sofi
-
Число публикаций
2530 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
7
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы sofi
-
-
на такой же как и во всех предыдущих случаях, притянет еще что нибудь за уши, или скажет, что не запрещено, то разрешенои на какой НПА сошлется банк?
-
ничего не получается.
Регистрации в НБУ предусмотренны кредиты из-за границы, а для "местных" регистрация в инвалюте не нужна, т.к. такие кредиты вообще не предусмотрены.
НЕ Выдаются лицензии на расчеты между резидентами в валюте!
поэтому банк отморозится и скажет, что лицензия, регистрация не нужна на территории украины.
-
Да, прочитайте форум - таких решений вагон, даже решения апеляции есть положительные, но крмое всего прочего есть ещё ВСУ, а там пока что неясная ситуация. Признать выдачу договора в алюте недействительной можно только до действия постановы 119 до 30.05.2007 года. Договора, заключённые после этого срока, есть шанс спасти, только при рассмотрении незаконной оплаты в валюте по ним. Более детальную информацию можно найти на форуме.
Ну, как- то уж совсем печально.
Почему это такое значение для моего кошелька имеет Постанова ,в которой указано , где можно, рассчитываться валютой.
Декрет, закон который регулирует валютные отношения в 2007 году не менялся.
Все Постановы НБУ не могут противоречить Законам, а издаются во исполнение этих Законов.
Незаконная оплата в валюте по договорам - и есть выдача валюты и возврат ее.
Оттого, сколько у банка или у вас лично есть лицензий не изменится сумма к оплате в гривнах по валютному кредиту, а меняется она исключительно по желанию НБУ, когда он ежедневно устанавливает курс, что записано в зу про нбу.
Поэтому предмет спора выходит за пределы лицензирования, нет у банков лицензии на изменение статусов валют, на грабеж в виде скрытых процентов, заложенных в курсе. Официально нас грабить изменяя тарифы, курсы валют, налоги, обязательные взносы может только гос-во.
Чим реально закінчуються позови в суд про визнання недійсними кредитних договорів у валюті?
Кидаловом, другого ответа пока нет.
Закон предусматривает - справедливость, добросовестность и разумность. Где вы заметили соответствие хотя бы одному из этих критериев в договорах исполненных в валюте?
Все это , так называемое, валютное кредитование - огромная финансовая пирамида и крыша у нее соответственная.
Суды - часть системы, которая крышует. Такое впечатление от тех решений, которые они принимают. Победить систему мы не сможем.
Но любая система расшатается, если ее равновесие нарушается.
Наше орудие - чернила и бумага, а там система сама сработает, естественная борьба за место под солнцем никем, кроме бога не лицензируется
-
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється7.13. З поточного рахунку в іноземній валюті за
розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням
проводяться такі операції:
а) в іноземній валюті:
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється
згідно з нормативно-правовим актом Національного банку, що регулює
переміщення готівки і банківських металів через митний кордон
України;
перерахування коштів для погашення заборгованості за
отриманим кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти,
комісійні, неустойка відповідно до законодавства України);
б) у грошовій одиниці України:
виплата готівкою в грошовій одиниці України (купівля
іноземної валюти здійснюється за курсом уповноваженого банку, що
діє на день здійснення операції).
Т.е. отбросим все сомнения по поводу законности валютных кредитов, вызажения обязательства в валюте...допускаем, что имели право...
но выдавать валюту с моего поточного рахунку в иноземний валюти, т.е. обналичивать ОБЯЗАНЫ БЫЛИ ТОЛЬКО В ГРИВНЕ...
В этом и заключается функция банка как ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЕРА
згідно з нормативно-правовим актом Національного банку, що регулює
переміщення готівки і банківських металів через митний кордон
України; - как то двузначно выглядит, хотя по юрлицам точно знаю, что валюта зашедшая на счет из-за границы, продается банком и владельцу зачисляются гривны
-
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 червня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
при секретарі судового засідання за участю представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Матвєєва С.О. та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Костопільського районного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист порушеного права споживача і визнання недійсним кредитного договору №11254950000 від 20 листопада 2007 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Костопільського районного суду від 25 березня 2010 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволено: визнано недійсним кредитний договір №11254950000 від 20 листопада 2007 року, що укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», далі - відповідно АКІБ «УкрСиббанк» або ПАТ «УкрСиббанк» чи банк) в особі Відділення №461 АКІБ «УкрСиббанк» і позивачем.
Не погодившись із його законністю і обґрунтованістю, позивач подав апеляційну скаргу, де покликався на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи.
На її обґрунтування вказував про реальність кредитного договору, а саме, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, передбаченому договором. Посилався на вимоги ст. 652 ЦК України щодо зміни чи розірвання договору, внаслідок чого зробив висновок про відсутність таких істотних умов. Вважав, що твердження суду про незаконність укладення кредитного договору, предметом якого є іноземна валюта, суперечить ст. 533 ЦК України, Законам України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оскільки Національним банком України відповідачу видано 28 жовтня 1991 року банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, а 24 грудня 2001 року – письмовий дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями. За переконанням апеляційної скарги, банк був управі здійснювати операції з іноземною валютою, в т.ч. операції з надання кредитів у іноземній валюті. Вважав, що посилання суду про необхідність одержання індивідуальних ліцензій сторонами оспорюваного кредитного договору для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, є необґрунтованим.
Так, стаття 193 ЦК України відсилає до закону види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними. Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до валютних цінностей поряд з іншим віднесено й іноземну валюту, а тому використання іноземної валюти згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» при проведенні банківських операцій, в т.ч. і кредитування, за умови додержання режиму ліцензування і видачі відповідних ліцензії та дозволу Національним банком України передбачено законодавством України.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9840146
Вот решение так решение...кредиты оказывается можно и майном получать...
а по поводу индивидуальной лицензии для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу так вообще им начхать....
Почитала все решения аапеляции Рівненськой області... 100% в пользу банков...
т.е. попутно банк признал что выдал майно та
вказував про реальність кредитного договору , т.е свел к тому, что это Договор позыки ст 1046 ЦКУ., при этом уверял что действовать может только на основании лицензии.
1. Где в банковской лицензии указано, что банк имеет право передавать в собственость валюту, обратившимся к банку за одолжением - кредитом, который банк и суд считает займом. Где вообще разрешение(лицензия) на выдачу займов, тем более в валюте?
в займ дается собственное майно, а не привлеченное из п3 банковской лицензии.
2.если это договор займа, реальный, то переход права собствености в момент передачи майна, то есть зачисления на счет заемщика или получения в кассе наличкой.
Если в том же банке был произведен валютообмен, то майно в ту же секунду было возвращено. и весь договор закрыт., а получено было другое майно, валютная ценность - гривня, которая имеет статус денег в украине. Чего же банк требует возврата того, что уже ему вернули?
3)договор позыки односторонний, так что там можно было погоджувати. Позичальник мог расписку написать, что получил вещь и обязуется ее вернуть в установленный срок.
Причем тогда все остальные условия.
4) а плату,%, за такой валютный займ с какого перепугу в валюте берут?
какой-то полный бред, а не апелляция. Я вчера с дерева слезла в правознавстве, и то уже знаю, что договор кредита - консесуальный, а юристы банка и апеляшкины судьи об этом не знают
Судей на мыло! -
а чому суд не бачить ст.193 ЦКУ, де прямо вказано, що правочини з використанням валютних цінностей вчиняються в порядку встановленому законом, а не на власний розсуд сторін?http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10999271
Справа 22ц-4053 Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Шестакова З.С. Доповідач Басуєва Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня 18 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Тетяни Андріївни
суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л. при секретарі Качур Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк”, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 України про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та договору поруки, –
В С Т А Н О В И В:
Ршенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області віл
24 лютого 2010 року
позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ПАТ ”УкрСиббанк” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задововленні позову відмовити, оскільки судом порушено норми матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольнив позов, виходячи з того, що укладені договори споживчого кредиту та поруки суперечать вимогам матеріального права, а саме ст.203, 548, 215 ЦК України. Тому, визнав недійсними договір кредиту та поруки.
З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального закону.
Вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи. Тому, суд апеляційної інстанції на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України скасує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.
Оспорюванні договори про надання кредиту та поруки підписані обома сторонами. Сторонами була погоджена валюта, в якій видано кредит. Сторони виконували свої обов*язки по договору – банк видав суму кредиту, а позивачка певний час виконувала графік погашення кредиту.
Твердження позивачки про те, що відповідач не мав права здійснювати видачу кредиту в іноземній валюті, не може бути прийнято до уваги, оскільки ОСОБА_4 України ”Про ОСОБА_3 України”, Декретом Кабінету Міністрів України ” Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, визначено, що дозволяється банком зазначена діяльність за наявності виданої ОСОБА_3 Банком України ліцензії.
Як бачається із матеріалів справи така ліцензія відповідачу видана ОСОБА_3 Банком України.
Доводи позивачки про необхідність мати індивідуальну ліцензію також не можуть бути взяті до уваги, оскільки вищевказаними законами встановлено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій.
За умови отримання письмового дозвілу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Не можуть бути підставою для скасування договору кредиту і посилання позивача на порушення відповідачем ОСОБА_4 України ”Про захист прав споживачів”.
З матеріалів справи вбачачється, що звернення позивачки з вказаним позовом зумовлено зміною курсу гривні до долару США та об’єктивними утрудненнями щодо повернення наданого кредиту, оскільки при укладені договору між сторонами не виникло будь-яких розбіжностей щодо його умов.
Суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про наявність підстав для застосування ст.ст.203, 215 ЦК України, оскільки у спірних правовідноинах не існує таких обставин, які були б при укладені оскаржених договорів.
При таких обставинах, суд апеляційної інстанції вважає, що в задововленні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України апеляційний суд, –
В И Р І Ш И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк”- задовольнити. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2010 року – скасувати.В позові ОСОБА_1 Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк”, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 України про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та договору поруки – відмовити. Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів. Судді:
ууууу, запроданці
-
как не вспомнили и о том, что генлицензия банка не дает права на те валютные операции, которые не предусмотрены законом, и ваще, хочется после таких решений заключить с кем нибудь договор об отправке таких судей.... на луну, а исходя из свободы договора, ответственность будут нести сами отпрааенные.мде, тут про пункт В Декрета КМУ. Апеляшники никак про Г не вспомнили.
-
Кредит =(1054ЦК) денежные средства=используемые как платежное средство(192ЦК)
Право собственности на платежное средство есть только у того, кто его эмитирует, т.е. - у НБУ В Украине,
Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з
наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов.
т.е. кошты, деньги могут выполнять в данном случае (использоваться) как средство оборота и как средство платежа и не являются мерой стоимости или средством накопления, и не осуществляется переход права собственности.
также как платежная карта является собственностью банка, хотя с помощью ее мы можем использовать свои средства или средства банка (овердрафт).
каждый раз, используя платежную карту при расчетах в магазине платеж осуществляется, при этом само платежное средство остается собственностью банка ,но в руках собственника карточного счета (денег на счету), При этом, если в магазине принимают только карточки Visa, то платежное средство в виде "mastercard" НЕ ПРОЙДЕТ. Также как нельзя рассчитаться на рынке таким платежным средством, карточкой.
возможно, аналогия не совсем точная, но пытаюсь донести смысл, что кредит - платежное средство и перехода права собственности нет, как и невозможно использовать платежное средство в той системе, где оно не применяется .
потому и не предусмотрены кредиты в валюте на территории где платежное средство гривна,
Собственно, Декрет прямо об этом говорит в ст.1 п.2 - иностранная валюта может быть использована в качестве средства платежа только за пределы Украины (не резиденту)
и п.4 в) ст 5 логично вписывается в генлицензию, если суммы и сроки не установлены, кредиты- то предполагаются с пересечением границы.
на другие валютные операции, не предусмотренные п.2 ст1 Декрета лицензии вообще выдаваться НЕмогут, эти операции запрещены в ст.16 Декрета, как запрещены и разрешенные операции, но без выполнения условий и порядка (лицензий и постанов НБУ)
Стаття 5. Ліцензії Національного банку України
1. Національний банк України видає індивідуальні та
генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які
підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Все настолько примитивно, что остается подумать, а шо, я самая умная, шо ли?
-
Зачем так много повторений?Повторение пройденного.
Единственно законным средством платежа является наличная гривна.
Этот императив подтвержден любым другим законом и любым другим НПА.
Этот императив подтвержден и Постановой про индивидуалки, которая распространяется только на безналичный тугрик. Расчеты наличным тугриком являются незаконными. Поэтому на наличный тугрик в природе не может существовать никакой индивидуальной лицензии.
О том что единствено законным средством платежа в Украине является гривна написано в Пяти законах. И, заметьте, там не указано, что безналичные тугрики тоже могут приниматься для рассчетов на законных основаниях, как гривна.
Безналичные деньги - это кошты на счетах, цифры, записанные на бумаге или в электронном виде.
По зу про платеж. системы по счетам кочевать, перемещаться может только гривна в Украине.
ПО Декрету - безналичная валюта - это валюта зашедшая из-за границы и точка.
А дальше по счетам она свободно гулять не имеет права. ЕЕ можно продать на межбанке, на счет положить гривну. Еще можно выдать наличкой бенефициару, но здесь тоже есть ограничения.
Но для того, чтобы как-то провести платежи, коими является погашение кредита, по счетам, соблюдая видимость хоть какой-то законности, в банках и прогоняют наши платежи по разным транзитным счетам, чтобы подвести расчет к безналичному и сослаться на 483П. Иначе как банк отправит с кассы, а это наличка, тугрики на счет отображающий его доходы по процентам, в первом же суде им нечем будет объяснять рассчеты в инвалюте. а моожжет быть опять теже платежные системы не пропустят такую проводку, т.к. под эту аферу не рассчитана программа.
по гривневым кредитам поогашение идет на текущий счет заемщика, а оттуда уже расписывается по телу и процентам, а бывает что с кассы гривна идет на ссудный счет и счет попроцентам.
С валютой такого нет ни у кого , а гоняют ее по счетам транзитным внутренним. Не удивлюсь, что со счета 3739 валюта идет на обмен или продажу, а ссудный счет в гривне. У них все может быть, аферистов.
-
Согласна, но это не я писала, а как раз коммент из НПК.Ну не корректно ж.
Вот посчитайте ж на пальцах- какое количество обязательств в 1054, а какое в 1046
По 1046 передача в собственность происходит не по обязательствам.
Если нормативно, то и оплата процентов - тоже не по обязательствам.
Ну вот где там обязательства?
Но обязательства возникают, только они у боржника.
-
что самое главное, четко все по полочкам...интересно найдет аппеляция слабое место, чтоб зарубить решение...на мой непрофессиональный взгляд...решение проработано очень добросовестно...даже на секунду создалось впечатление, что это первое заказное (в смысле законное) решение...
мне бы хотллось увидеть в решении, посыл на Декрет, где прямо указано, что рассчеты в инвалюте между резидентами вообще не предусмотрены ни в каких лицензиях, а также ст.92 КУ. Этого еще в решениях не видели.
А Прихват здорово подкинул все банки со своими двумя (старой и новой) лицензиями. Супер! Бум знать, что в новых лицензиях теперь есть кредиты. Так есть же с чем сравнивать!!! В старых они лепилилсь к размещению на валютном рынке.
Кстати, отрымувати та надавати кредитит в нов лицензиях , тоже из пост.281 - про валютный рынок. Снова на лохов рассчитывают. Законы то не менялись, ЦК,ХК, Декрет - чинни.
-
так в тех лицензиях не было разрешения на этот беспредел, а потом , после обвала гривни начали протягивать в НПА и даже закон состряпал Ющ, запретил, то что и так было запрещено, но типа разрешил кредиты на лечение, обучение за границей, заодно и покупку валюты на межбанке узаконил.Я чего-то не поняла???
Банк предьявил лицензию от 21.09.2009
с какого перепуга...кредит же в 2007 году выдали
Все замечательно прослеживается.
А судья молодец, добросовестно, и внаших реалиях - мужественно поступила. Слава Героям Украины! Приняла решение по закону, но против системы.
Западная рулит.
-
Будьте особливо уважними, розглядаючи можливість отримання кредиту в іноземній валюті. Не забувайте, що протягом усього строку дії кредитного договору Ви наражаєтесь на валютні ризики під час виконання зобов'язань за ним. Ці ризики виникають внаслідок того, що отримуючи доходи в гривнях, Вам необхідно забезпечувати виконання своїх зобов'язань у тій іноземній валюті, у якій згідно з умовами кредитного договору визначено (номіновано) заборгованість за кредитом. Це означає, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Вам необхідно буде здійснювати купівлю іноземної валюти.
Для цілей цього Декрету надалі під термінами:
"іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта, так
і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери,
виражені в іноземній валюті або банківських металах; ( Абзац
дев'ятий пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 932-XIV
цікаво, чому кредит в банківських металах не номінували, або в цінних паперах?
Нац банк всю эту кашу валютную и заварил, долларов в долг разрешил набрать и нараздавать, а когда свое черное дело сделал, уронил гривну глубже всех, стал заботливым пастухом над овцами , чтобы и кожу содрать, не только шерсть стричь.
-Ви наражаєтесь на валютні ризики під час виконання зобов'язань за ним. Ці ризики виникають внаслідок того, що отримуючи доходи в гривнях, Вам необхідно забезпечувати виконання своїх зобов'язань у тій іноземній валюті,
не написали прямо , что проводить рассчеты - платежи в валюте будете.
Обратите внимание, что кроме как пресловутые "кошты" из ст.2 ЗУ пробибд, которые к банковскому кредиту отношения вообще не имеют, и генлицензий выданных банкам на проведение валютных операций, в которых платежи с использованием инвалюты на территории украины между ризидентами тоже отсутствуют, у НБУ никаких доказательств законности валютных кредитов населению - НЕТ.
Тупо втирают в рассчете на лохов.
Извините за ненормативную лексику. Достало.
-
отож! дають безготівкові розрахунки через ініциатор - отримувач по 483ПЯсно.
aline Вы валютную наличку отдавали банку. Безналичного расчета при этом между банком и вами не было. Не было безналичного движения от вашего счета на счет банка.
Когда вы в кассе деньги отдаете, они учитываются в 1002 и ухожят в транзит-манзит (все равно не ваш счет), то есть банку. Тут даже не притулиш тот вроде разрешенный безнал по постанове про индивидуалку. А ЗУпрНБ обязательной к приему в таких платежах является гривна. Нормативку найдете?
Я смотрю в банках сидят трактористы. Во дают.
і на власний розсуд обирають транзитні рахунки, тракторно, могли б взяти транзит з класу 2, він про операції з клієнтами. а даний клас дає можливість провести операцію з похідними фінінструментами, що заборонено П.281
-
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку
України
17.06.2004 N 280
ІНСТРУКЦІЯ
про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку банків України
( z0918-04 )
Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і
зобов'язання
37|Клірингові рахунки, суми до з'ясування та транзитні рахунки
373|Транзитні рахунки
3739| АП |Транзитний рахунок за іншими розрахунками |
| | |Призначення рахунку: облік сум за іншими розрахунками|
| | |для подальшого зарахування на рахунки банку |
| | |або рахунки клієнтів. |
| | |За дебетом і кредитом рахунку проводяться суми, |
| | |що надалі шляхом розподілу зараховуються |
| | |на відповідні рахунки за призначенням.
-
ну так из сути обязательсв выходит временное пользование - предусмотрен срок возврата, а также, позыка - это когда дают майно, собственником которого является позычкодавец.мне не столько доказательства нужны, сколько обоснованность того, что кредит это временное пользование
это зацепка к некоторым кредитным договорам...
а кредит, это обязательство оплатить майно или услугу, вначале банк обязуется выдать срества вам для этой оплаты, поэтому существенным условием договора кредита есть цель, т.е. куда или на что пойдут денежные средства выданные в качестве кредита.
ХКУ:
Стаття 345. Кредитні операції банків
1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
2.Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладаєть ся між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі перед бачаються мета, сума і строк кредиту, умови І порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
т.е. при договоре позыки могут объектом могут быть деньги и вещи, но позыка дается за счет собственных средств, переходит право собственности в момент передачи майна или денег , в данном случае деньги - валютные ценности, а возврату подлежат те же средства или вещи. договор односторонний.
позыка -Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичного передання йому таких коштів позикодавцем. У разі якщо мова йде про безготівкові розрахунки, то право власності позичальника виникає з моменту зарахування таких коштів на його рахунок у банку.
У разі, якщо предметом договору позики є речі, що визначені родовими ознаками, то право власності на них виникає в позичальника в момент фактичного передання йому таких речей.
А договор кредита, тем и особенный, что передается только право оплатить кредитом цель договора, в кредит выдают только ден. средства, в качестве средства платежа и оборота , могут вам их и не выдавать, а сразу провести оплату, как бы банк заплатит за вас, в обмен на ваше обязательство вернуть деньги банку (провести оплату уже самому) и заплатить за услугу -%., комиссия. А так как платежным средством, как мы установили, в украине является исключительно гривня, то в кредит можно давать только гривну, если рассчеты проходят между резидентами в Украине. Иначе такой долларовый кредит будет позыкой, а позычать банк не может, так как в лицензии его записано - размещать привлеченные средства, а не собственные, как предусмотрено в "позыке".
-
объясните,пжт, зачем вам доказательство , что кредит перешел в собственность? или вы хотите доказать, что ден. средства перешли в собственность? Так кредит и ден. средства в ст 1054 - одно и тоже.может и так, я просто не согласен пока с комментарием по возможности буду старать найти опровержение этого...
тимчасове користування це одна із складових елементів власності
-
тимчасове користування не є ознакою власності.
мы сейчас не о экономике и финансах, а о юриспруденции
и банки здесь не при чем
для нас Важен ЦК и как он регулирует те или иные правоотношения...
а он говорит что здесь рулит ст. 1046 ЦК.
как можно говорить о праве не принимая во внимания сущность объекта данного права
-
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно до тієї ж статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - банківський кредит - це певна сума грошей і мова про кошти в нац або іноземній валюті в даному визначені в цій же статті не ведеться, а мова йде саме про гроші, статус яких має гривня відповідно до ст192
, во дают...В момент отримання кредиту не існувало заборони (банк не забороняв) позивачу взяти кредит в гривні чи в іншій валюті. Позивач виявив бажання отримати кредит саме у доларах і не надавав банку ніяких заперечень стосовно того, «що в Україні використання іноземної валюти заборонено».
суд не дослідив норми ст92 КУ, і весь Декрет, а наділив правом банк визначати статус валют, та зробив позичальника Уповноваженною особою на здійснення валютного контролю.
-
Но я думаю, что 1046 рулит в той части, когда от обязательств переходят к действиям. Туда же 1049.
-
почему?
откуда такой вывод?
почему никто не видит ст. 1046 ЦК
все остальное это наши домыслы
все равно хоть это и особенные объект, но право собственности на него возникает
Стаття 1046. Договір позики
Опубликовано Jurist в Ср, 01/21/2009 - 18:20
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
1. Договір позики належить до зобов'язань, направлених на передачу майна. Предметом договору позики можуть бути грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, причому позичальник, отримавши за договором позики грошові кошти, зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму, а якщо мова йшла про зазначені вище речі — рівну кількість речей того ж роду та такої ж якості. В договорі позики не можна передбачити повернення замість грошей інших речей і навпаки, оскільки в такому разі будуть мати місце фактичні правовідносини купівлі-продажу. Крім того, договор позики не може передбачати обов'язку позичальника передати саме ті грошові кошти або ті ж речі, що були йому передані позикодавцем. Предметом договору позики не можуть бути речі, що вилучені з цивільного обороту, а ті речі, що обмежені в обороті, можуть використовуватись при укладенні даного виду договорів лише з урахуванням обмежень, що встановлені законодавством.
Частина 1 статті, що коментується, визначає предметом договору позики, зокрема, грошові кошти. Стаття 192 ЦК "Гроші (грошові кошти)" вказує, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 р. предметом договору позики можуть бути: валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.
Договір позики е одностороннім, тобто за ним обов'язку позичальника повернути позикодавцеві суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості кореспондує лише право позикодавця вимагати повернення предмета позики.
Сторонами договору можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права. При цьому позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів або речей, що визначені родовими ознаками.
Момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичного передання йому таких коштів позикодавцем. У разі якщо мова йде про безготівкові розрахунки, то право власності позичальника виникає з моменту зарахування таких коштів на його рахунок у банку.
У разі, якщо предметом договору позики є речі, що визначені родовими ознаками, то право власності на них виникає в позичальника в момент фактичного передання йому таких речей. У договорі позики може бути передбачено, що момент фактичного передання таких речей позикодавцем визначається їх відвантаженням із складу на транспорт позичальника тощо.
З визначення договору позики випливає, що за загальним правилом позика надається без чіткого цільового призначення щодо її використання позичальником. Проте формулювання ч. 1 статті, що коментується, не заперечує можливість існування так званої цільової позики, тобто сторони однією з істотних умов такого правочину можуть передбачити використання грошових коштів або речей, що визначені родовими ознаками, лише в певних чітко визначених цілях.
Договір позики е реальним, тобто є укладеним із моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк не э власником майна, під назвою валютна цінність. Банк - посередник і лише регулює рух капіталу, за це бере плату, а за наданий йому капітал (залучений) платить сам. На різницю і живе., та не тільки.
і нічого не домисли, вивчайте Економіку, фінанси. Специалісти кажуть саме про платіжний засіб, як функція грошей в наданні кредиту.
Самі прослідкуйте рух кредитних коштів і ви зрозумієте, як змінюється їх функція залежно від операції та отримувача:
для кредитора - функція грошей зберігання та нагромадження, для банку і виробника, продавця- засіб обігу, для позичальника - засіб платежу.
корпускулярно - волновая теория света
-
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
в Цк нигде не сказанно, что Постанова НБУ может указывать другие правила чем установленны ЦК.
значит все таки переход собственности.
Пост. 168
2.3. У разі, якщо окремі умови кредитування діятимуть протягом не всього строку користування кредитом, банки мають обов'язково ознайомити споживача з умовами, а також зі строком, протягом якого діятимуть такі умови, та з порядком інформування споживача про їх зміну.
что такое користування кредитом?
это пользование деньгами, но фишка, то в том что это пользование происходит деньгами, которые переданны в собственность.
3.2. Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
слово пользование, тоесть користування связанно именно с оплатой процентов, но нигде не указанно, что кредит передается в пользование, а из ст. 1046 выходит, что он может быть передан в собственность, если бы его предоставляли в пользование, то как бы мы могли его использовать(распорядиться ним) на цели предусмотренные в нем?
у нас однозначно возникает право собственности и это вытекает из сути ЦК
вы все верно говорите, если бы государство хотело себе официально пойти во вред, то оно бы прямо написало в каком-то Законе,что использование валюты по кредитным договорам возможно для потребительских целей, но что ему помешало так сделать?
наверное явная антиконституционность и нарушение публичного порядка такого закона...
глупа качать экономику инородными средствами, последствия плачевны, что мы собственно говоря и видим.
потому-то и сумбур, что собственность однозначно переходит
нужно еще кого-то подключить к обсуждению...
разубедите меня
из сути кредитного договора тоже не вытекает, что деньги передаются в пользование
хотя вот например Укрсоц писал, что деньги передаются во временное пользование, но это бред, мы же этими деньгами распоряжаемся.
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. Зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що кредит — це грошові кошти, що надані за кредитним договором банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором.
Юридичне значення грощей, грошових коштів визначено в ст192
1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.
2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Гроші виступають як особливий об'єкт цивільного права. Вони можуть бути предметом деяких цивільно-правових угод: договорів позики, дарування, кредитних договорів. Найчастіше вони є законним засобом платежу у відплатних договорах. Гроші являють собою особливе рухоме майно і належать до категорії подільних речей.
в п.1 кожного з оспорюваних КД міститься, що кредит надається для придбання....якихось речей, но ні в якому разі - придбання грошей, або продажу його банку. абсурд, але саме так відбулося.
У власність позичальник отримує куплену річ, використавши кредитні кошти в якості платежу, а не одночасно стає власником і кредиту і майна. Гроші виконують функцію платежу та обігу при цьому залишаються власністю кредиторів.
Декрет.
Стаття 2. Право власності на валютні цінності
1. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками
валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти
мають право бути власниками також валютних цінностей, що
знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених
законодавчими актами України.
2. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні
операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та
іншими актами валютного законодавства України.
ст.1 п.2) "валютні операції":
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні
цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у
валюті України;
операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в
міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням
заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні
цінності;
операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і
пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і
пересиланням за її межі валютних цінностей;
саме на ці валютні операції і видаються ліцезії, вказані в ст.5 Декрету .
Отже , иноземна валюта на території України між резидентами за Декретом ніяк не може використовуватись в якості платіжного засобу, а отже і не може бути обєктом в зобовязанні між резидентами, де предметом договору є гроші, грошові кошти, як це зазначено в ст 1054 ЦК та ст.2 ЗУ про бібд
-
VALDEMAR
Что касается местных судов бьюсь уже 2 месяца и не могу понять куда подавать иск по нотариусу. По месту выполнения надписи - не приняли, сказали по 109 ГПКУ по нахождению банка, подал по месту нахождения ответчика (банка) - не приняли, сказали иск то относится к нотариусу и банк не выступает ответчиком, сказали подавать по месту нахождения нотариуса. Вот так. А по месту нахожд. нотариуса еще что нибудь придумают.
Подавайте куда вам удобнее, к иску прикладывайте решение об отказе к принятию в про-во, где вам уже отказали и ссылкой на ст. куда посылают. По второму кругу принимают.
-
Офигеть, сплошное нормотворчество
Точно, в пору свечку ставить...
Доводи позивача по зустрічному позову щодо гривни, яка є єдиним законним засобом платежу на території України (ст. 99 Конституції України, ст. 3 ОСОБА_4 КМУ "Про систему валютного регулювання і валютний контроль"), не може бути покладений в основу визнання кредитного договору в іноземній валюті недійсним, оскільки операція по видачі банком кредиту і його поверненню не є операцією, що пропонує реалізацію функції грошових коштів як засобу платежу.
а чим же грошові кошти являються в такому випадку? яку функцію виконують грошові кошти, надані банком в кредит позичальнику для придбання квартири, чому не вказала суддя?
Функції грошей
-Засіб обігу — Функція грошей пов'язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг: товар - гроші - товар (Т - Г - Т). — Гроші функціонують уже не уявно, а реально і обслуговують вони акт продажу-купівлі
- засіб утворення скарбів і нагромадження;-— Функція грошей, пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу
-Засіб платежу — Функція грошей, яка виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг при відкладанні платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей
Світові гроші — Функція грошей, де гроші виступають у своїй початковій формі, тобто у вигляді зливків благородних металів.
Світові гроші функціонують і як загальна матеріалізація суспільного багатства. Ця їхня властивість виявляється, коли видаються зовнішні кредити, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції. .
Світові гроші виступають як загальний платіжний і міжнародний купівельний засіб .
-Міра вартості — Функція, яку виконують гроші тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. До них прирівнюються величини вартості всіх інших товарів.
Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота .
Через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах .
ЦКУст.192 прямо вказує, що грошові кошти виконують функцію платіжного засобу.
из рецензии на докторскую диссертацию,
Предметом дослідження є спеціальні літературні джерела та теоретичні позиції українських і зарубіжних вчених з питань історії, розвитку, застосування банківських правочинів у цивільному обороті та супутніх їм юридичних інститутів (грошей, цінних паперів, грошових зобов’язань, процентів тощо), а також система чинних нормативних актів України, положень Цивільного кодексу України, зарубіжного законодавства, судова практика та звичаї ділового обороту.
жаль, что саму диссертацию, с обгрунтуванням не выудить в инете ...
Підрозділ 2.2. ”Гроші та цінні папери як об`єкти банківського правочину” має метою дослідити походження та еволюцію грошей, їх функції та властивості, як окремого виду речей, форми, які можуть приймати гроші у сучасних відносинах, сутність цінних паперів та повноваження їх володільців, співвідношення цих об’єктів банківських правочинів, а також дослідження правової природи банківських процентів.
Досліджуючи окремі юридичні теорії грошей, автор приходить до висновку, що саме основні положення теорії А.Nussbaum’a та ”курсової” теорії Savigni формують сучасні функціональні особливості грошей як об’єкта банківського правочину.
Аналізуючи функції грошей, дисертант зазначає, що виступаючи об’єктом банківського правочину, гроші використовуються як засіб платежу для встановлення суми платежу, який буде здійснено у певний момент у майбутньому. Саме ця функція дає можливість нарахування процентів, збитків по грошових зобов’язаннях, а також є передумовою для визначення таких важливих юридичних понять як ”ціна”, ”платіж” та інші.
У результаті порівняння таких категорій як: ”гроші” та ”безготівкові гроші” (за своєю суттю це – квазігроші, на практиці та у законодавстві застосовується термін ”грошові кошти у безготівковій формі”), було обґрунтовано, що останні є правом вимоги та виникають в межах зобов’язальних відносин, а тому не можуть бути об’єктом речового права як гроші.
Автор робить висновок, що гроші як об’єкт банківських правочинів визначаються як платіжний засіб, емітований державою у формі монет і банкнот, вартісний еквівалент яких може обліковуватись на банківському рахунку їх власника.
По валюте, Декрет
2) "валютні операції":
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні
цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у
валюті України; - купівля-продаж, ст.6; при кредитуванні перехід права власності не відбувається
операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в
міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням
заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні
цінності; - обіг внутрішній
операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і
пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і
пересиланням за її межі валютних цінностей; -зовсім не про нас
3) "уповноважений банк" - будь-який комерційний банк,
офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію
Національного банку України на здійснення валютних операцій, а
також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;
то яку з вказаних валютних операцій вчиняє уповноважений банк при наданні та поверненні кредиту між резидентами на підставі генліцензії? Така влютна операція Декретом не визначена, патамучта
Стаття 3. Статус валюти України
1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на
території України, який приймається без обмежень для оплати
будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим
Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Інше, що передбачено цим декретом не стосується зобовязань по кредиту., або вимагає індивідуальної ліцензцї п.4 г) ст5
контрдоводы для суда против аргументов банков, что им можно кредитовать в валюте и брать % в ней
в Антиколеторські послуги, допомога позичальникам, повернення депозитів
Опубликовано