборгованість простроченим процентам –16502, 49 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банка України на поточну дату складає 131665, 12 грн., заборгованість по простроченій комісії - 3326,23 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національної іанка України на поточну дату складає 26538, 33 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів 14132,03 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банка Україні на поточну дату складає - 112752, 40 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” 30 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат з ІТЗ та 534 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування судового збору, всього - 564 грн. 08 коп. та 90 грн. на користь держави на відшкодування витрат з ІТЗ.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. між ОСОБА_2»євим ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” в особі ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності № 8480 від 27.09.2007 року, був укладений договір поруки № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р., згідно з яким ОСОБА_2»єв Е.Ю. зобов»язався ( поручився ) відповідати перед позивачем за виконання обов»язків ОСОБА_1 в повному обсязі ( суми основного боргу, відсотків за користування кредитом, пені, штрафу та інших передбачених вищевказаним кредитним договором санкції) .

Алад»єв Е.Ю. діючи на підставі особистого волевиявлення, відповідно до умов договору поруки взяв на себе обов”язок відповідати за зобов”язаннями ОСОБА_1, що випливають із договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р.

Пунктом 1.1. договору поруки поручитель зобов”язується відповідати перед кредитором солідарно за своєчасне виконання боржником усіх його зобов»язань за договором про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. та додатковими угодами до нього , як існуючими на момент укладання договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому. Цим договором поручитель дав згоду на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем.

Як вже було зазначено 04.08.2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” в особі ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 року, згідно з якою ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді строкового кредиту в сумі 49093, 32 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку, зі строком користування до 20.02.2018 року. Докази на підтвердження того, що ОСОБА_2»єв Е.Ю. про укладення додаткової угоди був повідомлений та надав згоду на її укладення банком суду надано не було.

За правилами ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов»язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту вказаної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами, підвищення розміру відсотків, встановлення /збільшення розміру/ неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов»язання.

ОСОБА_2»єв Е.Ю. згоди на зміну умов надання кредиту ОСОБА_1 ( переведення в іншу валюту) не надавав, його права порушені саме з моменту укладення додаткової угоди. П. п. 1.1 договору поруки в частині відповідальності за додатковими угодами, які виникнуть на його підставі в майбутньому суперечить вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати частково недійсним договір поруки в частині зобов»язання відповідати перед банком за додатковими угодами до договору про іпотечний кредит від 20.08.2008 року як існуючими на момент укладення договору, так і ітими, що виникнуть на його підставі в майбутньому / п.1.1 договору/ та припинити дію договору поруки.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 553-555 ЦК України, ст. ст. 10-11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_5 публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною відмовити в зв”язку з їх необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» заборгованість в сумі 41076, 74 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національної іанка України на поточну дату складає 327 730,77 грн., витрати з ІТЗ - 30 грн. 00 коп., судовий збір - 534 грн. 08 коп. та 90 грн. –витрати з ІТЗ на користь держави.

ОСОБА_5»єва ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Визнати частково недійсним договір поруки в частині зобов»язання відповідати перед банком за додатковими угодами до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.08.2008 року як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому / п.1.1 договору/ , а також в частині надання договором поруки згоди на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем та припинити дію договору поруки № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Шелєхова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/16815355

[у.zaporozhskiy]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гулько Б.І.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 27 жовтня 2011року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки частково недійсним та припинення його дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 27 жовтня 2011року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 41076,74 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становить 327730 грн. 77 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано частково недійсним договір поруки в частині зобовязання відповідати перед банком за додатковими угодами по договору про іпотечний кредит від 20 серпня 2008 року як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому (п. 1.1 договору), а також в частині надання договором поруки згоди на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем та припинено дію договору поруки від 20 лютого 2008 року.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення (ухвали) суду першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє, в межах касаційної скарги, правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки частково недійсним та припинення його дії.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Б.І.Гулько

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21610038

[у.zaporozhskiy]

Вот и определение апелляции:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19482711

Справа №22-ц-1409/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова

Категорія - 27 Суддя-доповідач - Лузан

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В., Маслова В. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2011 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки частково недійсним та припинення його дії , -

в с т а н о в и л а :

10 серпня 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № SUC9GI0000004743 та договором поруки, укладених 20 лютого 2011 року (т.1ас.2,109, 196, 250).

15 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив суд визнати неукладеною додаткову угоду від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1

При цьому посилався на те, що 20 лютого 2008 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743, за яким він отримав кредит у розмірі 227250,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 лютого 2023 року.

04 серпня 2008 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743.

Посилався на те, що названа додаткова угода від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року була укладена з порушенням вимог чинного законодавства, так як у тексті додаткової угоди від 04 серпня 2008 року зазначено, що від імені банку діє особа, зазначена у п.9.1. цього договору, а саме, заступник директора по бізнесу «Іпотечне кредитування» СФ «Приватбанк» Рудяк В.М. В той же час, як зазначав позивач, на оригіналі додаткової угоди від 04 серпня 2008 року, яка була вручена йому банком, проставлена лише печатка банку, а підпис зазначеної особи, що була уповноважена банком на підписання додаткової угоди, на ній відсутній.

Посилаючись на положення ч.2 ст.207, ст.208 ЦК України позивач вважав, що додаткова угода від 04 серпня 2008 року є неукладеною, оскільки була недодержана письмова форма укладення цього договору ( т.1 ас.131).

18 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», просив суд визнати частково недійсним договір поруки №SUC9GI0000004743 від 20 лютого 2008 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» в частині зобов'язання відповідати перед банком за додатковими угодами до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20 лютого 2008 року як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому (п.1.1 договору), а також в частині надання договором поруки згоди на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем. Посилаючись на положення ст. 559 ЦК України ОСОБА_2 також просив суд припинити договір поруки. ( т.1 ас. 221, 237-238).

Рішенням суду від 22 червня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит неукладеною відмовлено в звязку з їх необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в сумі 41076,74 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 327730,77 грн., витрати з ІТЗ - 30 грн. 00коп., судовий збір - 534 грн. 08 коп. та 90 грн. - виграти з ІТЗ на користь держави.

Позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі. Визнано частково недійсним договір поруки в частині зобовязання відповідати перед банком за додатковими угодами до договору про іпотечний кредит № SUС9GI0000004743 від 20.08.2008 року як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому /п.1.1договору/, а також в частині надання договором поруки згоди на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем, а також припинено дію договору поруки №SUС9GI0000004743 від 20.02.2008 р.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.12.2009 р. названа справа була розєднана на дві окремі справи, а саме, позов ОСОБА_4 до ЗАТ КБ „Приватбанк" про визнання недійсним іпотечного договору виділений в окрему цивільну справу ( т.1 ас.101).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови йому у задоволенні позову і постановлення нового рішення про задоволення його позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про часткове скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступне.

20 лютого 2008 року між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредит на загальну суму 227250,00 гри. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00% річних зі строком погашення не пізніше 20 лютого 2023 року (т.1 а.с. 6-16, 143-147).

В забезпечення виконання зобовязання за названим іпотечним кредитом № SUC9GI0000004743 в цей же день, тобто 20 лютого 2008 року, були укладені ще декілька договорів :

- між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SUC9GI0000004743, відповідно до п 1.1 якого Поручитель зобовязується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобовязань за договором про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20 лютого 2008 р. та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникають на його підставі в майбутньому (ас.81).

- між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № SUC9GI0000004743, відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно- житловое призначення: 2-кімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 55,23 кв.м., житловою площею 28,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1( ас.44).

- між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № SUC9GI0000004743, відповідно до п.1 якого Поручитель зобовязується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх його зобовязань за договором про іпотечний кредит №SUC9GI0000004743 від 20 лютого 2008 р. та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникають на його підставі в майбутньому ( ас.42).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання неукладеним додаткової угоди від 04 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит №SUC9GI0000004743 від 20 лютого 2008 р.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Стосовно до положень ст.218 ЦК України суд вірно виходив з того, що хоча на окремих примірниках названої додаткової угоди відсутній підпис посадової особи Банку, але на ній (додатковій угоді) є печатка Банку ( т.1 ас.114-116, 148-150 та ін.). Крім того, ні ПАТ КБ «Приватбанк», ні ОСОБА_1 не заперечують факту укладення додаткової угоди, ОСОБА_1 не оспорює на ній свій підпис, а також слід враховувати те, що сторони названої угоди вчинили дії, які свідчать про її виконання.

Колегія суддів також вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову про припинення договору поруки № SUC9GI0000004743, укладеного 20 лютого 2008 року між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 Свій висновок колегія суддів робить з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Колегія суддів вважає, що порука ОСОБА_2 припинилася 04 серпня 2008 року у звязку з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (тобто з часу укладення Додаткової угоди). При цьому колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2008 року ОСОБА_1 була написана заява наступного змісту : «Я, ОСОБА_1, уведомляю Вас о принятии решения изменить валюту кредита по договору об ипотечном кредите № SUC9GI0000004743 от 20.02.2008 г. Прошу вас остаток задолженности по данному договору в размере 228447,02 грн., конвертировать в валюту доллары США на дату заключения дополнительного соглашения к договору» (т.1 ас.159).

04 серпня 2008 року між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р., відповідно до якої всі істотні умови договору про іпотечний кредит №SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. були повністю змінені і викладені у новій редакції, а саме:

п.1.1 Банк зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в п.8.1 цього Договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 8 Договору. …Кредит надається в обмін на зобовязання Позивальника по поверненню Кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним Договором строки.

п.8.1 Банк зобовязується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: перерахування на рахунок №НОМЕР_1 на строк з 04.08.2008 р. по 20.02.2018 р. включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі 49093,32 доларів США на наступні цілі: на придбання нерухомості, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, …. винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2 даного Договору. Станом на 01.08.2008 р. залишок заборгованості по Договору про іпотечний кредит № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. складає 227792,99 грн., що еквівалентно 49093,32 доларів США.

п.8.2 Для виконання даного договору Банк відкриває Позичальникові: рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам. ….Кредит надається в обмін на зобовязання Позичальника по поверненню Кредиту, сплаті відсотків, винагороди зазначені даним Договором строки (ас.172).

04 серпня 2008 року ОСОБА_1 написав заяву про продаж іноземної валюти, відповідно до якої він доручив ЗАТ КБ „Приватбанк" продати отримані за Додатковою угодою 49093,32 долари США і купити 227792,99 грн. для перерахування цих 227792,99 грн. на відповідний рахунок для погашення заборгованості за кредитним договором № SUC9GI0000004743 від 20.02.2008 р. (т.1 ас.158).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що приводом для написання названої заяви стала та обставина, що в кінці липня 2008 року його викликали в Банк і умовили переукласти кредитний договір на, начебто, вигідних для нього умовах, у іншому випадку висловили погрозу розірвати з ним існуючий договір і поставити питання про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Таким чином з пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи колегія суддів встановила, що 20 лютого 2008 року між ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 227250,00 грн.

04 серпня 2008 року між названими особами (ЗАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1) була укладена так звана «Додаткова угода до договору про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року», укладаючи яку сторони домовились про те, що залишок коштів по «гривневому» договору про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року (227792,99 грн.) буде переведений за діючим на той час курсом у долари США (49093,32 долара) і на цю суму буде укладена «Додаткова угода».

З часу укладення 04.08.2008 р. «Додаткової угоди» ОСОБА_1 повинен вже буде повернути Банку зазначену в ньому суму кредиту- 49093,32 долари США, в той же час «гривневий» кредит по «Договору про іпотечний кредит» від 20 лютого 2008 року анулюється. Окрім змісту самої додаткової угоди та письмових документів, які містяться в т.1 на ас. 158, 159, цей факт підтверджується листом ПАТ КБ „Приватбанк" про те, що заборгованості по «гривневій» угоді не існує, оскільки з часу переведення залишку коштів по договору про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 заборгованість за цим договором є погашеною, а в даний час існує лише заборгованість у доларах США на підставі Додаткової угоди ( т.2 ас.103). Цей факт Банком не оспорюється.

Слід також зазначити, що умовами так званої «Додаткової угоди» від 04.08.2008р. була змінена не тільки валюта кредиту, але й інші істотні умови кредитного договору від 20 лютого 2008 року, зокрема, відсоткова ставка за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, винагорода, інші платежі тощо.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Цивільний кодекс України прямо не визначає будь-яких істотних умов кредитного договору. Разом з тим, зі змісту статті 1054 ЦК України можна зробити висновок, що істотними умовами кредитного договору є сума кредиту, проценти за його використання та обов'язок позичальника повернути суму кредиту, що повинен бути виконаний у певний час.

Аналізуючи умови укладеної ПАТ КБ „Приватбанк" і ОСОБА_1 так званої «Додаткової угоди» від 04.08.2008 р. колегія суддів приходить до висновку про те, що ця угода є не чим іншим як новим кредитним договором, укладеним за іншими істотними умовами, ніж Договір про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року, який припинився з часу укладення цієї «Додаткової угоди» .

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що з часу припинення зобовязання - Договору про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року (з 04.08.2008р.), припинилася і порука (за договором поруки від 20.02.2008р., укладеним між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2), яка забезпечувала це зобовязання .

Висновок суду з цього приводу є вірним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2, як з поручителя, заборгованості за Договором від 04 серпня 2008 року в сумі 41076,74 дол. США.

Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 червня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -

[Виталий10]

[AntiBank]

 

П. п. 1.1 договору поруки в частині відповідальності за додатковими угодами, які виникнуть на його підставі в майбутньому суперечить вимогам діючого законодавства.

Вот это хорошее определение , пригодится в будущем, т.к. банки повсеместно впихивали подобные "согласия" на все изменения условий договоров в будущем. Получается этот пункт никчемный. 

[Мари-Анна]

   6-100цс12.doc

 

  

    За таких обставин суд, ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, обґрунтовано виходив із того, що сторони кредитного договору змінили умови договору зі збільшенням об’єму відповідальності без згоди поручителя за відсутності в договорі вказівки на те, що такі зміни можливі без повідомлення поручителя.

    Твердження Банку про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору (підп. 1.1 п. 1 договору поруки) є безпідставним, оскільки положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

[у.zaporozhskiy]

Вот это хорошее определение , пригодится в будущем, т.к. банки повсеместно впихивали подобные "согласия" на все изменения условий договоров в будущем. Получается этот пункт никчемный. 

 

Позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі. Визнано частково недійсним договір поруки в частині зобовязання відповідати перед банком за додатковими угодами до договору про іпотечний кредит № SUС9GI0000004743 від 20.08.2008 року як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому /п.1.1договору/, а також в частині надання договором поруки згоди на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем, а також припинено дію договору поруки №SUС9GI0000004743 від 20.02.2008 р.

 

Такое условие недействительное, а не ничтожное.

Нужно подавать на частичную недействительность.

И то момент неоднозначный.

[у.zaporozhskiy]

   6-100цс12.doc

 

  

    За таких обставин суд, ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, обґрунтовано виходив із того, що сторони кредитного договору змінили умови договору зі збільшенням об’єму відповідальності без згоди поручителя за відсутності в договорі вказівки на те, що такі зміни можливі без повідомлення поручителя.

    Твердження Банку про достатність попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору (підп. 1.1 п. 1 договору поруки) є безпідставним, оскільки положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

 

Кстати данного решения почему-то нет на форуме, нужно разместить.

Очень хорошее.

Мари-Анна спасибо за данное решение, беру его на вооружение для поручителя.

Что с частичной недействительностью, что с мотивировкой ВСУ, поручительство прекращается.

Браво тем людям, которые смогли протащить такое в ВСУ.

[Гранд Иншур]

Вообще-то ст. 21 Конституции Украины указывает, что права и свободы являются неотчуждаемыми. А статья 228 ГК Украины, указывает, что сделка противоречащая Конституции является ничтожной. Также статья 27 ГК Украины, предполагает, что сделка направленная на ограничение прав физического лица является ничтожной.

 

Таким образом, отказываясь в договоре поручительства от своего права принять осмысленное решение о принятии или непринятии увеличенной ответственности, человек совершает ничтожную сделку.

[Dimon73]

Вообще-то ст. 21 Конституции Украины указывает, что права и свободы являются неотчуждаемыми. А статья 228 ГК Украины, указывает, что сделка противоречащая Конституции является ничтожной. Также статья 27 ГК Украины, предполагает, что сделка направленная на ограничение прав физического лица является ничтожной.

 

Таким образом, отказываясь в договоре поручительства от своего права принять осмысленное решение о принятии или непринятии увеличенной ответственности, человек совершает ничтожную сделку.

Только не всегда получается донести это до судьи.

Я как-то в процессе заявил ходатайство об остановке рассмотрения дела и обращении суда с Ухвалой к ВСУ, чтобы ВСУ обратилось в КСУ для разъяснения статьи (ч. 3 ст. 8 ЦПК У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.)

Судья ответила что в Украине ВСУ нет (я чуть не упал)