АндрейС

Я решил?.....я решил, что пора вводить 58-ю.....времена схожи однако....)) страх автоматически придет....а идеология по моему зашкаливает......только не у чиновников.....и неплохо бы о народной борьбе с "кулаками", и их раскулачиванием, задуматься......

Еще бы хорошо понимать и разделять все Вами перечесленные Украины,.....не правда ли?)))

Думаю нашли бы иную цель......главное желание.....

Иногда приходят в голову мысли о правильности политических статей в уголовном кодексе в сталинские времена.....к чему бы это, а? Статья 58 - ответственность за контрреволюционную деятельность. 58-1. Определение контрреволюционной деятельности. «Контрреволюционным признается всякое действие, направленное к свержению, подрыву или ослаблению власти рабоче-крестьянских советов и … правительств Союза ССР, союзных и автономных республик или к подрыву или ослаблению внешней безопасности Союза ССР и основных хозяйственных, политических и национальных завоеваний пролетарской революции». 58-1а. Измена Родине: расстрел с конфискацией имущества, или 10 лет с конфискацией имущества. 58-1б. Измена со стороны военного персонала: расстрел с конфискацией имущества 58-1в. В случае побега или перелета за границу военнослужащего совершеннолетние члены его семьи, если они чем-либо способствовали готовящейся или совершённой измене, или хотя бы знали о ней, но не довели об этом до сведения властей, караются — лишением свободы на срок от 5 до 10 лет с конфискацией всего имущества.

Ну а по другому, как мне заставить суд оставить оригиналы в деле, если я в предыдущем ходатайстве ссылался на отсутствие доказательств в деле со стороны истца просил предоставить эти доказательства, а суд решил истребовать для огляду.....а вдруг оставяд решение первой инстанции, а доказательств то в деле нет, что мне показывать кассации....а правовая помощь к тому, что мне нужно ознакомится с доказательствами, а для правовой помощи хочу предоставить фотокопии дела, которых опять таки в случае просто огляду доказательств я предоставить не смогу......

Хорошо, если я заявлю ходатайство об истребовании належно заверенных копий, но в этом же ходатайстве сошлюсь на то что данное требование и его выполнение затянет пересмотр дела в апелляции и на этом основании+возможность правовой помощи, попрошу приобщить уже имеющиеся в распоряжении суда оригиналы?

Ярослав, я же могу на указанных выше основаниях просить суд приобщить к материалам дела предоставленные оригиналы "для огляду", суд же имеет на это право?

Сегодня мои родственники, которые с пеной у рта поддерживали беркут при майдане, да и после него, а в последствии свято верили, что "россия нас спасет"....уехали на пмж в Канаду....вот так то! - Но ведь не в европу!(слова моей тетушки на прщанье)))))))))

Ярослав - Подготовил ходатайство(в ответ на ухвалу про витребування доказів для огляду) с просьбой образно говоря обеспечить наличие в деле належним чином завірені копії наданих доказів, для ознакомления и ксеро- фото- фиксации цих доказів для реализации права на правову допомогу в порядку ст.12 цпк?.....

Про него можно забыть, хотябы потому, что ни одна страна подписант не ратифицировали сее творение.....

Искать и уничтожать, поголовно - кроВ за кроВ! В стране беззаконие, что хотят то с нами и делают.....пора платить той же монетой - жечь отделения банков, казнить банкиров и судей.....

В том то и дело, что не могу нигде найти положений по этому поводу - перелопатил уже кучу постанов ВСУ.... Комментарий отсюда - http://uazakon.ru

Есть же механизмы в гражданском процессе на случай лжесвидетельствования? Как в таком случае воспользоваться правом на проведение экспертизы?

Все итак происходит в апелляции.....Разве судья не должен руководствоваться ст 138 ЦПК? 1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Коментар: 1. Письмові докази подаються, як правило, в оригіналі. Однак особа, яка подала письмовий доказ, вправі звернутися до суду з письмовим клопотанням про його повернення до набрання рішенням законної сили. Клопотати про повернення оригіналу письмового доказу особа може і після набрання рішенням суду законної сили. Повернення оригіналу письмового доказу допускається лише у разі, якщо це не шкодить розгляду справи. Зокрема, не допускається повернення оригіналу, якщо сторони оспорюють дійсність письмового документа або справжність підписів осіб, які його підписали, оскільки може виникнути необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи, або якщо інші особи, які беруть участь у справі, заперечують проти цього. Про повернення оригіналу документа суд постановляє ухвалу. 2. Оригінал письмового доказу повертається особі, яка його подала суду, а не автору чи власнику письмового документа. Водночас суд повинен враховувати і поважати цивільні права осіб, які беруть участь у справі. Тому якщо за поверненням оригіналу документа звернулася особа, яка має право на нього, суд може повернути документ цій особі. 3. У матеріалах справи обов'язково залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Якщо копія не може бути виготовлена з технічних причин, оригінал повинен залишитися у справі. Копія письмового документа засвідчується суддею, який видає оригінал. При цьому на вільній від тексту частині копії документа робиться відмітка "копія відповідає оригіналу" або "з оригіналом звірено", яка засвідчується підписом судді. Печаткою суду цей напис не засвідчується. Особа, яка одержала оригінал документа, повинна розписатись в його одержанні на копії, що залишилася в справі.

Видимо в свое время Кашпировский постарался - установил будильник....

Мутирующий российский зомби - найдите отличия от типичного)) https://www.youtube.com/watch?v=EoDc9bwdQWk#t=49

Ярослав скажите, как мне ознакомиться с доказательствами, которые суд истребовал для огляду....мне не совсем понятно, о доп ходатайстве про копии доказательств.....

Написано, что по показаниям свидетеля.... Представник відповідача ОСОБА_3 та третя особа - ОСОБА_4 допитаний як свідок, пояснив, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» без повідомлення про це позичальника ОСОБА_4 та іпотекодавця ОСОБА_3, самостійно, за власною ініціативою прийняв рішення про списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку і 29.12.2010 року списав безнадійну заборгованість за кредитним договором №19/КР15 від 25.01.2008 року та отримав відшкодування від держави, внаслідок чого втратив право вимоги за цим кредитним договором.

Вот бы оно еще прошло все инстанции, в том числе и ВСУ, и осталось не измененным.....

Если Кредитный договор заверен нотариусом, то и ДФ и дополнения к нему должны быть нотариально заверены..... Ярославом имелось ввиду, что дополнение к договору уступки права требования по договору ипотеки должен быть априори заверен нотариально, т.к. договор ипотеки не предусматривает другой формы, кроме как заверенной нотариально....

Cпасибо за советы. Лучше это сделать прямо сейчас с формулировкой, что суд ухвалой истребует докази для огляду(не знаю реакцию суда - ведь уже истребовали, будут ли они еще ждать надлежащим образом завереных копий?) или дождаться что принесут? Как "выглядит" дополнительное ходатайство, как дополнение к ходатайству об истребовании или новое, на тех же основаниях и нужно ли платить судовий сбор?

Ну вот, суд истребовал все что я просил и чеки и опись и акт и реестр и даже дозвіл на можливість укладання ДФ в отношении физ лиц........посмотрим что будет Единственное что меня смущает, что суд потребовал предоставить оригиналы для огляду, но как я понимаю должны предоставить с оригиналом еще и копию этих документов для приобщения в дело?.....

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 24.10.2008 N 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку 14. Відповідно до статті 303 ЦПК ( 1618-15 ) апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. За змістом пункту 6 частини третьої статті 295, частини другої статті 303 та пункту 1 частини першої статті 309 ЦПК ( 1618-15 ) апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини третьої статті 27 ЦПК ( 1618-15 ) щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. При цьому мають враховуватися вимоги частини третьої статті 27 ЦПК ( 1618-15 ) про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права й виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання (частина друга статті 208, частина перша статті 212, частина перша статті 304 ЦПК ( 1618-15 )). Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.(Згідно п.1 ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до п. 27 постанови Пленуму ВС України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. N 2 виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.) 15. Суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК ( 1618-15 ) лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі. Не є виходом за межі доводів апеляційної скарги, якщо особа, яка подала скаргу, заявляє вимогу про скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення або змінює рішення чи навпаки, оскільки в цьому разі суд використовує надані йому законом повноваження (стаття 307 ЦПК ( 1618-15 )). У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. 16. Відповідно до статті 304 ЦПК ( 1618-15 ) суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК ( 1618-15 ). У зв'язку з цим, зокрема, в апеляційній інстанції не застосовуються правила про пред'явлення зустрічного позову (стаття 123 ЦПК ( 1618-15 )), про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами (стаття 125 ЦПК ( 1618-15 )), про об'єднання і роз'єднання позовів (стаття 126 ЦПК ( 1618-15 )), про недопустимість розгляду справи за відсутності позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 169 ЦПК ( 1618-15 )), оскільки згідно з частиною другою статті 305 ЦПК ( 1618-15 ) неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. 17. Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права. При перегляді судових рішень необхідно виходити з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 307 ЦПК ( 1618-15 ), і відповідних їм підстав щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, передбачених статтями 308-311 ЦПК ( 1618-15 ). При цьому апеляційний суд керується статтею 307 ЦПК ( 1618-15 ) (відповідним пунктом) та нормою ЦПК, що визначає підстави перегляду судового рішення в такому разі, і відповідно до неї та наданих суду апеляційної інстанції повноважень формулює резолютивну частину своєї ухвали чи рішення.

Почерковедческую планировал просить в заседании, если мне откажут в истребовании по ходатайству....Что конкретно я не так сделал? Заперечення в деле есть, нарушения суда первой инстанции на лицо, если коллегия захочет увидеть нарушения - увидит.

Нотариальное оформление только в случае нотариального оформления кредитного договора - п.1 ст. 513 ЦК..... А вот о доказательствах получения сложнее, я не нашел в ЦК упоминания об этом - пусть хотябы докажут, что отправляли...... Оригиналы запросил......