Решение 3-ох инстанций о неправомерности действий частного нотариуса Цукуровой С.С, по регистрации права собственности ТОВ "ФК "Вектор плюс" на предмет ипотеки


Recommended Posts

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62194487

Державний герб України
  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року                               м. Київ                                    К/800/12316/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», треті особи: Чернігівське управління юстиції Чернігівської області в особі реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової С.С. (далі - приватний нотаріус Цукурова С.С., відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Векор Плюс», відповідач 2), треті особи: Чернігівське управління юстиції Чернігівської області в особі реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції (далі - Чернігівське МУЮ), ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Цукурової С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23630267 від 13 серпня 2015 року (далі - рішення про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийнятті оскарженого рішення приватний нотаріус Цукурова С.С. вийшла за межі своїх повноважень, оскільки таке рішення, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 2 квітня 2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», мають право приймати лише державні реєстратори прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України, а не нотаріуси. Позивач також звертає увагу на те, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у тому випадку, коли права на нерухоме майно виникають в результаті вчинення ним нотаріальної дії, зокрема за нотаріально посвідченим правочином.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 26 січня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Цукурової С.С. про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року.

Стягнув з приватного нотаріуса Цукурової С.С. на користь позивача судовий збір в розмірі 974,40 грн.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції у цій справі без змін.

У касаційній скарзі ТОВ ФК «Вектор Плюс», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Своєю чергою ОСОБА_1 у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначив, що оскаржені рішення судів є законним і обґрунтованим, тому підстав для їх скасування немає.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір № 2402/1207/02-068 від 20 грудня 2007 року  про надання кредиту в сумі 40000 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним  договором між позивачем та ВАТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір від 20 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 5935, за умовами якого іпотекодавець (ОСОБА_1.) передає в іпотеку іпотекодержателю (ВАТ «Сведбанк») належне йому на праві власності майно: будинок АДРЕСА_1. Заборону відчуження зазначеного будинку зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. за № 5936/699.

Згодом, як з'ясували суди у цій справі, ВАТ «Сведбанк» передало своє право вимоги за вказаними вище договорами ТОВ ФК «Вектор Плюс». Зокрема відповідно до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., ПАТ «Сведбанк» (правонаступник ВАТ «Сведбанк») і ТОВ ФК «Вектор Плюс» обумовили відступлення первісним іпотекодержателем (ПАТ «Сведбанк») новому іпотекодержателю (ТОВ ФК «Вектор Плюс») прав за іпотечними договорами, зокрема за іпотечним договором між позивачем та ВАТ «Сведбанк» від 20 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 5935.

Будинок, який є предметом іпотечного договору від 20 грудня 2007 року, належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Шмунєвською Л.А. 1 квітня 2003 року за № 1332.

Листами № 512496/Л3-13 від 17 березня 2013 року та № 512496/Л3-15 від 5 січня 2015 року ТОВ ФК «Вектор Плюс» повідомило спершу позивача (іпотекодавця), а потім ОСОБА_3 (боржника) про придбання права вимоги заборгованості за кредитним договором № 2402/1207/02-068 від 20 грудня 2007 року, а також про намір звернути стягнення суми боргу шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки або шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки.

13 серпня 2015 року ТОВ ФК «Вектор Плюс» звернулося до приватного нотаріуса Цукурової С.С. із заявою (за реєстраційним номером 12803787) з проханням виключити записи про іпотеку нерухомого майна, а саме: будинок АДРЕСА_1, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накладену відповідно до іпотечного договору від 20 грудня 2007 року за реєстровим № 5935, та у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» зареєструвати право власності ТОВ ФК «Вектор Плюс» на цей будинок.

За наслідками розгляду заяви ТОВ ФК «Вектор Плюс» про реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 серпня 2015 року, а також на підставі поданих документів (виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 вересня 2014 року, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо ТОВ ФК «Вектор Плюс», статуту ТОВ ФК «Вектор Плюс», іпотечного договору, договору факторингу, кредитного договору, звіту про оцінку будинку) відповідач 1 прийняла рішення про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року, яким зареєструвала за ТОВ ФК «Вектор Плюс» право приватної власності на майно - будинок АДРЕСА_1. Тим же рішенням відкрито розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на згаданий вище об'єкт нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач 1 вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначений висновок судів попередніх інстанцій вважає обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV; тут - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.

У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною п'ятою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 9 Закону № 1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Частиною дев'ятою статті 15 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

В абзаці третьому і четвертому частини першої статті 16 Закону № 1952-IV передбачено, що заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону № 1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Частиною першою статті 19 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2013 року № 607/5 (чинного у період виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 607/5) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (чинного станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 868).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 607/5 у разі подання до територіальних органів Мін'юсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі <…> договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; <…>, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Частиною другої статті 37 Закону № 898-IV передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Предметом оскарження у цій справі є рішення приватного нотаріуса Цукурової С.С. про державну реєстрацію за ТОВ ФК «Вектор Плюс» права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, вказали на те, що приватний нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень. Тобто він як і державний реєстратор має право приймати рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, але не має повноважень на ведення реєстраційної справи, що є компетенцією тільки державного реєстратора. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржене рішення є неправомірним в частині відкриття реєстраційної справи на об'єкт нерухомості, що є предметом іпотеки. Поряд з тим суди попередніх інстанцій встановили й інші порушення порядку здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які було допущено при прийнятті оскарженого рішення. Зокрема звертають увагу на відсутність належного підтвердження про надіслання боржнику та іпотекодавцеві письмової вимоги про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, на відсутність документального підтвердження надіслання оскарженого рішення та отриманих від заявника документів органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна (м. Чернігів) в порядку, встановленому Мін'юстом України для долучення його до реєстраційної справи.

У контексті розгляду цієї справи колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріусом, відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону, є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Перелік нотаріальних дій, право на вчинення яких має нотаріус, наведено у статті 34 Закону України «Про нотаріат» і цей перелік не є вичерпним. Поряд з тим нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговано функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом № 1952-IV.

Аналізуючи наведені вище положення статей 3, 9, 15, 16 Закону № 1952-IV можна дійти висновку, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в тому разі, якщо це пов'язано з вчиненням ним нотаріальної дії з таким об'єктом нерухомості. Тобто нотаріус, будучи наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4, 6 частини першої статті 9 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), може реалізовувати їх лише поряд з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об'єкт нерухомості. У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить й державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону № 1952-IV.

Судячи зі встановлених у цій справі обставин ТОВ ФК «Вектор Плюс»  звернулося до відповідача 1 із заявою про державну реєстрацію за ним речового права на нерухоме майно (права власності на будинок АДРЕСА_1) на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На підтвердження своїх прав відповідач 2, серед іншого, надав нотаріусу договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також повідомлення, які він надсилав боржнику та іпотекодавцю про придбання ним права вимоги за кредитним договором, а також про необхідність виконання взятих боржником зобов'язань за цим кредитним договором та про намір зареєструвати право власності за предмет іпотеки, якщо у встановлений строк боржник не виконає свого зобов'язання за кредитним договором.

Встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства відповідач 1 прийняла рішення про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року. Проте у спірних правовідносинах відповідач 1, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчиняла жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації. Тому за встановлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що приватний нотаріус Цукурова С.С. не мала повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року.

Стосовно інших порушень, які, як встановили суди при розгляді цієї справи, було допущено при прийнятті рішення про державну реєстрацію від 13 серпня 2015 року, то оскільки вони є похідними від цього рішення (пов'язані з його прийняттям), надавати їм правову оцінку немає доцільності.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                      М.І. Смокович

Судді                                                                                          А.В. Єрьомін

                                                                                                    О.В. Кравцов

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...