Алексашка

Дело вот в чем. Кредитный договор как и договор поручительства 2008 года. В 2009 году я попросил банк о предоставлении кредитных каникул. Банк дал каникулы на пол года. Я оплачивал только проценты за пользование кредитом долларов по 125 в месяц. В принципе это необдуманый с моей стороны шаг, так как кредитные каникулы ничего хорошего не дают. Деньги ушли в пустую, платил по 1000 гр., а долг мой по кредиту ни на цент не уменьшился. И теперь получается что месячный платеж даже увеличился в силу того, что кредит дан на 5 лет из которых я пол года был на каникулах. Теперь то что я должен был выплатить за 5 лет разбили всего на 4.5 года. Тоесть ежемесячный объем платежей увеличился. Был составлен НОВЫЙ график погашения и НОВЫЙ Додаток №1. Если до каникул оплата по телу кредита была 197 долл., то теперь стала 225. Естественно Банк так же как и я не привлекали Поручителя к подписанию новых документов, его даже не поставили в известность. Вот и хочу подать иск в суд на прекращение поруки на основании Статьи 559. Прекращение поручительства 1. Поручительство прекращается с прекращением обеспеченного им обязательства, а также в случае изменения обязательств без согласия поручителя, вследствие чего увеличивается объем его ответственности. Хотя в принципе по большому счету общий объем ответственности не увеличился (общая сума кредита), в этом и закавыка и сомнения у меня. Но я исхожу из таких измышлений: Поручитель подписывая договор поручительства исходил из своих среднемесячных доходов. Он так же как и заемщик предоставлял в банк справку о зарплате. Банк справку видел и знал доходы поручителя. И поручитель принимая поруку исходил из того что в случае отказа или невозможности Заемщика погашать кредит, эти обязаности по ежемесячному погашению кредита возложатся на него. Естественно он (поручитель) был ознакомлен с кредитным договором и Додатком №1 который есть неотъемлимой частью кредитного договора. После этого он подписал поруку. Но ведь теперь получается что это уже далеко не тот кредитный договор за который подписывался и давал поруку Поручитель (изменен график погашения Додаток №1). Произошло много изменений без его ведома. Увеличился объем ежемесячных платежей и поручитель уже будет не в состоянии их оплачивать при наступлении определенных объстоятельств (невозможность Заемщика погашать кредит), так как он исходил из другой суммы при взятии на себя поруки. И вот у меня такой вопрос. Имеет ли право на жизнь такой иск? Законен ли? Или я все таки перемудрил со ст.559?

Ну разве что реструктуризацию рассматривать как затягивание времени и мотание нервов Банку.А вообще помоему реструктуризация на которую может согласится банк ничего хорошего не может принести Заемщику. Кроме того что переплата в связи с увеличением времени платежей увеличится еще тысяч на 50. А в данном конкретном случае раз банк активно зашевелился и сам пришел к Заемщику предлогать реструктуризацию, то значит чего то опасается. Да и ребенок прописан что является плюсом при любом раскладе. К тому же тут уже выплачена приличная сумма по погашению кредита и Заемщику бы выиграть недействительность в самый раз.

Молодой да ранний Респект ему и уважуха

Точно такая же формулировка уже встречалась в решении почти помоему годовалой давности и была скорее всего тупа содрана.А вот это помоему новинка: "Але кредитор безпідставно скоїв ще одну валютно-обмінну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів США, то єсть провів операцію не передбачену договором" Так же интересна и мотивировка иска: "Про поновлення законних прав та інтересів споживача послуг" Хотя с другой стороны можно в этом решении прочесть и другое: "Позивач просить суд визнати договір в іноземній валюті недійсним " И непонятно что именно Позивач просил. Если просил Недійсним, то почему суд признал Удаваним? Ведь суд по ЦПКУ розглядывает только те вопросы которые были поставлены.

У "Ерсте Банк" тоже в договоре не предусмотрена конвертация.

Ну почему же... До сих пор положительные судебные решения по индивидуалке, как и по изменившимся объстоятельствам как выдавались так и выдаются на гора. Пленум Верховного Суду України Постанова від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"- Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Так я ж не против что индивидуалка обязательна. Я даже за то, что никакой индивидуалкой букву законов и дух нашего законодательства нельзя перешибить. Валюта незаконна.Но судьи ВХСУ сказали на черное белое

Так вот как втемяшить эти прописные истины судье? На чем основываться? Я юридический не заканчивал и не знаю какой учебник принести судье чтоб он и не думал поступить по иному иначе как признать что в данном случае нужно руководствоваться принципом "что прямо не разрешено, то запрешено"?

Не знаю чем руководствовался "Централь" не доведя дело да конца, но они по большому счету подставили всю страну. И самое обидно что практически они были инициаторами этой заворушки.

Немного неправильное утверждение. Судьи определили в решении не так.Постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004 р. використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії. Отримувачем відсотків, комісій за кредитним договором є відповідач (банк), таким чином, посилання позивача на обов’язкове одержання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу, є помилковим. Этим самым они говорят что индивидуалка не нужна не только Банку но и Позичальнику, так как Банк является получателем всех платежей (тела, процентов, комиссий, пени) И значит вообще по их розумению если Банк получатель, то индивидуалка при платежах не территории Украины не нужна.

Да это конечно так. Просто теперь банковские юристы будут совать под нос судьям это решение и те будут шарахаться и не выносит решение в пользу Заемщиков.

Нехорошее известие. Самое главное что про 192, 193, 524 статьи ЦКУ, 189, 198 ГКУ, а так же про 99 КУ суды всех инстанций промолчали. Весь упор на незаконную Постанову № 483. Судьи напрочь забыли о иерархии законов и о том что подзаконная Постанова № 483 не может отменять императивных норм закона - Декрета. Обидно и стыдно за таких судей. Во страна....

Стаття 92. КУ. Виключно законами України встановлюються: 1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; Встановлюються значит регламентируется, тоесть предписывается что когда и кому можно делать. Значит ли это, что именно на основании этой 92 статьи, на финансовом рынке, при кредитовании, тем более при использовании валюты, Банкам нельзя исходить из такой позиции "что не запрещено то разрешено", а действовать только по принципу "что прямо не разрешено, то запрешено", тоесть должно быть регламентировано??? И вообще на каком основании можно подвести вывод что в нашем случае валютного кредитования действовать можно лишь так - "что не разрешено то запрешено"?

А что дает затягивание? Ведь если не платить по кредиту, то потом в случае принятия решения не в пользу Позичальника, набежит баснословная сумма по кредиту и пеня штрафы. Потом даже продажей залогового имущества не расчитаться, придется еще майна лишаться. А если исправно платить по кредиту то какой смысл вообще подавать в суд если скорее всего все равно решение не в нашу пользу?

Неужели так нагло пошли против процесуального? (в личке ничего нет)

Я напиример уже перестал писать Звернення до институтов власти и пишу только Заяви. Вот Заява в Генпрокуратуру. ЗАЯВА Про порушення прав і законних інтересів громадянина України у зв’язку з порушенням законодавства України ПАТ «Ерсте Банк». Відповідно до ст. 1, 7, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р. прошу на основі та згідно моєї заяви - об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, забезпечити поновлення моїх порушених прав, надати мені відповідь на мою заяву до Генеральної прокуратури України згідно законодавству. Надійславши декілька звернень до Генеральної прокуратури України, та не знаходячи взаєморозуміння з боку Генеральної прокуратури, яка всупереч законодавству: 1) не бажає забезпечити захист моїх соціально-економічних, особистих прав та законних інтересів і свобод як людини та як громадянина 2) не здійснює контроль за виконаннями актів законодавства. 3) не здійснює Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами державного і господарського управління та контролю (в данному випадку Національному банку України, який є особливим центральним органом державного управління) та установах ( в данному випадку ПАТ «Ерсте Банк»). 4) не спрямовує свою діяльністьна всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку 5) не захищає від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; Також не реагує на мої звернення, та не приймає належних дій, всупереч: Конституції України У п. 9 розділу XV Перехідних положень Конституції вказується, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів. Також, не реагуючі на мої звернення, та не приймаючи належних дій Генеральна прокуратура України порушує Закон України «Про прокуратуру», а саме: Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в Україні Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування У зверненнях я обгрунтовно, посилаючись на численні акти чинного законодавства, наголошував на порушеннях всупереч законам соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів громадянина України, тобто моїх прав та інтересів зі сторони ПАТ «Ерсте Банк» та Національного банку України який захищає та покриває дані порушення законності. Але Генеральна прокуратура України обмежувалась відмовками та відписками, небажаючі чомусь реагувати всупереч того, що: Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуті всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті потрібні заходи щодо його виконання і заявника повідомлено про результати перевірки звернення і прийняте рішення. Тобто якщо не вжиті потрібні заходи щодо його виконання, то і звернення вважається не вирішеним. Тому посилаючись на вищевикладене я звертаюсь до Генеральної прокуратури України з Заявою про порушення особистих прав і законних інтересів громадянина України. Сподіваючись на те, що на заяву у відмінності від звернення, обов’язково повинна бути відповідна реакція та дії з боку Генеральної прокуратури України. Тепер хочу викласти саме факти порушення моїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів зі сторони ПАТ «Ерсте Банк», та Національного банку України який допустив і покриває дані порушення законодавства України. «04» березня 2008 року між мною Ивановым И.И. (надалі за текстом — Позичальник), та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», (надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір № 11111 від 04.03.2008 року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. В моєму кредитному договорі з ПАТ «Ерсте Банк» №11111 від 04.03.2008р містяться пункти які напряму порушують цілу низку законів України, а також порушуються мої особисти права і законні інтереси наданні мені згідно Констітуції Україні та чинного законодавства. Мене по зазанченому кредитному договору незаконно примушують виконувати зобов'язання по договору та здійснювати платежі в іноземній валюті яка не є грошима в межах України, оскільки не має ознак платіжного засобу на території України, до того ж іноземна валюта має прямі заборони та обмеження в обігу та використанні, тим самим ПАТ «Ерсте Банк» провокує і штовхає мене на порушення багатьох законів України, у тому числі підпункту «г» пункту 4 ст. 5 Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», за порушення якого передбачена відповідальність згідно ст. 16 цього Декрету, про яку Банк як уповноважений агент валютного контролю, відміно від мене, безумовно завжди знав, але штовхав та штовхає мене на противоправні дії за які передбачено покарання. Примушування мене Банком виконувати зобов'язання по договору та здійснювати платежі в іноземній валюті привело до вилучення із обігу і обмеження в обігу об'єкта цивільного права. Адже моє цивільне право виконувати усі розрахунки та платежі у гривні, яке закріплене в Конституції та інших законах України у данному випадку вилучено із обігу і обмежено банком цим кредитним договором. Справа в тому, що виконання платежів у національній валюті - гривні просто не передбачено кредитним договором взагалі, всупереч: Статті 99 Констітуції Україні - Грошовою одиницею України є гривня. ---- Згідно даной статті Констітуції Україні я маю право та взагалі зобов'язан, виконувати усі розрахунки та платежі на території України у гривні. Стаття 192. Цивільного кодексу України - Гроші (грошові кошти) 1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Імперативні норми – це такі норми, які визначають правила поведінки, обов’язкові для учасників цих правовідносин, і відступати від цих правил вони не можуть. Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті ---- Всупереч імперативної норми данної статті грошове зобов'язання як кредитора, так і позичальника у моєму договорі не виражене у грошовій одиниці України - гривні, і у договорі не визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. У моєму кредитному договорі сума зобов'язання прописана виключно в доларах США. Оскільки банки це суб'єкти господарської діяльності і повинні керуватися законами Господарського кодексу України. До того ж кредитний договір це господарське зобов'язання. ст. 524 Цивільного кодексу України дублюється також і Господарським кодексом України, а саме: Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях 2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. ---- Виходячи з цього у договорах з фізичними і юридичними особами які не займаються зовнішньоекономічною діяльністю взагалі не надано право зазначати ціну в іноземній валюті, та всупереч імперативної норми данної статті ціна у моєму договорі не зазначена у гривні. Ст. 198 Господарського кодексу України - Виконання грошових зобов'язань 2. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. ---- Всупереч імперативної норми данної статті грошове зобов'язання як кредитора, так і позичальника у моєму договорі не виражене у грошовій одиниці України – гривні. Також всупереч імперативної норми оплата зобов'язання не підлягає у гривнях. До тогож відповідно до законодавства я не маю право проводити розрахунки між банком в іноземній валюті. Стаття 533. Цивільного кодексу України - Валюта виконання грошового зобов'язання 1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. ---- 1. Мене ж незаконно примушують виконувати зобов'язання в іноземній валюті, а має бути виконане у гривнях.. 2. Навіть якщо припустити що банк має право видавати споживчи кредити фізичним особам в іноземній валюті, та має право приймати платежі від населення в іноземній валюті, а я маю право розраховуватися в іноземній валюті. То коли я сплачую кредит, то в суперечь закону вимушений купувати долари США не по офіційному курсу НБУ, а по комерційному курсу який відрізняється від офіційного. 3. Немає таких законів які мені дозволяють, а тим більше ставлять в обов'язок платити доларами США. Згідно ст. 19 Констітуціі України - Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Мало того, в Українському банківському і валютному законодавстві існують прямі заборони і обмеження на вільне використання іноземної валюти, в тому числі і як засобу платежу. ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" Грошова одиниця Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” Гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язнь. ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів Дані норми встановлюють, що єдиний законний засіб платежу в Україні - це гривна. Все інше - не є законним засобом платежу, а вільний зворот і вільне використання валюти в Україні заборонено. У результаті виходить, що за загальним правилом використовувати іноземну валюту в звороті та як засіб платежу - Заборонено, оскільки єдиний законний платіжнй засіб - це гривна. Не дивлячись на все це, ПАТ «Ерсте Банк» наполягає на виконанні мною кредитних зобов'язань саме в доларах США, чим допускає зловживання правом. Стаття 13. Цивільного кодексу України - Межі здійснення цивільних прав 3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Крім того банку при валютному кредитуванні мене як фізичної особи і прийому від мене платежів необхідна індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій якої у ПАТ «Ерсте Банк» немає і ніколи не було. Стаття 5. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Ліцензії Національного банку України 4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. ---- Всупереч імперативної норми данної статті я виконую платежі, а банк приймає від мене платежі в готівковій іноземній валюті без індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. І жодні підзаконні нормативні акти НБУ не мають права та не можуть змінити норми цього закону про обов'язкову необхідність індивідуальної ліцензії. Згідно з п.4 ст. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - статут банку обов’язково має містити інформацію про види діяльності, які має намір здійснювати банк. У статуту ПАТ «Ерсте Банк» не передбачено такий вид діяльності банку у валютній сфері як надання споживчих кредитів в іноземній валюті фізичним особам - резидентам. Згідно додатку до письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями № 224-1 від 29.05.2007 р. на дату укладення зазанченого Кредитного договору (2008р.) були відсутні такі види операцій з валютними цінностями: • операції з готівковою іноземною валютою • торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій) • інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України, Зазначені вище види операцій з валютними цінностями наявні у додатку до дозволу № 224-3 від 23.09.2009 року. Отже, на дату укладення Кредитного договору готівкова іноземна валюта, долари США, видавалися та приймалися у вигляді платежу по Кредитному договору ПАТ «Ерсте Банк» неправомірно, - без наявності такого виду операції з валютними цінностями у його генеральній ліцензії (письмовому дозволі НБУ). На додаток до всього ПАТ «Ерсте Банк» видаючи мені кредит і приймаючи від мене платежі за кредитним договором в іноземній валюті ще вмудрився порушити нормативно-правові акти свого ж рідного Національного банку України: 1) Постанову Національного банку України №200 від 30.05.2007р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» 2) «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженому Постановою Правління НБУ від 29.08.2005 р., № 281 3) Постанови Правління НБУ від 17.07.2001 р., № 275 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій». До того ж підвищення курсу долара США ( яким мене ПАТ «Ерсте Банк» змушує платити за кредитним договором) в 1.6 разів в порівнянні з 2008 роком коли був складений кредитний договір - дуже вагомо порушує мої соціально-економічні права та законні інтереси. Також вважаю за потрібне зауважити що згідно ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені,належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); ---- ПАТ «Ерсте Банк» змушуючи мене виконувати зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті порушує моє право і свободу віконуваті усі розрахунки та платежі на теріторії Україні в грошовій одініці Україні – грівні, а це право наданно мені ст. 99 Констітуції Україні. створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; ---- ПАТ «Ерсте Банк» змушуючи мене виконувати платежі за кредитним договором в доларі США, курс я кого підвищився в 1.6 раза порушує мої законні інтереси. незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. ---- Станом на сьогоднішній день жодним законом України у відносинах між резидентами не передбачено та не дозволяється використання іноземної валюти. ПАТ «Ерсте Банк» незаконно поклав на мене обов'язки виконувати зобов'язання за кредитним договором та виконувати платежі за кредитним договором в доларах США всупереч ст. 19 Констітуціі України згідно з якої - Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Посилаючись на вищевикладене та згідно: Констітуції Україні; ст. 1, 4, 7, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р., ст. 1, 4, 19 Закону України «Про прокуратуру» Вимагаю від Генеральної прокуратури України 1. об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в заяві факти 2. захисти мої законні інтереси, соціально-економічні права та права і свободи як людини та як громадянина 3. прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання 4. забезпечити поновлення моїх порушених прав 5. зупинити правовий нігілізм зі сторони ПАТ «Ерсте Банк» та Національного банку України 6. розглянуті всі поставлені в заяві питання, прийняти обґрунтоване рішення та вжити потрібні заходи щодо їх виконання Сподіваюся що на основі та згідно моєї заяви негайно будуть вжиті необхідні заходи, які будуть направлені на поновлення моїх порушених прав і інтересів та утвердження законності в державі. Додатки: 1. Копия Кредитного договора 2. Копия платежек долларами

В канцелярию была такая очередь. Говорят со вчерашнего дня занимают. (бабушки дедушки видать судятся за выплаты детям войны) Я подал через старшего секретаря суда, там зафиксировали. А дело конечно зупинили. Ведь против статей ЦПКУ не попрут.

Прошло сегодня заседание. Все было нормально только не понравился настрой судьи. Расскажу по порядку. Я кроме Заяви про зупинення провадження написал еще Клопотання о переносе предварительного заседания, так как документы по суду я получил из почтового ящика за 2 дня до заседания и не под роспись, что противоречит ст. 74 и 76 ЦПКУ и мне нужно время на подготовку. Судья вроде не возражала, сказала что действительно поздновато повестка пришла, но от нее это не зависит, и главное сказала что сейчас по новому судоустрою предварительного заседания может не проводиться, типа хоть сегодня могу принять решение о взыскании задолженности. Юрист банка сказал что нужно еще доказать что я получил документы за 2 дня, а не раньше. Судья не обратила на это сильного внимания. Потом прочитала Заяву про зупинення провадженя и тоже сказала что все законно, так как дело про недействительность слушается другим судьей, юрист банка что то пытался недовольно мямлить типа что он хотел уже сегодня взыскать задолженость и не видит препятствий. Еще судья сказала что нужно объединять и скорее всего так и будет если первая судья не будет против. Я начал доказывать что объединение по моему розумению невозможно, так как предмет разбирательства разный и так же разные статьи подняты в исках. Там законы валютного законодательства, тут цифры и подсчеты задолженности с которыми я не согласен. Но она настаивала что объдинение наверно будет и что она считает что вопрос поднят почти один и тот же по одному предмету - кредитному договору. На что я помоему резонно ответил что если она считает и там и тут почти один тот же вопрос и предмет рабирательства то она вообще не имела права открывать дело согласно ст. 207 ЦПКУ 1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; (ну тут я наверно погарячился) Но напоследок сказала представителю банка что когда там в первом суде будет решен вопрос, тогда приходите будем взыскивать задолженность. Тоесть не сказала что будем разбираться, а будем взыскивать. Она тоже была настроена хоть сегодня взыскать. Типа брали отдавайте. Короче вроде попрощались на хорошей ноте. Я сказал досвидание, типа будем еще много раз видится долго судится, на что она ответила что долго судится не хотелось бы и не нужно, взыщем быстро да и все.

А такой чисто процессуальный вопрос. Вот я подам сегодня на предварительном заседании заяву про зупинення справи. Ведь практически предварительное заседание произойдет. Допустим после вынесения неважно какого решения у первого судьи по недействительности (допустим я проиграю), когда возобновят эту справу, смогу ли я потом уже подать заперечення или даже встречный позов? Ведь все это делается на предварительном заседании. И смогу ли я подать встречный иск по тем же мотивам, индивидуалка и потребители?

А скинуть дело первому судье?

Господа юристы! Еще раз прошу совета как и на каких основаниях противостоять объединению этих двух справ?

Ну через канцелярию могу не успеть. Решил так: я подаю заяву, поручитель клопотання. Был сегодня в суде хотел узнать номер справи. Номера еще нет. Секретарь судьи вроде сказала что можно завтра на предварительном подать. И кстати такой нюанс. Незаню насколько секретарь грамотна в законах, но она сказала что нужно писать не про ПРИПИНЕННЯ, а про ЗУПИНЕННЯ. Кто разъяснит?

Всем спасибо за помощь! Но я немного чего то недопонимаю. Дали примерники 2 документов. 1. Заява про зупинення провадження в справі 2. Клопотання про зупинення провадження в справі Какой мне нужно подать в суд? Или оба сразу на разных листках? Или без разницы? Или же это КЛОПОТАННЯ про то чтоб приняли к рассмотрению ЗАЯВУ про зупинення провадження в справі? И еще такой вопрос. Предварительное заседание завтра утром. (Кстати документы по суду что мне что поручителю просто кинули в почтовый ящик за 2 дня до заседания не под роспись как того требует закон.) Я наверно не успею подать в канцелярию суда или секретарю судьи. (кстати кому нужно подать?) Можно и законно ли подать судье заяву-клопотання непосредственно на предварительном заседании? Кстати так как Ответчиком 2 привлечен Поручитель, то может и ему какие заяви-клопотання написать для верности? И хотелось бы услышать совет по такому поводу. Скорее всего банк постарается объединить (так как обе справи рассматриваются в одном районном суде по моему месту жительства) обе справи у первого судьи который уже рассматривает недействительность кредитного договора . Как конкретно этому можно противостоять? Какие документы написать и на каких законных основаниях? Тоесть хотелось бы тоже примерничек документа с выкладками если такое возможно. Заранее всем спасибо

Что лучше и нужно написать заяву про припинення или клопотання про припинення?

В том то и дело что в одном районном суде 2 дела, только судьи разные. Просто нет времени у меня для маневров так сказать. Завтра понедельник, послезавтра утром назначено предварительное по иску банка про стягнення. Писать ходатайство об остановке производства на каком основании? Хотелось бы хоть примерник какой то. Самому додумать будет трудновато, я не юрист. На заперечення у меня ума хватит. А вот процессуальные бумаги, что к чему и на каких основаниях - слабоват