строк позовної давності по пені


Recommended Posts

В серпні 2007 року уклали кредитний договір у долларах. Останній платіж 16.07.10.

Банк звернувся до суду 02.03.11.

10.08.11 судом винесено заочне рішення.

В березні 2013 оскаржено заочне рішення.

Під час розгляду справи в суді банк 26.04.13 збільшив позовні вимоги, а саме: збільшилась пеня за кредитом і відсотками.

питання:строки позовної давності банком по неустойке пропущенні чи ні, а саме з 16.07.11 і чи правомірно він збільшив позовні вимоги в перід часу з 10.08.11 по 26.04.13

Link to comment
Share on other sites

За загальним правилом (ст. 258 ЦК) Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В ст. 261 ЦК сказано: Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для даного випадку 1 рік повинен відраховуватись від дати, наступної за датою оплати чергового платежу, який не було здійснено. Пеня нараховується на прострочену суму за період прострочення, що не може перевищувати 1 рік (365 або 366 календарних днів). Штраф (одноразова виплата) можна вимагати не пізніше 1 року з дати порушення, за яке такий штраф передбачено (наприклад, прострочення платежу).

Таким чином, на суму кожного простроченого платежу нараховується неустойка, позовна давність якої в 1 рік починає свій перебіг з дати прострочення такого платежу. Розраховується неустойка від суми кожного простроченого чергового платежу за період прострочення саме для цього платежу (зазвичай банки нараховують неустойку некорректно, можуть нарахувати від загальної заборгованості за кредитним договором, в яку включають платежі, прострочені понад 1 рік).

Link to comment
Share on other sites

тобто нарахування банком пені за період з 16.07.10 по 26.04.13 є незаконним і можно в суді заявляти клопотання про застосування строків позовної давності до пені?

Так банк нараховував на залишок заборгованості зі збільшенням. тобто сьогодні я повинен був сплатити 1 грн. а через місяць 1 грн. банк рахує пеню сьогодні 1 грн, наступного місяцю 2 грн.

на що можно зіслатися щодо правильності нарахування відсотків?

Link to comment
Share on other sites

Розрахунок заборгованості за кредитним договором досить складна "штука".

Найкраще - це виділити види грошового зобовязання за кредитним договором (КД): основний борг (тіло кредиту), проценти, комісії та інше.

Позичальник повинен сплачувати проценти тільки за користування кредитними коштами (непогашеною частиною тіла кредиту).

Сплата процентів та інших платежів - окреме грошове зобовязання відмінне від плати за користування коштами: позичальник не користується несплаченими процентами як кредитними коштами, він повинен їх просто сплатити банку (проценти на проценти не нараховуються).

Таким чином, при простроченні сплати тіла кредиту, процентів за його користування й інших платежів, передбачених КД нарахування неустойки доцільно проводити за кожним видом грошового зобовязання.

Проценти на неустойку не нараховуються (ст. 550 ЦК).

Зазвичай кредит погашаеться частинами - регулярними платежами, з яких погашаеться тіло кредиту, оплачуються процентии, комісії й т.д.

Кожний платіж підлягає сплаті до певної дати: несплата або сплата з простроченням - підстава для нарахування пені й штрафу (їх розмір встановлюється у договорі, якщо не встановлено, нарахування - безпідставне).

Сума пені залежить від простроченої суми і періоду прострочення.

Штраф - тільки від простроченої суми, якщо штраф виражено в % від порушеного грошового зобовязання, або штраф - фіксована сума, розмір якої передбачено в договорі за певний вид порушення.

ст. 549 ЦК:

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з прострочених платежів за КД, потрібно скласти контррозрахунок заборгованості за договором, а ще краще - отримати висновок спеціаліста з таким розрахунком. Ще варіант при судовому розгляді спору - судова економічна експертиза (добитись її призначення позичальнику досить складно - суди прекрасно розуміють, що банк "помиляється", мало того, що при розрахунках зачвленої суми, але й при розрахунках сум належних до сплати по КД; з цього приводу є ціла тема на форумі).

Link to comment
Share on other sites

можно в суді заявляти клопотання про застосування строків позовної давності до пені?

Краще, звичайно, спершу розібратись із простроченими сумами і датами прострочення, щоб були підстави стверджувати про закінчення перебігу позовної давності.

Але, якщо немає часу це зробити, то заяву про застосування позовної давності краще подати хоча б з найменшим обгрунтуванням: наприклад, пеню та штраф було нараховано банком, починаючи з 01.01.10, а до суду банк звернувся - 02.01.11.

Link to comment
Share on other sites

Краще, звичайно, спершу розібратись із простроченими сумами і датами прострочення, щоб були підстави стверджувати про закінчення перебігу позовної давності.

Але, якщо немає часу це зробити, то заяву про застосування позовної давності краще подати хоча б з найменшим обгрунтуванням: наприклад, пеню та штраф було нараховано банком, починаючи з 01.01.10, а до суду банк звернувся - 02.01.11.

так є там пару місяців зазору на початку. алеж суддя не буде перераховувати строки і сумму? Вони будуть брати за основу суму зазначену банком.?

Ще запитання: в договорі зазначено пеня- 0,5% чи можно просити змінити суд на подвійну облікову ставку НБУ на підставі ЗУ про відповідальність за зобовязаннями"?

Якщо сумма боргу становить 15000, а банк вже з пеньою на тіло і відсотки за користування нарахував і боргом по кредиту 80000?

Питання: десь зазначено, що банк не може збільшувати то безмежності вказану суму. Наприклад ЗУ "про ЗПС"

збільшити позовні вимоги ( за рахунок пені) за весь час поки слухається справа може банк чи ні? чи він пропустив строки давності?

Можете пояснити: 02.03.11 банк подав позов. 10.08.11 суд виніс заочне рішення. ми оскаржили 14.03.2013. суд призначив справу до розгляду і банк 26.04.13 збільшив позовні вимоги за рахунок пені. Тобто строк розгляду справи рахується з 02.03.11 і по теперішній час?

Строк позовної давності по пені призупиняється чи ні? нас заочне рішення виводить з рівноваги, тобто два роки випадає (час винесення і оскарження).

Дуже дякую за відповідь

Link to comment
Share on other sites

Краще, звичайно, спершу розібратись із простроченими сумами і датами прострочення, щоб були підстави стверджувати про закінчення перебігу позовної давності.

Але, якщо немає часу це зробити, то заяву про застосування позовної давності краще подати хоча б з найменшим обгрунтуванням: наприклад, пеню та штраф було нараховано банком, починаючи з 01.01.10, а до суду банк звернувся - 02.01.11.

так є там пару місяців зазору на початку. алеж суддя не буде перераховувати строки і сумму? Вони будуть брати за основу суму зазначену банком.?

Ще запитання: в договорі зазначено пеня- 0,5% чи можно просити змінити суд на подвійну облікову ставку НБУ на підставі ЗУ про відповідальність за зобовязаннями"?

Якщо сумма боргу становить 15000, а банк вже з пеньою на тіло і відсотки за користування нарахував і боргом по кредиту 80000?

Питання: десь зазначено, що банк не може збільшувати то безмежності вказану суму. Наприклад ЗУ "про ЗПС"

збільшити позовні вимоги ( за рахунок пені) за весь час поки слухається справа може банк чи ні? чи він пропустив строки давності?

Можете пояснити: 02.03.11 банк подав позов. 10.08.11 суд виніс заочне рішення. ми оскаржили 14.03.2013. суд призначив справу до розгляду і банк 26.04.13 збільшив позовні вимоги за рахунок пені. Тобто строк розгляду справи рахується з 02.03.11 і по теперішній час?

Строк позовної давності по пені призупиняється чи ні? нас заочне рішення виводить з рівноваги, тобто два роки випадає (час винесення і оскарження).

Дуже дякую за відповідь

Link to comment
Share on other sites

так є там пару місяців зазору на початку. алеж суддя не буде перераховувати строки і сумму? Вони будуть брати за основу суму зазначену банком.?

Ще запитання: в договорі зазначено пеня- 0,5% чи можно просити змінити суд на подвійну облікову ставку НБУ на підставі ЗУ про відповідальність за зобовязаннями"?

Якщо сумма боргу становить 15000, а банк вже з пеньою на тіло і відсотки за користування нарахував і боргом по кредиту 80000?

Питання: десь зазначено, що банк не може збільшувати то безмежності вказану суму. Наприклад ЗУ "про ЗПС"

збільшити позовні вимоги ( за рахунок пені) за весь час поки слухається справа може банк чи ні? чи він пропустив строки давності?

Можете пояснити: 02.03.11 банк подав позов. 10.08.11 суд виніс заочне рішення. ми оскаржили 14.03.2013. суд призначив справу до розгляду і банк 26.04.13 збільшив позовні вимоги за рахунок пені. Тобто строк розгляду справи рахується з 02.03.11 і по теперішній час?

Строк позовної давності по пені призупиняється чи ні? нас заочне рішення виводить з рівноваги, тобто два роки випадає (час винесення і оскарження).

Дуже дякую за відповідь

Чтобы Вам было более-менее понятно, например, банк уже не может подать иск на взыскание пени по сосоянию на 08.05.2012 г., и так с каждым наступившим днём, т.е. соблюдается период в 1 год и 1 день.

В виде какого процесуального документа банк увеличил исковые требования?

И конечно же,неустойка не может превышать 50% от суммы основного долга согласно ЗУ ЗПП.

Link to comment
Share on other sites

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" застосований бути не може, оскільки суб'єктами врегульованих ним правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Тобто, він не стосується відносин з фізичними особами.

Стосовно 50 % - щоб цим аргументувати, потрібно спочатку визнати несправедливий пункт договору недійсним в судовому порядку. Крім того кредит має бути споживчим.

Link to comment
Share on other sites

Це була заява про збільшення позовних вимог

Здесь не совсем понятно. Было заочное решение, в котором удовлетворены исковые требования банка, т.е. сумма задолженности зафиксирована. Спустя 2 года Вы инициируете его обжалование. Какие основания у банка в этом производстве увеличивать сумму задолженности? Никаких. Только отдельным иском.
Link to comment
Share on other sites

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" застосований бути не може, оскільки суб'єктами врегульованих ним правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Тобто, він не стосується відносин з фізичними особами.

Стосовно 50 % - щоб цим аргументувати, потрібно спочатку визнати несправедливий пункт договору недійсним в судовому порядку. Крім того кредит має бути споживчим.

Стандартное возражение юриста банка. Ознакомьтесь: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12965052

Мне кажется, что преамбулу закона нужно читать полностью, а не только ту половину которая выгодна.

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та

одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених

правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно

від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -

суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не

поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та

фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового

кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних

фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на

відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу

грошей через платіжні системи.

Где сказано, что этот закон не применим к физ. лицам, тем более в хоз. отношениях с юр. лицом?

Link to comment
Share on other sites

Обращение в КСУ

п.22 Козлова Дмитра Олександровича

щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22 листопада 1996 року № 543/96–ВР

ухвалою колегії суддів відкрито конституційне провадження у справі, ведеться підготовка справи до розгляду на засідання Суду

http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/199945

Видать суды, то применяют, то не применяют этот закон.

Link to comment
Share on other sites

Стосовно 50 % - щоб цим аргументувати, потрібно спочатку визнати несправедливий пункт договору недійсним в судовому порядку. Крім того кредит має бути споживчим.

О каком пункте договора Вы говорите, когда это прописано в ЗУ ЗПП:

Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Почему кредит обязательно должен быть потребительским? Читаем преамбулу:

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Далее:

Стаття 1. Визначення термінів

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Если человек взял кредит (приобрёл услугу) - он уже потребитель и на возникшие правоотношения распространяется ЗУ ЗПП. Отличие потребительского кредита от другого в преддоговорных требованиях и возможностью вернуть кредит в течение 14 дней после получения.

ВСЁ.

Link to comment
Share on other sites

Стандартное возражение юриста банка. Ознакомьтесь: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12965052

Мне кажется, что преамбулу закона нужно читать полностью, а не только ту половину которая выгодна.

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та

одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених

правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно

від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -

суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не

поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та

фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового

кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних

фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на

відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу

грошей через платіжні системи.

Где сказано, что этот закон не применим к физ. лицам, тем более в хоз. отношениях с юр. лицом?

Я не юрист банку. :rolleyes:

Посилатися на одне-єдине рішення ВССУ, м*яко кажучи, передчасно.

"Вивчайте матчастину".

Ознайомтеся (все ВССУ):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6819614

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25586771

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25482316

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6819614

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29973386

В Реєстрі ще є багато.

Головний висновок:

"Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Сторона Договору кредиту - позичальник ОСОБА_4, не є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про застосування Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» до правовідносин, що виникли між сторонами у спорі.".

Треба бачити в законі не те, що уявляється вам, а те що там дійсно написано.

З повагою.

Link to comment
Share on other sites

О каком пункте договора Вы говорите, когда это прописано в ЗУ ЗПП:

Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Почему кредит обязательно должен быть потребительским? Читаем преамбулу:

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Далее:

Стаття 1. Визначення термінів

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Если человек взял кредит (приобрёл услугу) - он уже потребитель и на возникшие правоотношения распространяется ЗУ ЗПП. Отличие потребительского кредита от другого в преддоговорных требованиях и возможностью вернуть кредит в течение 14 дней после получения.

ВСЁ.

Продовжимо:

Для визнання пункту договору недійсним необхідне звернення до суду. ЦК перечитайте.

Дані пункти ст. 18 як тоді тлумачити?

"5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

7. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення."

Хто визнає недійним? Сам споживач?

Як приклад: ухвала ВССУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21841387

І якщо потеоретизувати - пеня яка набіжала за значний строк (наприклад, кредит 10000,00 грн., пеня за прострочку на один день 100 грн. - справедливо, а за рік - 36500 грн. - ні?

"5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором".

В договорі не буде вписано конретний розмір "компенсації", а вказано механізм її обрахунку.

По визначенню споживчого кредиту ще простіше:

Стаття 11 Закону:

"5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки."

"23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції".

тобто, не будь-якого, а виключно споживчого.

Вчіть матчастину.

Link to comment
Share on other sites

Я не прихильник банків та колекторів. Однак опонувати їм потрібно з розумом. А то потім весь форум стогне, що банки мають тотальну підтримку в судах,а виявляється все простіше - правова позиція боржника нікудишня і нульова.

Link to comment
Share on other sites

Продовжимо:

Для визнання пункту договору недійсним необхідне звернення до суду. ЦК перечитайте.

Дані пункти ст. 18 як тоді тлумачити?

\\\"5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

7. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.\\\"

Хто визнає недійним? Сам споживач?

................................................................................

.

Пожалуйста, не путайте божий дар с яичницей. Я говорю о пути защиты от увеличения и взыскания неустойки, Вы же о недействительности непонятно какого пункта.

............................................................................

І якщо потеоретизувати - пеня яка набіжала за значний строк (наприклад, кредит 10000,00 грн., пеня за прострочку на один день 100 грн. - справедливо, а за рік - 36500 грн. - ні?

\\\"5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п\\\'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов\\\'язань за договором\\\".

В договорі не буде вписано конретний розмір \\\"компенсації\\\", а вказано механізм її обрахунку.

В договоре может быть бесконечное количество схем расчёта, но конечный результат один - взыскание не более 50 % (императив). И откуда Вы взяли 100 % неустойки, которая согласно Хозяйственному кодексу не должна превышать двойной учётной ставки НБУ, сейчас это примерно 15%. А чтобы взыскать неустойку,банкам следует почаще в суд обращаться с аргументированной позицией, а не выжидать годами, накручивая неустойку.

По визначенню споживчого кредиту ще простіше:

Стаття 11 Закону:

\\\"5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

2) споживач зобов\\\'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.\\\"

\\\"23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції\\\".

тобто, не будь-якого, а виключно споживчого.

........................................................................

Потребительское кредитование является отдельным сегментом в потребительских правоотношениях и отдельно прописано в ст.11 со всеми необходимыми с законодательством пояснениями и уточнениями. Если бы всё упиралось только в потребительский кредит то

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п\\\'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов\\\'язань за договором

содержалось бы в ст.11, а так это общепринятая норма.

......................................................................

Вчіть матчастину.

....................................................................

И Вам не хворать.

Link to comment
Share on other sites

кредит споживчий брали на купівлю автомобіля. подали зустрічний позов про визнання пенктів договору недійсним а саме валюти кредитування та відстоків. в договорі зазначено 0,5 відсотків а ми просимо 2 ставки нбу

Link to comment
Share on other sites

кредит споживчий брали на купівлю автомобіля. подали зустрічний позов про визнання пенктів договору недійсним а саме валюти кредитування та відстоків. в договорі зазначено 0,5 відсотків а ми просимо 2 ставки нбу

Я же всё-таки не понял основания увеличить со стороны банка сумму задолженности.

Про двойную ставку НБУ настаивайте и дальше. В реестре встречались положительные решения.

Link to comment
Share on other sites

Я не прихильник банків та колекторів. Однак опонувати їм потрібно з розумом. А то потім весь форум стогне, що банки мають тотальну підтримку в судах,а виявляється все простіше - правова позиція боржника нікудишня і нульова.

Действительно, наши суды- самые справедливые суды в мире, особенно ВССУ с его луспениками. Никакой поддержки у банков в судах нет, просто должники с адвокатами умом не вышли- http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry71461

Поделитесь своим опытом, подскажите как бороться с банковским рейдерством. И еще, на этом форуме люди не стонут, а защищают свои права, свои семьи, своих детей и помогают друг другу чем могут, не смотря ни на что!

Link to comment
Share on other sites

Я же всё-таки не понял основания увеличить со стороны банка сумму задолженности.

Про двойную ставку НБУ настаивайте и дальше. В реестре встречались положительные решения.

нам також не зрозуміло. ось і намагаемося обгрунтувати це в запереченнях на вказану заяву.

а якщо не просити змінити на подвійну облікову ставку а визнати вказаний пункт недійсним? оскільки буде суттева різниця як на мене. змінити, то зміна буде з моменту прийняття рішення судом. визнати недійсним з моменту укладення.

Link to comment
Share on other sites

нам також не зрозуміло. ось і намагаемося обгрунтувати це в запереченнях на вказану заяву.

а якщо не просити змінити на подвійну облікову ставку а визнати вказаний пункт недійсним? оскільки буде суттева різниця як на мене. змінити, то зміна буде з моменту прийняття рішення судом. визнати недійсним з моменту укладення.

Я подавала встречный иск по недействительности пункта договора, сделали экспертизу на основании того, что в вымоге банка сумма пени сильно отличается от суммы в расчетах банка в иске на дату требования. Вот выдержка из заключения эксперта:

У відповідності до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (182 дні = 365 днів у році/12 місяців * 6 місяців). Як встановлено з умов кредитного договору №014 від 06.12.2005, граничний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання умовами вказаного договору не встановлений.

Отже, враховуючи дані, наведені у Додатку № до висновку судово-економічної експертизи, щодо сум погашення та нарахування відсотків за кредитною заборгованістю протягом періоду з 06.12.2005 по 07.06.2012, у відповідності до вимог вказаного кредитного договору щодо строків погашення основного боргу та нарахованих відсотків за кожним розрахунковим періодом, та з дотриманням вимог п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, встановлено строки прострочення погашення нарахованих відсотків та суми прострочення за кожним розрахунковим періодом. Детальніше у розрізі сум прострочення нарахованих відсотків, дат винесення на прострочення, періодів прострочення, кількості днів прострочення, дослідження щодо кількості днів нарахування пені, суми пені за кожним розрахунковим періодом наведено у Додатку № до висновку економічного дослідження, з урахуванням умов п. 10.1. кредитного договору.

Однак, як встановлено згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, як встановлено, згідно роз'яснень, які містяться у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

У відповідності до ст.1 та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, відповідно до п.3 ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР пеня за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання розраховується за формулою:

подвійна облікова ставка НБУ у відсотках, що діяла у періоді виникнення заборгованості / кількість днів у році х кількість днів прострочення зобов’язання х суму заборгованості за кредитом (нарахованими відсотками)/100%.

При цьому, згідно преамбули зазначеного Закону, встановлено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Однак, згідно преамбули цього ж Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

У зв’язку з вище наведеним, з преамбули вказаного Закону, договірні правовідносини, що виникли між Позичальником (фізичною особою) та Банком (юридичною особою) щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно вимог кредитного договору №014 від 06.12.2005, потребують правової оцінки в частині застосування під час розрахунку пені подвійної облікової ставки НБУ, у відповідності до вимог ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

А дальше:

Сумма которую просит банк-230 000

Согласно условиям договора- 68 000

Согласно закона- 6500

Чем закончится дело пока не ясно, судья видимо ищет нужный банку выход из ситуации ( там еще эксперт выяснил, что нет оснований считать, что кредит выдан должным образом). Судья явно за ангажирована, на каждом заседании мне кажется, что она вот-вот задерет мантию и спляшет канкан перед представителем банка. Брррр!

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show