Алексашка

У меня тоже нет в догворе форс-мажора и насчет валютных рисков. Про валютные риски на отдельной бумажке птичку ставил типа анкетки

Дело такое. Я еще в конце прошлого года подал иск по месту жительства о недействительности по индивидуалке и потребителям. За это время было только 2 заседания (одно из них предварительное), короче дело по сути еще не рассматривается. Тянут не знаю почему. Переносы заседаний постоянно. То судья в совещательной комнате, то 2 раза в отпуск за 3 месяца ходит. Вобщем неважно. Банк встечный позов не подавал на предварительном заседании. Немного изменилась ситуация за это время. Я произвожу оплату по кредиту уже не в полном объеме, тоесть сколько могу. К тому же не застраховал в этом году авто по КАСКО ( по кредитному договору конечно положено страховать), так как произошло ДТП и страховая начислила нормально деньги за ремонт, но банк забрал их себе сылаясь на задолженность по кредиту в 76 долл, а забрал всю страховую сумму в размере 1076 долл, и я ремонтировал за свои. Думаю зачем такое КАСКО платить если все равно ремонтирую сам за свои. И еще не застраховал жизнь. Теперь же банк сам подал иск в тот же суд только другому судье(може купленный). Сегодня пришел пакет документов про открытие производства. И поручителю тоже. Заседание предварительное через 2 дня. Мотивация у банка: недостаточная оплата по кредиту ( хотя они написали в позове что типа вообще не платит с начала года) и незастрахование жизни и КАСКО. Требуют естественно всю сумму с пеней и т.д. солидарно с меня и поручителя. Суммы которые требуют в позове прописаны в долларах и рядом сумма по официальному курсу. Короче требуют в гривне. Так же требуют чтоб я оплатил судовой сбор 1100 гр и ИТЗ 120гр. Ссылаются на ст. 1050 ЦК - что право кредитора требовать досрочного возвращения остатка кредита. Нарушение обязательств по 610 ЦК и 611 ЦК в случае нарушения обязательств настают правовые последствия по договору или закону. Вопрос у меня такой. Если идет одно производство по недействительности правомерно ли открывать второе про стягнення задолжености? Тоесть чисто теоретически может получиться что первый суд в который я подал по недействительности признает недействительным договор, а второй судья раньше или позже принимает решение про стягнення. А может это чисто тактический ход банка так как они не подали встречный позов про стягнення в первом судопроизводстве и знают теперь что эти 2 иска их и мой объеденят в одно дело. Хотя надежды у меня ни на первого ни на второго судью нет, наверно заангажированы. Вобщем какие конкретные шаги посоветуете мне предпринимать. Или писать свои заперечення уже на это судебное заседание? Встречный то иск я не подам, так как по индивидуалке и потребителям уже подал.

Это не с перепуга. Просто обычный набор разрешительных документов для судебного разбирательства. Так помоему везде должно быть. По крайней мере судье так же как и мне были переданы копии всех перечисленых документов. Банковская лицензия, Старый Дозвіл за 2007, Новый Дозіл за 2009, Статут Банку. Только у меня даже в Новом нет пункта о кредитовании, а все остальное точно такое как и вышеприведеном решении суда.

А я продолжаю долбить различные инстанции Зверненнями. Все морозяться и делают отписки типа все нормально и все вопросы к НБУ. Пишу второй раз, если надо то и третий. Хотя бы вижу небольшие подвижки. Вот например Державна Податкова на первое звернення отморозилась и написала что она занимаеться только сбором налогов и это не входит в ее компетенцию. Написал еще раз примерно такого содержания: ЗВЕРНЕННЯ Відповідно до ст. 7, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р. прошу надати мені відповідь на моє звернення до Голови Державної податкової адміністрації України згідно законодавству. Отримавши відповідь Державної податкової адміністрації України від 21.05.2010р. № 3328/M/22-2014 на моє звернення від 27.04.2010 і уважно вивчивши її треба зауважити таке: У своєму зверненні я повідомляв не тільки про діяльність Асоціації Українських Банків. Я повідомляв про порушення законності комерційними банками, зокрема про порушення законів України ПАТ «Ерсте Банк». А ці порушення безпосередньо відносяться до сфери діяльності Державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністраця України всупереч функціям покладеним на неї законодавством України, чомусь зовсім не відреагувала на факті пріведені у моєму зверненні. Дуже незрозуміла і непрінятна така принципова позиція Державної податкової адміністрації України, яка всіляко прагне відійти від виконання своїх прямих функцій, які покладені на неї законодавством України. Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Стаття 8. Функції Державної податкової адміністрації України Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: 1) здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів Стаття 11. Права органів державної податкової служби Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 2) здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», редакцiя вiд 24.03.2006, чинний: Стаття 13. Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю 3. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Виходячи з цих положень законодавства України саме в Державну податкову адміністрацію України я повинен звертатися побачивши порушення законності в державі з боку ПАТ «Ерсте Банк». Мої обов'язки як законопокірного громадянина виявити і заявити в своєму зверненні про порушення законності комерційним банком, а обов'язки Державної податкової адміністрації України перевірити наявність цих порушень і прийняти заходи по їх усуненню, причому прийняти активні заходи, а не відмовлятися від виконання своїх функцій. Давайте чесно і сумлінно виконувати кожен свої функції і із законністю в нашій рідній Україні буде все гаразд. Национальній банк України в який я неодноразово письмово звертався з приводу порушення законодавства України з боку ПАТ «Ерсте Банк» при проведенні готівковіх розрахунків за товарі (послуги), а також про порушення з боку ПАТ «Ерсте Банк» норм законодавства України про ліцензування на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, чомусь відмовляється виконувати свої функції контролера законності валютних операцій які здійснюють комерційні банки, посилаючись на необ'єктивні причини. Далее пошла многочисленная законодательная база и т.п.................................. Ну и в конце: Виходячи з вищевикладеного категорично прошу Державну податкову адміністрацію України, ретельно перевірити законність валютних операцій ПАТ «Ерсте Банк», та наявність всіх необхідних, згідно з чинним законодавством, ліцензій на здійснення валютних операцій у тому числі і наявність індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій в ПАТ «Ерсте Банк». Так само перевірити чому Національний банк України не видав ПАТ «Ерсте Банк» індвідуальную ліцензію на здійснення даної валютної операції, та чому всупереч законодавству крізь пальці дивиться на відсутність даної ліцензії в ПАТ «Ерсте Банк». Вважаю що дані функції контролю входять саме в сферу діяльності Державної податкової адміністрації України згідно зі ст. 8, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та ст 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». До речі, у своїх листах - Щодо надання роз'яснення деяких питань валютного контролю Лист № 1099/6/22-2315 від 07.03.2001р., та Лист № 4394/6/22-2316 від 02.07.2001р., Державна податкова адміністраця України мала свою чітку, жорстку і принципову позицію про необхідність наявності в подібних випадках індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. Хотілося б вірити що принципова позиція Державної податкової адміністрації Україні не змінилася. Адже закони валютного законодавства теж не змінилися, в тому чіслі і ст 5. та ст. 13. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Сподіваюся що на основі та згідно мого звернення негайно будуть вжтиті необхідні заходи та будуть дани відповідні правові оцінки, які будуть направлені на утвердження законності в державі і в терміни передписані законодавством я отримаю письмову відповідь. Додатки: 1. Відповідь Державної податкової адміністрації України від 21.05.2010р. № 3328/M/22-2014 на моє звернення від 27.04.2010р. 2. Копію мого кредитного договору з ПАТ «Ерсте Банк», в якому містяться докази порушення законності ПАТ «Ерсте Банк» у сфері валютного законодавства. 3. Копії листів Державної податкової адміністрації України № 1099/6/22-2315 від 07.03.2001р., та № 4394/6/22-2316 від 02.07.2001р. з яких видно позиція ДПА України, про те що індивідуальна ліцензія необхідна при розрахунках між резидентами України, та що застосування санкцій не ставиться в залежність від причин відсутності зазначених в учасників індивідуальних ліцензій Вобщем попытался так прижать в рамки закона чтоб никуда не делись. Ответ немного меня порадовал, Хотя бы сдвиги есть, хотя по сути это тоже отписка: Про надання відповіді Державна податкова адміністрація України уважно розглянула Ваше повторне звернення від 05.07.2010р. щодо перевірки законності проведення валютних операцій ПАТ "Ерсте Банк" та в межах компетенції повідомляє наступне. Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленних законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділенями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Враховуючи викладене вище, надіслана Вами інформація буде врахована під час проведення планової виїзної перевірки ПАТ "Ерсте Банк". Ну ничего буду еще писать. Поинтересуюсь состоится ли плановая выездная проверка ПАТ "Ерсте Банк" еще при моей жизни?

Я неправильно спросил. Имел ввиду сколько апелляций поддержало решение судов в пользу заемщика именно по валюте

- Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК п.8 Постановление Пленума Верховного суда Украины №9 от 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

А интересно сколько всего апеляций ВХСУ и ВСУ по валюте в пользу заемщика?

Мне кажется это решение немного не то что нужно. У меня то в кредитном договоре написано что при страховании вигодонабувачем есть банк

Письмо в НБУ который на мои обращения присылает отмороженные ответы, в связке ст.1054 ЦКУ и кошти-гривни, валюта

Меня уже так НБУ в своих ответах на звернення достал этими коштами-которые в гривнах и в валюте и привязкой всего этого к ст. 1054, что я уже не выдержал и дня 4 назад отправил такое письмецо в НБУ. Даже незнаю ответят ли вообще... ЗВЕРНЕННЯ Відповідно до ст. 7, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р прошу надати мені відповідь на моє звернення до Національного банку України згідно законодавству. Отримавши відповідь Національного банку України від 22.06.2010 № 56-008/10508 на моє, у котрий раз, звернення від 27.05.2010 і уважно вивчивши її треба зауважити таке: Национальній банк в своїй відповіді вказує, що – «Він не є вищим органом по відношенню до банків та немає повноважень і права втручатися в їх оперативну діяльність, зокрема, у договорні відносини між банками та їх клієнтами, і вирішувати спірні питання, що виникають між ними.» Ще раз концентрую увагу на тому, що я звертаюся до Національного банку не з приводу порушень законів, які ПАТ «Ерсте Банк» всупереч законодавству прописав в пунктах мого кредитного договору. Я у котрий раз намагаюся вказати Національному банку України на порушення ПАТ «Ерсте Банк» саме валютного законодавства, та інших норм законодавства України. Стежити за дотриманням комерційними банками законодавства, у тому числі і валютного, якраз знаходиться саме в компетенції Національного банку України. Дуже незрозуміла і непрінятна така позиція Національного банку України, який всіляко прагне відійти від виконання своїх прямих функцій, які покладені на нього законодавством України. Мої обов'язки як законопокірного громадянина виявити і заявити в своєму зверненні про порушення законності комерційним банком, а обов'язки Національного банку України перевірити наявність цих порушень і прийняти заходи по їх усуненню, причому прийняти активні заходи, а не відмовлятися від виконання своїх функцій і писати що все гаразд. Давайте чесно і сумлінно виконувати кожен свої функції і із законністю в нашій рідній Україні буде все гаразд. Категорично вимагаю виконання Національним банком України своїх функцій, які покладені на нього законодавством України. Згідно ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. Де і в чому полягає система контролю Національного банка України у данному випадку? Та які активни впорядковани дії спрямовани на забезпечення дотримання банками законодавства України зроблено Національним банком України на основі моїх неодноразових звернень про зухвале порушення ПАТ «Ерсте Банк» законодавства України? Багато виникає питань із цього приводу, лише адекватних відповідей в листах Національного банку на мої звернення я не знаходжу. Згідно ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виконує такі функції: 8) здійснює банківське регулювання та нагляд. 14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Де і в чому полягає нагляд Національного банка України? На якій підставі Національний банк України НЕ організовує та НЕ здійснює валютний контроль за банками, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Стаття 11. Повноваження Національного банку України та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання 1. Національний банк України у сфері валютного регулювання: видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування Тобто Національний банк України у разі порушення банком валютного законодавства, всупереч зазначенного у відповіді Національним банком на моє звернення що він не має важилів впливу на банк, може прийнять рішення про скасування ліцензії на здійснення валютних операцій. Стаття 12. Сфера валютного контролю 1. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. 2. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету. Тобто знову Національний банк України у відповіді на моє звернення зазначає неправдиві факти. Насправді Національний банк України має право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій. Тобто контролювати законність валютних операцій. Стаття 13. Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю 1. Національний банк України є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Чому Національний банк України НЕ здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України? Чому Національний банк України НЕ забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України? А цей закон – Декрет, встановлює императивні вимоги, які Національний банк України невзмозі підкоректувати ніякіми підзаконними нормативними актами (Постановою НБУ від 14.10.2004 № 483, та т. і.), які він видає у межах, передбачених цим Декретом. Ці императивні вимоги зазначені у Статті 5. 4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; Ну ось потрібне здобуття індивідуальної ліцензії в цих випадках і все тут, як ні крутити та не вигадувати щось. I якщо Національний банк України у відповіді на моє звернення, показав свій, можливо хибний погляд на тлумачення п. в) ч. 4. ст 5. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». То с приводу п. г) ч. 4. ст 5. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» чомусь не надано роз'яснення. Скорійш за все тому, що у Національного банку немає законного обгрунтування як обійти цей пункт закону на догоду комерційним банкам, які зухвало його порушують. Видача кредиту в іноземній валюті само собою передбачає погашення кредитних зобов'язань в іноземній валюті за допомогою внесення готівкової іноземної валюти в касу кредитора, тобто використання валюти як засобу платежу. Принаймні я розплачуюся саме так. Згідно Статті 99 Констітуції Україні - Грошовою одиницею України є гривня. ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" Грошова одиниця Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” Гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язнь. ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів Дані норми встановлюють, що єдиний законний засіб платежу в Україні - це гривна. Все інше - не є законним засобом платежу, а вільний зворот і вільне використання валюти в Україні заборонено. У результаті виходить, що за загальним правилом використовувати іноземну валюту в звороті та як засіб платежу - Заборонено, оскільки єдиний законний платіжнй засіб - це гривна. Скільки мені ще потрібно привести прикладов норм законів Національному банку України про те, що використання іноземної валюти як засобу платежу протизаконно, 10 законів може 20 законів? Та довести що видача валютних кредитів особам що не займаються зовнішньоекономічною діяльністю, а також платежі по цим кредитам - протизаконно? Скажіть скільки ще законів які порушують комерційні банки потрібно привести щоб Національний банк почав виконувати свої функції покладені на нього ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», тобто приняття активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками законодавства України? Тепер щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті про яку зазначає Національний банк України у своєї відповіді. Тут Національним банком України одразу приводиться ст. 1054 Цивільного кодексу України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Потім Національний банк України приводить ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідно до якої: кошти – гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Мені цікаво взнати, а де це Національний банк у ст. 1054 ЦКУ побачив що при кредиті надаються кошти? У ст. 1054 ЦКУ ясно і чітко написано що банк зобов'язується надати грошові кошти. Дуже сумніваюся що Національний банк не бачить різниці у визначенні, але ж в Національному банку напевно працюють дуже шановні юристи, які повинні шанувати букву закону. Я не юрист і те бачу різницю. Виникає питання навіщо Національний банк так перекручує тлумачення законів? І навіщо Національний банк з констатації статей Цивільного кодексу перестрибує на Закон України «Про банки і банківську діяльність»? Цього не потрібно робити, але ж в Цивільному кодексі України так чудово визначено що таке грошові кошти і без Закону України «Про банки і банківську діяльність» та тлумачення Національного банку. Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України - Гроші (грошові кошти) - Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. І я з упевненістю можу заявити що у визначенні ст. 1054 ЦКУ грошові кошти, це грошова одиниця України – гривня. До того ж у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» теж чудово дано визначення кредиту: - банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; І я теж у данному випадку з упевненістю можу заявити що у визначенні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», певна сума грошей згідно зі ст. 99 Констітуції Україні - Грошовою одиницею України є гривня - теж сума саме у гривнях. Тепер щодо того, що як в своїй відповіді вказує Національний банк - іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 192 Цивільного кодексу України - Гроші (грошові кошти) Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України - Валюта виконання грошового зобов'язання 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Як доказ того що - іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, та що банки мають законне право кредитувати в іноземній валюті, Національний банк приводить статтю 1054 ЦКУ + ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Хочу запитати в Національного банку, де в даних використаних статтях зазанчені випадки, порядок та умови встановлені законом на використання іноземної валюти??? В ст. 1054 ЦКУ взагалі немає слова іноземна валюта, в ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дано лише визначення що таке кошти. Так де в цих статтях випадки, порядок та умови встановлені законом на використання іноземної валюти??? До того ж ст. 192 та ст. 533 вимагають закону, а не цілого ряду притягнутих за вуха законів в яких і слова немає про випадки, порядок та умови встановлені законом на використання іноземної валюти. І справа тут не в тлумаченні, все давно розтлумаченно до нас. Справа тут у відкритому знущанні з мене і над законами України яке проглядається у відповідях Національного банку на мої звернення або ж юристи які складали відповіді на мої звернення закінчували кондитерський факультет замість юридичного і мають бути звільнені з такої серйозної установи як Національний банк України. Тепер хотілося б торкнутися питання ліцезній на використання іноземної валюти які саме Національний банк видає комерційним банкам. Национальній банк в своїй відповіді визначає що на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на використання іноземної валюти, комерційні банки мають повне законне право кредитувати в іноземній валюті фізичних осіб-споживачів. Хочу запитати в Національного банку на підставі якого пункту письмового дозволу (генеральній ліцензії) на використання іноземної валюти, ПАТ «Ерсте Банк» міг видати мені споживчий кредит в іноземній валюті, а так само вимагати розрахунки по кредиту саме в іноземній валюті? І яке відношення я, як фізична особа ( з огляду на Постанову НБУ N 281 від 10.08.2005) можу мати до валютного ринку України не маючи права (дозволу, ліцензії) на використання іноземної валюти? Ці мої питання не вимагають тлумачення законів Цивільного кодексу України, а входять в сферу ведення саме Національного банку, який і видає ці самі дозволи (генеральні ліцензії) на використання іноземної валюти. Хоча я дуже сумніваюся що в Національного банку знайдуться зрозумілі відповіді, але проте все одно запитую. Национальній банк в своїй відповіді зазначає – не передбачено повноважень Національного банку України щодо надання консультацій громадянам з правових питань, зокрема тлумачення конкретних статей Цивільного кодексу України, а також законів України. А я ж хочу зазначити Національному банку України, що не треба тлумачити статті Цивільного кодексу України та законів України, там і так усе зрозуміло, а треба лише Національному банку України ціх статтей дотримуватись, та слідкувати щоб комерційни банки теж дотримувались. Але ж коли справа стосується тлумачення статей законів на користь комерційних банків, Національний банк України із задоволенням це робить, хоч кривобоко тлумачить, але ж тлумачить. Напрошується питання чому? Дуже не хотілося б думати що натхненником і захисником, всіх цих порушень норм законодавства комерційними банками, є Національний банк, який і повинен стежити за дотримання законності в цій сфері. Тоді взагалі виходить усе до гори ногами. Та взагалі, судячи із загального настрою відповідей Національного банку України, на мої попередні звернення, у мене склалося враження що Національний банк за будь-яку ціну захищатиме і виправдовуватиме незаконні дії комерційних банків, незважаючи на те, що своїми незаконними діями банківська система вже розорила тисячі простих громадян-позичальників, та ще розорить. Причому захищаючи та виправдовуючи комерційні банкі, Національний банк застосовує некоректні методи, такі як констатація і акцентування уваги на одних законах та непомічання і замовчування про інші більш вищі закони, виривання з контексту законів окремих фраз коли ці закони повинні застосовуватися цілосно, та т. і. І у зв'язку з цим у мене напрошується питання. Така принципова правова позиція яка направлена на знущання і розорення простих позичальників, громадян України - це позиція лише Національного банку України? Або ж це принципова позиція всього уряду України та правлячої коаліції за яку ми голосували на виборах? Сподіваюся що на основі та згідно мого звернення негайно будуть вжиті необхідні заходи та будуть дани відповідні правові оцінки, які будуть направлені на утвердження законності в державі і в терміни передписані законодавством я отримаю письмову відповідь.

Ну у меня авто в залоге, так что ст. 8 ЗУ "Про іпотеку" п.35 ст. 7, ЗУ "Про страхування" отпадают автоматически. Насчет остального то да.Просто после того как произошло ДТП, тоесть страховой случай, а все деньги от страховой компании по КАСКО, Банк как вигодонабувач забрал себе в счет погашения кредита, придумавши какой то мифический долг за мной в 80 долл (самое главно долг типа в 80 долл, а забрали сумму в 1080 долл) оставив меня самого расплачиваться за ремонт авто и выкупать с СТО. То у меня отпала всякая охота страховать по КАСКО за немалые для меня деньги. За страховку плачу я, а деньги забирает банк на смешных основаниях. Вот незнаю как оспорить ихние такие действия. А если бы у меня не было этой 1000 долл заплатить за ремонт на СТО, что тогда? Пропадай авто...

Вот мне как раз и хотелось бы узнать на основании каких законов банк обязан страховать? И если обязан банк то причем тут я? Но если все таки есть такой закон, то обжаловать на основании потребителя будет тяжелее. Просто сейчас банк серьезно взялся за меня по этому вопросу, скорее всего будут требовать в судебном порядке возврата стразу всей сумммы кредита, вот и хочу знать эти законы, а так же логическую законодательную модель опротестования этого.

Может и есть на форуме разъяснение данного вопроса, но я его почему то не нашел. Кто может объяснить законность или незаконность внесения в кредитные договора пунктов про обязательное страхование жизни, КАСКО? Кроме этого, условиями договоров прямо предусмотрено что в случае незастрахования банк имеет право требовать немедленного возвращение сразу всей суммы кредита. Я на этот вопрос смотрю с такой точки зрения, хотя возможно она и неправильна. Згідно Закону України «Про страхування» Стаття 5. Форми страхування Страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Внимательно в этом законе прочел я весь список видов обязательного страхования и не нашел там обязательного страхования жизни и КАСКО по кредитным договорам. Стаття 6. Добровільне страхування та його види Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Видами добровільного страхування можуть бути: 1) страхування життя 6) страхування наземного транспорту А какое ж это добровольное страхование когда банк меня к нему принуждает? Закон України " Про захист прав споживачів" Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит 5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; Но почему же тогда банк так комфортно себя чувствует включая незаконные (согласно вышеприведеных законов) условия в договора?

Думаю выдержка из искового не поможет. Я им оставлял целый иск на 12 страниц

Кстати кто хочет еще послать обращение к опозиции нужно отправлять заказным на адрес: Центральна громадська приймальня партії ВО "Батьківщина" 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, 9 поверх. И дату подпись и фамилию не печатать, а писать ручкой.

На основе моего обращение к власти которое многие отправляли в различные инстанции. Ну и направили видать с МВД мое обращение в наше местное УДСБЕЗ. Меня вызывали для дачи объяснений. Я конечно все рассказал и написал про нарушение законов валютного зак-ва, лицензий и т.д.. Сказали будем разбираться. Вчера пришло письмо ответ по результатам проверки нарушения банком законности. Сразу примерно переведу на русский: Управлением ДСБЕЗ УМВС Укр. в Луг. обл. тщательно розглянуто Ваше обращение о неправомерных действиях со стороны Банка. Проведенной проверкой заявления установленно что тогда то и тогда то между Вами и банком был заключена угода №1111 на получение позики от банка для получения авто. Сумма позики составляет 16 тыс долл США с процентной ставкой такой то, сроком погашения до 2015 . В результате проверки викладенних в заявлении фактов (хотя я никакого заявления не писал, это были пояснения) было установленно что законодательство Украины в сфере банковской деятельности не ограничивает банковские установи которые получили лицензию НБУ совершать валютные операции в иностранной валюте, а саме надавати потребительские кредиты громадянам под проценты. Также из пояснений представителей правленя Банка последние пояснили, що по данной угоде никаких противоправных действий с ихнего боку не осуществлялось, процентная ставка не поднималась, условия угоди не изменялись. В связи с тем, что в действиях посадових особ Банка отсутствовали признаки складу злочину, предусмотренного ст. 202 УК, было принято постанову про видмову в порушення криминального дела согласно п.2 ст.6 УПК. Постанову про видмову в порушення криминальной справи Ви можете оскаржити прокурору или до суду в порядку передбаченному ст. 236-1 УПК. Скарга може бути подана Вами прокурору в течении семи дней со дня одержання копии постанови. Вот такие пироги

Ну наши Луганские судьи дают... Как раз тот банк с которым и я сужусь, только район не тот

У них всегда это предусмотрено

Ну вот, если в ближайшие день два отправим обращения, то как раз к 18 числу подготовим почву. А там уже пусть киевские товарищи постараются и акцию подготовят и офис партии ЮВ посетят.

Вот это деловой разговор. Нужно писать обращения. У нас выбора нет. Примем помощь с любой стороны, лишь бы была помощь. Насчет корректировки обращения, тут думаю каждый сам подгонит под свой конкретный случай и добавит что нужно. А насчет того что кого то донецкие не поймут, так ему начхать. Думаю Ахметов кредиты на квартиру не брал А то что шахтерики набрались, так ему до фени. Он и шахтериков давит поверь.

Немного не согласен. Возможно ЮВ до выборов некогда было (криза, выборы, экономика на нуле) вплотную заниматься вопросом. Кстати запрет банкам забирать квартиры ее инициатива. Да и теперь немного другое положение. Нужно себя показывать в лучшем свете. Тот бульдозер давит, она спасает. Еще раз повторюсь, если бы совсем не хотели этим заниматься, навряд прислали бы мне такой ответ. А из письма я вижу хотя бы попытку желания, а там...

Да то все можно подкоректировать. Суть важна и важна массовость обращений к опозиции. А может и будет результат

Сегодня был неожиданно удивлен. Данное сообщения я для пробы отправил на сайте ВО "Батьківщина" в разделе электронных сообщений. Почти сразу пришло письмо в ответ на мой домашний адрес. Содержание письма примерно такое: На основани электронного сообщения мы не имеем права применить действенные меры реагирования, так как по ст.5 "Про звернення громадян" обращение должно быть подписано личной подписью заявителя. Поэтому для того чтоб вам действительно помочь, вы должны написать обращение к Ю. Тимошенко в письменном виде с подписью, на адрес указанный в ответном бланке. И пришлите документы на которые ссылаетесь, я так думаю пошлю копию кредитного договора и пару платежек в долларах. На основе этих документов мы сможем задействовать все что можно. Короче практически настаивают чтоб прислал обращение с более полным и конкретным описанием ситуации, для того чтоб было депутатское реагирование. И мне почему то кажется, по хорошему тону, письма что они действительно попробуют. Кстати, если бы не хотели то вообще бы не отвечали на домашний адрес на практически анонимное электронное послание. Призываю всех писать подобные сообщения оппозиции, так как видно власть нам не собирается помогать и даже наоборот. Пишу адрес как в бланке: ВО "Батьківщина", Виконавчий секретаріат Політичної ради партії, Департамент управління громадськими приймальнями та документами, 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, офіс 916 - Этодля личных визитов адрес. Для листування: ВО "Батьківщина" 01133, м. Київ, абонентська скринька 81

Мы никогда не поймем банкира, а банкир нас

Это все развод чистой воды. Не платите какому то человеку. А будут звонить с банка с угрозами не реагировать и не платить, пока не ясно будет как и сколько и на каких условиях. Сказать банкирам просто, что если не будет приемлимых условий, то они не получат вообще ни копейки и пусть судятся за тысячу.