Алексашка

Пользователи
  • Число публикаций

    776
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя Алексашка

  1. Хотелось бы еще раз разобрать отрицательное судебное решение по полочкам и подробные рекомендации по опровержению доводов. Мне с этим "Ерсте Банком" в начале мая воевать в суде. Я то и сам вижу ляпы в выводах судьи, но и у него логика железная как ему кажеться. Справа № 2-344/10 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі Фроловій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Ерсте Банк”, треті особи- Приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 банк України ,- В С Т А Н О В И В: Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просить визнати недійсними кредитний договір № 014/5149/18835 та договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008 року, укладені між ним і Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», визнати недійсним договір поруки № 014/5149/5/18835/1 від 26.06.2008 року , укладений між ним і ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк” , зобов'язати відповідача прийняти від нього грошові кошти у розмірі 39462,13 грн. з розстрочкою виплати на 60(шістдесят) місяців за таких умов, що місячний платіж складатиме 657,70 грн. , зобов”язати приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити з реєстру застав та заборони відчуження майна,яке було передано в заставу за Договором застави № 014/5149/5/18835 від 26.06.2008 р., а саме майно – автомобіль марки “Тойота” держ.номер АН 3930 ЕВ ,посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору № 014/5149/18835 відповідач надав позивачу кошти у сумі 22450 доларів США, для придбання автомобіля, а позивач зобов”язався у строк до 25 червня 2013 року повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування коштами шляхом внесення на рахунок відповідача щомісяця 374,17 доларів США. Того ж дня позивач придбав на отримані від відповідача кошти автомобіль НОМЕР_1 та передав його в заставу відповідачеві для забезпечення своїх зобов”язань за кредитним договором, про що сторони уклали договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008 року .Також у забезпечення виконання боргових зобов”язань відповідачем був укладений договір поруки з ним та з ОСОБА_3 Валютою зобов’язання є долар США. Зазначена умова договору суперечить частині першій статті 524 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Відповідно до ч.5. ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”,пункту 1.10 Положення “Про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальниїх ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу” одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції ,означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою,яка має відношення до цієї операції,якщо інше не передбачене умовами ліцензії. Грошові зобов”язання можуть бути виражені і іноземній валюті лише у випадках,якщо суб”єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства ,положення,щодо обов”язкового вираження зобов”язань в грошові одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 ЦК України.Крім того ,на день укладення кредитного Договору іноземний курс валюти становив – 1 долар США = 4,85 грн., а на сьогоднішній день 1 долар США становить 8,2 грн. Отже, існує істотна зміна становища,щодо виконання боргових зобов”язань за кредитним Договором.Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти,сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати ,у зв”язку із чим значно погіршився його фінансовий стан. Згідно із ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Отже,подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України – принципу справедливості. Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав ,додавши ,що позивач дійсно уклав кредитний договір з відповідачем , був ознайомлений з умовами того договору , отримав зазначену у договорі суму – 22450 доларів США на придбання автомобілю, і до теперешнього часу своєчасно сплачує всі необхідні платежі за кредитним договором , але це становить його в скрутне матеріальне становище. За приписами ст. 35 Закону України „Про ОСОБА_4 банк України” гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Відповідно до ст. 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Згідно із ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” документ, який видається ОСОБА_4 банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій ОСОБА_4 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Вважає, що укладені між ОСОБА_1 та ПАТ “Ерсте Банк” договори про надання споживчого кредиту, застави автотранспортного засобу та поруки містять всі ознаки валютної операції. Крім того, слід прийняти до уваги те, що оскільки на теперішній час обмеження щодо термінів і сум надання та одержання кредитів в іноземній валюті законодавством не встановлені, отримання індивідуальної ліцензії є необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які надаються банком, та строку їх повернення позичальником. Вважає,що, з урахуванням вищезазначеного, договори про надання споживчого кредиту, застави автотранспортного засобу та поруки підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні заявлені позивачем вимоги не визнала з підстав наведених, у письмових запереченнях до позову, додавши ,що відповідач має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії № 224 від 25.01.2006 року на право здійснювати банківські операції, виданої НБУ та дозволу на здійснення валютних операції, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Крім того, наявність у відповідача генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій не потребує отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави. До того ж, просила прийняти до уваги наданий нею у судовому засіданні висновок науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту ОСОБА_4 банку України на підставі Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 08.11.2006 р., де зазначено , що відповідно до норм ст.ст.192,533, 1054 ЦК України , ст.198 Господарського кодексу України, ст.ст.32,44 Закону України “Про національний банк України “, ст.ст.2,47,49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст.1,4,34 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст.ст.1,3,5 екрету Кабінету Міністрів України “про систему валютного регулювання і валютного контролю” банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій , мають достатні юридичні підстави та законне право на надання резидентам України кредитів в іноземній валюті. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Третя особа- Кудрякова Н.Ф., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з”явилася ,надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи в її відсутність. Третя особа -Приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи ,у судове засідання не з”явилася ,надала суду заяву з зазначенням про необгрунтованість позову ОСОБА_1 і невизнання його позовних вимог ,та клопотанням про розгляд справи в її відсутність. Третя особа – ОСОБА_4 банк України, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи ,у судове засідання представника не направив, надавши суду письмові пояснення та заяву з клопотанням про розгляд справи в його відсутність. В письмових поясненнях по справі представник ОСОБА_4 банку за дорученням ОСОБА_7, зокрема ,зазначив, що Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу(генаральна ліцензія) на здійснення опеарцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_4 банку , банки мають право здійснювати ,зокрема, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також, положення ЦК України надають право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов”язання. Сторони є вільними в укладені договору. Позивач фактично отримав кошти в іноземній валюті за кредитним договором, став їх власником і набув права ними розпоряджатися, а відсутність чи наявність ліцензії чи дозволу не впливало та не порушувало його цивільних прав. Тому вважає, що з боку відповідача відсутні порушення чинного законодавства при укладенні зазначених договорів з позивачем, тому просить відмовити у задоволенні позову. Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Судом встановлено ,що згідно статті 1.3. (Загальні положення) Статуту ПАТ «Ерсте Банк» затверджений рішенням Загальних Зборів Акціонерів згідно з протоколом № 35 від 22 вересня 2009 р. Публічне акціонерне товариство «ЕрстеБанк» є правонаступником щодо прав і зобов”язань Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк». 26 червня 2008 року між позивачем та відповідачем були укладені кредитний договір № 014/5149/5/18835 та договір застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835, за якими ОСОБА_4 зобов’язався надати ОСОБА_8, а останній зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті у сумі 22450 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором. .За договором застави, у забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов’язань ОСОБА_1, як позичальник передає в заставу, а ОСОБА_4 приймає рухоме майно автомобіль марки “Тойота” реєстраційний номер НОМЕР_2. Зобов’язання за кредитним договором від 26.06.2008 року на теперішній час виконуються належним чином , заборгоаність за кредито відсутня, що повністю визнано сторонами у справі. ОСОБА_1, пред’являючи позов про визнання правочинів недійними, посилається на недодержання при укладанні договорів вимог ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України. Підставами для недійсності кредитного договору визначає укладення кредитного договору в іноземній валюті, та використання іноземної валюти за спірниє кредитним договором як засобу платежу, що, на його думку, суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 5 (п.п.«в»,«г» ч.4) Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Недійсність договору забезпечення зобов'язань позивач обґрунтовує положеннями ст. 548 ЦК України. А також просить застосувати наслідки недійсності правочину. Зазначені доводи суд вважає безпідставними з наступних підстав. Згідно з ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ЗУ „Про ОСОБА_4 банк України”. Статтею 19 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ. Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. 25 січня 2006 року НБУ видано ПАБ “Ерсте Банк” банківську ліцензію № 224 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 224-2 від 29 травня 2007 року на право здійснювати операції, згідно з додатком до цього дозволу ,де, зокрема, передбачено здійснення операцій з валютними цінностями. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач на підставі отриманої від НБУ банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з іноземною валютою, у томі числі з надання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ОСОБА_4 банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, виходячи з положень ст.5 Декрету, можна зробити висновок, що генеральні ліцензії видаються ОСОБА_4 банком лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій. Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу ОСОБА_4 банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Отже, оскільки відповідач отримав банківську ліцензію та дозвіл ОСОБА_4 банку на здійснення операцій з валютними цінностями, суд приходить до висновку , що відповідач має право на постійній основі здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти , зокрема, з надання кредитів в іноземній валюті без отримання індивідуальної ліцензії. Відповідно до п.”в” ч.4, ст. Декрету індивідуальні ліцензії видаються на операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тому, суд вважає, що доводи представника позивача ОСОБА_5 на обов'язковість отримання банком або позичальником індивідуальної ліцензії для кредитування в іноземній валюті незалежно від сум та термінів грошових коштів , які надаються банком, суперечать положенням ст.19 Конституції України за якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинним законодавством не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України, тому відповідач не має зобов'язань щодо отримання індивідуальних ліцензій ОСОБА_4 банку для надання кредитів в іноземній валюті резидентам. Зі змісту ст. 47 та ст. 49 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, та ст. 5 Декрету КМ України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” вбачається, що наявність у банка генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення Банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14 жовтня 2004р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких ОСОБА_4 банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями). Відповідач отримав банківську ліцензію №224 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовій дозвіл № 224-2 від 25.01.2006 р. з додатком на право здійснювати операції з валютними цінностями, що є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, тому використання відповідачем і позичальником іноземної валюти як засобу платежу за Кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої відповідачу ОСОБА_4 банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, тому доводи позивача про обов’язковість отримання банком або позичальником індивідуальних ліцензій НБУ для здійснення валютних операцій суд вважає безпідставними, а звернення до суду з дійсним позовом фактично є намаганням ОСОБА_1 покласти на відповідача несприятливі правові наслідки після фактичного отримання коштів в іноземній валюті за договором . За таких обставин, оскільки у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави для визнання недійним основного зобов’язання, суд вважає, у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними кредитного договору № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008року,договору застави автотранспортного засобу № 014/5149/5/18835 від 26 червня 2008року та договору поруки № 014/5149/5/18835/1 від 26 червня 2008року , слід відмовити. Тому в задоволенні позову слід відмовити повністю. Керуючись ст.ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В: У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” про визнання правочинів недійсними — відмовити . Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
  2. А мне чего то не видно ни файла для скачивания ни вложенй каких либо. Это только я невижу, может глюк какой?
  3. А нет, неправда Ваша. Я получил именно в гривнах. Из банка на счет автосалона вышли именно гривны. Вот Вам пример из физиологии человека: Вы съели пол кило красной икры, потом из вас естественным путем вышло пол кило сами понимаете чего. Но вы ж не скажете человеку который наступил на это самое вышедшее пол кило что он наступил на красную икру? Не скажете.....
  4. Ну почему Вы такой агрессивный? Я же вроде объяснил, что конкретно при выдаче моего долларового кредита, который был тут же в банке обменян на гривны и ФАКТИЧЕСКИ я получил кредит в них родимых, ваш депозит в долларах не пострадал, а остался в банке. И который (депозит) банк вам с легкостью может вернуть и именно в долларах. Ведь Вы ФАКТИЧЕСКИ отдавали на депозит деньги в долларах? Значит и должны в них получить по закону. А я ФАКТИЧЕСКИ получил кредит в гривнях, но почему то требуют назад в долларах не по закону. Мы с Вами ничего и не должны делить и не должно быть недоразумений и расприй.
  5. Прочел тоже ихнюю статью. Некрасиво... Кстати, там написано.... А где это такой закон в котором прямо говориться что потребительские кредиты - только в гривне?
  6. Ой. Да я б може и рад бы где управляющим в банке. Но к сожалению, а може и к счастью, всего лишь простой шахтер, да и уж почти как 20 лет. А то что схему банков "прохавал", так ето же элементарно Ватсон. Даже шахтерского ума хватило.
  7. Ну вы ж как банковский работник прекрасно понимаете что никакие валютные средства вкладчиков по депозитам в 90% при выдачах кредитов использованы не были. Допустим бралось 20 тыс долл вкладчика Иванова и якобы давался долларовый кредит позичальнику Петрову. Тут же кредит обменивался на гривни в банке и выдавался в гривнях или переводился на счет автосалона. 20 тыс. долл вкладчика Иванова остались где? Правильно в банке. Потом за долларовым кредитом приходил Сидоров и опять та же схема. И даже после выдачи сотни долларовых кредитов на одни и те же доллары Иванова в итоге оставили его 20 тыс. в банке, которые ему спокойно можно отдать. Да еще с сотни позичальников взять на 70% больше денег ( которые реально выдавались-гривни) чем те должны были вернуть. Комбинация - класс.
  8. Отож. Но банки то говорят что и нет прямого запрета, а значит разрешено.
  9. Очень плохой знак это все помоему. Вот и вам и новые веяния нового президента с его командой. Демократии зась. Без привлечения общественности дела наши плохи. Суды уже даже не будут делать вида соблюдения норм законов, а в наглую посылать.
  10. Так решение ВСХУ давно то было. Направили в суд первой инстанц на пересмотр. А вот ждем что скажет этот суд. Помоему так
  11. Банк как раз в запереченнях на ст. 1054 где говориться о "грошових коштах" привел ст. 2 ЗУ "про банки" про "кошти". И даже Ваш ответ про -надати певну суму "грошей"- мне ничего не говорит. Для меня 1."кошти" 2."грошові кошти" 3."гроші"- это 3 разных понятия. Ну согласно "буквы" закона. И если банк утверждает что "кошти"- это любая валюта, то я с ним вполне согласен. А вот в ст. 1054 значится "грошові кошти", а это по моему глубокому убеждению как раз только национальная валюта и это не одно и тоже что "кошти". Кто из нас прав, я или банк?
  12. Внесу и я ложку меда в бочку дегтя. Объясните мне дураку. Я это отличие увидел еще в запереченнях банка на мой иск. По ст. 2 ЗУ "про банки" определение "КОШТИ"- це гроші в національній або іноземній валюті. А где в законах вы видели определение "КОШТИ"? Везде значаться только "грошові кошти". И я как буквоед каждой буквы закона утверждаю что "кошти" и "грошові кошти" это разные вещи. И вот как раз "грошові кошти"-это исключительно национальная валюта. Кто разубедит? И на каком основании?
  13. Спасибо за пожелания. Но все получилось как всегда. Вышел я уже из дому иду в суд, созвонился с поручителем который для свидетельских показаний отпросился с работы. А мне за пол часа до суда звонок. Звонит секретарь судьи и говорит что заседания не будет "судья в совещательной комнате" (который раз за пол года). Спрашиваю на когда перенесли, говорит на начало мая, у меня глаза по 5 копеек говорю почему так долго, а судья в апреле в отпуск идет. Вот такие дела.... В начале мая будет пол года как подал заявление, за пол года было только одно предварительное заседание. Каждый раз судья в совещательной комнате.....
  14. В принципе он прав. Смотрим закон: ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Ст. 1 п. 1.15) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу; Физик не может формировать и т.д. відповідний документ
  15. Завтра у меня второе заседание. Суд по моему заявлянию на завтра вызвал свидетелей - поручителя и меня. Хочу завтра сделать акцент на ст. 11 о споживачах и Постанови НБУ № 168. Посмотрим что из этого получиться.
  16. Ну это немного не то о чем я говорил. Я имел ввиду собрать вместе именно решения по валюте, а на указанной странице решения и по органнам опеки и т.д.
  17. Есть предложение собрать всю положительную практику, тоесть ссылки на решения судов именно по валюте, а так же по потребителям связаных с валютой на одной странице. И так же ссылки на все выводы ВСУ по этому поводу. Просто это все разрознено по разным страницам форумов. Даже интересно сколько положительных решений насобиралось. Может есть у кого все или почти все ссылки?
  18. Но ведь обсяг самого обязательства не увеличился, а увеличились ежемесячные выплаты из-за каникул. Вот в чем вопрос. А увеличение обсягу из-за курса доллара это очень шаткая и спорная тема в судах.