Определение Винницкого админ суда об обеспечении иска о неправомерности действий нотариуса по регистрации права собственности ипотекодержателя путем запрета органам регистрации осуществлять любые регистрационные действия с имуществом

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57202948

 

Державний герб України

      

У Х В А Л А

м. Вінниця

14 квітня 2016 р.                                                                    Справа № 802/500/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання:  Медвідь І.О.,  

представника позивача:  ОСОБА_1,

представника третьої особи:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідані клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за її позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3  до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення.

13.04.2016 року до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони посадовим особам, які наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та заборони TOB Кей-Колект та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення (зняття з реєстрації) ОСОБА_3 і членів її сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири №56 за адресою у будинку № 41 по вулиці Стельмаха у місті Вінниця до вирішення справи по суті (а.с. 18-19).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову обставинами, викладеними в письмовому клопотанні. Додатково зазначив, що вимоги позивачки мотивовані  існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_3 до ухвалення рішення в даній справі і захист цих прав та інтересів може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення позивачам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27). Причини неявки відповідача суду не відомі, будь яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Беручи до уваги те, що згідно частини 3 статті 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову проводиться за відсутності відповідача.

Представник третьої особи ТОВ «Кей-Колект» у судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання, вважав, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову,  в звязку  з чим просив відмовити в задоволенні клопотання. Крім того, вказував на те, що ТОВ "Кей-Колект" на даний час не вчиняло будь-які дії спрямовані на відчуження спірної квартири, а також на виселення позивачки.

Вирішуючи клопотання позивачки про забезпечення позову та питання про наявність підстав для вжиття таких заходів суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 117 КАС України вжиття заходів забезпечення позову можливе за мотивованим клопотанням позивача або з власної ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно з ч. 3 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши пояснення представника позивачки та представника третьої особи, дослідивши матеріалах справи, надані позивачкою докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову представник позивачки вказує на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_3, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі. Також зазначає, що у випадку не застосування заходів забезпечення адміністративного позову, для відновлення порушених прав та інтересів позивачки необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або захист її прав та інтересів стане неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Із аналізу норм ч. 1 ст. 117 КАС України видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову в адміністративній справі, зокрема, такими є:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Судом встановлено, що 18 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для забезпечення виконання кредитного договору №11156697000, було укладено іпотечний договір (а.с. 15), котрий було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, про що свідчить Свідоцтво про право власності на житло  від 08.02.2007 року (а.с. 14).

З пояснень наданих позивачкою в позовній заяві, в березні 2016 року до вказаної квартири вдерлися невідомі особи, які представились співробітниками TOB «Кей-Колект» і повідомили, що квартира належить їм, оскільки вони викупили її у ПАТ «УкрСибБанк» та надали часу 1 місяць для виселення з квартири.

11.04.2016 року, після отримання позивачкою інформаційної довідки №57109231 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с. 11-12), стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за TOB "Кей-Колект". Вказану квартиру 11.07.2015 року було перереєстровано рішенням  приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_4, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №10375514 на вищевказану квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Відомості в Державному реєстрі іпотек щодо вказаної квартири відсутні.

На думку позивачки, факт переходу права власності на спірну квартиру від позивачки до третьої особи, а також вимоги працівників TOB «Кей-Колект» про виселення, які вони пояснюють наміром продавати дану квартиру, підтверджують, що TOB "Кей-Колект" може здійснити відчуження майна, а відтак свідчать про наявність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 до ухвалення рішення в адміністративній справі. У випадку незастосування заходів забезпечення адміністративного позову, для відновлення прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, не виключено, що доведеться визнавати правочин щодо відчуження квартири недійсним, тощо. Крім того, існують явні ознаки протиправності оскаржуваного рішення нотаріуса, котрий виступив в ролі державного реєстратора.

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та часткового задоволення клопотання позивачки щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно,  вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності  на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі.

В той же час, суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Суд зазначає, що клопотання позивачки про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення (зняття з реєстрації ОСОБА_3 і членів її сім'ї та вселення (реєстрації місця проживання) будь-яких осіб до квартири №56 за адресою у будинку № 41 по вулиці Стельмаха  у місті Вінниця до вирішення справи по суті, фактично стосується необмеженого кола осіб, не вбачається звязку між зазначеним заходом до забезпечення позову і предметом адміністративного позову, в звязку  з чим  вказаний захід не є співрозмірним із заявленими позовними вимогами.

Також слід наголосити на тому, що виселення з житла може відбуватись у двох випадках: добровільно або примусово за рішенням суду.

Представники позивачки та третьої особи підтвердили, що на даний час в провадженні інших судів не перебуває справи про примусове виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, а тому ствердження про те, що існує небезпека заподіяння шкоди позивачці в даній частині клопотання є передчасним.

Виходячи з викладеного клопотання позивачки в цій частині не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивачки захистити свої права та інтереси, які позивачка вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі відчуження даної квартири на користь інших осіб, судовий розгляд поданої позовної заяви стане недоцільним, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивачки на судовий захист.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини встановлені судом, що підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про забезпечення позову та вважає за необхідне забезпечити позов у наступний шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно,  вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності  на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254  КАС України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання позивача задовольнити частково.

Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони державним реєстраторам та нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно,  вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідних від права власності  на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням прийнятим у даній адміністративній справі.

В іншій частині відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції  набирає законної сили в порядку,  визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяДончик Віталій Володимирович