Постановление ОАСК о противоправной бездеятельности НБУ для защиты прав вкладчиков банка Финансы и кредит


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 грудня 2016 року № 826/7697/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Національного банку України за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі також Позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами до Національного банку України (надалі також Відповідач), третя особа - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в яких просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття негайних адекватних дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач допустив бездіяльність внаслідок не виконання покладених на нього чинним законодавством завдань та обов'язків.

Окружним адміністративним судом міста Києва за вищевказаними позовними заявами були відкриті провадження в адміністративних справах №826/7697/16, №826/6737/16 та №826/7691/16.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 року у справі №826/7691/16 вищевказані адміністративні справи були об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаним справам №826/7697/16.

В ході судового розгляду об'єднаних позовів представник позивачів підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що Національний банк України у межах спірних правовідносин діяв у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства. Поряд із цим представник відповідача вважає, що позов заявлений із порушенням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим має бути залишений без розгляду.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Натомість від представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надійшли письмові заперечення проти позову, в тексті яких, посилаючись на правомірність дій Національного банку України, позовні вимоги вважав такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 12.09.2016 року судом ухвалено рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/78653/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 15.12.2014 р., згідно з умовами якого ОСОБА_1 вніс на вкладний рахунок НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 310 000.00 (триста десять тисяч) євро на строк з 15.12.2014 р. по 20.12.2015 р. з процентною ставкою 14% річних;

- договір-заява №300937/8511/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 28.01.2015 р. та додаткова угода до нього від 29.01.2015 р., згідно з умовами яких ОСОБА_1 вніс на вкладний рахунок НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 28.01.2015 р. по 28.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.

Між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/19489/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в іноземній валюті від 08.07.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 410 000.00 (чотириста десять тисяч) доларів США на строк з 08.07.2015 р. по 12.07.2016 р. з процентною ставкою 10.0% річних;

- договір-заява №300937/1364/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1410/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1419/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_9 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1416/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_10 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1615/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_11 грошові кошти в сумі 50 000.00 (п'ятдесят тисяч) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1746/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_12 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/2693/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 12.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_13 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 12.01.2015 р. по 12.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1713/00-15 про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в національній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 розмістила на вкладному рахуноку НОМЕР_14 грошові кошти в сумі 10 (десять) гривень з процентною ставкою 10% річних;

- договір №300937/12233/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий» від 13.02.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок НОМЕР_15 банківський метал загальною вагою 9565.00 грам (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грам або 307.52 (триста сім цілих п'ятдесят дві сотих) тройських унцій на строк з 13.02.2015 р. по 18.02.2016 р. з процентною ставкою 3.75% річних у банківському металі.

Між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/1494/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_16 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1393/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_17 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1509/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_18 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1390/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_19 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1388/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_20 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/2017/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_21 грошові кошти в сумі 10 125.00 (десять тисяч сто двадцять п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1757/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_22 грошові кошти в сумі 28 455.00 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1675/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок НОМЕР_23 грошові кошти в сумі 18 970.00 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.

Позивачі посилаються на те, що укладаючи договори банківського вкладу саме з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і розміщаючи на них власні грошові кошти, виходили з того, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є однією з найбільш потужних банківських установ в Україні за класифікацією Національного банку України і мав на той час високий рівень ділової репутації. Разом із цим, позивачі розраховували на те, що діяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» контролюється відповідачем і у випадку порушення банком норм чинного законодавства будуть вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України.

17.09.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України 17.09.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. строком на 3 місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

17.12.2015 р. за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Національний банк України прийняв постанову №898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а 18.12.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську О.С. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та делеговано всі повноваження ліквідатора банку на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017р.

Як вбачається зі змісту довідок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» №№1010, 1011, 1012 від 20.04.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2016 р. прийнято рішення №488 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідно до якого грошові вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» акцептовані у загальній сумі 8 523 725,95грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу, ОСОБА_2 акцептовані у загальній сумі 20 303 573, 20 грн., з якої 12 408 568, 44 грн. будуть задовольнятися в 4 чергу, а 7 895 004, 76 грн. у 7 чергу, ОСОБА_3 акцептовані у загальній сумі 2 341 998,23 грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вважають, що їх кредиторські вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів. При цьому, позивачі стверджують, що така ситуація склалась, в тому числі, внаслідок бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», що і призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та унеможливило повернення банківських вкладів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 5 ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Національний банк, у світлі положень ст. 2 Закону України "Про Національний банк України", є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи, і відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України вказаного закону здійснює банківське регулювання та нагляд.

Статтею 55 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Відповідно до змісту ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

За змістом ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №276 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за №703/5894 (далі - Положення) регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України (далі - Національний банк) особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.

Пунктом 1.11 вказаного Положення встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.

З викладених норм чітко видно, що інспекційна планова перевірка Національним банком України банку/філії іноземного банку здійснюється не частіше одного разу на рік та не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.

Водночас, згідно з п. 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи звітів інспектування банку-юридичної особи ПАТ «Фінанси та Кредит» планове інспектування уповноваженими особами Національного банку України за період з 2008 по 2015 роки в ФтК проводилося двічі:

- перевірка у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012 роки.

- перевірка у період з 08.12.2014 по 13.03.2015 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 по 01.12.2014 роки.

Тобто протягом 4 років (у період з 01.01.2008 по 01.01.2012) ПАТ «Фінанси та Кредит» інспектувався 1 раз.

Зважаючи на те, що інспекційна планова перевірка ПАТ «Фінанси та Кредит» проведена уповноваженими особами відповідача більше ніж за 3 роки (48 місяців), тобто, в контексті вимог п. 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, фактично проведена вперше за такий (48 місяців) період, колегія суддів приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не рідше одного разу на 36 місяців.

Поряд із цим, відповідно до змісту ч. 7 ст. 19 ГК України суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектування ПАТ «Фінанси та Кредит» за період з 01.01.2008 по 01.01.2012 проведено фахівцями Департаменту інспектування Національного банку України у період з 13.02.2012 по 06.04.2012, а за період з 01.02.2012 по 01.12.2014 проведено у період з 08.12.2014 по 13.03.2015.

При цьому Національний банк України долучив до матеріалів справи 2 листа:

- від 27.07.2012 р. №42-108/11443-7513-бт, адресатом в якому значиться ПАТ «Фінанси та Кредит», яким цей банк мав повідомлятися про результати інспекційної перевірки за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012;

- від 07.05.2015 р. № 21-00011/31250/бт, адресатом в якому значиться ПАТ «Фінанси та Кредит», яким цей банк мав повідомлятися про результати інспекційної перевірки за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 по 01.12.2014.

Проте, доказів на підтвердження спрямування таких листів на адресу ПАТ «Фінанси та Кредит» або їх отримання ПАТ «Фінанси та Кредит», відповідачем не надано, з огляду на що, твердження відповідача про належне повідомлення ПАТ «Фінанси та Кредит» про результати проведених інспектувань не можуть прийматися до уваги.

При цьому, суд зазначає, що у будь якому разі, зважаючи на те, що з моменту закінчення перевірки, проведеної у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 до моменту складання листа від 27.07.2012, яким ПАТ «Фінанси та Кредит» мав бути проінформований про результати інспектування і перевірки його діяльності пройшло майже 3 місяці, а також з моменту закінчення перевірки, проведеної у період з 08.12.2014 по 13.03.2015 до моменту складання листа від 07.05.2015, яким ПАТ «Фінанси та Кредит» мав бути проінформований про результати інспектування і перевірки його діяльності, пройшло майже 2 місяці, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 19 ГК України.

За таких обставин, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків надання ПАТ «Фінанси та Кредит» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України.

Разом із тим, Постановою правління Національного банку України №312 від 31.08.2007 р. схвалено Методичні вказівки щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку.

Відповідно до пункту 5.4. глави 5 розділу ІІ Методичних вказівок, разом із складанням звіту про інспектування визначаються рейтингові оцінки всіх компонентів рейтингової системи CAMELS (далі - рейтингова система), а також комплексна рейтингова оцінка (далі - рейтингова оцінка) банку в порядку, визначеному в розділі ІІІ цих Методичних вказівок.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Методичних вказівок, рейтингова оцінка банку доводиться Національним банком до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в установленому порядку.

Вимогами підпункту «е» пункту 5.6. глави 5 розділу ІІ Методичних вказівок визначено, що звіт про інспектування і затверджена рейтингова оцінка банку та оцінки окремих компонентів рейтингової системи подаються банку протягом трьох робочих днів після його погодження заступником Голови.

Таким чином, відповідач порушив встановлені положеннями Методичних вказівок щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку, затверджених Постановою правління Національного банку України № 312 від 31.08.2007 р. строки повідомлення ПАТ «Фінанси та Кредит» про встановлену за результатами інспекційної перевірки рейтингову оцінку банку та оцінку окремих компонентів рейтингової системи, у зв'язку з чим суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків повідомлення банку про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційних перевірок.

Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

За змістом ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків. Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у редакції на момент існування спірних правовідносин, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Зміст наявного у матеріалах справи звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ «Фінанси та Кредит», проведеного відповідачем у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012 роки, доповідної записки на ім'я заступника Голови Національного банку України № 42-104/11438 від 26.07.2012 року та листа відповідача від 27.07.2012 р. № 42-108/11443-7513-бт свідчать, що за наслідками комплексної інспекційної перевірки ПАТ «Фінанси та Кредит», у тому числі, встановлено:

- незадовільний фінансовий стан банку;

- ризикову діяльність банку, яка становить загрозу для кредиторів та вкладників;

- менеджментом банку не забезпечено якісне управління ризиками, допущено суттєві порушення вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національно банку України;

- керівництвом банку не забезпечено виконання рекомендацій, наданих минулими інспектуваннями (не виконано 26 рекомендацій із 59 наданих);

- обсяг регулятивного капіталу має від'ємне значення (становить «-» 933 мільйонів грн.) є недостатнім для виконання економічних нормативів капіталу, кредитного ризику (H7 H8), інвестування, лімітів валютної позиції (мають від'ємні значення);

- незадовільну якість актів банку, частка негативно класифікованих активів становить 19,6% (з них 93% - кредити) від класифікованих активів, з урахуванням сформованих резервів - 16%;

- банком не забезпечено дотримання встановлених нормативно правовими актами Національного банку України обмежено щодо кредитних концентрацій;

- якість кредитного портфеля низька: частка негативно класифікованих кредитів становить 23% кредитного портфеля;

- рівень внутрішнього контролю низький;

- внутрішня нормативна база банку є недосконалою;

- діючий склад Спостережної Ради банку не погоджений Національним банком України;

- діяльність внутрішнього аудиту низька, аудитом практично не охоплюються найбільш ризикові напрями діяльності банку;

- стан ліквідності на дату інспектування незадовільний;

- заходи, передбачені діючою в банку Програмою фінансового оздоровлення не виконуються в повному обсязі;

- якість та ефективність системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму банку є незадовільною, допускаються численні порушення банком вимог щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Доповідною запискою на ім'я заступника Голови Національного банку України №42-104/11438 від 26.07.2012 року запропоновано:

- укласти з банком письмову угоду щодо поліпшення фінансового стану банку, усунення порушень та виконання рекомендацій інспектування;

- зобов'язати банк станом на 01.09.2012 сформувати резерви за активними операціями у обсязі, визначеному інспектуванням та відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, а також усунути концентрації за активними операціями, встановлені під час інспекційної перевірки;

- у разі невиконання вищезазначених вимог, розглянути питання щодо застосування більш жорстких заходів впливу відповідно до вимог Положення № 369.

Відповідно до змісту адресованого відповідачем ПАТ «Фінанси та Кредит» листа від 27.07.2012 р. № 42-108/11443-7513-бт, керуючись статтями 67, 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пунктами 1.1., 1.2, 1.3. глави 1 розділу I, главою 2 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, відповідач зобов'язав ПАТ «Фінанси та Кредит»:

- розробити проект письмової угоди щодо вжиття заходів для поліпшення фінансового стану, усунення порушень та виконання рекомендацій інспектування та подати його до Національного банку України в строк до 10.08.2012 року;

- сформувати станом на 01.08.2012 року резерви за активними операціями у обсязі, визначеному інспектуванням та відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, а також усунути концентрації за активними операціями, встановлені під час інспекційної перевірки, про що повідомити Національний банк України у строк до 10.08.2012 року.

Цим же листом відповідач вказав, що у разі невиконання керівництвом банку вимог цього листа, Національний банк України, керуючись статтями 67,73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» застосує до ПАТ «Фінанси та Кредит» більш жорсткі заходи впливу.

Відомостей щодо результатів виконання ПАТ «Фінанси та Кредит» вищевказаних вимог, відповідачем не надано.

За результатами інспектування, проведеного відповідачем у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012 роки також встановлена загальна рейтингова оцінка за системою CAMELS - « 4», та наступні рейтингові оцінки за компонентами системи CAMELS:

достатність капіталу - « 4»;

якість активів - « 4»;

менеджмент - « 3»;

надходження - « 4»;

ліквідність - « 4»;

чутливість до ринкових ризиків - « 4».

Пунктами 5, 10, 11 Методичних вказівок щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку, схвалених Постановою Правління Національного банку України №312 від 31.08.2007 року визначено наступне.

За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифрову рейтингову оцінку за шістьома компонентами, а комплексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оцінок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка "1" є найвищою оцінкою, а оцінка "5" - найнижчою. Комплексна рейтингова оцінка також визначається за п'ятибальною шкалою.

Комплексна рейтингова оцінка "3", свідчить про те, що банки мають суттєві недоліки в роботі, і якщо ці недоліки не будуть усунені за обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю та ліквідністю. У такій ситуації служба банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання наявних проблем.

Комплексна рейтингова оцінка "4" або "5" свідчить про те, що банки, мають серйозні проблеми, потребують ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки свідчать про те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.

Відповідно до пункту 1.5. глави 1 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка достатності капіталу "4" свідчить про те, що банк має значні проблеми, які призвели до того, що рівень капіталу недостатній для покриття ризиків банку, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання. Банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 30 відсотків регулятивного капіталу з урахуванням сформованих резервів під ці активи), може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не в змозі вжити невідкладних заходів для усунення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "4" потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для поліпшення якості активів і підвищення рівня достатності капіталу.

Відповідно до пункту 2.5. глави 2 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка якості активів "4" свідчить про те, що банк має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не усунути. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів "4" мають одну або кілька з таких характеристик:

обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих "під контролем") за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, спричинює зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити невідкладних заходів щодо поліпшення ситуації;

обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків);

обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу;

інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку.

Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для вжиття його керівництвом негайних заходів щодо усунення недоліків.

Відповідно до пункту 3.4. глави 3 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка менеджменту "3" свідчить про те, що банк має суттєві недоліки, пов'язані з кількома факторами, наведеними в пункті 1 цієї глави. Дії служби банківського нагляду потрібні для того, щоб керівництво банку вжило заходів для усунення недоліків. Рейтингова оцінка менеджменту "3" може свідчити про негативну практику кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах; проведення операцій з порушенням вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, внутрішньобанківських положень; незадовільне управління ризиками та планування діяльності банку; неналежне виконання банком правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, а також неадекватне реагування на негативні тенденції в економіці та/або незадовільні фінансові результати діяльності та невиконання вимог служби банківського нагляду.

Відповідно до пункту 4.5. глави 4 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка надходжень "4" свідчить про те, що банк має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак, недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без вжиття відповідних заходів, спрямованих на усунення недоліків, витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов служба банківського нагляду має вжити дієвих заходів для того, щоб керівництво банку підвищило та оптимізувало рівень доходів, посилило контроль за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень і запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунення керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу).

Відповідно до пункту 5.5. глави 5 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка ліквідності "4" свідчить про те, що банк має значні проблеми з ліквідністю, що вимагає негайних відповідних дій служби банківського нагляду. Службі банківського нагляду потрібно вжити заходів щодо посилення контролю за станом ліквідності для забезпечення виконання своїх грошових, короткострокових зобов'язань, збалансованості строків і сум активів та зобов'язань банку. Крім того, необхідно встановити контроль за плануванням ліквідності з метою вирішення проблем, що пов'язані з короткостроковими та непередбаченими потребами в ліквідності.

Відповідно до пункту 6.5. глави 6 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику "4" свідчить про те, що банк має значні недоліки, пов'язані з більшістю факторів, наведених у пункті 6.1 цієї глави, здійснює діяльність з високим рівнем ринкового ризику, разом з тим управління ним - недостатнє. Така ситуація вимагає вжиття термінових заходів щодо зниження обсягів операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, та зміцнення здатності керівництва визначати, вимірювати, здійснювати моніторинг і контроль за ринковим ризиком.

За змістом пункту 1.5. розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 року за №845/6036, (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин з інспектування проведеного у період з 13.02.2012 по 06.04.2012), заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2., 2.7. розділу І вищезазначеного Положення, для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки, у разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівників банків від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора: заборонити використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки; перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему; установити порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів.

За приписами пункту 1.1. розділу ІІ вищезазначеного Положення, у разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. розділу ІІ вищезазначеного Положення, письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) п'ять та більше разів поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання. Якщо банк (крім філії іноземного банку) хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання. Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) п'ять та більше разів поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.

Як вбачається з приписів пунктів 3.1., 3.2. розділу ІІ вищезазначеного Положення, комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).

Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

Положеннями пункту 2.1. розділу ІІІ вищезазначеного Положення врегульовано, Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів. Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках: а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3); б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня; в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

Змістом пунктів 3.1., 3.2 розділу ІІІ вищезазначеного Положення визначено, що Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів. Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов: а) рівень активів з негативною класифікацією (2) становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями; в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку); г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми; ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні (3); д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям.

Пунктами 4.2., 4.1. розділу ІІІ вищезазначеного Положення встановлено, у разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі: неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції; надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання; невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; недотримання нормативів кредитного ризику; невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

Вимогами пунктів 5.1., 5.2. розділу ІІІ вищезазначеного Положення приписано, що Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки з високим рівнем ризику. Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках: установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку; надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку; проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків; порушення економічних нормативів, установлених Національним банком; щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль; недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій); порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл; недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку); здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу; недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності; надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами; неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо; невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку; невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій; порушення вимог Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року; недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль; неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку; неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування; здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав. У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб. У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо: вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку; або заборони на здійснення банком активних з пов'язаними особами (інсайдерами) банку. У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацом шостим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог: встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців; зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями; припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій. Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

За змістом пункту 6.1. розділу ІІІ вищезазначеного Положення, розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися: банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви; банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі; банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3).

Виходячи зі змісту пункту 10.1. розділу ІІІ вищезазначеного Положення, Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі: а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації); б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства; в) невиконання банком (крім філій іноземних банків) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо); г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі (крім філій іноземних банків) або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб; д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання; е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо; ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або частини третьої статті 73 Закону про банки; з) невиконання (неналежне виконання) вимог Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. розділу V вищезазначеного положення, процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою збереження капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 75 Закону про банки.

Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію банку в разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його до значення нижче ніж 7 відсотків.

Відповідно до положень ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин з інспектування проведеного у період з 13.02.2012 року по 06.04.2012 року), Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку. Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі: 1) двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців; 3) якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань; 4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку; 5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; 6) необґрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Національного банку України; 7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку; 8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації; 9) здійснення банком ризикової діяльності, що призвела або може призвести до втрати активів або доходів; 10) порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів; 11) невиконання вимог цього Закону щодо розкриття відомостей про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України.

Поряд із цим, 01.10.2012 року набрало чинності Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 року за № 1590/21902, яке врегулювало порядок та підстави віднесення банку до категорії проблемних.

Так, пунктом 12.1. цього Положення встановлено, що Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених частиною першою статті 75 Закону про банки.

Таким чином, зважаючи на:

по-перше, встановлені у звіті інспектування за період з 01.01.2008 по 01.01.2012 численні порушення ПАТ «Фінанси та кредит»;

по-друге, необхідність в контексті комплексної рейтингової оцінки ПАТ «Фінанси та кредит» за системою CAMELS та рейтингових оцінок за компонентами системи CAMELS ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів, негайних конкретних дій служби банківського нагляду щодо поліпшення якості активів і підвищення рівня достатності капіталу, вжиття дієвих заходів для того, щоб керівництво банку підвищило та оптимізувало рівень доходів, посилило контроль за витратами, рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень і запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунення керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів, вжиття заходів щодо посилення контролю за станом ліквідності для забезпечення виконання своїх грошових, короткострокових зобов'язань, збалансованості строків і сум активів та зобов'язань банку, встановлення контролю за плануванням ліквідності з метою вирішення проблем, що пов'язані з короткостроковими та непередбаченими потребами в ліквідності, вжиття термінових заходів щодо зниження обсягів операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, та зміцнення здатності керівництва визначати, вимірювати, здійснювати моніторинг і контроль за ринковим ризиком;

по-третє, широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який був наявний у Відповідача згідно з законодавством України, що діяло на той час, для реагування у подібних ситуаціях;

по-четверте, той факт, що з моменту закінчення інспекційної перевірки (06.04.2012) до моменту складення Відповідачем листа (27.07.2012), адресованого ПАТ «Фінанси та кредит», яким банк мав повідомлятися про результати інспектування, а також згідно з яким банк було зобов'язано вжити певних дій - пройшло майже 3 місяці, -

суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Національного банку України в період з квітня 2012 року по липень 2012 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Фінанси та кредит» на підставі проведеної перевірки та складеного звіту про інспектування ПАТ «Фінанси та кредит» за період з 01.01.2008 по 01.01.2012 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Разом з тим, зміст наявного у матеріалах справи звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ «Фінанси та Кредит», проведеного відповідачем у період з 08.12.2014 року по 13.03.2015 року за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, доповідної записки на ім'я першого заступника Голови Національного банку України № 21-00011/29051 від 07.05.2015 року, листа Відповідача від 07.05.2015 р. № 21-00011/31250/бт свідчать, що за наслідками комплексної інспекційної перевірки ПАТ «Фінанси та Кредит», у тому числі, встановлено:

- незадовільний фінансовий стан банку;

- якість менеджменту є незадовільною, здійснюються операції з високим рівнем кредитного ризику;

- регулятивний капітал набув від'ємного значення і дорівнює «-» 5 596 мільйонів грн., коригування розміру регулятивного капіталу за результатами інспектування призвело до порушення економічних нормативів та лімітів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал (нормативи H2, H3, H3-1, H7, H8, Л13-1, Л13-2 мають від'ємне значення);

- якість активів банку є низькою, сукупний кредитний ризик - високим: керівництвом банку проводиться ризикова політика щодо розміщення залучених коштів, частку негативно класифікованих активів збільшено до 30% від класифікованих активів, високий рівень ризику за операціями з розміщення коштів на рахунках НОСТРО, недостатність сформованих резервів за активними операціями, значні кредитні концентрації та відсутність контролю за ними, високий ризик операцій з інсайдерами, значний обсяг не сплачених нарахованих понад 30 днів відсотків, здійснення штучного покращення якості кредитних операцій, використання при розрахунку резерву за кредитними операціями неприйнятного забезпечення, не забезпечення керівництвом банку належного контролю за складанням статистичної звітності та здійсненням бухгалтерського обліку;

- банком не в повному обсязі виконано рекомендації, які були надані за результатами попередніх перевірок;

- сукупний ризик ліквідності - значний, напрямок зміни ризику - такий, що зростає;

- аналіз виконання діючої на дату інспектування Програми фінансового оздоровлення, погодженої рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 15.02.2013 №91, свідчать про не виконання окремих її пунктів;

- не дотримання банком обмежень у діяльності, передбачених кредитними договорами, укладеними з Національним банком України;

- чутливість надходжень банку та економічної вартості його капіталу до коливань валютних курсів та цін на цінні папери є високою.

Доповідною запискою на ім'я заступника Голови Національного банку України № 21-00011/29051 від 07.05.2015 року запропоновано:

- сформувати резерви за активними операціями з урахуванням результатів інспектування у загальній сумі 5 555 944 тис.грн;

- вдобразити у файлі #С5 нараховані доходи, що не отримані Банком понад 30 днів, у відповідності до результатів інспектування на загальну суму 1 626 304 тис.грн.;

- віднести на витрати суму 254 470 тис.грн. - результат переуступки кредитної заборгованості, яка Банком неправомірно обліковувалась на рахунку № 2065 «неамортизована премія за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»;

- забезпечити дотримання вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 368 для правильного розрахунку регулятивного капіталу з урахуванням пунктів 1, 2, 3;

- припинити практику використання при розрахунку резерву за кредитними операціями неприйнятного забезпечення, зокрема депозитів, які залучаються щомісяця на декілька днів на звітну дату формування резерву та цінних паперів, які не віднесені до біржового реєстру, як таких, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями;

- внести зміни до Програми фінансового оздоровлення Банку, зокрема щодо: розроблення заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану Банку, здійснення до капіталізації на суму не менше ніж 7 086 695 тис.грн. (зазначена сума не враховує коригування регулятивного капіталу на суму перевищення нормативів Н7, Н9), усунення виявлених порушень та виконання наданих інспектуванням рекомендацій, зменшення обсягу кредитних концентрацій, обсягу негативно класифікованих активів;

- у відповідності до вимог глави 9 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 накласти на Банк штраф у загальній сумі 288 500 грн. за порушення: Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 №124 в частині подання до Національного банку України з помилками (перекрученням даних) статистичної звітності за 5 формами (№ 613 «Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та інсайдерами», № 614 «Звіт про найбільших (Прямих та опосередкованих) учасників контрагентів банку», № 631 «Звіт про структуру активів та пасивів за строками», № 643 «Звіт про афілійованих осіб банку», № 670 «Звіт про двадцять найбільших учасників банку») - загальна сума штрафу 8 500 грн. (по 1 700 грн. за порушення кожної форми статистичної звітності»; Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368, в частині не зменшення результату поточного року на суму доходів, не отриманих понад 30 днів з дати їх нарахування за мінусом сформованих за ними резервів (станом на 01.12.2014) - сума штрафу 280 000 грн. (0,1% від суми зареєстрованого статутного капіталу Банку 2 800 000 000 грн.).

Відповідно до змісту адресованого відповідачем ПАТ «Фінанси та Кредит» листа від 07.05.2015 р. № 21-00011/31250/бт відповідач зобов'язав ПАТ «Фінанси та Кредит»:

- сформувати резерви за активними операціями з урахуванням результатів інспектування у загальній сумі 5 555 944 тис.грн.

- відобразити у файлі #С5 нараховані доходи, що не отримані Банком понад 30 днів, у відповідності до результатів інспектування на загальну суму 1 626 304 тис.грн.

- віднести на витрати суму 254 470 тис.грн. - результат переуступки кредитної заборгованості, яка Банком неправомірно обліковувалась на рахунку № 2065 «неамортизована премія за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання».

- забезпечити дотримання вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 368 для правильного розрахунку регулятивного капіталу з урахуванням п. 1, 2, 3.

- припинити практику використання при розрахунку резерву за кредитними операціями неприйнятного забезпечення, зокрема депозитів, які залучаються щомісяця на декілька днів на звітну дату формування резерву та цінних паперів, які не віднесені до біржового реєстру, як таких, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

- внести зміни до Програми фінансового оздоровлення Банку, зокрема щодо: розроблення заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану Банку, здійснення до капіталізації на суму не менше ніж 7 086 695 тис. грн. (зазначена сума не враховує коригування регулятивного капіталу на суму перевищення нормативів Н7, Н9), усунення виявлених порушень та виконання наданих інспектуванням рекомендацій, зменшення обсягу кредитних концентрацій, обсягу негативно класифікованих активів.

Оновлену Програму фінансового оздоровлення надати до Департаменту банківського нагляду Національного банку України протягом 10 робочих днів з моменту отримання цього листа. У разі невиконання банком у встановлені строки хоча б одного з прийнятих в програмі фінансового оздоровлення заходів, Національний банк України вимушений буде застосувати до банку інші, жорсткіші заходи впливу.

Цим же листом відповідач зазначив, що наразі розглядаються питання щодо застосування до банку адекватних заходів впливу.

Відомостей щодо виконання ПАТ «Фінанси та Кредит» вищевказаних вимог Відповідачем не надано.

За результатами інспектування, проведеного відповідачем у період з 08.12.2014 року по 13.03.2015 року за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року встановлена загальна рейтингова оцінка за системою CAMELS - « 5», та наступні рейтингові оцінки за компонентами системи CAMELS:

достатність капіталу - « 5»;

якість активів - « 5»;

менеджмент - « 5»;

надходження - « 5»;

ліквідність - « 5»;

чутливість до ринкових ризиків - « 5».

Відповідно до пункту 1.6. глави 1 розділу IV Методичних вказівок, Рейтингова оцінка достатності капіталу "5" свідчить про те, що банк є неплатоспроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів, зазначених у пункті 1.1 цієї глави. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання і можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (у тому числі скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників і кредиторів..

Відповідно до пункту 2.6. глави 2 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка якості активів "5" свідчить про те, що обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резервів під ці активи становить 60 і більше відсотків сукупних активів і призводить до зниження показника адекватності регулятивного капіталу до 2 відсотків. У діяльності банку є значні порушення та недоліки, пов'язані з факторами, зазначеними в пункті 2.1 цієї глави. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращання якості активів будуть успішними, дуже мала.

Для того, щоб запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників і кредиторів, служба банківського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким банком та вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо).

Відповідно до пункту 3.6. глави 3 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка менеджменту "5" свідчить про те, що банк має абсолютно неефективне та некомпетентне керівництво і більшість із характеристик, наведених у пункті 3.1 цієї глави, та фінансові результати діяльності банку є незадовільними. Така рейтингова оцінка менеджменту свідчить про те, що служба банківського нагляду має вжити негайних і рішучих заходів. Національний банк має розглянути питання щодо негайного повного/часткового відсторонення службових осіб банку від обійманих посад або щодо призначення тимчасової адміністрації, або щодо застосування інших заходів впливу.

Відповідно до пункту 4.6. глави 4 розділу IV Методичних вказівок, Рейтингова оцінка надходжень "5" свідчить про те, що банк має збитки, що становлять пряму загрозу його платоспроможності, за значного недоформування резервів під активні операції, немає реальних джерел їх збільшення, фактичний обсяг доходів у такого банку не здатен покривати небанківські операційні витрати (на утримання персоналу, основних засобів і нематеріальних активів тощо). Потрібні негайні та рішучі дії служби банківського нагляду для забезпечення спостережною (наглядовою) радою (зборами акціонерів) вжиття заходів щодо санації або реорганізації банку, оскільки збитки неминуче призведуть до його неплатоспроможності.

Відповідно до пункту 5.6. глави 5 розділу IV Методичних вказівок, 5.6. рейтингова оцінка ліквідності "5" свідчить про те, що банк має проблеми, пов'язані з факторами, визначеними в пункті 1 цієї глави, потребує фінансової допомоги із зовнішніх джерел (шляхом додаткових внесків акціонерів або залучення нових акціонерів з метою формування дешевої ресурсної бази) для задоволення потреб у ліквідності. Така негайна фінансова допомога потрібна для того, щоб запобігти банкрутству банку через нездатність задовольнити вимоги кредиторів і вкладників..

Відповідно до пункту 6.6. глави 6 розділу IV Методичних вказівок, рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику "5" свідчить про те, що банк наражається на такий рівень ринкового ризику, який загрожує його платоспроможності. Потрібне негайне втручання Національного банку для запобігання банкрутству банку та прийняття керівництвом банку відповідних дій, спрямованих на зниження ринкового ризику та запровадження ефективних систем визначення, вимірювання, моніторингу і контролю за ринковим ризиком.

За змістом пункту 3.2. розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 року за № 1590/21902, (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин з інспектування проведеного у період з 08.12.2014 року по 13.03.2015 року), заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.

Згідно зі змістом пункту 1.1. розділу ІІ вищевказаного Положення, Національний банк у разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує до банку такий захід впливу, як письмове застереження.

Відповідно до приписів пункту 2.1. розділу ІІ вищевказаного Положення, комісія Національного банку з метою вжиття заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства (залежно від проблем, що є в діяльності банку) має право прийняти рішення про потребу скликання загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку з огляду на повноваження, визначені в статуті банку.

Змістом пункту 2.3. розділу ІІ вищевказаного Положення встановлено, Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо: обсяг негативно класифікованих активів становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. Негативно класифіковані активи складаються з наданих кредитів/фінансових зобов'язань, операцій з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, цінних паперів, що обліковуються в портфелях банку на продаж та до погашення, дебіторської заборгованості, що класифіковані за IV та V категоріями якості, цінних паперів, що обліковуються в торговому портфелі банку, за якими сума накопиченої уцінки перевищує 50 відсотків від вартості їх придбання (тобто балансової вартості цінних паперів без уключення накопиченої уцінки та нарахованих доходів за ними), уключаючи нараховані доходи за всіма цими операціями (далі - негативно класифіковані активи);банк має збитки за результатами фінансового року; фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для збільшення капіталу банку.

Приписами пункту 3.1. розділу ІІ вищевказаного Положення визначено, що письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі значень економічних нормативів, лімітів валютної позиції, зниження розміру регулятивного капіталу менше статутного капіталу (крім новоствореного банку протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії) або здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених порушень.

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. розділу ІІ вищевказаного Положення, рішення про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі приймає Комісія Національного банку.

Національний банк має право застосовувати такий захід впливу до банку: а) який порушив хоча б один з нормативів капіталу або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативів капіталу; б) у якого викуп власних акцій призвів/призведе до зниження рівня регулятивного капіталу до мінімально встановленого Національним банком рівня; в) якому надсилається лист з вимогою щодо розроблення плану фінансового оздоровлення на період виконання цього плану; г) у якого розмір регулятивного капіталу менший, ніж статутний капітал (крім новостворених банків протягом одного року з дня отримання банківської ліцензії).

Як вбачається з пункту 5.1. розділу ІІ вищевказаного Положення, Національний банк має право встановити підвищені економічні нормативи шляхом підвищення вимог щодо мінімальних значень нормативів капіталу, та/або нормативів кредитного ризику для банку, що здійснює ризикову діяльність, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, у тому числі: а) рівень негативно класифікованих активів становить 40 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; б) загальна сума недосформованих резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резервів; в) надмірна величина ризику концентрації [сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків статутного капіталу банку); г) здійснення операцій з інсайдерами/пов'язаними особами на умовах, що сприятливіші за звичайні. Визначення переліку інсайдерів здійснюється відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо регулювання діяльності банків; ґ) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям.

Положеннями пунктів 6.1., 6.2 розділу ІІ вищевказаного Положення визначено, що Національний банк може прийняти рішення про збільшення обсягу резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, зокрема шляхом пониження категорії якості активу та відповідно підвищення значення показника ризику цього активу або заборони врахування під час розрахунку суми резервів забезпечення (крім високоліквідного) у разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, підтверджених результатами інспекційної перевірки.

Національний банк застосовує цей захід впливу до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями та регулювання діяльності банків, у тому числі: неподання на вимогу уповноважених Національним банком осіб документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями; невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; недотримання нормативів кредитного ризику; невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

Змістом пункту 7.4. розділу ІІ вищевказаного Положення регламентовано, що Національний банк має право прийняти рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, зокрема в разі: установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку; недостатності надходжень банку для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями; недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку в частині відкриття та/або ведення клієнтських рахунків; порушення економічних нормативів, установлених Національним банком; щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль; недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій); порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій/письмовий дозвіл на здійснення інвестиції; недоформування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку); здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку; недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі щодо складання та надання звітності; надання недостовірної інформації (у тому числі про структуру власності) та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав для виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям, під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7); невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку; невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; допущення банком недобросовісної конкуренції щодо надання банківських та інших фінансових послуг, а також здійснення іншої діяльності; порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу; порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди поспіль; недотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі; недотримання відокремленим підрозділом вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів здійснення операцій без правових підстав та тих, які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком; подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу; здійснення ризикової діяльності.

Пунктом 7.5. розділу ІІ вищевказаного Положення передбачено, що Національний банк у разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) має право прийняти рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог: установлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців; зупинення/обмеження здійснення окремих валютних операцій; припинення здійснення окремих валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням зупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

Вимогами пункту 7.6. розділу ІІ вищевказаного Положення приписано, що Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо: укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.6 глави 3 цього розділу, та/або заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'язаними особами банку, та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів), та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.

За змістом пункту 8.1. розділу ІІ вищевказаного Положення передбачено, що Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку: обсяг негативно класифікованих активів якого перевищує 10 відсотків суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; що не сформував у достатньому обсязі резерви для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Виходячи зі змісту пункту 10.1. розділу ІІ вищевказаного Положення Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких: а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до здійснення ризикової діяльності банку, яка загрожує інтересам вкладників і кредиторів; б) втрата бездоганної ділової репутації власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і ради цієї юридичної особи; в) порушення порядку набуття/збільшення істотної участі в банку або за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі; г) надання недостовірної інформації (у тому числі про структуру власності) або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання.

Відповідно до пункту 11.1. розділу ІІ вищевказаного Положення Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади за наявності фактів, які свідчать про дії та/або бездіяльність цієї посадової особи, що призвели до здійснення ризикової діяльності та/або порушення вимог банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі: а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програми капіталізації/плану фінансового оздоровлення або плану реорганізації) або плану реструктуризації; б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, письмовій вимозі, щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу; в) невиконання банком (крім філії іноземного банку) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку; г) невиконання банком у встановлений строк рішень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі (крім філії іноземного банку) або обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; ґ) подання недостовірної інформації або звітності, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання; д) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком; е) подання недостовірної інформації, неподання інформації, документів (копій документів) та письмових пояснень з питань діяльності банку на письмову вимогу уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки; є) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу; ж) невідповідності керівника банку вимогам статті 42 Закону про банки і нормативно-правових актів Національного банку.

Згідно з приписами пунктів 13.1., 13.2. вищевказаного Положення, Національний банк приймає рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених банківським законодавством.

Відповідно до змісту ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин з інспектування проведеного у період з 08.12.2014 року по 13.03.2015 року), Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Таким чином, приймаючи до уваги:

по-перше, встановлені у звіті інспектування за період з 01.02.2012 по 01.12.2014 численні порушення ПАТ «Фінанси та кредит»;

по-друге, висновок в контексті комплексної рейтингової оцінки ПАТ «Фінанси та кредит» за системою CAMELS та рейтингових оцінок за компонентами системи CAMELS про те, що банк є неплатоспроможним, і в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх основних факторів його фінансового стану, що обумовлювало необхідність ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів, особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (у тому числі скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників і кредиторів, для того, щоб запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників і кредиторів, служба банківського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким банком та вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо), необхідність дії Національного банку України з розгляду питання щодо негайного повного/часткового відсторонення службових осіб банку від обійманих посад або щодо призначення тимчасової адміністрації, негайних та рішучих дій служби банківського нагляду для забезпечення спостережною (наглядовою) радою (зборами акціонерів) вжиття заходів щодо санації або реорганізації банку, оскільки збитки неминуче призведуть до його неплатоспроможності, необхідність потреби негайної фінансової допомоги із зовнішніх джерел (шляхом додаткових внесків акціонерів або залучення нових акціонерів з метою формування дешевої ресурсної бази) для задоволення потреб у ліквідності, негайного втручання Національного банку України для запобігання банкрутству банку та прийняття керівництвом банку відповідних дій, спрямованих на зниження ринкового ризику та запровадження ефективних систем визначення, вимірювання, моніторингу і контролю за ринковим ризиком;

по-третє, широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який був наявний у Відповідача згідно з законодавством України, що діяло на той час, для реагування у подібних ситуаціях;

по-четверте, той факт, що з моменту закінчення інспекційної перевірки (13.03.2015) до моменту складення Відповідачем листа (07.05.2015), адресованого ПАТ «Фінанси та кредит», яким банк мав повідомлятися про результати інспектування, а також згідно з яким банк було зобов'язано вжити певних дій, - пройшло майже 2 місяці, -

суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Національного банку України в період з березня 2015 року по травень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Фінанси та кредит» на підставі проведеної перевірки та складеного звіту про інспектування ПАТ «Фінанси та кредит» за період з 01.02.2012 по 01.12.2014 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги Позивачів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивачів шляхом визнання протиправною бездіяльності Національного банку України у період з 01.01.2011 року по 17.09.2015 року щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит», яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» не рідше одного разу на 36 місяців; надання публічному акціонерному товариству «Фінанси та кредит» результатів інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року; визнання протиправною бездіяльності Національного банку України в періоди з квітня 2012 року по липень 2012 року та з березня 2015 року по травень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» на підставі проведених перевірок та складених звіту про інспектування публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року і встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

З огляду на вищевикладене, судові витрати, здійснені позивачами, присуджуються на користь позивачів з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.01.2011 року по 17.09.2015 року щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит», яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» не рідше одного разу на 36 місяців; надання Публічному акціонерному товариству «Фінанси та кредит» результатів інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року.

Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в періоди квітня 2012 року - липня 2012 року та березня 2015 року - травня 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» на підставі проведених перевірок та складених звіту про інспектування ПАТ «Фінанси та кредит» за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року і встановленої рейтингової оцінки САМЕLS.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) понесені ними судові витрати у розмірі по 1102 грн. 50 коп. кожному за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/63467956

Link to comment
Share on other sites

Суд пришел к выводу о противоправной бездеятельности НБУ выразившейся в отсутствии реакции по результатам инспекционных проверок показавших отрицательные показания в финансовой отчетности и несвоевременное предоставление банку результатов проверок.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

  • 7 months later...

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7697/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА
Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (надалі також Позивачі) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами до Національного банку України (надалі також Відповідач), третя особа - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в яких просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття негайних адекватних дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи,

Між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/78653/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 15.12.2014 р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 вніс на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 310 000.00 (триста десять тисяч) євро на строк з 15.12.2014 р. по 20.12.2015 р. з процентною ставкою 14% річних;

- договір-заява №300937/8511/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 28.01.2015 р. та додаткова угода до нього від 29.01.2015 р., згідно з умовами яких ОСОБА_2 вніс на вкладний рахунок НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 28.01.2015 р. по 28.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.

Між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/19489/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в іноземній валюті від 08.07.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 410 000.00 (чотириста десять тисяч) доларів США на строк з 08.07.2015 р. по 12.07.2016 р. з процентною ставкою 10.0% річних;

- договір-заява №300937/1364/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1410/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1419/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1416/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1615/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 50 000.00 (п'ятдесят тисяч) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1746/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_9 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/2693/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 12.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_10 грошові кошти в сумі 10 000.00 (десять тисяч) доларів США на строк з 12.01.2015 р. по 12.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1713/00-15 про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в національній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 розмістила на вкладному рахунку № НОМЕР_11 грошові кошти в сумі 10 (десять) гривень з процентною ставкою 10% річних;

- договір №300937/12233/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий» від 13.02.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок НОМЕР_12 банківський метал загальною вагою 9565.00 грам (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грам або 307.52 (триста сім цілих п'ятдесят дві сотих) тройських унцій на строк з 13.02.2015 р. по 18.02.2016 р. з процентною ставкою 3.75% річних у банківському металі.

Між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договори банківського вкладу:

- договір-заява №300937/1494/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_13 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1393/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_14 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1509/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_15 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1390/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_16 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1388/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 06.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_17 грошові кошти в сумі 9 485.00 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) доларів США на строк з 06.01.2015 р. по 06.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/2017/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_18 грошові кошти в сумі 10 125.00 (десять тисяч сто двадцять п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1757/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_19 грошові кошти в сумі 28 455.00 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних;

- договір-заява №300937/1675/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» в іноземній валюті від 08.01.2015 р., згідно з умовами якого ОСОБА_4 внесла на вкладний рахунок № НОМЕР_20 грошові кошти в сумі 18 970.00 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) доларів США на строк з 08.01.2015 р. по 08.06.2015 р. з процентною ставкою 12.5% річних.

Позивачі посилаються на те, що укладаючи договори банківського вкладу саме з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і розміщаючи на них власні грошові кошти, виходили з того, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є однією з найбільш потужних банківських установ в Україні за класифікацією Національного банку України і мав на той час високий рівень ділової репутації. Разом із цим, позивачі розраховували на те, що діяльність ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» контролюється відповідачем і у випадку порушення банком норм чинного законодавства будуть вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України.

17.09.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України 17.09.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. строком на 3 місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

17.12.2015 р. за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Національний банк України прийняв постанову №898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а 18.12.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську О.С. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та делеговано всі повноваження ліквідатора банку на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017р.

Як вбачається зі змісту довідок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» №№1010, 1011, 1012 від 20.04.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2016 р. прийнято рішення №488 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідно до якого грошові вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» акцептовані у загальній сумі 8 523 725,95грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу, ОСОБА_3 акцептовані у загальній сумі 20 303 573, 20 грн., з якої 12 408 568, 44 грн. будуть задовольнятися в 4 чергу, а 7 895 004, 76 грн. у 7 чергу, ОСОБА_4 акцептовані у загальній сумі 2 341 998,23 грн. та будуть задовольнятися в 4 чергу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вважають, що їх кредиторські вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів. При цьому, позивачі стверджують, що така ситуація склалась, в тому числі, внаслідок бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», що і призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та унеможливило повернення банківських вкладів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національний банк згідно зі статтею 2 Закону України "Про Національний банк України" є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи.

Національний банк відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" здійснює банківське регулювання та нагляд.

Згідно із статтею 55 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

Відповідно до приписів ст. 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що наглядова діяльність Національного банку охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні у частині дотримання вимог Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Згідно зі статтею 71 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком особами.

Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку.

Статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

Також відповідно до ст.67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Національний банк України у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку має право запрошувати для надання пояснень голову правління або голову ради цього банку.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами.

Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України.

Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку врегульовано Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженим постановою Національного банку України від 17.07.2001 №276.

Пунктом 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки. Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.

Згідно із п. 1.6 цього Положення, датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.

Як встановлено судом першої інстанції з наявних в матеріалах справи звітів інспектування банку-юридичної особи ПАТ «Фінанси та Кредит», планове інспектування уповноваженими особами Національного банку України за період з 2008 по 2015 роки в ФтК проводилося двічі:

- перевірка у період з 13.02.2012 по 06.04.2012 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.01.2008 по 01.01.2012 роки.

- перевірка у період з 08.12.2014 по 13.03.2015 за період діяльності ПАТ «Фінанси та Кредит» з 01.02.2012 по 01.12.2014 роки.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не рідше одного разу на 36 місяців.

Однак колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.5 Положення (у редакції, яка діяла до 10.01.2012) інспекційні перевірки банків, їх відокремлених підрозділів та філій іноземного банку здійснюються відповідно до плану інспекційних перевірок. Планування інспекційних перевірок інших об'єктів здійснюється в разі потреби.

Тобто, Положення № 276 (у редакції, яка діяла до 10.01.2012) не містило вимог щодо періодичності проведення планових інспекційних перевірок. Натомість, вимога про те, планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки, міститься у пункті 1.11 Положення (у редакції постанови Правління НБУ від 13.10.2011 року № 366, яка набрала чинності 10.01.2012).

Отже, у період з 01.01.2008 по 10.01.2012 зазначена вимога була відсутня.

При цьому, враховуючи, що датою закінчення попередньої планової інспекційної перевірки є 06.04.2012, а датою початку наступної перевірки є 08.12.2014, тобто минуло лише 32 місяці, колегія суддів приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».

Відповідно до статті 73 вказаного Закону у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Порядок застосування цих заходів впливу, за виключенням віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії з ліквідацією банку, визначений у Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 №346 (далі по тексту - Положення).

Цим Положенням встановлено, що Національний банк застосовує до банків заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону про банки.

Відповідно до пункту 3.1. Положення, Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом № 2121-III, банківського законодавства на підставі результатів (матеріалів): інспекційних перевірок діяльності банків; перевірок банків та/або безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу; безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків; аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо; перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків; перевірок дотримання банками валютного законодавства; контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України.

Пунктом 3.2. вказаного Положення передбачено, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Слід зазначити, що заходи впливу, які застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результатів перевірки банків Фондом гарантування .

При цьому, саме Національний банк має об'єктивні можливості оцінювати показники діяльності банку.

Згідно рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Наведене свідчить, що прийняття рішень про застосування до банків заходів впливу за результатами здійснення банківського нагляду є виключним повноваженням Національного банку України.

Так, в матеріалах справи міститься звіт у формі 682 «Про застосування Національним банком заходів впливу, адміністративних санкцій та штрафів» відповідно до якого за період з 2010 по 2015 року до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було застосовано 93 заходи впливу.

Як зазначає відповідач, за період з 2008 по 2015 роки ним були здійснені вісім перевірок Банку стосовно дотримання вимог законодавства, зокрема 5 виїзних перевірок та 3 перевірки у формі безвиїзного нагляду.

Банком на вимогу Національного банку України надано План (програму) фінансового оздоровлення, за виконанням якої здійснювався щомісячних контроль.

Крім того, матеріалами справи підтверджено застосування відповідачем до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" заходів впливу, зокрема, встановлення особливого режиму контролю, віднесення до категорії проблемних, продовження строку такого віднесення, віднесення до категорії неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії, які передбачали обмеження та зобов'язання вчиняти певні дії ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в його діяльності.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що встановлення для банку рейтингової оцінки за системою САМЕLS, відповідно до Положення № 346 не є підставою для застосування заходів впливу до Банку.

Крім того, слід зазначити, питання протиправної бездіяльності Національного банку України, яка полягає у нездійсненні належних заходів захисту інтересів вкладників і кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк «Фінанси та кредит» щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках, була предметом розгляду у справі № 820/233/16.

Так, судовими рішеннями у дані справі встановлено, що Національним банком України було вчинено низку заходів направлених на виконання передбачених законодавством обов'язків Національного банку України щодо діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", надано оцінку характеру допущених банком конкретних порушень та вчинено необхідні заходи впливу стосовно них.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо невжиття відповідачем адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Фінанси та кредит» на підставі проведених перевірок та складених звітів про інспектування ПАТ «Фінанси та кредит» встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Щодо порушення строків надання Публічному акціонерному товариству «Фінанси та кредит» результатів інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційних перевірок за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що, у зв'язку з прийняттям рішення, дією, бездіяльністю суб'єктом владних повноважень, порушуються права позивача.

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів зазначає, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З огляду на наведене, судова колегія апеляційної інстанції враховує, що питання порушення строків про результати перевірки та встановлення рейтингової оцінки стосуються виключно взаємовідносин АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Національного банку України і жодним чином не зачіпають прав, свобод та інтересів позивачів та не можуть мати вплив на їх реалізацію.

Отже, відсутність у позивачів прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваною бездіяльністю не породжує для них і права на захист.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, твердження апелянта щодо пропуску позивачами строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на це, судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання протиправною бездіяльності відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постановив виготовлено 20.03.2017 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Губська Л.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65459010

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

ВАСУ отменил решение КААС и оставил  постановление ОАСК в силе: http://antiraid.com.ua/forum/topic/9580-postanovlenie-vasu-o-protivopravnoy-bezdeyatelnosti-nbu-dlya-zaschity-prav-vkladchikov-banka-finansy-i-kredit/

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 9 months later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...