Решение двух инстанций о признании неправомерными действий частного нотариусу Кобелевой А.М., отмены решения о регистрации в пользу ипотекодержателя и отмене записи, нотариус не осуществлял нотариальное действие, требование не было получено ипотекода


Recommended Posts

 

                                                                                                                                

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   823/5206/15                                         Головуючий у 1-й інстанції:   Гаврилюк В.О.                                                                                                              Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

21 липня 2016 року                                                                                            м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

          Головуючий-суддя                Грибан І.О.

          судді                                        Беспалов О.О., Губська О.А.,

за участі :

         секретар с/з                             Кузик М.А.

          пр-к апелянта                        Танащук М.В.

          позивач                                   ОСОБА_4

          пр-к позивача                         ОСОБА_5

розглянув в судовому засіданні  в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису,  

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни,  в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 24558223 від 18.09.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, на об'єкт нерухомого майна: квартиру № 61, що знаходиться в м. Черкаси по бул. Шевченка, буд. 250 (запис про право власності № 11236980 від 18.09.2015);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 11236980 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, права власності на квартиру за адресою:   АДРЕСА_1, що здійснена 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»  подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на помилковість висновків суду першої інстанції, просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини даної справи, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір № 2301/1006/88-633, відповідно до якого банк зобов'язувався надати ОСОБА_4 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 35000,00 дол. США на строк з 02 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2016 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вищевказаним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 2301/1006/88-633-Z від 02.09.2006, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2283, в силу якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: квартиру під номером 61, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 12.3.1 іпотечного договору визначено:

- задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури передбаченої в цьому підпункті п. 12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатура належного експерта - суб'єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. При оцінці предмету застави незалежний експерт повинен використовувати методи оцінки, які будуть передбачені діючим законодавством на момент оцінки;

- якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов'язанням, менший за вартість вказаного у висновку належного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки;

- сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту п. 12.3 цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основні зобов'язання.

14 липня 2009 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до вказаного договору сторони домовилися:

- вважати кошти, надані позичальнику у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, кредитом в розмірі 28175 доларів США;

- що на дату укладання цього договору про внесення змін і доповнень розмір строкової заборгованості за кредитною лінією, що не поновлюється, складає 28175 доларів США;

- розмір простроченої заборгованості за кредитним договором складає 2283,31 доларів США;

- викласти кредитний договір № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006 у редакції відповідно до цього договору.

Цього ж числа між тими ж самими сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни до першого речення пункту 1.1 та абзацу 1 пункту 3.1.1 кредитного договору. Всі інші умови кредитного договору залишилися без змін.

З метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника за кредитним договором № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006 при наявності простроченої заборгованості між публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 14.07.2009 укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до вказаного договору сторони домовилися, що починаючи з 10 серпня 2009 року позивальник, додатково до суми обов'язкового щомісячного платежу, визначеної пунктом 3.1.1 кредитного договору, здійснює погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 158,97 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця до 10 червня 2010 року включно.

14 липня 2006 року публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 домовились викласти пункт 1 та пункт 5 іпотечного договору № 2301/1006/88-633-Z від 02.10.2006 у редакції, яка викладена в договорі про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки № 2301/1006/88-633-Z від 02.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим № 2283.

14 липня 2010 року на підставі постанови Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції № 16159830 від 14.07.2010 реєстратором Черкаської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано арешт нерухомого майна, а саме квартири 61, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в межах суми 930 грн 00 коп.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15, договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до яких ПАТ «Сведбанк» відступило Третій особі свої права та вимоги за зобов'язаннями позивача по кредитному договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006  та іпотечному договору за реєстровим 2301/1006/88-633-Z від 02.10.2006

18.09.2015 ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" через уповноважену особу Жернову Єлизавету Володимирівну звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою (реєстраційний номер 13366610) про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру     АДРЕСА_1.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.  прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 18.09.2015 № 24558223, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, звертає увагу на наступне.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.3 ЗУ «Про нотаріат»     нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус це спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.46-1 ЗУ «Про нотаріат»).

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень є Закон України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

До повноважень органу державної реєстрації прав (а також приватного нотаріуса) належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Виходячи з наведених правових норм, вбачається, що у спірних правовідносинах нотаріус є суб'єктом владних повноважень,    спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено розмежування компетенції нотаріуса та державного реєстратора у сфері державної реєстрації, а саме встановлюють компетенцію нотаріуса на здійснення державної реєстрації прав у разі вчинення нотаріальної дії з об'єктом нерухомого майна.

Зі змісту   Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що нотаріус виконує функції державного реєстратора виключно у випадках, коли він при цьому вчинює нотаріальну дію з нерухомим майном і проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої нотаріальної дії.

Такі ж положення містяться в п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Тобто, якщо нотаріусом було вчинено нотаріальну дію відносно нерухомого майна або об'єкту незавершеного будівництва, то подальша реєстрація прав відносно такого майна здійснюється тим самим нотаріусом, яким було вчинено таку дію. Вчинена нотаріальна дія (посвідчення договору іпотеки з наявною у ньому спеціальною умовою, яка зумовлює відсутність підстав для окремого укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя), обумовлює можливість державної реєстрації прав (наприклад власності або користування) тільки тим нотаріусом, яким посвідчено договір іпотеки.

Наведене кореспондується з приписами Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких нотаріус здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно виключно у випадках коли він одночасно з цим вчинює нотаріальні дії з цим нерухомим майном.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не вчинялось жодної нотаріальної дії з об'єктом нерухомості квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, приватний нотаріус не мав передбачених чинним законодавством підстав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, оцінюючи дії приватного нотаріуса на відповідність критеріям зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною третьою ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна передбачена Порядком № 868.

Зокрема, пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1.1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

У відповідності до п. 46 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до  ч.1 ст.3 ЗУ «Про іпотеку» від 5.06.2003р. №898-IV (далі - Закон №898-IV) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено в абз.1 ст.33 Закону України №898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 33 Закону № 898-IV передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею  36 Закону № 898 передбачено можливість позасудового врегулювання, а саме сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що п. 11 Договору іпотеки 2301/1006/88-633-Z від 02.10.2006  передбачено, у разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або зобов'язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Разом з тим, ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно до вимог Порядку № 868, мало надати завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту її отримання іпотекодавцем та боржником.

Наразі, належні докази про те , що третя особа сповістила боржника про усунення порушень та повідомила, що у разі не виконання зобов'язань, іпотекодержатель буде приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та у відповідності до вимог договору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно відсутні і докази, що звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб реєстрації права власності Іпотекодержателем здійснюється з дотримання тридцятиденного терміну, наданого позивачу для виконання зобов'язання у відповідності до вимог п.п.2 п.46 Порядку № 868.

Тобто, іпотекодержателем не дотримано умов іпотечного договору, передбачених договором стосовно позасудового врегулювання питання про звернення стягнення (надіслання вимоги про усунення порушень) та способу звернення стягнення на предмет іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

При здійсненні реєстраційних дій відповідач докази виникнення у третьої особи права звернення стягнення на предмет іпотеки  не перевірив. Та не вчиняв нотаріальних дій пов'язаних з переходом (виникненням) такого права на іпотечне майна, що обумовлювало б його реєстрацію.

За таких підстав, суд першої інстанції  дійшов до правильного висновку про  наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.          

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами,  колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись   ст. 160, 195, 196, 198,  200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року - без змін.

Ухвала  набирає законної сили  з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                О.О.Беспалов

Суддя                                                                                                О.А.Губська

Повний текст виготовлено - 21.07.16.

Головуючий суддя                                                                 Грибан І.О.            

Судді:                                                                                           Губська О.А.

                                                                                                                    ОСОБА_10

                                                                                                                                

 

 

 

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/58155338

 

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року                                                                                          справа № 823/5206/15

                                                                                                                  

16 год. 55 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису,

встановив:

ОСОБА_1 подала позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 24558223 від 18.09.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 (запис про право власності № 11236980 від 18.09.2015);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 11236980 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, права власності на квартиру за адресою:   АДРЕСА_1, що здійснена 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється органом державної реєстрації прав. Нотаріус вправі здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном. Позивач вважає, що у відповідача не було повноважень для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки відповідачем нотаріальна дія з вказаним нерухомим майном не вчинялася.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" № 607/5 від 02.04.2013р. у разі подання до територіальних органів Мінюсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, що виникають на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до вказаного наказу. З врахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач не мав повноважень для винесення оскарженого рішення        № 24558223 від 18.09.2015, так як таке рішення приймається державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не нотаріусами.

Крім того, позивач зазначає, що статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено обов'язкове надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Позивач вказує, що така вимога на його адресу не надходила, а тому, державна реєстрація права власності на майно здійснена з порушенням вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Позивач стверджує, що законодавцем чітко передбачений порядок набуття права власності на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання за договором перед іпотекодержателем. За наявності спору між сторонами про наявність боргу ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" може звернути стягнення на іпотечне майно лише в судовому порядку, а нотаріус не уповноважений законом встановлювати наявність боргу (невиконання зобов'язання), а тому не може лише на підставі застереження, що міститься в іпотечному договорі, вчинити реєстрацію майна за іпотекодержателем.

Також, позивач вважає, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" підпадає під дію мораторію, а тому на неї не може бути звернуте стягнення.

Позивач та його представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції держаного реєстратора прав на нерухоме майно, має необхідний обсяг повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, оскільки вказані повноваження прямо передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

Правовою підставою для реєстрації права власності за іпотекодержателем є іпотечний договір, в якому міститься іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, що за правовою силою прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідач зазначає, що для реєстрації прав та їх обтяжень було подано документи, що за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та свідчать про дотримання ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" всіх передбачених Законом України "Про іпотеку" вимог для набуття іпотекодержателем прав на предмет іпотеки, крім того, відсутні передбачені законом підстави для відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Також відповідач зазначає, що дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" поширюється на примусове стягнення, а право власності на квартиру було оформлено добровільно (позасудово) на підставі відповідного застереження в договорі іпотеки.

Крім того, відповідач стверджує, що наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи в попередніх судових засіданнях просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В судове засідання призначене на 30.05.2016 представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не з'явилася, клопотання про розгляд справи за її відсутності не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

02 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір                       № 2301/1006/88-633, відповідно до якого банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 35000,00 дол. США на строк з 02 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2016 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вищевказаним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 2301/1006/88-633-Z від 02.09.2006, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2283, в силу якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: квартиру під номером АДРЕСА_1

Пунктом 12.3.1 іпотечного договору визначено:

- задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури передбаченої в цьому підпункті п. 12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатура належного експерта - суб'єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. При оцінці предмету застави незалежний експерт повинен використовувати методи оцінки, які будуть передбачені діючим законодавством на момент оцінки;

- якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов'язанням, менший за вартість вказаного у висновку належного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки;

- сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту п. 12.3 цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав основні зобов'язання.

14 липня 2009 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до вказаного договору сторони домовилися:

- вважати кошти, надані позичальнику у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, кредитом в розмірі 28175 доларів США;

- що на дату укладання цього договору про внесення змін і доповнень розмір строкової заборгованості за кредитною лінією, що не поновлюється, складає 28175 доларів США;

- розмір простроченої заборгованості за кредитним договором складає 2283,31 доларів США;

- викласти кредитний договір № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006 у редакції відповідно до цього договору.

Цього ж числа між тими ж самими сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни до першого речення пункту 1.1 та абзацу 1 пункту 3.1.1 кредитного договору. Всі інші умови кредитного договору залишилися без змін.

З метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника за кредитним договором № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006 при наявності простроченої заборгованості між публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 14.07.2009 укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006, відповідно до вказаного договору сторони домовилися, що починаючи з 10 серпня 2009 року позивальник, додатково до суми обов'язкового щомісячного платежу, визначеної пунктом 3.1.1 кредитного договору, здійснює погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 158,97 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця до 10 червня 2010 року включно.

14 липня 2006 року публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 домовились викласти пункт 1 та пункт 5 іпотечного договору № 2301/1006/88-633-Z від 02.10.2006 у редакції, яка викладена в договорі про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки № 2301/1006/88-633-Z від 02.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим № 2283.

14 липня 2010 року на підставі постанови Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції № 16159830 від 14.07.2010 реєстратором Черкаської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 в межах суми 930 грн 00 коп.

В подальшому ПАТ "Сведбанк" звернувся до Придніпровського районного суду              м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2314/4190/12 від 05.03.2013 у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 12.04.2013.

На підставі договору факторингу від 28.11.2012 № 15 ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" право вимоги заборгованості за кредитними договорами, серед яких і № 2301/1006/88-633 від 02.10.2006.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, серед яких значиться іпотечний договір 2301/1006/88-633-Z від 02.10.2006.

Таким чином, внаслідок укладання вказаних угод ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" набуло статусу нового іпотекодержателя за іпотечним договором від 2301/1006/88-633-Z від 02.09.2006, іпотекодавцем згідно якого є ОСОБА_1.

До Придніпровського районного суду м. Черкаси також зверталося і товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова група "Вектор Плюс" з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак рішенням вищевказаного суду № 711/8220/13-ц (провадження № 2/700/145/2014) від 17 лютого 2014 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2014 року, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 травня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

03 грудня 2015 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

18.09.2015 ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" через уповноважену особу ОСОБА_5 звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою (реєстраційний номер 13366610) про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру     АДРЕСА_1

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.  прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 18.09.2015 № 24558223, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс".

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV, в редакції станом на час прийняття оспорюваного рішення).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації, відповідно до частини 4 статті 15 Закону № 1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частина 5 статті 3 Закону №1952-IV передбачає, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Частина 1 статті 15 Закону № 1952-IV встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною 9 статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

Аналіз викладеного свідчить, що державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. В той же час, не передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.

Судом встановлено, що відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно не мало місця.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі суд бере до уваги твердження позивача про те, що реєстрація права власності повинна вчинятись відповідним територіальним органом державної реєстрації прав.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно з Указу Президента України від 06.04.2011 № 401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Підпунктом 10 пункту 3 вказаного Положення передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Таким чином, прийняте нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", в даному випадку є протиправним у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

При цьому, суд враховує інші обґрунтування, зазначені сторонами та третьою особою, однак зазначає, що відсутність у відповідача повноважень для прийняття відповідного рішення є достатньою підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 24558223 від 18.09.2015, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 (запис про право власності № 11236980 від 18.09.2015).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 11236980 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс", код ЄДРПОУ 38004195, права власності на квартиру за адресою:   АДРЕСА_1, що здійснена 18.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                             В.О. Гаврилюк

Постанова складена у повному обсязі 06.06.2016.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Помогал человеку по этому делу.

+ то, что решение отменили.

- что в первой инстанции не сослались на отсутствие требования и оценки, а также мораторий, экспертизу, которой установлено отсутствие задолженности и арест, который был еще с 2010 года.

Во второй - вроде сослались на отсутствие требование и доказательств его получения, но кроме ссылок  на отсутствие  оценки, а также на мораторий, экспертизу, которой установлено отсутствие задолженности и арест, который был еще с 2010 года, есть один глобальный минус, о котором я не хочу писать и который появился в определение апелляционного суда не из-за меня.

Думаю, для многих будет понятно, что я имею в виду.

На проблемном моменте прошу здесь не акцентировать внимание, по его обсуждению можно писать на почту.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

п.с. Хотел создать прецедент в связи с наличием ареста и экспертизы, которая установила отсутствие задолженности, но человек решил, что важнее в возражениях больше внимания акцентировать на том, что обращение коллектором к нотариусу не является нотариальным действием.

В каждом случае каждый самостоятельно решает, что для него лучше, а что хуже, но печально, когда люди не слушают или не доверяют человеку, который несколько лет помогает им.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

21 hours ago, y.voronizhskiy said:

Помогал человеку по этому делу.

+ то, что решение отменили.

- что в первой инстанции не сослались на отсутствие требования и оценки, а также мораторий, экспертизу, которой установлено отсутствие задолженности и арест, который был еще с 2010 года.

Во второй - вроде сослались на отсутствие требование и доказательств его получения, но кроме ссылок  на отсутствие  оценки, а также на мораторий, экспертизу, которой установлено отсутствие задолженности и арест, который был еще с 2010 года, есть один глобальный минус, о котором я не хочу писать и который появился в определение апелляционного суда не из-за меня.

Думаю, для многих будет понятно, что я имею в виду.

На проблемном моменте прошу здесь не акцентировать внимание, по его обсуждению можно писать на почту.

... Кстати .  Давно  интересует... Когда и с чего  коллекторы  уверовали , что  "..Мораторий- распостраняется  на банки  а  на них - нет.."? Это от самовнушения такой эффект, или  что-то за  этим нормативное стоит ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

9 часов назад, Wizir сказал:

... Кстати .  Давно  интересует... Когда и с чего  коллекторы  уверовали , что  "..Мораторий- распостраняется  на банки  а  на них - нет.."? Это от самовнушения такой эффект, или  что-то за  этим нормативное стоит ?

Внушение.

Распространяется еще и как, Постановление ВАСУ этому подтверждение.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

On 03.08.2016 at 10:14 AM, y.voronizhskiy said:

Внушение.

Распространяется еще и как, Постановление ВАСУ этому подтверждение.

 ...  В СМИ  за  год   сотни  статей "авторитетных специалистов",  где лейтмотив  : .. но,  коллекторские компании, нашли  лазейку   и  мораторий не для них .  "..Невдобно получилось".

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4 часа назад, Wizir сказал:

 ...  В СМИ  за  год   сотни  статей "авторитетных специалистов",  где лейтмотив  : .. но,  коллекторские компании, нашли  лазейку   и  мораторий не для них .  "..Невдобно получилось".

 

Хотелось бы высмеять этих чудо-специалистов.

Думаю, форумчанам и так понятно, кому стоит верить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...