Recommended Posts

Добрий день шановні Форумчане.  Давно  не  спілкувалась тут.  Але  є нагальна потреба.

1)  Надаю вам для використання у  "змаганні"  з виконавчою службою   розяснення Фонду державного майна України, яке надано мені на мій запит про те, що  державний виконавейць  має  призначати оцінювача  на  конкурентних засадах, чого  не робить виконавець, признаючи одноособово  своєю постановою  "свого"  оцінювача.  Зараз   , в тому чисоі і з цієї підстави  я  оскаржую  оцінку іпотеки  (  апеляція, перша інтсанція  відмовила у скарзі, але відповідь фонду я отримала після прийняття рішення судом першої інстанції)

2)  Дуже прошу  виразити  свою думку  на  другу мою підставу скарги, яка звучить так:

"Заявник  в уточненні  Скарги  належно обґрунтував, що державний виконавець  взагалі  не має повноважень  на проведення  оцінки нерухомого майна – предмету іпотеки для продажу з публічних торгів, стягнення на який  звернуто за рішенням суду.

Зазначеним  обґрунтуванням Заявника  суд першої інстанції  взагалі  не дав  оцінки, що   не відповідає  вимогам ст.213, 214 ЦПК України.

Повноваження державного виконавця щодо примусової реалізації предмету іпотеки обмеженні п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII, якими визначено що  примусове звернення на предмет іпотеки  здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку»

Визначення  початкової ціни   предмету  іпотеки  для продажу  з публічних торгів  є  обов’язком суду  при прийняті рішення  щодо такого стягнення у відповідності до  ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», а не державного виконавця  при примусовому виконанні рішення суду  у  відповідності до  п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Зазначене  неодноразово  встановлено  правовими  висновками Верховного суду, які  у відповідності до ст.360-7 ЦПК України обов’язкові для всіх суб’єктів владних повноважень ( яким є і державний виконавець) , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт , що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Заявник  навів суду першої інстанції  декілька  рішень Верховного суду,  якими  безумовно визначено, що саме  суд, а не державний виконавець ,  повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні, а  посилання суду в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку» і що  розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, встановленої за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні .

(Постанова Верховного суду України від 21 грудня 2016 року у справі №6-2839цс16 

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/1FD7274EA45C294DC22580950052688D

Постанова Верховного суду України від 2 листопада 2016 року у справі №6-1907цс16

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/5DDB3B7E54E39C52C225806600308541

Постанова Верховного суду України від 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1935 цс15

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/CD9521A6BDA07F27C2257ED9004429C3).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона по справі №666/6260/13 яким  звернуто стягнення на окремий предмет іпотеки - житловий будинок  не визначено початкову ціну предмету іпотеки для продажу з прилюдних торгів у грошовому вимірі, а зазначено, що предмет іпотеки має бути реалізований за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається й діє принцип верховенства права, а не верховенства рішення суду як індивідуального інструменту правового регулювання. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й мають їй відповідати. Це дає підстави говорити про безумовне верховенство права як сукупності правових норм, прийнятих компетентними державними інститутами. Саме закони є єдиним самодостатнім мірилом правомірності тих чи інших правовідносин, саме норми законодавства є універсальним регулятором суспільних інститутів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

А тому  при  визначенні  своїх повноважень з оцінки предмету іпотеки, стягнення на який відбулось за рішенням суду,  державний виконавець мав  керуватися виключно ст.19 Конституції України,   ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку» , правовими позиціями Верховного суду.

Відсутність в рішенні суду початкової ціни предмету іпотеки для продажу з публічних торгів ніяким чином не  наділяє державного виконавця   повноваженнями по її встановленню у рамках виконавчого провадження, тому як  це не передбачено законодавством, а  встановлення  державним виконавцем  початкової ціни предмету іпотеки для продажу з публічних торгів, стягнення   на який відбулось за рішенням суду є перевищення ним службових повноважень, і   порушення ст.19 Конституції України, ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII"

 

 

ФОНД ДЕРЖМАЙНА_ОЦІНКА.pdf

Link to comment
Share on other sites

22 часа назад, Valentina Ivanovski сказал:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона по справі №666/6260/13 яким  звернуто стягнення на окремий предмет іпотеки - житловий будинок  не визначено початкову ціну предмету іпотеки для продажу з прилюдних торгів у грошовому вимірі, а зазначено, що предмет іпотеки має бути реалізований за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Готовьтесь к ВСУ.

Link to comment
Share on other sites

21 минуту назад, у.zaporozhskiy сказал:

Вот здесь задал вопросы, на которые интересно получить ответы, после чего можно будет дать дельный совет: 

 

Бросила  в личку  Скаргу и Апеляцию.   Буду  признательна за  рекомендации :)

Link to comment
Share on other sites

23 часа назад, Valentina Ivanovski сказал:

Бросила  в личку  Скаргу и Апеляцию.   Буду  признательна за  рекомендации :)

На форуме то не личка, а статус, поэтому документы светятся в сети в следствии чего лучше сбросьте на почту.

Link to comment
Share on other sites

В 15.03.2017 в 13:29, Valentina Ivanovski сказал:

Заявник  навів суду першої інстанції  декілька  рішень Верховного суду,  якими  безумовно визначено, що саме  суд, а не державний виконавець ,  повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні, а  посилання суду в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку» і що  розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, встановленої за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні .

А не пробовали на этом основании снести через касацию основное решение? правда при этом дело, при положительном результате, скорее всего, вернется на повторное рассмотрение в первую инстанцию и тогда будет уже рассмотрено безупречно, с проведением оценки в рамках суд. процесса и отражением цены в решении. Если сроки на кассацию упущены, то можно ее подать от имени третьего лица, чьи интересы затрагивает решение и которое узнало о нем только сейчас и только сейчас получило в суде решения предыдущих инстанций.

Link to comment
Share on other sites

21 час назад, аглая сказал:

А не пробовали на этом основании снести через касацию основное решение? правда при этом дело, при положительном результате, скорее всего, вернется на повторное рассмотрение в первую инстанцию и тогда будет уже рассмотрено безупречно, с проведением оценки в рамках суд. процесса и отражением цены в решении. Если сроки на кассацию упущены, то можно ее подать от имени третьего лица, чьи интересы затрагивает решение и которое узнало о нем только сейчас и только сейчас получило в суде решения предыдущих инстанций.

Это неплохой вариант, только ВССУ крайне неохотно открывает кассационное производство по заявлению третьих лиц, чьих прав касаются решения предыдущих инстанций.

Link to comment
Share on other sites

В 15.03.2017 в 13:29, Valentina Ivanovski сказал:

Добрий день шановні Форумчане.  Давно  не  спілкувалась тут.  Але  є нагальна потреба.

1)  Надаю вам для використання у  "змаганні"  з виконавчою службою   розяснення Фонду державного майна України, яке надано мені на мій запит про те, що  державний виконавейць  має  призначати оцінювача  на  конкурентних засадах, чого  не робить виконавець, признаючи одноособово  своєю постановою  "свого"  оцінювача.  Зараз   , в тому чисоі і з цієї підстави  я  оскаржую  оцінку іпотеки  (  апеляція, перша інтсанція  відмовила у скарзі, але відповідь фонду я отримала після прийняття рішення судом першої інстанції)

2)  Дуже прошу  виразити  свою думку  на  другу мою підставу скарги, яка звучить так:

"Заявник  в уточненні  Скарги  належно обґрунтував, що державний виконавець  взагалі  не має повноважень  на проведення  оцінки нерухомого майна – предмету іпотеки для продажу з публічних торгів, стягнення на який  звернуто за рішенням суду.

 

Зазначеним  обґрунтуванням Заявника  суд першої інстанції  взагалі  не дав  оцінки, що   не відповідає  вимогам ст.213, 214 ЦПК України.

 

Повноваження державного виконавця щодо примусової реалізації предмету іпотеки обмеженні п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII, якими визначено що  примусове звернення на предмет іпотеки  здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку»

 

Визначення  початкової ціни   предмету  іпотеки  для продажу  з публічних торгів  є  обов’язком суду  при прийняті рішення  щодо такого стягнення у відповідності до  ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», а не державного виконавця  при примусовому виконанні рішення суду  у  відповідності до  п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

 

Зазначене  неодноразово  встановлено  правовими  висновками Верховного суду, які  у відповідності до ст.360-7 ЦПК України обов’язкові для всіх суб’єктів владних повноважень ( яким є і державний виконавець) , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт , що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

 

Заявник  навів суду першої інстанції  декілька  рішень Верховного суду,  якими  безумовно визначено, що саме  суд, а не державний виконавець ,  повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні, а  посилання суду в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку» і що  розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, встановленої за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні .

 

(Постанова Верховного суду України від 21 грудня 2016 року у справі №6-2839цс16 

 

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/1FD7274EA45C294DC22580950052688D

 

Постанова Верховного суду України від 2 листопада 2016 року у справі №6-1907цс16

 

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/5DDB3B7E54E39C52C225806600308541

 

Постанова Верховного суду України від 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1935 цс15

 

www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/CD9521A6BDA07F27C2257ED9004429C3).

 

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона по справі №666/6260/13 яким  звернуто стягнення на окремий предмет іпотеки - житловий будинок  не визначено початкову ціну предмету іпотеки для продажу з прилюдних торгів у грошовому вимірі, а зазначено, що предмет іпотеки має бути реалізований за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

 

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається й діє принцип верховенства права, а не верховенства рішення суду як індивідуального інструменту правового регулювання. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й мають їй відповідати. Це дає підстави говорити про безумовне верховенство права як сукупності правових норм, прийнятих компетентними державними інститутами. Саме закони є єдиним самодостатнім мірилом правомірності тих чи інших правовідносин, саме норми законодавства є універсальним регулятором суспільних інститутів.

 

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

 

А тому  при  визначенні  своїх повноважень з оцінки предмету іпотеки, стягнення на який відбулось за рішенням суду,  державний виконавець мав  керуватися виключно ст.19 Конституції України,   ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку» , правовими позиціями Верховного суду.

 

Відсутність в рішенні суду початкової ціни предмету іпотеки для продажу з публічних торгів ніяким чином не  наділяє державного виконавця   повноваженнями по її встановленню у рамках виконавчого провадження, тому як  це не передбачено законодавством, а  встановлення  державним виконавцем  початкової ціни предмету іпотеки для продажу з публічних торгів, стягнення   на який відбулось за рішенням суду є перевищення ним службових повноважень, і   порушення ст.19 Конституції України, ст.38, 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», п.8.ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції  від 21.04.1999 № 606-XIV та ч.7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 2 червня 2016 року № 1404-VIII"

 

 

 

ФОНД ДЕРЖМАЙНА_ОЦІНКА.pdf

какой вопрос Вы ставили фонду?

Link to comment
Share on other sites

16 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

какой вопрос Вы ставили фонду?

Вопрос фонду  был такой:  должен ли  госисполнитель  привлекать  оценщика  для оценки   недвижимости  на конкурсной основе  

Link to comment
Share on other sites

В 19.03.2017 в 00:58, аглая сказал:

А не пробовали на этом основании снести через касацию основное решение? правда при этом дело, при положительном результате, скорее всего, вернется на повторное рассмотрение в первую инстанцию и тогда будет уже рассмотрено безупречно, с проведением оценки в рамках суд. процесса и отражением цены в решении. Если сроки на кассацию упущены, то можно ее подать от имени третьего лица, чьи интересы затрагивает решение и которое узнало о нем только сейчас и только сейчас получило в суде решения предыдущих инстанций.

Да сроки пропущены...  Стягнення было еще в 2014 году..

Link to comment
Share on other sites

17 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Это неплохой вариант, только ВССУ крайне неохотно открывает кассационное производство по заявлению третьих лиц, чьих прав касаются решения предыдущих инстанций.

Таким же макаром можно начать с апелляции, а сроки для третьего лица начинают истекать только с того момента, когда он получит решение суда первой инстанции ... а с момента открытия апелляционного производства закрывается исполнительное...  ну и оценка устаревает...

Link to comment
Share on other sites

Мне в этой теме интересно другое: каким боком к ОГИС относится фонд гос.имущества и, будь положительным дла Вас его ответ, как Вы собирались его использовать?

Link to comment
Share on other sites

6 часов назад, аглая сказал:

Мне в этой теме интересно другое: каким боком к ОГИС относится фонд гос.имущества и, будь положительным дла Вас его ответ, как Вы собирались его использовать?

Так как ОГИС должно выбирать оценщика на конкурсной основе, но не сделало это.

Более структурированное применение норм материального права, предложенное фондом использовал в апелляционной жалобе, о результатах отпишусь.

Link to comment
Share on other sites

12 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Так как ОГИС должно выбирать оценщика на конкурсной основе, но не сделало это.

Более структурированное применение норм материального права, предложенное фондом использовал в апелляционной жалобе, о результатах отпишусь.

это все прекрасно, но таки причем к огису фги? структурировать нормы может и должен любой юрист приподготовке любого процессуального документа, но обжалование действий огиса регламентировано без участия фги, фги не уполномочен ни предоставлять структурированные разъяснения норм законов, ни оценивать правомерность действий огиса.... или я чего-то не понимаю? именно это меня и гложет ибо, как говорил девиз одного древнего тележурнала из моего детства "хочу все знать!"

Link to comment
Share on other sites

1 час назад, аглая сказал:

это все прекрасно, но таки причем к огису фги? структурировать нормы может и должен любой юрист приподготовке любого процессуального документа, но обжалование действий огиса регламентировано без участия фги, фги не уполномочен ни предоставлять структурированные разъяснения норм законов, ни оценивать правомерность действий огиса.... или я чего-то не понимаю? именно это меня и гложет ибо, как говорил девиз одного древнего тележурнала из моего детства "хочу все знать!"

ФГИ является уполномоченным органом в сфере оценки...

Поэтому он может разъяснять применение норм материального права по оценке, в том числе в случае привлечения исполнителем субъекта оценочной деятельности.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...